Державний фінансовий контроль (ревізія)

Державний фінансовий контроль (ревізія)

2

Міністерство освіти і науки України

Міжгалузевий інститут управління

Кафедра обліку та аудиту

Контрольна робота

з “Державного фінансового контролю (ревізії)”

варіант № 7

Виконавець:

студентка 4-го курсу

групи БД - 101

Чуркіна Ольга Юріївна

______________

Київ - 2003р.

ПЛАН

1. Організація і завдання комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства 3

1.1.Організація проведення ревізії на підприємстві 3

1.2.Основні завдання ревізії 5

2. Контроль і ревізія операцій з основними

засобами. 7

2.1. Завдання і джерела ревізії основних засобів. 7

2.2.Ревізія дотримання умов збереження основних

засобів 8

2.3. Ревізія операцій по руху основних засобів. 10

2.4.Ревізія правильності нарахування амортизації і

зносу основних засобів. 14

2.5. Ревізія ремонту основних засобів. 19

3. Складання проміжного акту ревізії наявних грошей у підзвітних осіб. 21

Список використаної літератури 24

Організація і завдання комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства.

Ревізія є складовою частиною господарського контролю, одним з методів його здійснення. Назва цього методу походить від латинського слова revisio - “перегляд” або “знову оглядаю”. Згідно із Законом України “Про Державну контроль-ревізійну службу в Україні” ревізія - це метод документального контролю діяльності підприємства за дотриманням законодавства з фінансових питань; достовірності обліку та звітності; спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнення коштів і матеріальних цінностей; попередження фінансових зловживань.

1.1.Організація проведення ревізії на підприємстві.

На підставі наказу керівника відомства про призначення ревізії ревізору видається посвідчення на відрядження.

Посвідчення на перевірку повинно містити: посаду, прізвище, ім'я, по батькові, об'єкт чи мету перевірки, термін її проведення. Посвідченню при реєстрації в спеціальному журналі Держцінінспекції надається відповідний порядковий номер.

Службові особи контрольно-ревізійної служби зобов'язані пред'явити керівнику підприємства, що ревізується, розпорядження (наказ) на проведення ревізії, службове посвідчення і поставити свої підписи в журналі реєстрації перевірок підприємства.

Журнал реєстрації затверджено законодавством та передбачає наступне:

ведення журналу здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності на добровільних засадах;

журнал ведеться суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності з метою недопущення несанкціонованих перевірок;

у випадку наявності у суб'єктів підприємницької діяльності територіально відокремлених філій, представництв та інших підрозділів в кожному з них ведеться окремий журнал;

журнал не підлягає вилученню, крім випадків, передбачених законодавством;

журнал прошивається суб'єктом підприємницької діяльності і завіряється печаткою та підписом директора або власника (для юридичних осіб), або лише підписом (для фізичних осіб) суб'єкта підприємницької діяльності;

представник контролюючого органу перед початком повинен обов'язково зробити запис у журналі, заповнюючи всі передбачені графи, і поставити свій підпис.

Відмова особи, що здійснює перевірку, від підпису в Журналі є підставою для недопущення його керівником підприємства до проведення перевірки.

Після пред'явлення повноважень керівник ревізійної бригади відразу організовує проведення інвентаризації касової готівки, бланків суворого обліку та інших грошових документів.

Якщо з будь-якої причини касира немає на місці, то ревізор зобов'язаний опломбувати касу до появи касира та з'ясувати причини його відсутності. Результати інвентаризації касової готівки оформляються проміжним актом.

Після цього вирішуються організаційні питання з керівником підприємства, що ревізується: виділення приміщення для роботи бригади ревізорів, його обладнання (наявність столів, незгораючого сейфу, справність замків і можливість опломбування приміщення), побутові питання. Потім здійснюється знайомство з підприємством, технологічним процесом виробництва, встановлюються ділові зв'язки з колективом підприємства, тобто ревізор інформує апарат управління про мету контрольно-ревізійної роботи.

Обстеження підприємства, що ревізується, і його підрозділів проводиться разом з керівником, спеціалістами та головним бухгалтером. При цьому ревізор перевіряє, чи усунені керівництвом недоліки в роботі, відмічені попередньою ревізією. Тут же ревізор знайомиться з веденням обліку і звітності, фіксує існуючи у посадових та матеріально відповідальних осіб документи, складає їх опис. Це робиться з метою попередження можливої заміни і підробки документів. Матеріали обстеження використовуються для складання робочого плану або сітьового графіка ревізії.

