Механізми лізингового кредиту в Україн

При застосуванні критерію ступеню окупності майна слід виділити лізинг з повною окупністю (протягом дії однієї лізингової угоди відбувається повна або майже повна амортизація майна і виплата вартості майна лізингодавцю), а також з неповною окупністю (часткова амортизація майна і часткова виплата вартості майна лізингодавцю).

Залежно від обсягу обслуговування лізинг може бути чистий („сухий") лізинг - при якому всі витрати по обслуговуванню лізингового майна бере на себе лізингоодержувач. Повний („мокрий") лізинг - всі витрати по обслуговуванню лізингового майна бере на себе лізингодавець. Різновидом даного виду лізингу є „лізинг під ключ", чи „лізинг у пакеті" - коли лізингове майно передається з повними установкою, монтажем, організацією психології тощо. Частковий лізинг - це лізинг із частковим обслуговуванням лізингового майна [37].

Виходячи з форми організації та фінансування угоди, лізинг може бути таких видів - строковий лізинг - лізинг майна на певний термін, тобто одноразовий, а також поновлюваний лізинг („револьверний") - коли лізингова угода поновлюється після завершення першого терміну. Генеральний лізинг - більш гнучка форма лізингу, що дозволяє поповнювати обсяг лізингового майна без оформлення додаткових угод.

За характером лізингових платежів можна виділити лізинг з грошовою формою розрахунків між лізингодавцем і лізингоодержувачем, з компенсаційною (натуральною) - залік у вигляді поставок товарів, надання послуг, а також змішаною - коли є комбінація вище вказаних форм.

За рівнем надання пільг лізинг може бути з використанням пільг, без використання пільг. Пільги можуть надаватися з оподаткування, амортизаційних відрахувань, лізингових платежів і операцій тощо.

Залежно від ступеня ризику лізинг ділиться на незабезпечений, частково забезпечений і забезпечений (гарантований). Незабезпечений лізинг - лізинг, при якому лізингоодержувач не забезпечує лізингодавцю ніяких додаткових гарантій щодо виконання своїх зобов'язань. Частково забезпечений лізинг передбачає часткове страхування ризику лізингодавця. Забезпечений (гарантований) лізинг - лізинг, при якому ризик розподілений між суб'єктами лізингу [37].

Аналіз, оцінка лізингу за цими ознаками та видами сприятиме забезпеченню комплексного, системного підходу у проведенні досліджень, збагаченню існуючих наукових методологічних підходів.

1.4. Конкурентні переваги лізингового кредиту.

Врегулювання законодавства та розвиток лізингових компаній сприяли появі на фінансовому ринку продукту, який може змістити позиції звичного банківського кредиту. В пошуках фінансових ресурсів для розвитку бізнесу більшість українських компаній надають перевагу банківському кредиту. Проте, як відмічають експерти, компанії з прогресивним менеджментом постійно шукають нові засоби вирішення старих завдань.

Одним із таких альтернативних інструментів, до використання якого останнім часом експерти відмічають зростання попиту, є лізинг. Така тенденція в першу чергу формується завдяки активному виходу на цей ринок нових компаній, які в основному засновані іноземними банками. Доцільність використання лізингу або кредиту розглянемо на прикладі розповсюдженого завдання - купівля компанією автотранспорту.

Мотивація отримання основних фондів у лізинг практично та сама, що і вразі залучення кредитних ресурсів, коли власних грошових коштів не вистачає. Проте сама процедура лізингових платежів може бути за домовленістю сторін, значно гнучкішою, ніж у раз позичкових відносин. Плюс платежі можуть здійснюватись і в товарній формі (компенсаційна форма лізингу). Розглянемо переваги та недоліки лізингу (Додаток 2).

