Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україне

Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україне

Міністерство освіти України

Київський державний торгівельно-економічний університет

Кафедра банківської справи

Дипломна робота

на тему:

“Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україні”

( на матеріалах Ощадного банку України )

Студента V курсу,

ФБС, денної форми

навчання, спеціальності Кошки М.М.

7.050105

Науковий керівник:

к.е.н. доц. Циганов С.А.

Науковий консультант:

ст.викл. Кустова Н.П.

Київ 1999

Реферат

Студент Кошка Микола Миколайович виконав дипломну роботу по

спеціальності №7.050105 (банківська справа) на тему «Споживче кредитування

та перспективи його розвитку в Україні»

В роботі розглянуті сутність, класифікація, характеристика та

порядок здійснення основних видів споживчого кредитування (кредит на

нагальні потреби, кредит на споживчі цілі, кредит на капітальні затрати),

наведено відомості про сучасний етап розвитку споживчого кредитування,

надання кредитів клієнтам, розглянуті схеми іпотечного кредитування.

Проаналізовано динаміку та структуру в розрізі строків кредитування

та регіональних управлінь, проведено оцінку тенденцій змін розміщення

коштів банку, проведено порівняльний аналіз рейтингового методу оцінки

кредитоспроможності позичальника - фізичної особи, що використовується при

оцінці кредитоспроможності в Ощадбанку України, з методиками, якими

користуються провідні світові банки при проведенні аналізу

кредитоспроможності позичальника - фізичної особи, серед них провідні

французькі та німецькі банки.

Розрахунки проведено на основі даних Державного спеціалізованого

ощадного банку України.

На основі проведеного аналізу розробленні рекомендації щодо

удосконалення роботи банку з іпотечного кредитування, запропоновані нові

схеми житлового кредитування.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

Споживчий кредит, кредитоспроможність, іпотека, довгостроковий кредит,

кредитний процес, короткостроковий кредит, система кредитного скорингу,

ціна кредиту, застава, ломбардний кредит, кредитна картка.

РЕЦЕНЗІЯ

на дипломну роботу

студента 1 групи V курсу Факультета Банківської справи

Київського державного торгівельно-економічного університету

Кошки Миколи Миколайовича

на тему:

“Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україні ”

Зважаючи на те, що на поточний момент нормативна та методологічна база

щодо кредитування населення України є недосконалою та потребує значних

зусиль щодо її подальшого удосконалення як з боку держави в частині

нормативного регулювання кредитних операцій, так і з боку комерційних

банків в частині розробки методик кредитування, покращання якості

обслуговування клієнтів та створення нових банківських продуктів для

населення дослідження споживчого кредитування населення та перспектив його

розвитку в Україні, на наш погляд, є дуже актуальним.

В представленій дипломній роботі висвітлені основні напрямки та

методи споживчого кредитування населення, що існують на даний момент у

практиці роботи Ощадного банку України та проведено порівняльний аналіз

методик кредитування населення, що застосовуються у практиці роботи

Ощадбанку, інших вітчизняних та іноземних банків, а також детально

висвітлено процес кредитування фізичних осіб на всіх етапах його

проведення, починаючи з розробки стратегії кредитування і закінчуючи

контролем за погашенням кредиту, включаючи роботу з проблемними кредитами..

В роботі розглянуто такі специфічні форми аналізу кредитоспроможності

позичальника-фізичної особи, як використання методу кредитного скорингу,

який є досить новим для вітчизняної банківської системи, особливо при

роботі з фізичними особами, докладно проаналізовано досвід провідних

європейських банків в цьому напрямку.

Позитивним, на наш погляд, є також те, що автором опрацьовано нові

схеми житлового кредитування, які використовуються, як за кордоном, так і

ті, що використовуються банками СНГ. В роботі наведено ряд процедур,

реалізація яких сприятиме розвитку житлового кредитування в Україні.

Разом з цим, на нашу думку, автору в дипломній роботі доцільно було б

приділити більше уваги питанням створення нових кредитних послуг для

населення.

