Навчальний курс "1С:Бухгалтерія в умовах фахово-інформативної підготовки бухгалтера"

Операційна система передбачає виконання операцій і прийомів безпосередньо в майстерні.

Операційно-комплексна система містить у собі виконання операцій, прості комплексні роботи в майстерні, складні комплексні роботи в майстерні, роботи на виробництві.

Предметно-технологічна система передбачає наповнення найпростіших операцій у майстерень, виконання простих комплексних робіт у майстерень, виконання складних комплексних робіт у майстерень, роботу на конкретному встаткуванні в майстернях і на виробництві. Вибір системи виробничого навчання визначається типом трудових процесів. Після вибору системи виробничого навчання треба для кожного з її організаційних елементів визначити зміст виконуваних робіт і порядок їхнього виконання.

Мал. 1.9 Алгоритм складання програми професійної підготовки

Іншими словами, послідовність складання програми практичного навчання полягає в наступному:

1. Виділяють основні операції, прийоми й процеси виконання трудових дій.

2. Визначають тип трудових процесів і дають їхньої характеристики.

3. Вибирають систему виробничого навчання, виділяють її елементи й становлять структуру.

4. Для кожного з елементів визначають зміст навчальної програми й порядок навчання.

Алгоритм складання програми професійної підготовки наведений на мал. 1.9. У такий спосіб визначається діяльність інженера-педагога по конструюванню змісту освіти. Її підсумком є характеристика діяльності фахівця, виражена у формі типових завдань діяльності. Дані типові завдання діяльності являють собою перший рівень мети навчання. На основі цієї характеристики визначається зміст програми професійної підготовки. Ці програми являють собою також перший рівень змісту освіти, що надалі розкривається в змісті окремих дисциплін, тим й уроків. Ієрархія змісту освіти може бути представлена схемою, запропонованої на мал. 1.10.

Мал. 1.10 Ієрархія змісту освіти

Кожному рівню змісту освіти відповідає певний рівень мети навчання. Методика постановки цілей у навчанні буде розглядаємося в наступних главах. У даному розділі розглянуті тільки два перших рівні змісту освіти. Третій рівень являє собою інформацію, що необхідна тим, яких навчають, для освоєння необхідних дій. Ця інформація повинна бути представлена у формі дидактичних матеріалів. Методика розробки цих матеріалів залежить від мети навчання.

Будь-яка облікова система має як мінімум чотири компоненти:

Систему зберігання, пошуку й редагування умовно-постійної й нормативно-довідкової інформації, що змінюються досить рідко (довідники).

Систему уведення й фіксації подій зовнішнього миру (документів, господарських операцій й ін.), що впливають на стан системи.

Систему роботи з динамічною інформацією (залишки).

Генератор звітів, що дозволяє одержувати різноманітні звіти як на основі динамічних даних й історії їхньої зміни, так і за довідковою інформацією й історії подій.

І зв'язані вони, як правило, таким чином, що при уведенні подій на базі інформації, що зберігається в довідниках, виконується зміна динамічної інформації (залишків). Причому зміна залишків виконується шляхом формування набору елементарних операцій (проводок або рухів). Надалі на основі інформації, що зберігається в системі користувач одержує різнобічні звіти.

Отож, в 1С все це є, причому навіть три варіанти зберігання динамічної інформації: Плани рахунків і проводки, використовуваних звичайно для бухгалтерського обліку, Регістри й рухи, використовуваних звичайно для оперативного обліку й Журнали розрахунків, використовуваних для всяких заморочених розрахунків типу розрахунку заробітної плати. Тому використання 1С є природним вибором, якщо вам потрібно побудувати яку-небудь облікову автоматизовану систему.

