Міжнародний ринок туристичних послуг України

Міжнародний ринок туристичних послуг України

План.

I Вступ.

II Основна частина.

1 Індустрія міжнародного туризму і її розвиток в сучасних умовах.

2 Економічне значення міжнародного туризму.

3 Організація міжнародного туризму.

4 Становлення і регулювання міжнародного туризму.

5 Розрахунок ціни туристичного продукту.

6 Бухгалтерські операції в міжнародному туризмі.

7 Організація і техніка виконання операцій міжнародного туризму.

III Висновок.

IV Список літератури.

Вступ.

У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає

всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними

і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток в

скарбницю. Не кажучи вже про те, що “годує" ця система дуже багато фізичних

і юридичних осіб, так чи інакше пов'язаних з наданням туристичних послуг.

Крім значної статті прибутку туризм є ще і одним з могутніх чинників

посилення престижу країни, зростання її значення в очах світової спільноти

і пересічних громадян.

Туристична діяльність в розвинених країнах є важливим джерелом

підвищення добробуту держави. У 1995 році США від реалізації туристичних

послуг іноземним громадянам отримали 58 млрд. $, Франція і Італія - по 27

млрд. $, Іспанія -25 млрд. $

В Україні туристичний бізнес розвивається з переважною орієнтацією

на виїзд. Переважну більшість діючих у нас туристичних фірм вважають за

краще займатися напрямом своїх співвітчизників за рубіж, і лише невелика їх

частина працює на залучення гостей в Україну - тобто все робиться так, що

капітал від тур. бізнесу попливе за рубіж. Яка ж картина міжнародного ринку

тур. послуг зараз, як він в перспективі змінюється? В умовах, що

створилися, ці питання представляються актуальними.

1. Індустрія міжнародного туризму і її розвиток в сучасних умовах.

У цей час індустрія туризму є однією з форм міжнародної торгівлі,

що найбільш динамічно розвиваються послугами. У останні 20 років

середньорічні темпи зростання числа прибуттів іноземних туристів в світі

становили 5,1%, валютних надходжень - 14%. Згідно з даними всесвітньої

туристичної організації, в 1995 році в світі було зареєстровано 576

мільйонів прибуттів туристів, надходження від міжнародного туризму досягло

372 мільярди доларів (без урахування надходжень від міжнародного

транспорту). Загалом об'єми валютних надходжень від туризму за період з

1950 по 1995 рік виросли в 144 рази.

По прогнозах експертів, бурхливий розвиток міжнародного туризму буде

продовжуватися і далі. За різними підрахунками, до 2000 року ця галузь

стане провідною експортною галуззю в світі. Очікується, що при збереженні

темпів зростання, що склалися число міжнародних подорожей до 2005 року

досягне 900 млн. чоловік,а 2010 року збільшиться і складе порядку 937 млн.

чоловік.

На думку різних аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму

лежать наступні чинники:

1) Економічне зростання і соціальний прогрес призвели до

розширення об'єму ділових поїздок і поїздок з пізнавальними цілями.

2) Вдосконалення всіх видів транспорту здешевило поїздки.

3) Збільшення числа найманих робітників і службовців в розвинених

країнах і підвищення їх матеріального і культурного рівня.

4) Інтенсифікація труда і отримання трудящими більш тривалих

відпусток.

5) Ослаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і

спрощення прикордонної формальності.

Як і будь-яка інша сфера господарської діяльності, індустрія туризму є

вельми складною системою, міра розвитку якої залежить від міри розвитку

економіки країни загалом.

На промислово розвинені країни доводиться понад 60% всіх прибуттів

іноземних туристів і 70-75% поїздок, що здійснюються в світі. При цьому на

частку ЄС доводиться біля 40% прибуттів туристів і валютних надходжень.

Розподіл туристів і прибутків від їх перебування в 1994 році.

| | | | Співвідношення до 93 |

|Країна |Прийнято туристів |Прибуток |р. |

|Відвідування |(млн. чоловік) |(млн. доларів) |(%) |

| | | | |

| | | |Прибуття Прибуток |

|Весь світ |528,4 |321,446 | 3,0 |

|Європа |315,0 |153,295 |5,1 |

|Америка |108,5 |97,405 |1,9 |

|Східна Азія |74,4 |59,988 |0,6 |

|Африка |18,6 |5,675 |4,05 |

|Ближній Схід |7,9 |3,672 |8,9 |

|Південна Азія |3,7 |2,431 |7,6 |

| | | |14,0 |

| | | |1,5 |

| | | |-4,0 |

| | | |-4,0 |

| | | |-12,0 |

| | | |7,0 |

| | | |11,2 |

По зауваженню канадських фахівців, функціонування економік

індустріально розвинених країн, з одного боку, робило об'єктивно необхідним

зміцнення світогосподарських зв'язків і зростання виробничих витрат на

підприємницькі переміщення, а, з іншого боку, створювало працівникам

матеріальні можливості для досугових переміщень, в тому числі і за кордон.

