Ринкова інфраструктура

Ринкова інфраструктура

РИНКОВА ІНФРАСТРУКТУРА

система заснувань і організацій (банків, бірж,

ярмарків, страхових компаній, консультаційних і

інформаційно-маркетингових фірм і т.д.),

забезпечуючих вільний рух товарів і

послуг на ринку.

Словник економічних термінів.

Вступ

Проголошення України незалежною державою відкрило реальні можливості

переходу її до ринку. Подолання деструктивного тоталітарно-

адміністративного режиму,корінна перебудова економічних процесів шляхом

здійснення радикальних реформ, спрямованих на ринкову трансформацію всіх

сфер господарського життя суспільства – основні засади економічної та

соціальної політики української держави.

Побудова розвинутого ринкового господарства – процес досить складний і

тривалий. У розвинутих країнах Заходу він відбувся як

природний,взаємопов’язаний з економічним і соціальним прогресом

суспільства.

Ринок - досягнення всього людства на всіх етапах його розвитку до

найвищих форм суспільного прогресу. Ринкове господарство є середовищем,

"атмосферою", в рамках і з допомогою яких відтворюються і панують відносини

і зв'язки товарного виробництва.

Ринок як самодостатній, автоматично діючий, саморегульований механізм -

це абстракція, яка деякою мірою відбиває реалії XIX ст. Сучасний же ринок

- це один з феноменів, який зумовлює складну систему господарювання, в якій

тісно взаємодіють ринкові закономірності, численні регулюючі інститути

(передусім державні) і масова свідомість.

Цивілізований характер ринку в промислових розвинутих країнах

визначається широким арсеналом перевірених часом і господарською практикою

законодавчих і моральних норм, багатоплановою і компетентною політикою

держави щодо розвитку економіки та соціальної інфраструктури,

інформованістю і самостійністю керівників господарських структур на всіх

рівнях, правовою свободою економічної самодіяльності людини.

Звичайно, Україна, як нова самостійна держава, що виникла на

розколотому терені колишнього народногосподарського комплексу СРСР зі

складною інфраструктурою, створеною за багато десятиріч, не може повторити

за короткий час той шлях, який пройшов ринок Заходу. Вона може тільки

розумно скористатися певним досвідом цих країн, а шлях переходу до ринкової

системи має бути свій, з урахуванням усіх національних, політичних,

економічних, географічних та інших особливостей історичного розвитку

України.

Однак складність завдання полягає в тому, що немає у свті аналогів

переходу до ринку великої держави з такою, як в Україні, спотвореною

тоталітарною системою структурою господарства,високим рівнем монополізму в

промисловості, залежністю тисяч промислових підприємств від постачальників

окремих видів продукції,що залишилися за межами державних кордонів.В таких

скрутних умовах, що склалися в Україні, в умовах глибокої економічної,

фінансово-кредитної, паливно-сировинної, екологічної та іншишх криз перехід

до реального ринку надзвичайно утруднений. Як і всяка об'єктивно існуюча

система, ринок має власну інфраструктуру.

Ринкова економіка базується на трьох основних «китах»: правовій

системі (праві власності), ринковій інфраструктурі і підприємництві. Вона

являє собою неперевершений по ефективності господарський механізм, у якому

людина сприймається таким, яким він є: з одного боку, що переслідує власні

інтереси, з інший ( творчою особистістю, що створює матеріальні цінності

для інших. Ще Адам Сміт у своєму знаменитому творі «Дослідження про

природу і причини багатства народів», а також в інших роботах показав, що

власний інтерес кожної окремої людини як члена товариства, заснованого на

поділі праці, веде до одержання максимально можливих благ усім товариством

у цілому. Передумови для цього ( власність, конкуренція, ринок і

підприємницьке середовище.

У даній роботі розглянутий розвиток в Україні одніеї складової

ринковї економіки - ринкова інфраструктура, умови і чинники, що впливають

на розвиток а також проблеми і перспективи її подальшого розвитку.

