Обслуговування обладнання

Обслуговування обладнання

Обслуговування обладнання

На кожному постійному робочому місці повинні бути вироб

ничі і посадові інструкції та інструкції з охорони праці в обсязі, що є обо

в'язковим для даної посади або професії.

Перед початком проведення робіт необхідно перевірити вико

нання вимог підрозділу 5.4 цих Правил, що стосуються наступної роботи.

У разі невиконання цих вимог і незабезпечення працівників необхідним

спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту, працівники

не мають права розпочинати роботу — незалежно від того, хто дав їм вка

зівку на її виконання.

У разі появи у процесі проведення роботи будь-якої небезпеки

працівники повинні припинити роботу і повідомити про це керівника робіт.

Продовжувати роботу дозволяється тільки після усунення виявлених порушень.

Обходити та оглядати обладнання дозволяється тільки після

отримання дозволу від оперативних працівників, які ведуть режим роботи

цього обладнання.

Перебування працівників поблизу люків, лазів, водовказівних

стекол, а також біля запірної, регулювальної та запобіжної арматури і флан

цевих з'єднань трубопроводів, що перебувають під тиском, дозволяється

тільки у разі виробничої необхідності.

Не дозволяється ходити по трубопроводах, а також по конст

рукціях і перекриттях, що не призначені для проходу по них, а також спи

ратись і ставати на огородження площадок.

Під час пуску, обпресування та випробовування обладнання і

трубопроводів під тиском поблизу них дозволяється перебувати тільки

працівникам, які безпосередньо проводять ці роботи.

.Під час проведення гідравлічного випробування обладнання у разі

підвищення тиску до випробувального перебування працівників на цьому

обладнанні заборонено.

Дозволяється проводити огляд зварних швів випробовуваних трубопроводів

і обладнання тільки після зниження випробувального тиску до робочого — без

простукування зварних швів.

Працівники, які не беруть участі у проведенні розшлаковування та

обдування котла, продування нижніх точок, а також у разі несталих та

аварійних режимів повинні бути виведені у безпечне місце.

Працівники будь-якого цеху у разі виявлення свищів у паропро

водах, камерах, колекторах та трубах котла, що не обігріваються, живиль

них трубопроводах і корпусах арматури тощо повинні негайно повідоми

ти про це начальника зміни цеху (блока, району) і керівника (виконавця)

робіт — для вжиття необхідних заходів.

Небезпечну зону слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки

"Обережно! Небезпечна зона", а біля входу до Неї — заборонний знак безпеки

"Вхід (прохід) заборонено".

Заборонено проводити пуск, випробування і короткочасну ро

боту механізмів або пристроїв за відсутності огороджень або у разі їхньо

го несправного стану. Заборонено також прибирати поблизу механізмів,

які не мають запобіжних огороджень.

Під час чищення, прибирання і змащування обертових або ру

хомих частин механізмів не дозволяється перелазити через огородження

або просовувати за них руки; не дозволяється також намотувати на руку

або пальці обтиральний матеріал — під час обтирання зовнішньої поверхні

працюючих механізмів.

Як обтиральні матеріали слід використовувати бавовняні або

лляні ганчірки.

Надягати і знімати рушійні паси, а також підсипати каніфоль

та інші матеріали дід паси і стрічки конвеєрів дозволяється тільки після

повного зупинення обладнання.

В газонебезпечних зонах металеві частини механізмів з пасовими

приводами, де можлива поява статичної електрики, повинні бути заземлені.

Поправляти на ходу рушійні паси, зупиняти вручну обертові і

рухомі механізми заборонено.

Перед кожним пусковим пристроєм (крім пристроїв дистанцій

ного керування) електродвигунів напругою більше 1000 В, а також електро

двигунів напругою до 1000 В, якщо вони установлені в приміщеннях з підви

щеною небезпекою або особливо небезпечних, повинні бути діелектричні

килими, а у сирих приміщеннях — ізолювальні підставки.

Брати в руки, торкатись обірваних, завислих, оголених, з по

шкодженою ізоляцією проводів або струмопровідних предметів (дротів,

труб, тросів, мокрих вірьовок тощо), що стикаються з цими проводами, а

також наступати на проводи, що лежать на землі чи підлозі, заборонено.

