Організаційно-економічні аспекти підвищення конкурентоспроможності українських банків

С1-Сп - суб'єкти банківської конкуренції;

О - об'єкти банківської конкуренції.

Зони банківської конкуренції:

1 - тотальна; 2 - сильна; 3 - середня; 4 - слабка.

Рис.1.5. Схематична модель банківської конкуренції

Згідно з цією моделлю, на один об'єкт одночасно діє п - кількість банків-конкурентів. За мірою зосередженості суб'єктів конкуренції на одному об'єкті виділяють чотири зони конкуренції.

Треба зауважити, що головною перевагою цієї класифікації є її простота та універсальність, що може стати в нагоді при побудові загального уявлення про рівень конкурентної боротьби на ринку банківських послуг. Проте на наступному етапі виникає необхідність більш детально визначити відмінності та специфіку конкурентних процесів, що неможливо здійснити за допомогою даної класифікації.

В цьому випадку необхідно врахувати переваги класифікації, що сформулювали та розробили науковці Козьменко С.М., Шпиг Ф.І. [32, 63].

Автори не обмежують свою теорію загальними та універсальними концепціями: залежно від конкуруючих суб'єктів виділяється конкуренція продавців і конкуренція покупців, крім того проводиться класифікація видів конкурентної боротьби з урахуванням внутрішньогалузевих та міжгалузевих аспектів діяльності банківської установи (рис. 1.6).

Рис.1.6. Види банківської конкуренції

Внутрішньогалузева конкуренція здійснюється в одній із двох форм - предметній і видовій.

Предметна конкуренція існує між організаціями, які випускають ідентичні товари (послуги), що відрізняються тільки рівнем якості, відповідно і ціною. Присутня при наданні послуг масового асортименту, що є стандартизованими, однорідними. Практично всі банки приймають від фізичних осіб різноманітні внески (до запитання, ощадні, термінові та ін.).

Видова конкуренція має місце при продажу товарів одного виду, але з відмінностями як мінімум за одним з істотно важливих параметрів. Наприклад, більшість банківських послуг надається з метою вирішення фінансових проблем конкретного клієнта (кредитування підприємств, надання гарантій, послуги депозитарію і т.д.). При цьому у кожному конкретному випадку умови надання послуги визначаються індивідуальним договором.

Таким чином, внутрішньогалузева банківська конкуренція здійснюється між організаціями, що працюють у тій чи іншій банківській сфері.

Міжгалузева банківська конкуренція має місце між суб'єктами, інтереси яких традиційно належать до різних сфер діяльності і основним її видом є перелив капіталу.

Функціональна конкуренція ґрунтується на можливості різних за походженням товарів (послуг) задовольняти аналогічні потреби, тобто виступати взаємозамінними товарами і в банківській сфері практично не спостерігається. Це пояснюється специфікою банківської діяльності пов'язаної з неможливістю знайти товар-субститут.

Наведена класифікація не є вичерпною і деякі автори [24, 60] залежно від методів, що використовуються для отримання конкурентних переваг, виділяють цінову (різниця в цінах на банківські продукти і тарифах на банківські послуги, гнучкі схеми оплати послуг, пільгові умови надання послуг) та нецінову конкуренцію (поліпшення якості обслуговування, збільшення асортименту банківських продуктів і поліпшення їхньої якості, а також проведення рекламних заходів на телебаченні, радіо і пресі, використання прямої поштової реклами, зовнішньої реклами і реклами в мережі Інтернет).

Порівняльну класифікацію методів даних видів конкуренції доцільно відобразити схематично наступним чином (рис. 1.7) [61].

Рис.1.7. Порівняльна класифікація видів конкуренції (залежно від методів)

Механізм взаємозв'язку та ролі конкурентоспроможної банківської системи в умовах інвестиційної моделі розвитку економіки України наведено на рис. 1.8.

Зауважимо, що банківські установи прагнуть зберігати високий паритет процентних ставок, фактично не конкуруючи у сфері цін на послуги. Це пов'язано з державним впливом на рівень процентних ставок та існуванням нижньої межі відсоткової ставки, нижче за яку банк не буде отримувати прибуток.

