Аналіз фінансових результатів комерційного банку

Аналіз фінансових результатів комерційного банку

Ринкова економіка вимагає від українських комерційних банків підвищення ефективності управління банківською діяльністю. Важлива роль у реалізації цієї задачі відводиться аналізу банківської діяльності. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку банку, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності проведення активних і пасивних операцій, оцінюються результати діяльності банку, його окремих підрозділів.

Таким чином, успішний розвиток і надійність банківської системи України в сформованих економічних умовах багато в чому залежить від постановки в комерційних банках аналітичної роботи, що дозволяє давати реальну і всебічну оцінку досягнутим результатам діяльності банків, виявляти їхні сильні і слабкі сторони, визначати конкретні шляхи вирішення виникаючих проблем. Аналіз банківської діяльності є основою ефективного управління банком, вихідною базою прийняття управлінських рішень на всіх рівнях банківського менеджменту.

Аналіз фінансових результатів є основною з частин аналізу банківської діяльності. Завдання аналізу фінансових результатів діяльності комерційних банків визначаються роллю і значенням прибутку банків як джерела формування їх капіталу, а отже, і фактором, що забезпечує стабільність їх фінансового стану, який, в свою чергу, є однією з умов нормального функціонування банків.

Відомо, що, коли в банку будуть «здорові» клієнти, то й банк у такому разі буде процвітати, і навпаки. Але у той же час, якщо банк переживатиме скрутне фінансове становище і не зможе вчасно і повністю виконувати свої зобов'язання, то клієнти такого банку так само можуть істотно постраждати, бо вони зберігають свої кошти на різних банківських рахунках. Варто також окремо виділити населення країни, чиї заощадження є одним із самих зручних видів банківських ресурсів (тому що це ресурси довгострокового характеру і порівняно недорогі, що сприяє одержанню банком порівняно високого прибутку). Тому держава, будучи за Конституцією України гарантом стабільності в країні (зокрема й у грошово-кредитній сфері), піклується про міць банківської системи. На це спрямовано діяльність такого державного органу як Національний банк України (НБУ), однією з функцій якого і є забезпечення стабільності банківської системи країни.

Актуальність теми даної дипломної роботи полягає в вагомості проведення аналізу фінансових результатів комерційного банку, так як стабільність економіки країни, в значній мірі залежить від стабільності банківських установ, яка в свою чергу визначається оцінкою фінансового результату. Фінансова стабільність банків стає питанням їх виживання, оскільки банкрутство в умовах ринку виступає вірогідним результатом діяльності нарівні з іншими можливостями. Надійність банків має значення не тільки для самих банків, а й для всієї країни в цілому, і, навпаки, банкрутство банків спричиняє збитки їх клієнтів (депонентів): підприємств і населення. Крім випадків кримінальних фінансових операцій, банкрутство банків звичайно є результатом банкрутства промислових і торгових підприємств (клієнтів банку), що у свою чергу викликає руйнування інших промислових і торгових підприємств, оскільки їхні кошти зберігаються на поточних та інших рахунках у банках. Наявність подібних випадків (банкрутств банків) негативно позначається на господарській діяльності всіх економічних суб'єктів, що врешті-решт відбивається і на добробуті суспільства (тому що це супроводжується падінням багатьох макроекономічних показників, таких як валовий внутрішній продукт, життєвий рівень населення країни тощо).

Для визначення надійності (стабільності) комерційного банку, перш за все, аналізують його доходи і витрати, які являються основними показниками результативності фінансової діяльності банку. Адже, чим більшими є доходи і меншими витрати - тим більшим є прибуток банку і, звісно, більш стабільнішим є банк.

Все це обумовлює вибір теми даної дипломної роботи: «Аналіз фінансових результатів комерційного банку»

Предметом дослідження являються річні звіти про результати діяльності ЗАТ КБ «ПриватБанк» за 2003-2005 роки.

Об'єктом дослідження дипломної роботи є безпосередньо комерційний банк «ПриватБанк».

Метою даної роботи є узагальнення і систематизація теоретичних знань щодо існуючих методик аналізу доходів і витрат комерційних банків, а також, обґрунтування та удосконалення методики комплексного аналізу фінансових результатів комерційного банку та розробці практичних рекомендацій щодо її використання з урахуванням вимог національних і міжнародних стандартів та досвіду розвинених країн, а також їх практичне застосування.

