Удосконалення організації обліку, аналіз та шляхи підвищення виробництва зерна
Удосконалення організації обліку, аналіз та шляхи підвищення виробництва зерна
28
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економічний
Спеціальність Облік і аудит
Кафедра Статистики та економічного аналізу
Допустити до захисту:
Зав. кафедрою доц., к. е. н. О.В. Кочетков
„_____” _______________________
ДИПЛОМНА РОБОТА
На тему: „Удосконалення організації обліку, аналіз та шляхи підвищення виробництва зерна”
Дипломник ____________________
Керівник ______________________
Рецензент _____________________
Консультант з
Правових питань _______________
Консультант з
Питань охорони праці __________
Луганськ-2007
Зміст
Анотація 3
Аннотация 3
Вступ 4
1. Теоретичні та правові основи організації обліку і аналізу виробництва зернових культур 7
2. Організація та удосконалення обліку у виробництві зернових культур у СТОВ "Україна" Марківського району Луганської області 18
2.1 Облікова політика підприємства 18
2.2 Організація первинного обліку виробництва зернових культур 19
2.3 Обчислення собівартості зернових культур 28
2.4 Аудит виробництва зернових культур на підприємстві 30
2.5 Шляхи удосконалення організації обліку виробництва зернових культур 33
3. Аналіз виробництва зернових культур у СТОВ "Україна" 38
3.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 38
3.2 Аналіз фінансових результатів від реалізації зернових культур на підприємстві 46
3.3 Аналіз валового збору та продуктивності праці при виробництві зернових культур 49
3.4 Аналіз собівартості зернових культур на підприємстві 55
3.5 Шляхи підвищення ефективності виробництва зернових культур 2
Менеджмент виробничих витрат 4
Контролінг на підприємстві 6
4. Охорона праці на СТОВ "Україна" 9
Висновки та пропозиції 13
Додаток 16
Список використаної літератури 22
АнотаціяВ дипломній роботі розглянуті теоретико-правові аспекти організації бухгалтерського обліку та аналізу в зерновому виробництві в СТОВ „Україна” Марківського району Луганської області. Проаналізована ефективність виробництва зернових культур. На підставі проведеної роботи обґрунтовані основні напрямки удосконалення організації обліку та шляхи підвищення ефективності виробництва зернових культур. АннотацияВ данной дипломной работе рассмотрены теоретико-правовые аспекты организации бухгалтерского учета и анализа производства зерновых культур в СООО "Украина" Марковского района Луганской области. Проведен анализ эффективности производства зерновых культур. На основании проведенной работы намечены основные направления совершенствования организации учета и пути повышения эффективности производства зерновых культур. ВступВиробництво продукції зернових культур в останні роки є одним з найбільш прибуткових напрямків діяльності вітчизняних сільськогосподарських підприємств, фінансові результати від реалізації продукції зернових культур заслуговують на пріоритетну увагу. Разом з тим, в умовах економіки ринкового типу значну роль грає бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно управляти підприємством. А забезпечення ефективного функціонування підприємства вимагає економічно грамотного управління його діяльністю, що багато в чому визначається умінням її аналізувати. Проблема забезпечення населення країни достатньою кількістю вітчизняних якісних продуктів харчування обумовлена, головним чином, обвальним спадом виробництва сільськогосподарської продукції і перш за все зерна - найбільш важливого виду продовольчих ресурсів, цінної сировини для ряду галузей переробної промисловості, незамінного джерела створення повноцінної кормової бази для розвитку тваринництва. В Україні зернове виробництво має не тільки важливе соціально-економічне, а і політичне значення, для розвитку національної економіки, забезпечення продовольчої безпеки країни. В рішенні задач подальшого росту об'єму виробництва зернових культур важливе значення має раціонально організований облік витрат та виходу продукції, який повинен забезпечити систематичний контроль за виконанням плану виробництва і економним витрачанням засобів; виявлення фактичної собівартості всіх видів отриманої продукції і виконаних робіт по статтям витрат. Крім того, завданням бухгалтерського обліку в зерновому виробництві являється своєчасний облік трудових та грошово-матеріальних витрат в виробничих підрозділах, облік валового збору продукції в відповідності з інструкцією по обліку продуктів і матеріалів, суворий контроль за зберіганням продукції під час та після збору урожаю, виявлення невикористаних резервів для збільшення об'єму виробництва, підвищення якості, ліквідації втрат та зниження собівартості продукції. Основними питаннями, які потребують рішення в обліку витрат в зерновому виробництві, являється