Таким чином, на сучасному етапі конкуренція в банківській сфері набуває все більш нецінового характеру, оскільки даний вид конкуренції пов'язаний переважно з якістю послуг, при чому крім орієнтації на поліпшення загальної якості обслуговування, значну увагу приділяється диференціації якості однотипних послуг залежно від ціни, типу клієнтури, каналів збуту та ін.

Визначившись з видами банківської конкурентної боротьби, узагальнивши та систематизувавши її класифікацію, можна зробити висновок, що питання всебічної класифікація видів конкурентної боротьби у банківській сфері є достатньо широким та має декілька напрямів до визначення свого змісту. Це пояснюється багатогранністю поняття «банківська конкуренція» та універсальністю теорії конкуренції в цілому.

Банківські установи при визначенні поточного стану справ, рівня конкурентоздатності та подальшого плану розвитку мають можливість використовувати наступні види класифікацій: класифікація видів за допомогою сегментації рівнів та зон конкуренції або більш точний та глибокий вид систематизації, який ґрунтується на класифікації в залежності від певних критеріїв.

А оскільки жодний з наведених видових характеристик не можна вважати переважаючим, то і банки обиратимуть їх в залежності від передбачуваних задач, що стоять перед установою, що визначить їхню належність до рівня конкурентної боротьби на ринку банківських послуг або до певного сектору ринку банківських послуг.

1.3 Конкурентоспроможність банківського продукту як основа забезпечення конкурентних позицій банку

Дослідження, що були проведені в попередніх пунктах, дають змогу стверджувати, що банківська конкуренція - це економічне суперництво банківських установ на ринку банківських послуг [54]. І наявність умов функціонування конкурентного ринку в банківській сфері сьогодні не викликає сумнівів, завдяки чому кожен банк створює власні конкурентні переваги, а саме: розширює сегменти ринку послуг за рахунок кращого задоволення потреб його клієнтів; пропонує банківські продукти у більшій кількості та кращої якості, ніж у конкурентів; надає змогу змінювати ціни на послуги; запроваджує найновітніші банківські технології. Не менш важливою передумовою досягнення конкурсних переваг є якість і ефективність управління, необхідність розроблення й удосконалення власної концепції розвитку банку і моделі управління ним.

Вихід на ринок з конкурентоспроможним товаром (послугою) - ключовий момент у діяльності організації з засвоєння ринку та закріплення на ньому. Далі здійснюється систематична робота з управління конкурентоспроможністю товару (послуги).

В межах даного підрозділу необхідно зупинитися на понятті «конкурентоспроможність товару», під якою розуміють сукупність якісних і вартісних (цінових) характеристик товару, що забезпечує задоволення конкурентної потреби клієнта. Конкурентоспроможність товару припускає досить гнучку реакцію продавця на вимоги ринку та поведінку конкурентів. Товар необхідної споживчої цінності не тільки має бути виробленим у певних кількостях і вчасно доставленим споживачам,, необхідно мати також гарантований його сервіс на рівні, не нижчому за той, що склався у світовій практиці.

Конкурентоспроможність окремого товару (послуги) визначається як перевага порівняно з іншим товаром (аналогічним за призначенням чи його замінником) при вирішенні потенційним покупцем його проблем. Тобто це рівень відповідності товару вимогам цільових груп споживачів або вибраного ринку за найважливішими характеристиками - технічними, економічними тощо.

Оскільки конкурентні позиції банківської установи, в певній мірі забезпечується завдяки конкурентоспроможним банківським продуктам (послугам), потрібно дослідити більш ширше структуру конкурентоспроможного товару.

Необхідно розрізняти параметри та показники конкурентоспроможності товару.

Параметри конкурентоспроможності - це найчастіше кількісні характеристики властивостей товару, які враховують галузеві особливості його оцінки. Виділяють окремі групи параметрів конкурентоспроможності - технічні, економічні, нормативні.

Технічні параметри описують технічні й фізичні властивості товару, що визначають особливості сфери та способи його використання, а також функції, які виконує товар у процесі споживання. Технічні параметри поділяються на параметри призначення, ергономічні та естетичні параметри.

Параметри призначення характеризують напрями використання продукції та функції, які вона покликана виконувати. За ними можна судити про корисний ефект, що досягається за допомогою використання даної продукції в конкретних умовах споживання.

