|
Аналіз банківських та інших операцій, які здійснює АКБ "Трансбанк"ПОРЯДОК встановлення і використання офіційного обмінного курсу гривні до іноземних валют Національний банк України встановлює офіційний обмінний курс гривні до іноземних валют та міжнародних розрахункових одиниць. Цей курс застосовується резидентами України та нерезидентами як розрахунковий обмінний розрахункових одиниць. Цей курс застосовується резидентами України та нерезидентами як розрахунковий обмінний чинним законодавством України. [Про внесення змін і доповнень до окремих нормативних документів Наці] (преамбулу змінено згідно з постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. N 141) . 1. Національний банк України встановлює офіційний обмінний курс гривні до вільно конвертованих валют, а також до валют країн, які є головними зовнішньоекономічними партнерами України (додаток 1), без зобов'язань здійснювати операції купівлі та продажу іноземної валюти за зазначеними курсами таким чином: 2. Національний банк України встановлює офіційний обмінний курс гривні до долара США як середньозважений курс за операціями комерційних банків на міжбанківському валютному ринку. У межах своєї загальної відповідальності за забезпечення стабільності національної валюти НБУ може здійснювати вплив на формування офіційного обмінного курсу шляхом купівлі-продажу іноземної валюти на валютному ринку. (пункт 1.1 змінено згідно з постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. N 141) 1.2. Офіційні обмінні курси гривні до інших вільно конвертованих іноземних валют, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу, розраховуються на підставі курсу гривні до долара США, встановленого згідно з п. 1.1 цього Порядку, та фіксингу Європейського центрального банку поточних крос-курсів валют до євро, а також крос-курсів відповідних валют до долара США на міжнародних валютних ринках. 3. Офіційні обмінні курси гривні до вільно конвертованих валют, які обмежено використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу, а також до неконвертованих іноземних валют встановлюються через крос-курси, розраховані на підставі курсу гривні до долара США, встановленого згідно з п. 2. цього Порядку, та курсів національних валют до долара США, встановлених центральними (національними) банками держав СНД та Балтії, а також поточних крос-курсів відповідних валют до долара США на міжнародних валютних ринках, у т. ч. тих, що публікує газета "Fіnancіal ". 4. Пункт 4 втратив чинність. (згідно з постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. N 141) 2. Офіційні обмінні курси гривні до інших іноземних валют (додаток 2) Національний банк України встановлює в передостанній робочий день місяця із строком дії цих курсів із першого числа наступного календарного місяця і до його кінця без зобов'язань здійснювати операції купівлі та продажу цих іноземних валют за зазначеними курсами. 5. Розрахунок офіційних обмінних курсів гривні до іноземних валют, які зазначені в додатках 1 та 2, здійснюється Департаментом валютного регулювання та затверджується керівництвом Національного банку України. Офіційні обмінні курси гривні до іноземних валют вступають в дію наступного календарного дня після затвердження. 6. Повідомлення про офіційні обмінні курси гривні до іноземних валют надсилається провідним засобам масової інформації та обласним управлінням Національного банку України з подальшим їх доведенням останніми до відома комерційних банків. 7. ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ВЛАСНИМ КАПІТАЛОМ Власний капітал складається з статутного капіталу, емісійних різниці, загальних резервів і фондів Банку, результатів минулих років (нерозподілені прибутки (збитки) минулих років). Облік власного капіталу ведеться за балансовими рахунками 5 класу Плану рахунків. Формування статутного капіталу здійснюється шляхом випуску простих і привілейованих акцій, виражених у гривнях. Перерахування розміру статутного капіталу в гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату складання установчого договору. До реєстрації статутного капіталу Банку в НБУ сума попередніх внесків у статутний фонд враховується за рахунком 3630 «Внески за незареєстрованним статутним капіталом». Зареєстрований статутний капітал враховується за балансовим рахунком 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку». Сальдо цього рахунку має відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованого в установчих документах Банку, і дорівнювати сумарній номінальній вартості випущених акцій. У випадку випуску акцій за ціною, що перевищує номінальну вартість, сума такого перевищення враховується за рахунком емісійних різниць (б/р. 5010). На рахунок емісійних різниць Банк зараховує також різницю між номінальною вартістю і ціною викупу акцій, якщо ціна викупу нижча ніж номінальна вартість. За рахунком емісійних різниць враховується сума різниці між номінальною вартістю акцій і ціною покупки акцій при їх викупі Банком за ціною, що вища ніж номінальна вартість. У разі недостатності коштів на рахунку емісійних різниць для покриття різниці між номінальною вартість акцій і ціною покупки така сума покривається за рахунок нерозподілених прибутків минулих років.Банк відповідно до рішення загальних зборів акціонерів, щодо розподілу прибутку може формувати загальні резерви та фонди Банку. Резервний фонд створюється відповідно до Статуту в розмірі 25% від статутного капіталу шляхом щорічних відрахувань 10% від чистого прибутку Банку і враховується за рахунком 5021 «Резервні фонди». 8. ОБЛІК ДОХОДІВ І ВИТРАТ Бухгалтерський облік доходів і витрат Банку визначається національним Положенням /стандартом/ бухгалтерського обліку 15 "Доходи" і 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290 і від 31.12.1999р. № 318 відповідно, Правилами бухгалтерського обліку доходів та витрат банків України, затверджених Постановою Правління НБУ від 18.06.2003р. № 255 (зі змінами й доповненнями). Доходи і витрати Банку визначаються відповідно до основних принципів бухгалтерського обліку, а саме - нарахування, обережності та відповідності. Доход Банку - збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у вигляді збільшення активів, або зменшення зобов'язань, які призводять до збільшення капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів). Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками);Витрати, пов'язані з отриманням винагороди (комісії) визначається у тих випадках, коли у відповідності з угодою Банк повинен сплатити витрати за користування ресурсами контрагента. Доходи та витрати Банку діляться на:- процентні доходи та витрати; - комісійні доходи та витрати;- прибуток (збиток) від торговельних операцій;- дохід у вигляді дивідендів;- дохід від повернення раніше списаних активів;- витрати від формування спеціальних резервів;- інші операційні доходи та витрати;- загальні адміністративні витрати;- податок на прибуток; До процентних доходів/витрат відносяться операційні доходи (витрати), отримані (сплачені) Банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані Банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу, із застосуванням ефективної ставки відсотка, а саме: Доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках; · Доходи витрати за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичними та фізичними особами, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами; · Доходи у вигляді амортизації дисконту (премії). Комісійні доходи (витрати) - це операційні доходи (витрати), які розраховуються пропорційно сумі активу або зобов'язань або є фіксованими, в окремих випадках суми комісійних доходів (витрат) можуть розраховуватися пропорційно часу та сумі зобов'язань. Комісії за наданими (отриманими послугами) залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов'язаного з ними фінансового інструменту поділяються на : А) комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Ці комісії визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту і впливають на визначення сум дисконту та премії за цим фінансовим інструментом . Б) комісії, що утримуються (сплачуються) під час надання послуг, а саме: · комісії за розрахунково- касове обслуговування клієнтів; · комісії за обслуговування кредитної заборгованості · комісії за резервування кредитної лінії. Які розраховуються на пропорційній часу основі протягом строку дії зобов'язання; · комісії за управління інвестицією, тощо. В) комісії, що отримуються (сплачуються) після виконання певних дій, визнаються як дохід (витрати) після завершення певної операції. До них належать комісії за розподіл акцій (часток) клієнтів, розміщення цінних паперів за операціями андеррайтингу, за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів, синдикування кредиту, за довірче обслуговування клієнтів, тощо. Прибутки (збитки ) від торгівельних операцій - результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами Банк визнає прибутки та збитки: · від реалізації фінансових інвестицій; · від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості; · від результату переоцінки активів та зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют. (банківських металів). Дохід у вигляді дивідендів - дохід, який виникає в результаті використання банком цінних паперів з нефіксованим прибутком. Витрати на формування спеціальних резервів Банку - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів Банку та списання безнадійних активів. Доходи від повернення раніше списаних активів - кошти що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана Банком безнадійною щодо отримання. Інші операційні доходи (витрати) - це доходи (витрати) від операцій, які не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, які не включені у вищевказані групи операційних доходів та витрат, а саме: - доходи (витрати) від оперативного лізингу (оренди); - витрати на інкасацію; - витрати за послуги аудиту; - неустойки (штрафи, пені), отримані (сплачені) за банківськими операціями та інші. Загальні адміністративні витрати - це операційні витрати, пов'язані з забезпеченням діяльності Банку. Вони діляться на: - витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов'язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання, тощо); - витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування); - інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона, тощо) - гонорари за професійні послуги (юридичні, медичні тощо) - витрати на зв'язок (поштові, телефонні, факс тощо); - сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток; - інші витрати , спрямовані на обслуговування та управління банком.. Податок на прибуток - операційні витрати Банку, пов'язані зі сплатою податку відповідно до чинного законодавства України і з урахуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнання відстрочених податкових зобов'язань і податкових активів. Облік доходів та витрат за операціями між філіями відображається за рахунками: - 6080 « Процентні доходи за операціями з філіями банку» і 7080 « Процентні витрати за операціями з філіями банку»; - 6180 «Комісійні доходи за операціями з філіями банку» і 7180 « Комісійні витрати за операціями з філіями банку»; - 6380 « Інші операційні доходи за операціями з філіями банку» і 7380 « Інші операційні витрати за операціями з філіями банку». Нарахування доходів та витрат за операціями між структурними підрозділами Банку з урахуванням того, що залишки за рахунками доходів та витрат за операціями між структурними підрозділами Банку є тотожні і не враховуються під час формування фінансового результату Банку. Визнані Банком доходи (витрати) відображаються в бухгалтерському обліку із застосуванням принципу нарахування та відповідності, а саме бухгалтерський облік доходів і витрат здійснюється не рідше одного разу на місяць.Амортизація дисконту (премії) здійснюється не рідше одного разу на місяць з відображенням за відповідними рахунками процентних доходів (витрат). Величина дисконту (премії) з урахуванням сум комісій, що включаються до вартості фінансового інструменту, відноситься на процентні доходи (витрати) під час визнання такого фінансового інструменту, якщо вона є несуттєвою, тобто 1% і менше від суми номіналу але не більше 10 000грн.Всі статті доходів і витрат, визнані протягом звітного періоду, включаються у визначення чистого прибутку або збитку за звітний період.Результатом розрахунку фінансово-господарської діяльності Банку за звітний період визнається різниця між доходами та витратами Банку за цей період. Чистий прибуток або збиток за період складається з наступних компонентів, кожний з яких повинен бути розкритий у звіті про фінансові результати: а) прибуток або збиток від звичайної діяльності; б) надзвичайні статті. Нарахування доходів і витрат Банку за звітний період, оплата яких буде зроблена в наступні звітні періоди, здійснюється наприкінці звітного періоду. Кожний вид доходу та витрат відображається у бухгалтерському обліку окремо. Доходи та витрати визначаються по кожному виду діяльності Банку. Критерії визнання доходів та витрат застосовуються окремо до кожної операції Банку. У результаті використання активів Банку іншими сторонами доходи визнаються у вигляді процентів, роялті та дивідендів.