бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Зміни у співвідношені сил найбільш развитих держав на рубежі 19-20 ст

Зміни у співвідношені сил найбільш развитих держав на рубежі 19-20 ст

Мінестерство освіти і науки України.

Український Державний Хіміко-Технологічний Університет.

Кафедра економічної теорії.

РЕФЕРАТ

на тему: “Зміни у співвідношені сил найбільш развитих

індустріальних держав на рубежі XIX-XX ст.”

Виконав:

студент гр.1-МЕН-32

Петров А.С.

Рецензент:

Єремов Я.Є.

м. Дніпропетровськ 2000 р.

План:

1. Промисловий переворот

............................................................................

с. 3

2. Індустріалізація

............................................................................

................ с. 11

3. Особливості аграрного розвитку

.............................................................. с. 22

4. Міжнародні економічні відносини

.......................................................... с. 26

5. Висновок

............................................................................

........................... с. 30

6. Бібліографія

............................................................................

...................... с. 31

1. Промисловии переворот

Промисловий переворот — це перехід від мануфактури з її ручною

ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва,

який забезпечував впровадження у промислове виробництво і транспорт системи

робочих машин, парових двигунів. створення самостійної машинобудівної

галузі. У соціальному плані головну роль почали відігравати фабриканти та

люди найманої праці. Завершення промислового перевороту знаменувало

остаточну перемогу індустріальної цивілізації над аграрною (феодалізмом).

Промисловий переворот — це світовий процес, що визначався загальними

законами і одночасно мав свої особливості у кожній країні. Першою його

здійснила Великобританія в останній третині ХVIII ст. — середині XIX ст.

Хоча передумови промислового перевороту визріли вже в середині XVIII ст.

буржуазна революція вказала шлях швидкому розвиткові індустріального

суспільства. Аграрний переворот і політика обгороджування створили резерв

робочої сили, необхідної для розвитку фабричної промисловості. Протягом

XVIII ст. було обгороджено 3,3 млн. за два десятиліття XIX ст. — 3 млн

акрів землі; без землі залишилося 1,5 млн селян. Економічне життя країни

визначав єдиний широкий національний ринок, що стимулював розвиток

промисловості, сільського господарства. Мануфактурний процес досяг високого

рівня спеціалізації, диференціації, удосконалилися знаряддя праці.

З'явилися спеціалізовані мануфактури для виробництва знарядь праці. Однак

мануфактура грунтувалася на технічній базі ремесла та ручній праці.

Значні кошти, які англійська буржуазія отримувала внаслідок панування

у світовій торгівлі, експлуатації колоній і работоргівлі. вкладалися в

промисловість. Вони забезпечували застосування винаходів, їх швидке

поширення. Сільське господарство успішно годувало міста і промислові

селища. Одночасно воно було споживачем промислових виробів.

Важливу роль відігравало географічне розташування: Великобританія

знаходилася в центрі світових торгових шляхів. Доступні береги і велика

кількість рік створювали стабільні господарські комунікації. Острівне

розміщення оберігало країну від сиустошливих війн. Зростало використання

сировинних ресурсів (вовки, кам'яного вугілля, залізної руди). Володіючи

найкращим торговим флотом. Великобританія імпортувала товари з усіх країн

світу. Промисловий переворот прискорила і конкуренція. Металургія країни

залежала від імпорту заліза з Росії та Швеції. Дешевий індійський ситець

загрожував бавовняній промисловості, для якої техттічна база була також

потрібна, щоб завоювати і витіснити з ринків вироби з сукна.

Політика протекціонізму та меркантилізму англійського уряду створила

політичні передумови для промислового перевороту.

Технічний прогрес передував промисловому перевороту та відбувався в

ході його розвитку. Він почався в текстильній, поширився в металургійній

промисловості, енергетиці, на транспорті. Механік Д. Кей удосконалив

ткацький верстат "летючим човником'' (винайдений у 1733 р., але поширився

після 1760 р.). Тесляр і винахідник Д. Уайтт у 1733 р. застосував витяжний

валик для прядіння. Цей процес пришвидшився після винаходу прядки "дженні"

Д. Харгрпвсом (1765 р.). на якій можна було працювати з 16 — 18 веретенами.

