Конкурентоспроможність торгівельного підприємства

. аналізується коло постійних покупців.

Вищевикладене має на увазі “комплексне дослідження ринку”. Особливе

місце у вивченні ринку займає довгострокове прогнозування його розвитку. На

основі вивчення ринку і вимог покупців вибирається продукція, по якій буде

проводитися аналіз чи формулюються вимоги до майбутнього виробу, а далі

визначається номенклатура параметрів, що беруть участь в оцінці.

При аналізі повинні використовуватися ті ж критерії, якими оперує

споживач, вибираючи товар. По кожній із груп параметрів проводиться

порівняння, що показує наскільки ці параметри близькі до відповідного

параметру потреби.

Аналіз конкурентноздатності починається з оцінки нормативних

параметрів. Якщо хоча б один з них не відповідає рівню, що запропонований

діючими нормами і стандартами, то подальша оцінка конкурентноздатності

продукції недоцільна, незалежно від результату порівняння по інших

параметрах. У той же час, перевищення норм і стандартів і законодавства не

може розглядатися як перевага продукції, оскільки з погляду споживача воно

часто є марним і споживчої вартості не збільшує. Виключення можуть скласти

випадки, коли покупець зацікавлений у деякому перевищенні діючих норм і

стандартів у розрахунку на жорсткість їх у майбутньому.

Провадиться підрахунок групових показників, що у кількісній формі

виражають розходження між аналізованою продукцією і потребою по даній групі

параметрів і дозволяє судити про ступінь задоволення потреби по цій групі.

Розраховується інтегральний показник, що використовується для оцінки

конкурентноздатності аналізованої продукції по всіх розглянутих групах

параметрів у цілому.

Результати оцінки конкурентноздатності використовуються для

вироблення висновку про неї, а також - для вибору шляхів оптимального

підвищення конкурентноздатності продукції для рішення ринкових задач.

Однак факт високої конкурентноздатності самого виробу є лише

необхідною умовою реалізації цього виробу на ринку в заданих обсягах. Варто

також враховувати форми і методи технічного обслуговування, наявність

реклами, торгово-політичні відносини між країнами і т.д.

4. Проблема підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг на

ринку.

У міжнародній практиці вважається доцільним випускати не один виріб,

а їх досить широкий параметричний ряд, що утворить асортиментний набір. Чим

обширнее параметричні ряди й асортиментні набори, тим вище імовірність

того, що покупець знайде для себе оптимальний варіант закупівлі. Наприклад,

випускають автонавантажувачі того самого типу, але відрізняються друг від

друга вантажопідйомністю, швидкістю, радіусом розвороту і т.п. Кожному

споживачу з урахуванням конкретних умов його роботи необхідні визначені

експлуатаційні параметри автонавантажувачів, що купуються. Якщо продавець

здатний їх забезпечити, покупка відбудеться, якщо ні - покупець буде шукати

іншого продавця.

Щоб оцінити конкурентноздатність товару, необхідно вирішити широке

коло питань і насамперед одержати об'єктивну інформацію про ті ринки, де

вже реалізується чи пропонується збувати товар, про його конкурентів.

Аналізу ринків приділяється основна увага. Особливо це відноситься до

оцінки тих потреб, що передбачуваний товар не задовольняє, до виявлення

негативних і позитивних властивостей цього товару, що відзначають

споживачі. На закінчення зважується питання, чи відповідає в даний момент

вироблена продукція по технічному рівні і якості вимогам кінцевих

споживачів, і оцінюється конкурентноздатність її в результаті комплексного

дослідження ринку.

Виходячи з оцінки існуючої і перспективної конкурентноздатності

товару приймається рішення про подальшу виробничо-збутову політику:

• чи продовжувати виробництво даного товару і його збут;

• чи провести модернізацію для перетворення товару в товар ринкової

новизни;

• чи зняти його з виробництва і приступити до випуску нового товару.

Чи варто приступити до пошуку нового ринку збуту з урахуванням

достатності фінансових і матеріальних ресурсів, наявності товаропровідної і

збутової мережі, можливостей забезпечення сервісу проданого товару.

При виборі шляхів підвищення конкурентноздатності товару нерідко

буває дуже своєчасним рішення не про запуск нового, не про зняття з

виробництва морально застарілого, а про модифікацію товару. Рішення про

модифікацію товару приймається з метою задоволення особливих вимог покупців

для одержання більшого прибутку.