Параметри призначення можна поділити на:

класифікаційні параметри, за якими визначають належність продукції до певного класу та які використовуються для оцінки лише на етапі вибору галузі реалізації продукції і товарів-конкурентів; вони є базою для подальшого аналізу;

параметри технічної ефективності, що характеризують прогресивність технічних рішень і використовуються при розробці та виготовленні продукції (продуктивність обладнання, точність та швидкість роботи вимірювальних приладів);

конструктивні параметри, пов'язані з основними проектно-конструкторськими рішеннями (склад виробу, його структура, розміри, вага).

Ергономічні параметри характеризують продукцію з погляду її відповідності властивостям людського організму при виконанні трудових операцій або споживанні (гігієнічні, антропометричні, фізіологічні властивості людини, що проявляються у виробничих та життєвих процесах).

Естетичні параметри - це параметри інформаційної виразності (раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції та стабільність товарного вигляду).

Економічні параметри визначають рівень витрат на виробництво та ціни споживання через витрати на придбання, обслуговування, споживання, утилізацію товару. Економічні параметри поділяються на: одноразові (витрати на придбання продукції, витрати на транспортування, митні тарифи, витрати на наладку та пробний запуск і т.д.); поточні (оплата праці обслуговуючого персоналу; витрати на пальне та електроенергію; додаткові витрати, пов'язані з доставкою, погрузкою та розгрузкою пального; витрати на сировину; витрати на основні та допоміжні матеріали, необхідні для використання продукції; витрати на ремонт, запасні частини та ін.).

Нормативні параметри характеризують відповідність товару (послуги) встановленим нормам, стандартам і вимогам, що обумовлюються законодавством та іншими нормативними документами (параметри патентної чистоти, екологічні параметри, параметри безпеки, за якими для даного ринку встановлені обов'язкові діючі вимоги міжнародних і національних стандартів, технічних регламентів, норм, законодавства).

Якщо розглядати стійкість банківської установи через призму конкурентоспроможності товару, то це можливість здійснення ефективної господарської діяльності та досягнення практичної прибуткової реалізації своїх послуг в умовах конкурентного ринку. При цьому створення та реалізація конкурентоспроможних послуг є узагальненим показником стійкості банку.

Нині у банківському бізнесі точиться жорстка боротьба як за збереження наявних клієнтів і надання їм нових банківських послуг, так і за залучення нових. Для цього треба пропонувати кращі умови обслуговування, підвищити їхню якість. Водночас банкам треба ретельніше вивчати нові потреби клієнтів у тих чи інших банківських продуктах.

Для цього банківські установи використовують продуктову політику, один з перших елементів комплексу маркетингу, який розробляється для впливу на цільову аудиторію клієнтів.

Асортиментну політику банківської установи визначає ефективність процесу створення і впровадження специфічного банківського продукту на ринок. Сутність асортиментної політики полягає у визначенні й підтримці оптимальної структури набору пропонованих послуг, який необхідно продавати, виходячи з цілей самого банку.

Асортиментна політика дає змогу підтримувати конкурентоспроможність банківських продуктів, що в свою чергу забезпечує конкурентну позицію самої банківської установи. Тому основним завданням асортиментної політики банку є:

визначення і задоволення запитів споживачів - клієнтів;

оптимальне використання технологічних знань і досвіду самого банку;

оптимізація фінансових результатів;

перетворення різних потенційних банківських послуг у реальні;

дотримання принципів гнучкості процесу наданих послуг, оптимальної кваліфікації кадрів і іншої логічної залежності.

Процес розроблення та планування асортиментної політики банку пов'язаний із ретельним аналізом специфічних характеристик банківських продуктів та їхніми відмінними рисами, а саме:

невідчутність послуг, їхній абстрактний характер - неможливо відчути матеріально або побачити й оцінити доти, доки клієнт їх не одержить. Тому ключовим словом у маркетингу послуг є вигода, яку отримує клієнт, звернувшись до послуг банку. Але, щоб реально оцінити і представити в інформаційному зверненні цю вигоду, необхідно знати своїх конкурентів, специфіку їхніх послуг, методи реклами та стимулювання, які вони використовують. Основними шляхами підвищення відчутності банківських послуг є : акцентування уваги на потенційних вигодах взаємин із клієнтами; залучення до розробки і проведення рекламних кампаній солідних організацій чи забезпечення фахівцями власних структурних підрозділів з реклами та РR);

