Полиграфия

Полиграфия

Міністерство освіти України

Національний технічний університет України

“КПІ”

Видавничо - поліграфічний факультет

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Аналіз господарської діяльності підрозділу

ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “Зоря”

Виконавець: ст. гр. зе - 3

Ревук М.М.

Викладач: Кваско А. В.

КИЇВ - 1999

ЗМІСТ

Вступ

............................................................................

.... 2стр.

Характеристика підприємства та загальний

аналіз його показників .

.................................................. 4 стр.

Характеристика цеху глибокого друку підприємства

та аналіз його показників .

........................................... 12 стр.

Аналіз використання трудових ресурсів та

заробітної плати

........................................................... .14 стр.

Аналіз організаційно - технічного рівня виробництва

та використання основних фондів ............................... 21

стр.

Аналіз випуску продукції ..........................................

29 стр.

Аналіз витрат на виробництво і реалізацію

продукції .............................................

.......................... 32 стр.

Аналіз прибутку та рентабельності .......................... 35

стр.

Висновки

....................................................................... 37

стр.

Додатки

.........................................................................

41 стр.

ВСТУП

Для написання курсової роботи на тему “Аналіз господарської

діяльності підрозділу поліграфічного підприємства” за базу для досліджень

мною було обрано дільницю глибокого друку відкритого акціонерного

товариства “Зоря”.

Дана тема є дуже актуальною , насамперед , коли економіка України

знаходиться в стані переходу до ринку . Економічний аналіз дозволяє

об’єктивно оцінити хід господарювання , визначити розміри та причини

відхилення від стандартних параметрів та очікуваних результатів , виявити

резерви підвищення ефективності виробництва та розробити заходи щодо їх

мобілізацїї .

Аналіз господарської діяльності робить можливим комплексне системне

дослідження економічних явищ та процесів , факторів та причин що їх

обумовлюють , об’єктивну оцінку ефективності виробничо - фінансової

діяльності та стабільності ринкового становища , діагностику , пошук

резервів та можливостей їх мобілізації у поточному та перспективних

періодах .

Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу

чергу на рівні окремих підприємств та їх внутрішніх структурних підрозділів

. Уміло організувати аналітичну роботу на підприємстві значить забезпечити

синтез аналітичної інформації , як окремих функціональних служб , так і

служб менеджменту .

Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників

Поліграфічне підприємство “Зоря” є одним з ведучих підприємств

України по виготовленню різноманітної етикетної та пакувальної продукції.

ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “ Зоря “ розташована у місті Києві

по вулиці Лугова , 1. Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до

державних підприємств , а зараз , в період переходу економіки України до

ринку , воно змінило форму власності , щоб не збанкрутіти .

Підприємство не є збитковим , як деякі інші поліграфічні

підприємства , але й не дає таких прибутків , як раніше , коли воно було

єдиним за своєю спеціалізацією в м.Києві . Підприємство є самостійним

господарюючим суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює

виробничу та комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та

підприємств на пакувальну продукцію .

Дане підприємство спеціалізується на виготовленні етикетної та

пакувальної продукції . А саме : етикетки віддруковані офсетним способом

прямокутні , з фігурною висічкою , ламіновані , з металізованого паперу ,

з (конгревним тисненням ) , пачки-висічки , коробки та пакунки з картону

або комбінованих матеріалів , парафіновані етикетки , видрукувані в 1-6

фарб способами флексографічного та глибокого друку , непарафіновані

етикетки, з паперу , поліетилену , ламінованого паперу . Також

підприємство виготовляє товари ширвжитку : набори кольрового паперу ,

дитячі іграшки, бланочну продукцію , візитки , картонні папки для офісу ,

як для власного споживання , так і на замовлення . Послугами ВАТ “Зоря”

користуються багато підприємств різних галузей , серед яких підприємства

фармацевтичної , харчової промисловості та інші . На даний момент кількість

замовників дещо зменшилась, як і більшість підприємств , “Зоря” страждає

від неповної завантаженості своїх цехів , що погано відбивається на

економічних показниках діяльності підприємства .

Структура підприємства - цехова . “Зоря” складається з окремих цехів

які , в свою чергу , поділяються на дільниці . До складу підприємства

входять: цехи офсетного , глибокого та флексографського друку , цех

ширвжитку і ремонтно - механічний цех .

