Курсовая: Кредитування банками підприємств та забезпеченння кредитів

За сучасних умов, надання банками позик суб'єктам господарювання носить

ризиковий характер. Причина цього полягає в низькому професійному рівні

менеджменту комерційних банків, зокрема у відсутності науково-обгрунтованих

методів оцінки кредитоспроможності позичальника, а також у відсутності

спеціалістів, компетентних у підготовці та прийнятті рішень щодо

кредитування.

Треба відмітити, що поняття кредитоспроможності тісно пов'язане із основними

рисами кредиту як економічної категорії. Цей зв'язок можна помітити

розглядаючи принципи кредитування, а саме принципи повернення та

терміновості. Кредитор, надаючи позичальнику у тимчасове користування

кредитні ресурси розраховує на їх повернення у заздалегідь обумовлені строки.

Таким чином кредитор виявляє певну довіру до позичальника, а це говорить про

те, що він повинен бути впевнений у том, що той виконає свої зобов'язання які

передбачені кредитною угодою. У зв'язку з цим банк повинен здійснити

попередню фінансову оцінку позичальника з точки зору можливості та

доцільності надання йому кредиту, а також визначити ймовірність його

своєчасного погашення у відповідності з умовами кредитного договору.

Результат цієї оцінки - характеризує » кредитоспроможність клієнту банку.

Кредитоспроможність - це наявність передумов для одержання позичальником

кредиту та спроможність його повернути у визначений строк.

Кредитоспроможність - спроможність позичальника виконати свої

зобов'язання по позичках у встановлені строки.

Отже, оцінка кредитоспроможності - це механізм визначення факторів, які

задовольняють або перешкоджають виконанню базових умов кредитної угоди, та

характеризують можливість, або навпаки, не можливість позичальника вчасно

розрахуватись по прийнятим на себе зобов'язанням, які виникли у зв'язку із

отриманням кредитних ресурсів у тимчасове користування.

Головною метою аналізу кредитоспроможності клієнта є:

^ визначення ризику, який банк може взяти на себе;

^ обсягів капіталу, що перебувають під ризиком;

^ розробка заходів щодо запобігання та усунення ризику.

Всебічна оцінка фінансової стійкості позичальника та врахування можливих

ризиків за кредитними операціями дають змогу

комерційному банку більш ефективно здійснювати управління

кредитними ресурсами та одержувати стабільні прибутки.

В основі оцінки кредитоспроможності клієнта, що проводиться в

зарубіжних країнах, лежить сукупність конкретних показників, які менеджери

кредитного відділу "банку' можуть "розрахувати ° або ""ж зробити щодо них запит

у фінансовій службі позичальника. Це, перш за все, коефіцієнт ліквідності,

коефіцієнт покриття, коефіцієнт залучень, 'йтаюйвдйж- обо^отаості. капітале та

тоз^У1'^0®0^1 основної діяльності

позичальника. Але розрахунок абсолютних чи відносних значень вказаних

показників не завжди дає змогу чітко відповісти на поставлене запитання,

особливо за нинішніх умов ведення господарства, оскільки треба зважити на

перспективи розвитку та зростання конкретного підприємства. Тому менеджери

банку повинні провести оцінювання стану та напрямків використання основних

виробничих фондів, трудових ресурсів, характеру та якості виробленої продукції,

перспектив її збуту, особливо якості керівництва-позичальника тощо.

Існує багато методик оцінки кредитоспроможності позичальника, такі як: "5

си", "САМРАКІ", всі вони мають багато спільного. В сучасних умовах дуже

важливо з'ясувати, чи дійсно ці методики дозволяють якісно оцінити фінансовий

стан позичальника та прийняти рішення про надання кредиту. Тому, на нашу

думку, доцільно провести оцінку кредитоспроможності клієнта банку за одною із

методик, а потім

> порівняти отриманий результат із результатом більш детального аналізу

фінансово-господарського стану підприємства.

