Курсовая: Охорона праці

важливою, або ні, залежно від того, чи бачить працівник, що керівництво

підтримує цю політику на практиці чи навпаки.

В основі дій з управління (чи в основі механізму) повинен бути контроль, або

перевірка стану охорони праці як єдиний спосіб одержання достовірної

інформації про поточний стан справ з безпеки праці. В основі дій з контролю

має бути ретельне виявлення на робочих місцях, у приміщеннях, на території

небезпечних виробничих факторів для наступної оперативної (по можливості)

їхньої локалізації і повного усунення. Контролювати у плановому порядку мають

усі: робітники — на своїх робочих місцях, керівники усіх рівнів — на

підвідомчих їм ділянках роботи. У цьому й полягає концепція контролю стану

охорони праці.

Оскільки контроль характеризує не тільки стан охорони праці, але й якість

роботи керівника виробничого підрозділу, зобов'язаного за законодавством

забезпечувати належну безпеку праці, то він (контроль) повинен закінчуватися

оцінкою. Не сприймати цю обставину — значить свідомо нехтувати можливостями

людського фактора у такій важливій справі, як попередження нещасних випадків.

Логічне продовження ланцюжка дій — стимулювання як засіб мотивації

керівників, інших посадових осіб виробничих підрозділів підприємства. Термін

«стимул» може бути визначений як спонукальна причина активізації наших дій,

особливо у тих випадках, коли є прагнення одержати винагороду. Застосування

стимулів для мотивації як робітників, так і керівників — загальноприйнята

практика в усьому світі. Користь свою ця практика давно довела, і нею не

варто нехтувати. У роботі щодо реалізації політики боротьби з травматизмом

треба мати на увазі важливу обставину: стимулювання керівника виробничого

підрозділу не повинно полягати тільки в заохоченні. За низьку оцінку стану

охорони праці, а значить, за посадові недоліки в роботі на керівника

накладається відповідне стягнення як матеріального, так і морального плану.

Однак перевага повинна надаватися заохоченням з метою конкретного поліпшення

стану роботи з охорони праці.

6,7,8,9,10

Система керування охороною праці (ОП) конкретного підприємства повинна

розроблятися з урахуванням особливостей його виробничої діяльності і

вписуватися в існуючу структуру і схему керування підприємством у цілому, де

органи (суб'єкти) керування діяльністю порту одночасно є й органами

(суб'єктами) керування ОП. Зокрема, суб'єктами керування є відповідні служби,

відділи, посадові особи; об'єктом керування - діяльність функціональних служб

і структурних підрозділів по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці

на робочих місцях, виробничих ділянках, у цехах і на підприємстві в цілому.

СКОП може бути побудована по ієрархічній трьохрівневій схемі, при цьому

керування здійснюється на всіх рівнях і стадіях виробничого циклу (трудової

діяльності працівників):

на стадії підготовки - у ході виробництва - після його завершення в умовах

нормального функціонування і не планованих нестандартних (надзвичайних)

ситуацій (див. схему).

В основу СКОП підприємства повинна бути закладена економіко-цільова

спрямованість функціонування і комплексний підхід до рішення проблем ОП. Це

виражається в чіткому формулюванні цільових задач як бажаний результат

діяльності і розробці економічного механізму як способу, що забезпечує

досягнення поставленої мети.

Керування охороною праці включає рішення ряду основних задач і виконання

визначених функцій. Основна поточна цільова задача роботи підприємства в

області ОП може бути сформульована як необхідність створення передумов для

формування на виробничій території професійно безпечного й екологічно чистого

простору.

Комплексний підхід до рішення задач і проблем в області ОП реалізується на

основі принципів:

спрямованості системи керування на реалізацію цільових задач;

безумовного пріоритету професійної й екологічної безпеки перед іншими

категоріями господарської діяльності, підкріпленої фінансовими і

матеріальними ресурсами;

партисипативності керування, тобто масової участі всіх працівників

підприємства в заходах щодо забезпечення професійної й екологічної безпеки, а

також реалізації мір працьоохоронного характеру й управлінських впливів на

всіх рівнях і стадіях виробничих і трудових процесів;

