Удосконалення організації обліку, аналіз та шляхи підвищення виробництва зерна
яд авторів В.І. Стоян [41], Д.Ф. Чаплі [47] та Н.А. Рафікова [37], прийшли до загальної думки про те, що в даний час необхідно робити удосконалення системи обліку та аналізу виробництва в аграрному секторі, за допомогою різного ряду нормативно-законодавчих актів, Постанов, Стандартів тощо. У зв'язку з цим вони вважають за необхідне в сучасних умовах господарювання застосовувати та затверджувати нормативні документи по полегшенню і удосконаленню обліку. Тільки забезпечення комплексу організаційних, агротехнічних та інших способів захисту посівів від шкідників і хвороб, можна реалізувати потенційні можливості кліматичних ресурсів того або іншого сорту пшениці та значно збільшити виробництво і заготівлю високоякісного зерна. Для підвищення урожайності варто вкладати у виробництво більше засобів. І те, що господарства вкладають їх дуже мало, і спрощує технологію, приводить до низьких врожаїв пшениці та значного падіння прибутку від її реалізації. Необхідно терміново збільшити інвестиції у виробництво пшениці, направляючи їх на покупку нової техніки. Варто також збільшити кількість внесених добрив, застосовувати нові засоби захисту рослин та виконувати вимоги біотехніки. Виділимо, що придбання добрив та пестицидів навіть за існуючими цінами є ефективним. Вони забезпечують велике збільшення врожаю та високий прибуток. Підвищення ефективності виробництва можливо тільки шляхом його інтенсифікації. Таким чином, для збільшення економічної ефективності вирощування озимої пшениці необхідно: створити систему державного регулювання розвитку зернового господарства та відновити закупівлю зерна; впровадити ресурсозберігаючі технології; ефективніше використовувати ресурси; розширити посіви пшениці по чорному пару, по багаторічних травах; сіяти менш вимогливі до умов вирощування та стійкі до хвороб сорти; вирощувати тільки високоякісне зерно. 2. Організація та удосконалення обліку у виробництві зернових культур у СТОВ "Україна" Марківського району Луганської області2.1 Облікова політика підприємстваВ аналізованому нами підприємстві СТОВ "Україна" облікова політика документально не зафіксована, але в процесі роботи бухгалтерії підприємства склалися основні методи та напрямки ведення бухгалтерського обліку, що мають наступний вид: 1. Бухгалтерський облік на даному підприємстві ведеться відповідно до П(С) БО та застосовується новий план рахунків; 2. На підприємстві використовується журнально-ордерна форма ведення обліку; 3. Бухгалтерський облік ведеться в бухгалтерії в складі 6-ти чоловік, на чолі з головним бухгалтером; 4. Первинний облік всіх операцій ведеться відповідно до графіка документообігу; 5. Обчислення амортизації в СТОВ "Україна" здійснюється виходячи з нормативного терміну експлуатації, за допомогою прямолінійного методу обчислення; 6. Звітним періодом для складання фінансової звітності на підприємстві є календарний рік; 7. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного року; 8. Фінансова звітність повинна бути достовірної та не містити помилок і перекручувань; 9. Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх сальдо нерозподіленого прибутку, на початок звітного року; бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться по кожнім об'єкті окремо; 10. Придбані нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства по первісній вартості; 11. Запаси відбиваються в бухгалтерському обліку в СТОВ "Україна" по найменшій із двох оцінок: первісної вартості або чистої вартості реалізації; 12. Доходи відбиваються в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, отриманих або підлягаючих одержанню; 13. Придбання відбиваються в обліку по вартості, що є сумою сплачених коштів або їх еквівалентів; 14. Облікова політика на підприємстві СТОВ "Україна" може змінюватися тільки у випадку, якщо змінюються статутні вимоги або вимоги вищого органа; Підводячи підсумки щодо вищесказаного можна говорити про те, що в цілому на аналізованому підприємстві СТОВ "Україна" економічний стан задовільний. 