Інвестиційно-інноваційна діяльність спільних підприємств

внутрішніх можливостей щодо задоволення потреб ринку і досягнутого ступеня

їх використання. Дієздатність стратегії має визначатись за допомогою

відповідних критеріїв і умов. Вибір базової стратегії - прерогатива

керівництва фірми або самого підприємця; вона реалізується, коли отримано

всебічну інформацію щодо реального стану підприємства (фірми).

3. Економічна оцінка результативності спільної підприємницької

діяльності.

В економіку з усіма ознаками кризової будь-який розсудливий інвестор

просто побоїться вкладати кошти через велику ймовірність їх втрати.

Затягнувшийся процес приватизації, основна роль державної форми власності,

велика ступінь бюрократизації економіки ( що на 20%, за матеріалами

західної преси, збільшують інвестиційні витрати ), все це доводить позначку

ризикованості інвестиційних проектів до 80% [ №17 , с. 10 ].

Для достовірної оцінки результатів інвестиційно-інноваційної діяльності

спільних підприємств треба проводити аналіз по наступним напрямкам:

1. Оборотність активів. Ефективність інвестування у значній мірі

визначається тим, наскільки швидко вкладені у виробництво кошти обертаються

в процесі господарської діяльності фірми. Період обороту активів в

основному зумовлюється внутрішньовиробничими чинниками діяльності фірми,

ефективністю маркетингової, виробничої і фінансової стратегій і тактичного

управління.

2. Прибутковість капіталу. Забезпечення високого прибутку на вкладені

кошти є однією з головних цілей інвестування. У сучасних умовах фірма може

значно варіювати показник прибутку, залишаючись у цілому ефективно

господарюючою підприємницькою структурою. Проте у процесі аналізу можна і

доцільно ретельно дослідити потенціал його (прибутку) формування порівняно

зі вкладеним капіталом.

3. Фінансова стійкість. Аналіз фінансової стійкості фірми дає

можливість оцінити інвестиційний ризик, зв'язаний зі структурою формування

інвестиційних ресурсів, виявити раціональність джерел фінансування поточної

виробничої діяльності, що фактично склалася.

4. Ліквідність активів. Оцінка і прогнозування ступеня ліквідності

Дозволяють визначити (передбачити) здатність підприємства оплачувати

короткострокові зобов'язання, запобігати можливому банкрутству за рахунок

швидкої реалізації окремих видів наявних активів. Інакше кажучи, стан

ліквідності активів характеризує рівень інвестиційних ризиків у

короткостроковому періоді [№31, с.45].

Звісно, тут наведені далеко не всі напрямки аналізу для визначення

економічної результативності спільної підприємницької діяльності, але

основними з них є оцінки ефективності та ризиків.

3.1 Шляхи досягнення економічної ефективності інвестиційно-

інноваційної діяльності при функціонуванні СП (на прикладі ЗАТ “У-Пейдж).

Компанія “У-Пейдж" була створена в 1996 році у формі СП асоціацією

“Діловий Мир" ( Україна: 51 % акцій ) і компанією PTT Telecom ( Нідерланди,

49 % акцій ), а 8 жовтня 1997 року з’явилася на ринку Києва. Статутной

капітал компанії - 1000000 дол. Компанія “Пейдж" працює в новому

міжнародному високошвидкісному стандарті Ermes. Вона задумана як

загальноєвропейська система передачі радіоповідомлень, Ermes ( The European

Radio Message System ) була розроблена групою експертів: до складу якої

увійшли представники виробників пейджингового обладнання і європейських

фірм-операторів: під егідою Європейського інституту по стандартах в області

телекомунікацій ( The European Telecommunication Standard Institute ETSI

).

Отже, компанія функціонує на ринку пейджингових послуг вже біля 3-х

років. Ефективність її інвестиційно-інноваційной діяльності насамперед

залежить від реальних наслідків інвестування капіталу, які можна описати

такими категоріями як: “ефект” та “ефективність інвестицій”.

Ефект - це кінцевий результат, що очікується або фактично досягається

за рахунок здійснення інвестицій. Він може виражатись у додатковій сумі

товарообігу (обсягу продажу), валового або чистого доходу (прибутку),

грошового потоку, тобто суми чистого прибутку і амортизаційних

відрахувань з вартості матеріальних і нематеріальних активів фірми.

