Зміни у співвідношені сил найбільш развитих держав на рубежі 19-20 ст

становили 4 млрд марок. Воно ліквідувало економічну роз'єднаність

Німеччини, перетворило її на країну європейського транзиту, стимулювало

піднесення вугільної та металургійної галузей, сприяло зростанню

товарообороту. Німецька індустрія розвивалася на базі вітчизняного

устаткування, застосовуючи останні технічні новинки. Її вироби успішно

конкурували з англійськими на внутрішньому та зовнішньому ринках. На основі

відкриття в 1865 р. німецькими спеціалістами способу отримання фарбників з

кам'яного вугілля сформувалася анілінова промисловість. Почало розвиватися

калійне виробництво. З'явилася нова галузь-електротехнічна, що

обслуговувала телеграф і електричну сигналізацію. Фірма "Сіменс і Гальське"

прокладала телеграфні лінії не лише в Німеччині, а й у Великобританії,

Росії, Африці.

Економічному піднесенню Німеччини сприяла боротьба за її об'єднання,

що завершилася утворенням у 1871 р. імперії на чолі з пруським

королівством. На початку 70-х років Німеччина стала аграрно-промисловою

державою. У промисловості було зайнято 1,5 млн осіб. Переважала легка

промисловість (2/3 продукції). Передовою на той час була галузева структура

важкої промисловості. Значну роль відігравали ремесла і домашня

промисловість, в яких працювало 2 млн осіб. За рівнем економічного розвитку

Німеччина продовжувала відставати від Великобританії та Франції, однак

випереджала останню за потужністю важкої промисловості.

В Австрійській імперії, де панували феодальні порядки, промисловий

переворот здійснювався повільно. Промисловість відігравала незначну

економічну роль, ремісниче та мануфактурне виробництво було пов'язане з

домініальним господарством. Європейські війни на початку XIX ст., політика

Відня щодо обмеження будівництва нових підприємств (1802 — 1811 рр.)

підірвали економіку країни. Розвивалася лише чеська промисловість, що стала

постачальником товарів для армії Наполеона. З початку 20-х років XIX ст.

почалася механізація австро-чеської текстильної промисловості. Із

застосуванням коксу виробництво чавуну до революції 1848 р. зросло в 2

рази. Поширилося використання парових машин: у 1830 р. їх нараховувалось

11, в 1850 р. — 900, в середині 60-х років — 2000. У Чехії розвивалися такі

галузі, як цукро-пивоваріння, харчова промисловість. У кінці 50-х років

з'явилися перші акціонерні підприємства. Австрія побудувала першу залізницю

в 1829 р., але протяжність залізниць в 1846 р. дорівнювала всього 148 км. У

50-х роках уряд дозволив приватне будівництво залізниць. У 1840 р.

Дунайському пароплавному товариству належало 17 пароплавів.

Американська промислова революція була частиною розвитку світового

індустріального господарства. Її початковий етап виявився лише після англо-

американської війни 1812 — 1815 рр. Промисловий переворот почався в умовах

несформованості системи мануфактурного виробництва, значного розвитку

ремесла та домашньої промисловості. Механізація та будівництво фабрик

почалися в текстильній галузі. Першу бавовняну фабрику було побудовано в

1790 р. у Провіденсі (штат Айленд) емігрантом, англійським механіком С.

Слейтером. Оскільки англійські закони забороняли вивозити креслення й

деталі машин, він по пам'яті відтворив ватерну машину Аркрайта. У 1832р.

працювало 795 бавовняних фабрик з 1200 веретенами, що забезпечили потреби

країни в ситці. В 1860 р. американська бавовняна промисловість, що

налічувала 5,2 млн механічних веретен, за обсягом виробництва посіла друге

місце в світі після англійської. Діяло 1700 текстильних фабрик з паровими

двигунами. В 20 — 30-х роках XIX ст. почалася масова механізація суконної,

борошномельної, спиртової, цукрової, тютюнової галузей.

Перші сталеплавильні та прокатні заводи були побудовані в 1816 р.