Обладнання, що експлуатується, повинно бути справним і не

мати несправних або вимкнених пристроїв аварійного вимикання, блоку

вань, захистів та сигналізації.

У разі виникнення у роботі обладнання режиму, який може спричинити

нещасний випадок (гідроудари, несталий топковий режим, неприпустимо високу

вібрацію, свищі тощо) слід ужити заходів щодо створення безпечних умов

праці працівників згідно з вимогами виробничих та проти-аварійних

інструкцій.

Обладнання дозволяється ремонтувати тільки за умови вико

нання технічних заходів, що унеможливлюють його помилкове введення в

дію (пуск двигуна, подавання пари або води тощо), а також самочинне

переміщування або рух.

Після закінчення очищення або ремонту обладнання слід переконатись у

тому, що в ньому не залишились працівники і будь-які сторонні предмети.

Капітальні й середні ремонти обладнання слід проводити за

проектом проведення робіт (далі — ППР) або технологічною документа-

цією (технологічними картами, інструкціями та технічними умовами на

ремонт), що містять конкретні вимоги безпеки праці під час підготовки до

роботи та у процесі її проведення.

У ППР повинні бути визначені такі вимоги:

забезпечення монтажної технологічності конструкцій та обладнання;

безпечне розміщування машин і механізмів;

місця і засоби кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів

під час проведення робіт на висоті;

забезпечення засобами контейнеризації і тари для переміщування

поштучних і сипких матеріалів;

забезпечення вантажозахватними пристроями (вантажними стропа

ми, траверсами, монтажними захватами) з урахуванням маси й габаритів

вантажу, що переміщується, умов стропування і монтажу;

забезпечення засобами тимчасового закріплення елементів, що роз

бираються, під час проведення демонтажу конструкцій;

необхідність улаштування захисних перекриттів або козирків під час

проведення суміщених робіт по одній вертикалі.

Крім того, в ППР повинні зазначатись:

- номенклатура пристроїв, приладів і засобів індивідуального і

колек

тивного захисту працівників;

засоби підмощування, що призначені для виконання даного виду

робіт або даної операції;

шляхи й засоби піднімання працівників на робочі місця.

У виробничих приміщеннях допустима найвища температура

повітря у робочій зоні в теплу пору року не повинна перевищувати:

а) на постійних робочих місцях:

плюс 28 °С — у разі виконання легких робіт;

плюс 27 °С — у разі виконання робіт середньої важкості;

б) на тимчасових робочих місцях:

плюс ЗО °С — у разі виконання легких робіт;

плюс 29 °С — у разі виконання робіт середньої важкості.

За необхідності виконання робіт поблизу гарячих частин об

ладнання і неможливості забезпечення зазначених у пункті 4.4.18 цих Пра

вил граничних температур, працівники повинні бути захищені від можли

вого перегрівання шляхом застосування таких запобіжних заходів, як: по

вітряне душування, примусова вентиляція, місцеве кондиціонування по

вітря, використання термозахисних костюмів та інших засобів індивіду

ального захисту, а також регламентація часу роботи та відпочинку.

Під час проведення ремонтних робіт, пов'язаних з монтажем

або демонтажем обладнання та трубопроводів, а також із заміною елементів

обладнання, слід виконувати передбачену ППР або технологічною кар

тою послідовність операцій щодо забезпечення стійкості елементів облад

нання, що залишились або щойно установлюються, і запобігання падінню

його демонтованих частин.

Збіг болтових отворів під час збирання фланцевих з'єднань слід

перевіряти за допомогою ломів або оправок.

Для відмивання і знежирювання деталей і обладнання слід ви

користовувати пожежобезпечні технічні мийні засоби. Ці роботи заборо

няється виконувати із застосуванням легкозаймистих речовин (гасу, бен

зину, бензолу, ацетону тощо), а також хлорпохідних вуглеводнів (трихло-

ретилену, дихлоретану тощо).

У виняткових випадках із дотриманням необхідних заходів пожежної

безпеки допускається використовувати розміщені в закритій тарі з матеріалу,

що не б'ється, горючі рідини (розчинники, бензин тощо) у кількостях,

необхідних для разового використання, але не більше 1 л.

Відігрівати замерзлі трубопроводи горючих, вибухонебезпеч

них і шкідливих речовин, а також їхню арматуру необхідно вологою па

рою або гарячою водою. Ці роботи не дозволяється виконувати із застосу

ванням джерела тепла з відкритим вогнем.