На сьогоднішній день безперечним лідером по продажах і кількості інсталяцій є програмні продукти фірми "1С". Більше 2300 компаній в 430 містах СНГ займаються впровадженням програм серії "1С". Не в останню чергу такому успіху сприяє особлива політика фрайчазінга, коли сама фірма "1С" займається тільки розробкою програмного забезпечення, а впровадженням під конкретні потреби споживачів зайняті місцеві фахівці. Приміром, згідно, даним журналу "Експерт" більше 40 (якщо не 50) відсотків користувачів ділового програмного забезпечення використають у повсякденній роботі продукти саме цієї фірми.

Взагалі згідно цим же даним (а вони отримані за 2003 й 2004 рік на російських комп'ютерних виставках - джерело: журнал "Експерт" №38 за 15 жовтня 2008 року) розподіл ринку ділового прикладного забезпечення виглядає приблизно так. Перше місце, як уже говорилося, займають продукти "1С". Далі переваги віддають продуктам місцевих розроблювачів (власні відділи автоматизації на підприємствах і сторонніх розроблювачах), які поєднують у групу "Інші". Потім ідуть продукти "БЕСТ", "Инфо-Бухгалтер", "Парус" котрі займають приблизно однакову нішу - 6-7 відсотків опитаних указують, що використають їх. Слідом ідуть продукти "Турбо-Бухгалтер", "Инфин", "Инфософт" й "Галактика". Останнє, явно вказує на те, що ринок корпоративних систем різної складності безсумнівно росте. Звичайно не семимильними кроками, але все-таки. Про це свідчить і те, що багато хто з виробників програмного забезпечення, споконвічно визначаючи його в сфері автоматизації обліку, починають робити заявки й на більші проекти, позиціюючи свої продукти всі частіше як "корпоративні системи для середнього бізнесу".

Тому цілком і повністю теж віддамо перевагу лідеру в даній галузі - фірмі "1С", та ознайомимося з продуктом "1С:Бухгалтерія".

1С:Підприємство є універсальною системою автоматизації діяльності підприємства. За рахунок своєї універсальності система 1С:Підприємство може бути використана для автоматизації самих різних ділянок економічної діяльності підприємства: обліку товарних і матеріальних коштів, взаєморозрахунків з контрагентами, розрахунку заробітної плати, розрахунку амортизації основних коштів, бухгалтерського обліку по будь-яких розділах і т.д.

Конфігуруємість

Основною особливістю системи 1С:Підприємства є її конфігуруємість. Властиво система 1С:Підприємство являє собою сукупність механізмів, призначених для маніпулювання різними типами об'єктів предметної області. Конкретний набір об'єктів, структури інформаційних масивів, алгоритми обробки інформації визначає конкретна конфігурація. Разом з конфігурацією система 1С:Підприємство виступає в якості вже готового до використання програмного продукту, орієнтованого на певні типи підприємств і класи розв'язуваних завдань.

Конфігурація створюється штатними коштами системи. Конфігурація звичайно поставляється фірмою "1С" у якості типової для конкретної області застосування, але може бути змінена, доповнена користувачем системи, а також розроблена заново.

Компонентна структура

Система 1С:Підприємство має компонентну структуру. Частина можливостей, надаваних системою для рішення завдань автоматизації, є базовими, тобто підтримуються в будь-якому варіанті поставки системи. Це, насамперед, механізми підтримки довідників і документів. Інші можливості реалізуються компонентами системи: наприклад, ведення списку бухгалтерських рахунків. Таким чином, склад установлений компонент визначає функціональні можливості системи.

Усього існують три основних компоненти: "Бухгалтерський облік", "Оперативний облік", "Розрахунок". Кожен компонент розширює можливості системи своїм механізмом обробки інформації. Ці механізми не можна однозначно зіставити з конкретними завданнями автоматизації предметної області, однак, вони мають досить чітку спрямованість, що визначає вибір складу необхідних компонентів, для створення конкретної конфігурації.