На наступному етапі ревізор вивчає установчі документи підприємства. Потім відділ кадрів готує ревізорам список керівників та спеціалістів кожного структурного підрозділу і матеріально відповідальних осіб.

Після ознайомлення з підприємством ревізори уточнюють план ревізії, складають план проведення інвентаризації активів і доручають бухгалтерії підготувати необхідні облікові дані для порівняння з результатами інвентаризації.

На підставі плану інвентаризації керівник підприємства видає наказ на її проведення. Конкретні види запасів, що підлягають інвентаризації за місцями їх зберігання, визначаються ревізором, який виходить із конкретних завдань ревізії.

Якщо під час підготовки до ревізії або на її початку буде встановлено, що на підприємстві відсутній належний бухгалтерський облік, що робить неможливим якісне проведення ревізії, то ревізори подають керівництву контроль-ревізійного підрозділу доповідну записку, на підставі якої контрольно-ревізійна служба пред'являє письмові вимоги керівництву об'єкта контролю щодо приведення обліку у відповідність до чинного законодавства, із зазначенням конкретних строків виконання цієї роботи. У таких випадках ревізію слід почати після поновлення обліку. Ревізори не повинні поновлювати облік на підприємстві, яке ревізується, та проводити ревізію за поновленим ними ж обліком.

1.2.Основні завдання ревізії.

1) Як самостійного розділу науки про господарський контроль:

а) розробка та впровадження в практику ревізійної роботи наукових способів та прийомів ефективного виявлення господарських порушень, розкрадань та безгосподарності;

б) вивчення причин та умов, що породжують порушення, та шляхів їх попередження;

в) дослідження проблем підвищення ефективності проведення ревізії та скорочення витрат на ревізійну роботу.

2) Як практичної діяльності:

а) підвищення ефективності ревізії, що проводиться;

б) підвищення ефективності виробництва та забезпечення збереження майна;

в) попередження та ліквідація крадіжок та безгосподарності;

г) виявлення та усунення господарських порушень;

д) попередження порушень;

е) виявлення резервів виробництва;

є) здійснення державного контролю за витрачанням коштів та матеріальних цінностей і їх збереження;

ж) перевірка стану і достовірності бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів.

Залежно від того, у якого економічного суб'єкта проводиться ревізія, завдання можуть змінюватись.

При проведенні ревізії виконання бюджетів, перевірці стану роботи фінансових органів Державного казначейства в областях:

Дотримання чинних нормативних актів щодо виконання бюджетів відповідних рівнів, стану роботи фінансових органів Державного казначейства;

Ревізія поточного рахунку і валютних коштів органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування у випадках, передбачених законодавством;

Правильність витрачання коштів на утримання фінансових органів та органів Державного казначейства, апарату відповідних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

При проведенні ревізії в бюджетних установах:

Забезпечення керівництвом установи виконання чинних законодавчих актів та інших нормативних актів щодо фінансів та фінансової діяльності;

Правильність та обґрунтованість розрахунків кошторисних призначень, правильність і дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.

При проведенні ревізії в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади:

Забезпечення виконання положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади України, в частині реалізації державної політики у сфері фінансів і контролю;

Законність і правильність утворення в міністерстві централізованих фондів, їх розміри та витрачання за цільовим призначенням, правильність спрямування та використання бюджетного фінансування, кредитних ресурсів та фінансової допомоги, отриманої за рішенням уряду чи Міністерства фінансів України;

Правильність розрахунків витрат на утримання апарату міністерства, інших центральних органів виконавчої влади, дотримання чинних нормативних актів при витрачанні коштів на їх утримання

При проведенні ревізії на підприємствах і в організаціях державної та комунальної власності:

Дотримання чинних нормативних актів щодо цільового та ефективного витрачання коштів і матеріальних цінностей, забезпечення їх збереження, використання фінансових інвестицій, нематеріальних активів, цільового та ефективного використання кредитів, отриманих під гарантію Кабінету Міністрів України, та встановлення фінансових можливостей до їх повернення, достовірності звітності та належного стану бухгалтерського обліку;

Правильність розрахунків з бюджетом, законності отримання доходів, пільг, дотримання чинного законодавства при зміні форми власності шляхом приватизації, законності проведених операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, повноти відрахувань коштів до галузевих державних фондів.