В цілому робота носить науковий характер і заслуговує високої оцінки.

Враховуючи складність теми та високий рівень і якість її опрацювання,

вважаю за необхідне рекомендувати роботу Кошки М.М. “Споживче кредитування

та перспективи його розвитку в Україні” до захисту та з врахуванням

результатів захисту оцінити за найвищим балом.

Рецензент

Заступник директора департаменту

кредитно-інвестиційної діяльності

Ощадного банку України С.О. Подрезов

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ 1.Концептуальі інституціональні основи організації споживчого

кредитування 9

1.1 Необхідність та сутність споживчого кредитування 9

1.2 Організаційно-економічні умови споживчого кредитування в сучасних

умовах 25

Розділ 2.Механізм реалізації споживчого кредитування в Ощадному банку

України 46

2.1 Аналіз організації споживчого кредитування в Ощадбанку України 46

2.2 Аналіз кредитного портфелю 67

2.3 Аналіз кредитоспроможності позичальника 93

Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку споживчого кредитування на

Україні 104

3.1 Оцінка сучасного стану споживчого кредитування на Україні 104

3.2 Основні напрямки розвитку споживчого кредитування на Україні

108

Розділ 4. Комп’ютерна реалізація дипломного дослідження 140

4.1 Автоматизація банківської системи Ощадбанку України 140

4.2 Комп’ютерна реалізація комплексу задач “Аналіз фінансового стану

позичальника – фізичної особи” 144

Висновки та пропозиції 151

Список літератури 160

Додатки 165

ВСТУП

Актуальність. В останній час споживче кредитування набуває все більшої

актуальності. Пов(зано це з тим, що всі ланки суспільства прагнуть

ефективно функціонувати, а без розвитку всіх напрямків банківської

інфраструктури, насамперед споживчого кредитування, не можливий нормальний

розвиток суспільства, а саме всіх його категорій (верст населення).

Особливо актуально це питання стоїть перед молодим поколінням. Для

нормального проживання яким відразу хотілося мати власне житло, можливість

його обладнати. Говорячи про це, я маю на увазі не предмети розкошу, а

елементарні засоби для існування, які є необхідними для нормального і

щасливого проживання як молодих сімей так і інших верств населення. Адже

якщо ми хочемо побудувати багату і високо розвинуту країну, то це можливо

лише при тій умові що кожен член нашого суспільства буде жити в добробуті

та щасті. А цю проблему в деякій мірі можна вирішити за допомогою такого

банківcького продукту - споживчий кредит. Адже квартиру, телевізор, меблі,

холодильник та інші речі тривалого користування, які людині вкрай необхідні

для нормального існування людини як члена нашого високо розвинутого

суспільства.

З початку перебудовчих часів поступово стало не привабливим продуктом

для більшості банків. Насамперед причинами цього стали високі темпи

інфляції та, як правило, довгостроковий характер кредитування, тоді як

банки надавали перевагу короткотерміновим кредитам під торгівельні

операції.

Але з часом все змінюється, і ті тенденції які існують в усьому світі

не залишилися поза нашою увагою ( так за статистичними даними у високо

розвинутих[1] країнах близько третини обсягу всіх кредитних угод припадає

на кредитування фізичних осіб, тобто на споживче кредитування). То ця тема

стає все більш актуальною для нашої країни на даний час. Свідченням цього є

як державні програми по житловому кредитуванню молодих сімей так і початок

активізації роботи деяких банків на цьому сегменті ринку. Зрозуміло, що

спочатку ці послуги орієнтовані на більш заможних громадян нашого

суспільства але з часом рамки цих категорій розширюються і є надія що не за

горами ті часи, коли цей банківський продукт буде доступний кожному

законослухняному громадянину. Одним з найбільших комерційних банків в

Україні, який в даний момент займається споживчим кредитуванням, є Ощадний

банк України.

Ступінь висвітлення. Свідченням того що дана тема набуває все більшої

актуальності є й той факт, що в останній час починається друкуватися все

більше і більше статей, книжок,[2] які в тій чи іншій мірі стосуються теми

споживчого кредитування. Нещодавно у світ вийшла вітчизняна книжка

«Операції Ощадного банку України», але за своїм змістом вона споживчому

кредитуванню майже не приділяє уваги.