мінливість якості продукту - мінливість якості і невіддільність послуг від кваліфікації людей висувають особливі вимоги до навчання кадрів. Працівники банку повинні знати не тільки техніку банківської справи, а й психологію спілкування з людьми. Додаткову якість послуг, що пропонує банк, створює навколишнє оточення: інтер'єр банку, офісні меблі та інші зовнішні елементи;

необережність послуг - має бути особливий механізм вирівнювання попиту та пропозицій. Послуги не можна зберігати, як товари. Вони можуть бути спожиті клієнтами тільки в момент їх надання, Тому на періоди пікового попиту важливо заздалегідь планувати, що зробить банк для того, щоб не було черг: почне залучати додаткових працівників з інших відділів чи стимулювати звертання до банку в інший час тощо;

різноплановість форм розрахунків - надання банківських послуг пов'язане з використанням грошей у різних формах: наявні, безготівкові гроші і розрахунки;

майнова забезпеченість послуг - нематеріальні банківські послуги набувають зримих рис за допомогою майнових договірних відносин;

часова абстрактність послуги - більшість банківських послуг має тривалість у часі: угода, як правило, не обмежується одноразовим актом, встановлюється біль-менш тривалі зв'язки клієнта с банком [32].

Для залучення нових постійних клієнтів банки використовують рекламні та іміджеві заходи. Нині реклама посідає особливе місце, оскільки клієнти дедалі більше довіряють відкритим джерелам інформації, де банки надають вичерпні й достовірні дані про результати, методи і форми діяльності банку на ринку фінансових послуг. За допомогою певних рекламних заходів в уявленні клієнтів формується імідж стабільної сучасної фінансової установи.

В умовах загострення конкуренції на ринку банківських послуг безперечну перевагу над своїми конкурентами мають банки, які пропонують клієнтам велику кількість послуг. До основних продуктів конкурентоспроможного банку належать (рис 1.9).

Рис.1.9. Асортиментний ряд конкурентоспроможної банківської установи

Рішення про структуру базового асортименту послуг приймається на етапі створення банку, коли визначається: буде банк універсальним чи спеціалізованим, або на етапі стратегічного планування, у випадку зміни стратегії вже існуючого банку.

Незважаючи на подібність асортиментного ряду багатьох банківських установ України сьогодні, все ж таки задля забезпечення своїх конкурентних позицій на ринку банки повинні використовувати ідею «відмінності» від конкурентів, що в сучасних умовах можливо завдяки неціновим методам конкуренції, зокрема поліпшення якості обслуговування, збільшення асортименту банківських продуктів та їх доступності (філіальна мережа) і поліпшення їхньої якості, а також проведення рекламних заходів на телебаченні, радіо і в пресі, використання прямої поштової реклами, зовнішньої реклами і реклами у мережі Інтернет.

1.4 Техніко-економічна характеристика АКІБ «УкрСиббанк» BNP Paribas Group

АКІБ «УкрСиббанк» BNP Paribas Group - Акціонерний комерційний інноваційний банк -- зареєстрований 18 червня 1990 року. Сьогодні АКІБ «УкрСиббанк» BNP Paribas Group - третій найбільший банк країни, фінансовий супермаркет, що пропонує клієнтам сучасний банківський сервіс на рівні передових європейських стандартів. Банк забезпечує повний комплекс фінансових послуг для юридичних та фізичних осіб. З кожним роком «УкрСиббанк» BNP Paribas Group розширює свою присутність у всіх секторах фінансового ринку. «УкрСиббанк» BNP Paribas Group займає перше місце на перспективному ринку цінних паперів і визнаний кращим інвестиційним банком України. Банк є лідером в сегменті споживчого кредитування. Відділення банку відкриті у всіх регіонах країни. До кінця 2007 року мережа філій буде збільшена до 1000 відділень. Клієнтами «УкрСиббанку» BNP Paribas Group є десятки тисяч підприємств України, кількість рахунків фізичних осіб досягає кількох мільйонів. Високі кредитні рейтинги свідчать про міжнародне визнання надійності та прозорості фінансових операцій банку. Стратегічним інвестором «УкрСиббанку» BNP Paribas Group є одна з найбільших банківських систем усвіті BNP Paribas, якій належить 51% акцій банку. Передові технології BNP Paribas дозволять підвищити рівень та якість обслуговування роздрібних клієнтів, збільшення продуктового ряду «УкрСиббанку». Загальні зусилля «УкрСиббанку» та BNP Paribas призведуть до значного збільшення частки банку у всіх сегментах діяльності. На сьогодні регіональна мережа нараховує 967 філій та відділень по всій території України. Клієнтами АКІБ «УкрСиббанк» BNP Paribas є 69 тисяч підприємств України, кількість рахунків фізичних осіб перевищує 2,5 млн.