Якісне зростання індустрії туризму в окремих країнах відображене в

таблиці. Для оцінки застосовується метод рейтінгових оцінок. Як параметри

взяті як абсолютні (число туристів, розмір прибутків і витрат), так і

відносні (прибутки і витрати з розрахунку на одного туриста, що відвідав

країну) показники.

Рейтинг країн по показниках туристського сервісу.

|Країна |Прийнято |Прибутки |Витрати |Питомі |Питомі |Підсумкови|

| |туристів | | |прибутки |витрати |й показник|

|Австралія |27 |15 |14 |2 |3 |9 |

|Австрія |6 |6 |8 |22 |17 |8 |

|Багами |29 |28 |29 |12 |22 |29 |

|Бельгія |22 |16 |11 |5 |4 |7 |

|Бермуди |35 |33 |32 |6 |20 |31 |

|Бразілія |30 |29 |23 |3 |12 |20 |

|Велікоб- |8 |5 |3 |15 |7 |2 |

|ританія | | | | | | |

|Угорщина |5 |31 |25 |35 |31 |32 |

|Венесуела |36 |35 |20 |10 |20 |30 |

|Німеччина |7 |7 |2 |20 |5 |3 |

|Гонконг |16 |11 |20 |13 |20 |17 |

|Греція |11 |22 |19 |33 |24 |26 |

|Єгипет |26 |26 |30 |23 |28 |34 |

|Індія |28 |25 |20 |11 |20 |23 |

|Ірландія |24 |27 |18 |24 |16 |25 |

|Іспанія |3 |4 |13 |27 |23 |14 |

|Італія |4 |3 |4 |19 |14 |4 |

|Канада |9 |9 |6 |31 |13 |12 |

Однак в цьому аналізі потрібно враховувати ряд чинників, прямо не

пов'язаних з туристичною сферою, але без урахувань якої неможлива

об'єктивна оцінка показників таблиці. До таких чинників відносяться

величина країни, чисельність населення і економічний потенціал країни.

Звичайно, найважливіший чинник, що визначає географію туризму в світі,

економічний. З точки зору окупності капіталовкладень туристська індустрія

входить в число економічних форвардів, що дають значну величину доданої

вартості. Туристські послуги на світовому ринку виступають як “невидимий"

товар, характерною особливістю якого є те, що значна частина цих послуг

проводиться з мінімальними витратами на місці.

Узагальнюючи діяльність багатьох розвинених країн в сфері туризму,

Комісія ЄС опублікувала прогноз основних тенденцій розвитку туризму на

період 1995-2000 г.г. В частковості, в ньому зазначається, що:

1) У Європі доведеться витримувати жорстку конкуренцію за прибутки від

туризму, яка зажадає від європейської індустрії туризму підвищення якості

послуг, що надаються.

2) Витрати на всі види подорожей і, насамперед, витрати на транспорт,

будуть

збільшуватися швидше, ніж інші статті сімейного бюджету. Подорожі стануть

більш частими, але менш тривалими, оскільки витрати на одну поїздку

знизяться. Загалом же витрати на подорожі зростуть за рахунок споживання

більш якісного відпочинку.

3) Число поїздок буде збільшуватися за рахунок міжконтинентальних

подорожей з Європи в Америку, Азію і Океанію.

4) Сезонні зміни ринкової кон'юнктури в найближчому майбутньому

перестануть бути проблемою для індустрії туризму, оскільки вдалий маркетинг

буде сприяти їх вигідному використанню. Для цього буде потрібна активна

співпраця між державами і приватними туристськими структурами.

5) Використання повітряного транспорту буде розширятися швидше завдяки

збільшенню числа зручних прямих рейсів.

6) Групи, включаючи сімейні, будуть зменшуватись і вибирати все більш

гнучку

програму відпочинку.

7) По мірі все більш активного впровадження комп'ютерних систем

бронювання

будуть зменшувати терміни бронювання.

8) Активніше за інших будуть подорожувати дві вікові групи: люди

немолодого

віку і молодь.

9) Буде продовжувати рости попит на туризм, пов'язаних з відвідуванням

культурних визначних пам'яток, а також з активним відпочинком.

11) Стан навколишнього середовища стане одним з домінуючих чинників в

залученні туристів, особливо в сільських і прибережних районах.

12) Маркетингове сегментирование ринку стане більш чітко вираженим.

