Державний фінансовий контроль в Україн

На найвищому рівні державного фінансового контролю основні контролюючі функції покладаються на парламенти чи відповідні їх органи. Ними, як правило, створюються спеціальні комітети чи комісії з питань фінансів, бюджету, податків і інших питань фінансової політики, на які покладаються обов'язки контролю за дотриманням норм фінансового законодавства, за реалізацією фінансової політики органами виконавчої влади і головним інструментом її реалізації -- державним бюджетом. У федеративних державах парламент здійснює контроль і за дот-риманням норм фінансового законодавства всіма членами фе-дерації. Фінансовий контроль парламенту насамперед здійс-нюється в ході розгляду і затвердження проекту державного бюджету на черговий рік і звіту уряду про його виконання, а також в ході спеціальних парламентських слухань найпринци-повіших, найгостріших і найскладніших питань фінансової по-літики держави, в ході обговорення і прийняття фінансового законодавства, в ряді інших випадків.

Оперативний державний фінансовий контроль здійснюють міністерство фінансів і інші державні органи, наділені функці-ями управління фінансами, а також спеціальні відомства дер-жавного фінансового контролю.

Наприклад, в США чинна система державного фінансово-го контролю інкорпорована в державно-правову систему як необхідний елемент державного регулювання балансу повно-важень законодавчої і виконавчої властей. Взаємодія двох віток державної влади в цій сфері здійснюється з допомогою як пар-ламентського контролю за діяльністю міністерств і відомств, так і адміністративного й фінансового контролю президента за діяльністю його адміністрації.

Провідними фінансовими контролюючими органами США є Головне контрольне-фінансове управління, що відноситься до вітки законодавчої влади, та Адміністративно-бюджетне уп-равління, що відноситься до складу адміністрації президента.

Головне контрольно-ревізійне управління США було ство-рене майже 80 років тому як незалежний від федеральної ад-міністрації орган з метою контролю за правильністю й ефек-тивністю використання бюджетних коштів виконавчими орга-нами, включаючи й міністерство оборони. Закон США про Головне контрольно-фінансове управління від 1974 р. значно розширив його повноваження. Тепер до його функцій відно-сяться, крім усіх попередніх, ще й аналіз федеральних програм за методом «затрати-результати».

Головне контрольно-ревізійне управління США має дос-туп практично до всіх фінансових документів міністерств і відомств. В його штаті -- біля п'яти тисяч співробітників, більшість з яких працює у Вашингтоні і значно менша частка їх зайняті в регіональних бюро та зарубіжних представництвах. За дорученням палат і комісій Конгресу США чи навіть окремих конгресменів Головне контрольно-ревізійне управління може здійснювати оцінку результативності державних програм і діяль-ності федеральних відомств; проводити спеціальні обстеження і перевірки обгрунтованості цін на продукцію; фінансово-еко-номічних аспектів контрактів міністерства оборони. Інспекто-ри Головного контрольно-фінансового управління перевіряють також діяльність ревізорів виконавчої влади. В окремих випад-ках перевірки здійснюються в координації із слідчими органа-ми міністерства юстиції та іншими органами, наділеними відпо-відними повноваженнями.

У Франції виявлення і попередження бюджетно-фінансових зловживань покладено на Рахункову палату -- одну з най-старіших державних установ країни. Тут Рахункова палата є по суті судовою адміністрацією. Законодавець відніс до її компе-тенції здійснення загального контролю за державними фінан-сами. Такого ж роду контроль в комунах, департаментах і регі-онах за місцевими державними установами здійснюється регі-ональними рахунковими палатами, створеними у 1982 році. Рішення цих палат можуть бути оскаржені в Рахункову палату Франції.

Рахункова палата Франції контролює фінансову діяльність адміністративних інститутів, виявляє їх помилки і прорахунки, що завдають шкоди державним фінансам. Зокрема, вона пере-віряє, як саме використовуються кредити, фонди і цінності, управління якими доручено державним службам та іншим офі-ційним юридичним особам, здійснює контроль за різноманіт-ними установами в сфері соціального забезпечення, рахунками державних підприємств і їх філій, а також, в окремих випадках, за приватними юридичними особами з числа тих, що одержу-ють фінансову допомогу держави.

Органами державного фінансового контролю у Франції є також Генеральна інспекція фінансів і Генеральна інспекція адміністрації. Перебуваючи в безпосередньому підпорядкуванні міністра економіки і фінансів, Генеральна інспекція фінансів виконує функції контролю на місцях за діяльністю служб міністерства економіки і фінансів. Вона контролює діяльність всіх призначених державою бухгалтерів та адміністративної бух-галтерії вторинних розпорядників кредитів, державних підпри-ємств, а також тих недержавних органів і підприємств, що пе-ребувають під фінансовим контролем держави. Ця ж установа організовує та здійснює дослідження економічних і фінансо-вих проблем на замовлення державних міністерств і відомств, а також за власною ініціативою.

