Організація депозитних операцій з фізичними особами в ВАТ "Ощадбанк"

Організація депозитних операцій з фізичними особами в ВАТ "Ощадбанк"

3

• Зміст
• ВСТУП 4
• РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ 5
• 1.1. Сутність та класифікація депозитних операцій. 5
• 1.2. Принципи організації депозитних операцій банку з фізичними особами. 15
• 1.3. Нормативно-правове регулювання депозитних операцій з фізичними особами 21
• РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ В ВАТ «ОЩАДБАНК» 37
• 2.1. Загальна характеристика діяльності ВАТ «Ощадбанк» 37
• 2.2. Аналіз депозитного портфелю «Ощадбанк» 45
• 2.3. Особливості організації депозитних операцій по Ощадбанку 4
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 69
• ДОДАТКИ..............................................................................................................71
• ВСТУП
• В рамках здійснення банківської діяльності банки мають право залучати кошти фізичних та юридичних осіб у вклади з метою їх розміщення від власного імені, на власних умовах та на власний ризик. Актуальність даної теми зумовлена ростом обсягу депозитних вкладів фізичних осіб як в структурі депозитних вкладів, так і в абсолютній величині.

Мета дипломної роботи -- дослідження механізму здійснення депозитних операцій банку з фізичними особами. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду завдань:

розглянути поняття «депозитна операція» та класифікацію депозитних операцій;

проаналізувати принципи організації депозитних операцій банку з фізичними особами;

розглянути загальну характеристику діяльності банку;

проаналізувати склад та структуру депозитного портфеля банку.

Об'єктом дослідження є депозитні операції банку з фізичними особами. Предметом дослідження є організаційні аспекти здійснення депозитних операцій банку з фізичними особами. Дане дослідження проводилось із застосуванням діалектичного підходу до вивчення сучасного стану проведення банківських депозитних операцій з фізичними особами. В процесі дослідження організації депозитних операцій з фізичними особами були використані поєднання абстрактного й конкретного, індукція, дедукція, аналіз і синтез, групування й порівняння, конкретизація. Для обробки даних, наведених у дослідженні застосовувались: огляд, документальна перевірка, групування, структурний аналіз, узагальнення, підрахунок. Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених з теорії, організації та методики здійснення депозитних операцій з фізичними особами, законодавчі акти, періодичні видання.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ

1.1. Сутність та класифікація депозитних операцій

Сутність депозитної операції полягає в акумуляції банком як фінансовим посередником на ринку фінансових ресурсів тимчасово вільних грошових коштів на визначений термін та за визначену плату та розміщення даних фінансових ресурсів від свого імені, на власний розсуд та ризик.

Згідно ст. 47 Закону України «Про банки и банківську діяльність» банки мають право здійснювати наступні операції:

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик [2, 31].

Таким чином, операція банку - це дія банківської установи, спрямована на забезпечення її функціонування, з одного боку, як суб'єкта підприємницької діяльності, з іншого - як фінансового посередника, який здійснює притаманні йому функції. Можна виділити поняття «банківська операція» -- це комплекс взаємопов'язаних дій, що здійснюються банком, якому чинним законодавством надається виключне право на її здійснення.

Відповідно до Постанови Національного банку України «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» № 516 від 03.12.2003 р. під вкладною (депозитною) операцією розуміють операцію банку із залучення грошових коштів або банківських металів від вкладників на їх рахунки в банку на договірних засадах або депонування грошових коштів вкладниками з оформленням їх ощадними (депозитними) сертифікатами [3].

Депозитні банківські операції належать до пасивних операцій банківської установи, тобто це операції, за допомогою яких банки формують свої грошові ресурси для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

Метою здійснення депозитних операцій є:

залучення коштів для подальшого їх розміщення в активні операції;

залучення коштів для поповнення ліквідності з метою розрахунків за зобов'язаннями.

