Шпоры по международной экономике

чистого імпорту готової продукції (тобто Е гот прод =І гот прод).

Головним недоліком географічної стрк товарн імп є високий ступінь

залежності від РФ та Туркменістану, що зумовлює необхідність диверсифікації

перш за все джерел імп енергоносіїв та розвитку торг відносин з країнами-

експортерами нафти та енергоносіїв. Позитивні тенденції - скорочення

обсягів зовн торгівлі з країнами СНД та зростання торгівельних зв”язків з

іншими кр світу, передусім - з Зах Європою.

124. Торговельний баланс України та особливості його регулювання.

Баланс товарів та послуг відображає чисті надходження від імп та Е товарів

та нефакторних послуг. Баланс товарів ще називають торговельним балансом.

Баланс послуг включає нефакторні послуги, до яких відносяться такі посл,

які не пов”язані з використанням факторів виробництва: транспортні пере-

везення, комунікаційні, турист, будів, страхові, фін, комп”ютерні послуги.

У 1997р. Укр мала значний дефіц торг балансу, який клав 4205 млн. дол., і

утворився переважно за рахунок імп енергоносіїв з РФ та Туркменістану.

Перевищення імп нал Е у відносинах Укр з РФ та Туркм нейтралізується

завдяки операціям з послугами, пов”язаними з транзитом через нашу територію

нафти, газу та аміаку.

В 1998р. баланс товарів зводився з негативним сальдо в сумі 2584 млн. дол.

При чому, сальдо торг балансу з країнами СНД та Балтії склало -3767 млн.

дол., а з іншими країнами світу + 1183 млн. дол. Негативний баланс товарів

значною мірою покривався позитивним сальдом торгівлі послугами (+ 1377 млн.

дол.).

Дефіцит торговельного балансу скоротився у 1998р. на 38,5% порівняно з

1997р. (з -4205 млн. дол. до -2584 млн. дол.) Це відбулося за рахунок

скорочення як обсягів Е, так і імп, при чому темпи скорочення імп

перевищували темпи скороч Е.

Значною мірою за рахунок зменшення дефіциту торговельного балансу

скоротився у 1998р. порівняно з 1997р. і дефіцит рахунку поточних операцій

(з -1335 млн. дол. до -1296 млн. дол.)

125. Проблема диверсифікації міжнар торгівлі.

Укр має певні диспропорції в географічній структурі зовнішньої торгівлі, що

обумовлює нагальну необхідність її диверсифікації.

Щодо географічної структури товарн Е, то прокат надходить переважно до

Китаю та Зах Європи, до зах Європи експортується також текстиль та вироби з

нього, прод хім галузі; до країн СНД - с/г та хім прод.

Укр Е до ЄС жорстко квотується, а угода про вільну торгівлю між ЄС та

Турцією яввляє собою загрозу для конкурентоздатності укр прокату на

європейському ринку. Основна проблема, пов”язана з укр Е с/г прод до СНД

полягає в тому, що він зазнає сильного конкурентного впливу з боку

іноземних країн, які займаються реекспортом укр прод.

Характерним також є постійне відставання обсягів укр експорту від імп, що

відображається у негативному сальдо торговельного балансу. Один з головних

шляхів вдосконалення укр імп - це скорочення залежності укр економіки від

імпорту енергоносіїв за рахунок вдосконалення структури виробництва та

впровадження енергозберігаючих технологій. З імп енергоносіїв тісно

пов”язана проблема зовнішньої заборгованості РФ та тиск світової спільноти

на У з метою закриття ЧАЕС. Нормальним для структури імпорту розвинутої

країни є переважання пит ваги сировинної продукції та невелика частка

чистого імпорту готової продукції (тобто Е гот прод =І гот прод).

Головним недоліком географічної стрк товарн імп є високий ступінь

залежності від РФ та Туркменістану, що зумовлює необхідність диверсифікації

перш за все джерел імп енергоносіїв та розвитку торг відносин з країнами-

експортерами нафти та енергоносіїв. Позитивні тенденції - скорочення

обсягів зовн торгівлі з країнами СНД та зростання торгівельних зв”язків з

іншими кр світу, передусім - з Зах Європою.