Компонента "Бухгалтерський облік" реалізує відбиття господарських операцій, що відбуваються на підприємстві в бухгалтерського обліку. Вона маніпулює такими поняттями, як бухгалтерські рахунки, операції й проводки. Можливості компонента "Бухгалтерський облік" дозволяють вести облік паралельно в декількох планах рахунків, вести багатомірний і багаторівневий аналітичний облік, кількісний і валютний облік.

Компонента "Бухгалтерський облік" надає можливість ведення бухгалтерського обліку для декількох підприємств в одній інформаційній базі.

Компонента "Оперативний облік" призначена для автоматизації оперативного обліку наявності й руху коштів. Можливості компонента "Оперативний облік" дозволяють реєструвати руху й одержувати інформацію про рухи й залишки товарних, матеріальних, грошових й інших коштів підприємства в реальному часі у всіляких розрізах. Компонента "Оперативний облік" підтримує механізм регістрів, що і забезпечує запис рухів й одержання залишків у різних розрізах. Використання цього механізму дозволяє автоматизувати облік взаєморозрахунків із клієнтами, облік складських запасів товарів, і багато чого іншого. Одна з головних областей застосування даного компонента - автоматизація обліку складських і торговельних операцій.

Компонента "Розрахунок" призначена для автоматизації складних періодичних розрахунків. Можливості цього компонента дозволяють виконувати розрахунки різної складності, у тому числі - з перерахуванням результатів "заднім число", і вести архів розрахунків за минулі періоди. Ці можливості реалізуються журналами розрахунків, підтримуваними даним компонентом. Одна з основних областей застосування компоненти - розрахунок заробітної плати.

Функціонування системи

Функціонування системи ділиться на два процеси - конфігурування (опис моделі предметної області коштами системи) і виконання (обробку даних предметної області).

Результатом конфігурування є конфігурація, що являє собою модель предметної області.

На етапі конфігурування система оперує такими універсальними поняттями (об'єктами), як "Документ", "Журнал документів", "Довідник", "Реквізит", "Регістр" й інших. Сукупність цих понять і визначає концепцію системи.

На рівні системи визначені самі поняття й стандартні операції по їхній обробці. Кошти конфігурування дозволяють описати структури інформації, що входить у ці об'єкти, і алгоритми, що описують специфіку їхньої обробки, для відбиття різних особливостей обліку.

При конфігуруванні максимально використаються візуальні засоби настроювання, а для опису специфічних алгоритмів використаються язикові (програмні) засоби.

У процесі конфігурування формується структура інформаційної бази, алгоритми обробки, форми діалогів і вихідних документів. Інформаційна структура проектується на рівні передбачених у системі типів оброблюваних об'єктів предметної області (константи, довідники, документи, регістри, перерахування, журнали розрахунків, бухгалтерські рахунки, операції, проводки й ін.).

У процесі виконання система вже оперує конкретними поняттями, описаними на етапі конфігурування (довідниками товарів й організацій, рахунками, накладними й т.д.). При роботі користувача в режимі виконання конфігурації обробка інформації виконується як штатними коштами системи, так і з використанням алгоритмів, створених на етапі конфігурування.

Короткий опис понять (об'єктів) системи

У цьому параграфі перераховані основні типи об'єктів, підтримуваних системою 1С:Підприємство. Як уже відзначалося, ряд об'єктів системи входить у набір базових засобів, які доступні при будь-якому наборі компонентів. Крім того, кожен компонент привносить у систему можливість роботи зі своїми об'єктами, які реалізують властиві їй механізми.

Базові об'єкти

Константи

Для роботи з постійної й умовно постійною інформацією в системі використаються об'єкти типу "Константа". Найбільше часто використають такі константи, як "Найменування підприємства", "Ставка ПДВ", "ПІБ головного бухгалтера" й ін.

У системі може бути описана необмежена кількість констант. На етапі конфігурування задається список констант й описуються їхні характеристики. Константи можуть мати ознаку періодичності для відстеження історії зміни значення константи.

