Товарознавчі аспекти ринку виноградних вин в Україні

перефарбовування окремих сортів малоцінних білих вин у червоні. Для

фарбування виноградних вин використовуються природні (ягоди бузини,

чорниці, водяний буряковий настій і ін.) і синтетичні (анілінова,

нафталінова, антраценова фарби, індигокармін, фуксин) барвники, багато з

який є не тільки шкідливими, але часом навіть отруйними сполуками (фуксин).

Підробка букету виноградного вина. Так само, як і фарбування, підробка

букету використовується в комплексі з іншими видами фальсифікації. З цією

метою застосовують суміші різних складних ефірів (енантового,

валеріанового, валериано-амілового, масляного й ін.), а також засушені

квіти винограду.

Фальсифікація способу виробництва. За високоякісні видаються вина,

виготовлені з порушенням технологічної схеми, розробленої і затвердженої

для даного найменування виноградного вина. Наприклад:

за сортові видаються вина купажовані;

допускається змішування різних фракцій сусла (високоякісна фракція

змішується з низькосортними пресовими фракціями);

фальсифікується термін витримки виноградного вина (за марочні видаються

вина ординарні).

Часто ці види фальсифікації досить важко розпізнати [26].

Приготування "штучних виноградних вин". Для виробництва таких вин не

потрібно виноградний сік, тому що вони являють собою добре підібрану суміш

компонентів, органолептично сприйнятну як виноградне вино. До складу її

можуть входити вода, дріжджі, цукор, винно-кислий калій, кристалічна винна

і лимонна кислоти, танін, гліцерин, етиловий спирт, енантовый ефір і інші

сполуки в залежності від "рецептури" [33].

Приведені вище дані свідчать: усі види фальсифікації пов'язані з

обманом покупця, тому що за назвою натурального виноградного вина

виробляються і продаються продукти, що не відповідають його якості. В усіх

випадках знижується споживча цінність товару. Чим менше розходження у

властивостях фальсифікованого продукту і його еталона (натурального

виноградного вина), чим більше розходження в їхній цінності, тим,

безумовно, вигідніше (з погляду фальсифікатора) ця підробка. Варто

пам'ятати, що фальсифіковані вина наносять не тільки моральний і

матеріальний збиток, але часом небезпечні для здоров'я споживачів, особливо

при додаванні в кріплені вина технічного спирту.

Для припинення фактів фальсифікації необхідні суворі законодавчі акти,

що регламентують дозволені технологічні прийоми виробництва і припустимі

норми вмісту в продукті ряду шкідливих речовин, а також санкціонують міри

покарання за їхнє порушення. Саме цією необхідністю розуміється поява в

багатьох країнах законів про вино. Рішенню питання про фальсифікацію вина

повинні сприяти створення іспитових станцій і лабораторій для проведення

експертизи вина, розробка нормативних документів і технологічних інструкцій

виробництва. Уведення державного контролю за виробництвом, розробка і

впровадження систем керування якістю цієї продукції на основі стандартів

ІСО серії 9000 - етапи реалізації заходів, спрямованих на захист прав

споживача [9].

Щоб пересічному співвітчизнику розпізнати підробку, необхідно перш за

все при купівлі звернути увагу на зовнішню етикетку [10]. Згідно з чинним

законодавством, маркування виноробної продукції здійснюється таким чином:

на лицевому боці етикетки кожної пляшки виноробної продукції, яка

реалізується через роздрібну торгівельну мережу, в доступній для споживача

формі вказуються:

. назва держави;

. найменування підприємства і його місцезнаходження;

. знак для товарів і послуг;

. назва продукції;

. місткість посуду;

. вміст спирту (% об.);

. вміст цукру (крім сухих вин - % мас.);

. дата розливу;

. назва нормативної документації;

. наявність ароматизаторів, барвників (при їх використанні);

. на лицевий бік етикетки чи контретикетки має бути нанесений штриховий

код.

Термін витримки для марочних вин та позначення „марочне” наводиться на

кольєретці.

На пляшках з колекційними винами наклеюються додаткові ярлики із

зазначенням „Колекційне, додатково витримане в колекції ........років”. На

шийку пляшки з колекційним вином наклеюється кольєретка із зазначенням року

урожаю винограду, з якого виготовлено вино.