Ефективність характеризує кількісне співвідношення показників

Результатів і витрат на їх досягнення.

При оцінці результатів інвестиційного процесу можуть використовуватися

наступні загальні методи (таб. ):

|Методи | Узагальнюючі | показники |

| |Динамічні |Статичні |

|Аболютні | | |

|- метод приведеної |Інтегральний |- |

|вартості |економічний ефект | |

|- метод анюітета |Річний економічний |Річний економічний |

| |ефект |ефект |

|Відносні | | |

|- метод рентабельності|Внутрішній |Розрахункова |

| |коефіцієнт ефективності|рентабельність |

|Тимчасові | | |

|- метод ліквідності |Період |Період |

| |повернення |повернення |

| |капіталовкладень |капіталовкладень |

Таблиця 5 . Методи інвестиційних розрахунків і узагальнюючі показники

(№46, с. 263)

Крім того, оцінка результатів інвестування повинна включати в себе

наступні принципи:

1) оцінка повернення інвестованого капіталу у вигляді грошового

потоку. При цьому показник грошового потоку може бути диференційованим

по окремих роках експлуатації об’єкта інвестиційного проекту або беруть

його середню величину за рік.

2) обов’язкове приведення загальних величин капіталу і грошового

потоку до теперішньої вартості.

На перший погляд може видаватися, що інвестовані кошти завжди виражені

через нинішню вартість, оскільки значно передують у часі їх поверненню

(відшкодуванню) у вигляді грошового потоку. Але інвестування у більшості

випадків здійснюється не одномомен-тно, а протягом певного періоду (кількох

років). Тому всі наступні (крім першого року) інвестовані суми треба

приводити до теперішньої вартості диференційовано за кожний рік циклу

інвестування. У такий спосіб потрібно приводити до теперішньої вартості й

усі грошові потоки.

3) характеризує вибір диференційованої ставки відсотка (дисконтної

ставки) для дисконтування грошового потоку від реалізації різних

інвестиційних проектів. Розмір доходу від інвестицій (грошовий потік)

формується з урахуванням таких впливових чинників: середньої реальної

депозитної ставки; темпу інфляції;

премії за ризик і низьку ліквідність. У зв’язку з цим при оцінці

інвестиційних проектів з різним рівнем ризику та неоднаковою тривалістю

загальних періодів інвестування (ліквідністю інвестицій) варто

диференціювати дисконтну ставку.

4) за змістом зводиться до варіації форм використовуваної ставки

відсотка для дисконтування залежно від мети оцінки здійснюваних

інвестицій. При розрахунках показників ефективності інвестицій за

дисконтну ставку можна брати:

1. середню депозитну або кредитну ставку;

2. індивідуальну норму дохідності інвестицій з урахуванням рівня

(темпів) інфляції, ризику і ліквідності інвестицій;

3. альтернативну норму дохідності для інших можливих видів інвестицій;

4. норму дохідності від поточної господарської діяльності тощо.

З урахуванням вищевикладених принципів можна застосовувати методику

оцінки ефективності реальних інвестицій на основі наступних показників

[№33, с.110]:

Чистий приведений дохід (ЧПД) дає узагальнену характеристику результату

інвестування — абсолютну величину ефекту від реалізації інвестиції, тобто

ЧПД=ГП-ІК, (1)

де ГП — теперішня вартість грошового потоку; ПС — сума інвестиційних

коштів за проектом, що реалізується.

При цьому треба пам’ятати, що показник ГП беруть за весь період

експлуатації об’єкта, введеного в дію внаслідок реалізації проекту.

Коли його визначити з якихось причин важко, то розрахунки ведуться за

декілька років. Показник ЧПД може бути використаний як критерій доцільності

реалізації інвестицій взагалі.

У процесі розрахунку цього показника використовувана дисконтна ставка

має бути диференційована стосовно рівнів ризику і ліквідності.

Різниця між майбутньою вартістю і поточною вартістю є дисконтом [№24,

с.258].

Коефіцієнти дисконтування розраховуються по формулі складних

відсотків:

[pic], (2)

де

i - процентна ставка, виражена десятеричним дробом (норматив

дисконтування;

tp рік приведення витрат і результатів (розрахунковий рік);

t - рік, витрати і результати якого приводяться до розрахункового.

При умові приведення до року початку реалізації інновацій маємо tp = 0

:

[pic] (3)

При позитивній величині норми процента на капітал i коефіцієнт

дисконтування завжди менше одиниці.