До того ж , лізингова форма придбання основних засобів дозволяє отримати вигоди під час податкового планування: лізингові платежі відносяться до валових витрат лізингоодержувача, що зменшує оподаткований прибуток, операції з оперативного лізингу звільняються від справляння ПДВ. У випадку, коли орендар сплачує орендну плату за декілька періодів то на підставі Закону «Про ПДВ» він має право включати суму сплаченого ПДВ до податкового кредиту (якщо в оперативній оренді легковий автомобіль, то до податкового кредиту відноситься тільки 50% суми ПДВ, сплаченого в сумі орендних платежів), проте орендодавець включає отриману суму ПДВ в податкове зобов'язання [35].

При виборі оптимального інструменту в першу чергу звертають увагу на економічну ефективність операції. На сьогодні вартість банківського кредиту при купівлі компанією автомобіля складає приблизно 11-14,5% (в доларах США).

Подорожчання об'єкту лізингу (показник, який дозволяє порівнювати продукти різних лізингових компаній) в пропозиціях лізингових компаній коливається в межах 7-14%, де нижня межа еквівалентна кредиту за ставкою 14% річних в доларах США. Через різницю відсоткових ставок між банками та лізинговими компаніями існує упередження щодо занадто великої вартості лізингу порівняно із кредитом. Оскільки клієнти схильні безпосередньо порівнювати місячні платежі по одному та іншому інструменту. Проте, подібний підхід є некоректним через те, що при кредитуванні банк пропонує одиничну послугу - надає кредит (засоби для купівлі), а інші обов'язкові платежі та турбота про придбаний об'єкт лягають на плечі позичальника. В той час як лізингова послуга - продукт комплексний [34]. Порівняння можливе лише при умові, якщо до вартості банківського продукту додати всі включені платежі, пов'язані з об'єктом лізингу (страхування за весь період, оформлення застави, проценти за обслуговування, комісію за відкриття рахунку, перерахування грошей постачальнику і т.д.)

Так, згідно з даними лідерів банківського сектору України, окрім названої вище вартості самого кредиту, юридична особа має понести окремо такі витрати:

· оформити страхування на автомобіль (4-6% від вартості авто);

· сплатити держмито за оформлення застави (0,1%) та нотаріальні послуги (300-500 грн.);

· зробити платіж за розрахунково-касове обслуговування (1-2% одноразово, а в деяких банках 0,1-0,4% щомісячно).

Окрім того, клієнт має зробити внесок в Пенсійний фонд (3%) та спла-тити за реєстрацію авто в органах ДАІ. Також можливе існування оплати за розгляд кредитної заявки -- 100-150 грн.

Основна перевага лізингової схеми для клієнта перед кредитною - економія часу та витрачених зусиль на виконання дій, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням власного майна (автопарку, обладнання та ін.), обслуговування банківського кре-диту та страхування.
Лізингова компанія на першому етапі угоди повністю бере на себе пошук та резервування автомобіля, супровід та контроль постачання, оплату автомобіля, включаючи перевірку комплектності та якості, а також відповідність всіх документів, щоб придбаний автомобіль можна було зареєструвати належним чином [34].

В результаті, замість п'яти договорів, як у випадку із кредитом, клієнт підписує один договір лізингу. Після чого отримує готовий до експлуатації автомобіль. Під час експлуатації транспортного засобу лізингова компанія бере на себе адміністрування платежів та оформлення бухгалтерської документації, які клієнт при купівлі в кредит мав би здійснити самостійно (сплата вартості щорічного техогляду, сплата податку з власників транспортних засобів, перерахування грошових засобів на купівлю валюти, сплата страхових платежів, щомісячні перерахування придбаної валюти двома платежами на погашення відсотків по кредиту та погашення тіла кредиту та ін.).

Однією з найважливіших переваг лізингу над кредитом є те, що отримання лізингового кредиту не потребує (в більшості випадків) застави майна чи завдатку, що ілюструють наведені нижче дані, які говорять, що лише 22% лізингових компаній в 2006 р. вимагали заставу майна(табл. 1.1).

Табл.1.1

Види забезпечення лізингових угод в 2006 р.