На етикетках пляшок з вином контрольованих за походженням назв

обов”язково має бути напис „Вино контрольованих за походженням назв „ , а

на контретикетках – схематичне зображення території району, де виготовлено

вино, з позначенням виноградних ділянок.

Розлив виноробної продукції здійснюється тільки у передбаченну чинним

законодавством скляну тару, а також у сувенірні та художньо оформлений

посуд із скла чи глазурованої кераміки, упаковку типу „Tetra – Pak”.

Необхідно звертати увагу на якість корка, якщо він при вгвинчуванні

штопора кришиться – це фальсифікат, або виробник не піклується про якість

вина.

Як показує світовий досвід, на сьогодні найефективнішим методом

захисту будь-якої продукції є наклейка з голографічним зображенням.

Голограма здатна захистити продукцію від підробок, тому, що технологія її

захисту і тиражування в декілька раз складніша, ніж технологія

поліграфічного виробництва.

2. Об”єкти та методи досліджень

При написанні дипломної роботи ми проводили аналітичні та

експерементальні дослідження.

Об”єктами аналітичних досліджень стали: ринок виноградних вин в

Україні, зокрема такі його скадові як виробництво, попит, пропозиція,

асортимент. Крім того було зроблено короткий аналіз діяльності гуртово-

роздрібних підприємств, які займаютьтся реалізацією винопродукції.

Асортимент виноградних вин, що реалізуються в торгівельній мережі м. Львова

вивчався шляхом спостереження їх наявності у продажу, безпосередньо в

торгівельних підприємствах.

Експерементальними дослідженнями було встановлено якість наступних

виноградних вин:

. „Каберне” – столове сухе червоне вино, ординарне;

. „Коблево” – столове напівсухе рожеве вино, ординарне;

. „Монастырская изба” – столове напівсухе червоне вино, ординарне;

. „Шардоне” – столове сухе біле вино, марочне;

. „Аліготе” – столове сухе біле вино, марочне;

. „Кагор” – кріплене десертне червоне, марочне;

. „Портвейн червоний Кримський” – кріплене напівсухе червоне вино,

марочне;

. „Чорний полковник” – кріплене солодке червоне вино, марочне.

Для визначення якості винограднах вин відбиралися зразки і здійснювався

аналіз їх якості згідно із чинною нормативною документацією.

Відбір проб виноградних вин здійснювався згідно з ГОСТ 14137- 74„Вина,

виноматериалы, коньяки и коньячные спирты. Правила приемки и методы отбора

проб” [51].

Дослідження якості за органолептичними показниками проводилося в

лабораторії кафедри товарознавства продовольчих товарів Львівської

комерційної академії.

Дослідження проводили використовуючи стандартні та інші лабораторні

методи, що застосовуються для визначення якості напою в технологічній і

науковій практиці.

Дегустаційна оцінка виноградних вин проводиться за десятибальною

системою за такими показниками: прозорості, кольору, букету, смаку,

типовості [50]. Гранична оцінка в балах кожного показника вина наступна:

* прозорість – 0,5

* колір – 0,5

* букет – 3,0

* смак – 5,0

* типовість – 1,0

За відхилення по окремим показникам робиться відповідна знижка від

максимальної оцінки, а сума балів за всіма показниками дає загальну

характеристику дегустаційних властивостей вина (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Балова система оцінки якості виноградних вин

|Категорія якості |Бали |

| |марочні вина |ординарні вина |

|Відмінна |понад 9,3 |понад 8,7 |

|Добра |8,9 – 9,29 |7,8 – 8,64 |

|Задовільна |8,5 – 8,89 |7,4 – 7,79 |

|Низька |8,0 – 8,48 |7,0 – 7,35 |

|Незадовільна |нижче 8,0 |нижче 7,0 |

Дегустацію вин необхідно проводити в чистих, світлих приміщеннях.

Вікна приміщення, де проводиться дегустація повинні виходити на північ.

Бокал для дегустації - ISO glass (бокал міжнародної організації по

стндартам), наповнювати його необхідно на 1/3 місткості, щоб виявити всі

необхідні характеристики вина. Зразки вин повинні мати температуру +16, +18

0. Дегустацію необхідно розпочинати із білих столових вин, потім червоні

столові, далі – десертні, і в кінці – міцні вина.

