Документний потік з проблем галузі як основа інформаційної діяльност
наліз первинних і вторинних документів, які становлять документні потоки, масиви, ресурси, фонди, дає змогу отримувати об'єктивну картину рівня розвитку економіки, науки, виробництва, освіти, культури тощо. Аналіз первинних документів дає можливість планувати й керувати розвитком усіх сфер людської діяльності, вдосконалювати їх. У процесі виявлення документів застосовують переважно якісний аналіз, що базується на вивченні змісту документів, оцінці цінності, достовірності, наукової новизни й повноти інформації, яка стосується ідей, методів дослідження, його результатів.Видова структура вторинних документів достатньо різноманітна, її сформовано для переробки первинних джерел інформації відповідно до інформаційних потреб. Видове різноманіття вторинних документів об'єднані цільовим призначенням і методикою підготовки. Метою створення вторинних документів є інформування споживачів про потоки і масиви первинних документів, щоб у згорнутому, узагальненому вигляді викласти основний їхній зміст. Згортання текстів первинних документів здійснюють шляхом аналітико-синтетичної переробки різних видів, що підвищує інформаційну місткість документа. При цьому рівень згортання і характер вторинної інформації, як відображення запитів споживачів інформації, виступають провідними ознаками класифікації вторинних документів. За цим критерієм виділяють інформаційні (вторинні) документи: з бібліографічною інформацією, з реферативною інформацією; з оглядовою та з аналітичною інформацією.Вторинні документи можуть бути неопублікованими та опублікованими, періодичними, неперіодичними і продовжуваними. Разом з тим вторинні документи є інформаційними документами.Вторинні документи часто є не самостійними документами, а частиною інших документів: монографій, дисертацій, звітів про НДР. Тому, якщо стоїть завдання виявлення і кумуляції відомостей про них, треба робити аналітичний опис цих матеріалів. Призначенням вторинних документів є забезпечення суспільства вторинною інформацією [29, 292].Найдосконалішим видом вторинних документів, які повно і кваліфіковано висвітлюють не окремі першоджерела, а конкретну тему в згорнутому й узагальненому вигляді, є аналітичні документи.Довгий час аналітичні документи зараховували до оглядових, об'єднуючи в групу оглядово-аналітичних документів. У зв'язку зі зростаючою суспільною потребою в аналітичній інформації, специфікою складання, розмаїттям аналітичних документів, їх доцільно розглядати як самостійний вид вторинного документа.Нині немає загальноприйнятої класифікації аналітичних документів. Однак основною ознакою класифікації вважається глибина аналізу змісту першоджерела. На цій основі виділяють такі види аналітичних документів: огляд стану питання, критичні, аналітичні, прогнозні огляди, аналітичні довідки, довідники, рейтинги, інформаційні звіти про діяльність, тематичні підбірки, дайджести, прес-релізи, досьє і т. ін.Аналітичні документи містять узагальнену інформацію, отриману в результаті всебічного, глибокого і критичного аналізу первинних документів, аргументовану оцінку стану і тенденцій розвитку проблеми, що розглядається, їх створюють у процесі поглибленого аналізу і синтезу первинних документів з метою вилучення, оцінки, узагальнення і використання інформації, що в них міститься. Для аналітичного документа характерною є наявність “аналітичної частини”, яку становлять як ідеї, концепції, погляди, висновки, запозичені з первинного документа, так і власні думки, ідеї, судження автора вторинного документа.Аналітичні документи дають змогу уявити інформаційну модель проблеми.Це, перш за все, аналітичний огляд, інформаційно-аналітична довідка, інформаційний звіт про діяльність тощо. Саме ці документи, створювані внаслідок аналітико-синтетичної переробки інформації з первинних документів, дають змогу всебічно висвітлити проблемну ситуацію. Для створення таких документів застосовують як загальнонаукові методи, так і інформаційно-прогностичні методики (контент-аналіз, івент-аналіз, моделювання, когнітивне карторування і т. ін.).Структура аналітичних документів має багато спільного, однак є і певні особливості кожного виду.