Практична оцінка кредитоспроможності клієнта банком здійснюється шляхом

розрахунків відповідних показників, які визначені постановою НБУ №323 від

29.09.97 року.

Аналіз ВАТ "Онікс", за цією методикою треба розпочати з дослідження ділової

активності позичальника, використовуючи при цьому такі джерела визначення цих

показників як "Баланс підприємства", "Звіт про фінансові результати". Треба

відмітити, що баланс був складений станом на 01.10.98 року, а це визначає дві

основні дати на яких буде грунтуватися проведення нашого дослідження -

01.01.98 року та 01.10.98 року, тобто буде проведений аналіз роботи

підприємства за останні 10 місяців.

Отже ділова активність позичальника визначається:

Валюта балансу = сума по А балансу на кінець звітного періоду

-сума по А балансу на початок звітного періоду

Показник валюти балансу свідчить про ріст або занепад ділової активності

позичальника. Зменшення валюти балансу, або її незмінність

на протязі ряду років говорить про зменшення інтенсивності роботи

підприємства-позичальника.

Висновок про зміну валюти балансу можна зробити виконав наступні

обчислення, використовуючи при цьому "Баланс підприємства":

Валюта балансу = 6030,6 - 6096,1 = - 65,5 маємо негативне

значення, яке говорить про те, що є ризик неповернення кредиту.

Рентабельність активів = "Балансовий прибуток" / Актив балансу

Даний показник показує наскільки вдало підприємство розміщує свої кошти,

тобто чи дає така схема використання ресурсів підприємству відповідний

прибуток, який дозволяє йому працювати ритмічно.

Рентабельність активів = 401,5 / ((6096,1 + 6030,6)72) = 0,0662

Таке значення показника свідчить про добре розміщення активів підприємством,

тобто рентабельність складає 6,62%.

Основним критерієм оцінки фінансового стану позичальника є його

платоспроможність та ліквідність балансу.

Коефіцієнт загальної ліквідності = // розділ А -витрати майбутніх

періодів + ПІ розділ А / П розділ П - позики не погашені в строк + ПІ розділ П

Даний коефіцієнт характеризує: наскільки обсяг поточних зобов'язань по

кредитам та розрахункам можна погасити за рахунок всіх мобілізованих

оборотних активів.

Коефіцієнт загальної ліквідності (на початок року) = 1225,1

+630,4 / 1588,1 = 1,17

Коефіцієнт загальної ліквідності (на кінець періоду) =

1051,6- 24,3 + 511,0/1449,6=1,06

Порівнюючи ці два коефіцієнта ми бачимо, що на кінець звітного періоду

коефіцієнт зменшився на 0,11, хоча оптимальне значення показника повинно

коливатися в межах від 2 - 2,5. Цю тенденцію ілюструє наступна діаграма.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Каса + р/р + Короткострокові

вкладення /І розділ П

Цей коефіцієнт характеризує: наскільки короткострокові зобов'язання можуть

бути миттєво погашені високоліквідними грошовими коштами та цінними паперами.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (на початок року) = 43,1 + 13,7 / 4508 = 0,012

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (на кінець періоду) = 25,4 + 29,5 / 4581=0,011

Теоретичне значення цього коефіцієнту складає не менше ніж 0,2, а це означає,

що позичальник не може в повному обсязі погасити короткотермінові

зобов'язання високоліквідними грошовими коштами та цінними паперами.

В першому випадку підприємство може погасити свої короткострокові

зобов'язання високоліквідними активами лише на 1,2%, в другому випадку на

1,1%. Ми бачимо, що цей показник зменшився, що показує наступна діаграма.

Діаграма 8.

Коефіцієнт автономії == II розділ П + ПІ розділ П/Ірозділ П

Цей коефіцієнт є одним і найважливіших показників фінансового стану

позичальника, який характеризує ступінь залежності клієнта від позикових

коштів, тобто показує розмір залучених коштів на одну гривню власних коштів.