Спочатку визначають прозорість при проходячому або при боковому

освітлені. Для густозабарвлених вин (портвейн, кагор) ефективним являється

спосіб визначення прозорості в темному приміщенні. Вино характеризується

наступними параметрами: кришталеве з чистим блиском, вино чисте, але без

блиску, вино з аполісценцією, мутне, з наявністю осаду.

Для оцінки кольру вина бокал тримають під кутом на фоні білої бумаги,

при цьому визначається повна відповідність типу і віку вина, невелике або

значне відхилення від норми, брудні тони забарвлення вина.

Визначення букету вина проводиться за допомогою нюхових відчуттів.

Бокал з вином підноситься до носу, можна бокал легко згойднути для

підсилення аромату. Чим гармонійніший, добре розвинений букет, тим вища

якість вина.

Для визначення смаку вина дегустатор ополіскує вином ротову

порожнину, а після ковтка виділяє видох через рот. Високоякісне вино

характеризується гармонійним тонким смаком, що відповідає віку і типу вина.

Вина із стороннім присмаком вважаються неякісними або фальсифікованими.

На основі всіх перерахованих показників якості, визначається

типовість вина, тобто наскільки дане вино відповідає встановленому типу.

Із фізико-хімічних показників при оцінці якості виноградних вин

визначається вміст спирту, цукру, титрованих і летких кислот. Дані

показника нормуються в залежності від типу і найменування вина, і за ними

можна визначити до якої групи і категорії відноситься дослідний зразок

вина.

Мікробіологічним аналізом визначають стан мікрофлори, природу

помутніння і осаду.

3. Дослідницько – аналітична частина

3.1 Соціально – економічні аспекти ринку виноградних вин в Україні

Вирощування виноградної лози та виробництво виноробної продукції

зосереджено в країнах з помірним і субтропічним кліматом, точніше на

території між 30 і 500 північної широти, в яку входят такі країни: США,

Франція, Португалія, Італія, Греція, Туреччина, Алжир, Україна, Молдова,

Угорщина, Іспанія, та на території між 30 і 400 південної широти

(Аргентина, Чилі, ПАР, Австралія). На 15 вказаних країн приходиться

приблизно 70% збору винограду та 90% вигогтовлення виногоридного вина [5].

Виноградарство і виноробство України є пріоритетними галузями

економіки, і покликані забезпечувати потреби населення в специфічних

продуктах харчування, отримуючи за їх експорт валютні кошти [31].

Виноградні вина України займають значне місце на світовому ринку

алкогольних напоїв і виробництво високоякісного вина за останні роки

зростає, що передбачає виликі перспективи даної продукції на майбутнє. Для

України це розвиток економіки, а саме – платежі до бюджету, підтримка і

розвиток виноробної галузі [7]. Своїми багатовіковими традиціями можуть

пишатися виноградарі і винороби Криму, Одещини, Миколаївщини, Закарпаття та

багатьох інших регіонів України (додаток А). Але незважаючи на те, що

Україна має сприятливі агрокліматичні умови для вирощування винограду,

багаті традиції, високі виробничі потужності і кваліфікований персонал,

активний розвиток ринку вітчизняних виноградних вин ролзпочався лише в

кінці 90-х років [21].

Тенденції виробництва виноградних вин в окремих областях України

сильно відрізняються. Насамперед вони залежать від урожайності винограду,

що залежить від погодніх умов, а також від розміру площ виноградників.

Протягом останньго сторіччя виноробна галузь періодично зазнавала

спустошень, насамперед у роки воєнних лихоліть та антимонопольної кампанії

(1985 рік), за якими неодмінно наставало відновлення. Під впливом

економічних, а епізодично і природніх факторів з”явилась негативна

тенденція скорочення площ насаджень виноградників, зменшення валових зборів

винограду [4].

Однією із причин зменшення виноградників залишається висока

трудомісткість вирощування винограду через низький рівень його механізації,

про це свідчать дані табл.3.1.