Огляд стану питання - це огляд, що містить систематизовану й узагальнену інформацію про стан наукової розробки і практичної реалізації, тенденції розвитку питання, що розглядається (сфери науки або техніки, галузі, підгалузі, проблеми, питання, об'єкта, організації і т. ін.).Огляд стану питання (проблеми, теми) складається з таких елементів: вихідні дані, реферат, вступ, аналітична частина, висновки, рекомендації, додатки, список використаних джерел, список скорочень, допоміжні покажчики, зміст. Підкреслені елементи є обов'язковими, а решта - факультативними.Особливу роль відіграють оглядово-аналітичні документи в ухваленні виважених управлінських рішень.Прогнозний огляд містить аналіз інформації, яка відображає характер змін стану досліджуваного об'єкта (його структури, найважливіших показників і чинників, що визначають його розвиток), з метою виявлення закономірностей розвитку об'єкта, необхідних для проведення робіт з прогнозування. Цей огляд базується на аналізі первинних документів глибокої ретроспективи.Прогнозний огляд складають для інформування про перспективи розвитку об'єкта на 5-10 років уперед і передбачають аналіз.Прогнозний огляд має таку структуру: вступ (підстави для складання огляду), аналітична частина (стан об'єкта, тенденції і прогноз розвитку), висновки, пропозиції.Інформаційний звіт про діяльність розпочинається з анотації або реферата з коротким викладом завдання дослідження та отриманих результатів і зі вступу, в якому характеризуються вітчизняні й зарубіжні досягнення з досліджуваної проблеми. У самому тексті звіту викладають зміст завдання, формулюють технічне завдання, аналізують відомі методи і способи вирішення, розрахунки і результати експериментів. Завершується звіт висновками із зіставленням та аналізом результатів, отриманих у ході дослідження теоретичних та експериментальних даних, і, нарешті, висновками з оцінкою результатів і шляхів використання їх.Модифікацією аналітичного документа за цільовим призначенням та методикою створення є такі інформаційні документи, як тематична підбірка, дайджест, прес-реліз, досьє і т. ін. Такі документи часто називають синтезованими.Тематичні підбірки як вид аналітичних документів - це синтезована сукупність первинних документів, частин тексту, рефератів, анотацій, рисунків, схем, діаграм тощо, підібраних з певного питання (проблеми), їх роблять за двох умов: при сталому споживацькому інтересі до певної проблеми і тоді, коли немає узагальнених публікацій з неї, інформація розосереджена в широкому колі джерел.Структура тематичної підбірки має, як правило, такий вигляд: титульна сторінка, на якій, окрім теми, вказують хронологічні межі відбору документів або рік початку виявлення інформації, якщо тематична підбірка поповнюється новими матеріалами; зміст; коротка передмова (від укладача); певним чином згруповані копії текстів документів, інколи ілюстрований матеріал; бібліографічний список усіх виявлених і включених до підбірки копій джерел; список переглянутих джерел.Близьким за характером аналізу і подання інформації є дайджест.Дайджест - це документ, що становить добірку витягів із конкретного тексту, відібраних і згрупованих таким чином, щоб дати про нього загальне уявлення, чи добірку найцікавіших матеріалів, передрукованих з інших видань. Дайджести можуть бути неперіодичними, періодичними та продовжуваними. Дайджестом також називають короткий виклад чого-небудь. Це фрагменти текстів багатьох документів (цитати, витяги, конспекти, інколи реферати), підібрані з певної теми, не забезпеченої узагальнюючими публікаціями, яка є у сфері постійних інтересів споживачів. Часто їх складають для керівників. Особливо вони популярні в системі вищої школи, коли немає навчальних посібників з нових розділів курсу.Дайджест - це вторинний документ, результат аналітико-синтетичної обробки первинних документів, який містить новий текст “під завдання”: під рішення, яке приймає керівник; під навчальне завдання, запропоноване студентам; під потреби педагога, бізнесмена, які мають використати новий матеріал і т.д.