Об'єктами депозитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах, визначених двохсторонньою угодою. Об'єкти депозитних операцій -- це депозити, тобто суми грошових коштів, які суб'єкти депозитних операцій вносять на визначений час та які залишаються на рахунках у банках черг і діючий порядок здійснення банківських операцій.

Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, що виступають як позичальники, і власники коштів, які виступають кредиторами банківської установи. Суб'єктом депозитної операції з фізичними особами є вкладник, тобто фізична особа, яка здійснила розміщення готівкових (безготівкових) грошових коштів або банківських металів на рахунок у банку чи придбала ощадний (депозитний) сертифікат банку на договірних умовах. Власник депозиту є депонентом. До суб'єктів депозитних операцій можна віднести державні підприємства та організації, державні установи, кооперативи, акціонерні товариства, змішані підприємства за участю іноземного капіталу, партійні та громадські організації і фонди, фінансові та страхові компанії, інвестиційні та трастові компанії і фонди, окремі фізичні особи та їх об'єднання, банки та інші кредитні установи [13, 121].

Операції банків з банківськими металами здійснюються або з фізичною поставкою банківських металів, або без фізичної поставки банківських металів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань здійснення операцій з банківськими металами [19, 431].

Розміщення грошових коштів у депозити для фізичних та юридичних осіб дає можливість:

одержання стабільного доходу в національній та іноземній валюті від визначений відсоток і на фіксований термін;

встановлення оптимальних термінів виплати відсотків за внесок (щомісяця, щокварталу або після закінчення терміну дії депозитного договору);

збільшення суми внеску протягом терміну дії депозитного договору;

одержання гарантії своєчасного повернення коштів;

використання депозитних протягом терміну дії в якості забезпечення, при необхідності одержання кредиту.

Для банківських установ депозитні операції є вигідними, оскільки надають банкам фінансові ресурси для здійснення своєї діяльності, підтримання поточної ліквідності банківських установ, тощо.

Необхідно зауважити, що депозитні операції відіграють одну з провідних ролей в діяльності банку:

· вони є головним джерелом залучення ресурсів для проведення активних операцій, від їх характеру залежать напрямки кредитування і прибутковість банку;

· правильна організація депозитних операцій забезпечує достатню ліквідність банків;

· депозитні операції сприяють прискоренню безготівкових розрахунків.

· залучені кошти зазвичай дешевше міжбанківських кредитів.

Водночас депозитні операції мають певні вади. По-перше, депозитне залучення коштів пов'язане зі значними маркетинговими зусиллями, грошовими та матеріальними витратами банків. По-друге, одну частину залучених коштів банки повинні зберігати в Національному банку України, а за іншу здійснювати платежі до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. По-третє, депозитне залучення коштів залежить в основному від ініціативи потенційних вкладників, а не від банку, якому часто буває важко, а то й неможливо здійснити оперативне залучення коштів у вклади [9, 12]. Слід враховувати те, що обсяги тимчасово вільних грошових коштів у межах окремо взятого регіону та країни в цілому на визначений момент часу обмежені.

Депозитні операції банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або в безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається в письмовій формі (ст. 340 Господарського кодексу України) [1, 144].

У світовій банківській практиці всі залучені ресурси за способом їх акумуляції групують таким чином:

депозити;

недепозитні залучені кошти.

Операції, пов'язані із залученням коштів для вкладів, називаються депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту банку рахунок, на якому зберігаються його грошові кошти.

Ресурсна база сучасного банку характеризується широкою різноманіт-ністю видів депозитів. На нашу думку основні з них такі:

залежно від терміну та порядку вилучення депозити поділяють на депозити до запитання, термінові, спеціальні;

за ступенем подорожчання депозити поділяють на безкоштовні (кошти на поточних рахунках клієнтів) і платні (кошти на депозитних рахунках);

з точки зору призначення можна виділити три види депозитів: до запитання, термінові, ощадні [15, 220].