Комплексний підхід до реалізації поставленої мети обумовив вирішення таких завдань:

- опрацювати, проаналізувати та узагальнити досвід вітчизняної і зарубіжної практики використання методики комплексного аналізу або її окремих елементів при оцінці фінансових результатів діяльності банку;

- вивчити поняття та сутності доходів, витрат і прибутку комерційного банку;

- розгляд основних показників аналізу прибутковості комерційного банку;

- вивчення існуючих методик аналізу доходів і витрат комерційного банку;

- оцінка ефективності діяльності банку і прогнозування його прибутку.

Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність банків України та безпосередньо ЗАТ КБ Приватбанк.

Предметом дослідження є методика комплексного аналізу фінансових результатів комерційного банку, зокрема «ПриватБанку».

В процесі написання дипломної роботи вивчено та узагальнено праці вітчизняних і зарубіжних вчених, представників економічної та фінансової науки з питань аналізу фінансової діяльності банків, таких як Ковбасюк М.Р., Кочетков В.М., Коробов Ю.І., Жуков А.М., Івасів Б.С., Савлук М.І., Мороз А.М., Дзюблюк О.В. та ін. При написанні дипломної роботи також користувалися законами та нормативними актами, постановами та положеннями Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Національного банку України, внутрішніми документами «ПриватБанку», науковими монографіями, підручниками, тощо.

Дипломна робота виконана на матеріалах ЗАТ КБ «ПриватБанк». До розгляду приймалися дані за останні три роки (2003-2005 рр.).

1. Теоретичні аспекти аналізу фінансових результатів діяльності комерційного банку

1.1 Значення, завдання та джерела інформації аналізу фінансових результатів

Фінансові результати діяльності банку (від реалізації його продукту) характеризуються такими показниками: доходи, видатки, прибуток (до сплати податку на прибуток і після сплати податку - чистий прибуток).

Завдання аналізу фінансових результатів діяльності комерційних банків визначаються роллю і значенням прибутку банків як джерела формування їх капіталу, а отже, і фактором, що забезпечує стабільність їх фінансового стану, який, в свою чергу, є однією з умов нормального функціонування банків. Завданням аналізу фінансових результатів діяльності банку є:

- оцінка виконання фінансового плану за показниками доходів, видатків, прибутків та їх динаміки;

- виявлення факторів і визначення їх впливу на зміну фінансових результатів;

- визначення резервів збільшення доходів, економії видатків і збільшення прибутку;

- розробка заходів щодо мобілізації резервів підвищення прибутковості діяльності банку.

Значення аналізу фінансових результатів діяльності банку полягає в тому, що його результати дозволяють керівництву банку сформувати відповідну диверсифікаційну політику надання послуг, виявити «вузькі місця», розробити рекомендації щодо їх усунення. Однак необхідність цього аналізу викликається значенням прибутку не тільки для банку, а і для всіх учасників економічного процесу. Акціонери зацікавлені в прибутку, бо він являє собою доход на інвестиційний капітал. Прибуток приносить вигоди вкладникам, бо завдяки збільшенню резервів і підвищенню якості послуг складається більш стабільна, надійна й ефективна банківська система. Позичальники опосередковано зацікавлені в достатньому банківському прибутку в зв'язку з тим, що спроможність банку надавати позички залежить від розміру і структури його капіталу. Навіть інші фінансово-кредитні установи, які безпосередньо не вдаються до послуг комерційних банків, мають непряму вигоду від банківського прибутку, бо надійна банківська система означає безпеку вкладів і наявність джерел кредиту, від яких залежать фірми і споживачі.

Інформаційною базою аналізу фінансових результатів діяльності банку є дані фінансового плану, звіту форми №2-КБ «Звіт про прибутки і збитки комерційного банку», бухгалтерського обліку в банку. Вірогідність даних річного звіту форми №2-КБ повинна бути підтверджена висновком аудиторської фірми (аудитора).

Звітність за формою №2-КБ складається з доходних статей, які розміщені у лівій частині форми, та витратних, розміщених у правій частині форми. Усі доходи і витрати групуються за їх характером та основними видами доходів і витрат.