Дайджест має проблемно-тематичне спрямування. Його специфіка, на відміну, наприклад, від проблемно-тематичних покажчиків, полягає в тому, що одиницями групування є не документи загалом, а фрагменти їхніх текстів (іноді досить невеликі за обсягом). Для дайджестів характерним є:вузькість тематики;різність аспектів розгляду проблеми;різниця в термінології, яку застосовують фахівці різних галузей;можливі розбіжності у відомостях, незбігання поглядів авторів.Усе це зумовлює особливі вимоги до аналізу та синтезу, а також групування матеріалів і форми подання їх, яка має бути оглядовою, що полегшує сприйняття інформації завдяки акцентуванню уваги на ідеях, що не збігаються, на концепціях, висновках або результатах.Кожний фрагмент, який вилучають з тексту первинного документа, має супроводжуватися посиланням на першоджерело. Це особливо важливо, позаяк запозичення чужих ідей, концепцій і висновків без посилань на автора першоджерела вважається плагіатом, порушенням авторського права.Структура дайджесту має такий вигляд: титульна сторінка; зміст; передмова (від укладача); основний текст, звично розділений на параграфи; список використаних джерел; додатки - ілюстративний матеріал - таблиці, графіки, діаграми, які розкривають основний текст); словник або глосарій основних термінів (у разі необхідності).Дайджести створюють у друкованій або електронній формі на замовлення споживачів.Прикладом аналітичного вторинного документа є досьє. Досьє - це формалізований, тобто складений за певним планом вторинний документ, який містить розгорнуту характеристику об'єкта (окремої особи, організації, товару або послуги і т.д.).Досьє створюють шляхом аналітико-синтетичної переробки значної кількості первинних документів і постійно актуалізують, оскільки фактичні дані швидко змінюються.Якщо досьє створюють на особу (персональна БД типу “Хто є хто в науці”), то в ньому фіксується: прізвище, ім'я, по батькові; науковий ступінь, вчене звання, нагороди; місце роботи, посада; рік народження; біографічні дані; напрями діяльності; публікації, винаходи; публікації про певну особу; членство в організаціях, редакціях, радах, спілках; джерела виявлених відомостей.Якщо досьє створюють на організацію, то фіксують: повну назву організації; рік заснування; адресні дані; юридичну особу; номер і дату видачі ліцензії; сферу діяльності; товари, що виробляються (послуги, що надаються); умови продажу товарів або надання послуг; ділові партнери; відгуки про дану організацію (включно з дипломами конкурсів, виставок, нагород, компрометуючі відомості); членство в міжнародних, національних і регіональних асоціаціях; добродійна діяльність; джерела виявленої інформації.Досьє може складатися на довгострокові соціально-економічні, науково-технічні й культурні програми (проекти) міжнародного, національного або регіонального рівнів. У цьому разі досьє містить такі позиції: назва програми (проекту); назва підпрограми; категорія (міжнародна, всеукраїнська, регіональна, галузева); організації-учасники (розробники); координатор (керівник); джерела фінансування; інвестор, спонсор; термін та етапи розробки; основний зміст (у цілому і за етапами); кінцеві результати; стадія реалізації на поточний момент; джерела виявлених відомостей.Складаючи досьє, використовують дані з різноманітних джерел (довідників, газетних і журнальних публікацій, матеріалів виставок, рекламних проспектів, ресурсів інтернет тощо), доповнюючи результатами опитування компетентних осіб.Аналогічними за змістом досьє про організацію (установу) є прес-релізи.Прес-реліз - листівка, спеціальний бюлетень або брошура, головним чином, з офіційним повідомленням для органів масової інформації.До прес-релізів висувають такі інформаційні вимоги:1) зацікавленість споживачем (інформативність);2) змістовність (інформаційна місткість);3) яскравість у рекламному оточенні (контрасність);4) виразність основних елементів (первинна фіксація уваги);5) запам'ятовуваність (вторинна фіксація уваги - зворотна інформація);6) вчасність - необхідність для певних споживачів у потрібний час.