Сутність страхової діяльност

v транспортним засобом, який вийшов з володіння власника (транспортного засобу був викрадений);

v особами, які звільнені від укладення договору ОСЦПВВНТЗ;

v страхувальником такого страховика, у якого недостатньо коштів та майна на виконання своїх обов'язків, або який визнаний банкрутом, та (або) ліквідований;

v у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу працівникам міліції та медичним працівникам закладів охорони здоров'я згідно з чинним законодавством України.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

При вирішенні питання про виплату страхового відшкодування у зв'язку із заподіяною особі шкодою страховик має право письмово вимагати від відповідного закладу охорони здоров'я відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, використовувати висновки судово-медичної експертизи, а також за необхідності отримати додаткову інформацію, направити потерпілого на медичне обстеження, відшкодовуючи всі пов'язані з цим витрати. Відомості, отримані страховиком про діагноз, лікування та прогноз захворювання потерпілого, є конфіденційними.

Страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Страхове покриття.

Шкодою, заподіяною майну потерпілого у результаті ДТП, є шкода, пов'язана:

Ш з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

Ш з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

Ш з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

Ш з проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих у результаті ДТП;

Ш з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставлення потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

Ш з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

Шкодою, заподіяною життю і здоров'ю потерпілого у результаті ДТП, є шкода, пов'язана:

Ш з лікуванням потерпілого;

Ш з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

Ш зі стійкою втратою працездатності потерпілим;

Ш зі смертю потерпілого.

Випадки, коли шкода не відшкодовується

Відповідно до Закону "Про ОСЦПВ" страховик не відшкодовує шкоду:

- заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до законодавства України;

- заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

- заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими за особистим страхуванням від нещасних випадків на транспорті.

- заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

- заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях;

- яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента;

- пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу;

- заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;

- заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою.

Вартість страхування

Базовий страховий платіж з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів складає 291,49 грн.

Страховий платіж по Договору ОСЦПВ розраховується шляхом добутку (множення) базового платежу та відповідних коригуючих коефіцієнтів, які залежать від:

Ш типу транспортного засобу (К1),

Ш території його переважного використання (К2),

Ш сфери використання транспортного засобу (К3),

Ш водійського стажу застрахованих осіб (К4),

Ш кількості зазначених у договорі осіб (для договорів ІІІ типу) (К5),

Ш наявності у страхувальника спроб страхового шахрайства (К6),

Ш строку дії договору (К7).

Страховий платіж може зменшуватися: на розмір пільги - при страхуванні фізичних осіб, що належать до пільгових категорій; на відповідний відсоток (5%, 10% або 15%) - при страхуванні парків транспортних засобів.

Формула розрахунку страхового платежу:

СП = 291,49 х К1 х К2 х К3 х К4 х К5 х К6 х К7

Отриманий в результаті розрахунку страховий платіж округляється до гривень методом математичного округлення (до 0,5 - в бік меншого значення, більше та рівно 0,5 - в бік більшого значення).

При розрахунку страхового платежу добуток коригуючих коефіцієнтів K2, K3 та K4 не може бути меншим за половину коригуючого коефіцієнта К1 та перевищувати трикратний його розмір.

У разі укладання договору 2-го типу (оформленні поліса відповідно до умов 2-го типу договору) для розрахування розміру страхового платежу до уваги приймається транспортний засіб, що має згідно з Законом найбільший коригувальний коефіцієнт.

Коригуючі коефіцієнти

К1 - залежно від типу транспортного засобу

Зазначаються відомості в документі про реєстрацію транспортного засобу.

К2 - залежно від території переважного використання

Для транспортних засобів, зареєстрованих в Україні, застосовуються відомості про місцезнаходження (місце проживання) власника, зазначені в документі про реєстрацію транспортного засобу, який визначений у договорі страхування.

Для транспортних засобів, зареєстрованих у інших країнах, застосовується значення коефіцієнта 1.

К3 - залежно від сфери використання транспортного засобу

Визначаються особи, відповідальність яких застрахована за договором страхування.

К4 - залежно від водійського стажу

Значення водійського стажу визначається як різниця між поточним роком та роком видачі першого посвідчення водія.

Якщо договір страхування укладається на умовах ІІІ типу, але в ньому зазначені декілька осіб, відповідальність яких застрахована, при розрахунку страхового платежу застосовується такий коефіцієнт водійського стажу осіб, відповідальність яких застрахована, з найменшим водійським стажем серед зазначених осіб. За відсутності відомостей про водійський стаж будь-якої з осіб, відповідальність яких застрахована, застосовується розмір коефіцієнта, визначений для осіб з водійським стажем до 1 року.

К5 - залежно від кількості зазначених у договорі осіб (для договорів ІІІ типу)

Зазначаються відомості в договорі страхування про кількість осіб, відповідальність яких застрахована.

К6 - залежно від наявності чи відсутності у страхувальника (протягом попереднього року) доведених у судовому порядку спроб шахрайства або випадків, що були підставою для пред'явлення регресного позову

К7 - залежно від строку дії договору

Застосовується при визначенні розміру страхового платежу для договору (полісу) зі строком дії менше одного року.

Строк страхування - від 15 днів до 1 року. Час початку дії Поліса вказувати як 00 год. 00 хв. дня, наступного, або будь-якого іншого дня, що йде за днем сплати Страхувальником страхового платежу на поточний рахунок чи в касу Страховика.

