Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україне

Республіканського агентства, забезпечених житловими іпотечними кредитами,

що їм купуються. З метою захисту інтересів держателів іпотечних цінних

паперів і мінімізації ризику обертання до державних гарантій доцільно

передбачити такі додаткові заходи державного контролю:

• участь у керуванні Республіканським агентством не тільки через

контрольний пакет акцій, але і через призначення Міністерством фінансів

України, Міністерством будівництва України, Міністерством економіки України

представників держави в органи управління агентством;

• обов'язкове узгодження з вищевказаними відомствами випуску іпотечних

цінних паперів, забезпечених житловими кредитами, стандартів і норм,

запропонованих Республіканським агентством до якості житлових іпотечних

кредитів що їм купується.

Надання довгострокових іпотечних кредитів припускає ризики декількох

видів. В Україні ці ризики посилюються внаслідок нестабільної економічної

ситуації і проблем, пов'язаних із труднощами обертання стягнення на

закладене майно у випадку не повернення кредиту і неможливості виселення.

Проте вони можуть бути істотно знижені, причому не дуже дорогою ціною, у

результаті відповідних мір, насамперед із боку уряду.

Серед конкретних мір, що можуть бути прийняті урядом, можна вказати

такі:

1. Заходи для зниження кредитного ризику, тобто ризику того, що

позичальник не поверне кредит:

• Створення для кредитора реальної можливості обертання стягнення і

вилучення закладеного майна; створення ефективної судової системи швидкого

розгляду справ, пов'язаних з обертанням стягнення.

• Створення надійної системи реєстрації землі, нерухомого майна, іпотеки й

інших прав, із метою зменшення ризику появи непередбачених прав для

кредитора.

Очевидно, що необхідність забезпечення можливості вилучення закладеного

майна у випадку не повернення позички і виселення позичальника має

принципове значення для іпотечного кредитування. Особлива увага, що

виявляється судами до цієї проблеми, дозволить зробити право вилучення

майна реальністю.

Основну занепокоєність кредиторів викликає те, щоб покупець мав чистий

титул власності на землю і майно, що він одержує, і щоб покупець не одержав

вже іпотечного кредиту від іншого банку або не заклав іншим чином житло в

забезпечення іншого кредиту. Таким ризиком можна управляти тільки при

наявності суворої системи реєстрації прав власності.

Проте, реальну правову базу, що забезпечує значне зниження кредитного

ризику може дати лише прийняття закону "Про іпотеку (заставу нерухомості)"

і «Про реєстрацію прав на нерухоме майно й угод із ним»

На рівні суб'єктів України необхідно провести заходи щодо організації

практики судового розгляду справ про обертання стягнення на побудоване або

придбане за допомогою кредиту житло у випадку не повернення кредиту.

Обласна адміністрація разом із судовою системою могла б призначати

визначених судів для заслуховування справ, пов'язаних із нерухомістю, і

забезпечити пріоритетний розгляд таких справ.

2. Заходи для зниження ризику процентної ставки, тобто ризику того, що

вартість використовуваних кредитором коштів зросте в більшому ступені, чим

процентна ставка по виданих кредитах, приводячи в такий спосіб до втрат

банку по цих позиках.

• Заохочення використання індексованих інструментів іпотечного

кредитування, придатних для економік, схильних до інфляції, а також

інструментів із відстрочкою платежів;

• Розробка надійних, що користуються довірою населення індексів для їхнього

застосування в цих інструментах.

Для зниження ризику процентної ставки використовуються різноманітного

види індексів, що дозволяють уникнути фіксованого відсотка по

довгострокових кредитах. Ідеальним індексом, що цілком запобігає для банку

даний вид ризику, є індекс вартості фондів даного конкретного банку. Однак,

на практиці важко домогтися довіри позичальників до такого типу індексу,

тому банки намагаються замінити його, по-перше, більш суспільно визнаними

показниками, по-друге, що максимально відбивають динаміку ринкових

процентних ставок. Відповідно до даної цілі показники зміни обмінного

курсу долара США або мінімальної заробітної плати відповідають першому

критерію, проте не відповідають другому.