В підсумок можна зауважити, що хоч ця тема в останній час стає все

більш актуальною і має величезні перспективи для розвитку в банківській

системі України, але в українських виданнях вона висвітлена не достатньо да

й то переважно в періодичній літературі. По вище вказаним книжкам не тяжко

помітити що більш глибокої розробки ця тема набула в російських виданнях.

На нашу думку, це свідчить про те, що впровадження такого банківського

продукту як споживче кредитування в Росії назріло таким чином раніше на

декілька років, ніж в Україні. Але це відставання не дуже значне, а його

причинами, на мій погляд, є те що цією проблемою в Росії почали раніше

займатися на рівні держави (в 1996 р. в Росії були прийняті програми

президентом стосовно житлового кредитування населення, які передбачали

деякі пільги для відповідних категорій населення.)

Мета. В результаті проведеної мною роботи були детально вивчені

теоретичні та практичні аспекти, які стосуються як споживчого кредитування

так і тих сфер з якими цей продукт стикається. Що стосується теоретичних

аспектів, то вони розглянуті в першому розділі даної дипломної роботи і

розкривають класифікаційні види споживчого кредиту (в залежності від

цільового характеру, суб(єктів кредитних відносин, способів організації

надання позичкових коштів, форм видачі кредиту, ступені покриття кредитом

вартості споживчих товарів, строків надання кредиту) та детально описують

всі елементи кредитного процесу з урахуванням тієї особливості, що

позичальником, як правило, є фізична особа.

Методологічно – інформаційна база. Дипломна робота виконана на

матеріалах Державного спеціалізованого Ощадного банку України. До розгляду

приймалися дані за чотири квартали 1998 року та два місяці 1999 року.

Використовувалися відомості журнальних статей та статистичних збірників.

При написанні роботи також користувалися законами та нормативними актами ,

постановами та положеннями Верховної Ради України, Кабінету Міністрів,

Національного банку України, підвідомчі акти Ощадного банку України,

наукові монографії.

Об’єкт дослідження. Виходячи з вивчених мною теоретичних аспектів була

досліджена робота такого суб(єкту банківської системи, як Державного

комерційного спеціалізованого Ощадного банку України на ринку споживчого

кредитування. Дослідження базувалося на основі даних Правління Ощадбанку

України по всіх регіональних управліннях України. В результаті цього

дослідження було визначене теперішнє положення Ощадбанку України, вивчено з

якими проблемами стикається банк на даному етапі своєї діяльності, процес

споживчого кредитування та методи оцінки кредитоспроможності позичальників

– фізичних осіб, фактори які впливають на діяльність банку як в середині

самого банку так і з зовні, проаналізована програма дій банку, перспективи

розвитку на майбутнє та були мною розроблені рекомендації та нововедення,

які були виконані нами під час передипломної практики в відділі методології

департаменту кредитно-інвестиційної діяльності і конкретно вони стосувалися

розробки положення про іпотечне кредитування.

Робота складається з чотирьох розділів, так в першому розділі

розглядаються теоретичні основи споживчого кредитування населення, детально

розглядаються види та етапи процесу кредитування. В другому розділі

досліджується діяльність самого Ощадного банку України, а саме механізм

споживчого кредитування в банку, проводиться порівняльний аналіз

рейтингового методу оцінки кредитоспроможності позичальника – фізичної

особи, та аналіз кредитного портфелю банку. В третьому розділі спочатку

робиться оцінка сучасного стану ринку споживчого кредитування, а потім

розглядаються основні напрямки розвитку споживчого кредитування в загалі на

Україні, та зокрема в Ощадному банку України, на ведені рекомендації банку,

що до роботи із заставою нерухомого майна. В четвертому розділі спочатку

описуються програмні продукти, що використовуються Ощадним банком України

та перспективи розвитку в цьому напрямку, а потім описується безпосереднє

використання програмних продуктів при проведенні аналізу та приведена схема

інформаційних взаємозв’язків.