принципу ненульового ризику, тобто усвідомленні необхідності підготовки

виробництва й організації дій на випадок нестандартної (надзвичайної)

ситуації;

соціальної й економіко-цільової оцінки наслідків передбачуваних дій і

прийнятих рішень на основі прогнозування ризику й усунення джерел потенційної

небезпеки;

вірогідності, повноти й оперативності зовнішньої і внутрішньої інформації,

доведенні її до кінцевої ланки всього управлінського ланцюга по вертикалі і

горизонталі;

експрес-реагування на інформацію, що надходить: оперативна оцінка й аналіз

ситуації, вироблення, прийняття і виконання управлінських рішень, спрямованих

на усунення професійної й екологічної небезпеки, причин її виникнення;

безперервності функціонування системи навчання, що забезпечує достатню

професійну компетентність менеджерів і робітників в області ВІД і інженерної

екології;

безперервності контролю (нагляду) за дотриманням нормативних вимог на

виробничих ділянках і робочих місцях;

економічній мотивації й обопільній відповідальності всіх працівників

(адміністрації, посадових осіб і робітників) - учасників трудових процесів на

підприємстві за створення і дотримання нормативних умов, забезпечення

професійної й екологічної безпеки.

Контроль за рівнем ВІД і станом об'єктів керування здійснюється на основі

принципу «безперервності» за допомогою «методу отклоне-

ний», відповідно до якого керуючі рішення приймаються при наявності й у

залежності від ступеня відхилень контрольованих критеріїв і показників від

нормованих ( щодопускаються) значень.

З цією метою виробляється: збір інформації про фактичні значення рівнів

виробничих факторів і показників (критеріїв) безпеки праці; порівняння їх із

установленими нормами і вимогами; оцінка величин і аналіз причин відхилень

фактичних значень виробничих факторів і показників від необхідних; прийняття,

реалізація оперативних рішень, спрямованих на ліквідацію відхилень фактичних

значень від необхідних і досягнення поставлених цілей.

Функції СУОТ

Склад, короткий зміст функцій і приклади постановки функціонально-цільових

задач системи керування ВІД на рівні підприємства приведені в табл. 1.

Реалізацію функцій і задач повинні здійснювати відповідні служби і

підрозділи.

Система безупинного контролю

Контроль за станом (рівнем) охорони праці і функціонуванням СУОТ повинний

здійснюватися безупинно і на всіх рівнях управленческо-производственной

діяльності.

У залежності від суб'єктів і об'єктів контролю розрізняють нагляд: зовнішній

- здійснюють відповідні держнаглядоові органи; внутрішній — здійснюють

посадові особи порту у відповідності зі спеціалізацією; суспільний -

здійснюють профспілкові органи.

Види, характер, періодичність і зміст контролю по рівнях управлінсько-

виробничої діяльності, виходячи з практики роботи Ильичевского порту,

представлені у виді матриці (табл. 2).

