Контролінг і управлінський облік у банку

Результати ведення фінансового обліку:

обов'язкова звітність для НБУ ( відповідні форми, звіт про ліквідність і тощо);

звітність для податкових органів, така як розрахунок залишкової вартості основних фундацій, фундації оплати праці,податку на прибуток;

звіт перед клієнтами, наприклад виписування по рахунку;

зовнішня публікована звітність, зокрема баланс банку, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух грошових коштів.

Управлінський облік, у свою чергу об'єднує чотири складові:

операційний облік - облік господарських і бізнес - операцій банку у вигляді журналів операцій, договорів і контрактів, а також планових і фактичних платежів по них;

позиційний облік - розрахунок позицій і ведення облікових регістрів, такі як поточні позиції по активах і пасивах, фактичні доходи і витрати за певний період і т.д. на базі операційного обліку, а в деяких випадках і аналітичного обліку;

фінансове планування - визначення планових значень по позиціях і облікових регістрах на основі даних операційного і позиційного обліку, наприклад планові позиції по активах і пасивах, планові витрати і доходи.

фінансовий аналіз - розрахунок різних коефіцієнтів і фінансових показників з використанням результатів позиційного обліку і фінансового планування, наприклад, розрахунок поточної і термінової ліквідності, обчислення процентних GAP, розрахунок ROI і т.д.[40].

До результатів управлінського обліку відносяться:

дані про плановані і фактичні доходи і витрати і фінансові результати як в цілому в банку, так і в резерві його підрозділів;

структура активів і пасивів по банку в цілому, а також баланс по центрах відповідальності;

дані по клієнтській базі, наприклад, розподіл клієнтів за об'ємом засобів на їх рахівницях, угрупування клієнтів по регіонах і галузях, аналіз діяльності конкретного клієнта;

інформація про філіальну мережу, включаючи порівняльний аналіз діяльності філіалів;

відомості про виконання господарських і бізнес - операціях .

Також слід зазначити, що ведення позиційного обліку може полегшити розрахунок звітних показників для зовнішньої фінансової звітності.

3.3 Контролінг ризиків. Математичне сподівання прибутку у випадку обліку чинників ризику

Підрозділ ризик-менеджменту здійснює ідентифікацію, вимір, оцінку ризиків; встановлює ліміти для клієнтів, контрагентів на продукти, послуги; здійснює оперативне керівництво системою аналізу та контролю; вибір та реалізацію інструментів моніторингу, розробляє заходи щодо управління ризиками тощо.

Незважаючи на поширеність цієї теоретичної та практичної позиції, з нею можна погодитися лише частково. Ускладнення банківської діяльності виявляється у декількох площинах - це здійснення операцій із надзвичайно ризикованими фінансовими інструментами, і створення досить розгалуженої мережі філій банку, що призводить до зростання його ризикової позиції, і поширення тенденції щодо формування банківських альянсів (банківських холдингових груп, фінансових корпорацій тощо). До складу останніх входять декілька фінансово-кредитних установ, що наражаються на різноманітні види ризиків, управління якими потребує особливої уваги. За таких умов локалізація всієї роботи з ризиками в підрозділі ризик-менеджменту не відповідатиме концепції інтегрованого управління. Передусім ризикова складова майже не підпорядковується загальному процесу планування діяльності банку, оскільки використовуються різні інформаційні бази. До того ж порушується правило оптимізації співвідношення дохід/ризик, дотримання якого потребує постійного регулювання на єдиній інформаційно-методичній основі. Локально встановлені ліміти не будуть відображати загальну ринкову або клієнтську політику банку.

Поєднання функцій управління портфельними ризиками, здійснення контролю за ними, а також забезпечення інформаційної підтримки всього процесу управління ризиками в рамках підрозділу ризик-менеджменту створює передумови для слабкої контрольованості всіх ризикових ситуацій, знижує ефективність самого процесу управління в банку.

З метою розв'язання зазначеної проблеми в банках доцільно ввести посаду ризик-контролера, який буде знаходитися у підпорядкуванні служби банківського контролінгу. Це дозволить забезпечити інтеграцію управління ризиками із загальним плануванням, аналізом і контролем [77].

На ризик-контролера пропонується покласти відповідальність за: ідентифікацію, класифікацію ризиків; вибір математичних методів і системи показників та коректність виміру ризиків банку; розробку глобальних (структурних) лімітів та контроль за їх дотриманням, а також участь у розробці методичного забезпечення управління ризиками.