Активні депозити -- це розміщення банківських коштів на рахунках в інших банках, пасивні -- це залучення банками коштів від своїх клієнтів.

Депозити заведено поділяти на такі:

до запитання;

строкові на визначений термін;

ощадні внески населення;

ощадні (депозитні) сертифікати.

Депозити до запитання - це зобов'язання, які не мають конкретного строку. Вклади до запитання можуть бути вилучені в будь-який час на першу вимогу вкладника. Це кошти, що знаходяться на поточних, бюджетних рахунках КБ і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати відсотків за залишками коштів за такими рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих рахунків. За вкладами до запитання нараховується низький відсоток [12, 14].

Внески до запитання розміщують ті, кому потрібні кошти в ліквідній формі для здійснення поточних розрахунків. До даного виду депозитів входять також так звані чекові депозити, при яких кошти знімаються з рахунку за допомогою чеків. Внески до запитання є нестабільними, що обмежує можливість їх використання банком для позичкових та інвестиційних операцій. В умовах відсутності (як правило) плати за депозити до запитання банки намагаються залучити клієнтів і стимулювати приріст поточних внесків за рахунок надання їм додаткових послуг та підвищення якості обслуговування. Це, зокрема, кредитування з поточного рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків: застосування кредитних карток, чеків, розрахунково-консультативне обслуговування тощо. До вкладів до запитання належать також кредитові залишки за контокорентним рахунком або поточним рахунком з овердрафтом. Для покриття операційних витрат, пов'язаних із веденням поточних рахунків, банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Комісія може утримуватися з депозитного процента. Деякі банки не стягують комісії за ведення поточних рахунків за умови зберігання на них стабільного залишку не нижче від установленого рівня [18, 6].

Строкові депозити - це зобов'язання, які мають певний строк. Це кошти, що зберігаються на депозитних рахунках у банку протягом строку, визначеного у депозитній угоді. Внески на визначений строк розміщуються у великих сумах. Банки виплачують за строковими депозитами більш високий відсоток, ніж за депозитами до запитання. Збереження коштів на строкових депозитах вигідно як клієнту, так і банку. Строкові вклади є для банків кращим видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні в банківському плануванні. За ними сплачується високий депозитний процент, рівень якого диференціюється залежно від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення загальної динаміки ставок грошового ринку та інших умов.

Строкові вклади не використовуються для здійснення поточних платежів. Якщо вкладник бажає змінити суму внеску -- зменшити або збільшити, то він може розірвати депозитну угоду і переоформити свій строковий вклад на нових умовах. При достроковому вилученні коштів з такого депозиту власник, як правило, позбавляється передбачених угодою процентів. У цьому випадку проценти знижуються до рівня, передбаченого по вкладах до запитання [14, 52].

До строкових депозитів у банківській практиці відносять депозити овернайт - депозити, залучені банком на строк не більше одного операційного дня (без урахування неробочих днів банку). Строковими депозитами є також кошти, отримані від інших КБ як депозит (вклад) на конкретний строк.

Строковий депозит з виплатою відсотків після закінчення дії договору призначений для отримання гарантованого доходу після закінчення строку депозиту. Сьогодні можна внести свої кошти на строк від 90 днів до 2 років. Більший строк розміщення банківського вкладу дозволить отримати більший дохід. Поповнення або часткове використання коштів по вкладу не передбачається. Відсоткова ставка строкового депозиту протягом дії договору не змінюється. При достроковому розірванні договору відсотки сплачуються у розмірі процентів по вкладах на вимогу. Після закінчення строку дії договору сума банківського вкладу та нараховані відсотки зараховуються на поточний рахунок, що безкоштовно відкривається одночасно з вкладом і може бути використаний для здійснення розрахунків.