Одним з найбільших цехів підприємства є офсетний цех . В ньому

виготовляються фотоформи , машинні форми , виконується друк і обробка

віддрукованого замовлення , куди входить висічка , склейка , лакування ,

при потребі , порізка , конгревне тиснення або тиснення позолотою , а також

упаковка готової продукції . Тобто , в офсетному цеху замовлення проходить

весь технологічний процес від початку й до кінця . В цеху застосовуються

дещо застарілі технології . Виконання замовлення починається з виготовлення

первинної фотоформи , тобто фотографування оригіналу . Далі фотоформи

ретушують , на контактно - копіювальному станку створюють з них текстові

діапозитиви і монтажують . З монтажів виготовляють фотоформи , на

прободрукарському станку роблять пробні відбитки , які підписує замовник ,

у разі згоди , та начальник цеху . З цих фотоформ виготовляють машинні

форми для кожної фарби для тиражу замовлення . Форми встановлюють на

друкарській машині і починається друк тиражу . Далі віддрукований тираж

проходить певну обробку (лакування , склейку , висічку , порізку і інші ) в

залежності від виду продукції . Після цього готову продукцію сортують ,

рахують , запаковують і відправляють на склад .У флексографському цеху ,

окрім друкування замовлення флексографським способом друку , виконується ще

й парафінування і пластифікація віддрукованої продукції . Для виготовлення

друкарських фотополімерних форм застосовуються фотополімерні пластини “

Cyral “ фірми “Du Pont “. Встановлено машину “ Babiflex “ для виготовлення

фотополімерних форм .

У глибокому друці використовується технологія безпігментного друку .

Виготовлення форм для глибокого цеху відбувається безпосередньо у цеху з

готових фотоформ , які виготовляються в офсетному цеху . Там же замовлення

друкується і відправляється на подальшу обробку . Окрім дільниці

виготовлення форм та дільниці друку в цеху є дільниця виготовлення

флексографських кліше . Раніше використовувався негативний монтаж , зараз

підприємство перейшло на позитивний та на італійські світлочутливі шари .

Матеріали , які застосовуються (поліфан , хайкор , каурекс ) дозволяють

отримати продукцію найвищого гатунку .

Всі відходи поступають до цеху ширвжитку . Там вони сортуються ,

перероблюються та відправляються на пункти здачі макулатури .

Ремонтно - механічний цех забезпечує безперебійну роботу

устаткування . Він проводить оперативний ремонт і наладку встановленного

устаткування та приладів , виготовляє просте устаткування для цехів ( різні

ванни , цинкорубильний станок та інш. ) .

Більшість устаткування цехів є моральнозастарілим і , працюючи на

ньому , мало шансів збільшити кількість замовників, а отже підвищити

завантаженість виробництва і покращити економічні показники . Основному

устаткуванню вже близько двадцяти років але є і новітнє устаткування,

придбане та встановлене в останні роки.

Для аналізу основних економічних показників використовувалися дані

планового відділу , бугалтерії та інших відділів за 1999 та 2000 звітні

роки . Одним з основних документів , який показує результати діяльності

підприємства є баланс . Бухгалтерський баланс являє собою систему

згрупованих та узагальнених даних про наявність засобів господарства і

джерел , що одержують в процесі виробничо- господарської діяльності

підприємства .

Маючи дані балансу , який наведений у додатках , ми можемо

розрахувати показники які характеризують фінансову стійкість підприємства .

Фінансова стійкість відображує рівень ризику діяльності підприємства та

залежності від запозиченого капіталу . В якості оцінювальних коефіцієнтів

використовуються :

1). Коефіцієнт автономії - показує , яка питома вага власних коштів

в загальній сумі грошей , які є на підприємстві . Дорівнює відношенню

першої групи пасиву до балансу :

КАВ (’97)= 8941,7/ 9855,6 = 0,91

КАВ (’98)= 8172,2/ 9471,8 = 0,86

Даний показник повинен дорівнювати 0,5, або бути більшим .

Розраховані дані відповідають цим вимогам і є позитивними .

2). Коефіцієнт довготермінового залучення позикових засобів . Він

дорівнює відношенню другої групи пасиву до суми першої та другої груп

пасиву балансу . Зростання даного коефіцієнту свідчить про посилення

фінансової стійкості :

КД,З(’97)= 0

КД,З(’98)= 0

В нашому випадку даний коефіцієнт буде дорівнювати нулю , бо згідно

балансу підсумок по другій групі пасиву дорівнює нулю .

3). Коефіцієнт маневрування вказує на ступінь мобільності власних

коштів. Дорівнює відношенню суми другої та третьої груп активу за мінусом

третьої групи пасиву до першої групи пасиву :

КМ(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 8941,7 = 0,26

КМ(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 8172,2 = 0,26

Оптимальний варіант, коли даний коефіцієнт коливається в межах від

0,4 до 0,6 . В нашому випадку він є меншим , що свідчить про низький рівень

мобільності власних коштів .

