Проблеми та перспективи малого бізнесу

Проблеми та перспективи малого бізнесу

МІСЦЕ, РОЛЬ ТА ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ

Формування ринкової системи господарювання в Україні пов’язане із

зростанням підприємницької активності в усіх сферах економіки.

Підприємництво, без сумніву, відіграє визначальну роль у реалізації завдань

перехідного періоду. При цьому успішна трансформація адміністративно-

командної економіки у соціально спрямовану ринкову неможлива без діяльності

підприємців, які обумовлюють відповідні зміни як на мікро-, так і на макро-

економічному рівні. Одним з перспективних напрямів створення конкурентно-

ринкового середовища є розвиток малого бізнесу.

1. МІСЦЕ ТА ЗНАЧЕННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ

Світовий досвід і практика господарювання показують, що найважливішою

ознакою ринкової економіки є існування і взаємодія багатьох великих,

середніх і малих підприємств, їх оптимальне співвідношення. Найбільш

динамічним елементом структури народного господарства, що постійно

змінюється, є малий бізнес.

Набутий власний досвід, позитивні результати розвитку малого і

середнього підприємництва в країнах, які пройшли етап реформування

економічних систем, свідчать про те, що мале підприємництво є одним із

засобів усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення

додаткових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних

процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та

послугами. А малі підприємства, за певних умов і при підтримці з боку

держави - тенденційно інноваційні, гнучкі і витратоефективні, мають

підприємницький досвід і достатній професійний рівень.

Властивістю сучасного етапу економічного розвитку є становлення (для

постсоціалістичних країн) і подальше вдосконалення (для розвинутих країн)

змішаної економіки ринкового типу. Саме ринковий тип економічної

організації суспільства, конкурентно-ринковий спосіб координації

економічних процесів і прийняття рішень в межах національних економічних

систем є найбільш перспективним. Він постає історично виправданим для

країн, що вирішують проблему вибору способу соціально-економічного

розвитку.

Об’єктивними перевагами сучасної ринкової економіки є ефективне і

переважно раціональне використання виробничих ресурсів, динамізм,

конкурентність, високі адаптаційні властивості щодо науково-технічного

прогресу тощо. Ринковий механізм господарювання забезпечує свободу

економічного вибору, реалізацію власного економічного інтересу та

взаємоузгодженість інтересів ринкових суб’єктів. Не менш важливими ознаками

ринкової економіки є реалізація підприємницького потенціалу, мобілізація

самостійної ініціативи господарського суб’єкта. Підприємництво виступає

рушійною силою соціально-економічного розвитку.

Малий бізнес є органічним структурним елементом ринкової економіки. Цей

сектор економіки історично і логічно відігравав роль необхідної передумови

створення ринкового середовища. Він був первинною вихідною формою ринкового

господарювання у вигляді дрібнотоварного виробництва. Саме тому

дрібнотоварне підприємництво відіграло структуроутворюючу роль в історії

становлення економіки конкурентно-ринкового типу. Ця специфіка та своєрідне

функціональне призначення малого бізнесу набуває особливого значення для

країн, які йдуть шляхом відтворення ринкової системи господарювання.

Здатність малого бізнесу до структуроутворення ринку висуває завдання його

відродження та спрямовує у число першочергових заходів реформування

економіки України на її перехідному етапі.

В структурі сучасної змішаної економіки співіснують та органічно

взаємодоповнюються малий, середній та великий бізнес. Але на відміну від

двох останніх малий бізнес є вихідним, найбільш чисельним, а тому і

найбільш поширеним сектором економіки. Відмінності між цими трьома видами

бізнесу обумовлені різним рівнем суспільного розподілу праці, характером

спеціалізації та усуспільнення виробництва, а також вибором технологічного

типу виробничого процесу.

Малий бізнес - це самостійна, систематична господарська діяльність

малих підприємств будь-якої форми власності та громадян-підприємців

(фізичних осіб), яка проводиться на власний ризик з метою отримання

прибутку. Практично, це будь-яка діяльність (виробнича, комерційна,

фінансова, страхова тощо) зазначених суб’єктів господарювання, що

спрямована на реалізацію власного економічного інтересу.