точне визначення поняття та складу витрат, порядок відображення в обліку використаних ресурсів і розрахунок собівартості продукції. Актуальність проблеми зростає в зв'язку з реформуванням бухгалтерського обліку в Україні, зміною складу витрат, які включаються в собівартість виробленої продукції, порядком оцінки та відображення запасів в обліку і фінансовій звітності. Мета дипломної роботи заклечається в аналізі виробництва, а також вивченні стану та розробці заходів по удосконаленню обліку витрат та розрахунку собівартості продукції зернових культур. Об'єктом дослідження даної дипломної роботи є СТОВ "Україна", що у процесі своєї діяльності керується Законами України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про аудиторську діяльність", Господарським Кодексом тощо. Виходячи з цього, предметом даного дослідження було обрано удосконалення організації обліку та аналізу фінансових результатів виробництва зернових культур. Об'єктом дослідження стали фінансові результати від виробництва зернових культур у СТОВ "Україна" Марківського району Луганської області. Перед даною роботою ставилися наступні задачі: 1. Вивчити організацію обліку виробництва зернових культур та фінансових результатів на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства - СТОВ "Україна" Марківського району Луганської області. 2. Розглянути перспективу удосконалення організації обліку виробництва зернових культур на підприємстві. 3. Провести факторний аналіз прибутку від реалізації зернових культур. 4. Розробити основні напрямки підвищення даних фінансових результатів. У процесі написання дипломної роботи були використані такі нормативно-законодавчі акти: 1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; 2. Закон України "Про охорону праці"; 4. Закон України "Про аудиторську діяльність"; 5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи"; 6. Господарський Кодекс тощо. 1. Теоретичні та правові основи організації обліку і аналізу виробництва зернових культурПрибуток є найважливішим показником ефективності роботи підприємства, джерелом його життєдіяльності. Зростання прибутку створює фінансову основу для здійснення розширеного відтворення на підприємстві, задовольняє матеріальні, а також соціальні потреби засновників та працівників. За рахунок прибутку виконуються зобов'язання підприємства перед бюджетом, банками та іншими організаціями. Прибуток на підприємстві виступає на перший план серед його цілей у довгостроковому аспекті. В статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.99 із змінами та доповненнями [3] зазначено, що підприємство самостійно визначає свою облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, затверджує правила документообігу та визначає технологію обробки облікової інформації. Закон України "Про аудиторську діяльність" № 3125-XII від 22.04.93 року із змінами та доповненнями [2] у статті 4 визначає, що аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Аудит може проводитися з ініціативи господарюючих суб'єктів, а також у випадку передбаченому чинним законодавством (обов'язковий аудит). Витрати на проведення аудиту відносяться на собівартість товару (продукції або послуг). Господарський Кодекс [1] створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно та організаційну форму підприємства. Відповідно до даного закону підприємство діє на основі статуту, що затверджується власником майна. Майно підприємства складає основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Кодекс визначає загальні правові, економічні і соціальні принципи здійснення підприємницької діяльності громадянами і юридичними особами на території України, а також встановлює гарантії волі підприємництва та його державної підтримки Закон України "Про охорону праці" № 2694 - XII від 14.10.92 року зі змінами та доповненнями [4] визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці на підприємствах України. До нормативно-правових документів відносяться також Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи", затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.11. 2005 року №790 [5] і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5.12. 2005 року №1456/11736, визначає собою методичні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про отримання в процесі їх біологічних змін додаткові біологічні активи і сільськогосподарську продукцію та розкриття інформації про них в фінансовій звітності. П(С) БО 30 "Біологічні активи" вступають в силу з 01.01. 