бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Областные госадминистрации как субъекты административного права Украины

законів України, інших актів законодавства органами місцевого

самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ,

організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і

підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16

цього Закону;

2) залучати вчених, спеціалістів, представників громадськості до

проведення перевірок, підготовки і розгляду питань, що входять до

компетенції місцевих державних адміністрацій;

3) одержувати відповідну статистичну інформацію та інші дані від

державних органів і органів місцевого самоврядування, їх посадових

осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій,

підприємств, установ та організацій, їх філіалів і

відділень незалежно від форм власності;

4) давати згідно з чинним законодавством обов'язкові для

виконання розпорядження керівникам підприємств, установ,

організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і

громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх

відповідальність у встановленому законом порядку;

5) здійснювати інші функції і повноваження згідно з чинним

законодавством.

До повноважень в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав

і свобод громадян, згідно зі статтею 25 належать:

1) забезпечення виконання Конституції та законів України, рішень

Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету

Міністрів України, інших органів державної влади;

2) забезпечення здійснення заходів щодо охорони громадської

безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

3) забезпечення розгляду звернень громадян та їх об'єднань,

контролює стан цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на

підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на

відповідній території;

4) здійснення заходів щодо організації правового інформування і

виховання населення;

5) розгляд питань і внесення пропозицій про нагородження державними

нагородами України; (Пункт 5 статті 25 із змінами, внесеними згідно

із Законом N 2419-III ( 2419-14 ) від 17.05.2001)

6) забезпечення виконання актів законодавства з питань

громадянства, пов'язаних з перебуванням іноземців та осіб без

громадянства, сприяння органам внутрішніх справ у додержанні правил

паспортної системи;

7) проведення роботи, пов'язаної з розробленням та здійсненням

заходів щодо розміщення, працевлаштування, соціально-побутового і

медичного обслуговування біженців, а також депортованих осіб, які

добровільно повертаються в регіони їх колишнього проживання;

8) забезпечення виконання законодавства щодо національних меншин

і міграції, про свободу думки і слова, свободу світогляду і віросповідання;

9) оголошення у разі стихійного лиха, аварій, катастроф,

епідемій, епізоотій, пожеж, інших надзвичайних подій зони

надзвичайної ситуації; здійснення передбачених законодавством заходи,

пов'язаних з підтриманням у них громадського порядку, врятуванням життя

людей, захистом їх здоров'я і прав, збереженням матеріальних цінностей;

10) сприяння діяльності аварійно-рятувальних служб за місцем їх

дислокації, під час прямування до зон надзвичайних ситуацій та під час

ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема у поданні їм необхідних

транспортних та інших матеріальних засобів і послуг;

(Статтю 25 доповнено пунктом 10 згідно із Законом N 2470-III ( 2470-14

) від 29.05.2001)

11) участь у вирішенні питань проведення виборів і референдумів

та адміністративно-територіального устрою у межах, визначених

законодавством;

12) розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені

до її відання, утворення адміністративних комісій та координування їх

діяльності;

13) здійснення управління архівною справою.

Характеризуючи ці повноваження у сфері забезпечення законності, прав

і свобод громадян, насамперед, варто зауважити, що згідно з конституційно

закріпленими принципами відповідальності держави перед людиною за свою

діяльність та головним обов'язком держави забезпечувати права і свободи

людини (ст. 3), законність у діяльності обласних державних адміністрацій

повинна виявлятися у такому вигляді:

а) всі рішення, що приймаються, повинні відповідати чинному законодавству;

б) рішення, що приймаються, не повинні виходити за межі повноважень

обласних держадміністрацій, тобто вони можуть прийматися тільки з питань,

що віднесені до їх компетенції;

в) усі рішення повинні прийматися у такому порядку і таких формах, які

відповідають нормативним приписам;

г) взаємовідносини обласних держадміністрацій з недержавними структурами,

громадянами та їх об'єднаннями, а також іншими громадськими формуваннями

(органами самоорганізації населення) здійснюються у межах взаємних прав і

обов'язків, які визначені на законних підставах.

Велике значення для ефективного виконання вимог підпункту 4 статті 25

Закону4 у сфері забезпечення прав і свобод громадян має правова культура

посадових осіб, правосвідомість, засновані на визнанні абсолютної цінності

основних прав людини. Велике значення має добре здійснюване переконання, а

також вміло організоване заохочення.

