Формы и системы оплаты труда

Формы и системы оплаты труда

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А

по дисципліні « ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ »

Слухач: Сидоркевич

Дмитро Іванович

Спеціальність, група: ЗФ – 02

Керівник:

Ядченко Т.О.

Результат, дата:

Реєстраційний номер, дата:

м. Черкаси

2001 р.

З М І С Т

1.1. Форми та системи оплати праці.

1.2. Розрахунок середньої заробітньої плати

2. Задача

3. Розрахувати та розподілити чистий прибуток підприємства.

Література

1.1. Форми та системи оплати праці.

Оплата праці (заробітна плата) – грошовий вираз вартості і ціни робочої

сили, який виступає у формі будь-якого заробітку, виплаченого власником

підприємства працівникові за виконану роботу.

Заробітна плата працівника незалежно від виду підприємства визначається

його особистим трудовим вкладом, залежить від кінцевих результатів роботи

підприємства, регулюється податками і максимальними розмірами не

обмежується.

Як соціально-економічна категорія заробітна плата служить основним засобом

задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що

стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці,

скорочення витрат на виробництво, засобом перерозподілу кадрів по галузях

народного господарства.

Основними видами заробітної плати є номінальна і реальна

заробітна плата. Перша з них означає суму грошей, яку отримують працівники

за свою працю. Друга- засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник

може придбати за зароблену суму грошей. Реальна заробітна плата

знаходиться в певному співвідношенні із номінальною:

I нзп

Iрзп =

Iц

де Iрзп - індекс реальної заробітної плати, визначений за певний

період;

I нзп - індекс номінальної заробітної плати за цей же період;

Iц - індекс цін, обчислений за період.

Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової оплати

праці, які знаходяться, приблизно, у співвідношенні: 70% -основна заробітна

плата, 30% - додаткова.

Основна заробітна плата працівника визначається тарифними ставками,

посадовими окладами, відрядними розцінками, а також доплатами у розмірах,

встановлених чинним законодавством. Її розмір залежить від результатів

роботи самого працівника.

Величина додаткової заробітної плати визначається кінцевими результатами

діяльності підприємства і виступає у формі премій, винагород,

заохочувальних виплат, а також доплат у розмірах, що перевищують

встановлені чинним законодавством.

Основними функціями заробітної плати є:

• відтворювальна (заробітна плата забезпечує нормальне відтворення

робочої сили відповідної кваліфікації);

• стимулююча (оплата праці спонукає працівників до ефективних дій на

робочих місцях).

Ріст заробітної плати може бути абсолютним і відносним. Якщо

заробітна плата - це та частина суспільного продукту, яку одержують

працівники і непрацюючі члени їх сімей у грошовій формі для задоволення

матеріальних і духовних потреб, то абсолютний ріст передбачає абсолютне

збільшення цієї частини, а відносний - ріст тієї частини, яка припадає на

кожного працюючого.

Державна політика оплати праці реалізується через механізм її

регулювання, а саме через встановлення мінімального рівня заробітної плати,

рівня оподаткування доходів працівників, міжгалузевих співвідношень в

оплаті праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях та інш.

Основою організаці заробітної плати на підприємствах є тарифна

система . яка містить такі елементи:

1) тарифну сітку;

2) тарифні ставки;

3) тарифно-кваліфікаційні довідники;

4) схеми посадових окладів.

Тарифна сітка є сукупністю кваліфікаційних розрядів і відповідних їм

тарифних коефіцієнтів.

В Україні в 1993 році затверджено Єдину тарифну сітку оплати праці

робітників, службовців, спеціалістів, керівників за загальними

(наскрізними) професіями та посадами, що забезпечує єдині умови оплати

праці цих категорій працівників незалежно від галузей

виробництва. Тарифна сітка містить 15 тарифних розрядів з діапазоном

тарифних коефіцієнтів від 1 до 4,1.

Розмір тарифної ставки першого розряду визначається на рівні

встановленого державою мінімального розміру заробітної плати, нижче якого

не може проводитись оплата за фактично виконану працівником норму праці.

Тарифні ставки інших розрядів Срі - визначаються множенням тарифної

ставки першого розряду (СрI) на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного

розряду (Кi):

Срі= СрI х Кi, грн.

Середній тарифний коефіцієнт (Ксер) визначається як

середньозважена величина добутку чисельності погодинників певного розряду і

відповідного тарифного коефіцієнта або добутку трудомісткості робіт по

певному розряду і відповідного тарифного коефіцієнта для відрядників (див.

далі).

Середній тарифний розряд (Рсер) обчислюється за формулою:

Рсер=[pic]+Рменш

де Кменш, Кбільш – відповідно менший і більший із двох тарифних

коефіцієнтів;

Рменш - менший із двох суміжних тарифних розрядів.