Доходи - це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду в результаті реалізації продукту банку і проведення інших господарських операцій у формі припливу чи зростання активів або зменшення зобов'язань, що приводять до збільшення власного капіталу, крім збільшення, яке пов'язане з внесками акціонерів (або реалізацією додаткової кількості акцій).

Видатки - це зменшення економічної вигоди у звітному періоді внаслідок проведення банком фінансово-господарських операцій у формі відпливу чи зменшення активів або збільшення заборгованості, яка веде до зменшення власного капіталу, крім тих, що пов'язані з розподіленням частки доходу між власниками капіталу.

Усі операційні доходи і витрати діляться на банківські та небанківські.

До банківських належать доходи і витрати, безпосередньо пов'язані з основною банківською діяльністю, визначеною Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Банківські доходи (витрати) поділяються на:

- процентні;

- комісійні;

- торговельні;

- інші банківські операційні доходи (витрати).

Процентні доходи (витрати). До цієї категорії відносяться доходи (витрати), які обчислюються пропорційно в часі, впливають на фінансовий результат діяльності банку та є компенсацією банку за його кредитний ризик.

До них належать:

- доходи (витрати) за кредитами і депозитами та за іншими процентними фінансовими інструментами, у тому числі за борговими цінними паперами з фіксованим прибутком, що так чи інакше підраховані;

- доходи (витрати) у виді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами;

- комісійні, подібні за природою до процентів. Наприклад, доходи (витрати) від розміщення коштів у вигляді позики або за зобов'язання її надати, які визначаються пропорційно часу або пропорційно сумі вимог (зобов'язання).

Комісійні доходи (витрати). Комісійні - це доходи (витрати) за всіма послугами, наданими (отриманими) контрагентом.

До категорії комісійних включаються:

- комісійні за гарантії розміщення позик від імені інших кредиторів і за операції з цінними паперами;

- комісійні доходи (витрати) від операцій за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування кредитних (депозитних) рахунків, за зберігання цінностей і здійснення операцій із цінними паперами;

- комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за продаж або купівлю монет і банківських металів для третіх сторін;

- інші комісійні доходи (витрати) за операції банку.

Торговельні прибутки (збитки). Торговельні прибутки (збитки) - це чисті прибутки (збитки) від торговельних операцій із різними фінансовими інструментами.

До них належать:

- чисті прибутки (збитки) від діяльності на валютному ринку і ринку банківських металів;

- чисті прибутки (збитки) від операцій із цінними паперами, переданими для продажу;

- чисті прибутки (збитки) від торгівлі іншими фінансовими інструментами.

- Інші банківські операційні доходи (витрати)

Доходи (витрати) від банківської діяльності, що не включені у вищеперелічені групи, визначені як «інші» доходи (витрати). До них належать:

- доходи від цінних паперів із непередбаченим доходом (дивіденди від акцій, що зберігаються як об'єкт торгівлі) та капіталовкладень;

- інші.

Небанківські доходи і витрати можуть включати інші доходи і витрати, які не відносяться до основної діяльності банку, але забезпечують здійснення банківської діяльності.

Небанківські операційні доходи (витрати) діляться на такі групи:

- адміністративні витрати;

- інші небанківські операційні доходи (витрати).

Адміністративні витрати - це витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності банківської установи.

Вони включають:

- витрати на утримання персоналу (заробітна плата, премії);

- сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток;

- витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів;

- інші експлуатаційні витрати (роботи і послуги, що використовуються банком у процесі комерційної діяльності, SWIFT, винагорода посередникам, охорона тощо).

Інші небанківські операційні доходи (витрати) виникають у процесі здійснення небанківських операцій, які є складовою діяльності банку.

До них належать:

- доходи (витрати) від продажу основних засобів, від орендних операцій;

- доходи від продажу окремих небанківських послуг (аудиторські послуги, програмне забезпечення, консультації нефінансового характеру тощо) та інших операцій.

Створення резервів. Створення резервів - це мобілізація внутрішніх коштів банку шляхом зменшення прибутків для використання їх у разі необхідності на покриття ризикових активів.