У зв’язку з підпунктом 12 статті 25, треба також зауважити, що

повноваження органів і посадових осіб, що розглядають справи про

адміністративні правопорушення, містяться в КпАП України, а ст. 222 Кодексу

визначає, зокрема, категорії справ, підвідомчі органам внутрішніх справ

(міліції); а ст. 214 розмежовує компетенцію органів, що уповноважені

розглядати справи про адміністративні правопорушення тощо.

Щодо забезпечення розгляду звернень громадян (їх об’єднань) та

контролю за станом цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на

підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на території

областей, ще “Концепція адміністративної реформи”[?] передбачала право на

позасудовий захист прав і свобод громадян, порушуваних органами

виконавчої влади, що повинно реалізовуватися шляхом подання

адміністративної скарги до вищого у порядку підлеглості органу виконавчої

влади (посадової особи).

Окремо, хоча це й виходить за рамки теми цієї курсової роботи, але

стосується захисту законності, а також прав і свобод громадян, дозволю

собі висловити особисту думку.

Відсутність незалежних адміністративних судів, які б розлядали

виключно справи відносно взаємодії представників влади (держави) та її

громадян, позбавляє нашу країну більш ефективного механізму встановлення

і регламентації таких взаємовідносин у суспільстві, за яких кожній людині

було б гарантовано реальне додержання і охорона приналежних їй прав і

свобод у сфері виконавчої влади, а також більш ефективний захист у випадках

їхнього порушення.

Наприкінці цього розділу, треба сказати, що поняття повноважень

щільно стикується з поняттям взаємодії (відносин) обласної державної

адміністрації з іншими суб’єктами держави, серед яких, наприклад, органи

місцевого самоврядування тощо. Розглянемо це питання у наступній частині

цієї роботи.

3. Відносини обласної державної адміністрації з органами місцевого

самоврядування.

Ці відносини регулюються кількома нормативно-правовими актами, серед

яких найголовніші: Конституція2, Закони України “Про місцеві державні

адміністрації”4 та “Про місцеве самоврядування”[?].

На відміну від втратившого чинність “Положення”[?], де передбачались

дуже вагомі та широкі контрольні повноваження (пункт 8 “Положення”) глав

обласних держадміністрацій по зупиненню, скасуванню (аж до звернення в

прокуратуру) рішень місцевих Рад, виконавчих комітетів місцевого

самоврядування та їх голів, “якщо вони суперечать Конституції України,

законам України, указам і розпорядженням Президента України,...”, діючи у

сьогодення Закони регулюють ці відносини більш зважено та детально.

Так стаття 20 Закону “Про місцеве самоврядування”5 передбачає

можливість здійснення державного контролю за діяльністю органів і

посадових осіб місцевого самоврядування лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

України, і який не повинен призводити до втручання органів державної

влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого

самоврядування наданих їм власних повноважень.

Як вже згадувалось раніше, місцеві державні адміністрації та ограни

місцевого самоврядування керуються принципом делегування повноважень у

відносинах між собою. Згідно зі статтею 44 Закону “Про місцеве

самоврядування” районні, обласні ради делегують відповідним місцевим

державним адміністраціям такі повноваження:

1) підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм соціально-

економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей,

цільових програм з інших питань, а в місцях компактного проживання

національних меншин - також програм їх

національно-культурного розвитку, проектів рішень, інших

матеріалів з питань, передбачених цією статтею; забезпечення

виконання рішень ради;

2) підготовка пропозицій до програм соціально-економічного та культурного

розвитку відповідно областей та загальнодержавних програм

економічного, науково-технічного, соціального та культурного

розвитку України;

3) забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку

відповідної території, ефективного використання природних, трудових

і фінансових ресурсів;

4) підготовка і подання до відповідних органів виконавчої влади

фінансових показників і пропозицій до проекту Державного бюджету

України;

5) сприяння інвестиційній діяльності на території району, області;

6) об'єднання на договірних засадах коштів підприємств, установ та

організацій, розташованих на відповідній території, і населення, а також

бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання на

пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури, шляхів

місцевого значення та на заходи щодо охорони навколишнього природного

середовища;

7) залучення в порядку, встановленому законом, підприємств, установ та

організацій, які не належать до комунальної власності, до участі в

обслуговуванні населення відповідної території, координація цієї

роботи;

8) затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського

транспорту незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно

транзитного пасажирського транспорту;

9) підготовка питань про визначення у встановленому законом порядку

території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних

потреб, визначених містобудівною документацією;

10) організація охорони, реставрації, використання пам'яток історії

та культури, архітектури і містобудування, палацово-паркових,

паркових та садибних комплексів, природних заповідників місцевого

значення;