Порівнянний аналіз динаміки в Україні ринкової процентної ставки

(наприклад, виміряної по ставці міжбанківських кредитів) і обмінного курсу

долара США за останні 3 року наочно демонструє їхня невідповідність.

Аналогічний висновок можна зробити і щодо відповідності динаміки ринкової

процентної ставки зміні ставки Національного банку й інфляція (рівня

споживчих цін, наприклад).

Що стосується індексу мінімальної заробітної плати, то цей показник

змінюється на основі політичних рішень, періодичність і розмір його змін

мають дуже віддалений зв'язок із зміною ринкової процентної ставки.

Інструмент ІРВП, заснований на індексі ринкової процентної ставки,

наприклад, міжбанківської процентної ставки, практично цілком дозволяє

банку уникнути ризику процентної ставки. Проте його використання потребує

наявності доступного і надійного показника ринкової процентної ставки, що

вселяв би довіру і позичальнику, і кредитору.

Тому ключовим питанням є розробка і доведення до позичальників на

держави системи надійних показників, що відбивають зміну ринкової

процентної ставки, що використовувалися б банками в інструментах, що

індексуються.

3. Заходи для зниження ризику посередника/ліквідності, тобто ризику

того, що з банків, що надали довгострокові позики, почнеться відтік

засобів, використаних для фінансування цих кредитів до настання терміна

їхнього погашення або що при наданні позик типу ІРВП, що передбачають

визначену відстрочку платежів, знижений процентний прибуток по таких

кредитах на початковому етапі їхній погашення утруднить для банку виплату

відсотків своїм вкладникам. З цією ціллю необхідно:

• заснувати на рівні держави спеціальний інститут (Республіканське

агентство по іпотечному житловому кредитуванню) для допомоги в вирішенні

проблеми ліквідності, кошти якого давалися б на ринкових умовах;

• створити систему заохочення використання банками найбільше доступних для

позичальників кредитів із відстрочкою платежу шляхом придбання їх

Республіканським агентством;

• сформувати систему заохочення Державного Пенсійного Фонду й інших

позабюджетних фондів до придбання по ринкових цінах цінних паперів,

забезпечених іпотечними кредитами;

Особливістю позик, що індексуються, є перенос частини платежів по ним із

раннього на більш пізній етап кредитного періоду, коли позичальнику, чий

прибуток збільшиться, буде легше здійснювати великі платежі. Через

відстрочку платежів баланс кредиту збільшується. Це призводить до того, що

на початку кредитного періоду банк має менше коштів для виплати відсотків

по депозитах і що вилучаються внесків. У результаті він може зіткнутися з

проблемою ліквідності. Проте подібна проблема може виникнути лише в тому

випадок, якщо банк буде тримати значну частину своїх активів (більш 30%) у

формі кредитів аналізованого виду.

Пенсійні фонди і страхові компанії в перспективі повинні мати у своєму

розпорядженні значні ресурси для інвестування. При цьому їхня потреба в

ліквідних коштах може бути досить точно передбачена по роках. З цієї

причини вони можуть мати порівняльні переваги в довгостроковому

інвестуванні. Тому однієї з можливих сфер вкладення коштів цих інститутів

можуть стати іпотечні кредити. При тому, що на українському фінансовому

ринку гарних інвестиційних інструментів не багато, що індексуються, за

рівнем цін або процентних ставок облігації або інші видів цінних паперів,

забезпечені пулом іпотечних кредитів могли б стати дуже привабливим

об'єктом для розміщення коштів. Розумним кроком для уряду могло б стати

визначення для пенсійних фондів і страхових компанії цільових обсягів

вкладень у цінні папери, забезпечені іпотечними кредитами. Наприклад, за 2-

3 року довести їхню частку до 5% інвестицій.