поблизу Пітсбурга. Однак загальний обсяг виробництва чорних металів був

недостатнім. США імпортували залізо з Швеції та Росії. Лише з другої

половини 30-х років розвиток металургії та добувної промисловості

прискорився. В 1837 р. побудували першу домну на кам'яному вугіллі (в 1847

р. їх було 50), за 1847 — 1857 рр. — ще 100. У кінці 40-х років почали

використовувати кокс для виплавлення чавуну, антрацит для пудлінгування. За

1830 — 1850 рр. видобуток кам'яного вугілля зріс з 0,3 до 6,3 млн т,

виробництво чавуну — з 0,2 до 0,6 млн т. Особливістю промислового

перевороту було широке використання дешевих водяних і повільне

запровадження парових двигунів, у 1838 р. їх нараховувалося 1100.

Революціонізуюче значення для розвитку американської індустрії мав

промисловий переворот на транспорті. Почали будувати шосейні дороги. У 1807

р. на річці Гудзон з'явився перший у світі пароплав, побудований Р.

Фултоном. У 1860 р. на річках Міссісіпі, Огайо ходило понад тисячу

пароплавів. Велике господарське значення мало спорудження каналів,

протяжність яких в 1850 р. становила 5950 км. Перша залізниця Балтимор —

Огайо почала працювати в 1830 р., в 1850 р. її протяжність досягла 15 тис.

км.

Машинобудування розвивалося повільно. Перший завод з виробництва

парових машин з'явився в 1803 р. у Філадельфії. Проте американська

промисловість на початку XIX ст. працювала в основному на англійських

машинах. Перша машинобудівна компанія "Порт-Річмонд-Компані", що

виготовляла парові машини та обладнання, була створена в 1828 р. Швидко

розвивалося виробництво сільськогосподарських машин, пароплавів. У 50-х

роках машинобудування працювало на основі власного верстатобудування.

Інтенсивна механізація, нестача і дорожнеча робочої сили стимулювали

швидке впровадження винаходів. За законом про патенти (1790 р.) винахідники

протягом 14 років мали монополію на свої винаходи. За 1790 — 1800 рр.

кількість патентів становила 276, у 1840 — 1850 рр. — 6480. Були винайдені

бавовноочисна (1793 р.), циліндрична ситценабивна, парова Івенса (1803 р.)

машини, пароплав Р. Фултона (1807 р.), фосфорний сірник (1836 р.), косарка

Мак-Корміка (1836 р.) і комбінована молотарка з віялкою Хейрема, швейна

машина (1841 р.), паровий молот Насміта (1842 р.), вулканізація каучуку

(1844 р.), пневматична шина (1845 р.), ротаційна машина (1846 р.),

бесемерівський процес (1856 р.), турбіна (1849 р.), револьверний (1854 р.),

шліфувальний (1865 р.), фрезерний (1867 р.) верстати, друкарська машина

(1867 р.). Ці винаходи дали поштовх розвитку нових галузей і підгалузей

промисловості: швейної, збройної, електротехнічної тощо. Головною ознакою

машинобудування США стала стандартизація.

У 50-х роках ХIХ ст. в промисловості Північно-Східної частини США-

запанувала фабрична система. Обсяг промислової продукції з 1827 по 1860 р.

збільшився в 8 разів, капіталовкладення зросли з 50 "млн до 1 млрд дол. У

1859 р. вартість продукції промисловості перевищила сільськогосподарську.

За переписом 1860 р. в промисловості було зайнято 1,3 млн осіб. За обсягом

промислового виробництва США зайняли друге місце в світі після

Великобританії. Однак промисловий переворот завершився лише на Півночі, де

випускали 75 % промислової продукції країни. Південь залишався аграрним

районом з рабовласницьким плантаційним господарством. Забезпечуючи

текстильну галузь сировиною, воно разом з тим гальмувало індустріалізацію

країни. В 1860 р. із загальної суми національного багатства США в 16 млрд

дол. на Північ припадало 68,7, на Південь — 31,3 %. Населення Півночі

становило 20 млн осіб, Півдня — 12 млн, зокрема 4 млн рабів. Вартість

промислової продукції за 1810 — 1850 рр. зросла лише в 3 рази. Добувалося 3

% світового виробництва залізної руди, 8 % — вугілля, текстильна

промисловість налічувала 300 тис. веретен (6 % усієї кількості).

Рабовласницьке господарство було мало пов'язане з внутрішнім ринком.

Основну масу бавовни продавали у Великобританію, де купували промислові

товари. Це гальмувало утворення загальнонаціонального ринку США. Конфлікт

загострювався внаслідок боротьби між Північчю і Півднем за необжзггі та

родючі землі на Заході, за керівництво політичним розвитком країни.