Водночас ризик-менеджер має нести відповідальність за оцінку операцій банку з точки зору відповідності встановленому рівню ризиків, обгрунтування доцільності проведення кожної банківської операції з позиції "дохід-ризик", розробку заходів щодо зниження ризиків та здійснення контролю за ними, а також встановлення локальних лімітів, тобто обмежень на проведення окремих банківських операцій як у цілому, так і по клієнтах, контрагентах тощо. Ризик-менеджер також має безпосередньо управляти портфельними ризиками, що є абсолютно природним, оскільки керівник підрозділу фронт-офісу не може знати, яким чином конкретна банківська операція вплине на загальну ризикову позицію банку. Необхідно зазначити, що кожний банк має самостійно вирішувати питання щодо доцільності та можливості розмежування функцій, задач і повноважень між ризик-менеджментом та ризик-контролінгом. Це залежить від ступеня розвитку ринкових відносин у банківській сфері, розмірів банку та масштабів його діяльності, прийнятої банком концепції економічного управління, сформованої організаційної структури банку та бажання його керівництва здійснити її реформування відповідно до цілей розвитку банку.

Слід також враховувати, що ризик-менеджмент та ризик-контролінг знаходяться в уособленій єдності. Це означає, що вони тісно співпрацюють між собою, з іншого боку - кожен із них виконує специфічні функції та завдання. Наприклад, ризик-контролер встановлює межу відкритої позиції як по сукупному, так і по певних видах ризику і надає інформацію ризик-менеджеру, який здійснює управління ризиками в зазначеному коридорі.

Ризик-контролер визначає глобальні ліміти, тобто ліміти на окремі позиції балансу, а також ліміти по функціональних та виробничих (дирекції, філії або безбалансові відділення) підрозділах банку і надає цю інформацію ризик-менеджеру, який на основі даних фронт-офісів встановлює ліміти по продуктах, проектах, контрагентах, клієнтах тощо.

Комплексний підхід до побудови інтегрованої системи контролінгу орієнтований на зміцнення потенціалу банку у довгостроковій перспективі і зростання прибутку в короткостроковому періоді. Реалізацію цих цілей можна здійснювати лише враховуючи ризики, на які наражається банк. З позиції контролінгу ризик-контролінг надає узагальнену інформацію менеджерам банку в процесі планування, аналізу та контролю за банківською діяльністю щодо спектру ризиків, їх величини та ймовірності настання. Зокрема при плануванні будуть визначатися ризики, що супроводжують процес потенційного розвитку банку; прибутковість активів та прибутковість капіталу банку із урахуванням ризиків; максимально можливі втрати, які може дозволити собі банк у результаті настання ризикових подій без порушення платоспроможності. Банк також визначає доцільність прийняття ризику, виходячи із встановленого оптимального співвідношення дохід/ризик [60].

Слід зазначити, що такий підхід повністю відповідає новим положенням Базельського комітету, згідно з якими банки мають приділяти більше уваги визначенню дохідності із урахуванням ризику.

Вище зазначене дає можливість тлумачити контролінг ризиків як систему інформаційно-аналітичної та методичної підтримки ризик-менеджменту, яка забезпечує кількісний вимір і контроль ризикових позицій банку.

Об'єктом ризик-контролінгу є формування загальної картини банківських ризиків, здійснення їх виміру та встановлення допустимої межі втрати капіталу в результаті їх настання.

Мета ризик-контролінгу - оцінка здатності банку наражатися на ризик та доцільності його прийняття, враховуючи очікувану дохідність.

Для зменшення ризиків у обліку прибутку можна застосувати математичну модель сподівання прибутку у випадку обліку чинників ризику.

Позначимо через V(x) значення математичного очікування інтегрального дисконтованого прибутку (за норми дисконту Ri ) а інтенсивність одержуваного прибутку була x. Очевидно,що V(0)=0. Доречно розглядати випадок, коли x>0. Помітимо , для визначення V(x) Це дає можливість дисконтувати прибутки до моменту I=0.

Розглянемо малий інтервал часу (0, dt ). Тут можливі дві ситуації.