Новий інститут – Республіканське агентство по іпотечному житловому

кредитуванню, буде розглядати прохання банків, що надають індексовані

іпотечні кредити, про придбання цінних паперів, у забезпеченні яких будуть

лежати подібні іпотечні кредити. У такий спосіб значні іпотечні кредитори

одержують можливість вирішення проблеми ліквідності. Почасти рішення даного

Агентства про придбання запропонованих йому цінних паперів, забезпечених

іпотекою, буде залежати від частки активів кредиторів, що складаються з

індексованих кредитів.

Оскільки вище було переконливо доказано, що житлове кредитування є

дуже важливим і перспективним напрямком для розвитку діяльності банку, то

на нашу думку як раз доречно буде надати рекомендації банку стосовно

роботи з іпотекою, яка є особливим видом застави.

Іпотека - це застава землі, нерухомого майна, безпосередньо

пов`язаного із землею, при якій земля та (або) майно, що

становлять предмет іпотеки, залишаються у заставодавця або третьої

особи (майнового поручителя), а заставодержатель набуває права на

задоволення забезпеченого іпотекою зобов`язання, що не виконано, за

рахунок предмета іпотеки.

Третя особа (майновий поручитель) - особа, яка передає в іпотеку

належне їй на праві власності майно або майно, яким вона вправі

розпоряджатися та передавати в іпотеку, що посвідчено відповідними

документами, забезпечення зобов`язань боржника перед банком.

Основне зобов`язання - зобов`язання по договору позички,

забезпечене іпотекою однією зі сторін вказаних договорів або третьою

особою (майновим поручителем) в інтересах другої сторони по зазначених

договорах.

Передача майна в іпотеку (обтяження майна іпотекою) - застава

індивідуально визначеного майна шляхом укладання договору іпотеки як

забезпечення виконання основного зобов`язання.

Іпотека має похідний характер від забезпеченого нею

зобов`язання. Порушення умов договору щодо основного

зобов`язання, рівно як і умов договору іпотеки, надає Банку право

звернення стягнення на предмет іпотеки.

.Предметом іпотеки може бути майно, пов`язане із землею , - будівлі,

споруди, квартира, підприємство (його структурні підрозділи) як цілісний

майновий комплекс, а також інше майно, що вважається нерухомим згідно з

чинним законодавством, і не є об`єктом застави за іншою угодою, а також

земельні ділянки, що належать фізичним особам на праві приватної власності.

При передачі в іпотеку будівлі чи споруди предметом іпотеки разом з

ними стає також право на користування земельною ділянкою, на якій

розташовані вказані об(єкти . Тому такі умови обов`язково треба зазначити

в договорі іпотеки.

Предметом іпотеки може бути також нерухоме майно, яке стане

власністю заставодавця після укладання договору іпотеки.

Майно, що перебуває в спільній власності, може бути передано в

іпотеку лише за наявності нотаріально посвідченої письмової згоди всіх

співвласників.

Договором іпотеки може бути передбачено, що передачі в іпотеку

підлягає нерухоме майно разом з приладдям як єдине ціле. Якщо

відокремлення приладдя від нерухомого майна призводить та/або може

призвести до втрати господарського призначення такого майна, приладдя

підлягає обов`язковій передачі в іпотеку.

Предметом іпотеки може бути тільки майно, яке відповідно до

законодавства України може бути відчужено та на яке може бути звернено

стягнення.

Неподільне майно не підлягає передачі в іпотеку частинами.

Застава майнових прав щодо нерухомого майна здійснюється за

правилами іпотеки.

Ризик випадкової загибелі предмета іпотеки несе

заставодавець.

Договір про іпотеку має бути нотаріально посвідченим. Відсутність

нотаріального посвідчення цього договору тягне за собою недійсність

іпотеки. Нотаріальне посвідчення договору про іпотеку здійснюється за

місце знаходженням майна.