Безперечним є і розвиток такого напрямку підвищення

конкурентноздатності товару, як своєчасне надання комплексу послуг,

зв'язаних зі збутом і використанням машин, устаткування й іншої промислової

продукції які б забезпечували їхню постійну готовність до високоефективної

експлуатації, тобто сервісне обслуговування. При вмілій організації сервіс

є вирішальним чинником підвищення конкурентноздатності товару, тому що ціни

на запасні частини в 1,5 - 2,0 рази нижче, ніж ціни на комплектуючі,

використовувані у виробництві.

У вирішенні задач підвищення конкурентноздатності продукції з кожним

роком все зростаюче значення набуває проблема вибору, і освоєння нових

ринків збуту. У зв'язку з цим на будь-якому підприємстві дуже важливі

аналітико-пошукові зусилля в цій області. Нові ринки збуту вирішальним

образом можуть змінити конкурентноздатність товару і рентабельність

збутової діяльності. Зрозуміло, що, впроваджуючи товар на новий ринок,

можна продовжити життєвий цикл товару. Сезонні коливання в попиті можуть

сприяти успішній реалізації того самого товару в різних точках планети. А

збільшення обсягу продажів на нових ринках дозволить знизити витрати

виробництва на одиницю продукції, насамперед за рахунок використання

дешевої робочої сили, досить низьких рівнів податків і митних податків і

ряду інших факторів на нових ринках збуту. У зв'язку з цим дуже важливо для

подальшого розвитку конкурентноздатності товару (перш ніж перейти до

нового, його модифікації, зняттю з виробництва) спробувати вийти з ним на

новий ринок збуту, тому що на внутрішньому його конкурентноздатність різко

упала.

У результаті оцінки конкурентноздатності продукції можуть бути

прийняті наступні шляхи підвищення конкурентноздатності:

. зміна складу, асортименту, структури застосовуваних матеріалів

(сировини, напівфабрикатів), що комплектують виріб або конструкції

продукції;

. зміна порядку проектування продукції;

. зміна технології виготовлення продукції, методів випробувань,

системи контролю якості виготовлення, збереження, упакування,

транспортування, монтажу;

. зміна цін на продукцію, цін на послуги, по обслуговуванню і ремонту,

цін на запасні частини;

. зміна порядку реалізації продукції на ринку;

. зміна структури і розміру інвестицій у розробку, виробництво і збут

продукції;

. зміна структури й обсягів коопераційних постачань при виробництві

продукції і цін на комплектуючі вироби і складу обраних

постачальників;

. зміна системи стимулювання постачальників;

. зміна структури імпорту і видів імпортованої продукції.

Стратегія підвищення якості товару є найважливішою складовою частиною

стратегії фірми. Об'єктами прогнозування є показники якості товару, що

уступають аналогічним показникам товарів конкурентів.

10 етапів для підвищення якості по Джозефуі М.Джурану.

1. Сформуйте усвідомлення потреби в якісній роботі і створіть можливість

для поліпшення якості.

2. Установіть цілі для постійного удосконалювання діяльності.

3. Створіть організацію, що буде працювати над досягненням цілей, створивши

умови для визначення проблем, вибору проектів, сформувавши команди і

вибравши координаторів.

4. Надайте навчання всім співробітникам організації.

5. Виконуйте проекти для вирішення проблем.

6. Інформуйте співробітників про досягнуті поліпшення.

7. Виражайте своє визнання співробітникам, які внесли найбільший внесок у

поліпшення якості.

8. Повідомляйте про результати.

9. Реєструйте успіхи.

10. Запроваджуйте досягнення, яких Вам удалося домогтися протягом року, у

системи і процеси, що регулярно функціонують в організації, тим самим,

закріплюючи їх.

Сім успішних факторів якості:

1. фокус на споживача;

2. фокус на процес і його результати;

3. управління участю/відповідальністю;

4. безупинне поліпшення;

5. проблеми, що залежать від робітників, повинні складати не більш 20 %;

6. проведення вимірів;

7. постійно діючі наскрізні функціональні наради, що представляють собою

постійно діючі команди по поліпшенню якості.