Суть та значення малого бізнесу полягає у тому, що він є провідним

сектором ринкової економіки; складає основу дрібнотоварного виробництва;

визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику

ВВП; здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність витрат,

свободу ринкового вибору; забезпечує насичення ринку споживацькими товарами

та послугами повсякденного попиту, реалізацію інновацій, додаткові робочі

місця; має високу мобільність, раціональні форми управління; формує новий

соціальний прошарок підприємців-власників; сприяє послабленню монополізму,

розвитку конкуренції (схема 1).

|Схема 1 |

|Суть та значення малого бізнесу |

|МАЛИЙ БІЗНЕС |

|це |

|ПРОВІДНИЙ СЕКТОР РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ |

|складає |

|ОСНОВУ ДРІБНОТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА |

|визначає |

|ТЕМПИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ |

|СТРУКТУРУ ТА ЯКІСНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ ВНУТРІШНЬОГО ВАЛОВОГО |

|ПРОДУКТУ |

|СТУПІНЬ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА |

|здійснює |

|СТРУКТУРНУ ПЕРЕБУДОВУ ЕКОНОМІКИ |

|ШВИДКУ ОКУПНІСТЬ ЗАТРАТ |

|СВОБОДУ РИНКОВОГО ВИБОРУ |

|забезпечує |

|НАСИЧЕННЯ РИНКУ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ |

|РЕАЛІЗАЦІЮ ІННОВАЦІЙ |

|ДОДАТКОВІ РОБОЧІ МІСЦЯ |

|характеризується |

|ВИСОКОЮ МОБІЛЬНІСТЮ |

|РАЦІОНАЛЬНИМИ ФОРМАМИ УПРАВЛІННЯ |

|формує |

|СОЦІАЛЬНИЙ ПРОШАРОК ПІДПРИЄМЦІВ-ВЛАСНИКІВ |

|ОСНОВУ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ |

|сприяє |

|ПОСЛАБЛЕННЮ МОНОПОЛІЗМУ |

|РОЗВИТКУ КОНКУРЕНЦІЇ |

Роль і місце малого бізнесу в національній економіці найкраще

проявляється в притаманних йому функціях. Розглядаючи функції малого

бізнесу у стабільній ринковій економіці, слід наголосити на наступному:

По-перше, неоцінений внесок малого бізнесу в справу формування

конкурентного середовища. Відомо, що в умовах вільної ринкової економіки

конкуренція є відображенням відносин змагання між господарськими

елементами, коли їх самостійна діяльність ефективно обмежує можливості

кожного з них вплинути на загальні умови обігу товарів на даному ринку, а

також стимулює виробництво тих товарів, яких потребує споживач. Тоді

діяльність учасників ринкових відносин набуває динамічного характеру, вона

пов’язана з економічною відповідальністю та ризиком підприємця, що

перетворює його в своєрідний соціальний двигун економічного розвитку. Малий

бізнес допомагає утвердженню конкурентних відносин, бо він є

антимонопольним по самій своїй природі, що проявляється в різноманітних

аспектах його функціонування. З одного боку, малий бізнес, внаслідок

багаточисельності елементів, що його складають, та їх високого динамізму в

значно меншій мірі піддається монополізації, ніж великі підприємства. З

іншого боку, за умов вузької спеціалізації й використання новітньої техніки

він виступає як дійовий конкурент, що підриває монопольні позиції великих

корпорацій. Саме ця риса малого бізнесу відіграла суттєву роль в

послабленні, а іноді й в подоланні розвинутими країнами притаманній

великому капіталу тенденції до монополізації та затримці технічного

прогресу.

По-друге, малий бізнес, оперативно реагуючи на зміни кон’юнктури ринку,

надає ринковій економіці необхідної гнучкісті. Ця його риса здобула в

сучасних умовах особливого значення внаслідок швидкої індивідуалізації та

диференціації споживчого попиту, прискорення науково-технічного прогресу

(НТП), зростання номенклатури промислових товарів та послуг.