126 Масштаби, структура і динаміка ПІІ в економіку Укр.

За період з 1994 по 1998 ПІІ в Укр зросли з 483,5 млн. дол. до 2781,7 млн.

дол. або в 5,75 рази.

Головні інвестори - країни ЄС (902,4 млн. дол. або 32,4% заг обсягу ПІІ) ,

США (18,3%), РФ (6,7%), Корейська республіка (6,7%), Кіпр (5,4%),

Швейцарія, Ліхтенштейн, Канада, Польща та Угоршина. В 1998р. загальна

частка цих країн в обсязі ПІІ в Укр складала 80,9%.

В галузевій структурі економіки Укр станом на 1998р. найбільша питома вага

ПІІ припадала на харчову промисловість (21%), внутрішню торгівлю (15,8%),

машинобуд та металооброб (12,7%), фінанси, кредит, страхув (7,1%), хім пром

(4,4%), будівництво (4,1%), Ох здоров”я та соц забезпечення (4%), транспорт

(3,1%).

Об”єктивною але не дуже позитивною тенденцією є те, що ПІІ надходили

переважно до най більш конкурентоздатних галузей економіки Укр (металургія,

машбуд, енергетика, хім пром, харч пром та комунікації), і майже не

надходили до інших галузей (с/г, деревооброб, легка, борошномельна та

круп”яна), які більш гостро відчувають нестачу фін ресурсів.

За період з 1994 по 1998 в харч пром спостерігалось збільшення ПІІ в 11,21

рази, внутр торгівлі - 12,13, в машинобуд та металооброб - 4,12, фінансах,

кредит, страхув - 17,24, хім пром - 5,84, будівництві - 7,7, Ох здоров”я та

соц забезпеченні - 32,7 .

Проте, обсяги ПІІ недостатні для, стабілізації розвитку економіки,

забезпечення стабільного зростання на основі суттєвих позитивних зрушень в

процесі розширеного сусп відтворення, для виходу із затяжної економічної

кризи. Укр не змогла створити сприятливого інв клімату головним чином,

через наявність проблем пов”язаних з перехідним періодом, і, перш за все, з

високим рівнем політичної нестабільності. Поряд із залученням ПІІ сьогодні

не слід недооцінювати значення внутрішніх джерел інв, а тому необхідно

забезпечити стабільність фін -кредитної сфери та реальний захист прав

дрібного інвестора, заощадження якого, будучи вкладеними у ЦП або на банк

депозити становлять вагому частину джерел валових внутр інв у розвинутих

країнах.

До форм стимулювання іноз інв діяльності належать: 1) Фін-креит

стимулювання (безпроцент кредити, пільгові кредити, інвест гарантії) 2)

Податкове стимулювання (зниження ставки податку, податкові угоди з іншими

країнами, зняття податків на реінвестиції, безмитний імпорт обладнання та

сировини, прискорена амортизація, податкові кредити) 3) Стимулювання

інфраструктурного забезпечення (надання землі, будівель та споруд у

безкоштовне користування або за пільговими цінами, субсидії на користування

енергією, транспортні гранти, пільги по фрахту) 4) Стимулювання конкретних

інвест проектів ( цільове фін ресурсозберіг обладнання та проектів,

орієнтованих на підвищ кваліфікації та перепідготовку кадрів, сприяння в

проведенні тхн-економ обгрунтування проектів, гранти на проведення НДПКР)

5) Протекціоністські заходи (диференційовані тарифи).

127. Масштаби та особливості залучення портфельних іноз інв в Укр.

Портфельні інвест (ПФІ) - це вкладення цінностей (переважно в цінні

папери), частка яких не перевищує 10% вартості інвестиційного проекту.