Функцією Генеральної інспекції адміністрації є здійснення вищого контролю за персоналом, службами, установами і орга-нами, що перебувають в підпорядкуванні міністерства внутрішніх справ або під контролем префектів, навіть якщо вони підпада-ють під контроль ще якогось іншого державного інспектуючо-го органу. Інспектори Генеральної інспекції адміністрації мо-жуть одержувати письмові доручення від прем'єр-міністра, міністра внутрішніх справ та інших зацікавлених міністерств, що, таким чином, розширює їх компетенцію на персонал, служ-би, установи й органи, які перебувають в підпорядкуванні інших міністерств, крім міністерства внутрішніх справ.

У Великобританії функції контролюючого бюджетно-фінан-сового органу, що виступає від імені парламенту, виконує На-ціональне контрольно-ревізійне управління. Воно було створе-не у 1983 році у відповідності зі спеціальним законом замість департаменту з фінансів і ревізії, що існував до цього. Назва-ний закон змінив загальнофінансову і оперативно-господарську незалежність цього органу від уряду і поставив генерального контролера-ревізора, що очолює його, у більш близькі стосун-ки з парламентом у порівнянні з попереднім часом. В даний час генеральний контролер-ревізор є посадовою особою пала-ти общин.

Державний фінансовий контроль в Російській Федерації здійснюють Федеральні Збори і їх дві палати -- Державна дума і Рада Федерації. Вищим спеціальним органом державного фінансового контролю тут є Рахункова палата, яка у своїй діяль-ності підзвітна Федеральним зборам. Вона проводить експер-тизу федерального бюджету, федеральних позабюджетних фондів і законодавчих актів, контролює виконання державного бюд-жету та використання федеральної власності. Особливо слід підкреслити те, що Рахункова палата Російської Федерації в межах завдань, поставлених перед нею законодавцем, органі-заційно та функціонально незалежна.

Контрольні функції в галузі фінансів виконують також ко-мітети й комісії, що утворюються Радою Федерації та Держав-ною Думою в межах їх компетенції. Особлива роль серед них належить Комітету з бюджету, податків, банків і фінансів, що здійснює фінансовий контроль в цій галузі в цілому.

У відання Державної Ради Федеральних Зборів Російської Федерації переданий Контрольно-бюджетний комітет, що існу-вав раніше у складі Верховної Ради Російської Федерації, на підставі Закону Російської Федерації «Про основи бюджетного устрою і бюджетного процесу». Комітет діє як незалежний від адмістрації Президента і Уряду Російської Федерації орган. Крім експертно-аналітичної роботи з фінансових питань, по-в'язаних з доходами і видатками бюджетних коштів, до компе-тенції Контрольно-бюджетного комітету відноситься також проведення фінансового контролю за: виконанням федераль-ного бюджету; дотриманням законності і підвищенням ефек-тивності витрачання державних коштів, що виділяються на фінансування бюджетних організацій, сфери матеріального ви-робництва, оборони і правоохоронних органів; формуванням доходів і видатків від зовнішньоекономічної діяльності; вико-ристанням позабюджетних фондів.

Контрольно-бюджетний комітет при здійсненні своїх функ-цій уповноважений проводити фінансові ревізії, перевірки й обстеження в органах законодавчої і виконавчої влади, закла-дах, на підприємствах, в державних установах, що діють за рубежем ; в інших організаціях, що обслуговують зовнішньоеко-номічні зв'язки і фінансуються з державного бюджету і в Цен-тральному банку Російської Федерації з питань організації касового виконання федерального бюджету, регулювання гро-шово-кредитних відносин і емісії. При цьому Контрольно-бюд-жетний комітет взаємодіє з іншими комітетами і комісіями Федеральних Зборів Російської Федерації, з іншими контрольни-ми органами, з правоохоронними органами, а з питань спільного відання Російської Федерації і її суб'єктів -- з їх органами влади.

Таким чином, досвід інших держав в організації державно-го фінансового контролю свідчить про те, що цьому аспекту державної фінансової діяльності приділяється особливо велика увага. Він розглядається державами як необхідний інструмент підтримання фінансово-господарського порядку в ринкових умовах. Нашій вітчизняній практиці ще належить оволодіти багато чим з того, що вже випробувано цивілізованим світом в сфері державного фінансового контролю.

Система органів державного фінансового контролю в Ук-раїні перебуває на стадії формування. Хоч основні її елементи вже склалися і діють, вдосконалюючи свою внутрішню струк-туру та уточнюючи своє місце в загальнодержавній системі кон-тролю взагалі. Як і в інших державах, фінансовий контроль в Україні здійснюється органами законодавчої влади, органами виконавчої влади, спеціальними органами державного фінансового контролю, а також недержавними спеціалізованими організаціями.

Верховна Рада України у відповідності зі статтею 85 Кон-ституції України здійснює фінансовий контроль в ході розгля-ду проектів та затвердження Державного бюджету України і звітів про його виконання, на спеціальних парламентських слу-ханнях Кабінету Міністрів України, що іменуються «днями уря-ду», в ході експертиз та заслуховувань Програм діяльності уряду. обговорення і прийняття спеціального фінансового законо-давства, у значній кількості інших форм .