В 1767 р. Т. Хайс. застосовуючи витяжні валики, створив прядильний верстат,

що працював на водяному двигуні (ватерна машина). Важливе значення мала

мюль-машина С. Кромптона (1779 р.), яка поєднала переваги і принципи роботи

прядки "дженні" та ватерної машини. Вона давала тонку, міцну бавовняну

пряжу, що конкурувала з індійською. Невідповідність між механічним

прядінням і ткацтвом була розв'язана винайденням у 1785 р. механічного

ткацького верстата С. Картрайта, що підвищив продуктивність праці майже у

40 разів. Велике значення для текстильної промисловості мали винаходи

в'язальної, тюлевої, мереживної, ситценабивної машин. У Франції Ж. Жаккар

винайшов верстат для виготовлення шовкових велико-візерунчастих тканин

(1805 р.). Ф. Жирар — льонопрядильну машину (1810 р.). Відомий французький

хімік К. Л. Бертолле відкрив метод відбілювання тканин за допомогою хлору

та способи їх фарбування. Використовуючи метод Леблана, почали добувати

соду з морської солі.

У металургії перша піч для виплавлення чавуну на коксі була розроблена

А. Дербі ще в 1709 р.. однак лише в 50-х роках розпочалося їх будування. У

1784 р. Г. Корт отримав патент на піч для пудлінгування заліза (переділ

чавуну на ковке залізо). Були освоєні прокатні вальці, що збільшили

продуктивність праці в металургії в 15 разів.

Революціонізуючу роль у розвитку промисловості відігравав винахід

парової машини Дж. Уаттом (1769 р.), удосконаленої в універсальну машину

подвійної дії (1784р.). Це дало змогу широко використовувати вугілля як

основне паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для

промисловості нові регіони країни. На її основі американець Р. Фултон в

1807 р. створив пароплав, англієць Дж. Стефенсон в 20-х роках XIX ст. —

паровоз. Токарно-гвинторізний верстат Моделі (1797 р.), свердлильна машина

Уілкінсона стали основою металообробного виробництва.

Перші фабрики (підприємства, що застосовували системи машин) виникли в

шовковій (приблизно в 1717 р.) і бавовняній (в 20-х роках XVIII ст.)

галузях промисловості. Проте вони існували недовго. У 1769 р. англійський

підприємець Аркрайт, викравши і запатентувавши винахід Т. Хайса, побудував

першу прядильну фабрику в Кромфорді. Цей факт знаменував початок

промислового перевороту, а бавовна почала визначати ритм британської

економіки XIX ст. в цілому. В 1785 р. було анульовано патент Аркрайта, і

будівництво фабрик у бавовняній промисловості стало масовим: 1790 р. — 150,

1868 р. — 2543 з 32 млн прядильних і 379 тис. ткацьких верстатів.

Виробництво ситцю зросло в 50 разів (з 40 млн до 2025 млн ярдів), ціна

готового продукту зменшилася в 5 разів, рівень прибутку в кінці XVIII ст.

становив сотні відсотків доходу. Індійські тканини були витіснені з

внутрішніх і зовнішніх ринків. У 20-х роках XIX ст. були механізовані всі

підгалузі бавовняної промисловості (панчішно-в'язальна, виготовлення

мережива, тюлі) та виробничі процеси (білення, фарбування, друкування).

Механізація суконної, швейної, галантерейної, паперової, поліграфічної

галузей завершилася після 1850 р.

В англійській металургії технічне переоснащення почалося в середині

XVIII ст. За 1750 — 1770 рр. було побудовано 27 домен на коксі і закрито 25

на деревному вугіллі. Застосування пудлінгування забезпечило кількісну і

якісну першість англійського металу в XIX ст. Виплавлення чавуну зросло: в

1780 р. — 80 тис. т, 1820 р. — 250 тис. т. 1850 р. — 2.7 млн т, в 1872 р. —

6,7 млн т.

Важливим показником успіхів промислового перевороту було поширення

парових машин. В 1782 р. паровий молот з'явився на металургійному заводі, в

1785 р. парова машина була встановлена на бавовняній фабриці. В 1820 р. у

Сполученому Королівстві (Великобританії та Ірландії) працювало 320 парових

машин Уатта потужністю 5200 к. с.. в 1840р. — 620 тис. к. с., в 1870 р. — 4

млн к. с. (парова к. с. була еквівалентна силі 21 людини).

Промисловий переворот зробив неминучими зміни у засобах транспорту та

зв'язку. Були поліпшені сухопутні шляхи, знайдено спосіб твердого покриття.