з ймовітністю щdt станеться збій у проекті. На усунення його наслідків знадобляться витрати (випадкова величина ), дисконтна величина яких о. Проект нормалізується через випадковий проміжок часу t ( випадкова величина ), після чого об'єкт перейде до нормального стану, якому відповідає математичне сподівання інтегрального дисконтного прибутку V(x)

Припустивши, що час ліквідації “збою” випадково і підкоряється експоненціальному закону розподілу із середнім значенням 0, математичне сподівання М дисконтного коефіцієнта можна представити у виді

, (3.1)

Вважаючи, що додаткові витрати в процесі усунення наслідків збою відбуваються рівномірно, а їхня величина за одиницю часу складає z, виявимо математичне чекання дисконтних витрат, зв'язаних одним “збоєм”:

, ( 3.2)

уздовж інтервалу ( 0,dt )часу з імовірністю kdt відбудеться економічна катастрофа. У такому випадку проект зупиниться, а тому інтегральний дисконтний прибуток від наступного функціонування об'єкта одержить нульове значення.

Маємо рівняння

, (3.3)

Де

, (3.4)

Лінійна функція

, (3.5)

За проведеними розрахунками можна зробити наступні висновки, що при застосування математичної моделі сподівання прибутку у випадку обліку чинників ризику зменшується ризик обліку прибутку, сприяє покращенню діяльності банку в цілому.

РОЗДІЛ 4. ПРАВОВІ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В БАНКІВСЬКІЙ УСТАНОВІ

4.1 Аналіз санітарно - гігієнічних умов праці в установі банку

Лозівське відділення “ПриватБанк” у будівлі, зовнішні стіни якої виконані з залізобетону та цегли, а внутрішні - зі шлакоблоків. Будівля двоповерхова, банк знаходиться на першому поверсі. Загальна площа приміщення, складає 300 , висота приміщень - 3,3 метри. У банку працює двадцять осіб, таким чином, площа і об`єм на одного працюючого складають відповідно 4,17 та 13,75 , що не відповідають БНіП ІІ-90-81, СН 512-78, ДСанПіН 3.3.2.007-98 так як повинно складати відповідно 6та 15

Стелі у банку окрашені у білий колір, а стіни - у світло-сірий колір. Підлога вкрита лінолеумом забарвлення “під мармур”. На вікнах встановлено білі горизонтальні жалюзі. Інтер'єр доповнюють живі квіти У приміщенні встановлено двадцять столів для працюючих і два для клієнтів. Кількість меблів у банку складає 40 стільців і п'ять шаф.

Метеорологічні умови праці (мікроклімат) характеризуються температурою навколишнього повітря, вологістю повітря, швидкістю його руху, а також температурою навколишніх поверхонь. Так, згідно з БНіП 2.04.05-91, ДЕСТ 12.1.005-88, СН 4088-86, оптимальними можна вважати такі значення цих показників (для теплого періоду року, коли середньодобова температура зовнішнього середовища дорівнює або перевищує 10С, для робіт категорії “легка - Іб”):

температура навколишнього повітря - 22-24С;

вологість повітря - 40-60 %;

швидкість руху повітря - не більше 0,2 м/с;

температура навколишніх поверхонь - 18-25С.

У “ПриватБанку” значення показників, що характеризують мікроклімат, такі:

температура навколишнього повітря - 23С;

вологість повітря - 45 %;

швидкість руху повітря - 0,18 м/с;

температура навколишніх поверхонь - 23С.

Будівля, в якій розміщено“ ПриватБанк”, обладнана природною організованою вентиляцією. Кондиціонер - відсутній.

Загальнообмінна природна вентиляція побудована за схемою знизу вверх, що є рекомендованим для приміщень, де припливне повітря в холодний період року має температуру нижчу від температури приміщення. Тобто система загальнообмінної вентиляції спроектована з додержанням санітарно-гігієнічних вимог.

Система опалення будівлі, в якій розміщено “ ПриватБанк”, є централізованою та представлена системою водяного опалення низького тиску. Батареї - чавунні.

У кімнаті використовується комбіноване освітлення. Природне освітлення - віконне бокове одностороннє. В кімнаті розташовано два вікна, розміром 2,10 м x 3,10 м. Штучне освітлення - загальне рівномірне. Кількість світильників обрана таким чином, щоб рівень освітлення відповідав санітарним нормам. Кімната обладнана шістьма люмінесцентними лампами (газорозрядними лампами низького тиску) денного світла потужністю 36-40 Вт, що забезпечують освітленість 2340 лк.