Висновок

Конкурентоспроможність, - як соціально-економічна категорія - це

спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та

соціальних переваг. Поняття конкурентоспроможності інтерпретується і

аналізується в залежності від розглядаємого економічного об`єкту. У

багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності

акценти повинні бути розставлені наступним чином:

1) Конкурентоспроможність персоналу;

2) Конкурентоспроможність підприємства;

3) Конкурентоспроможність продукції (одержана як похідна перших

двох).

Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно,

відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

В багатогранній роботі по досягненню конкурентоспроможності важливе

місце належить показникам, які повинні характеризувати та давати змогу

оцінювати конкурентоспроможність того чи іншого об`єкту.

Як показало проведене дослідження, нараховується багато параметрів,

які повинні знаходитися в полі зору керівництва підприємства, як

найважливіші об`єкти управління. Разом з тим, задаючись параметрами

конкурентоспроможності для того або іншого об`єкту, необхідно постійно

турбуватися про створення належних умов, які забезпечують досягнення

потрібних параметрів конкурентоспроможності.

Умови (обставини, від яких будь-що залежить) виступають, таким чином,

другою основоположною складовою категорією конкурентоспроможності. Вони

охоплюють широкий спектр технічних, технологічних, організаційних,

економічних, соціальних, кадрових, правових, ідеологічних відносин, які

складаються в процесі функціонування господарського механізму підприємства.

Створення всіх необхідних умов для досягнення конкурентоспроможності

об`єктів - первинна турбота керівництва і всього персоналу підприємства.

Але успіх нашого, та інших підприємств буде залежати від Державної

політики. Основним завданням Держави має бути створення такого

економічного, політичного та правового середовища, інституційної

інфраструктури, які б стримували перспективні конкурентоспроможні товари. В

першу чергу це стосується визначення та проведенням реформ господарської

діяльності в умовах переходу до нової моделі розвитку економіки, створення

ефективної експортно-імпортної стратегії, політики таможні, валютно-

фінансові, та інших, які б враховували національні інтереси та інтереси

виробників.

У той же час існують визначені шляхи підвищення їхньої

конкурентноздатності, пов'язані з економічними критеріями: зменшення

торгових надбавок на товари і зниження тарифів на послуги за рахунок

використання внутрішніх резервів, економії витрат на процеси обслуговування

без зниження рівня їх якості, що дозволить установити більш низькі ціни при

реалізації товарів і наданні послуг.

Обмеження активного впливу на підвищення конкурентноздатності товарів

і послуг у сфері обслуговування вимагає обґрунтованого добору і

застосування методів забезпечення конкурентноздатності, які необхідно

розглядати як найбільш ефективні шляхи підвищення конкурентноздатності.

Одним зі шляхів підвищення конкурентноздатності товарів і послуг у

сфері обслуговування є забезпечення їх організаційного й інформаційного

підкріплення у формі надання додаткових сервісних послуг, а також доведення

до споживачів необхідної і достовірної інформації. Крім того, підвищити

конкурентноздатність товарів і послуг у сфері виробництва й обслуговування

можна шляхом розробки і впровадження систем забезпечення

конкурентноздатності.

Література

1. Белоус О.П., Панченко Е.Г. Менеджмент: конкурентоспособность и

эффективность. К., "Знание Украины",1992 г., 40с.

2. Герасимчук В.И. Розвиток підприємства. Діагностика, стратегія,

ефективність. К., 1995 р., 268 с.

3. Герчикова И.Н. Менеджмент : Учебник .- М.: Банки и биржи ЮНИТИ, 1994.

685 с. : ил.

4. Дикань В. Управління якістю як фактор конкурентноспособності

підприємств\\ Економіка України.- 1996.- №1.- с.43-48

5. Економіка підприємств : Підручник .- В 2т. \ За ред. С.Ф.Покропивного,

- К.: Вод-во “Хвиля - Прес” , Донецьк : Мале підприємство “Поиск” . Т-

во Кноголюбів, 1995 - 400 с.

6. Кулагина Н.А. Способы оценки конкурентноспособности продукции (работы

услуги) как фактор роста эффективности производства. Проблемы

статистики и рыночных отношений. М., 1992 г. с, 50-57

7. Кредисов А. Чи конкурентноспроможні наші товари ? ( Про економіку

України) \\ Політика і час. - 1994- №8- с. 37-41

8. Львов Н.А. Маркетинг - ключ к решению проблемы

"Конкурентноспособность"." Стандарты и качество", 1990 г., №9, с 21-

25.