Таблиця 3.1

Затрати праці і коштів на 1га сільськогосподарських культур у

господарствах суспільного сектора України

|Сільськогосподарські |Затрати |Врожайність, |Рівень |

|культури | |ц/га |рентабель- |

| | | |ності, % |

| |праці, |коштів, | | |

| |людино-год|грн. на | | |

| |ини на 1га|1га | | |

|Зернові |29,5 |249,47 |22,3 |29,5 |

|Фрукти* |158,8 |394,86 |15,1 |-35,3 |

|Виноград |347,5 |829,62 |21,1 |-13,5 |

|Соняшник |26,1 |204,83 |11,2 |29,9 |

* Без врахування винограду

З даних табл. 3.1 видно, що на 1га вирощування плодоносних

виноградників затрачається 347,5 людино-годин живої праці, що в 11,8 раз

більше ніж на гектар зернових та в 13,8 раз більше порівняно із соняшником.

За останні 17 років внаслідок різкого зменшення площ насаджень

винограду обсяги його переробки скоротились до 164,8тис.т (2000рік), тобто

на 515,2 тис.т порівняно з 1985роком (680 тис.т). Хоча ситуація дещо

стабілізувалась і виробництво виноградного вина за 6 місяців 2001 року

склало 4,7 млн.дал, що на 127% більше, ніж на той же період 2000 року

[18;23], про що свідчать дані рис 3. 1.

[pic]

Рис. 3.1 Виробництво виноградних вин в Україні в 1996 – 2001 роках

З рис.3.1 видно, що з 1996 року відбувалося зменшення ринку

виноградного вина в Україні на 2,4 млн.л, а починаючи з 1998 року

спостерігається збільшення виробництва на 10%, і в 2000 році його об”єм на

ринку досягнув 9,4 млн.л.

Ряд формувань і підприємств зуміли забезпечити зростання виноробної

продукції. Це Інкерманський завод марочних вин, радгосп-завод „Коктебель”

та „Білозерський”, агрокомбінат „Тарасівський”, ВАТ „Чорна перлина” та

„Новоукраїнський” та інші виноробні підприємсва (більше 600 виробників).

Основними джерелами поступлення виноградного вина на ринок України

являється його офіційне (80-90%) та тіньове (25-30%) виробництво, а також

імпорт та контрабанда (рис 3.2) [14;48].

[pic]

Рис. 3.2 Основні джерела поступлення виноградних вин на ринок України

З даних рис. 3.2 можна зробити висновок, що за 1999-2000роки частка

офіційного виробництва зросла на 11%, а частка тіньового виробництва

зменшилась майже на 20%. Спостерігається і зменшення офіційного імпорту (на

10%) та контрабанди (в 2 рази).

Українська виноробна промисловість експортує свою продукцію у 12

країн світу. Основними імпортерами українського вина з 1999 – 2001 роки

залишаються Росія (60%) та Німеччина (30%). [3;22] Але продаж вина помітно

зменшується, про що свідчать дані експорту виноградного вина із України за

2000 рік, подані в табл 3.2.

Таблиця 3.2

Експорт виноградних вин із України в 2000 році

|Назва країн |Кількість, кг/л 100%-ного |Вартість експорту, |

| |спирту |тис.USD |

|Всього |14464024,300/10041756,98 |11878,77 |

|Країни СНД |10995171,900/7907423,550 |6797,74 |

|В тому числі Росія |9240267,800/678788,450 |57034,10 |

|Інщі країи світу |3468852,400/2134333,430 |5081,03 |

|В тому числі Європа |3233146,800/2010372,350 |4729,60 |

|В тому числі |2773981,200/17271168,350 |4198,79 |

|Німеччина | | |

За результатами табл. 3.2 спостерігається експорт виноградних вин з

України в 2000 році вартістю у 11,8 млн.USD, тобто порівняно із 1999 роком

він зменшився на 1,5 млн.USD. Експорт продукції в країни СНД в 2000 році

збільшилисm на 1,1 млн.USD, а в країни дальнього зарубіжжя скоротився на

2,5млн.USD ( в тому числі експорт в Німеччину – на 1,5 млн.USD).

Експорт виноградних вин із України за шість місяців 2001 року в

порівнянні з 2000 роком збільшився майже на 2,3 млн.USD і становить 5,8

млн.USD. Експорт в Росію зріс в 2,5 раз у порівнянні із 2000 роком і за

шість місяців 2001 року склав 4,8 млн.USD [41].

Однією з причин активізації експортерів – загострення конкуренції на

внутрішньому ринку та пошук нових або добре забутих ринків збуту.