Оптимальне значення коефіцієнта повинно бути менше 1.

Значення цього коефіцієнту можна отримати провівши наступні розрахунки:

Коефіцієнт автономії (на початок року) = 1588,1 / 4508,0 =

0,352 Коефіцієнт автономії (на кінець періоду) = 1449,6 / 4581,0 =

0,316

Діаграма 9.

Отже, на кінець звітного періоду ми спостерігаємо незначну зміну коефіцієнту

в кращій бік на 0,036. Це свідчить про те, що залежність підприємства від

залучених коштів становить лише 35,2% на початок періоду і 31,6% на кінець

періоду. Помітне покращання цих показників свідчить про добрий фінансовий

стан підприємства, адже залежність від залучених коштів дуже незначна.

Коефіцієнт маневреності == (І розділ П - І розділ А) /І розділ П

Цей коефіцієнт характеризує ступень мобільності використання власних коштів.

Коефіцієнт маневреності(на початок року) = 4508,0 - 4240,6 / 4508,0 = 0,059

Коефіцієнт маневреності(на кінець періоду) = 4581,0 - 4468,0 /4581,0 -0,024

Теоретичне значення цього коефіцієнту не повинно бути менше ніж 0,5. Отримані

результати характеризують підприємство як таке, що не досить ефективно

використовує власні кошти, тим більше, що значення цього показника на кінець

звітного періоду зменшилося. Таку ситуацію ілюструє нижче наведена

гістограма.

Діаграма 10.

Для визначення фінансової стійкості вираховується коефіцієнт фінансової

стабільності, який характеризує співвідношення власних та позикових коштів.

Коефіцієнт фінансової стабільності = 1 розділ П / ( розрахунки з

Коефіцієнт фінансової стабільності ( на початок року) = 4508,0 /

(700,5+1588,1)= 1,969

Коефіцієнт фінансової стабільності ( на кінець періоду) = 4581,0 /

(527,2+1449,6) =2,317

Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має

достатній рівень фінансової стійкості і відносно незалежне від зовнішніх

фінансових джерел. Нормативне значення коефіцієнту повинно бути більше 1,

тобто ми маємо позитивну оцінку.

Діаграма 11.

На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок, що фінансове

становище позичальника добре. Якщо враховувати репутацію підприємства, а

також ліквідне забезпечення за кредитом то на нашу думку йому можна надати

кредит. Але для впевнення втім, що наше рішення прийнято вірно - доцільно

провести оцінку фінансово-господарського стану позичальника.

Для проведення аналізу фінансово-господарського стану клієнта будемо

використовувати методику Агентства з питань запобігання банкрутству

підприємств та організацій.

Основним завданням проведення аналізу є оцінка результатів господарської

діяльності за поточний рік, виявлення факторів, які позитивно чи негативно

впливають на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про

визнання структури балансу задовільною або незадовільною, а підприємства -

платоспроможним чи неплатоспроможним.

Інформаційним забезпеченням дослідження будуть виступати такі самі джерела

інформації.

Аналіз динаміки валюти балансу абсолютно відповідає зробленому раніше.

Вивчення джерел власних коштів підприємства дає змогу визначити ступінь

фінансової незалежності від зовнішніх джерел, саме це і характеризує

коефіцієнт автономії.

Коефіцієнт автономії = І розділ П/ Баланс А Коефіцієнт

автономії (на початок року) = 4508,0 / 6096,1 = 0,739

Коефіцієнт автономії (на кінець періоду) = 4581,0 / 6030,6 = 0,759

Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна

перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення

коефіцієнту автономії 0,5. Чим більше значення коефіцієнту, тим кращий

фінансовий стан підприємства. В нашому випадку ми спостерігаємо зменшення

залежності від зовнішніх джерел, а також маємо невелике але дуже важливе

покращання цього коефіцієнту на 0,02.