Резерви формуються на покриття сумнівної заборгованості за кредитами, втрат від знецінення інвестиційних цінних паперів і відрахувань під іншу сумнівну дебіторську заборгованість, яка визначається у цей звітний період.

Непередбачені доходи і витрати. Доходи (витрати) вважаються непередбаченими, якщо вони відповідають таким ознакам:

- виникають у разі надзвичайних подій і мають одноразовий характер - прибуток (збиток) буде визначений тільки за фактом подій;

- не повторюються по суті;

- не підлягають контролю і не можуть бути прийняті до уваги для фінансової оцінки банку.

Метою аналізу фінансових результатів діяльності банку є виявлення резервів росту прибутковості цієї діяльності і формування на цій основі пропозицій по мобілізації виявлених резервів. [58]

Основним показником, який узагальнює результати діяльності і свідчить про ефективність діяльності банку, є прибуток.

Прибуток - це фінансовий показник результативності діяльності банку. Його величина залежить від трьох «глобальних» компонентів: доходів, видатків і податків, сплачених до бюджету.

Визначення кінцевого фінансового результату діяльності банку передбачає аналіз:

- джерел прибутку;

- доходів комерційного банку: структурний аналіз, оцінка рівня доходів;

- видатків банку: структурний аналіз, оцінка рівня видатків;

- абсолютного розміру прибутку та факторів, що на нього впливають;

- фінансових коефіцієнтів прибутковості: вивчення динаміки коефіцієнтів, оцінку коефіцієнтів з погляду їх нормативного рівня;

- факторний аналіз динаміки коефіцієнтів.

Фінансовим результатом діяльності комерційного банку є прибуток, який залежить переважно від співвідношення його доходів і видатків.

У Плані рахунків комерційних банків України наведені чотири групи результативних рахунків:

- доходів;

- видатків;

- прибутку або збитку;

- відвернених коштів за рахунок прибутків.

Фінансова звітність за формою №2-КБ «Звіт про прибутки та збитки» є основним звітом, який характеризує фінансовий стан банку і складається з дохідних статей, які розміщені у лівій частині форми, та витратних, що розміщені справа. Усі доходи і витрати банку групуються за їх характером та основними видами доходів і витрат.

Метою аналізу прибутку та рентабельності є збільшення абсолютної величини прибутку та підвищення рентабельності банку на основі ефективного управління доходами і витратами.

Прибуток банку являє собою перевищення доходів над витратами, його розрізняють на:

- прибуток до оподаткування (або валовий прибуток) - різниця між сумами доходів та витрат банківської установи до виплати нею обов'язкових та інших платежів до бюджету;

- прибуток після оподаткування (або чистий прибуток) - сума прибутку до оподаткування мінус сума обов'язкових та інших платежів до бюджету. У світовій практиці вважається, якщо сума чистого доходу до оподаткування становить не менш 2,0% від суми капіталу, то банк працює ефективно.

У свою чергу, чистий прибуток банку поділяється на:

- капіталізований, тобто спрямований на збільшення власних банківських фондів;

- прибуток, що розподіляється між акціонерами у вигляді дивідендів.

На рис. 1.1. наведена схема складу прибутку відповідно до класифікації доходів і витрат, а залежність розміру прибутку комерційного банку від зміни різних факторів представлено на рис. 1.2. [73]

Головною метою аналізу прибутку банку є виявлення невикористаних резервів його збільшення.

У процесі аналізу прибутку банку необхідно розв'язати такі завдання:

- дати характеристику змін у сумі прибутку;

- визначити причини змін, що відбулися в сумі прибутку;

- розрахувати кількісний вплив чинників на розмір прибутку;

- дати характеристику заходів банку зі збільшення прибутку.

Рис. 1.1. Складові балансового прибутку

Рис. 1.2. Фактори, що впливають на зміну банківського прибутку

Аналіз прибутку банку починається із загальної оцінки змін прибутку банку. Після аналізу структури прибутку банку необхідно буде проаналізувати кожну складову прибутку. І понад усе - це прибуток від наданих кредитів, тобто процентний прибуток. [73]

У процесі аналізу рекомендується використовувати:

- економічно обґрунтовані групування статей доходів і видатків (відповідних балансових рахунків);

- вертикальний і горизонтальний аналізи доходів і видатків;

- динамічні рядки показників прибутку по кварталах і роках;

- факторний аналіз процентних доходів, видатків і прибутку.