Останнім часом, складаючи вторинні документи, щораз ширше використовують інформаційні технології. Фактично більшість операцій, які підлягають формалізації, можуть здійснюватися за допомогою комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. До них можна зарахувати відбір первинних документів з електронних баз даних, складання бібліографічних описів, анотацій і рефератів, відбір більшості вторинних документів. Самі процеси створення вторинних документів, здійснювані за допомогою ЕОМ, приводять до створення якісно нових інформаційних продуктів - баз даних. Однак комп'ютерна і телекомунікаційна технологія є лише засобом наукової обробки документів. Порівняльна оцінка, відбір документів, аналітико-синтетична обробка їх за змістовою ознакою - прерогатива референтів-аналітиків, бібліографів, інших інформаційних посередників-професіоналів. Вони визначають тематичні межі, цільове і читацьке призначення та остаточний відбір документів [29, 389].В бібліотечно-інформаційній роботі виникає необхідність класифікації творів літератури. Широко застосовуються класифікації по окремих ознаках (змісту, формі видань, авторам, мовам, жанрам, читацькій адресі і ін.), а також по типах літератури.Тип літератури - стійка сукупність літературних творів, які характеризуються комплексом властивостей, що історично склалася: цільовим призначенням і читацькою адресою, способом розкриття змісту, стилістичними особливостями. Чітко виражені типи літератури: наукова, виробнича, учбова, довідкова, офіційна, науково-популярна. В кожному типі літератури дотримується єдність змісту і форми творів, а особливості форми визначаються характером змісту.Наукова література освітлює результати теоретичних і експериментальних досліджень, містить відомості про природні явища, закономірностях навколишнього світу, фіксує ідеї, наукові гіпотези; в ній різними способами моделюється реальна дійсність. Наукова література не тільки продукт розумової праці, але і його знаряддя: вона сприяє процесу перетворення науки в безпосередню продуктивну силу.Основні жанри наукової літератури: монографія, наукова стаття, доклад, огляд, дисертація, звіт.Монографія - праця, повно і всебічно освітлюює яке-небудь одне питання, окрему проблему, як правило, має складну архітектоніку з багатоступеневою рубрикацією.Науковий доклад - науковий твір, публічно що доповіло перед відповідною аудиторією (на конференції, на засіданні вченої ради НДІ або учбового інституту і т.д.) і опубліковане (частіше всього в збірках докладів). Більше половини докладів ніде потім не публікуються, і збірка є єдиним джерелом даної інформації. Відомості про доклади можна почерпнути з програм або звітів конференцій. В деяких випадках наперед випускаються препринти наукових докладів.Науковий огляд - стисле і узагальнене повідомлення про ряд однорідних фактів, досліджень, явищ, подій, предметів, експонатів виставки, винаходів або відкриттів, що представляють інтерес для науки. В наукових оглядах приводяться фактичні відомості. Автором наукового огляду може бути фахівець в області природних наук або вельми компетентний журналіст. Науковий огляд містить первинну інформацію, яка може бути витягнуте з літературних або інших джерел і з власних спостережень укладача, і є первинним документом. (До наукового огляду близький огляд літератури, в якому розглядаються тільки літературні твори; він є комплексним документом, що містить первинну і вторинну інформацію.)Дисертація - науковий твір, містить опис наукового дослідження, що представляється на здобуття вченого ступеня і публічно захищається автором, результат індивідуальної творчості.Учбова література - система друкарських видань педагогічного призначення. Твори, що відносяться до учбової літератури, спеціально створені для учбової мети і відрізняються доступністю викладу для учбових закладів певного рівня. Учбова література - це підручники, навчальні посібники і навчально-методичні матеріали.Підручник складається в строгій відповідності із затвердженою програмою учбової дисципліни і містить систематичний виклад знань, що підлягають обов'язковому засвоєнню.Навчальні посібники на відміну від підручників лише частково відповідають програмам курсів і можуть розкривати частину учбового курсу, доповнювати і розвивати його в області окремих питань, розділів. В деяких навчальних посібниках, розкриваються питання, близькі до курсу, але не завжди що входять в програму.