По-третє, величезним є внесок малого бізнесу в здійснення прориву по

ряду важливих напрямків НТП, передусім в галузі електроніки, кібернетики,

інформатики. Сприяючи прискоренню реалізації новітніх технічних і

комерційних ідей, випуску наукоємної продукції, малий бізнес тим самим

виступає провідником НТП. Наприклад, більшість дрібних фірм, що з’явилися

наприкінці 80-х років у Великобританії, є найбільш технічно оснащеними. А у

США на сектор малого бізнесу припадає близько 50% науково-технічних

розробок.

По-четверте, малий бізнес робить вагомий внесок у вирішення проблеми

зайнятості. Ця функція проявляється у здатності малого бізнесу створювати

нові робочі місця й поглинати надлишкову робочу силу під час циклічних

спадів та структурних зрушень економіки. В розвинутих країнах на малий

бізнес припадає в середньому 50% всіх зайнятих та до 70-80% нових робочих

місць. Якщо у період криз 70-80-х років в розвинутих країнах йшов процес

скорочення робочих місць на великих підприємствах, то дрібні фірми їх не

тільки зберігали, але й навіть створювали нові.

По-п’яте, важлива функція малого бізнесу полягає в пом’якшенні

соціальної напруги і демократизації ринкових відносин, бо саме він є

фундаментальною основою формування середнього класу. Отже, він виконує

функцію послаблення притаманній ринковій економіці тенденції до соціальної

диференціації та розширення соціальної бази реформ, що здійснюються на

даному етапі. Без орієнтації на таку соціальну базу ринкового середовища,

яким є середній клас, запроваджені реформи приречені на провал.

Отже, роль та функції малого бізнесу з точки зору загальноекономічних

позицій полягають не тільки у тому, що він є одним з найважливіших дійових

факторів економічного розвитку суспільства, яке опирається на ринкові

методи господарювання. Його важливою функцією є сприяння соціально-

політичній стабільності суспільства, тобто він відкриває простір вільному

вибору шляхів і методів роботи на користь суспільства та забезпечення

власного добробуту.

За умов дестабілізації економіки, обмеження фінансових ресурсів саме

суб’єкти малого бізнесу, які не вимагають великих стартових інвестицій,

мають швидке обертання ресурсів, спроможні при певній підтримці найбільш

швидко і економічно доцільно вирішувати проблеми демонополізації,

стимулювати розвиток економічної конкуренції.

Таким чином, малий бізнес є невід’ємною рисою будь-якої ринкової

господарської системи, без чого така економіка і суспільство в цілому не

можуть не тільки розвиватися, але навіть й існувати. Великий капітал,

безумовно, визначає рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, але

основою розвитку країн з ринковою системою господарювання є мале

підприємництво як найбільш масова, динамічна та гнучка форма ділового

життя. Саме в секторі малого підприємництва створюється і функціонує чимала

маса національних ресурсів, яка є живильним середовищем для середнього та

великого підприємництва.

Одна з причин успішного розвитку малого підприємництва в країнах з

розвиненою економікою полягає у тому, що велике виробництво не

протиставляється малому. Тут дотримуються принципу кооперування великих та

малих суб’єктів господарювання, причому великі підприємства не пригнічують

малий бізнес, а взаємодоповнюють один одного.

Про значення малого підприємництва свідчать інтегровані показники, що

характеризують стан сектора малого підприємництва у розвинутих країнах, які

підкреслюють фундаментальну роль малого підприємництва в соціально-

економічному та політичному житті кожної країни (табл. 1). Показниками

вагомої ролі малого бізнесу як інтегруючого структурного елемента системи

сучасної ринкової економіки є передусім дані про його кількісні параметри.