Іпотекою забезпечується відшкодування Банку суми боргу за грошовим

зобов`язанням повністю або в частині, передбаченій договором

іпотеки. В договорі іпотеки слід передбачити також забезпечення за

рахунок іпотеки вимог Банку щодо:

а) відшкодування збитків (витрат, неотриманих прибутків

тощо), спричинених внаслідок прострочення виконання або неналежного

виконання боржником основного зобов`язання;

б) покриття судових чи інших витрат (збитків), пов`язаних із

зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією ;

в) відшкодування витрат, коли Банк відповідно до умов

Договору іпотеки або у зв’язку з необхідністю змушений нести витрати

по утриманню і збереженню предмета іпотеки.

Земельні ділянки, які можуть бути предметом іпотеки:

за договором іпотеки можуть бути заставлені земельні

ділянки, що є власністю громадян і надані для ведення садівництва,

тваринництва, індивідуального житлового, дачного і гаражного

будівництва, присадибні земельні ділянки особистого підсобного

господарства та земельні ділянки, зайняті будівлями та спорудами, у

розмірі, необхідному для їх господарського обслуговування.

Іпотека земельної ділянки, на якій розташовані будівлі та споруди,

що належать заставодавцю: якщо в договорі іпотеки не зазначене інше, то

при іпотеці земельної ділянки право застави не поширюється на будівлі

та споруди, що знаходяться на цій ділянці або вже будуються.

При зверненні стягнення на таку земельну ділянку

заставодавець зберігає право на вказані будівлі та споруди і набуває

право обмеженого користування (сервітут) тією частиною ділянки, яка

необхідна для використання будівлі чи споруди згідно з їх призначенням.

Умови користування цією частиною ділянки мають визначатися угодою між

заставодавцем та Банком, а при виникненні спору - судом. При відчуженні

такої будівлі чи споруди іншій особі її права на земельну ділянку

обмежуються умовами, наведеними в частині другій цієї статті.

В договорі іпотеки може бути передбачено, що заставодавець вправі

будувати споруди та будівлі на заставленій ділянці, але в разі, якщо таке

будівництво призводить або може призвести до погіршення земельної

ділянки як наданого Банку забезпечення, останній зобов(язується

вимагати зміни умов договору іпотеки, в тому числі й шляхом поширення

права застави на побудовану будівлю чи споруду.

Для уникнення суперечок у договорі також треба передбачити, що в разі

іпотеки земельної ділянки, на якій розташовані будівлі чи споруди, що

належать третім особам, при зверненні стягнення на таку земельну ділянку

та її реалізації до Банку перейдуть права і обов`язки, які по

відношенню до власника будівлі чи споруди мав заставодавець.

Оцінка земельної ділянки має бути встановлена в договорі іпотеки

відповідно до її нормативної ціни. До договору іпотеки земельної ділянки

обов`язково повинна бути додана копія плану цієї ділянки, що видана

відповідним комітетом по земельних ресурсах та землевпорядкуванню.

Іпотека житлових будинків і квартир, які не належать

заставодавцю на праві власності, допускається при наявності

нотаріально посвідченої письмової згоди власника.

При наданні позички для придбання будинку (квартири)

предметом іпотеки може бути як наявне у заставодавця житло, так і

будинок (квартира), який він має намір придбати, або інше майно, що є

власністю заставодавця чи третьої особи (майнового поручителя).

Для запобігання проблемам , що можуть виникнути при зверненні

стягнення на житловий будинок чи квартиру, щодо якого встановлена

іпотека, з наступним виселенням власника та членів його сім`ї ,

кредитування таких осіб допускається лише за умови наявності у них іншого

житла.

Перед складанням договору іпотеки житлового будинку або квартири

необхідно пересвідчитись, що заставодавець та члени його сім`ї, які

проживають разом з ним, до укладання договору іпотеки (якщо вони

будуть вселені пізніше, то до вселення) дали нотаріально посвідчене

зобов`язання звільнити житловий будинок (квартиру) у разі звернення на

нього стягнення.