Для визначення фінансової стійкості вираховується коефіцієнт фінансової

стабільності, який характеризує співвідношення власних та позикових коштів.

Коефіцієнт фінансової стабільності = І розділ П / (розрахунки з

Коефіцієнт фінансової стабільності^ на початок року) = 4508,0 /

(700,5 +1588,0)-1,969

Коефіцієнт фінансової стабільності^ на кінець періоду) =4581,0 /

(572,2 + 1449,6) = 2,317

Нормативне значення коефіцієнту повинно бути більшим 1, що говорить про

перевищення власних коштів над позиковими, та вказує нате, що підприємство

має достатній рівень фінансової стійкості.

Далі проаналізуємо структуру Кт заборгованості. Аналізу підлягають дані III

розділу пасиву балансу "Розрахунки та інші короткострокові пасиви".

Говорячи про кредиторську заборгованість доцільно зазначити, що вона є дуже

важливим показником, який характеризує діяльність підприємства а також має

ряд важливих властивостей:

^ нав'язанність економічних відносин, тобто виникнення

кредиторської заборгованості зазвичай прибуткове для одних і

збиткове для інших господарюючих суб'єктів;

^ кредиторська заборгованість має властивість заміщувати власні

оборотні кошти підприємства;

^ кредиторська заборгованість володіє властивістю "виштовхувати" з

господарського обороту банківський кредит ( ця властивість бере

свої витоки виходячи з дешевизни кредиторської заборгованості

порівняно з банківським кредитом);

/ кредиторська заборгованість характеризується дуже швидкою

розповсюдженістю від підприємства до підприємства по ланцюгу

взаємопов'язаних платежів, що викликає необхідність заліку

взаємних вимог;

^ сприяє трансформації безготівкових розрахунків, зокрема

відбувається зміна способів платежів.

Отже, розглядаючи структуру Кт заборгованості треба звернути увагу на

наступні статті балансу (додаток 1), наведені в таблиці, яка приведена нижче.

Таблиця 8.

Кредиторська заборгованість ВАТ "Онікс" станом на 01.01.98 р.

(вихідні дані надані ГФ АППБ "Аваль").

Статті балансу	На початок року	На кінець звітного періоду	відхилен ЦЯ
1	2	3	4
Короткострокові кредити банків	300,0	260,0	-40,0
Розрахунки з кредиторами:
За товари, роботи, послуги строк сплати яких не настав	700,5	527,2	-173,3

1	2	'5	4
3 бюджетом	39,2	89,6	+50,4
По страхуванню	45,3	45,5	+0,2
По оплаті праці	110,4	86,9	-23,5
3 іншими кредиторами	48,9	44,4	-4,5
Всього	1588,1	1432,6	-155,5

За короткостроковими кредитами банків ми бачимо заборгованість на

початок року 300000 грн., відхилення за цією статтею складає 40000 грн.,

тобто має місце остаточна сума заборгованості -260000 грн. Це свідчить про

постійний брак коштів у підприємства на забезпечення поточної діяльності, а

також про неможливість вивільнення ресурсів.

Але, якщо дивитися на цю ситуацію з іншого боку, то можна сказати, що це

позитивна тенденція, тому що ми бачимо як підприємство виконує свої

зобов'язання за короткостроковими кредитами - відбувається процес погашення

відсотків за раніше отриманими кредитами.

Щодо розрахунків з кредиторами, то особливу увагу до себе привертає стаття

балансу, де відображені розрахунки з кредиторами за товари, роботи та послуги

строк сплати яких не настав. Ми бачимо, що за цією статтею Кт заборгованість

за звітний період зменшилась на 173300 грн. Це, безумовно, є позитивним

зрушенням, тому що підприємство знаходить можливість розраховуватися по своїм

боргам, хоча цей процес є не досить швидким.

Також маємо прострочену кредиторську заборгованість за товари, роботи,

послуги не сплачені в строк. Аналізуючи цю статтю спостерігаємо негативне

відхилення. Тобто сума заборгованості за цією статтею збільшилася на 35200

грн.

