Державний фінансовий контроль (ревізія)

В кожному окремому випадку ревізор перевіряє правильність, своєчасність оформлення документів на вибуття основних засобів, законність і доцільність здійснення операцій, правильність визначення фінансових результатів.

Ревізору слід пам'ятати, що згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” для цілей оподаткування, у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку із реалізацією балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта (якщо балансова вартість менша від виручки, то різниця відноситься до валових доходів, і навпаки, якщо балансова вартість більша, ніж виручка - до валових витрат).

У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2 і 3 в зв'язку з реалізацією балансова вартість групи зменшується на суму вартості реалізації таких основних фондів.

У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 у зв'язку з ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, консервацією за рішенням підприємства балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до 0.

У зв'язку з виведенням з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 в зв'язку з ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією, консервацією за рішенням підприємства балансова вартість груп не змінюється.

В актах огляду основних засобів, що підлягають ліквідації, постійно діюча комісія вказує причини ліквідації, описує технічний стан об'єкта основних засобів, а також у певних випадках вказує винуватців. До актів додаються відомості, які підтверджують оприбуткування придатних матеріальних цінностей після ліквідації списаних об'єктів та їх вартості за цінами можливого використання, та акти ліквідації основних засобів.

Перевіряючи операції по списанню основних засобів вибулих із експлуатації внаслідок стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій, ревізор повинен вияснити:

підставу для списання таких основних засобів (акти, висновки відповідних органів тощо);

факти допущеної халатності при збереженні або порушеннях правил експлуатації основних засобів, внаслідок чого відбулася аварія;

встановлення винуватців аварій та вжиття заходів із відшкодування втрат і недопущення таких втрат надалі.

Після цього ревізор перевіряє правильність, своєчасність відображення в обліку операцій по ліквідації основних засобів, зокрема визначення зносу за об'єктами, що вибувають, оприбуткування матеріальних цінностей, які були отримані під час розбирання та демонтажу об'єктів, за ціною їхнього можливого використання.

Під час ревізії требі перевірити дотримання інструкції з інвентаризації основних засобів, яка затверджена наказом міністерства фінансів України від 11.08.1994 №69, де вказуються випадки проведення інвентаризації, її якості та відображення самих результатів інвентаризації.

Завершується ревізія основних засобів перевіркою операцій по передачі в оренду. Ревізор повинен перевірити наявність угод про оренду, правильність та обґрунтованість ставок орендної плати, що розраховані відповідно до

П(С)БО 14 “Оренда” правильність передачі засобів орендарю. При цьому з'ясовується, чи не віддані в оренду основні засоби, які необхідні підприємству, що ревізується, чи не перевищує сума амортизаційних відрахувань за відданими в оренду основними засобами орендну плату, чи своєчасно та повною мірою вноситься орендна плата.

2.4. Ревізія правильності нарахування амортизації і зносу основних засобів.

Перевіряючи правильність і своєчасність нарахування амортизації, ревізор має вияснити, якими методами користується бухгалтер при нарахування амортизації (чи із застосуванням П(С)БО 7, чи згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”). Ревізор повинен пом'ятати, що згідно з П(С)БО 7 є п'ять методів нарахування амортизації основних засобів:

Прямолінійний метод

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.

Річна сума амортизації визначається за формулою:

Пв - Лв

АВ = -------------

Т

Норма амортизації:

100%

На = -----------

Т

Метод зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Залишкова вартість - це різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу у попередніх періодах.

Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

Річна сума амортизації визначається за формулою:

АВ = Зв х На

Залишкова вартість об'єкта:

Зв = Пв - З

Норму амортизації обчислюють так:

_____

На = (1 - vЛв / Пв) х 100%

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється:

АВ = Зв х На;

100%

На = ---------- х 2

Т

Сума амортизації останнього року корисного використання об'єкта повинна бути такою, щоб його залишкова вартість на кінець останнього року експлуатації дорівнювала його ліквідаційній вартості.

Кумулятивній метод

Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:

АВ = (Пв - Лв) х К;

Тк

К = -----

Т

Тк (кількість років, що залишилися до кінця корисного використання об'єкта основних засобів) кожного року зменшуватиметься на 1.

Виробничий метод

Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

АВм = Ом х Ва;

Пв - Лв

Ва = ------------ х 100%

О

де, АВ - річна сума амортизаційних відрахувань;

Пв - початкова вртість;

Лв - ліквідаційна вартість;

Т - термін корисного використання об'єкта;

На -норма амортизації відрахувань ;

Зв - залишкова вартість;

З - сума нарахованого зносу у попередніх періодах;

Т - термін корисного використання об'єкта основних засобів;

К - кумулятивний коефіцієнт;

Тк - кількість років, що залишилися до кінця корисного використання об'єкта;

Т - сума числа років корисного використання об'єкта основних засобів;

АВ - місячна сума амортизаційних відрахувань;

Ом - місячний обсяг продукції (робіт, послуг);

Ва - виробнича ставка амортизації;

О - загальний обсяг продукції.