Територія дії - Україна.

При укладенні договору ОСЦПВ страхувальник, а для договору ІІІ типу і особи, відповідальність яких застрахована, повинні надати такі документи:

– оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорту);

– посвідчення водія страхувальника - фізичної особи;

– посвідчення водіїв всіх осіб, цивільно-правова відповідальність яких застрахована за договором (для договору ІІІ типу);

– документи (свідоцтва), що підтверджують права на отримання пільг при страхуванні.

Пільги

За умови страхування не більше одного транспортного засобу з робочим об'ємом двигуна до 2500 куб. см включно розміри страхових платежів за договорами ОСЦПВ ІІІ типу становлять 50% розміру базового платежу з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, зокрема для:

o учасників війни, що визначені законом,

o інвалідів II групи,

o осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до I та II категорій,

o пенсіонерів - громадян України, які особисто керують такими транспортними засобами.

При укладенні договору ІІІ типу з юридичною особою необхідне документальне підтвердження водійського стажу водіїв страхувальника.

Особи, які звільняються від укладення Договорів ОСЦПВ на території України:

Ш учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, які особисто керують транспортним засобом;

Ш інваліди І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами;

Ш особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду І групи у його присутності.

Відшкодування збитків від ДТП, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному Законом.

10. Перестрахування і співстрахування

10.1 Необхідність і сутність співстрахування та перестрахування

З метою мінімізації ризику при страхуванні великих об'єктів первинні страховики і перестраховики часто об'єднують свої зусилля. Вже на етапі первинного страхування великі ризики, такі як, наприклад, ризик пожежі на промисловому підприємстві, розподіляються між декількома страховиками. Цей процес отримав назву співстрахування. Первинні страховики, в свою чергу, визначають розмір власного утримання, а частину ризику, яка його перевищує передають у перестрахування.

10.2 Сутність співстрахування та порядок його здійснення

Співстрахування - це узгоджена участь декількох страховиків в покритті одного ризику, при цьому кожен з них бере на себе певну частину (квоту) страхової суми або певну частину покриття. В страховому полісі вказуються всі компанії, які беруть участь у співстрахуванні, та їх частки. При цьому з кожним страховиком заключається індивідуальний договір на покриття певної частини ризику.

З метою полегшення роботи головна страхова компанія, а це, як правило, страховик, який покриває найбільшу частину ризику, бере на себе проведення переговорів із страхувальником від імені решти первинних страховиків. В договір з цією компанією включається так зване застереження про лідерство. В силу цього застереження у відносинах зі страхувальником головний страховик наділяється повноваженням виступати від імені решти співстраховиків з заявами про наміри і повідомленнями, а також приймати повідомлення страхувальника, адресовані іншим страховикам. За цю роботу головний страховик отримує, як правило, комісійну винагороду за керівництво або на покриття своїх додаткових витрат.

Застереження про лідерство або застереження про представництво в судових органах надає головному страховику повноваження з врегулювання зі страхувальником всіх питань, пов'язаних з договором, від імені решти співстраховиків, в тому числі таких, як стягнення страхових платежів, врегулювання збитків і, у випадку необхідності, розв'язання суперечок в судовому порядку.

Комісійна винагорода головного страховика складає, як правило, від 1 до 3% страхової премії, яка належить іншим співстраховикам

Участь співстраховиків в покритті ризику відображається у відомості розподілу ризику.

Приклад:

Розглянемо договір страхування промислового підприємства від вогню. Страхова сума складає 16 500 000,00 євро, ставка страхового тарифу - 1,4%. Страхування здійснюється в формі співстрахування. Первинні страховики покривають ризик в наступних частках: страховик А - 15%, страховик В - 25%, страховик С (головний страховик) - 30%, страховик D - 10 %, страховик Е- 20 %.

а) Складіть відомість розподілу ризику. Розрахуйте, яку частину страхової суми взяв на себе кожен із співстраховиків і яка частина страхової премії належить кожному співстраховику (окремо з урахуванням і без урахування 10% податку на операції страхування);

б) Комісійна винагорода головного страховика С складає 2% суми страхової премії, яка належить решті співстраховиків (без врахування податку на операції страхування). Яку комісію повинен заплатити головному страховику кожен співстраховик.

Розв'язок а:

Знаючи, яку частину страхової суми (у %) взяв на себе кожен співстраховик, можна розрахувати її та частину страхової премії, яка належить кожному співстраховику у грошовому виразі.

Таблиця 1. Відомість розподілу ризику

Розв'язок б:

Таблиця 2. - Головний співстраховик отримає в якості комісійної винагороди

10.3 Сутність та методи перестрахування

Перестрахування є свого роду системою захисту страхових компаній. В основі страхового бізнесу лежить основоположний принцип, згідно з яким страхові премії з одного боку, і страхові виплати і витрати на ведення страхової справи - з іншого, повинні компенсувати один одного за принципом еквівалентності, що і дозволяє здійснювати покриття ризику. Хоча в основу розрахунків премій кладуться статистичні дані, абсолютно точно розрахувати їх необхідну величину неможливо. Дійсна частота і середній розмір збитку можуть суттєво відхилятися від розрахункових показників. Можливість таких відхилень, обумовлена самою сутністю страхування, отримала назву технічного ризику. В основі даного явища лежать різні причини.

Таблиця3. - Технічні ризики

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8