На нашу думку, споживче кредитування має величезні перспективи

розвитку на Україні і, як визначилося, в процесі її вивчення та розробки

дуже цікава. Для мене також ця тема є новим напрямком діяльності

банківської системи України ( не дивлячись на ситуацію в західних країнах),

свідченням цього також є й той факт що даним напрямком діяльності банку

займається невелика кількість людей, але з кожним днем все більше і більше

банків починають звертати увагу на даний банківський продукт, які бачать в

ньому можливість розширення своєї діяльності. Як раз всі ці фактори й

вплинули на мій вибір даної теми дипломної роботи.

Практична цінність. В результаті проведеного дослідження за даною темою

на основі реальних даних Ощадного банку України. Враховуючи те, що даний

напрямок кредитування для більшості банків є новим в їх діяльності, дуже

велике значення має розробка методологічної бази по відповідному

банківському продукту. Так нами були вироблені та запропоновані

рекомендації по роботі банку із заставою нерухомого майна. Також були

виявлені основні напрямки розвитку споживчого кредитування які, на нашу

думку, будуть розвиватися в найближчому майбутньому найбільш динамічно, це

стосується деяких видів як короткострокового так і довгострокового

кредитування. Була запропонована концепція розвитку житлового кредитування

населення з ціллю підвищення доступності житла всім категоріям населення.

Проведено детальний аналіз рейтингових методів оцінки кредитоспроможності

позичальників – фізичних осіб, як тих що використовуються вітчизняними

банками так і тих, якими користуються провідні європейські банки.

РОЗДІЛ 1

1 Концептуальні та інституціональні основи організації споживчого

кредитування

1.1 Необхідність та сутність споживчого кредитування

Якщо з початку звернутися до історії споживчого кредитування ще в

Росії до 1917 року, то перші кооперативні заклади дрібного кредиту в Росії

були створені в 60 – х роках ХІХ ст. – позико – збережні товариства.

Вступний внесок в подібне об’єднання був встановлений на рівні 1 крб., а

пайовий - 50 крб. Максимальний розмір позики був можливий до 80 крб.

терміном на 6 місяців. Однак при нестандартних обставинах позика могла бути

продовжена ще на три місяці. Позико – збережні товариства виручали селян,

що не могли розплатитися з розтовщиками, допомагали знижувати та

ліквідовувати недостачі, перешкоджали тенденції до розорення села. При

видачі кредиту в позико – збережних товариствах враховувалась

працездатність позичальника, його належність, нравові переваги і т. ін. В

якості забезпечення кредиту в заставу допускався придбанний інвертар,

надлишки сільськогосподарської продукції та домашня худоба.

До початку ХХ ст. в народному господарстві Росії (територія України

входила до складу Росії) були створені умови для успішного розвитку

кооперативної організації невеликих сум кредиту, але вже не у формі позико

- збережних товариств, що потребуваливідсвоїх членів пайові внески, а

кредитних, що не потребують паїв. Підйом в розвитку кредитної кооперації,

що почався після 1905 року досяг кульмінації до 1912 року.

Кредитні товариства видавали позики, як короткострокові - на один рік,

так і довгострокові - терміном на п’ять років з 12% річних. Призначення

позик, що видавалися кредитними товариствами, було сільськогосподарським:

купівля землі, її оренда, обробіток та удобрення, купівля

сільськогосподарських знарядь, худоби, насіння, кормів для худоби та т. ін.

Крім того, кредитні товариства могли видавати, так звані, кустарно -

ремісницькі позики на купівлю знарядь кустарно - ремісницького виробництва;

могли бути й "виробничі позики загального призначення": найм робочої сили,

здійснення господарських будівель, спорядження для промислів, які

передбачали тимчасове залишення місцяпостійного проживання. Наглядно, що

кредитні товариства ризиковали видавати й невиробничі позики: на купівлю

товарів для продажу,сплати боргів, осбисті витрати та жилі будівлі. Тільки

при повній наявності інформації про клієнта можна було дозволити собі

кредитування такого великого кола інтересів позичальника.