Строковий депозит з щомісячною сплатою відсотків призначений для гарантованого збереження коштів і отримання щомісячного доходу у вигляді відсотків на повсякденні потреби. Договір на банківський вклад укладається на 1 чи 2 роки. Умови строкового депозиту з щомісячною сплатою відсотків не передбачають можливості поповнення. Відсотки щомісячно зараховуються на поточний рахунок, що відкривається безкоштовно. Відсоткова ставка по строковому депозиту протягом дії договору не змінюється. При достроковому розірванні договору відсотки сплачуються у розмірі процентів по вкладах на вимогу.

Строковий депозит з правом поповнення призначений для накопичення коштів протягом строку дії договору - 180, 270 днів, 1 чи 2 роки. Кількість поповнень банківського вкладу протягом дії договору необмежена. Строковий депозит із правом поповнення не передбачає можливості часткового використання коштів. Відсоткова ставка протягом дії договору не змінюється та не залежить від суми депозиту. Відсотки за строковим депозитом із правом поповнення нараховуються та сплачуються після закінчення строку дії договору. При достроковому розірванні договору відсотки сплачуються у розмірі процентів по вкладах на вимогу.

Ощадний вклад з щорічною сплатою відсотків призначений для вільного режиму накопичення і використання коштів. Рахунок відкривається на необмежений термін. Поповнювати депозитний ощадний вклад можна як готівкою, так і в безготівковій формі. Можливість зняти гроші готівкою або перерахувати їх на Ваш поточний рахунок або картку. Відсотки за банківським вкладом нараховуються та сплачуються щорічно. При укладанні депозитного договору безкоштовно відкривається поточний рахунок, який призначений для зарахування коштів і здійснення грошових переказів та платежів. Відсоткова ставка змінюється у кінці кожного року дії договору 1-го числа місяця, в якому його було укладено. При розірванні договору виплачуються відсотки у повному обсязі за фактичний період зберігання вкладу.

Ощадні вклади - це вклади населення, розміщуванні у банках з метою зберігання і нагромадження. Для цього виду депозиту характерна наявність спеціальної ощадної книжки, яка видається банком вкладникові і в якій фіксуються операції з ощадним вкладом. Банківський вексель має депозитну природу, і цим він схожий на сертифікат. Проте, на відміну від сертифіката, банківський вексель може бути використаний його власником як платіжний засіб за товари і послуги, причому новий власник векселя може передавати його третій особі шляхом індосаменту. Щоб придбати банківський вексель, покупець має перерахувати гроші на рахунок банку-продавця, після чого останній виписує банківський вексель на ім'я покупця і позначає дату зарахування грошей. Погашення банківських векселів відбувається шляхом їх викупу після закінчення терміну обертання або ж дострокового викупу. У банківських векселях указується величина прибутку у вигляді процента до номіналу, що одержує власник векселя. Це означає, що продаються векселі за номіналом, а викуповуються банком за ціною продажу. При цьому векселі використовуються лише у міжнародних програмах.

Депозити до запитання, які у світовій банківській практиці називають трансакційними, -- це кошти, які можуть бути вилучені клієнтами в будь-який час, тобто зберігання не обумовлюється, і за цими рахунками банки здійснюють платежі на доручення їх власників. Ці депозити можуть бути як безпроцентними, так і з виплатою процентів. Умови виплати процентів за цими депозитами обумовлюються у двосторонніх угодах. Залишки коштів на цих рахунках постійно змінюються, тому банки цей вид залучених коштів можуть використовувати тільки для короткострокових вкладень, постійно стежачи при цьому за поточною ліквідністю балансу.

У більшості комерційних банків депозити до запитання мають найбільшу питому вагу в структурі залучених коштів. У зарубіжних банках до безстрокових депозитів відносять також контокорентний рахунок -- активно-пасивний рахунок, що поєднує поточний і кредитні рахунки. Кредитове сальдо цього рахунку означає, що клієнт має власні кошти, дебетове -- що їх необхідно позичити йому для розрахунків. Банк одноразово вста-новлює ліміт на суму кредиту під дебетове сальдо і кре-дитує клієнта. Цей кредит називають контокорентним.