9. Маштабет В. и др. Пути повышения конкурентноспособности экспортной

продукции. К., "Наукова думка" , 1988

10. Уотармен Р. Фактор обновления. Как сохраняют конкурентноспособность

лучшие компании. М., "Преса", 1988, 368 с.

11. Коммерческая деятельность. Учебник Ф.П.Половцева. М.:

«Инфра-М», 2000 г.

12. Коммерческая деятельность. Учебник Ф.Г.Панкратов, Т.К.Серегина. М.:

ИВЦ «Маркетинг», 2000 г.

13. Торговое дело: экономика и организация. Учебник под общ. Ред.

Л.А.Брагиной и Т.П.Данько. М.: «Инфра-М», 1997 г.

Додатки

Додаток 1.

Схема забезпечення конкурентноздатності.

Додаток 2.

[pic]

Показники конкурентоспроможності.

Додаток 3.

Макроекономічні фактори конкурентоспроможності товару.

-----------------------

Зовнішньоекономічна стратегія країни (участь в ВТО)

Производительность и

интенсивность труда

Науково-

технічний потенціал країни

Витрати виробництва промислової продукції в галузях

Конкурентноспроможність товару

Географічне, політичне й економічне положення країни (інвестиційний клімат

в країні)

Стан фінансової системи

(курс и стабільність національної валюти)

Вартість ресурсів (енергоресурсів ,

Сировини, робочої сили,

тарифи на перевезення

вантажів і т.д.)

Стан нормативно-технічної

бази (гармонізація вітчизняних стандартів і правил з міжнародними)

Рівень розвитку інформаційних технологій (вироблення інформаційної бази для

експортерів і імпортерів

Економічна політика країни(субсидії и фінансові пільги національним

виробникам, співвідношення форм власності)

Встановлення значень проектуємих значень критеріїв конкурентноздатності у

результаті реалізації запроваджених заходів

Визначення напрямку і заходів по підвищенню конкурентноздатності товару що

досліджується

Факторний аналіз

Визначення загального критерія конкурентноздатності досліджуваного товару

Визначення групових критеріїв конкурентоздатності

Визначення одиничних критеріїв конкурентноздатності

Інші критерії

Рівень якості,

Ціна споживання

Порівняльний аналіз критеріїв досліджуваного товару и товару аналога

Вибір товару-аналогу

для порівняння

Вибір номенклатури критеріїв

конкурентоспроможності товару

Різновид товару, що досліджується

Вивчення потреб потенційних покупців

Збір й аналіз даних про конкурентів і товарів які він виробляє

Вивчення кон’єктури ринку товару що досліджується

Вивчення ринку

Збір даних про конкурентів

Запит потенційних споживачів

Аналіз проекту, оцінка вартості, визначення ємності ринку і перспектив

збуту виробів

Формулювання вимог до виробу

Визначення цілей аналізу конкуренто-здатності

Визначення переліку параметрів, які підлягають оцінці

Вибір бази порівняння

Аналіз нормативних параметрів. Розрахунок групового показника

Визначення групового показника по технічним параметрам

Визначення групового показника по економічним параметрам

Аналіз ціни споживання

Розрахунок інтегрального показника

Висновок про конкурентоспроможність

Розробка заходів по підвищенню конкурентноздатності і оптимізації витрат

Критерії конкуренто-спроможності товарів

Споживчі

Економічні

Система знижок

Ціна

Якість

Асортимент

Споживання

Реалізаційна

Закупочна

Товари - конкуренти

Види

Міжгрупові

Міжродові

Внутрігрупові

Внутрівидові

Міжфірмові

Товари або послуги різнорідних груп

Конкуренти-товари або послуги

Товари або послуги однорідних груп

Товари або послуги одного виду

Товари або послуги різних фірм

Сегменти споживчого ринку

Ринок товарів

Ринок взуття

Вироби, виробленні кондитерською промисловістю

Вироби, вироблені у сфері послуг загального харчування

Продукція взуттєвої промисловості

Взуття особистого пошиття

Послуги по ремонту взуття

Ринок послуг

Ринок мучних

Кондитерських виробів

КВ

КВ

КВ

КВ

КВ

Страницы: 1, 2, 3