В господарському обороті прострочена кредиторська заборгованість

постійно взаємодіє із строковою кредиторською заборгованістю. Саме в такому

поєднанні кредиторська заборгованість в повній мірі відображається в

створених за її рахунок товарно-матеріальних цінностях, грошових коштах на

розрахунковому, валютному рахунках та в інших активах.

Також маємо збільшення кредиторської заборгованості по розрахункам з бюджетом,

по страхуванню. Але в загальному підсумку кредиторська заборгованість

зменшилася на 155500 грн. і склала на кінець звітного періоду

1432600 грн.

Аналізуючи структуру активів підприємства необхідно приділити увагу власним

оборотним засобам. Власні оборотні засоби ще називають робочим капіталом.

Робочий капітал являє собою різницю між оборотними активами підприємства

та його короткостроковими зобов'язаннями. Тобто робочий капітал є тією частиною

оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових

зобов'язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство

здатне сплатити свої власні поточні борги.

Робочий капітал = їїрозділ А +111розділ А - Ш розділ П

Робочий капітал ( на початок року) = 1225,1 + 630,4 - 1588,1 = 267,4

Робочий капітал ( на кінець періоду )= 1051,6+511,0- 1449,6=

113

На підставі проведених розрахунків можна стверджувати, що розмір робочого

капіталу за 10 місяців звітного періоду зменшився більш як в два рази. Це

дуже негативна тенденція, тому що основним і постійним джерелом збільшення

власних оборотних коштів є прибуток. Можна припустити, що величина робочого

капіталу зменшилась за рахунок зміни структури активів, структури джерел

коштів, а як результат цих негативних процесів - зменшився прибуток.

Так як робочий капітал зменшився, то необхідно з'ясувати як це вплинуло на

його маневреність. Маневреність робочого капіталу

характеризує частку запасів у його загальній сумі.

••

Маневреність капіталу = II розділ А /П розділ А + Ш розділ А -Ш розділ П

Маневреність капіталу (на початок року) = 1225,1 / 1225,1 + 630,4 -1588,1=4,6

Маневреність капіталу ( на кінець періоду) = 1051,6 /

1051,6 + 511,0 -1449,6 = 9,3

Виходячи із розрахунків ми бачимо що частка запасів в загальній сумі робочого

капіталу зросла. Це обумовлено зменшенням суми робочого капіталу

підприємства, що знайшло своє відображення в розрахунку показника робочого

капіталу.

Зростання товарних запасів характерно в умовах нестабільної економічної

ситуації. Можливі декілька варіантів розвитку подій:

1. Продукція накопичилась на складі і не може бути швидко реалізована. Це

можна пояснити специфікою роботи підприємства, а також неможливістю швидкого

перетворення товарів в грошові кошти в наслідок, наприклад, дії фактору

передоплати.

2. Немає ринку збуту продукції, що призводить до залучення кредитів

банківських установ.

За допомогою аналізу кредиторської заборгованості підприємства, а

саме статті пасиву балансу "Кредити банків" ми визначили обсяг заборгованості

за кредитами, що знаходить своє підтвердження в розрахунку показника

маневреності капіталу.

Таким чином, враховуючи високі відсоткові ставки за кредитами, можна зробити

висновок, що все це може вплинути на ступінь платоспроможності підприємства.

Важливим показником платоспроможності є коефіцієнт покриття. Він визначається

співвідношенням усіх поточних активів ( за вирахуванням витрат майбутніх

періодів) до короткострокових зобов'язань і характеризує достатність

оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року.

Коефіцієнт покриття = IIрозділ А + ПІ розділ А /III розділ П

Коефіцієнт покриття (на початок року) = 1225,1 + 630,4 / 1588,1 = 1,17

Коефіцієнт покриття( на кінець періоду) = 1051,6 + 511,0 / 1449,6 = 1,08

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів

припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань.