Порівняння рівня прибутку на капітал з процентною ставкою - це один з

способів обгрунтування ефективності інвестицій в інноваційному процесі.

Крім чистого приведеного доходу для оцінки інноваційних проектів

використовуються показники:

термін окупності (Ток);

період окупності (Пок);

внутрішня норма прибутковості (Вп);

рентабельність .

Термін окупності показник, що відповідає на питання, за який термін

можуть окупитися інвестиції в інноваційний проект. Цей показник враховує

первинні капітальні вкладення.

У міжнародній практиці застосовується, в основному, період окупності.

Під періодом окупність розуміє тривалість періоду, протягом якого сума

чистих прибутків, дисконтованих на момент завершення інвестицій, буде рівна

сумі інвестицій.

Внутрішня норма прибутковості - це розрахункова ставка процентів, при

якій капіталізація прибутку, що отримується регулярно дає суму, рівну

інвестиціям. Це означає, що інвестиції окупаються.

Рекомендують відбирати ті проекти, внутрішня норма прибутковості яких

не нижче за 15-20%.

Внутрішня норма рентабельності визначається як співвідношення ефекту і

витрат на реалізацію проекту. Значення даного коефіцієнта , при якому

проект вважається привабливим, повинне перевищувати умовну вартість

капіталу інвестора. Зазвичай, мінімально припустима величина цього

показника приймається більшою, ніж вартість капіталу з врахуванням ризику

проекту.

У практиці оцінки інноваційних проектів розрахують відношення

приведених прибутків до інвестиційних витрат (benefit - cost ratio).

У західній літературі цей показник називають індексом прибутковості

(profitabiliti index).

РІ = PVCI : PVCO , (4) де

PVCI - зведені надходження (Present value of cash inflows)

PVCO - зведені виплати (Present value of cash outflows)

Загальним для всіх показників ефективності інноваційного проекту є

розрахунок коефіцієнта ефективності по наступних формулах:

[pic] (прямий показник), (5)

[pic] (обернений показник), (6)

де

Е - ефект (результат) від реалізації проекту;

В - витрати, пов’язані з реалізацією проекту.

.Крім даних показників ефективності, можна використовувати більш

загальний показник стійкість організації (Z) [ № 61, с.7 ]:

Z = 1.2 Х1 + 1.4 Х2 + 3.3Х3 + 0.6 Х4 + 1.0 Х5,

(7)

де Х1 - показник ефективності робочого капіталу;

Х2 - показник ефективності нагромадженого капіталу;

Х3 - рентабельність виробництва;

Х4 - показник заборгованості;

Х5 - показник ефективності активів.

Окш - Окр

X1 = –––––––––––– ,

(8)

А

де Оср - оборотні кошти;

Окр - короткострокові зобов'язання;

А - загальні активи;

Кнаг

Х2 = –––––––– ,

(9)

А

де Кнак - нагромаджений капітал (залишок минулих

років)

Пбал

X3 = ––––––––––––– ,

(10)

А

де Пбал - балансовий прибуток;

К

Х4 = –––––––––– ,

(11)

Б

де К - капітал фірми (основні фонди плюс нематеріальні

активи);

Б - загальний борг фірми;

V

Х5 = ––––––––– ,

(12)

A

де V — загальний обсяг продажів.

Перераховані показники є показниками ефективності функціонування

спільного підприємства. На основі приведених даних можна провести

наступні розрахунки:

|Показники |Позначення |Значення |

|Оборотні кошти, |Окш |14,7 |

|тис.грн | | |

|Короткострокові |Окр |13,27 |

|зобов'язання, тис. грн| | |

|Загальні активи |А |4593,17 |

|тис.грн | | |

|Балансовий прибуток, |Пбал |31,124 |

|тис. грн | | |

|Капітал фірми |К |4113,39 |

|(Основні фонди + | | |

|нематеріальні активи),| | |

|тис. грн | | |

|Нагромаджений капітал |Кнаг |412,237 |

|(залишок минулих | | |

|років), тис.грн | | |

|Загальний борг фірми |Б |499,768 |

|тис. грн | | |

|Загальний обсяг |V |790,583 |

|продажів тис. грн | | |

Таблиця 6. Деякі фінансові показники діяльності підприємства. ( На

основі бухгалтерської звітності підприємства “У-Пейдж” за 1999 рік).