«На вартість фінансування впливає термін, на який воно залучається, купівельна спроможність підприємства та ліквідність об'єкта купівлі, який цікавить клієнта, на вторинному ринку. Окрім того, приймається до уваги профільність активу, ціль його використання, ринкова позиція самого позичальника та перспективи розвитку сектору, в якому він працює. Але, оскільки діяльність лізингових компаній не регулюється НБУ, вони мають можливість запропонувати більш гнучкі умови порівняно із банківським кредитуванням», - констатує Тетяна Саусь, генеральний директор ТОВ «Ласка Лізинг». Це проявляється в готовності лізингових компаній працювати з набагато більшими видами забезпечення, ніж банки (аванс, зворотній викуп, поручництва фізичних та юридичних осіб, застава, страхування, без забезпечення). Надаючи кредит, банки висувають вимоги до додаткової застави. Але у багатьох компаній або немає достатньо ліквідних активів, або ті, що є, вже знаходяться у заставі під іншими кредитами. В такому випадку банки відмовляють у кредитуванні. При наданні послуги лізингу (в основному) застава не потрібна [27, ст. 44-45].

На ринку існують економічні суб'єкти, яким невигідно або нереально залучення кредитних засобів для купівлі активів. Тому, єдине рішення для них - лізинг. По-перше, до таких відносяться компанії з іноземним капіталом, які активно використовують послуги автотранспорту. По-друге, тільки лише лізингом можуть скористатися компанії, частка державної та комунальної власності в яких більше 25%. Причина в тому, що для них існує мораторій на відчуження основних засобів. Тому банки з такими компаніями не працюють, оскільки, у випадку невиконання зобов'язань зі сторони позичальника, банк не зможе реалізувати заставу. Для лізингової компанії ця особливість не має значення, оскільки обладнання, яке передане в лізинг, знаходиться у власності лізингової компанії до моменту останнього платежу.

До основних недоліків лізингу слід віднести досить дорогу нотаріальну реєстрацію договорів, державне мито на яку сьогодні складає 5% від вартості договору.

Не зважаючи на окремі недоліки лізингу, він відіграє надзвичайно важливу роль і має великий вплив на розвиток економіки, у тому числі й аграрного сектора, і забезпечення добробуту громадян. Лізинг вигідний для всіх учасників лізингової угоди як для прямих (лізингодавець, продавець (виробник, постачальник лізингового майна) лізингоодержувач), так і непрямих (кредитор - комерційні, інвестиційні банки, які кредитують лізингодавця, страхові компанії, консалтингові фірми, посередники, лізингові брокери тощо) а також суспільства в цілому. Завдяки здійсненню лізингових операцій задовольняються інтереси всіх сторін (рис. 1.2).

Для кредиторів (банків та інших фінансово-кредитних установ) з'являється нагода збільшити кількість клієнтів, розширити обсяг наданих послуг і забезпечити їх рекламу, активізувати банківську фінансово-кредитну діяльність, збільшити доходи за рахунок процентів по кредиту та зміцнити свій стан на фінансовому ринку [27, ст. 67-68].

Для лізингодавця збільшується кількість клієнтів, розширяються послуги для них, зростають доходи за рахунок лізингових виплат, зміцнюються позиції на ринку лізингових послуг, здійснюється реклама послуг.

Для продавця (виробника майна) складаються сприятливі умови для збільшення кількості покупців і, відповідно, нарощування обсягу продажу, прискорення оборотності активів, розвитку виробництва та реалізації, рекламування продукції, підвищення доходів і зміцнення фінансового стану.

Для лізингоодержувача є можливість: отримати нове майно, причому з відстрочкою платежу, зменшити ризик купівлі майна низької якості, краще використовувати основні засоби, підвищити доходи і зміцнити фінансовий стан господарства.