Виробнича література - сукупність творів, що служать для здійснення виробничої діяльності на допомогу науковому освоєнню світу. Виробнича література сприяє оволодінню професією і підвищенню кваліфікації кадрів, висвітлює сучасний стан виробництва, допомагає його вдосконаленню, сприяє розвитку науково-технічного прогресу. У виробничій літературі використовується наукова і професійна термінологія, поміщається велике число ілюстрацій - креслення, схеми, таблиці, формули, малюнки. Основні жанри ті ж, що і в науковій літературі, специфічними є такі посібники, промислові каталоги, інструкції з експлуатацій обладнання.Стандарти - документи, встановлюючі обов'язкові норми, правила і вимоги в різних областях народного господарства і науки. Стандартами регламентуються кількісні і якісні показники.Науково-популярна література - сукупність літературних творів, в яких висвітлюються наукові відомості у формі, зрозумілій для читачів не фахівців даної області. Література, що популяризувала науку, висловлена мовою різного ступеня доступу, призначена для ознайомлення різних груп читачів з досягненнями в різних областях науки. Основна відмінність науково-популярної літератури від наукової полягає у відсутності професійного призначення [6, 47]. Розділ 2. Державна Наукова Сільськогосподарська Бібліотека УААН як головна установа формування та розповсюдження інформаційних ресурсів з проблем сільського господарства2.1 Формування документного потоку ДНСГБ УААН: стан і перспективиУ Законі України "Про бібліотеки та бібліотечну справу" (п.1) задекларовано, що головною функцією бібліотек є реєстрація нових надходжень. Наступним етапом є їх об облення, а потім упорядкування у фонді книгозбірні для широкого використання читачами. Такий організаційний підхід має тисячорічну історію. Нині в цьому процесі змінюється фактично тільки один показник (точніше - інтенсифікується) - система розповсюдження інформації за рахунок новітніх комп'ютерних технологій. Цивілізований світ зробив значний крок в опануванні такого підходу для подальшого розвитку суспільства. Спробуємо розглянути фактичний стан і перспективи вітчизняного інформаційно-бібліотечного супроводу наукового забезпечення агропромислового виробництва у світлі п.1 Закону України "Про бібліотечну справу" [11, 32].Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук (ДНСГБ УААН) - головна національна книгозбірня сільськогосподарської та лісогосподарської літератури, провідний галузевий депозитарій, комплексний науковий, бібліотечно-бібліографічний центр мережі сільськогосподарських бібліотек України.Фонд ДНСГБ УААН - унікальна за повнотою й універсальна за змістом колекція вітчизняних і іноземних видань, датованих XIX-XXI ст., на 25 мовах світу, обсяг якої сьогодні перевищує І млн. одиниць зберігання. Серед них книги, журнали, газети, а також видання на VDV-RОМ, СD-RОМ, якими щорічно користується понад 20 тис. читачів. Бібліотека постійно здійснює документообмін з багатьма зарубіжними спеціалізованими книгозбірнями й органами інформації, зокрема з бібліотеками країн СНД, Національною аграрною бібліотекою США, бібліотекою університету штату Айова та ін. Щорічно до фонду бібліотеки надходить близько 10-13 тис. прим, нових видань.Особливою гордістю бібліотеки є наявні в її фондах рідкісні видання, що становлять національне надбання. Це - праці видатних російських та українських вчених В. Докучаєва, М. Вавилова, О. Чаянова, П. Костичева, В. Вільямса, М. Кулешова, М. Іванова, В. Ремесла та багатьох інших.Значну цінність для науки мають видання середини XIX ст. сільськогосподарської тематики, праці агрономічних товариств, дослідних установ, звіти земських управ Росії й України, щорічники департаменту сільського господарства США, доповіді Французької академії сільськогосподарських наук, енциклопедії садівництва (США), виробництва цукрових буряків (Німеччина) та ін.Історія бібліотеки пов'язана з розвитком організаційних засад становлення в державі аграрної науки, освіти та сільськогосподарського виробництва, а також бібліотечної справи. Основним напрямом діяльності бібліотеки було і залишається бібліотечно-бібліографічне й інформаційне обслуговування науково-дослідних установ. Науковців і фахівців сільського господарства [9, 71].