Вони здійснюються з метою отримання прибутку і, на відміну від ПІІ, не

направлені на здобуття контролю інвестором над об”єктом інвестування.

Згідно даних платіжного балансу обсяг чистих іноз ПФІ в Укр в 1998р. склав

лише 47 млн. дол., що на 1556 млн. дол. менше, ніж у попередньому році.

Найбільш поширеною формою ПФІ є інв в цін папери. Характерним для Укр є те,

що процес здійснення ПФІ тісно пов”язаний з приватизацією. Фондовий ринок

Укр - поки-що дуже слабкий, і великою мірою його розвиток залежить від

успішності проведення приватизації, в результаті якої більшість держ підпр

перетворюються на ВАТ, пакети акцій яких продаються ФДМУ через систему

приватизаційних аукціонів. Проте, нажаль, механізм приватизації виявився

недосконалим. Відбувся лише перерозподіл власності, а реальних інв

приватизовані підпр не отримали. Останнім часом відбуваються позитивні

зрушення в механізмі приват, що відображається у переході від сертифікатної

приват до грошової, яка покликана забезпечити продаж держ підпр ефективним

власникам за реальні гроші, що повинно призвести до пожвавлення діяльності

на фондовому ринку Укр.

Одним із нових та перспективних для Укр способів залучення ПФІ на міжнар

фін ринках сьогодні є програми депозитарних розписок. Ці похідні ЦП

випускаються на акції емітента іноземними депозитарними установами, і

полегшують доступ для вітчизнянних емітентів корпоративних ЦП на розвинуті

та високоліквідні іноз фін ринки (наприклад США чи Зах Європи). Зараз вже

більше 10 найбільш рентабельних Укр підприємств є учасниками вищезгаданих

програм.

До переваг програм деп розп належать: визначення реальної ринкової ціни на

акції емітента (існує прямопропорційна залежність між цінами на ДР та

акції, на які вони випущені); можливість залучення фін рес на іноземних

ринка ЦП; підвищують авторитет емітента і особливо доцільні при виході на

іноземні ринки товарів та послуг; збільшення привабливості ЦП емітента для

іноземних інвесторів (особливо дрібних) та багато ін.

131. Становлення нац валютної системи Укр.

Будь-яка національна валютна система базується на таких елементах: 1) Нац

валюта 2) Умови конвертованості нац валюти 3) Паритет нац валюти 4) Режим

курсу нац валюти 5) Вал обмеження, вал контроль 6) Нац регулювання вал

ліквідності 7) Регламентація використання міжнар кредитних коштів 8)

Регламентація міжнар розрах 9) Режим нац вал ринку і ринку золота 10) Нац

органи, що регулюють вал відносини.

Основа нац вал системи Укр - гривня. Гривня - частково конвертована вал за

поточними операціями. Резиденти Укр повинні продавати 50% вал виручки на

внутр вал ринку. Курс гривні офіційно не прив”язаний до якоїсь іншої вал чи

вал корзини. Діє режим плаваючого вал курсу , що залежить від попиту та

пропозиц на валюти на УМВБ та змінюється в межах вал коридору.

Встановлюється розмір маржі комерційних банків 5-10% від офіційного курсу.

Валютні та розрахункові операції проводяться через уповноважені банки.

Міжнародні розрахунки проводяться в Укр згідно з міжнародними уніфікованими

правилами та нормами з переважним використанням векселів, чеків, докум

акредитивів, інкасо та банківського переказу.

Принципи організації розрах в інвал:

1) Вал Укр - єдиний законний засіб платежу на терит Укр. 2) Уповноваж банки

зобов”яз купувати інвалюту на міжбанк вал ринку Укр за дорученням та за рах

резидентів з метою виконання зобов”язань резидентів 3) В розрахунках між

резид та нерезид як засіб платежу використов іноз вал. Такі розрах

здійснюються через уповноваж банки 4) Нерез - роботодавці здійснюють оплату

праці резид виключно у вал Укр 5) Вал цінності резид, які є за межами Укр

підлягають обов”язковому декларуванню в НБУ.