Громадянська війна 1861 — 1865 рр.. яка одночасно була буржуазною

революцією, закінчилася перемогою Півночі. З 1 січня 1863 р. було скасовано

рабство на території Півдня, ліквідовано політичну і економічну

роз'єднаність США, створено сприятливі умови для розширення внутрішнього

ринку. В 60 — 80-ті роки завершився промисловий переворот на всій території

США. Особливо сприятливим для економіки був період промислового піднесення

1867 — 1873 рр. За цей період було побудовано 200 домен на мінеральному

паливі, потужність вугільних шахт зросла в 2 рази. На 1870 р. усі галузі

промисловості були оснащені механічними двигунами потужністю 2346 тис. к.

с., в основному паровими.

З'явилися нові галузі: електротехнічна, гумова, нафтодобувна та

нафтопереробна. Значних успіхів досягло машинобудування, зокрема у

виробництві сільськогосподарської техніки, локомотивів. Розвиток

верстатобудування дав можливість масово виробляти різні машини. Посилилося

значення стандартизації. Про динаміку американської промисловості свідчать

такі дані. За 1860 — 1870 рр. видобуток вугілля зріс у 2,4 раза,

виплавлення чавуну— у 2, видобуток нафти — 10, протяжність залізниць — 1,8

раза. У 1859 р. основний капітал, вкладений у промисловість, становив 1010

млн дол., в 1869 р. — 1695 млн дол. Кількість промислових підприємств за

1850 — 1870 рр. збільшилася з 123 до 252 тис., робітників — з 957 до 2053

тис. У сільському господарстві США в 1860 р. використовували машини на суму

246 млн дол., в 1880 р. — 406 млн дол. Співвідношення легкої і важкої

промисловості змінювалося: в 1860 р. — 2,4: 1, 1880 р. — 1,8 : 1. Вартість

промислової продукції в 1880 р. перевищувала вартість сільськогосподарської

в 2,5 раза.

Значну роль у прискоренні промислового розвитку США відіграв імпорт

капіталів із Європи, насамперед з Великобританії. З 1790 по 1860 р. ввіз

іноземного капіталу в США оцінювався в 500 млн дол. У 1873 р. іноземна

заборгованість США досягла 1500 млн дол.

Важливе значення мали територіальна експансія США і швидке зростання

населення країни. За 70 років (1783 — 1853 рр.) територія США збільшилася в

3 рази — з 890 тис. до 3 млн кв. миль. За 40 років (1820 — 1860 рр.)

населення країни зросло з 9638 тис. до 31 443 тис. осіб (більш як у 3

рази). Цьому сприяла масова іміграція з Європи. Якщо за 1790 — 1860 рр.

в'їхало 5353 тис. чол., в основному з Ірландії, Німеччини, Великобританії,

то за 1860 — 1870 рр. в США приїхало приблизно 5 млн. чол. Більшість з них

були молоді кваліфіковані спеціалісти, які активно включалися в економічну

структуру країни.

Отже, промисловий переворот, що почався в останній третині XVIII ст. і

завершився в 60 — 80-х роках XIX ст., охопив Великобританію, США,

Німеччину, Францію, інші європейські країни. Було сформовано аграрно-

промислове господарство, створено економічні передумови для утвердження

індустріальної цивілізації. Оскільки хід промислового перевороту мав свої

особливості в кожній країні, рівень їх економічного розвитку, місце в

світовому виробництві були різними, що видно з таких даних:

|Показник |Великобрита|Німеччин|Франці|США |

| |нія |а |я | |

|Населення, млн осіб |22,7 |40,8 |36.9 |38,7|

|Індекс промисловою розвитку (1913 р. =|44 |21,2 |33.3 |11,6|

|100 %) | | | | |

|Частка в світовому промисловому |32 |13 |12 |17 |

|виробництві, % | | | | |

|Видобуток вугілля, мли т |110,4 |26 |13 |29,3|

|Виробництво чавуну, млн т |б |1,4 |1,2 |1,7 |

|Виробництво сталі, млн т |0,2 |0,2 |0,08 |0,7 |

|Споживання бавовни, млн т |1080 |80,6 |134,6 |264 |

|Протяжність залізниць, тис. км |25 |19,6 |14,4 |85 |

|Потужність парових двигунів, тис. к. |4000 | |583 |1500|

|с. | | | | |

|Місце за сумарним обсягом вартості |1 |4 |3 |2 |

|промислової продукції | | | | |

Важливим підсумком промислового перевороту було створення національних

фінансово-кредитних систем, що забезпечували потреби індустріального

розвитку.