13) Пропозицію необхідно буде підстроювати під потреби кожної групи

споживачів.

Географія ж міжнародного туризму буде визначатися

пріоритетними для туристів чинниками привабливості тих або інших

регіонів/країн.

Чинники зростання привабливості для туристів окремих регіонів світу

|Найбільш популярні | |

|країни регіону. |Чинники зростання привабливості |

|Південно-американсь| |

|кий регіон | |

|Бразілія |1. Широкий розвиток екологічних турів по Амазонії. |

| |2. Екзотична природа. |

| |3. Сучасна архітектура і дизайн столиці країни |

|Європейський регіон| |

|Франція |Висока концентрація історичних і культурних визначних |

|Англія |пам'яток. |

|Німеччина |Спрощений візовий режим (можливість широкого спектра |

|Фінляндія |комплексних турів). |

|Швеція |Високий рівень сервісу. |

|Середземноморський | |

|регіон | |

|Кіпр |Вигідна система оподаткування. |

| |Сучасна банківська мережа. |

| |Добре налагоджена структура телекомунікацій |

| |Спрощена процедура створення оффшорних компаній (10 днів) |

| |Повна конфіденційність, що забезпечується державою у всіх |

| |питаннях, що стосуються засновників компаній і банківських|

| |рахунків. |

|Ізраїль |1. Зростання паломніческого туризму. |

| |Наявність широкого спектра оздоровчих центрів. |

| |Тури по чотирьох морях. |

| |Наявність молодіжних таборів. |

| |Зростання ділових зв'язків. |

|Регіон загалом | |

| |1. Розвинена інфраструктура туризму. |

| |Високий рівень обслуговування. |

| |Комфортний клімат. |

| |Велика тривалість туристського сезону. |

| |Поєднання відпочинку біля моря з оглядом визначних |

| |пам'яток. |

|Азіатський регіон | |

|Об'єднані Арабські |1. Низькі ціни на електроніку і побутову техніку хорошої |

|Емірати |якості. |

| |Високий рівень сервісу. |

| |Мінімальні податки. Практика системи “TAX FREE". |

| |Великий досвід каргоперевозок. |

| |Спрощена система візового режиму. |

|Регіон загалом |1. Екзотична природа і культура. |

| |Політична стабільність. |

| |Зручний транзитний шлях для туристів, що летять в Австралію|

| |і Океанію. |

| |Головний напрям “пляжного" відпочинку зимою. |

2. Економічне значення міжнародного туризму.

Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язано з впливом туризму

на економіку окремої країни. У економіці окремої країни міжнародний туризм

виконує ряд важливих функцій:

1. Міжнародний туризм - джерело валютних надходжень для країни і

засіб для забезпечення зайнятості

2. Міжнародний туризм розширює внески в платіжний баланс і ВНП

країни.

3. Міжнародний туризм сприяє диверсифікації економіки, створюючи

галузі, обслуговуючі сфери туризму.

4. З зростанням зайнятості в сфері туризму ростуть прибутки

населення і підвищується рівень добробуту нації.

Розвиток міжнародного туризму приводить до розвитку економічної

інфраструктури країни і мирних процесів. Таким чином міжнародний туризм

потрібно розглядати разом з економічними відносинами окремих країн.

Міжнародний туризм входить до трьох найбільших галузей, поступаючись

нафтодобувної промисловості і автомобілебудуванню, питома вага яких в

світовому експорті 11% і 8,6% відповідно. У 1991 році сумарний прибуток

країн світу від міжнародного туризму становив 7% від загального обсягу

світового експорту і 3% від світового експорту послуг.

Значення туризму як джерела валютних надходжень, забезпечення

зайнятості населення, розширення міжособистих контактів зростає.

Міжнародний туризм в світі надто не рівномірний, що пояснюється

насамперед різними рівнями соціально-економічного розвитку окремих країн і

регіонів.

Найбільший розвиток міжнародний туризм отримав в західноєвропейських

країнах. На частку цього регіону доводиться понад 70% світового

туристичного ринку і біля 60% валютних надходжень. Приблизно 20% доводиться

на Америку, менше за 10% - на Азію, Африку і Австралію разом взяті.

Всесвітня організація по туризму в своїй класифікації виділяє країни, що

є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина,

Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і країни що є, в

основному, що приймають туристів (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія,

Мексіка, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія).

Подібний розвиток міжнародних туристичних зв'язків спричинив створення

численних міжнародних організацій, сприяючих поліпшенню роботи цієї сфери

світової торгівлі. У їх число входять: спеціалізовані установи системи

Організації Об'єднаних Націй (ООН), організації, де питання розвитку

міжнародного туризму обговорюються епізодично і не є головними в сфері

діяльності; неурядові спеціалізовані, міжнародні комерційні, національні і

регіональні організації по туризму.