Довідники

Для роботи з постійної й умовно постійною інформацією з деякою безліччю значень у системі використаються об'єкти типу "Довідник".

Звичайно довідниками є списки матеріалів, товарів, організацій, валют, співробітників й ін.

Механізм підтримки довідників дозволяє спроектувати й підтримувати всілякі довідники. На етапі конфігурування можна описати, якими властивостями володіє кожен конкретний довідник, наприклад, довжина й тип коду, кількість рівнів, підтримка унікальності кодів, набір реквізитів довідника.

Крім коду й найменування, механізм роботи з довідниками дозволяє створювати набір реквізитів для зберігання будь-якої додаткової інформації про елемент довідника. Для реквізитів довідника можлива вказівка типу "Періодичний" для відстеження історії зміни значень реквізитів.

Для кожного довідника може бути задано кілька форм перегляду й редагування.

Для опису супідрядних сутностей можна використати не багаторівневість довідника, а підпорядкованість довідників. У цьому випадку в підлеглому довіднику кожен об'єкт ставиться до певного об'єкта довідника-хазяїна.

У конкретній конфігурації створюється необхідна кількість довідників, для зберігання даних про об'єкти, використовуваних при автоматизації даної предметної області. Наприклад, це можуть бути довідники "Організації", "Товари", "Співробітники" і т.д.

Перечислення

Перечислення використаються в системі 1С:Підприємство для опису постійних наборів значень, не змінюваних для конкретної конфігурації.

На етапі конфігурування можна описати практично необмежена кількість видів перечислень. На відміну від довідника, значення перечислення задаються на етапі конфігурування, і не можуть бути змінені на етапі виконання.

Типовими прикладами перечислень є види оплати (наявний, безготівкова, бартер), статус клієнта (постійний, разовий).

Одним з головних особливостей перечислень є те, що конфігурація сама використає існуючі значення перечислень. Наприклад, алгоритм конфігурації може бути орієнтований на те, що кожний клієнт має один із двох статусів - або "постійний", або "разовий", у цьому випадку вказівка статусу клієнта виконується шляхом вибору одного зі значень перечислення. Для довідників конфігурація звичайно не використає конкретних значень (наприклад, найменування товарів або організацій).

Документи

Документи призначені для зберігання основної інформації про всі події, що відбуваються на підприємстві, і, зрозуміло, що мають зміст із погляду економіки. За допомогою документів відображаються й платежі з розрахункового рахунку, і операції по касі, і кадрові переміщення, і руху по складу, та інші подібні події.

У процесі конфігурування настроюється довільна кількість видів документів. Типовими прикладами видів документів є такі документи, як "Платіжне доручення", "Рахунок", "Прибуткова накладна", "Видаткова накладна", "Накладна на внутрішнє переміщення", "Прибутковий касовий ордер" і так далі. Кожен вид документа призначений для відбиття свого типу подій. Це визначає його структуру й властивості, які описуються в конфігурації.

Кожен вид документа може мати необмежена кількість реквізитів у шапці й у багатостроковій частини. Для документа створюється форма уведення - екранний діалог. При настроюванні для документа задаються також загальні характеристики: довжина номера документа, умови підтримки унікальності номерів й інших. Всі документи характеризуються номером, датою й часом.

Система автоматично підтримує журнали перехресних посилань по документах.

Документи відіграють центральну роль для основних механізмів, реалізованих компонентами системи. Всі документи (поза залежністю від виду) утворять єдину послідовність. Фактично, ця послідовність відображає послідовність подій - так, як вони відбувалися реально. Усередині дати послідовність документів визначається їхнім часом, при цьому час документа є не стільки коштами відбиття реального (астрономічного) часу уведення документа, скільки коштами, що дозволяють чітко впорядкувати документи усередині однієї дати. Дані, що вводять у документ (реквізити документа), звичайно містять інформацію про подію: наприклад, у накладній - інформацію про те, з якого складу, яких товарів і скільки відвантажено; у наказі про прийом на роботу - інформацію про співробітника, оклад, інші відомості. Крім властиво запису, для документа досить важливою властивістю є його проведення. При проведенні документ може відбити зафіксоване їм подія в механізмах, реалізованих компонентами. Наприклад, якщо встановлено компонент "Бухгалтерський облік", документ може записати бухгалтерську операцію, відбивши у вигляді проводок у бухгалтерському обліку інформацію, що втримується в документі.