Крім вищенаведених методів, підприємство може застосувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, передбачених податковим законодавством.

Нарахування амортизації проводиться протягом всього періоду експлуатації основного засобу. При вибутті основного засобу сума нарахованого зносу списується на зменшення первісної вартості основаного засобу.

Об'єктом амортизації є всі основні засоби (крім землі).

Нарахування амортизації починається при визнанні об'єкта основних засобів активом (при зарахуванні на баланс) з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним до використання. Нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття основних засобів. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Перевіряючи правильність і своєчасність нарахування амортизації згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” для цілей оподаткування, ревізору необхідно знати, що амортизації підлягають:

витрати, пов'язані із придбанням основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання (включаючи витрати на придбання племінної худоби).

сума основних фондів, самостійно виготовлених для власних виробничих потреб, яка включає витрати на виплату зарплати працівникам, які були зайняті виготовлення таких основних фондів;

сума витрат на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння, які перевищують п'ять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року;

суми, витраченої на придбання, ремонт, модернізацію легкового транспорту лише юридичним особам, основною діяльністю яких є надання платних послуг з перевезення сторонніх громадян (транспортні парки) та послуг з наданням легкового транспорту в оренду (прокат) громадянам, організаціям.

Не підлягають амортизації і повинні відноситись до складу валових витрат звітного періоду витрати на придбання і відгодівлю продуктивної худоби, вирощування багаторічних насаджень, придбання основних фондів, нематеріальних фондів з метою подальшої реалізації іншим платникам або їх використання у виробництві іншим платникам, утримання основних засобів, що знаходяться на консервації.

Не підлягають амортизації і проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрат бюджетів:

на будівництво та утримання споруд благоустрою, житлових будинків і архівних фондів;

витрати бюджетів й утримання автомобільних доріг загального користування, утримання бібліотечних фондів;

витрати на придбання, ремонт та модернізацію легкових автомобілів, що використовуються для інших цілей.

Важливим етапом ревізії є перевірка дотримання встановлених норм амортизаційних відрахувань по групах основних фондів:

групи 1 - 5%

групи 2 - 25%

групи 3 - 15%, річних.

Оскільки платник податку може самостійно приймати рішення про застосування прискореної амортизації тільки до групи 3, то ревізор повинен перевірити правильність її застосування: 1 рік - 15%, 2 - 30%, 3 - 20%, 4 - 15%, 5 - 10%, 6 - 5%, 7 - 5%.

Нарахування прискореної амортизації підприємством не проводиться, якщо воно випускає продукцію (роботи, послуги), ціни на яку встановлюються державою.

Нарахування амортизації по об'єктах основних засобів групи 1 проводиться до досягнення балансової вартості такого об'єкта 100 неоподатковуваний мінімумів доходів громадян.

Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатом відповідного податкового періоду, а вартість об'єкта прирівнюється до 0.

По групах 2 і 3 нарахування амортизації проводиться до досягнення балансовою вартістю основних засобів цих груп нульового значення.

Якщо підприємство застосовує щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів, то коефіцієнт індексації визначається за формою:

КС = (і(а - 1) - 110)/100

де і(а - 1) - індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо підприємство застосовує коефіцієнт індексації, то воно зобов'язане визнати капітальний дохід в суми, що дорівнює різниці між балансовою вартістю відповідної групи основних фондів, визначеною на початок звітного року із застосуванням коефіцієнта і балансовою вартістю такої групи основних фондів до проведення такої індексації.

Даний капітальний дохід належить до складу валових доходів підприємства кожного звітного кварталу (протягом року) в сумі, яка дорівнює відповідному проценту річної норми амортизаційної групи основних фондів від суми капітальних доходів.

2.5. Ревізія ремонту основних засобів.

Комплексна ревізія основних засобів передбачає перевірку виконання плану планово-попереджувального ремонту і освоєння кошторисних асигнувань на капітальний та поточний ремонт.

Згідно з П(С)БО 7 в процесі експлуатації основних засобів підприємство може здійснювати заходи, що ведуть до збільшення економічних вигод, первісно очікуваних від використання відповідних об'єктів основних засобів. На суму витрат, пов'язаних з покращанням основних засобів, збільшується їх первісна (переоцінена) вартість.