Аналіз фінансових результатів діяльності банку починається аналізом доходів і видатків, завершується факторним аналізом прибутку. [58]

1.2 Доходи, витрати і прибуток - як основні чинники аналізу фінансових результатів комерційного банку

При аналізі доходів необхідно вирішити завдання:

- дати оцінку виконання фінансового плану по доходах;

- вивчити динаміку і структуру по доходах;

- використати факторний аналіз процентних доходів для виявлення резервів збільшення доходів і розробити пропозиції по мобілізації цих резервів.

Інформаційною базою аналізу доходів є дані звіту (форма №2-КБ) і бухгалтерського обліку банку.

Але, перш ніж розпочати аналіз доходів банку, необхідно з'ясувати джерело їх утворення. Тому слід розглянути кругообіг фінансових ресурсів банку, їх участь у кругообігу капіталу позичальника, бо основна частина доходів банку складається з процентів, отриманих від кредитів, наданих суб'єктам господарювання.

Кругообіг фінансових ресурсів комерційного банку можна виразити формулою (1), кругообіг капіталу позичальника - формулою (2), а їх взаємозв'язок - наведеною схемою.

Отже, на фазі І кругообігу фінансових ресурсів банку формуються його капітал і залучені кошти; банк витрачає частину свого капіталу (набуває основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і наймає працівників), а інша частина капіталу входить до складу фінансових ресурсів поряд із залученими коштами, які на фазі II кругообігу можуть бути надані суб'єктам господарської діяльності для обслуговування їх виробничого процесу; на фазі III кругообігу фінансових ресурсів банку позичальник повертає основний борг по кредиту (ОБ) і сплачує за користування коштами банку проценти (ПД). Джерелом останніх є частина новоствореного в процесі виробництва позичальника - суб'єкта господарювання додаткової вартості у грошовій формі.

Наступним етапом аналізу є вивчення причин (факторів), які впливають на зміну суми отриманих доходів, і визначення можливості її збільшення. Вирішення цих завдань вимагає більш глибокого факторного аналізу кожної групи і видів доходів.

Аналіз починають із розкриття причинно-наслідкових зв'язків між величиною зміни доходів і факторами, що на них впливають. На величину процентних доходів (ПД) банку впливають два найбільш загальних фактори: зміна суми розміщення коштів (РК), в основному наданих кредитів, і рівень процентної ставки (ПС) по них Цей зв'язок визначається за формулою:

(3)

Кількісний вплив факторів на зміну величини доходу визначають способом різниць у показниках.

Аналіз резервів збільшення Доходу банку повинен здійснюватися з урахуванням економічної ситуації, що склалася, наприклад з інфляційних процесів тощо. Для повного виявлення резервів збільшення доходів і розробки пропозицій для прийняття управлінського рішення по їх мобілізації треба детально вивчити причини зменшення суми коштів, що розміщалися для отримання процентного доходу.

Наступний етап аналізу - якісний. Він дозволяє з'ясувати причини, які викликали зміну означених факторів. Так, зміна середньої суми розміщених коштів обумовлюється такими причинами:

- загальним зростанням (зменшенням) позичкових активів порівняно з планом (або минулим роком), що характеризується темпом зростання (Т). Якщо Т>1, то діяльність банку характеризується позитивно, а якщо Т<1, то діяльність банку негативна. Уповільнення темпів зростання призводить до втрати позицій банку і витіснення його з ринку більш конкурентоспроможними банками;

- збільшенням питомої ваги «позичкових активів», що приносять доход як проценти, у сукупних активах. Якщо цей показник більше 0,80, то діяльність банку позитивна, а якщо менше, то банку слід вжити заходів щодо поліпшення структури активів у бік збільшення позичкових активів.

Зміна середнього рівня процентної ставки по розміщених коштах (кредитах) викликається, по-перше, зміною загального рівня процентної ставки на кредитному ринку; по-друге, структурою кредитного портфеля, тобто зростанням (зменшенням) питомої ваги ризикових кредитів у кредитному портфелі банку; по-третє, збільшенням прострочених кредитів, за якими позичальники платять підвищені проценти.

Страницы: 1, 2