Поняття і суть ринкової інфраструктури.

Термін "Інфраструктура" був уперше використаний ще на початку

теперішнього сторіччя в економічному аналізі для позначення об'єктів і

споруджень, що забезпечують нормальну діяльність збройних сил. У 40-і роки

на Заході під інфраструктурою стали розуміти сукупність галузей, що

сприяють нормальному функціонуванню виробництва матеріальних благ і послуг.

У економічній літературі колишнього СРСР вивчення проблем інфраструктури

почалося лише в 70-і роки. Стосовно до ринку (ринковій економіці)

інфраструктура являє собою сукупність організаційно-правових і економічних

відношень, що зв'язує ці відношення при всьому їхньому різноманітті в одну

ціле - Ринкову економіку.

Ефективне функціонування сучасного ринку безпосередньо залежить від

постійно відтворюваного ринкового середовища. Важливим його елементом є

ринкова інфраструктура. Це система підприємств та організацій, які

забезпечують рух товарів, послуг, грощей, цінних паперів, робочої сили. До

таких установ належать біржі, банки, дилерські та брокерські контори,

служби зайнятості, інформаційно-комерційні, оптові та постачально-збутові

організації, пункти прокату та лізингу.

Поняття «ринок» використовується в різних значеннях. Економісти цей

термін розуміють насамперед як категорію обміну, його характеристику.

Ринок ( це засіб взаємодії економічних суб'єктів заснований на ціновій

системі і конкуренції. Це особливий механізм координації економічних дій.

Як і всяка об'єктивно існуюча система, ринок має власну

інфраструктуру. Термін «інфраструктура» була уперше використана ще на

початку теперішнього сторіччя в економічному аналізі для позначення

об'єктів і споруджень, що забезпечують нормальну діяльність збройних сил.

У 40-і роки на Заході під інфраструктурою стали розуміти сукупність

галузей, що сприяють нормальному функціонуванню виробництва матеріальних

благ і послуг. У економічній літературі колишнього СРСР вивчення проблем

інфраструктури почалося лише в 70 роки. Стосовно до ринку (ринковій

економіці) інфраструктура являє собою сукупність організаційно-правових і

економічних відношень, що зв'язує ці відношення при всьому їхньому

різноманітті в одна ціле - система державних, приватних і суспільних

інститутів (організацій і заснувань) і технічних засобів, що обслуговують

інтереси суб'єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну

взаємодію. Серед них виділяються брокерські фірми, різноманітні біржі,

інвестиційні компанії, банки, лізингові компанії, центри зайнятості,

страхові організації й ін.

Сутність ринкової інфраструктури

Економіка припускає створення товарів і їхнє доведення до споживачів.

Останнє потребує організації сфери обертання товарів. Інфраструктура

ринку - це сукупність інститутів, що забезпечують обертання різноманітних

товарів. Обслуговування взаємовідносин виробників товарів і їхніх

безпосередніх споживачів - основне призначення інститутів інфраструктури.

Функції ринкової інфраструктури

Продуктом інфраструктури є посередницька послуга. Послуга - це

особливий товар, що існує тільки в момент його виробництва. Роблячи

різноманітні посередницькі послуги підприємствам і домашнім господарствам,

заснування інфраструктури виконують ряд важливих функцій, серед яких можна

виділити такі:

1. Доведення товару до безпосереднього споживача. Інститути інфраструктури

допомагають товару знайти свого споживача. Важливо організувати

виробництво продукції, але не менше важливо забезпечити її реалізацію.

Спеціалізація на посередницьких операціях дозволяє скоротити час на

реалізацію товару, зменшити витрати обертання, прискорити оборот фондів

підприємства, у більшому ступені врахувати запити споживачів.

2. Забезпечення зворотної зв'язок між виробництвом і споживанням.

Інфраструктура відчуває на собі вплив як виробника (пропозиція товару),

так і споживача (попит на нього). Аналізуючи просування того або іншого

товару на ринку, посередник може виявити тенденції, урахування яких

дозволить краще орієнтувати виробництво на інтереси споживачів.