№ функции	Наименование функции	Краткое содержание	Функционально-целевые задачи (примеры постановки)
1	2	3	4
1.	Организация и координация работы в области ОТ	Направлена на формирование органов управления ОТ, установление прав и обязанностей должностных лиц, служб, подразделений, ответственных за ОТ	Снизить уровень производственного травматизма (К^, К^), профзаболеваний, аварий по сравнению с сопоставимым (базовым) периодом
2.	Планирование работы и протезирование производственного риска тепени опасности)	Направлена на планомерное формирование комплексных перспективных и текущих планов	Выбор оптимальных и приоритетных направлений вложения инвестиций
3.	Кадровое и профессиональное обеспечение	Направлена на отбор специалистов и рабочих, исходя из профессиональной компетентности и медицинских показаний, обучение их безопасным методам труда	Обеспечить полную потребность предприятия в кадрах: по количеству, составу и профессиональной подготовке
4.	Проектно-конструкторское обеспечение	Направлена на разработку техдокумента-ции на вновь создаваемые технологические средства и ремонтируемые объекты	Не допускать выпуска и обращения конструкторской документации, не соответствующей условиям безопасности
5.	Технологическое обеспечение	Направлена на приведение действующих технологических процессов в соответствие с требованиями стандартов с целью снижения доли ручного труда	Обеспечить уровень (комплексной) механизации на грузовых работах не менее ... %
6.	Техническое обеспечение	Направлена на поддержание безотказности и безопасности функционирования основного технологического и вспомогательного оборудования	Снизить за счет ПРР непланируемые простои механизмов, довести значение коэффициента готовности (К^) до величины...
7.	Энергетическое обеспечение	Направлена на бесперебойное обеспечение производственной деятельности предприятия энергетическими ресурсами	Свести непланируемые перебои в энергетическом обеспечении (в снабжении знергоресурсами) до ...
8.	Обеспечение безопасной эксплуатации гидротехнических и инженерных сооружений	Направлена на поддержание в технически исправном состоянии зданий, сооружений, складских, служебных и бытовых помещений	Исключить непланируемое и аварийное разрушение строительных конструкции
9.	Материально-техническое обеспечение	Направлена на бесперебойное снабжение подразделений материалами, инструментом, инвентарем, средствами измерений, средствами индивидуальной защиты	Полное удовлетворение потребностей подразделений и служб в спецодежде, обуви (по количеству и номенклатуре) для нужд охраны труда и экологии
10.	Метрологическое обеспечение	Направлена на поддержание в работоспособном состоянии средств измерений, внедрение современных методов и средств измерений для получения точной, достоверной непрерывной и дискретной информации	Обеспечить необходимую точность, достоверность и оперативность измеряемой информации о контролируемых параметрах
11.	Нормализация санитарно-ги-гиенических условий труда, лечебно-профилактическое и социальное обеспечение	Направлена на приведение условий труда к нормативным требованиям, снижение воздействия вредных производственных факторов	Улучшение условий труда определенного количества-рабочих мест и/или приведение их к нормативным требованиям

1	2		3	4
12	Правове забезпечення		Направлена на создание условий для эффективного функционирования системы управления на основе правового регулирования	Не допускать принятия управленческих решений и введения в действие документов, не отвечающих правовым нормам
13	Інформаційне, нормативно-методичне і довідкове забезпечення		Направлена на формирование поля информации, в котором осуществляется уп-равленческо-производственная деятельность	Накопление необходимого массива информационных и регламентирующих документов (материалов)
14	Економіко-цільове регулювання і мотивація безпечної роботи	Направлена на разработку, внедрение и поэтапное совершенствование экономического механизма, обеспечивающего решение целевых задач		Внедрение новых или совершенствование существующих форм оплаты труда на определенных участках и в конкретных производственных процессах
15	Контроль за станом охорони праці		Направлена на организацию контрольно-инспекционной деятельности и выполнение предписаний должностных лиц и гос-надзорных органов	Предотвращение действий персонала (должностных лиц и рабочих), противоречащих нормативным требованиям
16	Направлена на получение информации о состоянии (уровне) охраны труда и функционировании СУОТ с целью последующей разработки рекомендаций для принятия управленческих решений на всех уровнях	Учет, анализ и оценка показателей состояния охраны труда и функционирования СУОТ		Обеспечение ежеквартального анализа и оценки состояния охраны труда и выполнения целевых задач

Показники і критерії оцінки стану охорони праці

Поряд з відомими показниками, що характеризують частоту (ДО^) і вага (ДО^)

нещасливих випадків, можуть застосовуватися й інші показники (критерії)

оцінки, наприклад, сумарні витрати підприємства (підрозділу), зв'язані з

нещасливими випадками (профзахворюваннями, аваріями), часовий коефіцієнт

частоти нещасливих випадків (профзахворювань, аварій), що представляє

кількість цих подій на кожні 10 млн. год, відпрацьованих усіма працівниками

підприємства (підрозділу).

На основі кількісних і інших показників роботи підприємства в області безпеки

праці може вироблятися і якісна оцінка стану ВІД: задовільний стан;

незадовільний стан; украй незадовільний стан. З цією метою повинні бути

встановлені чіткі, об'єктивні границі цього поділу.