З 1992р. Укр - член МВФ і таким чином влючена в світову валютну систему.

Укр реалізує програми економічного реформування МВФ.

Суб”єкти вал регулювання Укр: НБУ; уповноваж банки (комерц банки Укр, які

мають ліцензію НБУ на проведення операцій з вал цінност); інші ліцензовані

фін-кредит зеклади - резид; Юр особи, що уклали з уповнов банками агентські

угоди, щодо відкриття пунктів обміну іноз вал; фін-кред заклади - нерезид,

що отримали індивід дозвіл НБУ. Структура міжб вал ринку Укр включає також

вал біржі, вал відділ товарн та фонд бірж, які мають дозвіл на проведення

вал операц.

Основні спец вал інститути в сфері вал контролю: 1) НБУ - головн інститут

контролю, що відповідає за дотримання правил вал операцій на терит Укр з

усіх питань, які не віднесено до виключної компетенції інших органів. 2)

Уповноважені банки здійсн контроль за вал операц, які здійсн-ся резид та

нерезид через відповідні банки. 3) ДПІ Укр здійсн фін контроль за вал

операц. 4) Мін зв”язку - контроль за дотриманням правил поштових переказів

за межі Укр. 5) Митний комітет Укр - котроль за дотриманням правил

переміщення вал цінностей через митний кордон Укр.

Ключові проблеми становлення вал системи Укр: 1) проведення вал політики,

узгодженої з політикою економіч та особливо пром розвитку 2) Поліпшення

структури плат балансу особливо стосовно поточних операцій 3) проблема

виплат за борговими зобов”язаннями 4) проблема нелегітимної втечі капіталу

5) проблема вільної конвертованості нац вал

135. Україна в процесах міжнародної трудової міграції.

На шляху входженя україни до світового співтовариства неминуче постає

питання входження в процеси міжнародної міграції. Регулюванням цього

процесу зайнялися досить недавно.

На сьогодні вУкраїні проживає близько 1 млн. нелегальних мігрантів.

Переважно це біженці з колишніх та нинішніх зон воєнних конфліктів на

теренах СРСР, а також жителі азіатських країн (Бангладеш, Афганістан,

В’єтнам, Іран, Пакистан, тощо). Ці групи мігрантів розглядають Україну як

транзитний майданчик з якого можна легко потрапити до заможніх країн

Європи. З 1997 року в Україні йде робота над законодавством, що регулювало

б процеси міграції та забезпечувало захист національних інтересів України.

З іншого боку України розширює експорт робочої сили. Законодавство україни

дозволяє громадянам виїжджати на роботу за кордон. Ця проблема стає більш

гострою на тлі високого рівня безробіття всередині країни. На сьогодні в

Україні офіційно зареєстровано 1,3 млн безробітних, реальну їх кількість

оцінюють на рівні 10 млн. чоловік.

Таким чином україна потенційно може поставити на світовий ринок праці

близько 10-12 млн чоловік. Проте в реальності на роботу за кордоном

виїжджає десь 1,5-2 млн. чоловік. Причина такого низького експорту робочої

сили: зростаюча конкуренція на світових ринках праці, слабкий розвиток

служб лрацевлаштування українських громадян за кордоном, невисокі

можливості щодо самостійного працевлаштування за кордоном.

Загрозливого масштабу в україні досягло явище “відпливу мозків”. Обсяги

ього процесу оцінити дуже важко, оскільки воно носить і відкритий і

прихований характеер. Особливо часто це відбувається через діяльність

спільних підприємств за участю західних фірм. Іноземні власники СП

переводять до своїх зарубіжних головних фоісів та науково-дослідних центрів

найбільш здібних та перспективних спеціалістів. Інший метод полягає в

запрошені на навчання кращих стундентів. Вирішеня цієї проблеми можливе

лише через покращення економічної ситуації в Україні, створенні умов для

розкриття здібностей особистості, забезпечення гідного рівня життя.