Крім витрат на покращання, підприємства несуть витрати на ремонт основних засобів. Дані витрати не призводять до збільшення первісно очікуваних економічних вигод, тому їх відносять не на збільшення первісної вартості, а до витрат поточного періоду.

Ревізору необхідно знати, що підприємство для цілей оподаткування, має право протягом звітного року відносити на валові витрати будь-які витрати, пов'язаних з покращенням групи 1, 2 і 3 основних фондів у сумі , що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фонді на початок звітного періоду.

Якщо витрати перевищують зазначену суму, то їх відносять на збільшення балансової вартості окремих об'єктів групи 1 або балансової вартості груп 2, 3 і підлягають амортизації за нормами.

Ревізія операцій по поточному ремонту основних засобів починається з вивчення:

змісту плану поточного ремонту як по підприємству, так і його структурних підрозділів;

обґрунтування нормативу затрат на проведення ремонту;

аналізу його виконання в ревізованому періоді.

Виявивши невиконання плану за обсягом, перевитрату коштів, ревізор з'ясовує причини, винуватців та наслідки.

Практика КРР показує, що зустрічається економія у витратах на поточний ремонт. Причини такої економії слід детально вивчити, тому що вона виникає за рахунок неповного виконання обсягу робіт по поточному ремонту основних засобів. За даними первинних документів і записів в облікових регістрах ревізор встановлює:

правильність списання матеріальних цінностей на ремонт;

випадки виписування фіктивних документів на підставних осіб, які не брали участі у ремонті;

правильність застосування розцінок при оплаті праці;

факти здійснення за рахунок підприємства ремонту власних квартир і т.д.

Ревізію операцій на капітальний ремонт основних засобів необхідно починати із перевірки правильності складання плану капітального ремонту і аналізу його виконання за видами основних засобів і окремих об'єктів, за обсягом і собівартістю. У план капремонту включають ті об'єкти основних засобів, що відповідають вимогам капітального ремонту. По всіх таких об'єктах капітального ремонту повинна бути кошторисно-технічна документація.

При підрядному способі проведення капітального ремонту на підставі договорів підряду і доданих до них умов ревізор встановлює об'єкти, термін проведення та вартість ремонту за договором. Якщо виявлено випадки передачі в ремонт незапланованих об'єктів основних засобів або завищення вартості ремонту окремих об'єктах, ревізор повинен одержати пояснення від відповідних посадових осіб та встановити причини порушень та винуватців.

Дещо складнішим процесом є ревізія витрат на виконання капремонту, здійсненого господарським способом. При цьому перевіряється правильність формування статей витрат на виконання капітального ремонту на підставі даних первинних документів і звітів, а також правильність розподілу непрямих витрат.

Перевіряючи витрати, потрібно вияснити, чи отримано при розбиранні відремонтованих об'єктів придатні для подальшого використання матеріальні цінності та перевірити їх оприбуткування.

При ревізії затрат на капітальний ремонт нерідко викриваються необґрунтовані завищення обсягів і вартості ремонтних робіт. Ці факти визначаються шляхом встановлення реальних обсягів виконаних ремонтних робіт методом контрольного обмірювання, експертизи. Після цього здійснюється зіставлення отриманих даних із звітними даними по актах приймання ремонтних робіт. У випадку виявлення відхилень по кожному такому фатку беруться письмові пояснення відповідальних осіб.

Важливе місце у ревізії займає перевірка якості капітального ремонту основних засобів, яка характеризується безвідмовністю в роботі відремонтованих об'єктів, скороченням простоїв, викликаних несправністю, зменшенням затрат на поточний ремонт, дотриманням строків міжремонтних періодів.

Складання проміжного акту ревізії наявних грошей у підзвітних осіб.

Ревізія розрахунків із підзвітними особами включає контроль операцій за витрачанням коштів на операційні і господарські потреби, службове відрядження працівників. При цьому потрібно керуватись відповідними нормативними документами, дотримання яких у процесі ревізії перевіряється за даними аналітичного і синтетичного обліку за рахунком 372 “Розрахунки з підзвітними особами”, головної книги і балансу. Спочатку перевіряється достовірність даних у реєстрах бухгалтерського обліку і звітності на початок і кінець періоду, що ревізується. Потім ревізією перевіряється дотримання правил витрачання коштів на операційні і господарські потреби (оплат послуг і робіт, придбання канцелярських приладів, проїзних квитків, дрібного господарського інвентарю тощо). Зокрема, з'ясовують, чи затверджене керівником підприємства коло посадових осіб, які користуються правом одержання грошей у підзвіт на вказані витрати, чи дотримується підзвітними особами розрахункова дисципліна, зокрема, подання авансового звіту про витрачені кошти на операційні і господарські витрати - не пізніше наступного дня після одержання авансу, а на витрати на відрядження - не пізніше 3 днів після повернення з відрядження. Перевіряється також, чи не було випадків видачі в підзвіт грошей без подання звіту про раніше отримані кошти.