У договорі іпотеки необхідно вказати, що у разі звернення стягнення

на житловий будинок чи квартиру і його реалізації заставодавець та члени

його сім`ї, що проживають разом з ним, зобов`язані на вимогу

власника протягом одного місяця звільнити займаний будинок чи квартиру.

Іпотека об`єктів, що будуються. Заставодавцем об`єкта, що будується,

може виступати особа, власністю якої стане забудова після її завершення.

Предметом іпотеки в цьому випадку є земельна ділянка, що

знаходиться у приватній власності громадянина, або право користування

земельною ділянкою, відведеною під будівництво, незавершене

будівництво, а також матеріали та обладнання, які використовуються для

будівництва і є (або стануть) власністю заставодавця, знаходяться в

його оперативному управлінні, чи надані у безстрокове користування.

У договорі про іпотеку необхідно зазначити, що після завершення

будівництва об`єкт стає предметом іпотеки без внесення змін і доповнень

в договір іпотеки щодо забудови. При зверненні стягнення на побудований

об`єкт необхідно враховувати його дійсну вартість на час звернення

стягнення, яка визначається за згодою сторін договору іпотеки, а в

разі суперечки - у судовому порядку.

У договорі іпотеки необхідно зазначити, що майно, яке є предметом

іпотеки, може бути відчужене заставодавцем шляхом продажу, дарування,

міни, внесення його вкладу в господарське товариство або іншим способом

тільки за попередньою згодою Банку. При відчуженні заставодавцем

предмета іпотеки третю особу - набувача цього майна необхідно повідомити

про обтяження майна іпотекою.

Без попередньої згоди Банку перехід майна, що є предметом іпотеки,

від заставодавця до третьої особи допускається тільки в разі, якщо

майно переходить за заповітом чи вилучається в установленому законом

порядку. В цьому випадку необхідно подати відповідний позов до суду.

Отже в кінці підводячи підсумок аналізу ситуації споживчого

кредитування в Україні, слід зазначити, що незважаючи на всі проблеми,

досягнутий дуже помітний прогрес у розвитку як житлового кредитування так і

споживчого кредитування в цілому. Інтерес банків до початку цих операцій

пояснюється, по-перше, існуючим вже сьогодні реальним платоспроможним

попитом як на житлові позички так на інші види споживчого кредитування і,

по-друге, передбаченням у майбутньому величезного ринку для іпотечних

кредитів і усвідомленням того що саме сьогодні можна зайняти на ньому гарну

позицію. Що ж стосовно перспектив розвитку споживчого кредитування то, на

мою думку, саме в розвитку житлового кредитування українські банки знайдуть

чималий потенціал для свого розвитку. Але для цього потрібні цілеспрямовані

зусилля не тільки зі сторони банків, а й зі сторони держави, як у наданні

певних пільг банкам, що займаються споживчим кредитування, так і в наданні

субсидій певним категоріям населення для придбання житла у розстрочку,

створенні відповідної нормативної бази, яка б обмежила ризики банків по цим

операціям, створення Республіканського агентства, яка б займалося

безпосередньо іпотечним кредитуванням і т.ін.

РОЗДІЛ 4

Комп’ютерна реалізація дипломного дослідження

4.1Автоматизація банківської системи Ощадбанку України

Комп(ютерізація банківської діяльності є показником світового рівня

новітних інформаційних технологій.

Необхідність оперативного регулювання на кредитно – фінансові

обставини зумовила значні зміни в банківській сфері. Банки України,

повіривши в ідеї банківської інформації, очолили дослідницькі роботи з

автоматизації банківської справи із використанням потенціалу наукових

закладів, що мали досвід розробки та впровадження формалізованих

комп(ютеризованих систем. Однак поряд із цими позитивними змінами в

банківській сфері України, ще слабо розвинуте математичне й програмне

забезпечення щодо прийняття банківських рішень із важливих операцій, а

саме: кредитування, інвестування, лізингу, факторингу та інші. Не виняток

становить і Ощадбанк України, хоча останнім часом він проводить грандіозну

модернізацію робочих місць своїх працівників, як в плані технічного

забезпечення, так і в плані програмного забезпечення. Відповідно до

затвердженої Програми інтеграції інформаційних технологій та інженерної

інфраструктури Ощадбанку України виконано значний обсяг робіт по інтеграції

інформаційних технологій та інженерної інфраструктури банку, їх розвитку і

забезпеченню якісного та надійного функціонування розгорнутих систем,

мереж, засобів і обладнання.