2.2 Організація первинного обліку виробництва зернових культурСільськогосподарське виробництво характеризується різноманітними умовами надходження, зберігання та використання одержаної продукції. Це призводить до необхідності використання досить чисельних форм первинних документів. Тому правильна організація обліку продукції рослинництва має особливо важливе значення. Ще до початку збирання врожаю повинна бути проведена велика підготовча робота. Необхідно перевірити, як підготовлені місця приймання та збереження продукції, стан вагового господарства, підібрати і проконсультувати матеріально-відповідальних осіб тощо. Первинний облік зернової продукції, отриманої від врожаю, можна здійснювати декількома методами. У господарстві вибирають той метод, що найбільше підходить до умов цього господарства. При першому методі використовують Реєстри відправлення зерна та іншої продукції з поля, при другому - Путівки на вивіз продукції з поля і при третьому - талони та спеціальні реєстри. В аналізованому нами СТОВ "Україна" у даний час застосовується третій метод первинного обліку зернової продукції, тобто за допомогою талонів та спеціальних реєстрів. Для оформлення відправлення зерна від комбайна на тік, в комори або інші місця тимчасового або постійного збереження застосовують талон шофера (ф. № 77а) і талон комбайнера (ф. № 77б). Талони виготовляються друкарським способом на щільному папері, різні за кольором. Талони різного кольору надалі полегшують облікову роботу. Кожний талон призначений для обліку одного бункера зерна, що відправляється від комбайна. Відповідні талони, із заздалегідь заповненими в бухгалтерії підприємства реквізитами: назва підприємства, табельний номер та прізвище комбайнера (шофера, тракториста), підпис головного бухгалтера підприємства, дата, печатка тощо, реєструють у Журналі обліку виданих талонів (ф. № 118) та видають кожному комбайнеру (шоферу, трактористу), який буде зайнятий на збиранні урожаю, під розписку в зазначеному журналі. При кожному відправленні від комбайна повного бункера зерна комбайнер передає шоферу один талон комбайнера. Одночасно водій передає комбайнеру один талон водія. Якщо від комбайнера відправляється повний бункер зерна, ніякі записи в талонах не робляться. У цьому велика перевага цього методу обліку. У тих випадках, коли комбайнер вивантажує половину або одну четверту частину бункера зерна, він на талоні, що передає шоферу, робить запис про кількість зерна, що відвантажується, (наприклад: 0,5 чи 0,25), указує дату та підтверджує своїм підписом. Аналогічні записи робить шофер на талоні, що передає комбайнеру. Якщо шофер для повного завантаження автомашини одночасно приймає зерно від декількох комбайнів, то він одержує талони від декількох комбайнерів, що передали в бункер зерно та кожен комбайнер вручає свої талони. Таким чином, у шофера, що доставив зерно на тік, повинно бути стільки талонів комбайнера, від скількох комбайнерів він привозить зерно. У кожного комбайнера до кінця зміни повинна бути така кількість талонів шоферів, скільки бункерів зерна він відправив від комбайна. Зерно, що надійшло на тік або склад СТОВ "Україна", обов'язково зважується. Потім шофер передає вагарю талони, отримані від комбайнера, та Реєстр приймання зерна від шофера (ф. № 71а). Зазначений Реєстр ведеться в одному екземплярі та постійно знаходиться в шофера. Зваживши автомашину з зерном, завідувач током записує номера талонів комбайнерів, прийнятих від шофера, прізвище шофера, що доставив зерно, номер транспортного засобу та інші дані в Реєстр приймання зерна вагарем (ф. № 78), що також ведеться в одному екземплярі. Розвантаживши зерно, водій повертається та вагар зважує транспортний засіб, записує у своєму реєстрі масу тари, визначає масу зерна і одночасно вказує від якого комбайна прийняте зерно. Кількість прийнятого зерна підтверджується в цьому реєстрі підписом шофера. Реєстр прийому зерна вагарем відкривається щодня на кожну культуру (сорт) та служить підставою для оприбуткування зерна. Одночасно завідувач током фактичну масу прийнятого зерна записує до Реєстру приймання зерна від водія, підтверджує своїм підписом та передає шоферу. Після закінчення робочого дня завідувач током підраховує в Реєстрі приймання зерна загальну масу прийнятого зерна за день та окремо від кожного комбайнера. Шофер на