3. Перерозподіл ресурсів між різноманітними галузями й усередині них. Ця

функція забезпечується як через переорієнтування на випуск нової

продукції, так і через обслуговування ринку цінних паперів. Мінливий

курс акцій призводить до переміщення капіталів з однієї галузі в іншу,

підтримуючи тим самим визначений рівень пропорційності в розвитку

економіки.

4. Акумуляція тимчасово вільних коштів, регулювання грошового обігу.

Банківські заснування інфраструктури ринку, зайняті кредитним

підприємництвом, здійснюють мобілізацію вільних коштів населення і

підприємств. У результаті формується ринок грошей, розширюються

інвестиційні можливості підприємств, пришвидшується товарообмін. Крім

того, через зміну ставки банківського відсотка фінансово-кредитні

заснування можуть впливати на структуру інвестицій, забезпечуючи їхній

перерозподіл між галузями, пришвидшуючи або уповільнюючи темпи

економічного росту.

У такий спосіб очевидно, що ринкова інфраструктура робить істотний

вплив на функціонування економічної системи в цілому.

Основні єлементи і функції ринкової інфраструктури.

Ринкова інфраструктура містить такі елементи: аукціони, торгово-

промислові палати, торгові доми, ярмарки, маркетинг, біржі, брокерські,

страхові, аудиторські фірми, холдингові компанії та ін. (Табл 1)

Аукціони - форма продаж у визначений час і у визначеному місці товарів,

попередньо виставлених для ознайомлення. На аукціонах реалізують певні

види товарів, які, як правило, користуються підвищеним попитом. Наприклад,

головними центрами аукціонної торгівлі хутром є Нью-Йорк, Монреаль, Лондон,

Копенгаген, Стокгольм, Санкт-Петербург, Москва. Особливістю аукціонів є

обмежена відповідальність продавця за якість пропонованих товарів.

Отже, аукціон - це продажів реальних товарів на основі конкурсу

покупців. Міжнародні аукціони - переважно комерційні організації, які

мають приміщення, необхідне обладнання та кваліфіко

вані кадри. Аукціони організують також спеціалізовані брокерські

фірми, які перепродують товари своїх клієнтів за комісійну винагороду.

Торгово-промислові палати - це комерційні організації, головним

завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв'язків з

партнерами зарубіжних країн. Вони є юридичними особами, які діють на

принципах повного комерційного розрахунку та самофінансування. Торгово-

промислові палати надають цільові інформаційні послуги.

Таблиця 1

Основні елементи інфраструктури ринку

|Ринок капіталів |Ринок засобів виробництва |Ринок робочої сили |

| |і предметів споживання | |

| Фондова біржа | Товарна біржа | Біржа праці (служба |

| | |зайнятості) |

| Валютна біржа | Торговельні вдома | Центри підготовки кадрів|

| Страхові компанії | Торговельно-посередницькі| Фонд зайнятості |

| |фірми | |

| Аудиторські компанії | Комерційні центри і | Комерційні центри |

| |компанії |підготовки, |

| | |перепідготовки і |

| | |працевлаштування |

| Брокерські компанії | Лізингові компанії | Державний фонд сприяння |

| | |підприємництву |

| Комерційні банки | Державні резервні і | Пенсійний фонд |

| |страхові фонди | |

|Державний страховий | Державна інспекція по | Фонди милосердя |

|нагляд |контролі за цінами і | |

| |стандартами | |

| Державна податкова | Антимонопольний комітет | |

|інспекція | | |

| Державна інспекція по | | |

|контролі за цінними | | |

|паперами | | |

| Фонд державного майна | | |

| Інвестиційний фонд | | |

|регіонального регулювання| | |

| Фонд науково-технічних | | |

|програм | | |

| Стабілізаційний фонд | | |

| Інноваційні фонди | | |

Примітка : Виділено інститути, створювані за участю держави

Торгові доми - це торговельні фірми, що закуповують товари у виробників

або оптовиків своєї країни і перепродують за кордон або закуповують товари

за кордоном і перепродують місцевим оптовим та роздрібним торговцям і

споживачам у промисловості та інших галузях господарства.