Місця, небезпечні для проходу або перебування в них пішоходів,

слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.

Очищення світильників і замінювання перегорілих електроламп,

розміщених на висоті до 2,5 м, повинні виконувати працівники техноло

гічних цехів, які мають групу з електробезпеки не нижче II, — за умови

забезпечення зручного і безпечного доступу до світильників.

Замінювати плавкі вставки, оглядати і ремонтувати освітлювальну

мережу, а також замінювати лампи і очищувати світильники на висоті понад

2,5 м повинні працівники електричного цеху.

Обслуговувати вибухозахищене електрообладнання повинні працівники, які

пройшли спеціальне навчання і перевірку знань.

У місцях, що не мають стаціонарного освітлення, обслугову

вання обладнання повинно здійснюватись із застосуванням достатньої

кількості справних переносних акумуляторних ліхтарів та електричних

світильників із захисною сіткою навколо лампи. Ці ліхтарі та світильники

повинні передаватись по зміні.

Переносні ручні електричні світильники в приміщеннях з підви

щеною небезпекою і в особливо небезпечних приміщеннях повинні живи

тись від мережі напругою до 42 В, а за особливо несприятливих умов, коли

загроза ураження електричним струмом посилюється тіснотою, незруч

ністю виконання роботи, можливим торканням працівника до металевих

заземлених елементів, — напругою до 12 В.

У приміщеннях без підвищеної небезпеки дозволяється користуватись

переносними електричними світильниками напругою 220 В.

Механізоване навантажування, розвантажування та переміщування вантажів

. Навантажувально-розвантажувальні роботи, як правило, слід проводити

механізованим способом за допомогою підіймально-транспортного обладнання

або засобів малої механізації.

Пульт керування стаціонарним дефектоскопом необхідно розміщувати поза

робочою камерою, в якій не слід установлювати обладнання, що не

використовується у виробничому процесі.

Усі двері робочої камери повинні мати блокування з механіз

мом переміщування джерел випромінювання.

Сигналізація про положення джерела випромінювання повинна виводитись

на пульт керування дефектоскопом і світлове табло над вхідними дверима у

робочу камеру. Проводити виробничий процес з несправними блокуванням і

сигналізацією заборонено.

У разі використання стаціонарних установок із спрямованим

пучком випромінювання пучок слід направляти переважно у бік землі — у

разі розміщення на першому поверсі, а якщо це неможливо, — на зовнішній

бік приміщення, що не має вікон і забезпечує захист від випромінювання.

Радіаційний контроль в пультовій і приміщеннях, суміжних з

робочою камерою, у разі використання стаціонарних дефектоскопів пови

нен полягати у вимірюванні потужності експозиційних доз випромінювання

і (або) густини потоків швидких нейтронів від радіаційних головок. По

тужність експозиційних доз випромінювання та густина потоків швидких

нейтронів від джерел випромінювання повинні бути безпечними відповід

но до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та Норм радіаційної

безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційно

го опромінення) (НРБУ-97/Д-2000).

Робочу частину стаціонарних апаратів і установок з відкритим

або з необмеженим за напрямком пучком випромінювання слід розміщува

ти в окремому приміщенні — переважно в окремому будинку або окремому

крилі будинку; матеріал і товщина стін, підлоги, стелі такого приміщення за

будь-яких положень радіоактивного джерела і напрямків пучка повинні за

безпечувати послаблення первинного і розсіяного випромінювання у су

міжних приміщеннях і на території підприємства до допустимих значень

згідно з вимогами Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

На поверхні радіаційної головки, контейнера, зовнішньої упа

ковки транспортного пакувального комплекту і на зовнішніх дверях схо

вищ слід наносити знаки радіаційної небезпеки.

Під час роботи обладнання з джерелами іонізуючого випромі

нювання про всі випадки невідповідності індивідуальних засобів захисту

вимогам, які до них висуваються, кожен працівник повинен доповісти своє

му безпосередньому керівникові (працівникові, який відповідає за експлу

атацію обладнання з джерелом іонізуючого випромінювання).

у 4.10. Проведення робіт у резервуарах та підземних спорудах.

Газонебезпечні роботи

Організація і проведення газонебезпечних робіт у резервуарах та

підземних спорудах повинні відповідати вимогам розділів 1, 4, 6, 7 Правил

безпеки систем газопостачання України.