У 20 — 30-х роках XIX ст. почали використовувати парові машини на

залізничному та водному транспорті. На цей час у Великобританії існувала

система чавунних рейкових шляхів (без паровоза), що досягала сотні льє, її

використовували для перевезення вугілля. Перша дослідна залізниця Стоктон —

Дармінггон була побудована в 1828 р., а залізниця між Манчестером і

Ліверпулем — у 1829 р., яка мала комерційне значення. Прискорилися темпи

будівництва каналів, протяжність яких в 1825 р. досягла 500 миль. У 1814 р.

почалося пароплавне сполучення річок Великобританії, а морське — в 30-х

роках XIX ст., будівництво океанських суден — в 40 — 50-х роках. У 60-х

роках XIX ст. ці види транспорту стали пануючими. Про їх зростання свідчать

такі дані:

|Рок|Потужність парових двигунів, |Протяжність залізни|Тоннаж |

|и |тис. к. с. |ць, тис. км |пароплавів, |

| | | |тис. т |

| |у |на |пароплав| | |

| |промисловост|залізниця|ів | | |

| |і |х | | | |

|184|350 |180 |70 |1.4 |95 |

|0 | | | | | |

|187|940 |2100 |1000 |25 |1203 |

|0 | | | | | |

У перші десятиліття XIX ст. з'явилися машинобудівні заводи з

виготовлення обладнання для текстильних, паровозобудівних підприємств. У 50

— 60-х роках XIX ст. істотною ознакою машинобудування став випуск засобів

виробництва. Промисловий переворот завершився.

Промислова революція змінила економічну географію Великобританії.

З'явилися нові промислові райони. Ланкашир і Манчестер стали центрами

бавовняної промисловості, що працювали на привізній сировині. Бавовна,

переважно з США, постачалася через Ліверпуль. Другим за значенням центром

бавовняної промисловості був район Глазго. В західному Йоркширі розвивалася

суконна промисловість на місцевій вовні та кам'яному вугіллі. Південний

Уельс, Середня Шотландія, Західний Мідленд були основними центрами

видобування вугілля та важкої промисловості. Лондон з 2,5 млн населення

став світовим банківським і торговельним центром. Обсяг промислового

виробництва протягом першої половини XIX ст. зріс у 4 рази. Темпи приросту

промислової продукції за десятиліття були досить високими — 6 %. Провідна

роль належала легкій промисловості. В середині ХIХ ст. в текстильній.

швейній галузях працювало понад третину зайнятих у промисловості.

Передувала бавовняна промисловість, що давала 1/3 англійського експорту. У

вугільній, металургійній, машинобудівній індустрії Великобританія зайняла

панівне становише в світі, відіграваючи роль "майстерні світу". В 1840 р.

її частка в світовому промисловому виробництві досягла 45 %. Із збутом

промислових товарів колоніальна імперія не мала проблем.

Перемога машинного виробництва дала поштовх до формування соціальної

структури індустріального суспільства. Промисловий пролетаріат становив

45,5 % зайнятого населення. Урбанізація перетворила Великобританію на

країну міст і фабричних поселень, 3/4 населення промислових міст становили

робітники і ремісники. В сільському господарстві в 1810 р. було зайнято 35

%, а в 1850 р. — 21 % населення.

Головною особливістю промислового перевороту у Франції був його

порівняно затяжний характер. Почався він пізніше, ніж у Великобританії

(1805 — 1810 рр.), а завершився у кінці 60-х років XIX ст. У роки

Директорії та Імперії Наполеона (1804 — 1814 рр.) уряд активно підтримував

французьку промисловість і торгівлю, прагнучи створити для неї найбільші

переваги. В 1810 р. створено Ралу у справах фабрик і мануфактур, а в 1811

р. — окреме Міністерство мануфактур і торгівлі. У текстильній промисловості

поширилися "дженні", мюль-машини, верстати Жаккара, машини Жирара.

Промислове виробництво зросло в 1,5 раза, виплавлення чавуну, видобуток

залізної руди та вугілля — в 2, продукція металообробної промисловості,

суконної — в 4 рази. Континентальна блокада (введена в 1806 р.), що закрила

французький і європейський ринки для англіїїських промислових товарів,

прискорила становлення тих галузей французької промисловості, що

грунтувалися на континентальній сировині (суконна, полотняна, швейна,

взуттєва, хімічна, металообробна). Однак криза охопила ті галузі, що

працювали на колоніальній сировині (бавовняну, цукрову) або експортували

товари. Через відсутність англійських машин загальмувалася механізація

виробничих процесів. Це призвело до уповільнення темпів промислового

перевороту.