Аудитори Банку -- міжнародна компанія ТОВ АФ «PriceWaterhouseCoopers (Аудит)» та аудиторська фірма ТОВ «Українська аудиторська служба». Генеральним страховиком АКІБ «УкрСиббанк» BNP Paribas Group є закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий альянс».

Історичний розвиток банку виглядає наступним чином:

1990 р. Реєстрація Комерційного інноваційного банку „Харківинкомбанк”.

1991 р. Акціювання та зміна назви в Акціонерний комерційний банк „Харківинкомбанк”.

1992 р. Вступ банку в Українсько-Сибирську корпорацію „УкрСибинкор”. Зміна назви АКІБ „Харківинкомбанк” в АКІБ „УкрСиббанк”. Отримання ліцензії НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями. Відкриття першого кореспондентського рахунку в іноземній валюті у банку „Scalbert Dupont” (Франція). Початок роботи з фізичними особами.

1994 р. Впровадження автоматизованої банківської системи „Клієнт-Банк”. Вступ до Асоціації Українських Банків. Укладання агентської угоди з компанією American Express на продаж дорожніх чеків.

1995 р. Вступ банку до співтовариства SWIFT. Отримання дозволу Міністерства фінансів України на здійснення емісії та обігу цінних паперів.

1996 р. Оновлення складу акціонерів банку. Збільшення уставного фонду до 90 млн. грн. Відкриття філіалів банків в містах Черкаси, Сєверодонецьк та Житомир. Впровадження системи REUTERS. Отримання ліцензії на здійснення операцій на міжнародних валютних ринках.

1997 р. Відкриття філіалу в місті Київ. Початок співпраці з міжнародною аудиторською компанією „PriceWaterhouseCoopers”, проведення першої аудиторської перевірки банку за міжнародними стандартами. Початок роботи банку як дистриб'ютора кредитних карток Аmerican Express.

1998 р. Вступ банку до Внебіржової фондової торгової системи. Отримання дозволу ДКЦПФР на ведення реєстру власників іменних цінних паперів та право здійснення депозитарної діяльності. Початок проведення касового обслуговування міських бюджетів.

1999 р. Відкриття філіалів в містах Полтава, Севастополь, Одеса, Кривий Ріг та Дніпродзержинськ. Вступ в Харківський банківський союз. Нагородження банку „Золотою медаллю” Асоціації співпраці промисловості (Франція) за динаміку в розвитку та реалізації комерційних проектів.

2000 р. Відкриття філіалів в містах Ніколаєв, Дніпропетровськ, Донецьк, Маріуполь генерального представництва в Києві. Вступ банку в платіжну систему Europay. Початок реалізації карткового проекту „ГЕО” та роботи банку в системі Western Union.

2001 р. Активи банку перевищили 1 млрд. грн. Початок емісії карток MasterCard. Вступ в Українську міжбанківську асоціацію членів Europay International „EMA”. Відкриття філіалів банку в містах Запоріжжя та Львів. Початок реалізації проекту по створенню мережі типових відділень, а також реалізації проектів „Телефон-Банк” і „Інтернет-банкинг”. Вигідне розміщення корпоративних облігацій ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем”.

2002 р. Відкриття філіалів в містах Суми, Кіровоград, Вінниця, Херсон та Рівне. Початок реалізації програми довгострокового кредитування підприємств України. Активізація роботи по випуску корпоративних облігацій для українських підприємств, професіоналізм АКІБ „УкрСиббанк” було відмічено у рейтингу журналу „Компаньйон” - за результатами року банк було визнано кращим андеррайтером.