Безпосередньо перед спусканням у резервуар, підземну спору

ду, перед тим, як увійти у газонебезпечне приміщення, необхідно перевіри

ти в них вміст небезпечних і шкідливих речовин у повітрі робочої зони і

достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму).

Аналіз повітряного середовища слід проводити щодня перед початком

проведення робіт.

Необхідність контролю повітря робочої зони у газонебезпечному

приміщенні або газонебезпечній підземній споруді .в період проведення робіт

повинен визначати керівник робіт.

Газонебезпечні роботи слід проводити під безпосереднім наглядом

керівника робіт.

Характеристика вибухонебезпечних і шкідливих газів, що най

частіше трапляються у підземних спорудах, наведена у додатку 2 до цих

Правил.

Працівники цеху (району,цільниці) повинні знати перелік га

зонебезпечних підземних споруд, зазначених у пункті 4.1.30 цих Правил.

Ці споруди необхідно зазначати на технологічній схемі і маршрутній

карті; вони повинні мати пофарбовані люки (рекомендується другу кришку люка

або його циліндричну частину фарбувати у жовтий колір)".

Для визначення стану повітряного середовища у резервуарі,

підземній споруді, газонебезпечному приміщенні, допускаються працівни

ки, які пройшли навчання, вміють користуватись засобами вимірювань для

контролю небезпечних і шкідливих речовин і мають у посвідченні відпо

відний запис на право виконання таких робіт.

4.10.6. Відбирати проби для аналізу повітряного середовища слід за

допомогою шланга, який опускається в отвір люка резервуара, підземної

споруди або установлюється у напіввідчинені двері газонебезпечного при

міщення.

Кінець шланга слід опускати на відстань від рівня підлоги (дна

резервуара) не більше їм — у разі відбирання проби з нижньої частини

підземної споруди або резервуара, в якому може бути виявлена шкідлива

речовина, важча за повітря, та на 20-30 см — у разі відбирання проби з його

верхньої частини, в якій може бути виявлена шкідлива речовина з меншою

щільністю, ніж повітря.

Спускатись у резервуари та підземні споруди і входити у газо

небезпечні приміщення для відбирання проб повітря заборонено.

До початку і під час проведення робіт у резервуарі, підземній

споруді, газонебезпечному приміщенні необхідно забезпечити природну

або примусову вентиляцію їх.

Природну вентиляцію камер і каналів слід створювати відкриванням не

менше двох люків з установленням біля них спеціальних козирків, що

спрямовують повітряні потоки.

Примусову вентиляцію слід проводити за наявності у повітрі резервуара,

підземної споруди або іншого газонебезпечного приміщення шкідливих речовин

або за температури повітря у ньому понад плюс ЗО °С.

Для створення примусової вентиляції можна використовувати вентилятори

або компресори, які повністю замінюють повітря у підземній споруді або

резервуарі протягом 10-15 хв. Шланг вентилятора, опущений у підземну

споруду, не повинен доходити до рівня підлоги на 20-25 см.

Якщо природна або примусова вентиляція не забезпечує повного

видалення, небезпечних або шкідливих речовин, спускатись у резервуар,

підземну споруду, входити в газонебезпечне приміщення дозволяється тільки у

шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з

прикріпленою до нього рятувальною вірьовкою, другий кінець якої повинен

бути в руках наглядача.

Проводити вентиляцію резервуарів, підземних споруд, газоне

безпечних приміщень за допомогою кисню заборонено.

В обох напрямках руху транспорту на відстані 10-15 м від

відкритих люків підземних споруд, розміщених на проїзній частині доро

ги, слід установити застережний дорожній знак. За населеними пунктами

на відстані понад 50 м від місця проведення робіт з боку руху транспорту

додатково слід виставити застережний дорожній знак. Місце проведення

робіт необхідно обгородити. Обгороджену зону взимку слід очищувати

від снігу, льоду і посипати піском.

Вночі й у разі недостатньої видимості застережні дорожні знаки та

огородження біля місця проведення робіт мають бути освітлені лампами

напругою до 42 В.

Під час перерви в роботі, після закінчення робочого дня або після

закінчення роботи залишати огородження і відкриті люки на проїзній частині

дороги заборонено.