З метою автоматизації процесів підготовки і прийняття управлінських

рішень виконуються роботи по розвитку автоматизованої системи управління

банком.

Підрозділами банку активізувалася робота по впровадженню системи

«Клієнт-Банк» у 1998 році було проведено сертифікацію цього програмного

забезпечення в НБУ. До системи вже підключено велику кількість клієнтів.

У банку створено власну багатофункціональну систему технічного

захисту інформації. Завершено роботу із сертифікацією системи захисту банку

в цілому у Державному комітеті України з питань державних секторів та

технічного захисту інформації.

Вся робота управління автоматизації направлена на підвищення

ефективності роботи банку в якості обслуговування клієнтів, розширення

переліку послуг, що надаються банком. Схеми автоматизованих банківських

продуктів показані на рис.4.1,4.2.

Ощадбанк України збирається стати учасником міжнародної платіжної

системи SWIFT та інформаційно-ділингової системи Reuters. Банк проводить

роботу по впровадженню технологій обслуговування пластикових карток. Так

вже всі працівники банку мають власні кредитні або дебетові картки і

заробітну плату отримують на пластикових картках.

Для оперативного контролю за нормативами відкритої валютної позиції,

розроблена програма, яка на основі балансових звітів філій та головного

офісу банку проводить розрахунок консолідованої валютної позиції по всім

видам валют. Окрема програма дозволяє дилерам контролювати обсяг позиції по

укладеним угодам, щоб не допустити порушення економічних нормативів, що

може призвести до суворих санкцій з боку НБУ.

При виборі між вкладенням коштів у різні види фінансових активів

важливо мати оперативну інформацію про стан ринків України, Росії та

міжнародних, процентні ставки, ціни на фінансові інструменти, курси валют.

Таку інформацію банк отримує в реальному часі через термінал інформаційної

системи Reuters. Інформація про курси і ставки супроводжується потоком

новин.

Оскільки ринки змінюються постійно, дуже важливо мати змогу швидко

реагувати на зміни, укладаючи угоди в моменти найбільш сприятливої

ситуації. Таку можливість надає система Reuters Dealing.

Для поточного управління ліквідністю використовується система

Microsoft Excel. Таблиця, складена в ній дозволяє, вводячи протягом дня

інформацію про грошові потоки спрогнозувати залишок на кореспондентських

рахунках банку на кінець дня. В окремі області робочої таблиці вводяться

заплановані платежі клієнтів а також платежі банку за укладеними угодами,

сплата податків тощо і фактично проведені платежі; розраховується також

відхилення планових і фактичних показників. Інформація для вирішення цієї

задачі надходить з усіх підрозділів банку і отримується за запитами з ОДБ.

Для формування звітів, що надсилаються в НБУ використовується

програма Stat.

| | 1 | |

|Клієнт | |Банк |

3

2

1 - Розпорядження клієнта на перерахування коштів

2 - Відправка банком платежу за розпорядженням одержувачу

3 - Повідомлення клієнта про здійснення платежу

Рис.4.1 Схема роботи програми «Клієнт - Банк»

| |Операційний день | |

| |банку | |

| | | |

|Зовнішні | |Внутрішні |

|проводки | |проводки |

|Формування | |Відправка | |Отримання | |Балансові| |Позабаланс|

|платежів | |платежів | |коштів | | | |ові |

Рис. 4.2 Схема операційного дня банку.

4.2 Комп’ютерна реалізація комплексу задач «Аналіз фінансового стану

позичальника - фізичної особи»

1. Економічна характеристика комплексу задач.