підставі свого реєстру зерна записує щоденно кількість перевезеного зерна в Дорожній лист вантажного автомобіля та здає наприкінці дня або наступного дня диспетчеру або в бухгалтерію господарства. Комбайнер після закінчення зміни передає завідувачу током (вагарю) всі талони, отримані від водіїв, а від нього в обмін отримує виписку з реєстру про намолот зерна зібраного на скошеній площі. На підставі цих даних комбайнер заповнює Обліковий лист тракториста-машиніста і здає його бригадиру або в бухгалтерію. Талони комбайнера і талони шофера, здані наприкінці робочого дня завідувачеві током, разом з Відомістю руху зерна та іншої продукції та прикладеними до них Реєстрами приймання зерна вагарем щодня передаються в бухгалтерію. На підставі цих документів роблять подальші записи в бухгалтерських регістрах СТОВ "Україна". У бухгалтерії щодня звіряють дані регістри (ф. № 78а і ф. № 71а) та талони комбайнерів, шоферів прийняті від комбайна кожного бункера зерна і здані на тік. Після цього талони можуть бути видані в підзвіт комбайнерам та шоферам для повторного використання. Талони, на яких створені позначки про відвантаження неповних бункерів зерна, повторному використанню не підлягають. Метод обліку врожаю зернових за допомогою талонів є в даний час найбільш прогресивним. Однак, він вимагає чіткої організації роботи всіх осіб, зв'язаних з урахуванням руху зерна та, відповідно, суворого дотримання документообігу. Зерно, що надійшло від комбайнерів на тік, у більшості випадків вимагає додаткового сортування та сушіння. Кожну партію зерна, відпущену для очищення, сортування та сушіння, зважують. По закінченні сортування та очищення визначають кількість і якість отриманої зернової продукції та встановлюють відсоток усушки і не використовуваних відходів. Якість продукції, що вийшла після сортування, у СТОВ "Україна" визначають за допомогою лабораторного аналізу. При цьому встановлюють натуру та вологість зерна до і після обробки, відсоток складу повноцінного зерна у відходах тощо. Результати процесу сортування відбивають в Акті на сортування і сушіння продукції рослинництва (ф. № 32). Акт складають в одному екземплярі на кожну партію відсортованої продукції. Його підписує завідувач током, бригадир, вагар, агроном. Не пізніше наступного дня після сортування акт передають у бухгалтерію підприємства. У СТОВ "Україна" значна частина зернової продукції відправляється безпосередньо з току на хлібоприймальні пункти або до зерносховища, виписують товарно-транспортну накладну на відправлення-приймання зерна, насіння і трав (ф. № 1 с. -г). Товарно-транспортні накладні в місці їхньої виписки реєструють у Реєстрі документів на вибуття продукції (ф. № 79). При відправленні зернової продукції на склади господарства, на кожну партію, що відправляється, виписують Накладну внутрішньогосподарського призначення (ф. № 87). Зведеним документом про надходження та витрати продукції на току є Відомість руху зерна та іншої продукції. Її складає завідувач током щодня після закінчення робочого дня по кожній культурі і сорту окремо. Відомість руху зерна разом з первинними документами, на підставі яких вона складена, наприкінці робочого дня передають у бухгалтерію. Однак, перед здачею в бухгалтерію вагар відбиває всі дані про рух зернової продукції в Книзі складського обліку. Це дає можливість систематично контролювати рух зернової продукції на току та звіряти його з даними бухгалтерського обліку. У бухгалтерії перевіряють усі документи, що надійшли, та звіряють їх з даними бухгалтерського обліку, а також враховують рух продукції по кожному току. Для цього складають Накопичувальну відомість руху зерна по кожній культурі. На СТОВ "Україна" дотримуються графіка документообігу (додаток Б). Аналітичний облік витрат та виходу продукції по рослинництву в СТОВ "Україна" ведеться у Виробничих звітах по рослинництву, що складають один раз на місяць у розрізі бригад або інших підрозділів на підставі перевірених первинних документів, згрупованих у журналі обліку робіт і витрат та в інших регістрах бухгалтерського обліку. Потім облік ведуть в звіті по видам зернових культур та видам робіт незавершеного виробництва по встановлених статтях витрат. Облік