У період реставрації монархії Бурбонів (1815 — 1830 рр.) і Липневої

монархії (1830 - 1848 рр.) промисловий переворот прискорився. Зростали

темпи механізації текстильної промисловості. У 1848 р. у бавовняній галузі

працювало 116 тис. верстатів з 3,5 млн веретен, у шовковій — 90 тис., з

яких 2/3 знаходилися в Ліоні — центрі цієї галузі. Зріс обсяг

металургійного виробництва. В 1846 р. половину чавуну та 2/3 заліза

виплавляли з використанням кам'яного вугілля. Його добували 4,4 млн т на

рік. імпортували 2 — 2.5 млн т. У 30-х роках фабрична промисловість

поширилася у суконному, дзеркальному, керамічному, хімічному виробництвах,

поліграфії. Почали виробляти цемент, свічки, світильний газ, залізні ліжка,

металевий посуд.

Більша частина механічних верстатів працювала на дешевих гідравлічних

двигунах. У 1820 р. було лише 39 парових двигунів, з них 27 в текстильній

промисловості. Запровадження їх прискорилося в ЗО — 40-х роках: 1830 р. —

600 потужністю 10 тис. к. с.. в 1848 р. — 4,8 тис. потужністю 62 тис. к. с.

У 1841 р. в промисловості з'явився перший паровий молот, у 1848 р.

потужність парових молотів досягала 3—4 тис. к. с. Поширення набули парові

ткацькі верстати. У 20-х роках XIX ст. зародилося французьке

машинобудування. Будували парові двигуни, машини для текстильної

промисловості. В металообробній промисловості запроваджували механічні

верстати. У 1842 р. рейки залізниць виготовляли 13 заводів. За розмірами

промислової продукції Франція в середині XIX ст. займала друге місце в

світі після Великобританії. Однак її технічний рівень і

конкурентоспроможність залишалися ще низькими. Переважали мануфактури,

маленькі майстерні кустарного типу. У Ліоні в 1831 р. 750 мануфактур давали

роботу 8 тис. майстрам, на яких працювало 50 тис. підмайстрів. Дрібне

виробництво панувало у виготовленні одягу, парфумерії, продуктів

харчування, предметів розкоші. Таке становище пояснювалося слабким впливом

торгово-промислової буржуазії, повільним розвитком сільського господарства.

У 1814 р. був виданий закон, що дозволяв вивозити вовну з Франції. Це

викликало подорожчання вовни і негативно вплинуло на виробництво сукна.

Було запроваджено високе ввізне мито на залізо, чавун, сталь, худобу,

вовну. Темпи промислового розвитку гальмувалися відставанням у залізничному

будівництві. На початок 1848 р. у Франції експлуатувалось лише 1931 км

залізниць. Уряд ігнорував інтереси промисловців. Торгово-промисловий кредит

був обмежений. Панувала і збагачувалася фінансова буржуазія за рахунок

лихварства, фінансових афер; біржових спекуляцій.

Вирішальний етап промислового перевороту розпочався після революції

1848 — 1849 рр. Фабричне виробництво охопило майже всі галузі

промисловості: текстильну, металургійну, хімічну, гірничу, машинобудування.

В легкій промисловості понад половину прядильних веретен приводили в рух

автоматичні машини або парові двигуни. Загальний обсяг промислової

продукції за 1851 — 1865 рр. зріс майже у 2 рази, виробництво чавуну — в 3,

виплавлення сталі — у 8 разів. У промисловості і на транспорті кількість

парових двигунів зросла з 7,7 до 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла

17,4 тис. км. Виникло об'єднання власників металургійних підприємств —

"Коміте де Форж"' (350 доменних і 1000 пудлінгових печей). Залізничні

товариства об'єдналися в 6 компаній. У 1855 р. в Парижі було організовано

Всесвітню промислову виставку. Проте значну роль в промисловості

продовжувало відігравати ручне виробництво. Переважали невеликі

підприємства з 2 — 4, в металургії — близько 20 робітниками.