11) підготовка висновків щодо проектів місцевих містобудівних програм

відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що затверджуються

сільськими, селищними, міськими радами;

12) видача відповідно до законодавства забудовникам архітектурно-

планувальних завдань та технічних умов на проектування,

будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та

надання дозволу на проведення цих робіт;

13) забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів

освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, туризму;

сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості,

національно-культурних традицій населення,

художніх промислів і ремесел, роботі творчих спілок,

національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та

неприбуткових організацій, які діють у сфері освіти, охорони

здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, сім'ї та молоді;

14) підготовка і подання на затвердження ради пропозицій щодо організації

територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення

та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій

до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших

об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову

цінність, пам'ятками історії або культури, які охороняються законом;

15) здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних

катастроф, стихійного лиха, епідемій, епізоотій, інших надзвичайних

ситуацій, інформування про них населення, залучення в установленому законом

порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також

населення;

16) координація на відповідній території діяльності місцевих

землевпорядних органів;

17) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку

відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського

виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок.

Крім повноважень, зазначених у частині першій цієї статті (ст. 44),

обласні ради делегують обласним державним адміністраціям такі

повноваження:

1) визначення відповідно до закону розміру відрахувань

підприємствами, установами та організаціями, що надходять на розвиток

шляхів загального користування в області;

2) погодження у випадках, передбачених законом, з відповідними

сільськими, селищними, міськими радами питань щодо розподілу коштів за

використання природних ресурсів, які надходять до фондів охорони

навколишнього природного середовища;

3) підготовка проектів рішень про віднесення лісів до категорії

захисності, а також про поділ лісів за розрядами такс у випадках і

порядку, передбачених законом;

4) прийняття у встановленому законом порядку рішень про заборону

використання окремих природних ресурсів загального користування;

5) визначення відповідно до законодавства режиму використання територій

рекреаційних зон;

6) затвердження для підприємств, установ та організацій, розташованих

на відповідній території, лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин у

довкілля та лімітів розміщення відходів у випадках, передбачених законом.

У свою чергу, стаття 29 Закону України “Про МДА”4 нормативно закріпляє

здійснення місцевими державними адміністраціями повноважень, делегованих

їм обласними і районними радами “відповідно до Конституції України

в обсягах і межах, передбачених статтею 44 Закону України "Про

місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР )”.

Крім того, стаття 34 Закону “Про МДА”4 безпосередньо регулює

відносини місцевих державних адміністрацій з обласними та районними

радами.

Так місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження,

делеговані їм відповідними обласними, районними радами.

Делегування радами повноважень місцевим державним

адміністраціям супроводжується передачею фінансових,

матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх

здійснення.

Місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні

відповідним радам у частині делегованих повноважень.

Голови місцевих державних адміністрацій мають право вносити на

розгляд відповідних рад питання, пов'язані з виконанням делегованих

повноважень, та інші пропозиції.

Голови обласних державних адміністрацій мають право дорадчого голосу

на засіданнях обласних рад. Голови районних державних адміністрацій

мають право дорадчого голосу на засіданнях районних рад.

Голови місцевих державних адміністрацій щорічно звітують перед

відповідними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-

економічного та культурного розвитку територій і делегованих

повноважень.

Обласна та районна ради можуть висловити недовіру голові

відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого, з

урахуванням пропозицій органу виконавчої влади вищого рівня,

Президент України приймає рішення і дає відповідній раді

обґрунтовану відповідь.

Якщо недовіру голові обласної чи районної державної

адміністрації висловили дві третини від складу відповідної ради,

Президент України приймає відставку голови відповідної місцевої

державної адміністрації.

Також, стаття 35 Закону “Про МДА”4 визначає відносини місцевих

державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування

територіальних громад і їх посадовими особами. За змістом статті, “місцеві

державні адміністрації на відповідній території взаємодіють з

сільськими, селищними і міськими радами, їх виконавчими органами та

сільськими, селищними і міськими головами, сприяють у здійсненні ними

власних повноважень місцевого самоврядування, зокрема у вирішенні

питань економічного, соціального та культурного розвитку

відповідних територій, зміцнення матеріальної та фінансової

бази місцевого самоврядування, контролюють виконання наданих їм

законом повноважень органів виконавчої влади, розглядають та враховують у

своїй діяльності пропозиції депутатів, органів місцевого

самоврядування та їх посадових осіб.