Журнали документів

Журнали документів призначені для перегляду документів. Кожен вид документа може бути віднесений до певного журналу. Сам журнал документів не додає нових даних у систему, а служать тільки як засіб перегляду списку документів одного або декількох видів.

Наприклад, може бути створений журнал "Складські документи", що буде містити всі прибуткові накладні й накладні на внутрішнє переміщення.

Для журналу можуть бути визначені графи журналу, для зручності перегляду реквізитів різних видів документів, віднесених до даного журналу.

Для журналу може бути описано кілька форм його візуального подання.

Звіти й обробки

Для опису звітів і процедур довільної обробки на етапі конфігурування може бути створена необмежена кількість форм звітів. Кожна форма має свій діалог настроювання, що дозволяє визначити набір параметрів формування звітів. Наприклад, для видачі складської довідки - вибрати конкретний склад.

Алгоритм одержання звіту описується з використанням убудованої мови, при цьому може бути задіяна убудована мова запитів. Для висновку звітів може бути використаний як текстовий формат, так і спеціалізований табличний формат звітів.

Система також підтримує можливість розробки зовнішніх звітів (обробок), що зберігаються не в самій конфігурації, а в окремих файлах.

Компонента "Бухгалтерський облік"

Бухгалтерські рахунки

Бухгалтерські рахунки (далі "Рахунки") призначені для зберігання планів рахунків бухгалтерського обліку, тобто об'єктів синтетичного обліку коштів підприємства. Суть даних об'єктів цілком відповідає загальноприйнятому розумінню бухгалтерських рахунків. У компоненті "Бухгалтерський облік" властивості бухгалтерських рахунків можуть гнучко настроюватися залежно від прийнятої системи обліку в конкретній країні й на конкретному типі підприємств.

Насамперед, може підтримуватися одночасно кілька планів рахунків, кожний з яких може мати специфічні властивості. Для плану рахунків задається довжина коду рахунку й кількість рівнів субрахунків, а також кількість знаків у субрахунку кожного рівня. Для рахунків настроюються додаткові реквізити, а також форми перегляду списку й редагування рахунків.

Бухгалтерські рахунки є основою системи бухгалтерських підсумків компоненти "Бухгалтерський облік". При їхньому настроюванні задаються властивості додаткових розрізів обліку - валютного, аналітичного й кількісного.

Компонента "Бухгалтерський облік" підтримує багатомірний і багаторівневий аналітичний облік.

Крім того, настроюється можливість використання роздільника обліку. Роздільник обліку дозволяє вести облік незалежно по декількох організаціях в одній інформаційній базі.

Важливою особливістю бухгалтерських рахунків є можливість створення об'єктів як у конфігурації, так й у самій інформаційній базі. Введення конкретних рахунків у конфігурацію доцільно в тому випадку, якщо поводження самої конфігурації вимагає обов'язкової наявності самих рахунків або конкретних властивостей цих рахунків.

Види субконто

Види субконто є спеціальними об'єктами, підтримуваними компонентом "Бухгалтерський облік", для ведення аналітичного обліку по рахунках бухгалтерського обліку. Термін субконто використається для позначення набору значень, використовуваних для ведення аналітичного обліку по рахунку. У якості субконто можуть виступати основні кошти, організації, товари й інші набори об'єктів, що як реально існують, так й абстрактних. Наприклад, субконто можуть бути види бюджетів - федеральний, територіальний, місцевий.