4). Коефіцієнт інвестування характеризує частку джерел власних

коштів суб’єкту господарювання в покритті позаобігових активів . Дорівнює

відношенню першої групи пасиву до першої групи активу :

КІНВ.(‘97)= 8941,7/ 6628,1 = 1,35

КІНВ.(‘98)= 8172,2 / 6073,8 = 1,35

Вважається , що даний коефіцієнт повинен дорівнювати 1 або більше .

5). Коефіцієнт покриття засобів і витрат . Дорівнює відношенню

другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до другої

групи активу:

КП(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 1417,3 = 1,6

КП(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 1115,1 = 1,9

Оптимальне значення даного коефіцєнту 0,5 .

Ліквідність балансу показує , в якій степені підприємство здатне

розрахуватися по короткостроковим зобов’язанням поточними активами. Серед

коефіцієнтів , що аналізують платоспроможність підприємства такі :

1). Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує

платіжоспроможність підприємства . Дорівнює відношенню другої та третьої

груп активу до третьої групи пасиву :

КЗАГ. Л.(’97)= 1417,3+1810,2/ 913,9 = 3,5

КЗАГ. Л.(’98)= 1115,1+2228,9/ 1299,6 = 2,5

Даний показник повинен бути не менше 1 і коливатись від 2 до 2,5 але

не менше одиниці . З розрахунків видно , що підприємство є

платіжоспроможнім , але показник за 1998 рік ближче до вказаних вимог .

2). Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує можливість

швидкого здійснення розрахунків. Дорівнює відношенню грошових коштів та

короткострокових фінансових вкладень до третього розділу пасиву :

КАБС. Л.(’97)= 59 / 913,9 = 0,065

КАБС. Л.(’98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055

Оптимальне значення даного коефіцієнту- > 0,2- 0,25 .

3). Проміжний коефіцієнт ліквідності на початок та на кінець року

показує, чи достатньо вищеназваної суми мобільних засобів для погашення

короткострокових зобов’язань за платежами . Дорівнює відношенню третьої

групи активу до третьої групи пасиву .

КП. Л(‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73

КП. Л(‘97)кін= 1810,2 / 913,9 = 1,98

КП. Л(‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98

КП. Л(‘98)кін= 2282,9 / 1299,6 = 1,75

Даний коефіцієнт повинен коливатися в межах від 0,7 до 0,8 . З

розрахунків видно , що розрахований коефіцієнт не відповідає заданим

значенням .

За базовий можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності .

Зниження значення ліквідності частіше за все говорить про загальне

погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними засобами і про необхідність

дієвих заходів по управлінню ними .

Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної

ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі

поточних активів .

Тепер можна приступити до аналізу ділової активності підприємства .

До коефіцієнтів , що її характеризують , відносяться такі :

1). Показник оборотності коштів в розрахунках . Дорівнює вадношенню

виручки від реалізації до середньої дебіторської заборгованості .

ПОБ(’97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84

ПОБ(’98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37

Даний показник обчислений в оборотах . Темп зростання - 57,7%

2). Показник оборотності виробничих запасів . Розраховується в

оборотах і дорівнює відношенню витрат на виробництво продукції до

середньовиробничих запасів.

ОВ.З(‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23

ОВ.З(‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56

3). Тривалість операційного циклу розраховується :

ТО.Ц(‘97)= ( 360 / 5,84 ) + ( 360 / 7,23 ) = 111,43

ТО.Ц(‘98)= ( 360 / 3,37 ) + (360 / 8,56 ) = 148,88

Зростання тривалості операційного циклу свідчить про погіршання

використання оборотних засобів .

4). Показник оборотності власного капіталу дорівнює відношенню

виручки від реалізації до середньої величини власного капіталу.

ОВЛ.К(‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5

ОВЛ.К(‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6

5). Показник оборотності основного капіталу - це відношення виручки

від реалізації до підсумку середнього балансу “НЕТТО”.

ООСН.К(‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46

ООСН.К(‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52

Основні показники виробничо - господарської діяльності підприємства

зведені у таблицю . Такі дані дають уявлення про економічний стан

підприємства .