Аналіз фінансового стану позичальника потребує накопичення

систематизованої обробки великого обсягу інформації, пов’язаної з

надходженням і використанням коштів позичальника. Значний обсяг цієї роботи

має бути доручено засобам обчислювальної техніки, які оснащені необхідним

програмним забезпеченням.

Комплекс задач «Аналіз фінансового стану позичальника - фізичної особи»

доцільно включити до складу автоматизованого включити до складу

автоматизованого робочого місця банківського менеджера.

АРМ – являє собою проблемно-орієнтований комплекс програмних, технічних

і комунікаційних засобів інформаційного і методичного забезпечення

користувача для вирішення його задач в режимі діалогу з ЕОМ.

Технічною основою АРМ являється персональний комп’ютер, який

знаходиться безпосередньо на робочому місці працівника кредитного відділу і

надає користувачу можливість вести обробку інформації в електронному

режимі, підготовлювати і передавати інформаційні документи, підтримувати

інформаційний зв’язок з іншими працівниками і системами.

В дипломній роботі пропонуються методичні підходи до створення АРМ

маркетолога банку і виконана їх реалізація на прикладі комплексу задач

«Аналіз фінансового стану позичальника».

В таблиці 4.1 характеризується комплекс задач «Аналіз фінансового стану

позичальника - фізичної особи».

Загальна схема комплексу задач і їх ієрархія наведена на малюнку 4.3.

Попередня оцінка

Рис. 4.3. Схема інформаційних зв’язків комплексу задач

2. Інформаційне забезпечення задач, що входять до комплексу.

Створення інформаційного забезпечення полягає в пошуках джерел

отримання інформації.

Для розв’язання задач, які входять до комплексу задач «Аналіз

фінансового стану позичальника -фізичної особи», необхідна наступна

інформація:

довідка з місця роботи про стаж роботи;

довідка з місця роботи про розмір заробітної плати та утримань з неї (у

тому числі за товари придбані в розстрочку, та інші стягнення);

приватний підприємець подає декларацію про доходи, що завірена податковою

інспекцією;

документи, що підтверджують прибутки по вкладам та цінним паперам;

інші документи, що підтверджують інші доходи та витрати позичальника та

його сім(Ї (довідка з місця постійної роботи чоловіка (дружини) із

зазначенням отримуваного доходу (середньомісячного заробітку) і розміру

відрахувань з нього;

розрахункові документи, що підтверджують витрати по утриманню дітей в

дошкільних установах, плату за навчання.

Схема інформаційних задач комплексу задач «Аналіз фінансового стану

позичальника - фізичної особи» наведена на малюнку 4.4.

Алгоритм розрахунків табличних показників, що характеризують фінансовий

стан позичальника - фізичної особи представлений в таблиці 4.2.

Крім розрахункових методів дослідження в роботі використовують і

графічні методи, які ілюструють і доповнюють традиційні табличні форми

відображення інформації.

Характеристика комплексу задач «Аналіз фінансового стану позичальника -

фізичної особи».

Таблиця 4.1.

|№ |Назва задачі |Методи розв’язання |Аналітичні показники|

|1. |Загальна |Сформувати загальне |Доходи, витрати |

| |характеристика |уявлення про потенційного | |

| |клієнта |клієнта | |

|2. |Соціальний та |Визначити вік, кількість |Кількість років, в |

| |сімейний стан |років перебування у шлюбі, |тому числі |

| | |кількість дітей, з метою |одружений, кількість|

| | |вирішення ймовірності |дітей |

| | |погашення позики, | |

|3. |Наявність |Визначити здатність клієнта|Власна нерухомість |

| |нерухомості |забезпечити позику заставою|та інші предмети |

| | |на відповідному рівні |застави |

|4. |Професійні |Дослідити рівень |Стабільність |

| |здібності |кваліфікації та професійний|позичальника - |

| |позичальника |стаж в тому числі |фізичної особи |

| | |безперервний | |

|5. |Аналіз попередніх |Оцінити фінансову |Кредитна історія, |

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12