Вид субконто ідентифікує сукупність об'єктів конкретного типу, які надалі можуть використатися для ведення аналітичного обліку. Сам по собі вид субконто не описує яких або збережених даних у системі 1С:Підприємство. При його настроюванні вказується один з існуючих типів даних, що буде визначати набір значень субконто цього виду - звичайно це довідник або перерахування. Наприклад, вид субконто "Товари" буде мати тип "Довідник. Номенклатура".

Створені види субконто вказуються для настроювання аналітичного обліку по рахунках. Для кожного рахунку допускається використання до 5 видів субконто, що дозволяє вести багатомірний аналітичний облік. Ведення багаторівневого аналітичного обліку реалізується шляхом використання багаторівневих довідників.

Операції й проводки

Відбиття рухів у бухгалтерському обліку записується у вигляді операцій і проводок. Операція є повним відбиттям у бухгалтерському обліку господарської операції, що відбулася на підприємстві.

Операція може містити кілька проводок. Проводки не існують окремо від операцій. Кожна проводка належить однієї й тільки одній операції. Операція, у свою чергу, завжди належить документу, причому в документа може бути тільки одна операція. Сама операція може записуватися при записі документа або в момент проведення, але проводки по документі формуються тільки при його проведенні. Крім того, для забезпечення ручного уведення операцій існує спеціальний вид документа "Операція", що не має власних даних, а використається тільки в якості "носія" операції, уведеної вручну. Порядок відбиття проводок у бухгалтерському обліку визначається послідовністю документів, яким належать операції.

У конфігурації описуються різні властивості операцій і проводок. І для операції, і для проводок можуть бути задані додаткові реквізити. Настроюються форми перегляду журналу операцій, журналу проводок, форма уведення самої операції.

Компонента "Оперативний облік"

Регістри

Для аналізу залишків і рухів коштів у системі 1С:Підприємство використаються регістри.

Регістр являє собою багатомірну систему зберігання залишків або оборотів. Кожен регістр на етапі конфігурації описується набором вимірів і ресурсів.

Під виміром розуміється набір значень, які деталізують рух засобів, і в розрізі яких зберігаються залишки; під ресурсом - числова величина, що є кількісним або сумовим значенням, що відображає розмір руху (залишку). Наприклад, для складського запасу товарів може бути створений регістр "Товарний запас" із двома вимірами - "Товар" й "Склад" й одним ресурсом - "Кількість". У цьому випадку система буде підтримувати залишки товарів у розрізі складів у кількісному вираженні.

Зміна залишків й оборотів по регістрах провадиться рухами регістрів. Руху регістрів записуються документами в момент проведення й мають чітко певне місце на осі часу, обумовлене датою й часом документа. Кожен документ може породжувати необмежена кількість рухів по регістрах будь-яких видів. Рухи, записані документом, належать йому й будуть автоматично віддалятися або змінюватися при видаленні або перепроведенні документа.

Для роботи в реальному часі система підтримує крапку актуальності підсумків. Вона може бути встановлена примусово, але її можуть змінювати проведені в потоці документи.

Проведені в потоці документи одержують миттєвий доступ до актуальних підсумків по всіх регістрах, наприклад, для контролю складських залишків. Хоча, зрозуміло, існує можливість проведення документа заднім числом, з одного боку, і одержання підсумків на будь-який момент - з іншої.

Підсумки по регістрах можуть бути побудовані з будь-яким набором розрізів виходячи з вимірів регістра. Так, у наведеному прикладі можна побудувати звіт про рух по товарах у розрізі складів або по складах у розрізі товарів.