Існує проблема утилізації люмінесцентних ламп. Для вирішення цього питання банк заключив договір з фірмою-виробником про наступну утилізацію відпрацьованих ламп з метою нейтралізації шкідливого впливу.

Аналізуючи шум, треба відмітити, де присутні два його різновиди: зовнішній та технологічний.

В приміщенні джерел підвищеного шуму немає, а принтери огороджені звукоізолюючими екранами. Зовні знаходиться магістраль з інтенсивним рухом. Для нейтралізації цього різновиду шуму встановлені звуконепроникні вікна: герметичне скло та щільне прилягання рам, використовується спеціальна паста, що має властивості герметизації, встановлені подвійні склопакети.

Джерелом електромагнітного випромінювання в банку є монітори ЕОМ, що представляють собою електронно-променеві трубки. Однак в банку застосовуються рідкокристалічні монітори сучасного покоління, які відповідають санітарним вимогам стосовно захисту від випромінювань.

Стосовно електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону слід зазначити таке. Електромагнітні випромінювання моніторів знаходяться нижче навіть тієї межі, для якої встановлюються гранично допустимі рівні (встановлюються починаючи з 30кГц, а електромагнітне випромінювання моніторів складає 20кГц). Банк володіє ліцензією на використання FM діапазону.

Наявні санітарно-гігієнічні приміщення мають належне оснащення. Санітарний стан відповідає встановленим вимогам. Двічі на день у приміщенні банку проводиться вологе прибирання, що знижує рівень запиленості повітря.

Параметри санітарно-гігієнічних умов наведено у табл.4.1.

Як свідчать дані табл. 4.1., всі санітарно-гігієнічні параметри відповідають всім встановленим нормам. Всі дані, а саме: температура повітря в перехідний період, відносна вологість, швидкість руху повітря, запиленість, освітленість, рівень шуму, знаходяться у межах встановлених параметрів санітарно-гігієнічних умов праці за державними стандартами.

Таблиця 4.1 Параметри санітарно-гігієнічних умов праці

4.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика

На основі аналізу умов середовища в приміщенні банку можна зробити висновок, що це приміщення за рівнем електронебезпеки є приміщенням “без підвищеної небезпеки”. В приміщенні встановлено двадцять комп'ютерів, десять принтерів, п'ять телефонів, один електрочайник. Все обладнання працює під напругою 220V та є новим.

Комп'ютерна трипровідна мережа має відокремлену лінію для того, щоб робота побутових пристроїв не призвела до збоїв у роботі обчислювальної техніки. Банк придбав генератор-дизель - електростанція потужністю 30 кВт. Живлення відбувається з двох підстанцій. З метою попередження втрати або пошкодження даних використовується джерело безперебійного живлення та окремі побутові розетки, а також перетворювач напруги, робота якого побудована на основі накопичення на акумуляторних батареях в 200V. Комп'ютери підключені до електромережі за допомогою штепсельних з'єднань. У приміщенні застосовані обидва види захисту від ураження електричним струмом: заземлення та занулення. У приміщенні банку прокладена шина повторного захисного заземлення (заземлюючий провідник), що має металеве з'єднання з заземленою нейтраллю електроустановки. Шина повторного захисного заземлення доступна для огляду.

Занурення відбувається за рахунок трьохполосної розетки. На примітному місті встановлено аварійний резервний вимикач

Відповідальність за організацію охорони праці в банку несуть начальник відділення.

Інструктаж з охорони праці та техніки безпеки проводиться при прийнятті на роботу працівника, а також за встановленим графіком, тобто включає всі з передбачених видів інструктажу: вступний, первинний, повторний, позаплановий інструктаж у разі виникнення надзвичайних подій та цільовий. Наслідком навчань та інструктажу із техніки безпеки є низький рівень виробничого травматизму.

Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення банку за вибухопожежною та пожежною небезпекою відноситься до категорії “В” (оскільки будівля не належить до категорії “А” чи “Б” та сумарна площа приміщень категорії “В” перевищує 10% загальної площі всіх приміщень). Ступінь вогнестійкості будівлі, в якій розміщено банк, дорівнює ІІ.

Причиною пожежі в приміщенні банку можуть бути несправність електрокомунікаційного обладнання та неправильне використання електричного обладнання.