Таблиця 1:

|ПОКАЗНИКИ |Од. виміру |1999 |2000 |% |

|Випуск товарної продукції |тис. грн. |3740,1 |3812,5 |101,935|

| | | | |8 |

|Собівартість товарної продукції|тис. грн. |5149 |5291,9 |102,775|

| | | | |3 |

|Сума реалізації |тис. грн. |4516,55 |4895,45 |108,389|

| | | | |1 |

|Собівартість реалізованої |тис. грн. |4525,1 |5039,84 |111,375|

|продукції | | | |2 |

|Балансовий прибуток |тис. грн. |129,1 |-166,7 | |

|С/річна вартість осн. фондів |тис.грн. |16560 |16390 |98,9734|

| | | | |3 |

|Фонд оплати праці всього: |тис. грн. |987,87 |739,39 |74,8468|

| | | | |9 |

|в т.ч.: ПВП |тис. грн. |963,46 |720,82 |74.8157|

| | | | |7 |

|робітники |тис. грн. |663,94 |483,48 |72,8198|

| | | | |3 |

|С/спискова чисельність: всього:|чол. |364 |329 |90,3846|

| | | | |2 |

|в т.ч.: ПВП |чол. |353 |320 |90,6515|

| | | | |6 |

|робітники |чол. |268 |239 |89,1791|

|непромисловий персонал |чол. |10 |9 |90 |

|Загальновиробничі витрати |тис. грн. |306,7 |306,7 |100 |

|Загальногосподарські витрати |тис. грн. |672,3 |672,3 |100 |

|Всього витрат на вир-во по |тис. грн. |4833,9 |4833,9 |100 |

|плану | | | | |

1999 та 2000 роки були роками збереження кризових явищ в

економіці. Спостерігалися підвищення цін на поліграфічні матеріали (папір ,

картон , фарби та інш. ) , на енергоресурси , зниження платоспроможності

населення та замовників й інш. Все це вплинуло на економічні показники

підприємства .

У 2000 році , порівняно з 1999 , підприємство збільшило обсяги

випуску товарної продукції на 102% або на 72,4 тис. грн. , зросла й

собівартість ТП приблизно на 103% , збільшився й прибуток від реалізації ,

на 33 чол. зменшилась середньоспискова чисельність працюючих на

підприємстві , зменшився й розмір фонду оплати праці , що призвело до

зменшення середньомісячної заробітної плати.

Негативним є те , що в 1999 році балансовий прибуток складав 129,1

тис. грн., а в 2000 році це вже були збитки які дорівнювали 166,7 тис.

грн. . Без змін залишилися планові витрати на виробництво .

Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його

показників.

Цех глибокого друку ВАТ “Зоря” має у своєму складі : дільницю

виготовлення форм для глибокого друку , друкарську дільницю, де друк

відбувається глибоким способом та дільницю виготовлення цинкографських

кліше для флексографського друку .

Глибокий цех підприємства “Зоря” оснащено двома 6-ти та 4-фарбовими

друкарськими машинами “Romantik-Andreotti 700 ”, які мають продуктивність

роботи 100 обертів за хвилину . Крім двох друкарських машин , які

встановлені на дільниці друку , цех має у своєму розпорядженні:

прободрукарський станок “А-900” з форматом готової продукції 700 та

продуктивністю роботи за паспортом 30 відбитків за годину , два

полірувальних станка “Andreotti” для шліфовки та поліровки циліндрів , які

мають формат продукції 270*1000 та паспортну продуктивність роботи 4 форми

за годину , декілька ванн для міднення форм “Патер-Ностер” з форматом

продукції 50*130 та продуктивністю роботи 0,1 мм/г., ванни для

електролітичного обезжирення , для промивки циліндрів, для нікелювання

циліндрів “Патер-Ностер”, безпігментна лінія розроблена ВНДІП для травлення

циліндрів . Більшість з переліченого устаткування застосовується для

виготовлення форм для глибокого друку.

Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається з

заповнення бланку - замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім

замовлення надходить на виробничі дільниці і починається виготовлення форм

. Спочатку виготовляють первинну фотоформу , тобто фотографують оригінал і

ретушують отриманий знімок .

Далі на контактно- копіювальному станку створюють текстові

діапозитиви . Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформи

для окремих фарб . В такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого

друку, де починається виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр

наносять роздільчий шар , потім нарощують шари міді та нікелю , копіюють та

протравлюють . Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо

він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми

поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі

замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це

парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші, в залежності

від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову

продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі

технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно -

технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва

устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди

робітників , облікова одиниця продукції , норма часу на облікову одиницю ,

вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу

на облікову одиницю .

протравлюють .

Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо

він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми

поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі

замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це

парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші в залежності від

умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову

продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі

технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно

-технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва

устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди

робітників , облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю ,

вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу

Страницы: 1, 2, 3