Не менш важливе значення має лізинг і для країни, суспільства в цілому. Лізингова діяльність стимулює розвиток багатоукладної економіки, підприємництва, активізує інвестиційну та інноваційну складову економіки, забезпечує умови для впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення ефективності суспільного виробництва, створення нових робочих місць, розширення зайнятості та підвищення доходів населення.

РОЗДІЛ 2. Механізм застосування лізингового кредиту в Україні

2.1. Лізингове кредитування в Україні

Вигоди від використання лізингу очевидні, тому поширення лізингової діяльності в українській економіці є важливим і необхідним. У сучасних умовах в Україні слід створити сприятливе економічне і психологічне середовище для розвитку лізингового кредиту, сформувати стабільний ринок лізингових послуг. Відносини між суб'єктами лізингу регулюються Законом України "Про фінансовий лізинг", іншими нормативно-правовими актами держави та укладеними відповідно до них договорами лізингу. Вже функціонує ряд лізингових компаній, більша частина з яких об'єднана у Всеукраїнську асоціацію лізингу "Укрлізинг". Договір лізингу укладається в Україні у формі тристоронньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об'єкта лізингу або двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та відповідати вимогам законодавства України. Економічною передумовою широкого розвитку лізингу є запровадження таких норм амортизаційних відрахувань, які передбачають прискорену амортизацію основних фондів з метою більш швидкого оновлення їх. За таких умов значно зростає прибутковість проведення лізингових операцій закупівлі обладнання для здачі в оренду. Найпростішою формою лізингу є прокат обладнання на короткостроковий період [22, ст. 56].

Лізингові послуги, на відміну віл банківських кредитів, ще не встигли стати популярними серед українських підприємств. Потенційний попит на лізингові послуги в Україні оцінюється фахівцями Світового банку від 12 до 50 млрд. дол. США. Ці розрахункові цифри враховують теперішній знос основних засобів і потребу їх заміни в різних галузях економіки. Особливе значення лізингові операції мають у таких галузях як сільське господарство (амортизовано до 90% основних засобів) і транспорт (амортизовано 60% основних засобів).

Позитивний поштовх до розвитку лізингових послуг в Україні зробило надання пільг від держави лізинговим компаніям. Так, Кабміном було розроблено "Програму розвитку лізингу в Україні на період 2006-2010 роки. Вже на 2006 рік програма передбачила такі законодавчі зміни: запровадження прискореної амортизації для третьої групи основних засобів, звільнення комісій та відсотків лізингодавців від ПДВ, усунення подвійного оподаткування ПДВ лізингових операцій. Узаконення таких пільг і надало бажану тенденцію до поштовху в подальшому, 2005 рік характеризується подвоєнням кількості лізингових фірм за рахунок Іноземців, що викуповували існуючі вітчизняні компанії, чи співпрацювали з ними за рахунок франчайзингу. Наприклад, французький Societe Generale придбав найбільшу компанію з лізингу автотранспорту, BNP Paribas придбав УкрСиббанк з лізинговою компанією, австрійський Raiffeisen International, придбавши Аваль, вирішив створити дочірню лізингову структуру, скандинавська фінансова група SEB придбала банк Ажіо і заснувала лізингову компанію «Ажіо-лізинг» [17, ст. 45]. В Україні прослідковується постійний розвиток ринку лізингового кредитування, про що свідчить постійний ріст пропозиції, а, відповідно, попиту на лізинговий кредит (рис 2.1).

Ринок лізингового кредитування особливо швидко почав розвиватись в останні 3-4 роки, так з 2003 по 2006 р. вартість укладених лізингових угод зросла в 9 разів, що в першу чергу свідчить про ефективні дії держави, про збільшення іноземних інвестицій. Подібний ріст може продовжуватись тільки за тієї умови, що в Україну буде вкладатись хоча б та сама кількість, що і сьогодні, але на нашу думку при такій інфляції (12-14%) і при прогнозному її рості збільшення інвестицій не можливе. Саме тому потрібно рішуче боротись з інфляцією для подальшого зростання економіки і з нею лізингового кредитування.