У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які

зачіпають інтереси місцевого самоврядування, про це повідомляється

заздалегідь відповідним органам місцевого самоврядування.

Представники цих органів та посадові особи територіальних громад

мають право брати участь у розгляді таких питань місцевою

державною адміністрацією, висловлювати зауваження і пропозиції.

Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники,

керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої

державної адміністрації або їх представники мають право бути присутніми

на засіданнях органів місцевого самоврядування та бути вислуханими з

питань, що стосуються їх компетенції.

Місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у

здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень.

Для здійснення спільних програм місцеві державні

адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть укладати

договори, створювати спільні органи та організації”.

З іншого боку, відповідно до Закону "Про місцеве самоврядування в

Україні" виконавчим комітетам міських рад делеговані деякі повноваження

органів виконавчої влади. На підставі п. 2 ст. 11 цього Закону виконавчі

комітети під час здійснення делегованих їм повноважень підконтрольні

відповідним органам виконавчої влади. Це означає, що вони реалізують певний

обсяг виконавчої влади, тобто належать до її суб'єктів.

Тобто, повноваження делегуються взаємно, не тільки від органів

місцевого самоврядування, а й до них, що сприяє збалансованому поєднанню

загально державних і місцевих інтересів.

Висновки

Таким чином, з приводу обласної державної адміністрації, можна

зробити наступні короткі висновки:

- Обласна державна адміністрація є одним із суб’єктів

адміністративного (державно-управлінського) права, тому що,

здійснює діяльність по управлінню соціальними відносинами,

віднесеними до її компетенції законодавством України;

- Поняття, правовий статус, повноваження, призначення і принципи

діяльності обласної державної адміністрації закріплено в

Конституції2, та відповідних Законах України. Насамперед, це

Закони “Про місцеві державні адміністрації”4 та “Про місцеве

самоврядовання в Україні”5, оскільки вони закріпляють основний

розподіл виконавчої влади на місцях.

- Обласна державна адміністрація є складовою ланкою ієрархії

державної влади і здійснює виконавчу владу відповідно до

адміністративно-територіальнго поділу України.

- Вона покликана захищати права і законні інтереси громадян та

держави, забезпечувати комплексний соціально-економічний

розвиток території та реалізацію державної політики у

визначених законодавством сферах управління.

- Обласна державна адміністрація діє на засадах законності,

гласності, поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів,

взаємодії з відповідними представницькими органами та органами

місцевого самоврядування.

Перелік використаної літератури та нормативних джерел.

[1] Згідно з статтею 31, ЗУ №586-14 від 09.04.1999р. “управління, відділи

та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні

та підконтрольні відповідним міністерствам, іншим центральним органам

виконавчої влади”.

[2] ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” № 280-97-ВР вiд 21_05_1997

[3] Затверджена Указом Президента “Про заходи щодо впровадження Концепції

адміністративної реформи в Україні” № 810-98 вiд 22/07/1998р.

[4] “Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну

адміністрацію та Положення про районну, районну у містах Києві та

Севастополі державну адміністрацію” , затверджене Указом Президента 760-95,

21-08-1995. (Указ 760-95 втратив чинність на підставі Указу Президента

N218/2002 від 05.03.2002р.)

[i] Колпаков В. К., Адміністративне право України, Підручник, Київ,

Юрінком Інтер,

1999р.

[ii] Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України

28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (далі - ВВР). - 1996.

- № ЗО. - Ст. 141.

[iii] Загальна Теорія держави та права, Академічний курс, Том 1. Теорія

государства, під редакціею Марченко В.Н., Московський державний

університет, 1998р., Стр. 159.

[iv] Закон України "Про місцеві державні адміністрації" № 586-14 від 09

квітня 1999р., Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 20-21, ст.190.

[v] Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” № 280-97-ВР вiд

21/05/1997р.

6 Указ Президента “Про визнання такими, що втратили чинність, деяких

указів Президента України”№ 218/2002 від 05.03.2002р.

7 Указ Президента “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної

реформи в Україні” № 810-98 вiд 22/07/1998р.

8 Указ Президента “Про Положення про обласну, Київську, Севастопольську

міську державну адміністрацію та Положення про районну, районну у містах

Києві та Севастополі державну адміністрацію”, № 760-95 , 21-08-1995р.

9 Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної

влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової

інформації" №539/97-ВР від 23 вересня 1997р.

10 Постанова КМУ “Про порядок державної реєстрації суб'єктів

підприємницької діяльності” , №740-98-п від 25 травня 1998р.

Страницы: 1, 2


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.