Механізм економічного регулювання і мотивації безпечної роботи

Механізм економічного регулювання спрямований на реалізацію функції № 14

(табл. 1) на основі встановлення економічної ответствен

ности посадових осіб і виконавців за порушення нормативних вимог і допущені

нещасливі випадки, профзахворювання, аварії. Реалізація здійснюється:

пред'явленням економічних санкцій до роботодавців (організаторам і керівникам

виробництва) і виконавцям за відсутність умов і порушення норм (правил), що

забезпечують безпечну працю;

економічним стимулюванням (заохоченням, мотивацією) безпосередніх виконавців

і організаторів виробництва за безпечну працю, роботу без травм і дотримання

встановлених норм (правил).

У положенні, що регламентує керування ОП, повинні бути обговорені умови

взаємного пред'явлення санкцій (претензій, позовів).

^ I» (.шипіння ох^ииии гууда в умовах надзвичайних ситуацій

Схема керування охороною праці в умовах надзвичайних (нестандартних) ситуацій

аналогічна схемі керування в умовах нормального функціонування виробництва.

Разом з тим, порядок і характер прийнятих управлінських і інженерних рішень

має ряд особливостей, що залежать від характеру розвитку конкретної ситуації.

Безпека дій посадових осіб

МАТРИЦЯ

безупинного контролю в системі керування охороною праці

Уровень производства (контроля)	Характер контроля	Вид контроля	Периодичность контроля	Содержание контроля	Исполнители
Уровень	Комплексная	Периоди	Ежеквартально	Проверка инженерного,	Специализированные комис
инженерного обеспечения	проверка (КП)	ческий (ПК)	(по 4 кварталу, совместно с	организационного, технического обеспечения	сии во главе с главными специалистами (начальниками
			годовым)	на соответствие нор	отделов) и с участием руко
				мативным требованиям	водителей (зам. руководите
					лей) подразделений, инже
					нера ОТ, представителя
					профорганизации и др. лиц.
					В п/флоте комиссия во гла
					ве с начальником или его
					заместителем
Уровень ор	Организаци	Оператив	Ежемесячно	Проверка организацион	Комиссии подразделений
ганизацион	онно-техни	ный (ОК)		но-технического обес	(судна) во главе с замести
ного обеспечения (сред	ческая проверка (ОТП)			печения на соответствие нормативным требо	телем руководителя подразделения (капитана) с
нее звено)				ваниям	участием инженера ОТ и
					ДР. лиц
Уровень исполнения (рабочие	Проверка нормативных условий (ПНУ)	Текущий СТО	Ежесменно (ежевахтно)	Проверка условий труда и производственных процессов на соответствие нор	Организаторы (руководители) производств, исполнители (самоконтроль)
места)				мативным требованиям

і робітників в умовах локальних нестандартних ситуацій, коли зона впливу

факторів надзвичайних ситуацій обмежена робочим чи місцем ділянкою, повинна

регламентуватися відповідними інструкціями. Безпека дій в умовах

нестандартної ситуації, що охоплює все підприємство (чи регіон), повинна

також визначатися відповідними документами, наприклад, планом ГО.

Саморегулювання системи керування охороною праці досягається шляхом

вироблення і реалізації управлінських рішень у відповідь на сигнальну

інформацію про відхилення показників, що характеризують стан системи, від

оптимальних значень.

Як критерії відхилень, що передбачають необхідність прийняття управлінських

рішень і регулювання системи «людина -робоче місце - виробниче середовище»,

може служити сигнальна інформація про:

кожнім випадку травмування (професійного захворювання, аварії), у першу чергу

- про смертельне і групове, підлягаюче спеціальне розслідування;

перевищенні числа нещасливих випадків в обліковому періоді в порівнянні з

базовим;

перевищенні економічних утрат унаслідок нещасливих випадків, профзахворювань

і аварій по

порівнянню з визначеним чи значенням з базовим періодом;

незадовільній оцінці стану (рівня) охорони праці в підрозділі (для керівника

підрозділу) і на підприємстві (для начальника, директора).

Керуюче вплив на систему здійснюється доти, поки не буде досягнутий її

оптимальний стан.

Ефективність функціонування системи може оцінюватися по: зниженню рівня

виробничого травматизму в порівнянні з базовим періодом; чи зменшенню

відсутності професійних захворювань; скороченню чисельності працівників,

зайнятих у шкідливих, небезпечних умовах і на важких роботах; зниженню

економічних утрат унаслідок нещасливих випадків, профзахворювань і аварій;

соціальному ефекту.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7