2007 року. Під терміном "біологічний актив" слід розуміти живу тварину і рослини (стебло жита, пшениці і ін), які в процесі біологічного росту (біологічних перетворень) можуть давати сільськогосподарську продукцію (приріст живої маси, шерсть, яйця і ін) до первинної обробки і/або додатковий біологічний актив (телята, свині, сажанці і ін), які мають здатність самовідновлюватися і в майбутньому принесуть господарству економічну користь. Методичні рекомендації з планування, обліку, калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств [6] розроблені відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдності в складі та класифікації витрат, застосування методики їх планування та обліку, визначення собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності. На підприємстві дотримуються Методичних рекомендацій по застосуванню форм документів первинного обліку на сільськогосподарських підприємств розроблено на основі виконання доручення Президента України від 25.02. 2003 року № 1 - 1/203 [7] щодо підвищення якості управління державним сектором економіки, Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.25.95 року і інших нормативно-правових актів. Методичні рекомендації встановлюють порядок застосування форм документів в первинному обліку, а також зберігання первинних документів і облікових регістрів підприємствами і організаціями державної та недержавної форм власності, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції. СТОВ "Україна" у своїй діяльності користується Планом рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11. 1999 року № 291 [9]. План рахунків - систематизований перелік рахунків, на яких ведеться бухгалтерський облік. Кожний рахунок у плані має код, тобто умовне цифрове позначення, і назву. Використання кодів рахунків замість їх назви на практиці значно прискорює і зменшує облікову роботу і є необхідною умовою для застосування комп'ютерів. При написанні даної дипломної роботи автором був розглянутий та вивчений ряд нормативних документів і літературних джерел, у яких висвітлювалися основні проблеми, зв'язані з виробництвом, собівартістю, процесом реалізації зернових культур. Зростання виробництва зернових культур прямо залежить від посівного матеріалу вважають А.В. Пахомов [32], В. Циков [46]. Вони відзначають той факт, що насіння - основа гарного врожаю. Наявні сорту цінні властивості проявляються за конкретних умов вирощування. Найкращу урожайність та найкращу якість зерна сорт дасть в роки з благо сприятливими погодними умовами на високому агрофоні. Інтенсифікація зернового господарства неможлива без комплексної механізації виробництва зерна. Вона є основою застосування інтенсивних та індустріальних технологій вирощування зернових культур і забезпечує збільшення продуктивності праці при виробництві зерна. Забезпечення господарства надійною системою машин, - пише І.П. Талонов [43] дає можливість якісно та в оптимальний термін виконувати усі види агротехнічних робіт, що є основою гарного врожаю. Продовжуючи цю тему Н.О. Рафікова [38] відзначає, що комплексна механізація - основа підвищення продуктивності праці в зерновому виробництві. Важливим резервом підвищення економічної ефективності зернового виробництва, є поліпшення якості зерна, особливо за рахунок якісних сортів пшениці з високим складом білка (15-17%) та клейковини (38-43%) вважає Л.Т. Пінчук [34]. Цей автор, пише про те, що одним з напрямків підвищення економічної ефективності виробництва зерна є застосування нових форм організації та стимулювання праці, а також оптимальні дози внесення добрив. "Сільськогосподарське виробництво характеризується різноманітністю умов надходження, збереження та витратами одержуваної продукції. Це приводить до необхідності використання досить чисельних форм первинних документів" - пише у своєму підручнику Н.О. Огійчук [29]. А також він розглядає організацію документального оформлення, надходження та витрат сільськогосподарської продукції по основних її видах. Продовжуючи дану тему І. Є. Аілікова [10], М.З. Пізенгольц [33] відзначають той факт, що продукція рослинництва надходить у господарство в стислий термін збирання при різних погодних умовах. Тому правильна організація обліку її надходження та подальшого руху має особливо важливе значення. Ще до початку врожаю повинна бути проведена велика підготовча робота. Необхідно перевірити як підготовлені місця приймання та збереження продукції, підібрати і проконтролювати завідувачів токами, вагарів, комірників, сторожів та інших матеріально-відповідальних осіб.В.П. Масаковський [26], Д.Ф. Томчук [44] підкреслюють, що головний бухгалтер повинний визначити обов'язки кожного з матеріально-відповідальних осіб, що беруть участь у процесі збирання врожаю, підготувати достатню кількість бланків первинних документів, пронумерувати їх тощо. У своєму підручнику приділяє велику увагу обліку реалізації зернових культур М.