2003 р. Збільшення статутного фонду до 210 млн. грн. Переїзд Головного офісу банку у Київ. Активний розвиток роздрібного кредитування. Розмір кредитного портфелю за результатами третього кварталу перевищив 500 млн. дол. США. Відкриття Кримського регіонального представництва в Сімферополі та філіалу банка у Чернігові.

Лідерство на ринку облігаційних позик - випуск та обслуговування корпоративних облігацій ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.” (друга емісія), ДМА „Бориспіль” (друга емісія), ДП ЗАО „ПО „Київ-Конти” та „Конти-Інвест”, туристична фірма „САМ”, ДК „Укратрансгаз”, ООО „УкрСиб-Фінанс” на загальну суму більш 533 млн. грн.

2004 р. Збільшення статутного фонду до 600 млн.грн. Перевищення об'єму 1млрд. грн. За строковими вкладеннями населення. Випуск 250 тисячної платіжної картки. Початок емісії платіжних карток VISA INSTANT ISSUE. Відкриття Центра іпотечного кредитування АКІБ „УкрСиббанк”. Отримання ліцензії НБУ на здійснення операцій з єврооблігаціями Банку. Отримання довгострокового кредитного рейтингу В2/NP та Е+ - за фінансовою силою (РФС) від Агенства Moodys Investjr Service. Отримання звання „Кращий інвестиційний банк України» за результатами 2003 року від Міжнародного інформаційного агентства „Cвonds”.

2005 р. АКІБ „УкрСиббанк” вийшов на ринок банківських послуг Російської Федерації. Відкрив центри іпотечного кредитування АКІБ „УкрСиббанк” в містах Донецьк та Львів. Відкрито 600-е відділення „УкрСиббанку”. Загальні збори акціонерів прийняли рішення про збільшення статутного капіталу банку на 150 млн. грн. до 750 млн. грн. Банк зайняв четверте місце серед хранителів та перше місце серед хранителів банків у рейтингу „ТОП 100. Кращі компанії фінансового сектору”. Банк розмістив єврооблігації на суму 125 млн. дол. США, зі ставкою купону 8,95% річних та строком погашення 3роки. Також АКІБ „УкрСибанк” отримав синдикований кредит в розмірі 37 млн. дол. США 20 грудня 2005 року відбулася офіційна церемонія підписання договору купівлі 51 % акцій АКІБ „УкрСиббанк”: Покупцем виступив французький банк BNP Paribas. 49 % акцій «УкрСиббанку» залишилися у власності колишніх акціонерів.

2006 р. BNP Paribas закінчив процес придбання 51% акцій «УкрСиббанку». Колишні акціонери зберігають за собою 49% акцій. Фінансовий результат діяльності банку за перше півріччя 2006 року склав 20 млн. грн. «УкрСиббанк» відзначив 16 років успішної діяльності на фінансовому ринку країни. Національний банк України зареєстрував збільшення статутного капіталу АКІБ «УкрСиббанк» на 500 млн. грн. до 1,25 млрд грн. (рис. 1.10).

2009 р. «УкрСиббанк» BNP Paribas Group - один з кращих роботодавців України.

Темп приросту кредитного портфеля фізичних осіб Банку випередив зростання банківського ринку України.

Членство АКІБ «УкрСиббанк” BNP Paribas Group:

Українська міжбанківська валютна біржа

ОАТ „Міжрегіональний фондовий союз”

Асоціація Українських банків

Агент American Express

Агент Thomas Cook, Western Union

Київський банківський союз (КБС)

Кримська міжбанківська валютна біржа (КМВБ)

Перша фондова торгова система (ПФТС)

Харківський банківський союз (ХБС)

SWIFT

REUTERS

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Принциповий член MasterCard International

Принциповий член VISA International

В основі стратегії розвитку АКІБ «УкрСиббанк» BNP Paribas Group лежить принцип максимального використання всіх можливостей в діючих сегментах фінансового ринку, гнучке і своєчасне реагування на коливання кон'юнктури ринку, використання в роботі нових банківських технологій. АКІБ «УкрСиббанк» BNP Paribas Group за своєю спеціалізацією є універсальним банком.