Тарифно-кваліфікаційні довідники містять систему цензів, яким повинні

відповідати робітники певної професії і кваліфікації.

Система посадових окладів передбачає віднесення працівників до певної

групи оплати праці на підставі відповідних характеристик.

Підприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати

праці, а державні тарифні ставки можуть служити орієнтиром в процесі

організації оплати праці.

На підприємствах найчастіше використовують дві форми оплати праці:

погодинну і відрядну.

Погодинна форма передбачає оплату праці в залежності від відпрацьованого

часу і рівня кваліфікації. Ця форма має такі системи:

1. Пряма погодинна. Заробіток при цій системі (Зп.пог) обчислюється:

3п.пог =Фміс[pic]Сг, грн.

Де Фміс - фактично відпрацьований за місяць час, год/міс;

Сг - годинна тарифна ставка по розряду робітника, грн.

2. Погодинно-преміальна система, при якій заробіток (Зп.прем) обчислюється:

Зп.прем = Зтар + Д , грн.

де 3п.прем - сума заробітку, нарахованого за прямою погодинною системою

оплати праці

Д - сума преміальних доплат за досягнення певних якісних аби кількісних

показників, грн.

Сума доплат визначається із залежності :

Д = [pic], грн.

3. Система посадових окладів є різновидом погодинно-преміальної системи.

За цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний

характер.

Відрядна форма передбачає залежність суми заробітку від кількості

виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

Відрядна форма має такі системи:

1. Пряма відрядна. Заробіток (Зп.відр) при цьому обчислюється з.і формулою:

Зп.відр = [pic][pic]

де Рі, - відрядний розцінок за виготовлення одного виробу і-го виду,

грн/шт;

Nфі - фактична кількість виробів і-го виду, виготовлених робітником за

певний час (найчастіше місяць), шт;

n - кількість виді виробів.

Рі = Тшт х Сг , грн.

де Тшт - час на виготовлення одного виробу і-го виду, год.

2. Відрядно-преміальна. Сума заробітку (Зв.прем) при цій системі

визначається із залежності

Зв.прем = Зтар.в + Дв ,

грн.

де 3тар.в - тарифний заробіток робітника при прямій відряднії системі

оплати праці, грн;

Дв - сума преміальних доплат, яка обчислюється за формулою:

Дв = Зтар.в [pic]

де Пі, -процент доплат за виконання плану;

Пг- процент доплат за кожен процент перевиконання плану;

Ппп- процент перевиконання плану, який можна знайти :

Ппп = [pic]

де Nф, Nпп, - відповідно фактичний і запланований обсяг випуску продукції

за місяць, шт/міс.

3. Відрядно-прогресивна. Заробітна плата (Зв.прог.) обчислюється за

формулою :

3в.прог.= Nвб[pic]Pзв + (Nф-Nвб) [pic]Pпідв , грн.

де Nвб - вихідна база для нарахування доплат (встановлюється на рівні 110 -

115% Nпп ), шт/міс;

Pзв - звичайний розцінок за один виріб, грн/шт;

Pпідв - підвищений розцінок за один виріб, грн/шт.

Pпідв = Pзв [pic]( 1 + [pic])

Процент росту розцінку визначається зі шкали в залежності від проценту

перевиконання вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується

підприємствами самостійно.

4. Непряма відрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних

робітників і підсобників.

Заробіток підсобника ( Знв.підс ) можна обчислити із залежності :

Знв.підс = Nфі [pic] Рнві , грн.

де Nфі - фактично виготовлена кількість продукції і-тим робітником за

зміну, піт/зміну;

Рнві і- непрямий відрядний розцінок при обслуговуванні і-го робітника,

грн/шт;

n- кількість основних робітників, що обслуговуються одним підсобником, чол.

Рнві = [pic]

де Сзм - змінна тарифна ставка підсобника, грн/зміну;

Nпл.і – плановий випуск продукції і-им робітником, шт/зміну.

Заробіток допоміжного робітника (Знв.доп.) обчислюється за формулою:

Знв.доп = Тф [pic] Сг [pic] Квн. , грн.

де Тф - фактично відпрацьований допоміжним робітником час. год/міс;

Сг - годинна тарифна ставка допомііжного робітника, грн/год;

Квн. -середній коефіцієнт виконання норм на дільниці, яку обслуговує

допоміжний робітник.

5. Колективна система оплати праці (бригадна).

При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї

бригади (3бр) як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадний

розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із

таких методів:

1) Метод година-коефіцієнтів. Використовується тоді, коли всі члени

бригади працюютв в однакових умовах.

Розподіл бригадного заробітку згаданим методом проводиться в такій

послідовності:

а) визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів (Г-Кбр),

відпрацьованих бригадою, за формулою: Г – Кбр. =

[pic]Тфі [pic] Кі

де Тфі, - фактична кількість годин відпрацьована і-тим робітником, год/міс;

Кі – тарифний коефіцієнт по розряду і-го робітника;

т - кількість членів бригади, чол.