У Великобританії провідна роль залишалася за Англійським банком (1694

р.), що був не лише урядовим банком, а й приватним. Після впровадження

золотого стандарту (1797 р.) його білети стали замінником золотої монети.

Кількість приватних банків зросла з 290 в 1797 р. до 650 в 1810 р. З 1826

р. закон дозволяв утворювати акціонерні банки, у 1836 р. їх стало 70. Однак

лише в 1854 р. вони були допущені в Розрахункову палату (1773 р.) і

повністю брали участь в обігу грошей і кредиту. Зросло значення Фондової

біржі. Це дало змогу залучити 100 млн ф. ст. у промислове виробництво. У 60-

х роках XIX ст. у національну економіку англійські банки вкладали приблизно

50 % інвестицій.

Фінансовий капітал у Франції розвивався швидше порівняно з

промисловістю і торгівлею. У 1800 р. було створено Французький банк, у 1818

р. — Ощадний банк. Цінність білетів Французького банку, що були в обігу,

збільшилася за 1815 — 1830 рр. з 41 до 234 млн фр. Зросла кількість цінних

паперів на біржі: в 1814 р. — 4, в 1830 р. — 38 видів. Створені банки:

Товариство рухомого кредиту (1852 р.). Товариство поземельного кредиту

(1850 р.). Національна облікова контора (1854 р.). Ліонський кредит (1864

р.). Товариство розвитку торгівлі та промисловості (1864 р.). Паризька

біржа перетворилася на грошовий ринок європейського масштабу. Позиковий

капітал Франції за кордоном становив 10 млрд фр.

У США банки виникли в кінці XVIII ст. У 1860 р. функціонував 1601 банк

практично в кожному місті. У 1816 р. було засновано Державний банк США з

капіталом 35 млн дол. Диктуючи умови кредиту для купівлі землі, він захопив

значні її масиви, а потім продавав за спекулятивними цінами. Це викликало

загальне незадоволення, і в 1836 р. цей банк було скасовано. Державні

вклади розподілили між банками штатів.

У 50 — 70-х роках набула розвитку банківська система у Німеччині. Лише

в Прусії за цей час виникло 20 акціонерних банків з капіталом 94,7 млн

марок.

2. Індустріалізація

Із завершенням промислового перевороту почався процес

індустріалізації. Основним його змістом були структурні зрушення в

національних господарствах окремих країн, внаслідок яких з'являлись нові та

модернізувалися старі галузі виробництва, змінювалась їхня роль в

економіці, тобто частка у виробництві валового національного продукту (ВНП)

і національного доходу (НД). Завершення індустріалізації забезпечувало

перевагу промисловості над сільським господарством, важкої індустрії над

легкою. Машинне виробництво перемогло в усіх галузях господарства.

Відбувалися зміни в організації та управлінні виробництвом. Провідне місце

належало системі акціонерного підприємництва. Торговий і промисловий

капітал поступався першістю фінансовому. Було утворено акціонерні

монополістичні об'єднання — картелі, трести, синдикати, концерни.

Темпи та строки індустріалізації залежали від конкретних історичних

умов кожної країни, вихідного рівня промислового перевороту,

загальносвітового економічного розвитку. Так, V Великобританії завдання

індустріалізації почали розв'язувати під час промислового перевороту. В

інших розвинених країнах індустріалізація проходила після промислового

перевороту та була його продовженням. Індустріальний розвиток було

перервано першою світовою (1914 — 1918 рр.) та другою світовою (1939 — 1945

рр.) війнами.

У кінці XIX — на початку XX ст. індустріалізація відбувалася на грунті

технічної революції, що ознаменувалася впровадженням у виробництво наукових

винаходів, змінами в техніці та технології. Змінилася енергетична база

економіки. Пара була витіснена електрикою. Почалася електрифікація

виробництва, транспорту, побуту. Цьому сприяло використання машин для

отримання електричного струму: динамомашини Е. Сіменса (1876 р.) та

генератора Т. Елісона (1883 р.). електродвигуна для обертання агрегатів.