Тактичний менеджмент зорієнтований на виконання певного завдання, що постає перед банком і сформульоване у стратегічному плані. Такі завдання здебільшого мають коротко та середньостроковий характер. Тактичний менеджмент АКІБ «УкрСиббанк» BNP Paribas Group ґрунтується на таких принципах:

Безперервність дiяльностi установи.

Стабiльнiсть правил бухгалтерського обліку.

Обачливість - активи i зобов'язання оцінюються та відображаються в фінансовому обліку розумно, з достатньою мірою бережливості, щоб не переносити iснуючi фiнансовi ризики на наступні звiтнi перiоди.

Нарахування доходів та видатків (поділ звітних перiодiв). Статтi доходiв та видаткiв враховуються та оцiнюються в перiод здiйснення економiчних операцiй, незалежно вiд того коли були отриманi або сплаченi кошти.

Дата операцiї. Операцiї вiдображаються в бухгалтерському облiку в день їх здiйснення, тобто в день виникнення прав (активiв) або зобов'язань.

Окреме відображення активів та пасивiв. Цей принцип передбачає, що всi рахунки активiв та пасивiв оцiнюються окремо i вiдображаються в розгорнутому виглядi. Усi рахунки є активними або пасивними, за винятком транзитних або технiчних рахункiв.

Прийнятiсть вхідного балансу. Залишки за балансовими рахунками на початок поточного звiтного перiоду мають вiдповiдати залишкам на кiнець попереднього звiтного перiоду.

Перевага змісту над формою. Операцiї вiдображаються вiдповiдно до їх экономiчної сутi, а не юридичноi форми.

Оцінка. Активи i пасиви облiковуються за вартiстю iх придбання.

Вiдкритiсть. Фiнансовi звіти мають бути достатньо якiсними i детальними, щоб уникнути двозначностi, правдиво вiдображати операцiї установи. Звiтнiсть має бути чiтко викладена i зрозумiла для користувача.

Консолiдацiя. Фінансова звiтнiсть складається в цiлому по банку з врахуванням фiлiї.

Суттєвість. У фінансових звітах має відображатись уся істотна iнформацiя, корисна для прийняття рiшень.

Кредитування є пріоритетною економічною функцією банків. Головна мета процесу управління кредитним портфелем банку полягає у забезпеченні максимальної дохідності за допустимого рівня ризику. Одним з головних завдань, що постають перед менеджментом у сфері кредитування, є розробка кредитної політики банку. Кредитна політика охоплює найважливіші елементи та принципи організації кредитної роботи банку, визначає пріоритетні напрями кредитування, а також перелік кредитів, які не повинні входити до кредитного портфеля банку.

У процесі кредитування значна увага приділяється вибору методу ціноутворення за кредитом. Існує кілька основних методів:

метод «вартість-плюс» - враховує вартість залучених коштів та всі витрати банку з надання кредиту;

метод «базова ставка плюс» - визначає кредитну ставку як суму базової ставки та кредитного спреду;

метод «надбавки» - визначення кредитної ставки як суми процентних витрат із залучення коштів на грошовому ринку та надбавки;

метод «аналізу дохідності клієнта» - базується на врахуванні всіх взаємостосунків із конкретним клієнтом.

Основні методи, що використовуються для управління ризиком кредитного портфеля банку це - диверсифікація, лімітування, сек'юритизація, створення резервів для відшкодування втрат за кредитними операціями банків. До методів управління ризиком окремого кредиту належать аналіз кредитоспроможності позичальника, аналіз та оцінка кредиту, структурування позички, документування кредитних операцій, контроль за наданим кредитом і станом застави.

Стратегія управління активами і пасивами спрямована на досягнення високої прибутковості активів за умов їхньої раціональної структури, на ретельний контроль обсягів та структур фінансових потоків, доходів та витрат за активними та пасивними операціями. Управління пасивами, перш за все, орієнтовано на довгострокову перспективу. Воно не тільки доповнює політику управління ліквідністю, що має досить високий рівень в Банку, але також спрямоване на формування диференційованої стабільної ресурсної бази та забезпечення надійного, конкурентоспроможного стану банку.

Страницы: 1, 2