Перевіряючи авансові звіти, ревізор з'ясовує дійсну потребу у коштах на операційні і господарські витрати, порівнює її з фактично виданими грошима підзвітним особам. Застосовуючи документальні методичні прийоми контролю, ревізор досліджує документи, додані до авансових звітів. При цьому встановлюється відповідність їх вимогам Положення про документальне забезпечення бухгалтерських записів у бухгалтерському обліку, затверджене Міністерством фінансів України 24.05.95р. № 88 в частині їх оформлення, достовірності даних, що в них відображені.

Досліджуються документи допомогою зустрічної перевірки, взаємного контролю операцій, аналітичної перевірки. Ревізор особливу увагу приділяє перевірці витрат готівки - вантажно-розвантажувальні роботи і послуги, штрафи за простої вагонів і зберігання вантажів та ін. За допомогою зустрічної перевірки і взаємного контролю операції встановлюється, чи не оплачені ці ж самі послуги і штрафи ще й розрахунковими чеками банка або із розрахункового рахунка в банку у безготівковому порядку. Ревізія провадиться з використанням методів аналітичної і логічної перевірки підстав і розцінок для оплати послуг і робіт, виконаних приватними особами, утримання з податків. При необхідності ревізор, застосовуючи методичні прийоми слід юридичного обґрунтовування, відбирає пояснювальні записки від одержувача коштів, вилучає в установленому порядку документи, додані до авансового звіту.

Аналогічно перевіряється придбання за готівку матеріальних цінностей на ринках. При цьому з'ясовують, чи не придбані товарно-матеріальні цінності особами, які їх використовують для господарських потреб без економічної діяльності. Перевіряється оприбуткування придбаних цінностей на складі або коморі, а також оформлення документами їх витрачання.

Під час ревізії операцій, пов'язаних з видачею коштів на службові відрядження та їх використання, потрібно керуватися Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, що затверджена Міністерством фінансів від 13.03.98р. № 58 (в редакції від 10.06.99р. № 146) та Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99р.№ 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”.

Ревізія витрат на службові відрядження і розрахунків з підзвітними особами потребує використання документальних методичних прийомів контролю. Так, наприклад, застосовуючи методи інформаційного моделювання, ревізія визначає сукупність джерел фактографічної інформації (накази про відрядження працівників, кошторис витрат на відрядження працівників, первинні документи, облікові реєстри тощо) і нормативно-правового регулювання службових відряджень управлінського і виробничого призначення, які використовуються при дослідженні документів, що відображають витрачання коштів на відрядження працівників. У першу чергу, перевіряється обґрунтованість відрядження працівників, вивчається завдання на виконання конкретних робіт у період відрядження і його результат, тривалість відрядження.

Фактичне витрачання коштів на відрядження ревізією перевіряється за авансовими звітами, складеними працівниками, що знаходилися у відрядженні, доданими до них документами і узагальненими в бухгалтерському обліку даними на рахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами”. Застосовуючи нормативно-правові методичні прийоми дослідження документів, ревізор перевіряє відшкодування витрат працівниками за період відрядження (транспортні, добові, квартирні) відповідно до поданих документів у розмірах, встановлених нормативними документами і законодавством.

Акт ревізії наявних грошових коштів

у підзвітних осіб від 27 жовтня 2003р.

На підставі наказу від 25 жовтня 2003р. № 567 та програми ревізії від 25 жовтня 2003р. було проведено ревізію наявних грошових коштів у підзвітних осіб за станом на 25.10.2003р.

Під час ревізії встановлена наявність грошових коштів у наступних осіб:

Ткаченко А.Б. - господарчі потреби - 200грн

Іщенко В.Г. - господарчі потреби - 100грн

Ліщенко Д.Е. - відрядження - 520грн

Тищенко Ж.К. - відрядження - 450грн

Підсумок фактичної наявності грошових коштів у підзвітних осіб - 1270грн.

Вчасно не повернуто в касу:

Тищенко Ж.К. - 450грн

Іщенко В.Г. - 100грн

Ревізор _______________

Головний бухгалтер _______________

Касир _______________

Список використаної літератури

Бутинець Ф.Ф., Усач Б.Ф. “Аудит і ревізія підприємницької діяльності” 2001

Дерій В.А. “Контроль і ревізія” 2000

Жила В.Г. “Аудит і ревізія” 1998

Закон України “Про державну контроль-ревізійну службу”

Інструкція інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків

Інструкція про порядок проведення ревізії і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні

Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М. “Контроль і ревізія”

Страницы: 1, 2