Торгові доми здійснюють операції за свій рахунок, проте можуть

виконувати також функції комісіонера як для вітчизняних, так і зарубіжних

підприємців, торговельних організацій та окремих осіб.

Ярмарки - надзвичайно важливий елемент ринкової інфраструктури. Вони

бувають усесвітні, міжнародні, регіональні, національні та місцеві.

Ярмарки - це торги, ринки товарів, які періодично організовують в

установленому місці. Свого часу вони відігравали важливу роль в

економічному житті країн Західної Європи. З розвитком суспільного

виробництва, розширенням торговельно-обмінних операцій, посиленням

конкуренції з центрів привозові великих партій наявного товару ярмарку

перетворилися на ярмарки-виставки зразків товарів, які можна замовляти.

Маркетинг - це динамічна система ринкової орієнтації. Як породження

ринкової економіки він є відповідною філософією виробництва, в основу якої

покладено принципи та закони товарного виробництва.

Складовими маркетингу є: виробництво продукції на основі знання потреб

споживачів, ринкової ситуації та реальних можливостей відповідного

виробництва; найбільш повне задоволення потреб покупця з використанням

методів цінової та нецінової конкуренції;

Ефективна реалізація продукції та послуг на конкретних ринках на основі

усебічного врахування попиту й пропозиції та виробничо-збутових можливостей

постачальників; забезпечення довготривалої дієздатності виробничо-

комерційних підприємств, фірм та організацій на основі оперативного

використання науково-технічних доробок, а також ноу-хау в галузі

виробництва товарів.

У більшості підприємств, фірм, асоціацій, акціонерних товариств діють

служби маркетингу. Вибір структури маркетингової діяльності залежить від

характеру виробництва та обсягу зовнішньоеконемічних зв'язків відповідних

господарських і комерційно-торговельних формувань. Основні завдання

маркетингової служби:

комплексне вивчення ринку; забезпечення стійкої реалізації товарів;

ринкова орієнтація виробництва, науково-дослідних і проектно-

конструкторських робіт.

Однією з функцій маркетингових служб є сегментування ринку, тобто

диференціація покупців залежно від їх потреб та особливостей поведінки.

У розвинених країнах інфраструктурі ринкових відносин притаманні

багатоканальність реалізації продукції, широкий спектр сервісного

обслуговування, розмаїття форм регулювання товарно-грошових відносин. До

останніх належать біржі.

Біржа - це такий інститут, завдяки якому оперативніше і з оптимальними

наслідками для партнерів укладаються догоди купівлі-продажу товарів,

реалізується єдина стратегія комерційної поведінки агентів цієї структури.

Біржа є організаційною формою ринку, на якому відбуваються вільна торгівля

товарами та послугами, цінними паперами, валютою, наймання робочої сили і

формування ринкових цін і курсів відповідних активів на основі фактичного

співвідношення попиту й пропозиції.

На початку XX ст. сформувалися чотири основних типи бірж:

перший - як доступне для всіх зібрання; інший - як замкнене, усебічно

регламентоване державою зібрання; третій - як усебічно регламентована

державою корпорація; четвертий - як вільна корпорація чи приватна застава

останньої. Всі вони мають свої особливості. Однак їх об'єднує ті, що вони

вдосконалюють і полегшують ринкові взаємовідносини, регламентують і

впорядковують (через писані й неписані правила) найактивніших агентів

ринкової економіки, зв'язують їх між собою, полегшують переливання

капіталів, виступають індикаторами ринкової орієнтації.

З практики відомі біржі праці, товарні, фондові біржі.

Біржа праці - елемент ринкової інфраструктури, що регулярно здійснює

посередницькі операції на ринку праці. Система бірж праці сприяє

здійсненню узгодженої державної політики в галузі зайнятості населення.