Депозити на визначений строк -- це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається при відкритті. До них належать: рахунки з обліку ощадних сертифікатів, строкові і цільові рахунки фізичних осіб, рахунки для збереження бюджетних коштів та для фінансування капітальних вкладень. Відмінністю ощадних вкладів від строкових є те, що вони не мають фіксованого терміну зберігання, невеликі за мінімальним розміром, не потребують попереднього повідомлення про вилучення. Ощадні, вклади призначені не для розрахунків, а для заощадження коштів.

Характерні особливості ощадних вкладів:

1. Невелика мінімальна сума.

2. Плавне зростання коштів на рахунку.

3. Видача власнику вкладу іменного свідоцтва - ощадної книжки.

Деякі банки відмовляються від ощадної книжки і замінюють її виписками про стан рахунку. Це зменшує витрати банку на ведення рахунку, а також запобігає зловживанням, пов'язаним зі злодійством, шахрайством тощо.

У загальній системі банківських депозитів виділяють також так звані спеціальні вклади. До них належать: кошти, зарезервовані на окремих рахунках для проведення акредитивних розрахунків та розрахунків за допомогою лімітованих чекових книжок; кошти для факторингових операцій; кошти для міжбанківських розрахунків; кредиторська заборгованість тощо.

Важливе значення мають міжбанківські депозити, які надаються в межах кореспондентських відносин між банками. Часто міжбанківські депозити відіграють роль інструмента налагодження більш тісних і довірливих кореспондентських відносин між банками. Іноді банки використовують у своїй діяльності так звані гарантійні депозити. Вони відкриваються на вимогу банку-кредитора у випадку, коли у нього існують сумніви щодо знецінення активів, або є ризик неплатоспроможності клієнта-позичальника [9, 64].

У звіті про залишки за депозитами КБ України мають щомісяця подавати у регіональні управління НБУ дані про такі види депозитів: міжбанківський ринок - депозити розміщені, депозити залучені; небанківський ринок - депозити небанківських фінансових підприємств, депозити нефінансових державних підприємств, депозити нефінансових недержавних підприємств, депозити некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, депозити фізичних осіб, депозити інших домашніх господарств, депозити бюджету та позабюджетних фондів України (державного бюджету, клієнтів, які утримуються з державного бюджету, місцевих бюджетів), рахунки за довірчими операціями, ощадні сертифікати.

Таким чином, під депозитною операцією розуміють залучення до банківської установи тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб для подальшого розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Депозитні операції відносяться до пасивних операцій, тобто мають напрямленість на формування фінансових ресурсів банківської установ та забезпечення її поточної та стратегічної ліквідності.

1.2. Принципи організації депозитних операцій банку з фізичними

особами.

Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується:

· договором банківського рахунку;

· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;

· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката;

· договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Ощадний (депозитний) сертифікат -- це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника сертифіката або його правонаступника на одержання після закінчення встановленого строку суми вкладу (депозиту) та процентів, установлених сертифікатом, у банку, який його видав процентний ощадний (депозитний) сертифікат -- це ощадний (депозитний) сертифікат, який випущений банком з визначеною процентною ставкою

Умовно можна виділити наступні етапи здійснення депозитних операцій з фізичними особами, що наведені на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Механізм взаємодії банку та клієнта при проведенні депозитних операцій

Договори банківського рахунку та банківського вкладу (депозиту) визначають права, зобов'язання суб'єктів вкладних (депозитних) операцій (власників грошових коштів або банківських металів і банку) та інші умови, визначені Цивільним кодексом України, і мають бути підписані сторонами договору (уповноваженими ними особами). Договір, укладений з фізичною особою, скріплюється печаткою банку, а договір, укладений з юридичною особою, скріплюється печатками сторін.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Банки можуть укладати з фізичними особами договори банківського вкладу (депозиту) на користь третьої особи відповідно до законодавства України. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6