Податок на прибуток

професією на даному підприємстві) відповідно до чинного законодавства;

8. виплати працівникам, звільненим з підприємств та організацій у

зв'язку з реорганізацією, скороченням штатів;

9. оплата відпустки перед початком роботи випускникам професійно-

технічних училищ і молодим спеціалістам, які закінчили вищий навчальний

заклад;

10. оплата відповідно до чинного законодавства навчальних відпусток,

які надаються працівникам, що успішно вчаться на вечірніх і заочних

відділеннях вищих навчальних закладів, у заочній аспірантурі, вечірніх

(позмінних) професійно-технічних навчальних закладах, вечірніх

(позмінних) і заочних загальноосвітніх школах, а також тим, хто вступає до

аспірантури;

11. оплата виконання роботи, що нижче оплачується у випадках,

передбачених законодавством;

12. установлені чинним законодавством доплати до фактичного заробітку

при тимчасовій втраті працездатності;

13. оплата роботи у вихідні й святкові (неробочі) дні, а також роботи в

понаднормовий час відповідно до чинного законодавства;

14. різниця в окладах, які виплачуються працівникам, прийнятим на

роботу з інших підприємств і організацій, із збереженням відповідно до

чинного законодавства на певний час розмірів посадового окладу за

попереднім місцем роботи, а також при тимчасовому заміщенні;

15. плата працівникам за дні відпочинку (відгулу), які надаються їм у

зв'язку з роботою у понаднормовий час при вахтовій організації робіт, при

підсумковому обліку робочого часу та в інших випадках, установлених

законодавством;

16. суми, які при виконанні робіт вахтовим методом виплачуються в

розмірі тарифної ставки, окладу за дні перебування в дорозі від місця

розташування підприємства (пункту збору) до місця роботи й назад,

передбачені графіком роботи на вахті, за дні затримання працівників у

дорозі через метереологічні умови, а також плата працівникам підземних

гірничодобувних підприємств за нормативний час їх пересування у шахті від

ствола до робочого місця й у зворотному напрямку;

17. суми, нараховані за роботу, яка виконана особами, залученими на

підприємства і в організації відповідно до спеціальних угод з державними

організаціями (з метою надання робочої сили), видані безпосередньо цим

особам виконавцям робіт чи перераховані державним організаціям;

18. заробітна плата за основним місцем роботи працівникам підприємств

та організацій за час їх навчання з відривом від виробництва в системі

підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів;

19. плата працівникам-донорам за дні обстеження, здавання крові й

відпочинку, які надаються після кожного дня здавання крові;

20. оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів професійно-

технічних училищ, які проходять виробничу практику на підприємствах, а

також оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл у період їх професійної

орієнтації;

21. внески у Пенсійний фонд для покриття витрат на виплату до 1996 року

пенсій на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про

пенсійне забезпечення ”(з коштів, які призначені на оплату праці);

22. оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів професійно-

технічних училищ, які працюють, у складі студентських загонів;

23. оплата праці позаштатних працівників за виконання робіт, пов'язаних

із виробничою діяльністю підприємств, відповідно до укладених угод цивільно-

правового характеру, включаючи договір підряду, якщо розрахунки з

працівниками за виконану роботу проводяться безпосередньо самим

підприємством. При цьому розмір коштів на оплату робіт за договорами

підряду визначається виходячи з кошторису на виконання цих робіт (послуг) і

платіжних документів;

24. інші витрати, які згідно з установленим порядком включаються до

основної заробітної плати, за винятком витрат на оплату праці, які

фінансуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні

підприємств, та інших цільових надходжень.