виробництва продукції рослинництва ведуть на рахунках 23 "Виробництво", при цьому в СТОВ "Україна" відкривають субрахунок 1 "Рослинництво". Субрахунок 231 є активним. По дебету цього рахунка враховують витрати на виробництво, а по кредиту вихід продукції. При здійсненні витрат дебетують рахунок 23, а кредитують різні рахунки в залежності від видів витрат. Готову продукцію оприбуткують із кредиту рахунка 23 у кореспонденції з рахунком 27. Продукцію оприбуткують протягом року по плановій собівартості, що коректують наприкінці року до фактичної. Накопичені у Виробничих звітах дані по витратах на виробництво використовуються для обчислення фактичної собівартості продукції, аналізу виробничих витрат, розробки планів, госпрозрахункових завдань та для інших управлінських цілей. Задоволення названих потреб викликає необхідність ведення обліку виробничих витрат по галузях і видам виробництв, структурним підрозділам, аналітичним рахункам та статтям виробничих витрат. Стаття "Оплата праці з нарахуваннями" накопичує дані по усіх видах основної та додаткової заробітної плати працівників, зайнятих безпосередньо у виробництві зерна. По статті відображають усі види грошових та натуральних видач, що носять, характер оплати праці працівникам, зайнятих на посіві зернових культур. Сюди віднесена оплата праці трактористів по підготовці ґрунту до посіву, обробці, збиранню посівів, а також транспортні роботи з відвезення готової продукції з поля на тік. У витрати виробництва по даній статті включають оплату праці, нараховану за відрядними розцінками за виконані роботи по тарифним ставкам або за відпрацьований час, доплати за отриману продукцію з урахуванням її якості, за якість виконаних робіт, скорочення термінів робіт, надбавки трактористам за класність, доплати за збереження техніки, сполучення робіт в агрегаті тощо. По цій статті врахована продукція, видана трактористам, комбайнерам у рахунок оплати праці по встановленій оцінці. Списання сум заробітної плати, включаючи і оплату праці механізаторів визначають записом: Дт - 231; Кт - 661 "Розрахунки по заробітній платі", сума 41,2 тис. грн. По статті "Насіння та посадковий матеріал" відбивають вартість витраченого на посів насіння по його фактичній вартості: поточного року - по плановій собівартості з коректуванням наприкінці року до рівня фактичної, минулих років - в оцінці по фактичній собівартості, купленого - по вартості його покупки з урахуванням витрат на доставку до місця збереження. Списання вартості витраченого на посів насіння та посадкового матеріалу визначають записом: Дт - 231; Кт - 208 "Насіння та посадковий матеріал", сума 24,2 тис. грн. Стаття "Органічні та мінеральні добрива" накопичує дані про вартість внесених у ґрунт добрив, а також показує їх фактичну масу. Витрати по доставці добрив у комору включаються в їх вартість, а витрати на підготовку добрив, доставку та внесення в ґрунт, відносяться на відповідні культури. Списання мінеральних добрив на вирощування пшениці оформляють записом: Дт-231; Кт-208, сума 33,9 тис. грн. У статтю "Засоби захисту рослин" включають вартість витрачених пестицидів, протравлювачів, гербіцидів та інших хімічних і біологічних засобів, використовуваних для боротьби з бур'янами, хворобами і шкідниками культур. Списання гербіцидів на вирощування озимої пшениці оформляють записом: Дт - 231; Кт - 208, сума 8,9 тис. грн. На статтю "Сировина та матеріали" відносять вартість сировини та інших матеріалів, що використовуються при виробництві зерна. У цю статтю включають витрачені шухляди, мішечну тару, бочки для питва та іншу тару і тарні матеріали. Списання вартості витрачених матеріалів оформляється записом: Дт - 231; Кт - 209 "Інші матеріали", сума 22,2 тис. грн. У статтю "Роботи та послуги" включають послуги допоміжних виробництв свого підприємства, а також сторонніх організацій. Окремо виділяються послуги автотранспорту, транспортні роботи тракторів тощо. На дану статтю відносять транспортні роботи в частині перевезення матеріальних цінностей, що витрачаються на виробництво - насіння, нафтопродуктів, органічних та мінеральних добрив з центральних складів, складів виробничих підрозділів та інших місць їх постійного збереження