Об”єми імпорту виноградних вин в Україну зростають. Традиційними

країнами-імпортерами вина залишаються Молдова і Грузія [3], свідченням чого

являються дані, наведені в табл.3.3.

Таблиця 3.3

Імпорт виноградних вин в Україну в 2000 році

|Назва |Кількість, кг/л 100%-ного |Вартість експорту, |

| |спирту |USD |

|Всього |9468729,250/8980226,68 |9557,39 |

|Країни СНД |7186766,050/6779913,700 |7940,66 |

|В тому числі Грузія |1049795,500/767419,700 |2624,44 |

| |6127223,550/6002747,000 |5289,68 |

|Молдова | | |

|Європа |2275043,200/2194048,480 |1603,09 |

|В тому числі Болгарія|1142679,500/113689,000 |176,00 |

|Франція |354905,370/294553,750 |847,86 |

Як видно з даних табл.3.3 Молдова та Грузія забезпечили 99% імпорту

виноградних вин в Україну, виріс і „французький” сегмент ринку до 847,9

USD. Отже, в 2000 році Україна імпортувала 9 млн.л вина на 9,5 млн.USD, що

на 1,1 млн.USD більше, ніж в 1999 році. В порівняні з 1999 роком імпорт із

Молдови збільшився на 25% , з Грузії – на 41%, а із Франції на 19,3%.

За перше півріччя 2001 року Україна ввезла 9,4млн. л вина на 8,2

млн.USD, що в 2,3 рази більше, ніж за той же період 2000 року. Постачання

вин за шість місяців 2001 року із Молдови та Грузії по відношенню до

аналогічного періоду 2000 року зросли в 2,1 рази, а із Франції – в 3,4 рази

[41].

Частка поставок основних країн-імпортерів виноградного вина в 2001

році на ринку України наведена на рис.3.3.

[pic]Рис.3.3 Імпорт виноградних вин на риноку України, млн. пляшок

Як видно з рис.3.3 найбільшим імпортером виноградних вин в Україну є

Молдова (6-8 млн. пляшок) та Грузія (2млн. пляшок), а французька,

італійська та американська продукція (0,73млн. пляшок) і залишається

занадто дорогою для українського покупця (30 – 200грн. за 0,7л).

В Україні настав сприятливий період для створення єдиної системи

державного вреголювання алкогольно-тютюнового ринку. Так, Верховною Радою

України було прийнято Постанову про односоткові відрахування від реалізації

спиртних напоїв на підтримку садівництва і виноградарства. Ці кошти

спрямовуються на розвиток і розширення українських розсадницьких

господарств. Наприкінці 2000 року вже було отримано 15млн.грн, а в

загальному передбачається близько 60млн.грн в рік [30].

Українські підприємсва в 2000 році запрацювали більш ефективно,

порівняно із 1998 роком. Цьому значною мірою спияло те, що в 1999 році були

зменшені ставки акцизного збору на тихі, грайливі вина та на коньяки, що

значно позначилось на о”бємах виробництва та реалізації даної продукції.

Переробка винограду підприємствами Державного департаменту продовольства

України в 2000 році склала 318,5тис.грн, що на 85% перевищує рівень

минулого року, а саме – 133тис.т, що складає 42% їхнього виробництва [32].

Найбільшого приросту виноградного вина досягла агрофірма „Золота

балка”, яка в 2000 році виробила 121тис.дал, тобто на 20% більше, ніж 1999

року. Добрих результатів досягли також Інкерманський завод марочних вин та

ЗАТ „Бахчисарайського” винзаводу, де випуск продукції збільшився

віждповідно на 12 і 18%. За рахунок покращення об”ємів виробництва та

обсягів реалізації додаткові надходження до Державного бюджету значно

зросли [4;31], про що свідчать дані табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Надходження в бюджет України акцизного збору від виробництва та реалізації

виноградних вин

|Область |Надходження , тис.грн |Відношення 2000р. |

| | |до 1999 р. в % |

| |1999 рік |2000 рік | |

|АР Крим |15988,38 |11268,00 |в 1,4 |

|Одеська |17198,94 |13357,25 |в 1,3 |

|Закарпатська |1833,87 |1990,82 |92,1 |

|Донецька |9116,34 |8827,47 |в 3,3 |

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8