Запроваджувалися нові досягнення з галузі електротехніки: електроплавлення

сталі (1877 р.). електролітичний спосіб отримання кольорових металів

(кінець 80-х років), лампа розжарювання (1876 р.), електрозварювання (1877

р.), передача електроенергії на відстань (1891 р.).

Істотний вплив на зміну структури економіки мав винахід нових способів

виплавлення сталі — бесемерівського (1856 р.), мартенівського (1864 р.),

томасівського (1878 р.). У 80 — 90-х роках було винайдено нові двигуни.

Серед них динамомашина, двигун внутрішнього згоряння (1893 р.), парова

турбіна (1894 р.), водяна турбіна (перша гідроелектростанція на річці

Ніагара в США в, 1898 р.). З'явилися нові види транспорту: автомобіль (1885

р.), тепловоз (1891 р.), аероплан (1903 р.), а також вагон-холодильник

(.1868 р.), телефон (1876 р.), фонограф (1877р.), лінотип (1880 р.),

фотоплівка (1881 р.), кінематограф (1893р.), гусеничний трактор (1900р.),

паровий екскаватор, пристрої для автоматичного навантажування. Винаходи в

галузі хімії дали поштовх до появи виробництва синтетичних барвників,

лікарських та парфумерних синтетичних сполук. Для розвитку металообробної

промисловості важливе значення мало використання автоматичних верстатів.

Структурні зрушення останньої третини XIX — початку XX ст. зумовили

зміни у галузевій структурі машинної індустрії. Її Провідними галузями

стало виробництво електроенергії, продукції органічної і неорганічної хімії

(соди, добрив, сірчаної кислоти тощо), добувної, металургійної,

машинобудівної, хімічної, транспортної промисловості. Розвивалися нові

галузі: сталеварна, нафтодобувна і нафтопереробна, електротехнічна,

алюмінієва, будівельна і будівельних матеріалів, автомобільна. Ускладнилася

структура машинобудування. Найбільш динамічно розвивалося транспортне

виробництво та верстатобудування. За умов масового виробництва зросло

значення стандартизації. Старі галузі, такі як текстильна, харчова,

суднобудівна, розширювалися та модернізувалися.

Динаміку світового індустріального розвитку та структурні зрушення

протягом останньої третини XIX ст. і до першої світової війни

характеризують такі дані:

|Показник |1876 - 1880 |190|191|

| | |0 |3 |

|1. Населення, % | | | |

|Весь світ |100 |100|100|

|США |3 |4,8|5,7|

|Великобританія |2 |2,3|2,4|

|Німеччина |3,2 |3.5|3,9|

|Франція |2,8 |2,4|2,4|

|Японія |- |- |- |

|Росія |2,5 |2,8|3,1|

|2. Індекси промисловою розвитку | | | |

|(1880 р. - 100 %) | | | |

|Весь світ |100 |230|360|

|США |100 |315|590|

|Великобританія |100 |150|190|

|Німеччина |100 |260|400|

|Франція |100 |155|230|

|Японія |100 (на 1870|240|320|

| |р.) | | |

|Росія |100 |360|590|

|3. Індекси світового розвитку | | | |

|обробної промисловості |100 |220|370|

|4. Частка країн у світовому | | | |

|виробництві | | | |

|окремих видів продукції | | | |

|4.1. Видобуток вугілля, млн т |300 |750|130|

| | | |0 |

|Країни, % | | | |

|США |9,8 |32,|39,|

| | |1 |1 |

|Великобританія |36,6 |30 |22 |

|Німеччина |8,8 |14,|14,|

| | |5 |6 |

|Франція |4,4 |4,4|3,1|

|Японія |0,3 |1 |1,6|

|Росія |- |- |- |

|4.2. Виробництво чавуну, млн т |18,5 |40,|79,|

| | |5 |2 |

|Країни, % | | | |

|США |9,2 |34 |38,|

| | | |8 |

|Великобританія |32,7 |22,|13,|

| | |2 |4 |

|Німеччина |7 |20,|24,|

| | |9 |3 |

|Франція |6,4 |6,6|6,5|

|Японія |- |0,0|0,1|

| | |02 |8 |

|Росія |- |- |- |

|Показник |1876-1880|190|191|

| | |0 |3 |

|4.3. Виробництво сталі, мли т |4,2 |29,|76,|

| | |3 |3 |

|Країни, % | | | |

|США |16,9 |34,|41 |

Страницы: 1, 2, 3, 4