Виходячі з вищенаведених формул ( 7-12 ) маємо:

Z=5,258865716 Рекомендоване значення - більше 3.

X1= 0,000311332

X2=0,089749998

X3=0,006776148

X4=8,230598998

X5=0,172121432

Аналізуючи наведені вище розраховані значення, можна сказати, що

стійкість та ефективність даного підприємства за роки функціонування

входить у рекомендовані межі.Так як підприємство існує всього близько 3

років, співвідношення між власними та залученими коштами виглядає досить

непогано. Крім того, залучені кошти використовуються з досить великою

ефективністю, що у майбутньому допоможе підприємству зайняти одне з

лідируючих місць на українському ринку пейджингових послуг.

3.2. Аналіз ризиків інвестоційно-інноваційних процесів.

Ризиком в економічній літературі називають небезпеку втрат, які

витікають з тієї чи іншої господарської операції і пов’язані з

невизначеністю ситуації.

Ризиковим підприємництвом назтвають, в свою чергу, підприємництво, що

засноване в наукоємних сферах і займається створенням та розповсюдженням

нових технологій [№57, c.104].

Ризики можуть бути двох видів:

1) диверсифіковані ;

2) недиверсифіковані.

До перших належать ризики, загрозу яких можна усунути шляхом

диверсифікації - випуск декількох видів нової продукції, наявність

резервних джерел постачання ресурсів тощо [№62 ,c. 36].

До других належать саме ті ризики, які виникають через зовнішні

обставини і впливають на ринок вцілому, з якими найчастіше зустрічається

підприємець на українському ринку - інфляційний, ризик економічного спаду

тощо.

За методами SWOT - аналізу можна зробити певні висновки про можливі

загрози для функціонування компанії в майбутньому (таб.7 ).

Загрози Ступінь впливу

Ймовірність

| |7-10 |4-6 |1-3 |7-10 |4-6 |1-3 |

|1) скорочення ринку | |6 | | |5 | |

|2) поява нових конкурентів |7 | | | |5 | |

|3) зростання плати за |10 | | |7 | | |

|використання радіочастот | | | | | | |

|4) зростання плати за | |6 | | |6 | |

|поновлення ліцензії | | | | | | |

|5) зменшення кількості |8 | | | | |1 |

|клієнтів | | | | | | |

|6) перехід інших компаній |8 | | |7 | | |

|конкурентів на стандарт | | | | | | |

|ERMES | | | | | | |

|7) винахід альтернативного |7 | | | |4 | |

|та співставимого способу | | | | | | |

|передачі інформації | | | | | | |

|8) інфляція |8 | | |7 | | |

Таб. 7. Аналіз ймовірних ризиків компанії “У-Пейдж”.

На аналізі таблиці 2 можна побудувати матрицю можливих ризиків

компанії:

ймовірності

10

5

0 5 10

ризики

Мал. 3. Матриця ймовірних ризиків фірми.

На основі малюнка 1 можна зробити висновки про пріоритетні напрямки

стратегічного планування на наступні періоди.

Основними напрямками розвитку фірми слід вважати орієнтацію на

споживача, тобто, посилення рекламної кампанії, контроль за якістю послуг,

пропонування нових, можливо, більш привабливих пакетів обслуговування,

налагодження більш інтенсивного спілкування з контактними аудиторіями,

можливі заходи цінової конкуренції за умов посилення тиску на ринку з боку

інших компаній - операторів пейджингових послуг, але окрім цього

дотримання стандартів якості та ефективності.

Аналізуючи вплив зовнішнього середовища в майбутньому, слід зауважити,

що фактори оточуючого середовища мають вплив середнього рівня на

функціонування фірми. Але, вважаючи на те, що деякі з них ( зокрема

інфляція, зменшення кількості клієнтів, перехід інших компаній на стандарт

ERMES ) мають досить вагоме значення для компанії, слід вжити запобіжних

заходів ( вказувати ціни в умовних одиницях, більше уваги приділяти

клієнтам, що вже користуються послугою “Євротекст” тощо).

3.3. Досягнення конкурентностійких позицій на ринку при впровадженні

інноваційної продукції.