Розмір відкритого кредиту визначався заможністю двору, що вимірювалася

цінністю основного капіталу (земля, будівлі, худоба, інвентар). Вдеяких

господарствах кредит по відношенню до капіталу складав всього 4-5%.

Іпотечник кредит виник ще в рабовласницькому суспільстві, де він являв

собою різновид ростовщицького капіталу, отримав розвиток при феодалізмі,

але особливо розповсюдився при капіталізмі. Цей кредит дозволяє підприємцям

збільшувати розмір виробничого використання вільного капіталу,

землевласникам - фінансувати купівлю оддаткових ділянок землі,дає

можливість придбати машини, обладнання та інші засоби виробництва, тобто

сприяє розвитку та зміцненню ринкових відносин. Кредит видається, як

правило, на термін більше п’яти років.

Для іпотечного кредиту, крім довгостроковості , характерно залишення

заставленого майна в руках боржника,який продовжує його експлуатувати. В

цьому випадку залогодержатель має право перевіряти за документами та

фактичну наявність, розмір та умови зберігання заставленого майна.

Припускається повторна застава з отриманням додаткового кредиту, якщо

цінність майна не вичерпувала попередніми заставами і якщо боржник має

економічну можливість сплачувати відсотки та гасити основний борг по

кредиту.

При заставі нерухомого майна боржник лише номінально зберігає право

власника. Фактично в цьому випадку земельна рента, що виступає економічною

формою реалізаціїземельної власності, присвоюється кредитором.

Надають іпотечний кредит, як правило, банки, що спеціалізуються на

видачі довгострокових кредитів під заставу нерухомості. До них відносяться

також і земельні банки, що видабть довгострокові кредити в основному під

заставу землі.

Історія створення земельних банків в Росії, де вони відігравали велику

роль в розвитку кредитної системи, тісно пов’язана зі своїм соціально-

економічним та політичним життям країни другої половини ХІХ - початку ХХ

століть. На початку 70 - х років минулого століття були створені одинадцять

акціонерних іпотечних (земельних) банків. Значну роль в проведенні аграрної

політики в дореволюційній Росії грали державні банки: Державний селянський

поземельний банк (заснований в 1882) та Державний дворянський земельний

банк (1885 р.).

На державний селянський поземельний банк була покладена задача

видавати коштисселянам на купівлюземлі поміщиків. Банк видав селянам

довгострокові позики теміном на 34,5 року. За 1883 - 1895 р.р. банк видав

15 тис.грн. позик на загальну суму 82 млн.крб. За його участю було придбано

та куплено 2,4 млн. десятин землі, головним чином поміщицької.

В наступні року маштаби придбаної банком землі, а також видачі позик,

за рахунок яких селяни купували землю, значно виросли.

Задачею Державного дворянськог земельного банку поміщицького

землеволодіння шляхом видачі дворянам іпотечних позик до 66 років в розмірі

60% вартості дворянських маєтків. Дворянський банк надав поміщикам велику

фінансову підтримку - до кінця 1890 р. заборгованість позичальниківпо

позикам складала 267 млн.крб.

Деякий застій поземельного кредиту був пов’язаний зі спадом економіки

в 1905 - 1907 р.р.Відродив та прискорив розвиток цього кредиту еконгомічний

підйом 1909 - 1913 р.р.Однак перша світова війна привела до скорочення

діяльності іпотечних банків, а потім і її припинення.

Так як іпотечний кредит передбачає наявність приватної власності,

перед усім на землю, то саме з причини її відміни на території Росії та

України після 1917 року іпотечні банки були закриті, оскільки не стало

основи для здійснення операцій по заставі

Діяльність українських комерційних банків нині зосереджена переважно

на роботі з юридичними особами . Це явище тимчасове. У процесі подальшого

розвитку ринкових відносин питома вага операцій із фізичними особами

неодмінно зростатиме, тож фінансово-кредитні установи нашої держави мають

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12