У період реформування аграрна галузь країни потребує систематичного та якісного інформаційно-бібліотечного забезпечення, що формує нові знання. Але інформаційне забезпечення вітчизняної аграрної сфери нині значно відстає від світового рівня. Задоволення складних і динамічних інформаційних потреб користувачів стає дедалі проблематичнішим. Аграрна наука потребує не тільки оперативного й оптимального інформування в межах країни, але і доступу до світових інформаційних ресурсів та оперативного інтегрування до них досліджень вітчизняних учених. Інтеграція та глобалізація науки вимагає нових підходів щодо її інформаційного забезпечення. Основою інформаційного ресурсу аграрної галузі є фонди ДНСГБ УААН. Створення власних баз даних, використання сукупного вітчизняного галузевого інформаційного ресурсу здійснюється в ДНСГБ УААН за науковою темою "Розробити та створити віртуальну сільськогосподарську бібліотеку, електронну мережу бібліотек УААН, інтегровану в мережі академічних та інших бібліотек України".Оперативне і систематичне комплектування фондів із використанням традиційних і нетрадиційних джерел комплектування - основа створення власного інформаційного ресурсу бібліотеки. Розв'язання цього завдання внаслідок наявності низки проблем, на першому місті серед яких залишається недостатнє фінансування, є проблематичним. Тому в бібліотеці розроблено стратегію комплектування фондів із використанням переважно безоплатних джерел. Розвиток системи комплектування як головної складової формування фондів бібліотеки є одним із пріоритетних завдань цієї стратегії. Комплектування є основою початкового етапу роботи бібліотеки з формування її документно-інформаційного ресурсу, від чого залежить бібліотечно-інформаційна діяльність установи, що виконує важливі соціальні функції накопичення, зберігання і надання в користування документів для забезпечення вільного і безкоштовного доступу користувачів до інформації. Нині робота з комплектування значно змінилася під впливом соціальних перетворень у суспільстві, розвитку самої бібліотеки, розширення її завдань і функцій через участь у загальних програмах реформування науки, практики та освіти аграрної галузі, тенденцій до впровадження в комплектування інформаційних технологій. Зміна пріоритетів держави щодо майбутнього бібліотек, зумовлена кризою в економіці, призвела до спонтанності процесу комплектування. Роздержавлення існуючих і виникнення великої кількості нових видавництв, розпад мережі книгорозповсюдження і централізованого розподілу видавничої продукції тільки поглибили давно існуючі проблеми комплектування фондів. Підвищення цін на книги та вкрай недостатнє фінансування спричинили зменшення кількості надходжень нових видань.Зменшилися надходження документів до фондів бібліотеки у 2-3 рази.За даними офіційної статистики друку, удвічі зменшилася кількість назв та у, 2.6 раза - тиражі наукових видань, щ виходять на теренах України. На жаль, у таких умовах процес комплектування бібліотеки характеризується повною спонтанністю і, що найгірше, відсутністю планованості й систематичності у надходженнях. Кількість перших примірників (назв) у щорічних надходженнях - з 51 % у 1992 р. до 76,5 % у 2003 р. Це дуже тривожний стан для бібліотеки-депозитарію, фонд якої є основою інформаційного ресурсу сільськогосподарської галузі. Ще один невтішний висновок, що випливає з даних наведених рисунків, - видання до основного фонду надходять у єдиному примірнику, тобто не можуть використовуватися для повсякденної видачі на абонемент, а в разі їх можливої втрати виникає лакуна, яку майже неможливо заповнити. За відсутності стабільного бюджетного фінансування велике значення мають традиційні та нетрадиційні джерела. Одним із апробованих джерел комплектування літератури, що раніше широко використовувалося, безперечно, є міжнародний книгообмін. Нині бібліотека з незалежних від неї причин послуговується обміном тільки з деякими провідними бібліотеками країн СНД: ЦНСГБ РАСГН, Російською національною бібліотекою, Білоруською сільськогосподарською бібліотекою, бібліотекою Московської сільськогосподарської академії ім. К.А. Тімірязєва, Санкт-Петербурзькою ЦНСГБ РАСГН та ін.
Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.