Протипожежна профілактика передбачає в “ПриватБанку” введення таких заходів, як інструктаж, перевірку засобів захисту не рідше одного разу на півріччя, використання не більше 80% від номінальної потужності обладнання, використання сигналізації прямої дії.

Протипожежний інвентар “ПриватБанк” представлено пожежним стендом, який включає в себе два вуглекислотні вогнегасники ВВ-5, один ящик з піском, одне протипожежне покривало, по дві лопати, ломи і сокири, а також передбачена система пожежного водопостачання з двома протипожежними рукавами. У приміщенні, де розташовано пожежний кран, є інструкція з його експлуатації. Встановлені датчики: теплові (у всіх приміщенням, окрім архіву), димові (архів).

В приміщенні банку загалом горючі речовини не зберігаються.

Схема евакуації на випадок пожежі затверджується начальником відділення та вивішується на видному місці (в коридорі та по шляху евакуації). По шляху евакуації також встановлено аварійні світильники. Ширина виходу складає 1,5 метри. Ключі від виходу знаходяться на видному місці в охорони. На інформаційному щиті є інструкція з проти пожежі.

4.3 Розрахунок загальнообмінної вентиляції приміщення з урахуванням кількості працюючих

Розрахунок загальнообмінної вентиляції приміщення з урахуванням кількості працюючих у ньому людей. Визначимо кількість припливного повітря, необхідного для провітрювання приміщення обсягом V=300 м3 , якщо в ньому працює 20 чоловік.

Відповідно до санітарних норм, якщо обсяг приміщення, що припадає на одну людину менше 20 м3 , то кількість припливного повітря, необхідного для провітрювання, повинне бути не менше 30 м3/год на кожного працюючого; при об'ємі приміщення більшому 20 м3 на одну людину кількість приточного повітря для провітрювання повинно бути не менше 20 м3/год. на кожного працюючого.

Розрахуємо кількість припливного повітря з урахуванням чисельності працюючих ( м3 /год) розраховується за формулою (4.1)

L=L1*n, (4.1)

де L1 - норма подачі припливного повітря на одну людину, L1=V/n=300м3/20 чол=15 м3/чол; n=20 - число постійно працюючих у приміщенні.

Так як в даному випадку об'єм приміщення на одного працюючого складає 15 м3/чол, то кількість припливного повітря необхідного для провітрювання, приймаємо рівною 30 м3/год. Тоді у формулі (4.2).

L=30 м3/год*20=600 м3/год, (4.2)

На підставі проведеного аналізу санітарно-гігієнічних умов праці техніки безпеки та протипожежної безпеки і заходів з охорони праці можна зробити висновок, що в цілому приміщення відповідає нормативним вимогам і нормам щодо санітарно-гігієнічних параметрів, техніки безпеки, пожежної безпеки. У літній період рекомендовано збільшувати вологість повітря. Ці заходи будуть сприяти підвищенню працездатності.

ВИСНОВКИ

Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

Контролінг і управлінський облік у банківських установах здійснюється з метою прийняття управлінських рішень і управління банківською діяльністю.. Ці поняття мають важливе значення в розвитку банківської системи, що зумовлює актуальність обраної теми.

Контролінг здійснює забезпечення певних процесів - аналізу, планування та контролю. Контролінг є “постачальником” інформації щодо: основних індикаторів економічного розвитку країни та її банківської системи, які суттєвим чином впливають на діяльність банків у минулому, поточному та майбутньому періодах, а також, щодо рівня конкуренції між банками як у цілому, так і на локальних ринках; економічних параметрів розвитку банку.

Управлінський облік - формуються як синтез планування, обліку, аналізу, та контролю. Водночас ці складові є важливими функціями управління банківською установою і узагальнюються системою контролінгу. Система контролінгу сприяє підвищенню якості управління шляхом погодженого планування і застосування механізму контролю для оцінки відхилень від заданих параметрів.

Отже, організація управлінського обліку суттєво позначається на ефективності управління загалом. Причому як на стадії планування, визначення загальної мети і конкретних завдань розвитку, так і в процесі порівняння фактичних та планових показників розвитку. Слід зауважити, що ефективно регулювати господарський процес на основі даних управлінського обліку можна лише в тому разі, якщо відповідна інформація надається своєчасно. Тому першою і визначальною особливістю управлінського обліку є оперативність необхідної для аналізу інформації. Виходячи з практики, об'єкту управлінського обліку можна об'єднати у три основні групи:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8