Функціонування компанії - оператора пейджингового зв’язку на ринку

зв’язку України якщо і не неможливо без участі іноземного партнера (

внаслідок інноваційності даного виду діяльності, а отже: відсутності

вітчизняної моделі функціонування даного виду компаній, відсутність

власного виробництва обладнання необхідного технічного рівня, рідкість

спеціалістів по ремонту та наладці цих самих технологічних систем та інші

проблеми “нестачі” перехідної економіки), то в крайньому випадку - досить

складно.

Внаслідок цього, майже усі сучасні пейджингові компанії мають у своєму

статутному фонді певну частку іноземних інвестицій. Серед компаній, що

працювали на ринку України на кінець 1997 року близько однієї третини

компаній офіційно мали статус спільних підприємств ( додаток 1). Інші,

можливо, на той момент змінили офіційний статус просто на акціонерне

товариство або або товариство з обмеженою відповідальністю ( 2

найпоширеніші типи організації підприємств у даній сфері: 19 % та 37 %

відповідно ).

Найпліднішим роком для створення компаній пейджингового зв’язку став

1995 рік ( близько 80 % компаній отримали ліцензії у 1995 році; додаток

1).

Внаслідок цього стрибка різько виріс рівень конкуренції у галузі. Хоча

по окремим областям ( Вінницька, Донецька, Житомирська, Миколаївська,

Чернігівська ) компанії, що працювали на їх території мали 100 -

відсоткову вагу від всього ринку послуг в регіоні, проте в деяких областях

( Львівська, Дніпропетровська, Харківська ) декілька компаній ділили ринки

між собою майже на рівних умовах (додаток ).

Справжнім рекордсменом у 1995 році по рівню конкуренції став Київ. На

київському ринку функціонувало вже тоді 5 компаній. Результатом цього

стало значне падіння цін на пейджингові послуги з 30-50 у.о в 1995 році до

25-30 у.о. в 1998 і до теперішнього часу.

Внаслідок таких зрушень, єдиними надійними методами конкуренції у

галузі стала конкуренція якості та просування товару. Для підвищення

ефекту від інвестованих коштів, компанія “У-Пейдж” зробила акцент на обох

напрямках завоювання та утримання конкурентних позицій у сфері пейджингу.

Найважливішою перевагою стало те, що компанія єдина на київському

ринку працює у стандарті ERMES. Ця інноваційна для нашої країни технологія

( за кордоном вже у січні 1990 року 23 зацікавлені європейські компанії

підписали Меморандум про Взаєморозуміння ERMES, але на сьогоднішній день

цей документ підписан вже 48 компаніями з 28 країн світу, в число яких

входить і Україна) надає, окрім переваг для користувачей ції сіті,

переваги операторам системи ERMES, а також для виробників обладнання.

Для операторів основними перевагами є:

1) відкритий стандарт

2) значне збільшення ємності каналів

3) сумісність з існуючими телекомунікаційними системами

4) більш низька вартість використання та обслуговування сітьового

обладнання

5) сітьова сумісність з іншими пейджинговими стандартами.

В результаті використання даного стандарту, компанія “У-Пейдж” вже

зараз здійснює автомаичний роумінг з Дніпропетровськом, використовує

послугу відсилання повідомлення через сайт фірми у інтернеті та відправку

повідомлень обходячі послуги операторського центру - за допомогою

голосової пошти (яка підвищує ступінь конфіденційності інформації при

передачі повідомлення та може використовуватися як з цифровими, так і з

літеро-цифровими пейджерами).

Звісно, ефективність даних нововведень була б значно меншою, якби ці

інновації не знаходили підтримку у сфері маркетингу та реклами. Основним

рекламним виконавцем компанії виступало рекламне агенство “Arc

Communication”.

Таблиця, подана нижче, складена на основі аналізу та обробки реальних

даних звітності відділу маркетингу компанії “У-Пейдж” ( структура подана в

процентах на прохання керівництва компанії):

|Види реклами |1 |2 |3 |4 квартал |За рік|

| |кварта|кварта|кварта|1997р. | |

| |л |л |л | | |

| |1997р.|1997р.|1997р.| | |

|Радіо |31 % |27,9 %|29,8 %|11,3 % |25,3 %|

|Друковані видання |22,7 %|25,6 %|20,3 %|31,4 % |50 % |

| | | | | | |

|Рекламні щити |__ |__ |__ |100 % 30 |24,7% |

| | | | |сайтів | |

| | | | |3 : 6 м. | |

|Всього | | | | |100% |

[pic]

Мал.4. Структура рекламних

витрат

Динаміку витрат вцілому зображено на малюнку 5:

[pic]

Мал.5. Річна динаміка витрат

на рекламу

Внаслідок жорсткої конкурентної боротьби деякі фірми - оператори

пейджингового зв’язку вдалися, починаючи з 1995 року до методів цінової

конкуренції. В результаті, в період з 1995 по 1999 рік ціни на послуги

пейджингового зв’язку впали майже у 2 рази. Так як багато операторів

працювали на ринку України вже понад 2-х років (на 1995 рік), компанії “У-

Пейдж” для входу на ринок необхідно було проводити зважену цінову

політику. Вона полягала у тому, що поєднуючи невисокі ціни (40 у.о. в

порівнянні з 45-50 у.о. в середньому) вона пропонувала високу якість

обслуговування). Аналіз цінової політики компанії зображено на малюнку:

[pic]

Мал. 6. Цінова політика компанії “У-Пейдж”.

Висновки.

Оцінка ефективності реальних інвестицій є найважливішим і

найвідповідальнішим етапом процесу прийняття відповідного рішення щодо

інвестування конкретних об’єктів. Від того, наскільки об’єктивно і

всебічно буде проведена така оцінка, залежать темпи розвитку фірми і

строки повернення вкладеного капіталу. Крім того, необхідною умовою

успішного функціонування є визначення можливих ризиків компанії ( для чого

можна застосовувати як статистичні методи, так і методику SWOT-аналізу).

Аналізуючи дані показники на підприємстві ЗАТ “У-Пейдж”, можна зробити

висновки про досить вдалі на даний момент результати функціонування. Таким

чином, будемо сподіватися, що вдале поєднання інвестиційно-інноваційних

процесів на підприємстві “У-Пейдж” з продуманою стратегією маркетингу

забезпечать даній компанії достойне місце серед операторів пейджингового

зв’язку.

Заключення.

Вивчаючи стан міжнародного спільного підприємництва на Україні

наприкінці двадцятого сторіччя, можна зробити висновки про те, що у цієї

сфери міжнародного співробітництва все попереду. До такого результату

підводять нас як широкомасштабні інтеграційні процеси в межах всього світу,

так і наші нагальні внутрішні потреби у припливі іноземних капіталів.

Інвестування іноземних коштів може здійснюватися у різних формах : це

може бути кредитуваня або покупка акцій зарубіжного емітента, але єдина

форма інвестування поєднує в собі не тільки надходження грошових потоків,

але й використання інтелектуальних ресурсів, управлінське “ноу-хау”, яке

інколи цінується набагато більше, ніж певні матеріальні активи.

Недостатня швидкість розвитку економічної системи на Україні багато в

чому пояснюється несприятливим економічним кліматом кліматом. Звісно,

спільні підприємства не ставлять на меті формування сприятливого

інвестиційного клімату у макромасштабі, але, переслідуючи свої власні

інтереси, вони позитивно впливають на інвестиційну сферу. Функціонування СП

на Україні призводить до орієнтації не лише на програми з точковою або

короткостроковою співдією, але й на більш тісні взаємовідносини.

Ті самі тенденції відбуваються і в інноваційній сфері. Звісно, на рівні

національних програм науково-технічного розвитку пріорітети визначаються

державою. Але існує така річ, як дифузія інновацій - розповсюдження

результатів інноваційної діяльності на мікрорівні - саме такими зв’язуючими

ланками з західним науковим світом і виступають спільні підприємства.

Ефективність функціонування економіки починається з ефективності у

діяльності підприємств. Саме тому необхідним є дослідження цих суб’єктів

економічної діяльності на рівні визначення їх результативності.. Визначення

ефективності у минулому періоді, аналіз ризиків та загроз з боку

конкурентів допоможе запобігти подібним негараздам трапитися в майбутньому.

Хоча, звісно як і у кожній справі, при створенні СП виникають певні

негативні моменти, як розбіжності цілей інвесторів з пріоритетами держави,

розвиток монополізму в галузях тощо, але вони наближають Україну до

міжнародного процесу інтеграції, а це досить приваблива річ, щоб за неї

поборотися.

Література

1. Белая Н. Эффективность использования иностранных инвестиций. / Бизнес-

информ / 1996, №17. - с.28.

1. Беренс В., Хавранек П. Руководство по оценке эффективности инвестиций:

Пер. с англ. - Новое перерабю и доп. изд. - М., 1995 - 528 с.