При проведенні ревізії в недержавному секторі економіки:

Завдання (мета) визначається органом, який доручив проведення ревізії (перевірки).

2. Контроль і ревізія операцій з основними засобами.

2.1. Завдання і джерела ревізії основних засобів.

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше від одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Збереження основних засобів, забезпечення їх нормального стану та раціональне використання є основним завданням колективу підприємства. Звідси в програмі проведення комплексної ревізії основним є завдання по перевірці операцій, пов'язаних із основними засобами.

Важливими завданнями комплексної ревізії є:

Дотримання умов, що забезпечують зберігання основних засобів.

Законність та правильність операцій, пов'язаних із рухом основних засобів та їх документальним оформленням.

Правильність і своєчасність нарахування та включення у витрати виробництва амортизаційних витрат.

Правильність визначення і списання зносу по групах основних засобів.

Правильність проведення переоцінки основних засобів.

Правильність відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з рухом основних засобів.

Перевірка своєчасності освоєння виробничих потужностей, виконання показників ефективності використання обладнання і т.д.

Виявлення невикористовуваного обладнання, його стану, умов збереження.

Перевірка операцій, пов'язаних з орендою основних засобів.

Джерелами ревізії є:

Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) (№ОЗ-1).

Акт здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ф. ОЗ-2).

Акт на списання основних засобів (№ ОЗ-3).

Акт на списання автотранспортних засобів (№ ОЗ-4).

Акт на установку, пуск, демонтаж будівельних механізмів (№ ОЗ-5).

Інвентарна картка обліку основних засобів (№ ОЗ-6).

Опис інвентарних карток з обліку основних засобів (№ ОЗ-7).

Картка обліку руху основних засобів (№ ОЗ-8).

Інвентарний список основних засобів (№ ОЗ-9).

Розрахунок зносу основних засобів (№ ОЗ-14).

Протокол інвентаризаційних комісій.

Інвентаризаційні описи та порівняльні відомості по інвентаризації.

Облікові регістри по рахунках 10, 11, 13, 40, 41, 42.

Головна книга.

Баланс (форма № 1).

Звіт про власний капітал (форма № 4).

2.2.Ревізія дотримання умов збереження основних засобів

Основним документом, що регулює бухгалтерський облік основних засобів, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, яким має керуватися ревізор при перевірці. Ревізор також має керуватися нормами податкового законодавства.

Ревізія основних засобів починається з перевірки отримання умов збереження. При наявності інформації (сигналів) про нестачу об'єктів основних засобів ревізору потрібно починати ревізію із раптової перевірки основних засобів за місцем їх знаходження. За відсутності такої інформації ревізору слід починати з перевірки наявності і стану інвентаризаційних карток в картотеці аналітичного обліку основних засобів та відповідності даних пооб'єктного аналітичного обліку основних засобів з даними синтетичного обліку.

Для цього ревізор зіставляє дані опису інвентарних карток основних засобів за класифікованими групами з наявними в картотеці інвентарними картками. За відсутності інвентарних карток необхідно:

перевірити наявність об'єктів основних засобів, по яких відсутні інвентарні картки;

вияснити причини продажу, ліквідації основних засобів;

відновити аналітичний пооб'єктний облік основних засобів, якщо він відсутній.

Загальний підсумок залишків по всіх класифікаційних групах основних засобів зіставляють із залишком по рахунку 10 “Основні засоби” за Головною книгою. Залишки повинні бути однакові.

Якщо виявлені розбіжності між даними аналітичного і синтетичного обліку, то необхідно встановити причини такого відхилення і винуватців.

Вибірковою перевіркою ревізор встановлює наявність основних засобів за місцями їх експлуатації (на підставі інвентарних списків). Якщо виявлена недостача основних засобів, то необхідно взяти письмове пояснення у матеріально відповідальної особи і вжити відповідні заходи із відшкодування вартості даного об'єкта основних засобів.

Перевіряючи якість проведеної на підприємстві інвентаризацій основних засобів, слід вияснити:

дотримання строків інвентаризації і порядку її проведення на підприємстві;

оформлення підсумків інвентаризації (протягом 10 днів).