|Таблиця 1 |

|Стан розвитку малого та середнього підприємництва в деяких країнах1 |

|Країна |Кількість|Кількість |Зайнято |Частка МСП |Частка МСП|

| |МСП, тис.|МСП на |в МСП |у загальній|у ВВП (%) |

| | |1000 чол. |(млн. |кількості | |

| | |населення |чол.) |зайнятих | |

| | | | |(%) | |

|Великобританія |2630 |46 |13,6 |49 |50…53 |

|Німеччина |2290 |37 |18,5 |46 |50…54 |

|Італія |3920 |68 |16,8 |73 |57…60 |

|Франція |1980 |35 |15,2 |54 |55…62 |

|Країни ЄС |15770 |45 |68 |72 |63…67 |

|США |19300 |74,2 |70,2 |54 |50…52 |

|Японія |6450 |49,6 |39,5 |78 |52…55 |

|Російська Федерація|836,2 |5,65 |8,1 |9,6 |10…11 |

|Україна 2 |281,2 |5,4 |1,0 |4,6 |5,0…5,5 |

|1 Малый бизнес России. Проблемы и перспективы. Москва, РАРМП,1996.-С.11 |

|2 Розраховано за даними Міністерства статистики України станом на |

|01.01.96р. (кількість МСП - кількість зареєстрованих малих підприємств) |

Так, частка малих та середніх підприємств у загальній кількості

підприємств змінюється по країнах - від 94% у Великобританії до 99,9% у

Франції. Кількість діючих малих підприємств в Україні за останні чотири

роки збільшилась майже вдвічі (з 50496 у 1992 році до 91601 станом на 1

січня 1996 року).

Про місце і значення малого та середнього бізнесу (МСП) свідчать

показники його ролі в ринковій економіці, зокрема частка МСП у загальній

кількості зайнятих та його частка у ВВП. Так частка МСП у загальній

кількості зайнятих становить понад половину у США та Франції (54%), у

країнах ЄС (72%), в Італії (73%), в Японії (78%).

В Україні ж станом на 1 січня 1996 року середньооблікова кількість

працівників малих підприємств становила 1042,2 тис. чоловік, тобто - лише

4,6% зайнятого населення. В Російській Федерації цей показник становив

9,6%. Більше половини ВВП у зазначених країнах припадає на сектор малого

підприємництва та середнього бізнесу. Частка малих підприємств у валовому

внутрішньому продукті України у 10-12 разів менша, ніж у розвинутих

країнах, і становить лише близько 5,5%. В Російській Федерації цей показник

вдвічі більше - 10-11% (табл. 2.1, мал.2.1).

Якщо розглянути фінансові результати діяльності народного господарства

України, то частка малих підприємств у балансовому прибутку за I півріччя

1996 року значно вище - 8%, а в окремих галузях малі підприємства, за цим

показником, мають значну питому вагу. Зокрема, у торгівлі та громадському

харчуванні цей показник становить 72,3%, в побутовому обслуговуванні

населення - 57,1%, постачанні та збуті - 23,4%, будівництві - 20% (табл.2).

|Таблиця 2 |

|Фінансові результати діяльності народного господарства за I півріччя 1996 |

|року (балансовий прибуток) |

|Галузі народного господарства |Показники по |малі підприємства |

| |народному | |

| |господарству, | |

| |млрд.крб. | |

| | |млрд.крб. |% |

|Всього |776310,9 |62118,0 |8,0 |

|у тому числі: | | | |

|Промисловість |356324,5 |14367,2 |4,0 |

|Транспорт та зв’язок |219321,4 |1131,5 |4,0 |

|Будівництво |50644,7 |10121,5 |20,0 |

|Торгівля та громадське |34715,7 |25103,8 |72,3 |

|харчування | | | |

|Постачання та збут |13046,7 |3048,4 |23,4 |

|Заготівлі |6382,7 |53,4 |0,8 |

|Житлово-комунальне господарство |3294,5 |78,3 |2,4 |

|Побутове обслуговування |2033,4 |1161,1 |57,1 |

|населення | | | |

|Фінанси, кредит, страхування |70542,5 |784,2 |1,1 |

|Розраховано за даними Міністерства статистики України без спільних і |

|сільськогосподарських підприємств |

Малий бізнес має не лише економіко-виробничі та соціально-економічні

переваги, а саме: гнучкість, динамізм, пристосування до мінливостей

технології, здатність оперативно створювати та упроваджувати нову техніку

та технологію, забезпечення соціальної стабільності, насичення ринку праці

новими робочими місцями, відкритість доступу та легкість входження до цього

сектора економіки. Але малий бізнес має також і значні соціально-

психологічні переваги, в основі яких лежить специфічна мотивація до праці,

яка передбачає подолання елементів відчуження і залучення елементів

економічного та неекономічного заохочення.