2. Бирман Г., Шмидт С.. Экономический анализ ивестиционных прэктов. - М..:

Аланс. 1997. - 288 с.

3. Борисов С.А. Совместная деятельность: учет и налогооблажение. - М.,

1997. - 112 с.

4. Бріль М.С. Організація і функціонування спільних підприємств: Автореф.

дис... канд. екон. наук: 08.06.01. / Харківський економ. ун-т. - К.,

1997. - 26 с.

5. Бузько И.Р. и др. Экономический риск и управление инновационной

деятельностью предприятий. - К., 1996. - 135 с.

6. Вітлінський В.В., Наконечний С.І., Шарапов О.Д. Економічний ризик і

методи його вимірювання: Підручник. - К.: ІЗМН, 1996. - 400 с.

7. Водачек Л., Водачкова О. Стратегия управления инновации на предприятии.

- М.”Экономика”, 1989г.

8. Глухов В.В., Бахрамов Ю.М. Финансовый менеджмент (учасники рынка,

инструменты, решения). - СП-б., 1995 - 429 с.

9. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития - М.

“Влад-Дар”, 1993г.

10. Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала. - М.:

МП “Сувенир”. - 1993. - 488 с.

11. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: руководство для

высшего управленческого персонала - М. МП “Сувенир”, 1993 - 325 с.

12. Дедіков О.І. Інвестиції та їх роль у формуванні економічних пропорцій:

Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.01 / Київський ун-т ім. Тараса

Шевченка. - К., 1996, - 21 с.

13. Дикань В.Л., Иванилов А.С. Иновационная и инвестиционная политика в

условиях обеспечения конкурентоустойчивости предприятия: Практические

аспекты / Харьковский гос. политех. ун-т. - К.: ИСНО, 1996. - 225 с.

14. Дронов Д. Микроекономика инноваций. / Бизнес-информ. / 1995, №45 (46-

48).

15. Забелин П.В., Моисеева Н.К. Основы стратегического управления. Учебное

пособие. М. 1997. - 195 с.

16. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”.

17. Закон України “Про інвестиційну діяльність”.

18. Закон України “Про підприємства в Україні”

19. Закон України “Про режим іноземного інвестування”

20. Зміст та структура господарського ризику при розробці нової продукції /

Балика С.Ю.; Харківський держ. економ. ун-т. -Харків, 1996. -13 с.

21. Иванцевич Дж., Лобанов А.А. “Человеческие ресурсы управления”,

М.”Дело”, 1993г. - 134 с.

22. Ильенкова Н.Д. “Спрос: анализ и управление”, М. “Финансы и статистика”,

1997г.

23. Ильенкова Н.Д. Инновационный менеджмент. - М. “Финансы и статистика”,

1997. - 385с.

24. Инвестиции в Украине / С.И. Вакарин (ред.); Рекламно -Информ Компания

“ІDA” К.: Конкорд, 1996. - 94 с.

25. Иностранные инвестиции в современных условиях: статистика, опыт,

проблемы / Ю.В. Макагон, В.И. Ляшенко и др.; Донецк. управление

статистики. - Преп. докл. - Донецк, 1994. - 38 с.

26. Клименко К.О. Створення спільних підприємств як засіб включення України

у світогосподарські зв’язки.: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.03

/ НАН Укр.. Ін-т світ. економіки та міжнародних відносин. - К., 1995. -

24 с.

27. “Комплексная оценка эффективности мероприятий, направленных на

ускорение научно-технического прогресса. Методические рекомендации и

комментарии по их применению”, М. “Информэлектро”, 1989г.

28. Крицков В.Ф., Ягудин С.Ю. “Особенности оценки эффективности создания и

освоения новой техники в шинной промышленности”, М. ЦНИИТЭНЕФТЕХИМ,

1991г.

29. Котлер Ф. Основы маркетинга, Пер. с англ. / общ. ред. и вступ. статья

Пеньковой Е.С. - М.: Прогресс, 1992 - 325 с.

30. Кохно П.А. и др. “Менеджмент”, М. “Финансы и статистика”, 1993г.

31. Кутейников А.А. “Искусство быть новатором”, М. “Знание”, 1990г.

32. Лукашевич И. “Развитие идей Н.Д.Кондратьева в теориях длинных волн

нововведений”, “Вопросы экономики”, 1992г., № 3.