З огляду на вище сказане Україні слід докласти максимум зусиль щодо

освоєння міжнародного ринку праці. Експорт української робочої сили

потенційно в декілька разів більш потенційний ніж товарний експорт. Один

кваліфікований робітник, що працює за кордоном приносить в Україну до 12000

доларів.

Купіть нарешті Тарасу квиток на літак до Франкфурта!

136 Стан і особливості формування платіжного балансу (ПБ) Укр.

В Укр всі статті ПБ об”єднуються в два розділи: рах поточн операцій (РПО)

та рах операц з капіталом та фін операц (РОКФО).

В 1998р. Укр вийшла з від”ємним сальдом рах поточн операц в сумі -1296

млн. дол., що на 39 млн. дол. менше в порівнянні з попереднім р. Це

викликано значним дефіцитом торговельного Б в сумі -2584 млн. дол., що на

1621 млн. дол. менше, ніж в попередньому році, а також внаслідок від”ємного

сальдо доходів -871 млн. дол., що зросло порівн з 1997р. на 227 млн. дол.

Перевищення імп над Е у відносинах Укр з РФ та Туркм нейтралізується

завдяки операціям з послугами, пов”язаними з транзитом через нашу територію

нафти, газу та аміаку (1377 млн. дол. на 1292 млн. дол. менше, ніж в 1997)

та чистими поточними трансфертами (782млн. дол. на 63 млн. дол. менше, ніж

в 1997).

Рах операц з капіт та фін операц характеризує міжн рух активів та кредитів.

В 1998 Укр мала позитивне сальдо РОКФО в усмі 2106 млн. дол., тобто є

чистим імпортером капіталу.

Застосування статті “Помилки та упущення” пояснюється статистичними

неточностями, які виникають при ідентифікації зовнішньо - економ операцій

внаслідок часових та вартісних розбіжностей. В 1998 позитивне сальдо чистих

неідентифікованих надходжень склало в Україні 810 млн. дол.

Регулюючою статтею ПБ Укр є резервні активи. Вони являють собою ліквідні

активи НБУ у вільноконвертованій вал у банках -нерезидентах, золоті запаси

НБУ, активи в МВФ у вигляді резервної позиції та СПЗ. Особливість цієї

статті: зміна резервних активів в Укр не виділяється в самостійн розділ, а

відноситься окремою статею на рах капітальних операцій. В 1998 рез активи

зменшилися на 1324 млн. дол. і показані зі знаком “+”.

Світова практика свідчить про те, що в переважній більшості випадків

первинне сальдо ПБ є від”ємним, тобто РПО зводиться з дефіцитом.

Вище було розглянуто причини дефіциту РПО Укр. Кінцеве вирівнювання ПБ Укр

було досягнуто через залучення зовнішніх фінансів на РОКФО. Зовн фінанси

були залучені у таких формах: 1) капіт трансферти (-3 млн. дол.) 2) прямі

інвестиції (+747 млн. дол.) 3) портфельні інв (+47 млн. дол.) 4) інші інв

(кредити) (-9 млн. дол. ) Крім них сальдо РОКФО було збільшено внаслідок

зменшення резервних активів на 1324 млн. дол.

Отже, для фінансування дефіциту РПО із РОКФО було направлено 2106 млн. дол.

Ця сума разом із статею “Помилки та упущення” врівноважує РПО - 1296 млн.

дол. (2106 млн. дол.- 810 млн. дол. )

137. Стан і проблеми впровадження міжнародних стандартів бух. Обліку в

Україні.

Велику роль в успішності ринкових реформ відіграє економічна інформація, що

формується в системі бух. Обліку. За підходом, що існував раніше бух.

Звітність мала показувати ступінь виконання централізованих планів, а

затверджені норми немали на меті обліковувати активи та заюов’зання

підприємства за їх фактичним станом. Ця методика спричиняла незбігання

доходів та витрат, викривляла показники фін. Звітності.