Проценти визнаються в тому звітному періоді, до якого вони належать, і розраховуються виходячи з бази їх нарахування та строку використання відповідними активами. Роялті визнаються за принципом нарахування відповідно до економічного змісту відповідної угоди. Доходи Банку визнаються у бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, які отримані, або підлягають отриманню. У разі відстрочення платежу, унаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за надані послуги та інші активи, така різниця визнається доходом у вигляді процентів.Банк не визнає дохід , якщо здійснюється обмін активами, які є подібними по призначенням та мають однакову справедливу вартість.Сума доходів (витрат) за операціями обміну неподібними активами визначається Банком за справедливою вартістю активів, послуг, які отримані (надані) або підлягають отриманню (наданню) Банком, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або отриманих коштів та їх еквівалентів. Витрати, які неможливо прямо зв'язати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат Банку того звітного періоду, у якому вони були здійснені. Доходи (витрати) за безперервними послугами (наприклад, комісії за обслуговування у системі електронних платежів, за послуги користування системою електронної пошти і т.д.) визнаються щомісяця (не пізніше останнього робочого дня місяця) протягом усього терміну дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються у бухгалтерського обліку за принципом нарахування.Доходи (витрати) за послугами, які надаються поетапно, визнаються після завершення кожного етапу операції протягом дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в обліку за принципом нарахування. Нарахування доходів (витрат) здійснюється з дати оформлення документа, що підтверджує надання (отримання) послуги.Якщо доходи (витрати) отримані (сплачені) на дату балансу (не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому здійснювалось надання (отримання) послуг, то Банк може не відображати їх за рахунками нарахованих доходів та витрат. У цьому випадку Банк (філія) застосовує відповідний внутрішній контроль за нарахованими і отриманими доходами. Банк щомісяця визнає суму доходів і витрат, які належать до звітного періоду, і відображає за відповідними рахунками обліку доходів і витрат 6 і 7 класів у кореспонденції з рахунками 1,2, 3 класи рахунків. Залишки за рахунками доходів і витрат відображаються наростаючим підсумком з початку року та в кінці звітного фінансового року закриваються: · за умови перевищення доходів над витратами - на рахунок 5040 П «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»; · за умови перевищення витрат над доходами - на рахунок 5041 А «Збиток звітного року, що очікує затвердження». Доходи (витрати) в іноземній валюті відображаються за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визнання з використанням рахунків валютної позиції групи 380 „Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів”.Доходи та витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за монетарними активами та зобов'язаннями переоцінюються у валюту звітності під час кожної зміни офіційних курсів гривні до іноземних валют до часу їх визнання.Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за немонетарними статтями відображаються у звітності за офіційним курсам гривні до іноземних валют на дату їх виникнення і не переоцінюються під час кожної зміни офіційних курсів гривні до іноземних валют до часу їх визнання. Умови нарахування та сплати доходів і витрат (дата нарахування, термін сплати за обумовлений період, метод визначення умовної кількості днів, період розрахунку, і т.п.) визначаються договором між Банком і контрагентом відповідно до вимог законодавства України і нормативно - правових актів Національного банку України. Нарахування процентів на банківський вклад (депозит) починається з наступного дня після надходження коштів або банківських металів вкладника і закінчується в день, що передує дню повернення коштів або банківських металів вкладникові або або списанню з вкладного (депозитного) рахунку вкладника. При нарахуванні процентів за виданими кредитами враховується перший день і не враховується останній день договору. При нарахуванні процентів за кредитами і депозитами Банк щомісяця встановлює дату нарахування відсотків - останній робочий день місяця. Процентні доходи і витрати визнаються за рахунками процентних доходів і витрат за класами 6,7 із застосуванням ефективної ставки відсотка. Нарахування процентів за фінансовими інструментами