Рис 2.1. Динаміка лізингових угод

Іноземні експерти оцінюють щорічний обсяг лізингових послуг в Україні в 300 млн. дол. США. Аналіз нинішнього стану лізингового ринку показує, що в більшості випадків предметом лізингу є:

транспортні засоби:

сільгосптехніка:

офісне і банківське обладнання:

обладнання для харчової промисловості, яке досить швидко окупається (рис 2.2.).

Ринок лізингових послуг в Україні сьогодні демонструє явно виражену тенденцію до залежності від імпорту [26,ст. 64]. Так, понад 80% лізингових операцій здійснюються за договорами міжнародного лізингу, Основними причинами цього є прийнятні умови нерезидентів України за такими показниками як термін лізингу, розмір передоплати, а також те, що закордонні компанії є класичними фінансовими посередниками і, на відміну від українських, не заробляють на самому предметі лізингу.

Рис. 2.2. Розподіл лізингових компаній за видами активів, що надаються в лізингу

Така ситуація призводить до утворення довгострокової тенденції відтоку капіталу з України і до зменшення прибутків бюджету (адже лізинговий платіж зменшує оподатковуваний прибуток) і залежності українських підприємств від Іноземних фінансових структур [22,ст. 42]. Іншою проблемою лізингових операцій є так званий «псевдо лізинг», під прикриттям якого іноземні підприємства (в тому числі офшорні компанії) без порушення чинного законодавства здійснюють свої інвестиції або реінвестиції у свої ж українські підприємства, що також мінімізує їх платежі до бюджету.

Зараз в Україні спостерігається тенденція за якої деякі лізингові компанії намагаються зміцнити свої позиції на ринку за рахунок придбання прав на використання у своїй діяльності відомих торговельних марок, 3 власниками таких марок, як правило, підписується договір франчайзингу, відповідно до якого власник торговельної марки також надає певні технології та стандарти обслуговування. Таким шляхом пішли такі компанії як Перша лізингова компанія/Hertz, Віп-рент/Avls та Оптіма-Лізинг, яка підписала договір з компанією SIXT.

За даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, протягом 2006 року обсяг лізингових угод в Україні становив 3386 млн. грн. Джерелом надання потрібних для лізингових компаній кошт були банківські кредити - 2817 млн. грн., комерційні кредити постачальників - 27 млн. грн., випуск цінних паперів - 40,6 млн. грн., кошти міжнародних фінансових організацій - 233,6 млн. грн., власний капітал - 240,4 млн. грн., інше - 27 млн. грн.(рис 2.3) [11,ст. 3].

Рис. 2.3. Джерела фінансування лізингових угод

З діаграми видно, що основним джерелом фінансування лізингових операцій, є банківський кредит. Так, у 2006 році за рахунок банківських кредитів було профінансовано понад 80% всіх договорів укладених протягом вказаного періоду.

Охоче долучаються до лізингових схем і виробники обладнання й транспорту, Багатьом з них саме співпраця з лізикгодавцями дозволяє суттєво збільшити обсяги продажу, Peugeot та Scania реалізують авто в Україні через дочірні лізингові компанії «Ілта» та «Сканія Україна», а лізингова компанія "Дуац» є офіційним постачальником в Україні автомобілів Volkswagen та Audi.

Зростання українського ринку лізингу автомобілів складає 30-50% на рік. Але загальний обсяг наданих машин у лізинг менше ніж 1% від загальних продажів нових автомобілів.

Основними операторами надання послуг з лізингу автомобілів є Перша лізингова компанія з часткою ринку в приблизно 43% від загальної кількості, «Ілта» з ринком у 23% (створена виробником марки автомобіля «Пежо»), Він-Рент з 24% часткою ринку, в Оптіма-лізинг за рік відбулося відвоювання ринку з 9% до 10,5% від загального ринку (в 2005 poцi підписано франчайзингові угоди з великою європейською компанією SIXT). Також на ринку лізингу автомобілів є: «Богдан-лізинг» (від черкаського заводу «Богдан», що випускає автобуси «Богдани»), «Євро-лізинг» (Єврокар) і Сканія-Кредо Україна. Також на ринку присутні близько 11 компаній, які є дочірніми від банків.