Ф. Огійчук [29]. Він пише, що аналітичний облік реалізації продукції повинний надавати необхідну інформацію для визначення прибутку. Аналітичний облік ведеться по окремих видах продукції (товарів, робіт, послуг) або по їхніх групах, що дозволяє визначити результати не тільки в цілому, але і по кожному виду та групі, виторг від реалізації продукції визначається по вартості продукції, що відвантажується, зазначеної в оформленнях для оплат розрахункових документів, а при розрахунках готівкою - по засобах, що надійшли в касу. Так пише і І. Герасимук [15]. Відповідно до чинного законодавства право власності на відвантажену продукцію походить від виробника до покупця в момент здачі товару транспортнії організації або іншим організаціям, що займаються його доставкою покупцю пише Ф.П. Васін [12]. Відвантажені товари у виробника вже не є об'єктом обліку та не відбиваються у нього в балансі. Об'єктом обліку у нього є дебіторська заборгованість по розрахунках з покупцями. При цьому значно спрощується обліковий процес, тому що виключається необхідність щомісячного розподілу невиробничих витрат та розрахунків підлягаючих списанню товарів, відвантажених на реалізацію. Одним з найважливіших показників, що характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств у галузі рослинництва, є собівартість одиниці продукції. Цей показник відображає ефективність використання земельних ресурсів, тракторів та сільськогосподарських машин, насіння, добрив і інших засобів виробництва. Він також вказує на те, що для об'єктивного обчислення собівартості продукції необхідно правильно врахувати усі витрати, що відносяться до того або іншого звітного періоду, а також точно указати весь оприбуткований врожай. З цього приводу В.І. Родостовець [39] та Ю.Н. Моляревський [27] вважають, що перш ніж приступати до обчислення собівартості продукції рослинництва, варто списати на збитки витрати по посівах сільськогосподарських культур, що загинули від стихійних лих. Обчислення собівартості продукції рослинництва, приводять до наступної послідовності, - продовжують автори, - спочатку розподіляють за призначенням витрати на утримання основних засобів, витрати по осушенню і зрошенню. Потім на облікові об'єкти відносять різниці між фактичною і плановою собівартістю робіт та послуг допоміжних виробництв, зроблених в основному виробництві. Після цього у встановленому порядку розподіляють бригадні, галузеві та загальногосподарські витрати. У такий спосіб на дебеті аналітичних рахунків будуть зібрані усі фактичні витрати в галузі рослинництва, а на кредиті цих рахунків (за винятком аналітичних рахунків по обліку незавершеного виробництва) - кількість та планова собівартість отриманої від врожаю продукції. С.В. Мазурова [23], Л. Плешанкова [36] пишуть, що низькі показники економічної ефективності вирощування озимої пшениці та інших культур обумовлені використанням існуючої неефективної високо затратної техніки та технології. Для виправлення цього положення в Україні, варто створити систему державного регулювання розвитку зернового господарства, що забезпечувало б такий рівень рентабельності, що сприяв би розвитку цієї галузі. Це можна робити за рахунок оптимізації рівня закупівельних цін та податків, надання пільгових кредитів, закупівель державою великої частини вирощеного зерна. У зерновому секторі України поруч з головним завданням - збільшення валових зборів, існує не менш важлива проблема - збільшення виробництва високоякісної продукції, пише О.Н. Суханова [42] у своїй статті. Виробництво та заготівля зерна пшениці з високими технологічними якостями дають можливість одержати з нього якісні продукти харчування, ощадливо та раціонально використовувати зернові ресурси. Особливу увагу, А.В. Пахомов [32] звертає на те, що гарні сорти та повноцінне насіння - це один з найважливіших факторів підвищення врожаїв та поліпшення якості сільськогосподарської продукції. Важливою умовою одержання високого врожаю озимої пшениці з гарною якістю є оптимальне забезпечення рослин елементами харчування протягом періоду вегетації, вважає Д.І. Єремін [17]. Ріст, розвиток рослин та формування урожаю залежить від складу в ґрунті мінеральних форм азоту у всіх фазах розвитку озимої пшениці. Застосування інтенсивних технологій різко збільшує урожайність пшениці, якість зерна та забезпечує розширене відтворення енергії. Завдання полягає в тім, щоб забезпечити еквівалентність обміну між промисловістю та сільським господарством і стимулювати застосування засобів інтенсифікації при обробленні сільськогосподарських культур. Тільки в цьому випадку можна збільшити виробництво високоякісного зерна пшениці, пише М.І. Волосяненко [14]. Найбільш ефективним фактором поліпшення якості зерна є система добрив, такої думки дотримується Д.