Компонента "Розрахунок"

Журнали розрахунків

Журнал розрахунків призначений для зберігання даних складних періодичних розрахунків, підтримуваних компонентом "Розрахунок", і їхньої передісторії. Основною властивістю журналу розрахунків є його приналежність тому або іншому довіднику системи. Такий довідник називається довідником об'єктів розрахунку. Фактично, довідник визначає вид об'єктів, по яких ведеться розрахунок. Наприклад, це може бути: журнал розрахунків зарплати, причому списком об'єктів розрахунку буде виступати довідник співробітників; журнал розрахунків дивідендів, тоді списком об'єктів розрахунку буде виступати довідник акціонерів; журнал розрахунків амортизації - списком об'єктів розрахунку буде виступати довідник основних коштів. У процесі конфігурування настроюється необмежене число журналів розрахунку, кожний з яких буде вирішувати те або інше завдання предметної області.

Неодмінними атрибутами кожного рядка журналу розрахунків є: об'єкт, для якого даний розрахунок проведений; вид розрахунку (див. нижче), по якому даний розрахунок проведений; дата початку й дата закінчення дії даного розрахунку й результат розрахунку.

Для одного довідника можуть бути створені кілька журналів розрахунків, кожний з яких буде містити дані певної предметної області. Наприклад, у тому випадку, якщо підприємство - акціонерне товариство закритого типу, довідник співробітників може виступати списком об'єктів розрахунку для журналу розрахунків заробітної плати й для журналу розрахунків дивідендів акціонерів.

Види розрахунків

Для опису алгоритмів, по яких виконуються ті або інші обчислення, служить поняття види розрахунків. На етапі конфігурування можна описати необмежена кількість видів розрахунків. На відміну від довідників, журналів розрахунку й документів, за поняттям "вид розрахунку" не лежить реальних даних - це не більш ніж алгоритм обчислення, що оперує даними журналів розрахунку, документів і довідників.

Алгоритм виду розрахунку описується за допомогою убудованої мови. Типовими прикладами видів розрахунків є "нарахування по окладу", "прибутковий податок", "амортизація".

Групи розрахунків

Для того щоб при тих або інших розрахунках можна було оперувати не тільки результатами розрахунків по конкретних видах, але й результатами по декількох видах розрахунків, об'єднаних по певному принципі, служить поняття груп розрахунків. У системі може бути визначене необмежене число груп розрахунків, прикладами яких можуть служити: "нарахування, оподатковувані податком", "вхідні в розрахунок середньої зарплати", "оподатковувані виконавчим листом" й інші.

Типи даних, використовувані системою

Багато значень, оброблювані системою (константи, реквізити довідників, реквізити документів, виміру регістрів, реквізити форм звітів, реквізити журналів розрахунків, бухгалтерських рахунків, операцій, проводок й інші), описуються одним з доступних типів даних.

До базових типів даних, підтримуваних системою, ставляться "число", "рядок" й "дата". Однак, крім базових типів, задані в конфігурації документи, довідники, перерахування, бухгалтерські рахунки, види розрахунків, календарі також утворять типи даних. Наприклад, після введення довідника "Склади" у системі з'являється тип даних "Склади", що дає можливість увести в документ реквізит такого типу. Значення такого реквізиту буде не номером складу, а властиво посиланням на певний елемент довідника "Склади".

Крім того, всі довідники утворять загальний тип даних - довідник невизначеного виду. Всі документи також утворять тип даних - документ невизначеного виду. Всі плани рахунків утворять тип даних "рахунок невизначеного виду".

Технологічні засоби конфігурування й адміністрування системи 1С:Підприємство

Для опису специфічних алгоритмів обробки інформації й створення інтерфейсу, орієнтованого на зручне подання описаних у конфігурації даних, у системі 1С:Підприємство використається кілька технологічних механізмів.

Убудована програмна мова. Необхідність наявності убудованої мови визначена концепцією настроюваності системи.

Синтаксис убудованої мови цілком відповідає стандартам високорівневих мов.