Одночасно ревізор повинен уважно вивчити матеріали попередніх інвентаризацій, особливу увагу звертаючи на правильність відображення результатів в бухгалтерському обліку. На підставі вивчення всіх матеріалів інвентаризації ревізор робить висновки про якість проведеної інвентаризації.

Після цього перевіряється, чи всі об'єкти основних засобів закріплені за матеріально відповідальними особами. Для цього вартість закріплених за матеріально відповідальними особами основних засобів зіставляють із залишком по дебету рахунка “Основні засоби” на дату перевірки.

Встановивши порушення, ревізор повинен з'ясувати, чому воно допущене, хто винен і якими є його наслідки.

Завершують ревізію перевіркою правильного зберігання зайвих, непотрібних, законсервованих основних засобів. Практика роботи показує, що такі об'єкти основних засобів часто зберігаються під відкритим небом і розкомплектовуються.

За всіма фактами такого зберігання об'єктів основних засобів необхідно провести детальне розслідування, в результаті якого виявити розмір заподіяної шкоди та її винуватців.

2.3. Ревізія операцій по руху основних засобів.

Обсяг основних засобів збільшується за рахунок: капітальних інвестицій з власних джерел, безоплатного надходження та оприбуткування надлишків основних засобів, виявлених під час інвентаризації.

Проводячи ревізію, необхідно взяти до уваги, що облік основних засобів ведеться на рахунку 10 “Основні засоби” за первісною вартістю, яка складається з таких витрат:

суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на установлення, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Слід пам'ятати, що до первісної вартості основних виробничих засобів не включаються суми ПДВ, сплачені постачальникам, як такі, що відшкодовуються з бюджету. Витрати на сплату відсотків за користування кредитом теж не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Обліку підлягають як основні засоби, що використовуються, так і ті, що зберігаються на складі, законсервовані або віддані в оренду.

Детальній перевірці підлягають операції із надходження основних засобів за рахунок капітальних інвестицій.

Законність надходження основних засобів в результаті капітальних інвестицій визначають шляхом зіставлення оприбуткованих об'єктів основних засобів з переліком, передбаченим титульним списком, а також з актами приймання-передачі, рахунками, накладними. При цьому ретельно перевіряють ведення обліку по таких основних засобах і джерелах їх фінансування. Особливу увагу слід приділити перевірці операцій з оприбуткування безоплатно одержаних основних засобів.

По придбаних невиробничих основних фондах сума ПДВ включається в їх вартість. А по виробничих - відноситься до складу податкового кредиту.

В кожному окремому випадку ревізор перевіряє:

наявність згоди ревізуючого підприємства на одержання таких об'єктів основних засобів;

економічну доцільність переміщення (це додаткові витрати по демонтажу, транспортуванню);

тривалість процесу передачі і введення їх в експлуатацію на новому місці;

відображення витрат по доставці.

Під час перевірки правильності та своєчасності оприбуткування основних засобів, що надійшли, ревізору необхідно встановити:

дотримання правил оформлення акта прийому-передачі основних засобів;

правильність відображення даних операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Несвоєчасне оприбуткування основних засобів призводить до зменшення суми нарахованої амортизації, що у свою чергу спричиняє неправильне вирахування собівартості виготовленої продукції, виконання робіт, послуг, і зрештою призводить до перекручування фінансових результатів.

За усіма незаконними надходженнями основних засобів, переміщенням, неправильним оформленням документів, а також за фактами несвоєчасно оприбуткованих основних засобів у регістрах бухгалтерського обліку ревізор повинен з'ясувати причину порушень і визначити винних у цьому осіб і застосувати відповідні штрафні санкції.

У процесі експлуатації основних засобів підприємство може здійснювати заходи, що ведуть до збільшення економічних вигод, первісно очікуваних від використання відповідних об'єктів основних засобів. На суму витрат, пов'язаних з покращенням основних засобів, збільшується їхня первісна (переоцінена) вартість.

Згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби” підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10%) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до реєстрів їх аналітичного обліку.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат.

Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при черговій дооцінці вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу доходів звітного періода з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при черговій уцінці залишкової вартості цього об'єкта основних засобів спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу із включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і вказаним перевищенням до витрат звітного періоду.