Розвиток МЕВ України спричинив необхідність змін в веденні бух. обліку.

Ревформа бух обліку була перш за все необхідна укр. Підприємствам, що

намагалися залучити іноземні інвестиції. Вважається, що використання

міжнар. Стандартів дозволить зменшити ризик для кредиторів та ті

інвесторів, зменшить витрати по створенню країни на розробку власної

системи бух. обліку, посилить міжнароднукооперацію в сфері бух. обліку,

збільше рівень довіри до української бух. звітності.

Перехід міжнародних стандартів розпочався ще в 1992 році після виданя

відповідного указу президента. В червні 1999 року було прийнято закон “Про

бух. облік та фін. Звітність в Україні.” В тому ж році було прийнято новий

план рахунків. Отже процес пойшов.

Першими перехід до міжнародних стандартів обліку здійснили ком. банки. Це

викликано порівняно значним ступенем інтеграції українських банків в МЕВ,

та регулярними контактами з міжнародними фін. Установами.

В цілому процес переходу од міжнародних стандартів розраховано на декілька

років. В Укарїні вже введено в дію 20 міжнародних стандартів БО з 39.

Починаючи з 1999 року повним ходом йде перепідготовка облікового персоналу

підприємств.

Згідно з вищезгаданим законом кожне підприємство України повинно

трансформувати свою звітність за минулий рік згідно нових стандартів.

Комісія по цінних паперах і фонд.ринку вже в 1999 році зуміла добитись від

всіх емітентів акцій звітності за новими стандартами. Перехід до нових

стандартів вимусив підприємства повністю трансформувати свій баланс,

скласти звіт про рух грошових коштів та здійснити безліч інших дрібних

змін.

Отже сферою використання міжнародних стандартів є складання фін. Звітів

загльного користування підприємств усіх видів і поширюється як на окремі

підприємства так і консолідовані фін. звіти.

Перехід комерційних підприємств проходить без суттєвих складностй. Про те

деякі проблеми виникають у держ підприємств, що працюють за “касовим

методом”. Міжнародні стандарти в основному орієнтовані на приватний сектор,

тому держ. Підприємствам доводиться використовувати власні рахунки і трохи

відхилятися від міжнародного стандарту.

138. Харктеристика системи регулювання міжнародної економічної діяльності в

Україні.

Особливістю сучасного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України є

різноманітність метгодів. Сукупність таких регулюючих заходів обєднуються в

загальну категорію зовнішньоекономічної політики держави. Державна

зовнішньоекономічна політика – це сукупність заходів, що спрямовані на

досягнення країною певних переваг на ринку і в одночас на захист власного

ринку.

В своїй зовнішньоекономічній політиці Україна застосовує тарифні і

нетарифні методи регулювання.

Тарифніт методи включають встановлення експортного та імпортного тарифу,

які призвані регулювати експорт та імпорт відповідно.

Україна також застосовує і нетарифні методи, тобто методи адміністративного

впливу. Метою їлх встановлення є регулювання зовнішньоекономічної

діяльності та дотримання міжнародних забовязань країни.

На систему зовнішьоекономічного регулювання України певним чином впливають

міжнародні договори та організації. Найбільш яскравим прикладов є WTO.

України з метою прискорення процесу вступу до цієї організації повинна

адаптуватися до встановлених нею правил.

Головним документом, шо регламентує зовнішньоекономічну діяльність в

Укарїні є Закон про зовнішньоекономічну діяльність прийнятий в 1991 році.

Цей закон визначив коло фізичних та юридичних осіб, що мають право

займатися цим видом діяльності та заклав основи зовнішньоекономічного

законодавства України.

В 1992 році було введено в дію Закон Про єдиний митний тариф України. Цей

документ юридично закріпив основи митного регулювання зовнішньоекономічної

діяльності в Україні.

В 1991 році було введено в дію Митний кодекс, який заклав правові та

економічні основи митної справи в Україні.

В 1994 році прийнято закон “Про порядок проведення розрахунків в іноземній

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21