здійснюється за номінальною процентною ставкою, яка передбачена умовами договору (випуску), і відображається Банком за рахунками з обліку нарахованих доходів і нарахованих витрат за класами 1,2,3. Амортизація дисконту (премії) за фінансовими інструментами здійснюється одночасно з нарахуванням процентів. Будь які різниці, що виникають між сумою визнаних за ефективною ставкою відсотка процентних доходів (витрат) та нарахованих за номінальною процентною ставкою доходів (витрат) за фінансовими інструментами, придбаними (наданими, отриманими) за номінальною вартістю (без дисконту або премії) відображаються за рахунками з обліку неамортизованого дисконту (премії) у кореспонденції з рахунками з обліку процентних доходів (витрат). Облікова політика щодо доходів та витрат за операціями з лізингу (оренди) необоротних активів, а також витрат з нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до нормативно-правових актів НБУ та описана в п 4.5., 4.7. 9. ОБЛІК ЦІННИХ ПАПЕРІВ І ПРИНЦИПИ ЇХ ОЦІНКИ Банк, як Торговець (Брокер-Дилер) здійснює професійну діяльність по обігу та випуску цінних паперів на підставі Ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Бухгалтерський облік операцій з цінними паперами регламентується Інструкцією про бухгалтерський облік операцій з цінними паперами в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 03.10.2005 р. № 358 (зі змінами та доповненнями), Положенням про порядок визначення справедливої вартості та зменшення корисності цінних паперів, затвердженим постановою Правління НБУ від 17.12.2003р. № 561 (зі змінами та доповненнями), відповідними внутрішньобанківськими нормативними документами. Підставою для здійснення бухгалтерських записів є відповідні договори, рішення Спостережної ради банку, Кредитного комітету (при необхідності) та відповідні розпорядження підрозділів Банку, які ініціюють зазначені операції. Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» в Україні можуть випускатися і обертатися такі види цінних паперів: · акції; · облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; · облігації місцевих позик; · облігації підприємств; · казначейські зобов'язання республіки; · ощадні сертифікати; · інвестиційні сертифікати; · векселя; · приватизаційні папери; · заставні; · іпотечні цінні папери. Також можуть бути в обігу похідні цінних паперів (форвардні і ф'ючерсні контракти, опціони й т.п.) і цінні папери іноземних інвесторів, які допущені до обігу на території України. Всі цінні папери, які придбані Банком з метою їх оцінки та відображення в бухгалтерському обліку класифікуються таким чином: а) цінні папери, які обліковуються в торговому портфелі; б) цінні паперами в портфелі Банку на продаж; в) цінні паперами в портфелі Банку до погашення; г) інвестиції в асоційовані та дочірні компанії. Банк здійснює класифікацію цінного паперу на основі таких факторів: Тип (вид) цінного паперу; Намір та здатність банку щодо цінного паперу; Можливість визначення справедливої вартості; Відношення банку до інвестора; Хронологічний фактор (який час може знаходитись цінний папір в конкретному портфелі Банку - тільки для асоційованих компаній). Усі придбані Банком цінні папери обліковуються на балансі залежно від того, до якого портфеля вони відносяться. Облік фінансових інвестицій і їх оцінка здійснюється Банком за кожною інвестицією у розрізі емітентів. Порядок первісного визнання цінних паперів. При обліку операцій з цінними паперами Банк наведені нижче терміни вживає в такому значенні: Дата операції - це дата з якої Банк зобов'язується придбати або продати актив, це дата підписання угоди двома сторонами, якщо інше не зазначено в угоді. На дату операції облік цінних паперів здійснюється за позабалансовими рахунками. Дата розрахунку - це дата, з якої актив передається Банку (визнається активом банку) або з якої актив передається Банком (припинення визнання активу). Дата розрахунку є датою, з якої починається (у разі придбання) і припиняється (у разі реалізації) нарахування процентів за активами і зобов'язаннями банку. Ринкова вартість цінних паперів - сума коштів, яку можна отримати від продажу цінних паперів на активному ринку; Собівартість цінного папера - це ціна придбання цінного папера, уключаючи накопичені проценти, а також витрати на операції з придбання цінних паперів; |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое. |
||
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна. |