І. Єремін [17]. Для одержання високого врожаю високоякісного зерна норма добрив повинна бути висока: 90 кг/га NPK після кращих та 120 кг/га після гірших попередників. Азотні добрива доцільно внести в раннє весняній підгодівлі по 35-40 кг/га. Важливим резервом збільшення виробництва зерна вважають Ф.І. Васькін та Н. Степаненко [13] є збільшення усіх видів витрат при збиранні та скорочення термінів збирання врожаю. Оптимальна тривалість збиральних робіт не повинна перевищувати 8-9 днів, перестій хлібів на корені до 5-6 днів приведе до значних втрат зерна та погіршення його якості. М.З. Пізенгольц [33] пише, що облік витрат на виробництво ґрунтується майже на всіх документах первинного та зведеного обліку фінансово-господарської діяльності підприємства. Використання при цьому повинно забезпечити можливість підрозділу витрат на виробництво по економічних елементах, місцях їх виникнення, калькуляційним статтям та об'єктам калькулювання - замовленням, виробам. Ефективність аудиту багато в чому залежить від організації внутрішнього аудиту, технологічних процесів виробництва, якості випущеної продукції, нормування та обліку витрат сировини і матеріалів використовуваних на випуск продукції, вважає М.П. Явлінський [51]. Одним з важливих напрямків аудита є вивчення по елементного складу та структури витрат у динаміці за ряд років, що дозволить аудиторам намітити головні напрямки пошуку ресурсів зниження собівартості продукції пишуть Л.Ю. Іваненко [16], А.В. Малишев [25], О. Нетикша [28]. До цих витрат з обліком їх економічного складу відносять: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні нестатки; амортизацію основних фондів; інші витрати. М.Ф. Огійчук, [29] вважає, що правильно складені та вчасно надані в бухгалтерію сільськогосподарських підприємств первинні документи дають можливість систематично контролювати виконання завдань, законність та цілісність здійснених господарських операцій, заощадження власності тощо. Особливу увагу Д.П. Чубан та Н.В. Капля [48] роблять на те, що в основу аудиторської діяльності по обслуговуванню АПК закладені загальні принципи та стандарти управління. Однак на організацію діяльності та методологію аудита в АПК значну увагу робить специфіка галузі, що визначається особливостями:- оподатковування господарських суб'єктів АПК;- правового статусу аграрних підприємств, агропромислових об'єднань та фінансової інфраструктури АПК;- специфічних об'єктів обліку аграрних підприємств;- обліку аграрного виробництва та визначення фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств;- обліку переробки сільськогосподарської продукції на умовах постачань давальницького зерна тощо. Зазначене вище дає підставу зробити висновок, що аграрний сектор аудиторської діяльності з метою більш якісного забезпечення АПК кадрами аудиторів, методичними та інформаційними розробками необхідно виділити окремо. Проблему документального оформлення надходження та витрат сільськогосподарської продукції, насіння і кормів розглядають М.З. Пізенгольц [33] та М.Ф. Огійчук [29]. Щодо цікавлячих нас зернових культур вони відзначають, що первинний облік зернової продукції, отриманої від врожаю, можна здійснювати декількома методами. У господарстві вибирають той метод, що вважають найбільш оптимальним. При першому методі використовують Регістри відправлення зерна або іншої продукції з поля. Облік надходження зерна на тік при другому методі передбачає використання Путівки на вивіз зерна з поля. При третьому методі обліку зернової продукції застосовують талони та спеціальні реєстри. Зведеним документом про надходження та витрати зернової продукції на току є Відомість руху зерна та іншої продукції. Звертає увагу у своєму підручнику на систематичний та аналітичний облік витрат виходу продукції рослинництва Ф.І. Васькін [13], у тому числі і по зерновим культурам, що ведуть на систематичному рахунку 23 "Виробництво", на рахунку 231 "Рослинництво". По дебету на протязі року відбивають усі витрати під врожай поточного та майбутнього року. При цьому кредитують рахунка 20,83 тощо. Наприкінці року на цей субрахунок відносять також відхилення фактичної собівартості від планової, що приходяться на зернові культури. По кредиту субрахунку 231 на протязі року відбивають кількість та планову собівартість отриманої від врожаю продукції. Аналітичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ведуть у Виробничому звіті по рослинництву, що складається один раз на місяць у розрізі бригад або інших підрозділів. Дані виробничих звітів після їх перевірки та розгляді фахівцями вносять у Журнал-ордер №10.2 с. -г. Незважаючи на трудомісткість виконання роботи, обов'язковим є складання в цілому по підприємству зведеного Виробничого звіту, у якому витрати та вихід продукції відбивається за рік.
Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.
