Карта умов праці лікаря-рентгенолога

Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин

у повітрі робочої зони (перевищення ГДК, разів)

Таблиця 2

* Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може призвести до гострого смертельного отруєння.

3.2. Вібрація.

На заданому мені робочому місці вібрація відсутня.

3.3. Шум.

Відповідно СН №3223-85 та ГОСТ 12.1.003-83 “Шум. Общие требования безопасности.” (табл. 3) у графі “Вид трудової діяльності”, прочитавши усі 14 розділів, знаходжу вид трудової діяльності або приміщення, які найбільш відповідають заданому робочому місцю і виписую. Потім із графи “Еквівалентні рівні звуку, дБА” виписую відповідне чисельне значення нормативного параметра.

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ) визначаю на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне ( Ф-Н ) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначаю ступінь шкідливості.

Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні

звуку на робочих місцях у виробничих приміщеннях та на території

підприємств.

3.5. Ультразвук.

На заданому мені робочому місці не було знайдено ультразвук.

3.6. Електромагнітне випромінювання.

Знаходжу фактичних значеннях, на якій частоті (кГц або МГц) відбувається вплив електромагнітного випромінювання на людину. Далі для цієї частоти знаходжу гранично допустимий рівень напруженості електромагнітного поля (ЕМП) по електричній складовій (В/м).

Відповідно ГОСТ 12.1.006-84 “Электромагнитные поля радиочастот”

напруженість ЕМП у діапазоні частот 60кГц-300МГц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених граничнодопустимих рівнів (ГДР):

- по електричній складовій:

для частот від 3МГц до 30МГц - 20 В/м;

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівнюю фактичне та нормативне значення. Ми маємо випадок, коли факт більше норми ( Ф>Н ), визначаю в скільки разів фактична напруженість більше нормативної ( Ф/Н ). Отримане число порівнюю з діапазонами відповідної строки табл. 6 і визначаю ступінь шкідливості.

Для електромагнітного випромінювання строку в таблиці 6 вибираю в залежності від частоти на якій йде випромінювання.

Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань

(перевищення ГДР, разів)

Таблиця 6

3.7. Електростатичне поле.

На заданому робочому місці не було зареєстровано електростатичне поле.

3.8. Постійне магнітне поле.

На заданому робочому місці було зареєстровано постійне магнітне поле (ПМП), згідно документа: “Предельно допустимые нормы воздействия постоянных магнитных полей при работе с магнитными устройствами и материалами” №1742-77 напруженість ПМП на робочому місці не повинна перевищувати 8кА/м.

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ), визначаємо в скільки разів фактична напруженість більше нормативної ( Ф/Н ). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки табл. 7 і визначаємо ступінь шкідливості.

.

Таблиця 7

Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань

(перевищення ГДР, разів)

3.9. Мікроклімат у приміщенні.

Згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл. 9), окремо для двох періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначаю оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне.

Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості

руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

m = 0,9 - коефіцієнт світлового клімату для IV світлового поясу;

C = 0,6 - 0,95 - коефіцієнт сонячності клімату. Залежить від орієнтації віконних отворів за сторонами горизонту (приймається усереднений).

Порівнюємо енІV з фактичним значенням КПО .

Далі визначаємо характеристику фона. Фон - це поверхня, на якій розглядається найменший об'єкт розрізнення. У залежності від коефіцієнта відбиття поверхні ? (див. табл. 12) фон може бути світлим (? > 0,4), середнім (? = 0,2-0,4), темним (? < 0,2).

У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів).

Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору.

Таблиця 11

Далі визначаємо контраст об'єкта розрізнення з фоном, тобто наскільки чітко сприймається найменший об'єкт розрізнення на вищерозглянутому фоні. Контраст може бути великим (наприклад, між білим і чорним, темно-синім і білим), середнім (наприклад, між сірим і білим, світло-сірим і чорним) і малим (наприклад, між темно-червоним і чорним, світло-блакитним і білим). У випадках, коли можливі комбінації різних кольорів, за основу приймається найгірший варіант у бік малого контрасту.

Нормативне значення штучного загального освітлення (лк) вибираємо навпроти комбінації обраних слів, які характеризують фон і контраст, у графі “Освітленість - Штучна - Загальна” - 1250

Після заповнення граф 3 та 4 карти, у випадку, якщо факт менше норми (Ф<Н) визначаємо ступінь шкідливості по табл. 13.

Для штучного освітлення ( освітленість робочої поверхні) ставимо ступінь - 2, при Ф< 0,5 Ен, тобто факт менше половини нормативного значення штучного освітлення.

Таблиця 12

Класи умов праці залежно від параметрів

світлового середовища виробничих приміщень.

3.11. Іонізуюче випромінювання.

Для визначення ступеню шкідливості впливу іонізуючого випромінювання на робочому місці використовую НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» - табл.15

Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань

Таблиця 13

В графу 3 “Карти умов праці” вносимо оптимальний та допустимий діапазони з таблиці 15. Порівнюючи фактичне значення з діапазонами наведеними в табл. 14 визначаємо ступінь шкідливості впливу іонізуючого випромінювання.

3.12 Важкість праці.

Для визначення важкості праці визначаю, що на заданому робочому місці працює чоловік. Його робота не потребує значного фізичного навантаження, тому є оптимальною для даного фактора трудового процесу по всих показниках.

3.13 Напруженість праці

Робота лікаря-рентгенолога вимагає значного інтелектуального, сенсорного та емоційного напруження, оскільки від його уважності та професійних якостей залежить здоров”я, а інколи і життя людей. Разом з тим він повинен достеменно володіти навиками експлуатації та технічного обслуговування медичного обладнання, що є в його користуванні, оскільки воно може становити небезпеку для життя. Робота лікаря-ренгенолога, несе значне навантаження на зоровий аналізатор тому, що необхідно розрізняти найменше відхилення від норми на ретгенівських знімках.

Страницы: 1, 2