Під час проведення робіт у підземній споруді, розташованій поза

проїзною частиною дороги, як огородження, які повинні стояти протягом

усього часу проведення робіт в цій споруді, слід використовувати переносні

Перед допуском працівників до проведення робіт усередині

резервуарів, підземних споруд необхідно вивести з роботи і відділити заг

лушками трубопроводи, через які можливе попадання вибухонебезпечних,

пожежонебезпечних, агресивних та отруйних речовин. Відключальну ар

матуру слід закривати. Вентилі відкритих дренажів, з'єднаних з атмосфе

рою, повинні бути відкриті. З електроприводів арматури та електричних

кіл їхнього керування слід зняти напругу. Штурвали (маховики) неелскт-

рифікованої арматури необхідно заблокувати ланцюгами або іншими при

стосуваннями і замкнути на замок. На перекритій запірній арматурі необ

хідно вивісити заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди".

Під час відкривання люка резервуара, підземної споруди слід

стояти з навітряного боку (спиною або боком до вітру).

Тривалість перебування працівників у резервуарі, підземній

споруді, газонебезпечному приміщенні, а також тривалість відпочинку (з

виходом із цих об'єктів) залежно від умов і характеру роботи повинен виз

начати керівник робіт.

Працювати в резервуарі чи підземній споруді за температури .

повітря вище зазначеної у пункті 4.4.18 цих Правил допускається тільки у

разі виникнення аварії, — якщо вона загрожує життю працівників, може

спричинити руйнування обладнання тощо, — з дозволу керівника робіт і

під його безпосереднім керівництвом. Таку роботу дозволяється викону

вати лише за умови обов'язкового вжиття необхідних заходів щодо захис

ту працівників від можливого перегрівання та опіків: робота повинна ви

конуватись в теплому спецодязі, а за наявності в підземній споруді або ре

зервуарі рідкого середовища — також з використанням гумового взуття:

режим роботи і відпочинку в цьому разі визначає керівник робіт.

Заборонено перебувати всередині резервуара чи підземної спо

руди за температури повітря понад плюс 50 °С (температура повітря ви

мірюється на відстані 0,7 м від стінки резервуара (підземної споруди)), а

також за наявності в них води, нагрітої до температури понад плюс 45 °С.

За температури води менше плюс 45 °С рівень води над підлогою не пови

нен перевищувати 200 мм.

За наявності пари в резервуарі чи підземній споруді працівники повинні

перебувати в них у шланговому або киснеізолювальному протигазі,

рятувальному поясі з рятувальною вірьовкою.

Для виконання робіт усередині газонебезпечного резервуара

(приміщення, підземної споруди тощо) повинна призначатись бригада не

менше ніж з трьох працівників, які заздалегідь повинні бути проінструкто

вані про порядок проведення роботи та можливу небезпеку під час її вико

нання, а також повинна бути перевірена правильність їхніх дій на робочо

му місці.

Один із членів бригади повинен працювати всередині резервуара, а двоє

інших членів бригади (наглядачі) повинні стояти зверху біля люка або дверей

газонебезпечного приміщення і стежити за роботою працівника, який виконує

роботу всередині резервуару, і за станом повітрозабірно-го патрубка

шлангового протигазу.

Один із наглядачів повинен тримати в руках кінець рятувальної

вірьовки, а другий її кінець повинен бути прикріплений до рятувального

пояса працівника, який перебуває всередині резервуара.

Наглядач повинен відпускати або натягувати рятувальну вірьовку і шланг

лише за сигналом працівника, який виконує роботу в резервуарі. Другий

наглядач повинен бути з надягненим рятувальним поясом і мати при собі

шланговий протигаз у положенні "наготові".

Якщо в діях працівника, який виконує роботу всередині резервуара,

з'явились ознаки нездужання, намагання зняти протигаз тощо, а також у разі

виникнення інших небезпечних непередбачених обставин, роботу слід негайно

припинити, а працівника з резервуару евакуювати.

Працювати всередині резервуара повинен тільки один працівник. У разі

необхідності проведення робіт всередині резервуара двома працівниками слід

призначити ще одного наглядача та передбачити заходи щодо одночасного

надання допомоги обом цим працівникам.

Наглядачі не мають права відлучатись від люка резервуара чи підземної

споруди і відволікатись на інші роботи доти, доки там перебуває працівник.

Страницы: 1, 2