Знос основних фондів українських підприємств становить 48%. Щоб відновити існуючі ОФ за оцінками Міжнародної фінансової корпорації, потрібно 106 млрд. дол. США, що в півтора рази перевищує нинішній річний ВВП України. Ця цифра не враховує потреби новостворених підприємств і тих, що мають намір розширюватися. Цe означає, що реальні потреби бізнесу в інвестиціях в основні засоби ще більші. Кредитні ресурси вітчизняних банків (весь кредитний портфель банківської системи -- 31 млрд. дол. США) не в змозі задовольнити такий попит.

У розвинених країнах капітальні інвестиції у виробництво значною мірою здійснюються за допомогою лізингу, У країнах ЄС, за даними Світового банку, через лізинг здійснюється 15-30% інвестицій в основні фонди. В Україні ця цифра становить 1,2%. При цьому для промислового сектору економіки цей показник близький до нуля. Адже понад 80% усіх активів, наданих у лізинг, припадає на транспортні засоби, які використовуються переважно підприємствами транспортної, торговельної та інших галузей [11].

За інформацією Держфінпослуг, обсяг лізингового портфеля в Україні що року збільшується - це свідчить про поліпшення ситуації на ринку надання лізингового кредиту(рис 2.4). Вартість портфеля лізингових угод станом на 1 січня 2007 року зросла порівняно з 1 січня 2006 року на 107%. На початок 2006 року портфель лізингових угод становив 1738 млн. грн. (344 млн. дол. США), а на початок 2007 року він зріс до 3601 млн. грн. (716 млн. дол. США) [11,ст. 4].

Рис. 2.4. Динаміка лізингового портфеля

Аналіз інформації свідчить, що використання лізингових операцій при заміні основних фондів підприємств залишається середньостроковим інструментом (термін дії договору 2-5 років), частка довготермінових договорів (більше ніж 5 років), які не виконані на кінець року, складає лише близько 4% [23, ст. 105].

Станом на кінець року частка договорів з лізингоотричувачами, які представляють транспортну галузь, становила 74% від загального обсягу невиконаних договорів, разом з тим, майже 5% ринку припадає на підприємства сільського господарства.

2.2. Лізингові компанії, як основні суб'єкти надання лізингового кредиту.

Лізингові послуги в Україні вийшли на сучасний рівень зі становленням діяльності АКБ “Україна” та створенням в 1996 році Фінансово-лізингового дому [12, с.111].

Ринок лізингового кредиту в Україні знаходиться ще на досить низькому рівні, хоча за останні декілька років він почав стрімко розвиватись, і, відповідно, почали з'являтись все більше лізингових компаній, банків та міжнародних компаній.

Український ринок лізингових послуг представляють такі лізингодавці:

· Банки-резиденти України;

· Лізингодавці-нерезиденти України (міжнародний лізинг);

· Лізингові компанії - резиденти;

· Компанії створені з участю держави.

Треба відмітити, що проведення лізингових операцій банками (при використанні безпосередньої форми участі банку у лізингових операціях) у своїй структурі відрізняється від проведення таких операцій лізинговими компаніями тим, що при цьому особа лізингодавця і банку “злита в одну” (за виключенням випадків особливо складних угод, коли у їх фінансуванні приймають участь декілька банків), отже, є відсутніми відносини кредиту лізингодавця та фінансуючої банківської установи, та відповідними випливаючими з цього особливостями сплати лізингових платежів (величина плати за використані кредитні ресурси відсутня, є тільки комісійні виплати)[24,ст. 85].

Страницы: 1, 2, 3