Хозяйственные общества

залежності від конкретних умов діяльності АТ можуть прийматися також інші

внутрішні нормативні акти, що регулюють діяльність АТ або конкретизують

передбачені цим Положенням акти.

Проекти внутрішніх нормативних актів розробляються за рішенням

Загальних зборів акціонерів або Спостережної ради АТ (у випадках

передбачених Положенням про Спостережну раду АТ).

Інші органи АТ мають можливість ініціювати розробку та прийняття

внутрішніх нормативних актів шляхом подання відповідних заяв та пропозицій

в згадані у попередньому абзаці органи.

Орган управління АТ, який прийняв рішення про розробку проекту

внутрішнього нормативного акту, вправі доручити таку розробку відповідному

підрозділу або посадовій особі АТ. В цьому випадку орган управління видає

розпорядчий документ, який визначає строки і порядок розробки акту, порядок

погодження його з іншими органами управління, підрозділами, посадовими

особами та організаціями.

Орган управління або підрозділ АТ, що розробляє внутрішній нормативний

акт, готує проект акту і аналіз наслідків його прийняття.

Проект будь-якого внутрішнього нормативного акту, розробленого в АТ,

підлягає обов’язковій правовій експертизі. Акт, який не пройшов правову

експертизу, не підлягає розгляду і не може бути прийнятий. Правова

експертиза здійснюється юрисконсультом АТ або іншим фахівцем, що має вищу

юридичну освіту чи незалежною юридичною фірмою, визначеною Загальними

зборами або Спостережною радою. Відповідний договір з юридичною фірмою

підписується від імені АТ Головою Правління.

Внутрішні нормативні акти, що зазначені вище, затверджуються

Загальними зборами акціонерів АТ відповідно до встановленої процедури.

Внесення внутрішніх нормативних актів на затвердження Загальними

зборами акціонерів можливе лише після їх попереднього погодження з

Спостережною радою.

Рішенням Загальних зборів акціонерів АТ на період між загальними

зборами повноваження щодо затвердження окремих внутрішніх нормативних

актів, а також змін до них можуть бути делеговані Спостережній раді та/або

Правлінню АТ (крім положень про ці органи управління).

Право затвердження правил процедури та інших внутрішніх нормативних

документів Товариства по питаннях, що не віднесені до виключної компетенції

Загальних зборів має Спостережна рада АТ.

Внутрішні нормативні акти можуть бути змінені тільки тим органом, який

його затвердив, або Загальними зборами акціонерів АТ, якщо інше не

встановлено вищим органом товариства.

Внутрішні нормативні акти можуть бути змінені шляхом:

. внесення додаткових норм;

. визнання окремих норм такими, що втратили чинність;

. затвердження нової редакції існуючих норм.

Пропозиції про внесення змін до внутрішніх нормативних актів подаються

до органу, який їх затвердив, або до Загальних зборів акціонерів у тому ж

порядку, який передбачений для їх розробки та прийняття.

Зміни до внутрішніх нормативних актів підлягають обов’язковій

реєстрації в канцелярії АТ з присвоєнням їм порядкового номера рішення про

затвердження і введення в дію.

Внутрішні нормативні акти вводяться в дію у строк, зазначений в

рішенні про їх прийняття (затвердження), а якщо цей строк не зазначено, то

на одинадцятий день з дня їх прийняття (затвердження).

Про прийняті акти повинні бути обов’язково повідомлені: персонал АТ –

шляхом публічного оголошення в 5-денний строк з моменту прийняття

зазначеного акту; всі акціонери – шляхом відповідної інформації на

найближчих Загальних зборах акціонерів.

Відсутність акціонера на Загальних зборах акціонерів, які прийняли

відповідні нормативні акти, не є причиною, посилаючись на яку, акціонер

вправі не виконувати прийняті внутрішні нормативні акти.

Товариство З Обмеженою Відповідальністю

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається

товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких

визначається установчими документами.

Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не

повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства

також у межах невнесеної частини вкладу. Згідно до проекту Цивільного

Кодексу Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою

відповідальністю законом. При перевищенні цієї кількості товариство з

обмеженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство

протягом року, а зі спливом цього строку – ліквідації у судовому порядку,

якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

Товариство з обмеженою відповідальністю не може мати одним – єдиним

учасником інше господарське товариство, що складається з однієї особи.

Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім

відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити

відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок

внесення ними вкладів.

Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески

учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної

в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено

установчими документами.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється

статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми,

еквівалентної 625 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки

мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з

обмеженою відповідальністю.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з

учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в

установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими

банківською установою.

Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року

після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у

визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими

документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з

недовнесеної суми.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю

вніс вклад, видається свідоцтво товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою

решти учасників уступити свою частку (її частину) одному чи кільком

учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими

документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються

переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її

відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в

іншому погодженому між ними розмірі.

Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після

повного внесення вкладу учасником, який її відступає. При передачі частки

(її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх

прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю

або частково.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю після повного

внесення ним вкладу може бути придбана самим товариством. У цьому разі

воно зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам у строк,

що не перевищує одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а

також голосування і визначення кворуму у вищому органі провадяться

без урахування частки, придбаної товариством.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому

виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці

у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за

рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня

виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути

повернений повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка

прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Майно, передане учасником товариству тільки в користування,

повертається в натуральній формі без винагороди.

При реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку

із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники

(спадкодавцю) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до

товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у

прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій

або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій

або ліквідованій юридичній особі (спадкодавець), вартість якої

визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У

цих випадках розмір статутного фонду товариства підлягає зменшенню.

Рішення товариства з обмеженою відповідальністю про зменшення його

статутного фонду набирає чинності не раніш як через 3 місяці після

державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку.

Звернення стягнення на частку учасника у товаристві з

обмеженою відповідальністю по його власних зобов'язаннях не

допускається.

При недостатності майна учасника для покриття його боргів

кредитори вправі вимагати виділення частки учасника-боржника у порядку,

передбаченому статтею 55 цього Закону.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори

учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними

представників.

Представники учасників можуть бути постійними або

призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити

свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати

свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові

іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у

статутному фонді.

Збори учасників товариства обирають голову товариства.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю

крім питань, зазначених у статті 41 Закону України “Про господарські

товариства”:

визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і

затвердження його планів та звітів про їх виконання;

внесення змін до статуту товариства;

обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної

комісії;

затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства,

включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків

ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття

збитків;

створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств,

філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

винесення рішень про притягнення до майнової

відповідальності посадових осіб товариства;

затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів

товариства, визначення організаційної структури товариства;

визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства,

його дочірніх підприємств, філій та представництв;

затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує

вказану в статуті товариства;

прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення

ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

до компетенції належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками

додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки

учасника;

в) виключення учасника з товариства.

З питань, зазначених у пунктах :

визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і

затвердження його планів та звітів про їх виконання;

внесення змін до статуту товариства;

також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства

необхідна одностайність у вищому органі.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники

(представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60

відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, -

всі учасники.

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени

виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів,

які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості

голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується

головою та секретарем зборів.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі

вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним

поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

У випадках, передбачених установчими документами або

затвердженими товариством правилами процедури, допускається

прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або

питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій

формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту

одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони

повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення. Рішення

методом опитування вважається прийнятим при відсутності заперечень хоча б

одного з учасників.

Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга

протоколів має бути в будь-який час надана учасникам товариства. На їх

вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю

скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено

установчими документами.

Позачергові збори учасників скликаються головою товариства при

наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі

неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку,

якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо

виникає загроза значного скорочення статутного фонду.

Збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу

виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш

як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових

зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що

стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова

товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати

збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства

учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і

місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути

зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з

учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників

за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до

початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів

учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з

документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не

включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за

згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється

виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий

(директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами

виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками

товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності

товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів

учасників. Збори учасників товариства можуть винести рішення про

передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції

(директора).

Дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і організує

виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення,

обов'язкові для учасників товариства.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах,

встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор

має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші

члени дирекції також можуть бути наділені цим правом. Генеральний

директор (директор) не може бути одночасно головою зборів учасників

товариства.

Контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з

обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що

утворюється зборами учасників товариства з їх числа, в кількості,

передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Члени дирекції

(директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства

проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної

ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправі

вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних

матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень.

Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею

перевірок вищому органу товариства. Ревізійна комісія складає висновок

по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії

збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс

товариства.

Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання

позачергових зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим

інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами

товариства.

Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який

систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або

перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути

виключено з товариства на основі одностайно прийнятого рішення

зборів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у

голосуванні участі не бере.

Виключення учасника з товариства призводить до наслідків,

передбачених статтями 54 і 55 Закону України “Про господарські товариства”.

Товариство З Додатковою Відповідальністю

Товариством з додатковою відповідальністю визнається

товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених

установчими документами розмірів. Учасники такого товариства

відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при

недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для

всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в

установчих документах.

До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми

статей 4, 11, 52-64 Закону “ Про господарські товариства” тобто які

застосовуються до товариств з обмеженою відповідальністю з урахуванням

особливостей, передбачених законом щодо товариств з додатковою

відповідальністю.

Повне товариство

Повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються

спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за

зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Повне товариство створюється і діє на підставі установчого договору.

Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним

законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Установчий договір про повне товариство, крім того повинен

визначати розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та

порядок внесення вкладів, форму їх участі у справах товариства.

Ведення справ повного товариства здійснюється за загальною згодою

всіх часників.

Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма

учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені

товариства. В останньому випадку обсяг повноважень учасників

визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою учасників

товариства.

Якщо в установчому договорі визначаються декілька часників, які

наділяються повноваженнями на ведення справ товариства, то

передбачається, що кожен з них може діяти від імені товариства

самостійно. В установчому договорі може бути відзначено, що такі учасники

мають право вчиняти відповідні дії лише спільно.

Учасники, яким було доручено ведення справ повного

товариства, зобов'язані надавати решті учасників на їх вимогу повну

інформацію про дії, що виконуються від імені та в інтересах товариства.

Повноваження учасника на ведення справ товариства

припиняються повністю або частково з припиненням діяльності самого

товариства у зв'язку з відмовою учасника від доручення чи

скасуванням доручення на вимогу хоча б одного з решти учасників.

Учасник, який діяв у спільних інтересах, не маючи

повноважень, у випадках, коли його дії не будуть схвалені рештою

учасників, вправі ставити вимогу до товариства відшкодувати витрати

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5