Малому бізнесу притаманні соціальні джерела активізації колективної

праці, чого не існує на великих фірмах. Властивий для невеликих підприємств

дух ініціативи, підприємливості та динамізму виражається в особливих

людських відносинах та специфічному соціально-психологічному кліматі. У

невеликих трудових колективах, пов’язаних єдиним прагненням до

самостійності та виживання, відроджується почуття господаря, скорочуються

до мінімуму елементи бюрократизму. Незначний чисельний склад малих

підприємств дозволяє зблизити інтереси керівництва та підлеглих, між

співробітниками тут, як правило, відсутня боротьба за престиж, яка поглинає

значну частину творчої енергії працюючих у великих корпораціях. На малих

фірмах відносини у трудовому колективі відзначаються простотою, відсутністю

відчуженості, що породжує особливу атмосферу сумісної праці, яка допомагає

швидкому вирішенню трудових конфліктів між адміністрацією і робітниками.

Малий бізнес здатен залучати до роботи на своїх підприємствах таких

спеціалістів, які працюють на свій страх та ризик і навіть за меншу

винагороду. Причина такої зацікавленості полягає у тяжінні до самостійності

та реалізації своїх потенційних творчих можливостей, що значно важче

зробити на великих підприємствах.

Отже, відродження і розвиток малого бізнесу в Україні вкрай необхідні.

Становлення значної кількості суб’єктів малого бізнесу має, безперечно,

позитивне значення для національної економіки, що в значній мірі обумовить

створення сучасної ринкової економіки з соціальною спрямованістю.

2. МОНІТОРИНГ МАЛОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ

Становлення малого бізнесу України проходило (і зараз проходить) в

динамічних, часто змінюваних умовах. З перших років здійснення економічної

реформи в Україні, попри об’єктивні труднощі перехідного періоду,

відбувається швидке зростання недержавного сектора економіки, яке

супроводжувалось зростанням кількості суб’єктів малого бізнесу.

Одним із основних показників, що характеризують процес становлення

малого бізнесу, є динаміка зміни кількості діючих суб’єктів малого

підприємництва (табл. 2.1).

Найбільш інтенсивно малий бізнес розвивався у 1992 році, тобто після

прийняття законів України “Про підприємництво”, “Про підприємства в

Україні” та інших, які спонукали підприємливих людей на законних підставах

започаткувати свою справу, спробувати себе в бізнесі. Сприяли цьому і

пільги в оподаткуванні новоутворених малих підприємств, що, з іншого боку,

спонукало до зменшення кооперативів з наступним створенням нових малих

підприємств. Діюче законодавство не зобов’язувало та й не дозволяло

податковим органам встановлювати джерела надходження майна в новостворювані

підприємства, тобто пільги в оподаткуванні надавались як підприємствам, що

були створені громадянами, які раніше не займалися підприємницькою

діяльністю, так і підприємствам, в які громадяни вносили майно, отримане

після ліквідації кооперативів. Однак, якщо мала місце перереєстрація

кооперативу в мале підприємство, то така пільга не надавалася.

|Таблиця 2.1 |

|Кількість діючих суб’єктів малого бізнесу України у 1991-1996 рр. |

|Темпи зміни, % |100 |257,7 |148,5 |106,4 |114,7 |93,4 |

|Кооперативи |27486 |17243 |9777 |5972 |4418 |3268 |

|Темпи зміни, % |100 |62,7 |56,7 |61,1 |74,0 |74,0 |

|Фермерські |2098 |14681 |27739 |31983 |34778 |35266 |

|господарства | | | | | | |

|Темпи зміни, % |100 |699,8 |188,9 |115,3 |108,7 |101,4 |

Страницы: 1, 2, 3, 4