Освітлення виробничого приміщення

Освітлення виробничого приміщення

4

Міністерство освіти і науки України

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького

Факультет інформаційних технологій та біомедичної кібернетики

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни „Охорони праці в галузі”

по спеціальності: 7.080404 Інтелектуальні системи прийняття рішень

УКР. ЧНУ.00361107-01

Виконав: студент 5 курсу

групи КІ-031 Валяєв О.В.

Керівник: Ярмілко А.В.

_________________

дата

_________________

оцінка

_________________

підпис

Черкаси 2007

Зміст

• 1. Розрахунок освітленості виробничого приміщення
• 2. Розрахунок параметрів електричної схеми захисного занулення
• 3. Розробка проекту розміщення робочих місць, обладнаних комп'ютерною технікою
• Висновок

Розрахуємо освітленість виробничого приміщення методом коефіцієнта використання світлового потоку. Цей метод дозволяє визначити світловий потік, створений лампами, і розрахувати освітленість в робочому приміщенні або за заданим рівнем освітленості - потрібну кількість світильників. Основне рівняння методу:

F = Eskz / зn (1.1)

де F - світловий потік однієї лампи (знаходиться за табл.1), лм; S - площа приміщення:

S = () = 11,9 5,6 = 66,64 м2, (1.2)

k - коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників; z - поправочний коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення (відношення мінімальної освітленості до середньої горизонтальної), z = 1,1; з - коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у частках; п - кількість ламп, п = 4.

Коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у певному приміщенні визначається за таблицею 2 з урахуванням відбивних властивостей повехонь приміщення та індекса приміщення. Індекс приміщення визначається за формулою:

і = а•b / (Нр• (а + b)),(1.3)

де а, b - відповідно ширина та довжина приміщення, м;

Нр - висота підвішування світильників над робочою поверхнею, м.

Нр = 3,2 - 0,8 = 2,4 м,

де 0,8 - висота столу.

Для визначення коеффіцієнту використання світлового потоку освітлювальної установки з необхідно визначити індекс приміщення і:

i = 11,9•5,6/(2.4•(11,9+5,6)) = 1,59

З урахуванням коеффіціентів відбиття стін та стелі (rстелі=70 rстін=40) з таблиці 2 визначаємо з=56%

Кількість ламп можна подати як добуток кількості ламп у світильнику на кількість світильників (nл ·nc).

Для визначення кількості світильників рівняння матиме вигляд:

nс = E·S·k·z /(F·з·nл) (1.4)

Згідно нормативних актів значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк.

З вихідних даних маємо k=1.4; z=1.1; nл=4;

nс = 500 · 66,64 · 1,4 · 1,1/(1150 · 0,56 · 4) = 19,92 ? 20 світильників

Таблиця 1

Світловий потік люмінесцентних ламп

Таблиця 2

Коефіцієнти використання світлового потоку з, %

Результат: отримане цілочисельне значення 20 світильників не порушує встановлених норм освітлення 300-500 лк., необхідних для забезпечення нормативних показників освітленості на робочих поверхнях у приміщеннях з робочими місцями, обладнаними комп'ютерною технікою.

Мета розрахунку - перевірити правильність вибору елементів занулення заданої електроустановки. При цьому задаються наступні вихідні дані: фазна напруга, матеріал і перерізи фазних і нульових провідників, тип проводки і запобіжників та ін.

Струм короткого замикання розраховується за формулою:

(2.1)

де Rф, Rн - активні опори фазного і нульового проводів відповідно; l•Xв - зовнішній індуктивний опір петлі "фаза-нуль"; Zт/3 - розрахунковий опір трансформатора (за умовою - 1,05 Om).

Для проводів із кольорових металів опір провідників визначається за формулою (знаходиться за табл.3):

R = с•l / S, Ом(2.2)

де с - питомий опір матеріалу провідника, l - довжина провідника, м;

S - площа поперечного перерізу провідника, мм2.

Для алюмінію с = 0,01175, отже:

R = 0,01175•21/(р(1.4) 2/4) = 0,16 Ом.

Зовнішній індуктивний опір петлі "фаза - нуль":

l•Xв= l • 0.126 ln(2D/d), Ом (2.3)

де D і d - відстань між проводами і діаметр проводу відповідно;

l·XB = 21 · 0,126 · ln(2·8/1,4) = 6,446 Ом.

Визначимо струм однофазного короткого замикання

А.

Визначимо розрахункову кратність струму замикання:

Ін= Ікз/ Кр (2.4)

Ін = 29,32/3 = 9,77 A

Виконання системи занулення розрахованої тільки на здатність відключити установку не гарантує повну безпеку. Можливі неспрацювання захисту по інших причинах і тоді на корпусах з'явиться напруга відносно землі.

Напруга буде максимальною при струмі, який дорівнює струму короткого замикання:

Uпр max = Ікз•Rн, В (2.5)

Uпр max= 29,32 • 0,16 = 4,7 В.

Таблиця 3

Результат: струм короткого замикання становить 29,32 А, напруга дотику 4,7 В, що не перевищує допустиму напругу дотику 42В. Якби ця умова не виконувалась, то для зниження Uпр. max необхідно було б зменшувати опір нульового проводу (збільшивши його переріз чи проклавши паралельно декілька провідників) або використовувати повторно заземлення нульового проводу.

В результаті розрахунків було встановлено, що умови безпечної роботи повністю виконуються.

Згідно вимог до організації робочого місця користувача ЕОМ площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом чи персональною ЕОМ, повинна складати не менш 6 м2, а об'єм - не менше 20 м3. Так як в запропонованому приміщенні висота рівна 3,2м, на 6м2 припадає об'єм меньше за 20м3. Для досягненя вказаного об'єму збільшемо площу робочого місця до 6,25м2.

Розміщення робочих місць з відеотерміналами і персональними ЕОМ необхідно задовольняти таким вимогам:

робочі місця з відеотерміналами і персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

відстань між бічними поверхнями відеотерміналів повинна бути не менша за 1,2 м;

відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

прохід між рядами робочих місць повинен бути не меншим 1 м.