У випадку застосування безтарифної системи оплати праці витрати на

оплату праці включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) у частині

(процентне співвідношення), яка визначається підприємством за даними про

фактичний склад фонду оплати праці за три місяці, що передували переходу на

безтарифну систему оплати праці. До собівартості продукції (робіт, послуг)

не включаються, а здійснюються за рахунок прибутку, який залишається в

розпорядженні підприємства, чи інших спеціальних коштів такі виплати:

. додаткова оплата праці (включаючи натуральну оплату) у вигляді

премій, винагород, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а

також надбавок і доплат, які не передбачені законодавством чи

виплачуються понад розміри, встановлені законодавством, у тому числі

премії за виробничі результати, економію конкретних видів

матеріальних ресурсів, винагорода за річні підсумки роботи, виплата

одноразових заохочень окремим працівникам за виконання особливо

важливих виробничих завдань, винагороди за вислугу років, не

передбачені законодавством, премії за підсумками змагань, оглядів і

конкурсів, спрямованих на пошук і використання резервів виробництва,

матеріальне заохочення працівників, організацій, які обслуговують

трудовий колектив, тощо;

. оплата додаткових (понад установлену законом тривалість) відпусток,

у тому числі жінкам, які виховують дітей, а також оплата додаткових

відпусток у частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, який

залишається в розпорядженні підприємства;

. матеріальна допомога працівникам, у тому числі для першого внеску на

кооперативне житлове будівництво, на часткове погашення кредиту,

наданого на кооперативне й індивідуальне житлове будівництво, а

також безпроцентна позика на поліпшення житлових умов, обзаведення

домашнім господарством та інші спеціальні потреби, витрати на

благоустрій колективних садиб;

. надбавки до пенсій, одноразова допомога ветеранам праці, які

виходять на пенсію, оплата житла, доходи (дивіденди, проценти), які

виплачуються за акціями та внесками трудового колективу,

компенсаційні виплати понад установлені законодавством розміри

індексацій доходів, витрати на здешевлення вартості харчування в

їдальнях, буфетах, профілакторіях, крім спеціального харчування для

окремих категорій працівників відповідно до законодавства, а також

на посилене харчування дітей у дитячих дошкільних закладах і

оздоровчих комплексах (таборах) літнього відпочинку;

. цінові різниці на продукцію (роботи, послуги), які надаються

працівникам підприємства чи відпускаються допоміжними господарствами

для громадського харчування, витрати на відшкодування різниці в

цінах на паливо, покупні електро- і теплоенергію, інші цінності, які

реалізуються робітникам підприємства;

. внески у Пенсійний фонд для покриття витрат на виплату пенсій за

пільговими умовами, призначеними відповідно до ст. 13 Закону України

“Про пенсійне забезпечення ”, починаючи з 1996 року;

. оплата праці працівникам соціально-культурних установ, які

перебувають на балансі підприємства, включаючи премії, стимулюючі та

компенсаційні виплати, в тому числі компенсації на оплату праці у

зв'язку з індексацією доходів, а також стипендії стипендіатам

підприємства;

. витрати на проведення оздоровчих заходів та організацію відпочинку

трудящих, у тому числі придбання медикаментів для лікувально-

профілактичних установ, які перебувають на балансі підприємств,

путівок на відпочинок і лікування, на екскурсії й подорожі по

місцевих маршрутах вихідного дня, на проведення культурно-освітніх і

фізкультурних заходів, передплату періодичних видань і товарів для

особистого користування працівників, а також суми компенсації на

відшкодування витрат працівників на службові відрядження понад

установлені законодавством норми;

. оплата проїзду до місця роботи транспортом загального користування,

спеціальними маршрутами, відомчим транспортом, за винятком сум, які

повинні зараховуватись на витрати виробництва (обігу);

. виплати, пов'язані із зменшенням тривалості робочого часу за

рішенням трудового колективу (понад установлені законодавством);

. інші види виплат, не пов'язані безпосередньо з основною заробітною

платою.

Витрати на соціальні заходи включають обов'язкові відрахування:

на державне соціальне страхування;

. до Пенсійного фонду;

. у Державний фонд сприяння зайнятості населення;

. на фінансування заходів із реалізації Закону України “Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали в результаті

Чорнобильської катастрофи ’’.