на поле. Списання вартості послуг допоміжних виробництв оформляється записом: Дт - 231; Кт - 234 "Допоміжні виробництва", сума 48,6 тис. грн. Стаття "Витрати на утримання основних засобів" відображає витрати на обслуговування та експлуатацію, амортизацію та ремонт основних засобів, використовуваних у рослинництві. По цій статті враховують у СТОВ "Україна" витрату запчастин та паливно-мастильних матеріалів на ремонт і роботу тракторів і комбайнів. На статтю відносять суму амортизаційних відрахувань, віднесені на зернові культури. Списання суми нарахованої амортизації основних засобів оформляється записом: Дт - 231; Кт - 131 "Знос основних засобів", сума 92,4 тис. грн. Списання вартості нафтопродуктів на роботу тракторів, комбайнів, агрегатів та механізмів оформляється записом: Дт - 231; Кт - 203 "Паливо", сума 89,2 тис. грн. У статтю "Страхові платежі" включають суму платежів по страхуванню посівів, основних засобів та іншого майна, використовуваного в рослинництві. Однак у СТОВ "Україна" страхування не здійснювалося. Стаття "Інші витрати" виділена для обліку основних витрат рослинництва, що не ввійшли в попередні статті. Сюди відносяться: витрата спецодягу і спецвзуття працівниками зайнятими на вирощуванні озимої пшениці, витрати на науково-дослідні роботи тощо. Списання МБП у рослинництві оформляється записом: Дт - 231; Кт - 22 "МБП", сума 20,4 тис. грн. У статті "Витрати по організації виробництва і управління" відбивають галузеві і загально бригадні витрати рослинництва, що відносяться на цю статтю шляхом розподілу із субрахунку 911 "Загальновиробничі витрати рослинництва" пропорційно встановленій базі. Загальновиробничі витрати, згідно з цими стандартами, прямо відносяться на фінансові результати. Списання витрат на управління виробництвом оформляється записом: Дт - 231; Кт - 911 "Загальновиробничі витрати", сума 82,0 тис. грн. (додаток В). Синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ведеться в Журналі-ордері № 10.2 с. -г. по рахунку 231 "Рослинництво", що заповнюється на підставі Виробничих звітів. У першому розділі журналу-ордера "Витрати виробництва" приводяться зведені дані витрат виробництва по підприємству в цілому: дебет рахунків виробництва та кредит рахунків обліку виробничих ресурсів. В другому розділі журналу-ордера відбиваються розрахунки витрат на виробництво по економічних елементах без внутрішньогосподарського обороту. В третьому розділі журналу-ордера роблять розрахунок фактичної виробничої собівартості випущеної продукції, виконаних робіт та послуг окремо по основному та допоміжному виробництвах. Підсумкові дані з першого розділу звіту з розбивкою по кореспондуючим рахунках записують у дебетову частину журналу-ордера, а з третього розділу - у кредитову частину. Загальний підсумок витрат та виходу продукції за місяць по аналітичних рахунках повинний відповідати підсумкам оборотів по дебету та кредиту рахунка 231, відбитим у Журналі-ордері № 10.2 с. -г. та Головній книзі. 2.3 Обчислення собівартості зернових культурОдним з найважливіших показників, що характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств у галузі рослинництва, є собівартість одиниці продукції. Цей показник відображає ефективність використання земельних ресурсів, тракторів та сільськогосподарських машин, насіння, добрив та інших засобів виробництва. Для об'єктивного обчислення собівартості продукції потрібно правильно врахувати усі витрати, що відносяться до цього або іншого звітного періоду, а також точно відобразити весь оприбуткований урожай сільськогосподарських культур. Перш ніж приступати до обчислення собівартості продукції рослинництва, варто списати на збитки витрати по посівах сільськогосподарських культур, що загинули від стихійних лих. Об'єкт обчислення собівартості в рослинництві - види продукції одержуваної від кожної сільськогосподарської культури, а також сільськогосподарські роботи, виконувані в даному звітному періоді або даному звітному році під врожай майбутнього року. Обчислення собівартості продукції рослинництва, також робіт і послуг роблять у наступній послідовності: спочатку розподіляють по призначенню витрати на утримання основних засобів, витрати по зрошенню та