33. Менеджмент организации. Учебное пособие. Румянцева З.П., Саломатин

Н.А., Акбердин Р.З. и др. - М.: ИНФРА - М.1997. - 432 с.

34. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. “Основы менеджмента”. Пер. с англ.

М.”Дело”, 1992г.

35. “Методические указания по оценке эффективности инвестиционных проектов

и их для финансирования”, М. “Информэлектро”, 1990г.

36. Меякулов Я.С. Экономическая оценка эффективности инвестиций и

финансирования инвестиционных проектов. - М.: ДКС, 1997. - 160 с.

37. Моисеева Н.К., Анискин Ю.П. “Современное предприятие:

конкурентоспособность, маркетинг, обновление”, т. 1 и 2, М.

“Внешторгиздат”, 1993г.

38. Народное хозяйство Украины в 1993 году. Статистический ежегодник. К.

Техника. 1994, с.13;221;

39. “Основы управления персоналом”. Под ред. проф. Б.М.Генкина, М. “Высшая

школа”, 1996г.

40. Портер М. Международная конкуренция - С-инфо, М, 1993 г.

41. Перминов С.Б., Петров А.И. “Малые научно-технические фирмы (зарубежный

и отечественный опыт)”, М. “Знание”, 1990г.

42. Риск инвестиций и теоретико-игровой подход к его оценке / Бузанова

С.В., Перепелица В.А.; Запорож. гос. ун-т. - Запорожье, 1996. - 27 с.

43. Санто Б. “Инновация как средство экономического развития”. Пер. с венг.

М. “Прогресс”, 1990г.

44. Серегин А.М. “Эффективность малого бизнеса”, М. “Экономика”, 1990г.

45. Современная инвестиционная политика Украины и способы стимулирования

зарубежных инвесторов / УДЭНТЗ о-ва “Знання” Украины. - К., 1995. - 15 с.

46. Спільні підприємства в Україні: організація і умови ефективного

розвитку: Підручник для студентів ун-в, екон. вузів та фак. /

Д.Г.Лук’яненко, В.А.Білошапка, О.І, Пестрєцова; Київський держ. економ.

ун-т. - К.: Хвиля- Прес, 1995. - 176 с.

47. “Статистика науки и инноваций”. Краткий терминологический словарь.

Центр исследований и статистики науки. М. 1996г.

48. Твисс Б. “Управление научно-техническими нововведениями”, М.

“Экономика”, 1989г.

49. Тодрина И.В. Зарубежные инвестиции как фактор структурных

преобразований в экономике переходного периода: Автореф. дис... канд.

экон. наук: 08. 01. 01 / Харьковский гос. ун-т - Х., 1995. - 18 с.

50. Тони Райс, Брайан Койли. Финансовые инвестиции и риск. / Общ. ред.,

вступит. статья М.А. Хасан-Бек. - К., 1995. - 590 с.

51. Троян В.М. Спільне підприємництво. - Тернопіль: Тарнекс, 1995. - 132 с.

52. Уотерман Р. “Фактор обновления”. Пер. с англ. Академия народного

хозяйства при правительстве РФ, М. “Дело”, ЛТД, 1995г.

53. Функционирование СП в Украине: Теоретические и практические аспекты /

Томилин Н.А., Киржнер Л.А., Лепейко. - Х.: Основа, 1994 - 80 с.

54. Хучек М. “Инновации на предприятиях и их внедрение”, М. “Луч”, 1992г.

55. Хрулев С. Инвестиции в СП - выгоды России и Запада. Что нарушает это

равновесие. // Инвестиции в России, - М. 1997. - №9/10 - с. 22-24.

56. Цай Т.М. и др. Конкуренция и управление рисками на предприятиях в

условиях рынка. / Т.Н. Цай, М. Аланс. 1997. - 288 с.

57. “Экономика и бизнес (теория и практика предпринимательства)”. Под ред.

В.Д. Камаева, М., 1993г.

58. “Экономика и статистика фирм”. Под ред. проф. С.Д.Ильенковой, М.

“Финансы и статистика”, 1996г.

59. Экспертиза инвестиций. В помощь предпренимателю и банкиру. - М.: Дж.

ИПАЛАлимитед, 1992.

60. Экономика и жизнь. // 1995 - №2.

61. Фінанси України. // 1997. - №2 - с.48-53.

Страницы: 1, 2, 3