Відрахування провадяться за встановленими законодавством нормами від

витрат на оплату праці працівників, зайнятих у виробництві відповідної

продукції (робіт, послуг), незалежно від джерел фінансування витрат на

оплату їх праці.

До амортизації основних фондів належить сума амортизаційних відрахувань

на повне відновлення основних фондів. Вона обраховується, виходячи з їх

балансової вартості відповідно до затверджених у встановленому порядку

норм, включаючи прискорену амортизацію їх активної частини.

Застосування прискореної амортизації активної частини основних фондів,

але не більше ніж у два рази порівняно з діючими нормами, дозволяється у

випадках, пов'язаних з конверсією виробництва, охороною навколишнього

природного середовища, а також відносно основних фондів, які

використовуються для розширення експорту продукції (робіт, послуг),

збільшення випуску нових прогресивних видів матеріалів, приладів і

обладнання, товарів народного вжитку та послуг для населення.

Малі підприємства разом із застосуванням прискореної амортизації для

стимулювання відновлення машин і обладнання можуть у перший рік

експлуатації нараховувати амортизаційні відрахування до ЗО % початкової

вартості основних виробничих фондів із терміном служби понад три роки. У

випадку припинення діяльності малого підприємства до закінчення одного року

сума додатково нарахованої амортизації підлягає зарахуванню на збільшення

балансового прибутку підприємства.

На підприємствах, які здійснюють свою діяльність на умовах оренди,

елемент ’’амортизація основних фондів’’ включає амортизаційні відрахування

на повне їх відновлення як за власними, так і за орендованими основними

фондами.

До цього елемента належать також амортизаційні відрахування на повне

відновлення основних фондів (приміщень), які надаються безкоштовно

організаціям (структурним підрозділам підприємства) громадського харчування

для обслуговування трудових колективів, а також від вартості приміщень та

інвентаря, які надаються медичним установам для організації медпунктів

безпосередньо на території підприємства.

Підприємства з іноземними інвестиціями, філії спільних підприємств,

створених на території інших держав з участю підприємств України, провадять

амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів

за нормами і в порядку, встановленими для підприємств України, якщо інше не

передбачено міжнародними і міждержавними договорами та законодавством.

До інших затрат належать:

1. платежі на обов'язкове страхування майна підприємств, яке входить до

складу основних виробничих фондів, а також окремих категорій працівників,

зайнятих на виробництві відповідних видів продукції (робіт, послуг)

безпосередньо на роботах із підвищеною небезпекою для життя і здоров'я;

2. виплата процентів за короткострокові кредити й позики банків,

одержання яких пов'язане з поточною виробничою діяльністю, крім процентів

за прострочені і відстрочені кредити та позики, одержані на покриття

недостачі власних оборотних коштів і на придбання основних засобів та

нематеріальних активів;

3. витрати на сертифікацію і збут (реалізацію) продукції, включаючи

вивізне (експортне) мито;

4. витрати на відрядження за нормами, встановленими законодавством;

5. виплата стороннім підприємствам за пожежну і сторожову охорону;

6. витрати на організований набір працівників, підйомні;

7. обов'язкові відрахування за встановленими нормами в позабюджетні

фонди сприяння конверсії, на будівництво, ремонт і утримання автомобільних

шляхів, фінансування галузевих і міжгалузевих науково-дослідних та дослідно-

конструкторських робіт і освоєння нових технологій та виробництва нових

видів продукції (іноваційні фонди);

8. витрати на гарантійний ремонт та обслуговування;

9. оплата послуг зв'язку, обчислювальних центрів, банків (відкриття і

ведення рахунків, вкладів: виконання операцій за рахунками, а також поштово-

телеграфні та інші витрати, пов'язані з виконанням банками доручень

підприємства);

10. оплата оренди окремих об'єктів основних виробничих фондів у межах

норм амортизаційних відрахувань на їх повне відновлення, при цьому плата за

оренду нежитлових приміщень для забезпечення основної виробничої діяльності

у склад витрат включається за ставками, затвердженими місцевими органами

державної виконавчої влади;

11. плата за землі сільськогосподарського призначення, а також зайняті

під об'єкти й споруди виробничого призначення;

12. платежі за викиди й скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне

середовище, розміщення відходів 'та інших видів шкідливого впливу в межах

лімітів;

13. податок із власників транспортних засобів;

14. знос нематеріальних активів;

15. інші витрати, які включаються у собівартість продукції (робіт,

послуг), але не належать до раніше перелічених елементів витрат.