Біржа праці виконує такі функції: аналізує стан ринку праці;

прогнозує поспіває і пропозицію робочої сили; веде облік громадян, що

звертаються за працевлаштуванням; сприяє працевлаштуванню працездатних;

здійснює професійну орієнтацію молоді; виплачує допомогу по безробіттю

тощо. Біржа праці виступає певним гарантом конституційного права на працю

як державна організація. Поряд з державними біржами праці існують і платні

приватні агентства (контори), що є посередниками в галузі праці, а також

посередницькі бюро при профспілках, молодіжних, релігійних організаціях та

ін. У Україні розвивається безплатна державна система центрів і служб

зайнятості.

Товарна біржа - комерційне підприємство, регулярно функціонуючий ринок

однорідних товарів з певними характеристиками. Слово “біржа” походить від

латинського “бурса”, що означає “гаманець”. Біржі з’явилися у XV-XVI ст. в

Італії, Нідерландах, Франції. У Росії перша біржа з’явилася у 1703р. в

Петербурзі. У 1705р. для неї було збудоване окреме приміщення. У Києві

біржа з’явилась у 1865р.

У сучасній економічній літературі товарна біржа розглядається, по-

перше, як економічна категорія, що відображає складову частину ринку,

специфікоє якого є особлива оптова форма торгівлі товарами з певними

характеристиками: масовість, стандартність, взаємозамінюваність. По-друге,

це господарське об'єднання (товариство) продавців, покупців і торговців-

посереддників з метою створення умов для торгівлі, полегшення, прискорення

і здешевлення торговельних угод і операцій. Члени біржі виграють не від її

функціонування, а від своєї участі в торгах. Члени товарної біржі

відповідно до встановлених біржових правил укладають угоди купівлі-продажу

товарів за цінами, що складаються безпосередньо в ході торгівлі залежно від

співвідношення попиту і пропозиції на них. Це свідчить про те, що біржа є

особливим ціноутворюючим механізмом. У цьому також полягає мета діяльності

біржі.

Охарактеризувавши різні сторони діяльності товарної біржі, можна дати

таке узагальнююче її визначення: Товарна біржа – це асоціація юридичних та

фізичних осіб, що здійснює оптові торговельні операції за стандартаи,

зразками у спеціальному місці, де ціни на товар складаються в умовах

вільної конкуренції.

Біржа як сегмент загального ринку виконує наступні функції:

збалансування попиту та пропозиції через відкриту купівлю-продаж,

упорядкування та уніфікацію ринку товарних і сировинних ресурсів;

стимулювання розвитку ринку; економічного індикатора.

У країнах з розвиненою ринковою економікою товарні біржі в основному

функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати

корпоративного прибуткового податку.

У липні 1994р. в Україні зареєстровано 90 бірж, серед них універсальних

та товарно-сировинних і товарних – 47 (52 відсотки), спеціалізованих – 19,

товарно-фондових і фондових – 13, агропромислових – 8, нерухомості – 3.

Практичну діяльність здійснювали 62 біржі (69 відсотків). Така велика

кількість їх зумовлена низьким рівнем розвитку оптової торгівлі. З

розвитком економіки кількість бірж зменшиться.

Особливостями українських бірж порівняно з західними є малий статутний

капітал, універсальність, низький рівень спеціалізації. Товарна біржа - це

об'єднання підприємств торгівлі, збуту, обміну, позначка якої - укладання

відповідних угод, виявлення товарних цін, попиту й пропозиції товарів,

вивчення, впорядкування і полегшення товарообігу та обмінних операцій,

представництво і захист інтересів членів біржі, вирішення спорів щодо

операцій тощо. Свого часу значне місце у світовій торгівлі, особливо

зерном, цукром, займала, наприклад, Одеська біржа. Товарні біржі бувають

публічні й приватні.

На публічних біржах догоди можуть укладати як їх членуй, так і

підприємці, що не є їх членами. Діяльність цих бірж регулюється законами

та урядовими актами.

Страницы: 1, 2, 3