осушенню земель і списують послуги бджільництва по запиленню сільськогосподарських культур. Потім на облікові об'єкти відносять різницю між фактичною та плановою собівартістю робіт та послуг допоміжних виробництв, зроблених в основному виробництві. Після цього у встановленому порядку розподіляють бригадні, галузеві та загальногосподарські витрати. Таким чином, на дебеті аналітичних рахунків будуть зібрані усі фактичні витрати в галузі рослинництва, а на кредиті цих рахунків (за винятком аналітичних рахунків по обліку незавершеного виробництва) - кількість та повна вартість отриманої від врожаю продукції. Обчислення собівартості зернових культур здійснюється за наступною методикою: витрати на оброблення та збирання зернових культур, включаючи витрати по очищенню та сушінню зерна на току, складають собівартість зернових відходів та соломи. Загальну суму витрат, враховану по дебету відповідного рахунка, за винятком вартості соломи розподіляють на зерно та зернові відходи пропорційно до питомої ваги повноцінного зерна, що міститься в зернових відходах. Собівартість 1 ц зерна і зернових відходів визначають діленням витрат вирощування зернових культур на відповідну фізичну масу зерна і зернових відходів після очищення і сушіння. При цьому собівартість соломи визначають, виходячи з відрахованих на неї витрат по нормативах, встановленим у господарстві на основі витрат на збирання, пресування, транспортування, скирдування, а також інші роботи з заготівлі цієї продукції. Узагальнений розрахунок собівартості продукції озимої пшениці наведено в таблиці 1. Таким чином, в 2006 році фактична собівартість озимої пшениці склала 25,6 грн., фактична собівартість 1 ц зернових відходів - 12,8 грн. та фактична собівартість 1 ц соломи - 1,71 грн. Таблиця 1Розрахунок собівартості продукції озимої пшениці
Зміст запису
Кількість, ц
Сума, тис. грн.
1. Валовий збір
- зерно у бункерній вазі
- зерно після доробки і сушіння
- зернові відходи з 50% вмістом повноцінного зерна
- зернові відходи в переведенні на повноцінне зерно
(17228,5 * 50%)
- повноцінне зерно, що підлягає калькуляції (34457 + 8614,25)
- солома
46871
34457
17228,5
8614,25
43071
51671
2. Витрати на вирощування озимої пшениці, в т. ч.
- витрати на збирання соломи
1190,93
88,22
3. Витрати, що віднесені на повноцінне зерно (1190,93 - 88,22)
2.4 Аудит виробництва зернових культур на підприємствіОдна з основних проблем рослинництва - охорона та раціональне використання землі. Той факт, що за останні десятиліття в країні в наслідку ерозії, радіоактивного забруднення тощо, загублені мільйони гектарів ріллі, а склад гумусу в окремих районах знизився на 10-30%, свідчить про необхідність посилення аудиту, спрямованого на боротьбу з без господарським використанням земель, дотримання земельного законодавства. У Земельному Кодексі України зазначено, що система раціонального використання землі повинна мати природоохоронний характер та передбачати збереження ґрунтів, скорочення негативного впливу на них, а також на рослинний і тваринний світ. Цим же документом встановлені основні напрямки охорони земель. Таким чином, при аудиті виробничої діяльності, необхідно установити, чи здійснюються в господарстві заходи щодо поліпшення земель, боротьба з вітровою та водяною ерозією тощо. Земельне законодавство, також передбачає економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель, що спрямоване на підвищення зацікавленості власників та землекористувачів, у тому числі орендарів. При аудиті зернових культур важливо встановити причини загибелі посівів. Це може бути наслідок недостатньої роботи в боротьбі з водяною та вітровою ерозією ґрунтів, а також наслідком порушення агротехнічних заходів. На кожному підприємстві, у тому числі і на СТОВ "Україна" на основі матеріалів земельного огляду повинний бути встановлений облік земель, що піддаються ерозії, розроблені заходи боротьби з нею. Фактичне проведення таких заходів в аналізованому нами підприємстві відбивають у Звіті про проведення агротехнічних заходів щодо захисту ґрунтів, який заповнюють на підставі облікових аркушів трактористів-машиністів, книзі бригадира та інших документів.
Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.