При визначенні валового доходу (прибутку) враховуються:

. виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), інших матеріальних

цінностей і майна (включаючи основні фонди), нематеріальних активів

і брокерських місць (крім реалізації біржами);

. доходи від позареалізаційних операцій, зменшені на суми витрат по

цих операціях;

. кошти, одержані від підприємств-постачальників (підрядчиків) і не

враховані підприємствами на рахунку реалізації.

Слід зазначити, що внески, паї, а також кошти від добровільних

пожертвувань не є доходами (прибутком) підприємства і не оподатковуються.

Але доход (прибуток), одержаний від використання вказаних коштів, підлягає

оподаткуванню.

До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включаються:

. доходи, одержувані від пайової участі в спільних підприємствах;

. доходи від здачі майна в оренду;

. дивіденди (проценти) з акцій, облігацій та інших цінних паперів, що

належать підприємству;

. доходи (проценти), одержані від комерційного кредиту (виданої

позички).

Суми, внесені до бюджету та іншим організаціям у вигляді економічних

санкцій, які відповідно до чинного законодавства відносяться за рахунок, що

залишається в розпорядженні підприємства, не включаються до складу витрат

від позареалізаційних операцій. До таких санкцій, зокрема, належать витрати

на сплату в бюджет штрафних санкцій (включаючи пеню) і відшкодування

збитків, завданих унаслідок недотримання вимог з охорони навколишнього

середовища, забруднення та інших шкідливих впливів, використання природних

ресурсів понад установлені ліміти, недотримання санітарних норм і правил,

одержання необгрунтованого прибутку шляхом завищення цін на продукцію

(роботи, послуги), приховання (заниження) прибутку та інших об'єктів

оподаткування, інших видів штрафних санкцій, суми яких підлягають внесенню

в бюджет.

При встановленні об'єктом оподаткування валового доходу його розмір

визначається вирахуванням із загальної виручки спочатку встановлених

платежів до бюджету, а потім суми матеріальних та прирівняних до них затрат

згідно із схемою (додаток 2).

Якщо об'єктом оподаткування є прибуток, то його визначення можна

відобразити за допомогою такої схеми (додаток 3).

Визначення сум доходу (прибутку) від деяких видів діяльності має свої

особливості.

Якщо підприємство здійснює торгівлю купленими товарами й матеріалами,

доход визначається як різниця між купівельною і продажною вартістю товарів

і матеріалів. Від аукціонного продажу доход також може визначатись як

різниця між цінами на куплені і продані товари або як різниця між вартістю

виробленої продукції за діючими державними чи вільними цінами й вартістю

продажу її на аукціоні. При цьому вільні ціни визначаються за даними

підприємства, яке реалізує продукцію.

При товарообмінних операціях шляхом прямого обміну або виконанні робіт

(послуг) у рахунок бартерної угоди оподатковувана виручка від реалізації

визначається розрахунково, виходячи із цін на продукцію (роботи, послуги),

що діяли на дату виписування відвантажувальних документів, або вартості

товарів, придбаних для проведення товарообмінних операцій.

Якщо підприємство реалізує продукцію (роботи, послуги) власного

виробництва за цінами, нижчими від собівартості або ціни придбаних товарів,

то оподатковувана виручка від їх реалізації також визначається

розрахункове, виходячи із ціни реалізації аналогічної продукції (робіт,

послуг), але не нижче за собівартість її виробництва або ціну придбання.