Вона підтримує спеціалізовані типи даних предметної області, обумовлені конфігурацією системи. Робота із цими типами даних у мові організована з використанням об'єктної техніки. Мова орієнтована на користувачів різної кваліфікації. Зокрема, його відрізняє м'яка типізація даних (забезпечує швидке написання програмних модулів) і твердий контроль синтаксичних конструкцій, що зменшує ймовірність помилок.

Тому що система сполучає в собі візуальні і язикові засоби конфігурування, використання убудованої мови в системі має собитійно-залежну орієнтацію, тобто язикові модулі використаються в конкретних місцях для відпрацьовування окремих алгоритмів, що набудовують у процесі конфігурації. Так, наприклад, для документа можна описати алгоритм автоматичного заповнення реквізитів при уведенні нового документа. Дана процедура буде викликана системою в потрібний момент.

Механізм запитів. Для одержання довільних звітів складної структури в системі передбачений предметно-предметно-орієнтований механізм запитів. Дані засоби опираються на існуючу умовно-змінну структуру інформаційної бази системи, що дозволяє порівняно просто описувати досить складні запити.

Убудований текстовий редактор використається системою для створення програмних модулів убудованою мовою й для редагування документів у текстовому виді.

Однієї з особливостей редактора є можливість контекстного виділення кольорами синтаксичних конструкцій убудованої мови.

Завдяки тому, що убудована мова системи має потужні засоби маніпулювання текстами, текстовий формат може бути успішно використаний для обміну з іншими системами всілякою інформацією.

Вбудований редактор діалогів. Робота з даними і робота в інтерфейсі операційної системи MS Windows викликає необхідність довільного настроювання форм уведення й редагування інформації. Для цього в системі 1С:Підприємство існує вбудований редактор екранних діалогів.

Редактор дозволяє оформити більшість вікон, які використаються в системі для уведення й перегляду предметної інформації (форми документів, довідників, настроювання звітів).

Вбудований редактор табличних документів. Для всіх вихідних документів (первинних документів і звітів) у системі передбачений єдиний формат - формат табличних документів. Це потужні засоби, що сполучають у собі оформлювальні можливості табличної структури й векторної графіки. Таким чином, він може бути використаний як для створення невеликих документів з дуже складною структурою ліній (типу платіжного доручення), так і для об'ємних відомостей, журналів й інших подібних документів.

Редактор табличних документів надає користувачам багатий набір оформлювальних можливостей (шрифти, кольори, лінії, візерунки). Є можливість представляти інформацію в графічному вигляді (діаграми).

Однієї з головних особливостей табличного редактора є орієнтація на формування звітів за допомогою вбудованої мови системи 1С:Підприємство. Гнучка побудова звітів з його допомогою стає можливим завдяки наявності механізму маніпулювання секціями (областями документа). Редактор таблиць дозволяє маніпулювати не тільки горизонтальними, але й вертикальними секціями, що уможливлює створення звітів, масштабованих не тільки у висоту, але й завширшки.

З іншого боку, реалізована й можливість створення звіту у вигляді інтерактивної таблиці, що є одночасно інструментом введення даних, їхньої обробки й відображення результатів.

Конструктори. Конструктори - допоміжні інструменти, що полегшують розробку стандартних елементів системи 1С:Підприємство. У системі є конструктори довідника, документа, журналу документів, звіту й виду субконто. Ще п'ять конструкторів полегшують розробку програмних модулів у стандартних випадках.

Система настроювання користувальницьких інтерфейсів. Для того щоб інтерфейс конкретної конфігурації системи повністю відображав настроєні структури даних й алгоритми, у системі 1С:Підприємство, крім редактора діалогових форм і табличних документів, передбачена можливість настроювання загальних інтерфейсних компонент системи: меню, панелей інструментів, комбінацій клавіш.

На етапі конфігурування може бути створено кілька користувальницьких інтерфейсів для різних категорій користувачів (керівників, менеджерів, комірників й інших).

Страницы: 1, 2, 3, 4