Критичне значення коефіцієнту == 1. При значенні коефіцієнту меншим за 1 -

підприємство має неліквідний баланс. Якщо значення коефіцієнту знаходиться в

межах від 1-1,5, в нашому випадку, то це свідчить про здатність підприємства

своєчасно ліквідувати свої борги, а також говорить про наявність ліквідного

балансу.

Вивчаючи ліквідність підприємства використовуючи цю методику слід також

застосувати коефіцієнт абсолютної ліквідності, який характеризує негайну

готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість.

2.3. Оцінка кредитоспроможності позичальника, методи заоезнечення крсдиив.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = (короткострокові фінансові

Коефіцієнт абсолютної ліквідності ( на початок року) = 43,1 +13,7

+141,0/1588,1=0,124

Коефіцієнт абсолютної ліквідності ( на кінець періоду) = 25,4 +

29,5 + 69,4/1449,6=0,085

Значення цього коефіцієнту рахується достатнім, якщо воно знаходиться в межах

від 0,2 - 0,35. Але так як отримане значення на початок року менше ніж 0,2, а

на кінець періоду воно зменшилося ще на 0,039.

Тобто, на початок звітного періоду підприємство мало можливість погасити свою

короткострокову заборгованість на 12,4%, а на кінець звітного періоду лише на

ї,У/о. Таким чиним мижлиш^гь погашення заборгованості на протязі всього

звітного періоду зменшилась 3,9%. Безумовно це є негативним явищем в роботі

підприємства, але вона пояснюється результатами аналізу кредиторської

заборгованості підприємства.

Тобто ми наочно бачимо, що підприємство не може в повній мірі погасити свою

наявну короткострокову заборгованість.

Наприкінці нашого аналізу доцільно звести отримані показники до єдиної форми

і здійснити остаточну оцінку підприємства за кожною методикою. На нашу думку

такий крок дозволить зробити дійсно відповідаючи реальним умовам достовірні

висновки, зокрема визначити, чи дійсно підприємство є здатним відповідати по

своїм

^ЦииО /ЮСІ-ГиП/ІІУІ» 1 '"Гі^іїіт

і.^ґ^^і.^і.-с^-хх^^.^^^хл^л-к^^^гу-^х'у^-. ^ --х-.'-г-і/^тй<-»_^тг

'-»•*"» ^^т т'т-'т.г Г-»тт/^ТТГ\Т>Т/'ТЛ^

щодо доцільності застосування цих методик. Тобто визначити яка із

застосованих методик більш ефективна при визначенні

кредитоспроможності підприємства в сучасних умовах., враховуючи специфіку

діяльності господарюючих суб'єктів.

Отже наведені нижче порівняльні таблиці за двома методиками, які

застосовувались в процесі оцінки кредитоспроможності підприємства,

ілюструють нам результати нашого дослідження.

Таблиця 9.

Загальна методика оцінки кредитоспроможності підприємства банком.

Показники	На початок року	На кінець періоду	Відхилення	Рейтинг
Валюта балансу	6096,1	6030,6	-65,5	Негативно
Рентабельність активів	-	0,066	-	Позитивно
Коефіцієнт загальної ліквідності	1,17	1,06	-0,11	Не менше 0,2 Негативно
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,012	0,011	-0,001	Не менше 0,2 Негативно
Коефіцієнт автономії	0,352	0,316	+0,036	Менше 1 Позитивно
Коефіцієнт маневреності	0,059	0,024	-0,035	Не менше 0,5 Негативно
Коефіцієнт фінансової стабільності	1,969	2,317	+0,348	Більше 1 Позитивно

Таблиця 10.

Методика оцінки фінансового стану підприємств та організацій Агентства з

питань запобігання банкрутству.