Доходом від посередницької діяльності є сума комісійних винагород

(процентів) від виконання угод або доход від посередницьких операцій.

Прибуток від посередницької діяльності - це різниця між доходом від цієї

діяльності й пов'язаними з нею витратами.

При визначенні об'єкта оподаткування для іноземних юридичних осіб

враховуються доходи (прибуток), одержані лише із джерел в Україні, на її

континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні. Для

підприємств України об'єктом оподаткування є доходи (прибуток), отримані з

вищевказаних джерел, а також за межами України.

Доходи підприємств одержані в іноземній валюті, підлягають

оподаткуванню за сукупністю з доходами, одержаними в національній валюті,

на загальних підставах. При цьому доходи в іноземній валюті перераховуються

в національну грошову одиницю України за курсом Національного банку

України, що діяв на дату одержання доходу.

Для організацій, які не перебувають на господарському розрахунку, але

одержують доходи від здійснення господарської (комерційної) діяльності

(надання послуг), оподатковуваним доходом є сума перевищення доходів над

витратами, пов'язаними з цією діяльністю.

Оскільки різні частини доходу оподатковуються за різними ставками, то

валовий доход необхідно розкласти на окремі частини, вилучивши з нього

суми:

1. доходів (дивідендів, процентів) від акцій, облігацій та інших цінних

паперів, що належать підприємству;

2. доходів, одержаних від пайової участі в діяльності інших

підприємств, створених на території України;

3. прибутку, не розподіленого серед працівників, акціонерів, пайовиків

або кредиторів господарського товариства, якщо він реінвестується всередині

самого підприємства виключно на модернізацію, реконструкцію або розширення

свого виробництва;

4. доходів від посередницької діяльності;

5. доходів від казино, відеосалонів, відеопоказу, прокату відео- й

аудіокасет, запису на них, гральних автоматів із грошовим виграшем, від

проведення масових концертно-видовищних заходів;

6. додаткових доходів від продажу товарів, продукції, майна на

аукціоні.

При визначенні оподатковуваної частини доходу враховуються також

пільги, яким можуть користуватися підприємства згідно з чинним

законодавством. Склад пільг буде розглянуто нижче.

З метою усунення подвійного оподаткування сума прибутку або доходу,

одержана за кордоном, включається до загальної суми доходу, що підлягає

оподаткуванню в Україні, і враховується при визначенні розміру податку.

Обчислення оподатковуваного прибутку (доходу) іноземних юридичних осіб

має деякі особливості. Так, при визначенні оподатковуваного прибутку

необхідно враховувати лише валовий прибуток іноземної юридичної особи, який

одержано у зв'язку з її діяльністю в Україні через постійне представництво,

якщо таке постійне представництво веде окремий баланс та має рахунок у

банку в Україні.

У разі, коли іноземна юридична особа здійснює свою діяльність не лише в

Україні, але й за її межами, і при цьому не веде окремого обліку прибутку,

який дає змогу визначити суму прибутку від діяльності, здійснюваної нею

через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає

оподаткуванню, може бути визначена на основі розрахунку, узгодженого

платником податку з податковим органом, що контролює його платежі до

бюджету. Якщо немає можливості прямим підрахуванням визначити прибуток,

одержаний іноземною особою від діяльності в Україні, він може бути

визначений податковим органом, виходячи з валового доходу або проведених

затрат і норми рентабельності ЗО %.

Іноземні юридичні особи можуть одержувати як компенсацію за здійснювану

в Україні через постійне представництво діяльність оплату у вигляді

продукції чи майна. У цьому випадку для визначення оподатковуваного

прибутку використовуються договірні (контрактні) ціни, ціни основних

організацій-експортерів або ціни, обчислені на базі світових цін на таку

саму або аналогічну продукцію чи майно.

Пільги щодо податку на прибуток (доход).

Пільги щодо податку на прибуток (доход) умовно можна поділити на чотири

Страницы: 1, 2, 3, 4