Важка промисловість Франції відставала від англійської, німецької,

американської. Таке становище в індустрії значною мірою пояснювалося

пануванням фінансової буржуазії, тяжінням банківської системи до

лихварства, біржової спекуляції, державним і зовнішнім займами. Світова

економічна криза 1857 р., торговий договір з Великобританією (1860 р.), що

зменшував або скасовував мито для англійських товарів, промисловий застій

початку 60-х років також призводили до відставання французької

промисловості.

Промисловий переворот у Німеччині почався з великим запізненням — у 30-

х роках XIX ст. Повільність економічного розвитку пояснювалася політичною

роздробленістю німецьких земель, пануванням феодальної системи

землеволодіння, що стримувало формування вільної робочої сили, збереженням

цехової системи. Створення Митного союзу (1833 р.), уніфікація монетного

обігу і вагових систем прискорили формування та розширення національного

ринку.

На початковому етапі, що охоплював період з ЗО- до 50-х років XIX ст.,

істотні зміни відбувалися в легкій промисловості: бавовняній і шовковій — в

Саксонії, суконній — в Рейнському районі та Прусії. За 1834 — 1838 рр. було

побудовано 45 нових фабрик, за 1833 — 1846 рр. — лише в Сілезії 8

бавовняних та 128 льонопрядильних фабрик. На початку 40-х років

застосовувалося кілька сотень жакардових ткацьких верстатів.

Значних успіхів досягла гірнича промисловість. У середині XIX ст.

добували більш як 3 млн т вугілля, виплавляли 200 т чавуну. Особливо швидко

розвивався Рейнсько-Вестфальський промисловий район, в якому було

зосереджено четверту частину промислових робітників Німеччини. Однак це

була мануфактурна промисловість. У 1846 р. з 200 домен Рейнсько-

Вестфальського району тільки 32 працювали на кам'яному вугіллі, а

пудлінгові печі були на 9 заводах. Парові двигуни поширилися практично в ЗО

— 40-х роках. У 1822 р. працювало 2 парові машини, в 1847 р. їх стало 1139

потужністю 21,7 тис. к. с. Першу залізницю протяжністю 12 км було

побудовано в 1835 р. Довжина залізниць у 1848 р. досягла 2,5 тис. км. У 40-

х роках капіталовкладення в будівництво залізниць становили 450 млн марок.

Використовували переважно англійські паровози. Продукція німецьких

паровозобудівних заводів була незначною (38 паровозів з 429. що

використовувалися у 40-х роках). Працювало чотири заводи локомотивів: два в

Берліні, Хемниці, Касселі. Кількість пароплавів зросла з 4 до 90.

Для цього періоду характерні досягнення німецької техніки: установка

для швидкого книгодрукування (1814 р.), кам'яноточильна машина (1835 р.),

циліндрично-точильний (1803 р.), горизонтальний (1807 р.), набивний (1836

р.) верстати. В цілому за важливими економічними показниками Німеччина

відставала від Великобританії: за видобутком вугілля в 11 разів,

виплавленням чавуну — в 5.6 раза, потужністю парових двигунів — в 5 разів,

протяжністю залізниць — в 2 рази. В усіх галузях переважало дрібне

виробництво. Промислове населення Прусії становило 11%. Загальна

чисельність промислових робітників на транспорті, в торгівлі дорівнювала 1

млн. Німеччина залишалася сільськогосподарською країною. На її ринку

панували англійські промислові товари.

Промисловий переворот у Німеччині завершився в 50 — 70-х роках XIX ст.

після буржуазної революції 1848 — 1849 рр. Його темпи характеризують такі

економічні показники: продукція важкої промисловості, виплавлення чавуну,

споживання бавовни зросли у 3 рази, видобуток вугілля — у 4, потужність

парових двигунів — у 9 разів, протяжність залізниць — у 3,3 раза (19,6 тис.

км). У 1861 — 1870 рр. випуск засобів виробництва збільшився на 23 %,

засобів споживання — на 9 %. Машинне виробництво перемогло. Внаслідок

інтенсивного грюндерства (засновування) лише в Прусії утворилося 395

акціонерних компаній з капіталом у 2,4 млрд марок.

Важливими галузями німецької промисловості стали гірнича, металургійна

(на 9/10 працювала на коксі), хімічна, машинобудування, воєнна. Виняткове

значення мало залізничне будівництво, капіталовкладення в яке в 1870 р.

Страницы: 1, 2, 3, 4


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.