Показники	На початок року	На кінець періоду	Відхилення	Рейтинг
1	2	3	4	5
Валюта балансу	6096,1	6030,6	-65,5	Негативно
Коефіцієнт автономії	0,739	0,759	+0,02	Не менше 0,5 Позитивно
Коефіцієнт фінансової стабільності	1,969	2,265	+0,296	Більше 1 Позитивно
Робочий капітал	267,4	113	-154,4	Негативно

1	2	3	4	5
Маневреність капіталу	4,6	9,3	-4,7	Негативно
Коефіцієнт ' покриття	1,17	1,08	-0,09	ЇЛЛЇЛЇК- \ • Позитивно
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,124	0,085	-0,039	Від 0,2 до 0,35 Негативно
Кредиторська заборгованість	1588,1	1432,6	155,5	Зменшення Позитивно

Розглядаючи першу таблицю даних ми бачимо, що стан підприємства відповідає

майже всім основним нормативам, але це зрозуміло, бо якщо всі показники

задовольняли нормативним значенням, то підприємство не потребувало би

додаткового залучення коштів.

Розглядаючи другу таблицю даних, де був проведений більш детальний аналіз,

можна висловити думку що підприємство працює більш-менш нормально. Наприклад,

коефіцієнт автономії відповідає нормативним значення і навіть перевищує їх,

що ілюструє нам гарний фінансовий стан підприємства. Коефіцієнт покриття

вказує на те, що підприємство може вчасно погасити свої борги. Коефіцієнт

фінансової стабільності також відповідає нормативним вимогам. Тобто власні

кошти перевищують позикові.

Зважаючи на непрості економічні умови та на те, як важко підприємствам

існувати в сучасних умовах можна прийняти рішення про кредитування, але за

умови наявності відповідного забезпечення. Цей аспект надання кредиту також

підтверджується показниками ліквідності, які не відповідають вимогам

загальноприйнятих нормативів.

Банк надає позичальнику кредит, якщо останній має документи які засвідчують

забезпечення позики. Це може бути договір застави, поручительство, гарантія.

Особливу увагу треба приділити вартості матеріальних цінностей які

приймаються як забезпечення, можливості реалізації та передачі їх іншим

суб'єктам. Гарним забезпеченням рахується майно яке знаходиться в повній

власності позичальника.

При оцінці забезпечення слід враховувати наступні моменти:

• забезпечення повинно характеризуватися вартістю, яка має тенденцію до

збільшення, повинно легко реалізовуватися у випадку

необхідності, вартість забезпечення повинна перевищувати розміри позики та

процентів;

• з метою швидкої реалізації можливе зменшення ринкової ціни забезпечення;

• при реалізації майна банк витрачає певний час, тобто несе збитки які

пов'язані з недоотримання кредитного доходу від даного активу. Як правило,

під заставу банк приймає право користування землею, товарно-матеріальні

цінності, готову продукцію, або продукцію на переробці, основні виробничі

фонди, будинки, квартири, підприємства, а також інше майно позичальника в

порядку встановленому законодавством. Майно, яке приймається під заставу

повинно бути застрахованим.

В якості предмету застави не пропонується приймати майно, яке стане власністю

позичальника тільки після підписання кредитної угоди. Також не треба приймати

під забезпечення страховий поліс, враховуючи існуючу фінансову нестабільність

та велику ймовірність неплатоспроможності страхових компаній.

Що ж стосується методик оцінки кредитоспроможності, то тут треба зазначити,

що методика оцінки кредитоспроможності позичальника, яка використовується

банками дозволяє в певній мірі виявити фактори які впливають на фінансовий

стан підприємства, та дослідити їх.

Але використання останньої методики оцінки фінансового стану, на нашу думку,

є більш доцільним, тому що вона дозволяє зробити розгорнуту оцінку фінансово-

господарського стану підприємства, зокрема дослідити взаємозв'язок між

базовими показниками, які характеризують діяльність підприємства та дати

більш чіткий та достовірний висновок щодо кредитоспроможності позичальника.

Страницы: 1, 2, 3