б) знаходять суму бригадного заробітку, що припадає на один годино-

коефіцієнт ( 31г-к):

31г-к = [pic], грн.

в) заробіток і-го робітника (члена бригади) ( 3і) обчислюють:

Зі=Тфі[pic]Кі[pic]З1 г-к ,грн.

2) Метод коефіцієнту виконання норм. Використовується за умови, що члени

бригади працюють в різних умовах.

Послідовність розподілу бригадного заробітку така:

а) визначають заробіток бригади у випадку стопроцентного виконання норм

виробітку ( 3бр100%) за формулою:

З бр100%.=Тфі[pic]Сгі, грн. де Сгі - годинна тарифна ставка і-го

робітника, грн/год;

б) знаходять коефіцієнт виконання норм ( Квн ):

Квн = [pic]

в) заробітну плату і-го робітника обчислюють:

3і = Тфі[pic]Сгі[pic]Квн

6. Акордна система. Передбачає встановлення розцінку не за одиницю

виконаної роботи, а відразу на весь обсяг робіт із встановленням

строку його виконання.

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах

знайшла використання безтарифна система оплати праці. Фактична заробітна

плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього

колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного

рівня працівника (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично

відпрацьованого часу (Тф).

Кваліфікаційний рівень (бКл) встановлюється всім членам трудового колективу

в залежності від виконуваних функцій, рівня кваліфікації.

КТУтеж виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового

колективу.

Розрахунок заробітної плати при використанні безтарифної системи

проводиться в такій послідовності:

1. Визначається кількість балів (Бі), зароблена кожним і-им працівникам

(або групою працівників одного рівня) :

Бі=К[pic]Тф[pic]КТУ ,

де Тф - відпрацьована кількість людино-днів працівниками одного рівня або

кількість днів, відпрацьована одним робітником.

2. Визначається загальна сума балів (Бсум ), зароблена всіма працівниками

підприємства або підрозділу:

Бсум = [pic]

де: m - кількість груп одинакових кваліфікаційних рівнів або чисельність

працівників.

3. Визначається доля d фонду оплати праці (ФОП), що припадає на один бал:

d = [pic]

4. Обчислюється заробітна плата і-го працівника (Зі ):

Зі = d[pic]Бі

Контрактна система оплати праці грунтується на заключенні договору

між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці,

права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може

оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна

оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).

Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини

прибутку підприємства між ного працівниками. Такий розподіл може

проводитись у формі грошових виплат або розповсюдження акцій між

працівниками підприємства. Впровадження такої системи викликане тим, що

існуючі системи оплати праці не викликають у працівників реальної

зацікавленості у значних загальних результатах роботи підприємства. А

справедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власником

підприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови для

хорошого психологічного клімату в колективі і процвітання підприємства.

Виплати з прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін,

фінансового стану підприємства. Їх розміри визначаються окремою угодою між

відповідними сторонами (при укладанні тарифних угод).

Системи участі у прибутках диференціюються на систему оцінки заслуг,

систему преміальних виплат, систему колективного стимулювання, систему

участі у прибутках в залежності від продуктивності та інш.

Загальний фонд оплати праці підприємства складається із фондів тарифної

заробітної плати погодинників і відрядників і цілого ряду доплат, тому

планування фонду оплати праці починають з розрахунку саме фондів тарифної

оплати праці.

Фонд тарифної заробітної плати погодинників (Фт.пог) обчислюється за

формулою:

Фт.пог = [pic][pic]Фді[pic]С1і[pic]Ксер.і , грн.

де Чі - чисельність погодинників, що працюють в і-тих умовах праці

(нормальних, шкідливих, особливо шкідливих), чол:

Фді - дійсний фонд часу роботи одного погодинника при і-тих умовах праці,

год/рік;

С1і - годинна тарифна ставка погодинника першого розряду при і-тих умовах

праці, грн/год;

Ксер.і – середній тарифний коефіцієнт погодинників при і-тих умовах

праці, який визначається:

Ксер.і = [pic][pic]Кj

де Чj - чисельність погодинників j-го розряду, чол ;

К j - тарифний коефіцієнт j-го розряду.

Фонд тарифної заробітної плати відрядників (Фт.відр) визначається за

формулою:

Фт.відр = [pic][pic]С1і[pic]К1сер.і , грн.

де Ті, - сумарна трудомісткість робіт при і-тих умовах праці, н-

год/рік;

С1і - годинна тарифна ставка відрядника першого розряду при і-их умовах

праці, грн/год;

К'сер.і – середній тарифний коефіцієнт відрядників при і-их умовах праці,

який обчислюється:

К'сер.і =[pic]

де Тj - трудомісткість робіт по j-му розряду, н-год.