Згідно з Статутом ВОТ, цілями її діяльності є заохочення туризму як

засобу економічного розвитку і міжнародного взаєморозуміння для

забезпечення світу, добробуту, поваги і дотримання прав людини незалежно

від раси, підлоги, мови і релігії, а також дотримання інтересів країн, що

розвиваються в області туризму.

ВОТ прийняла ряд декларацій в області міжнародного туризму, серед яких:

- Манильска декларація про туризм в світі (1980);

- Документ Акапулько (1982);

- Хартія по туризму і Кодекс поведінки туриста (Софія, 1985);

- Гаагська декларація по туризму (1989).

До числа організацій ООН, що займаються питаннями розвитку

міжнародного туризму епізодично, відносяться Конференція ООН по туризму і

подорожам, економічна і соціальна Рада (ЭКОСОР). Організація Об'єднаних

Націй з питань утворення, науки і культур (ЮНЕСКО), Міжнародної організації

труда (МОТ), Міжнародної асоціації транспортної авіації (МАТА).

3. Організація міжнародного туризму.

З розвитком масового організованого туризму і переходом його на нову

основу, що спирається на розвинену туристичну індустрію і сучасні кошти

транспорту, сталися деякі зміни в формах організації міжнародного туризму.

По-перше, істотно зросло число роздрібних фірм, пропонуючих туристичні

послуги турагентів і часто позбавлених юридичної і господарської

незалежності.

По-друге, змінився характер діяльності туристичних оптових фірм, які

перетворилися в туроператорів, що пропонують повний комплекс послуг у

вигляді інклюзив - турів.

По-третє, з'явилися великі корпорації, засновані на капіталі

транспортних, торгових, страхових компаній і банків, здійснюючі операції по

представленню туристичних послуг клієнтам.

Всі вищеназвані категорії фірм відрізняються один від одного по

функціях і характеру діяльності.

Туристичні агентства - це роздрібні фірми, що виконують роль

посередників між туроператорськими фірмами і обслуговуючими підприємствами,

з одного боку, і клієнтами-туристами, з іншою. Турагенства або організують

тури, що пропонуються туроператорськими фірмами, або займаються наданням

окремих видів послуг індивідуальним туристам або групам осіб, встановлюючи

безпосередні зв'язки з транспортними організаціями, готельними

корпораціями, екскурсійним бюро. Продаж турів здійснюється по цінах, що

встановлюються туроператорами і вказаним в їх проспектах. За реалізацію

інклюзив-турів турагенства отримують певну комісійну винагороду від

туроператорів.

Реалізація окремих видів послуг здійснюється по цінах, що

встановлюються їх виробниками, а за надання розрізнених послуг турагенства

можуть встановлювати певні націнки до роздрібних цін виробника. Більшість

турагенств знаходиться в сфері впливу великих туристичних оптових фірм,

авіаційних компаній, готельних корпорацій і торгових фірм.

Туроператорські фірми це передусім оптові фірми, які виступають

посередниками між підприємствами туристичної індустрії і турагенствами.

Вони реалізовують тури від свого імені через турагенства або безпосередньо

клієнтам. У процесі організації поїздок туроператори встановлюють зв'язки з

підприємствами розміщення, харчування, транспорту, культурно -

просвітницькими установами і екскурсійним бюро. Часто туроператори

орендують на основі довгострокових контрактів готелю і інші кошти

розміщення, літаки, автобуси, забезпечуючи їх максимальне завантаження і

отримуючи значні знижки.

Туроператорські фірми в залежності від виду транспорту, що

використовується, поділяються на ті, що спеціалізуються на організації

турів з використанням спеціально обладнаних літаків; автобусних екскурсій;

залізничних екскурсій; морських круїзів і подорожей в яку-небудь одну

країну або спеціалізованих турів.

Туристичні корпорації - це великі підприємства, які шляхом участі

об'єднують широке коло фірм, що представляють різні види туристичних

послуг. Вони значною мірою монополізували ринок і перетворилися в могутні

міжгалузеві виробниче-господарські комплекси, що включають підприємства

самих різних галузей промисловості, обслуговуючих туристичний бізнес,

транспортні банківські, страхові і інші компанії і реалізовуючих турів

через широку мережу туроператорів і турагенств в різних країнах.

Оснащення самими сучасними автоматизованими системами управління і

зв'язку дозволяє їм оперативно вивчати і задовольняти потреби і інтереси

туристів. Найбільшого розвитку подібні великі компанії досягли в розвинених

Страницы: 1, 2