Просумувавши фонди тарифної заробітної плати погодинників і

відрядників і доплати по преміальних системах, одержують фонд основної

заробітної плати. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують

годинний, денний, місячний і річний фонди оплати праці.

Оплата пособий по временной нетрудоспособности осуществляется на

основании листов нетрудоспособности исходя из среднего заработка за два

предшествующих месяца по болезни.

Оплата за время выполнения общественных и государственных

обязанностей и некоторые другие определяются из расчета среднего

заработка последних двух календарных месяцев работы; для проработавших на

предприятии менее двух месяцев - из расчета среднего заработка за

фактически отработанное время. Заработная плата за время отпуска

рассчитывается исходя из среднего заработка.

Оплата дней отпуск осуществляется согласно рассчитанному среднему

дневному заработку. Средний дневной заработок определяется исходя из

двенадцати последних месяцев работы, предшествующих уходу в отпуск.

Полученный совокупный заработок делится на 12 месяцев и получают

среднемесячный заработок работника. Среднемесячный заработок делится на

25,4 (среднемесячное количество рабочих дней) в результате получают

среднедневной заработок работника. Среднедневной заработок умножается на

количество дней отпуска и получается сумма оплаты ежегодного отпуска.

1.2. Розрахунок середньої заробітньої плати

Методика начислений по средней заработной плате приведена в

постановлении Кабинета Министров Украины от 8.02.1995 г. № 100 «Порядок

начисления средней заработной платы», действие которого распространяется на

предприятия , учреждения и организации всех форм собственности. Указанный

порядок применяется не только при начислении средней заработной платы за

время начисления основных и дополнительных отпусков ( или компенсаций за

неиспользованный отпуск ), но и для оплаты льготных часов подростков,

оплате перерывов в работе матерей и других случаях, когда в соответствии с

действующим законодательством выплаты производятся по средней заработной

плате.

Все первичные документы по учету труда и заработной платы в

установленные сроки сдаются в бухгалтерию.

Заработная плата работникам за первую половину месяца выдается в виде

аванса, рассчитанного исходя из данных табеля о проработанном времени и

тарифной ставки. Сумма авансов затем удерживается из заработной платы

работников, рассчитанной по итогам месяца.

В расчетные ведомости включаются все выплаты, входящие в фонд

заработной платы, и отдельные, не входящие в него, если они включаются в

среднюю заработную плату и облагается подоходным налогом.

Не включаются в расчетно-платежные ведомости выплаты , не входящие в

фонд заработной платы и заработной платы работников, при подсчете их

средних размеров; единовременные пособия и суточные, пенсии по старости,

единовременная помощь. Эти суммы выплачиваются отдельно по платежным

ведомостям ( т.ф. № Т-53 ) или расходным кассовым ордерам ( ф. № КО-2).

По определению начисленных сумм заработной платы бухгалтерия

производит отражение удержания из заработной платы. Разница между

начисленной суммой заработной платы и удержанием по каждому работнику

составит сумму к выдаче.

Общая сумма, причитающаяся к выдаче, составляет переходную сумму

расчетов по заработной плате, которая погашается в следующем месяце путем

выдачи ее наличными или депонирования невостребованной суммы.

Заработная плата работникам, согласно коллективному договору, может

выдаваться один или два раза в месяц. За первую половину месяца выдается

аванс, за вторую - производится полный расчет за месяц.

Денежные средства для выплаты заработной платы получают предприятия

по чеку расчетного счета банка.

Выдача заработной платы производится по платежным ведомостям (ф.№Т-

53). В ведомости указывается табельный номер, фамилия, имя, отчество

работающего и сумма, подлежащая выдаче на руки.

2. Задача

В цеху планується виробити за рік 200 тис. продукції. Загальна

вартість на початок планового року основних виробничих фондів

90000тис. грн. Структура вартості основних виробничих фондів наведені

в табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

|СКЛАД |На початок |Введено |Виведено |На кінець року|

|ОВФ |року | | | |

| |Сума |% |Дата |Сума |Дата |Сума |Сума |% |

| |тис.грн| | |тис.грн| |тис.грн|тис.грн| |

| |. | | |. | |. |. | |

|1.Будинки |30 420 |33,8 | – | – | – | – |30 420 |33,3 |

|2.Споруди |13 320 |14,8 | – | – | – | – |13 320 |14,6 |

|3. Передавальні |4 950 |5,5 | – | – | – | – |4 950 |5,4 |

|пристрої | | | | | | | | |

|4. Силові машини |13 230 |14,7 |с11.02|700 |с29.01|900 |13 830 |15,15 |

|та обладнення | | | |тис. | |тис. | | |

| | | | | | | | | |

| | | |с 1.10|800 | | | | |

Страницы: 1, 2