Парламентський контроль за витрачанням державних фінан-сових ресурсів органами і установами виконавчої влади здійсню-ють також всі постійні комітети Верховної Ради України, ко-жен в своїй сфері. Крім того, у Верховній Раді України є два спеціалізовані комітети: Комітет з питань бюджету і Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. Вони здійснюють без-перервний парламентський контроль за станом і рухом дер-жавних фінансів.

Особливими контрольними повноваженнями наділена Ра-хункова палата Верховної Ради України. Голова, перший зас-тупник, заступник, головні контролери і секретар Рахункової палати обираються на сесії Верховної Ради України таємним голосуванням і вважаються обраними на сім років, якщо за це проголосувало більшість народних депутатів від конституцій-ного складу Верховної Ради. Повноваження Рахункової палати поширюються на Верховну Раду України, органи виконавчої влади, Національний банк України, Антимонопольний комі-тет, Фонд державного майна і інші органи держави, створені у відповідності з чинним законодавством України.

Рахункова палата має право контролювати місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства, банки, господарські товариства, спілки, асоціації, незалежно від форм власності, якщо вони одержують, перераховують, ви-користовують кошти Державного бюджету України або мають частку державної власності у їх статутному фонді чи викорис-товують об'єкти державної власності або управляють ними.

В процесі реалізації завдань, покладених на Рахункову па-лату, вона забезпечує дану систему контролю за виконанням бюджету і позабюджетних фондів, що передбачає організацію і здійснення оперативного контролю за виконанням бюджету поточного року.

Рахункова палата має право проведення комплексних ревізій і тематичних перевірок, аналізувати та з'ясовувати причини пору-шень бюджетної дисципліни, готувати на Верховну Раду України пропозиції по їх усуненню та вдосконаленню бюджетного за-конодавства. В межах регламенту Рахункової палати головні контролери -- керівники департаментів самостійно вирішують усі питання організації своєї діяльності і несуть повну відпові-дальність за результати своєї роботи.

Контрольні функції Президента України в сфері фінансо-вої діяльності випливають з його статусу як глави держави і глави виконавчої влади в Україні. Президент України безпосе-редньо здійснює свої контрольні функції, наприклад коли він підписує закони України про регулювання фінансової діяль-ності. Водночас необхідно відзначити, що президентська вітка державного контролю за фінансами в Україні ще остаточно не сформувалась.

Зокрема, 20 липня 1995 року Президент України підписав Указ «Про національний аудиторський комітет України». Він створений при Президенті України. Основне призначення цього комітету полягає в аналізі ефективності, економічності і пра-вильності використання державних фінансових ресурсів. Ко-мітет перевіряє головним чином рух бюджетних коштів на най-вищому рівні -- Кабінету Міністрів України, окремих міністерств і відомств. В необхідних випадках контроль Національного ауди-торського комітету України проводиться включно до первин-них ланок бюджетних установ і закладів.

В організаційному плані Комітет складається з декількох функціонально незалежних один від одного департаментів. Зок-рема, перший департамент Комітету створено на базі Конт-рольно-ревізійного управління Міністерства фінансів. Другим департаментом повинен стати департамент аналізу. До речі, нічого подібного в Україні до цього часу немає. Цей департа-мент покликаний займатись аналізом законів, постанов, міждер-жавних угод. Причому передбачено піддавати такому аналізу як уже прийняті нормативні акти, так і проекти законів і по-станов. Наприклад, цей Департамент зобов'язаний робити заключення. які наслідки потягне за собою укладення тих або інших міждержавних угод. Тобто, образно кажучи, Департамент ана-лізу є свого роду внутрішньою «фінансовою прокуратурою».

Ще одним структурним підрозділом Національного ауди-торського комітету України є департамент аудиту і фінансових розслідувань. Він не має вертикальної структури. Його основ-не завдання -- проведення аудиторських перевірок всіх без вик-лючення міністерств і відомств. Це особливо важливо для пар-ламенту і глави держави у випадку, коли виникає питання про підтвердження правильності витрачання бюджетних коштів. Адже в цивілізованих державах завжди до документа Міністер-ства фінансів про витрачання бюджетних коштів обов'язково додається довідка Національного аудиторського комітету краї-ни, що підтверджує правильність чи неправильність витрачан-ня цих коштів. Крім того, в пакеті з цими документами, як правило, іде довідка про достовірність балансових рахунків міністерств і відомств.

Кабінет Міністрів України здійснює контроль за держав-ними фінансами в ході: безпосередньої практичної реалізації фінансової політики України, державної політики в галузі ціно-утворення і оплати праці, складання і виконання Державного бюджету України і звіту про його виконання, здійснення за-гальнодержавних і міждержавних економічних програм, ство-рення і керівництва діяльністю різних фондів і т.д. Вся щоден-на діяльність Кабінету Міністрів України нерозривно пов'я-зана з управлінням державними фінансами, а, значить -- і з контролем за їх найбільш раціональним витрачанням.

В межах своїх повноважень здійснюють відомчий держав-ний контроль за фінансами міністерства і відомства загальної компетенції з точки зору управління державними фінансовими ресурсами. Наприклад, Міністерство освіти України не рідше одного разу в рік перевіряє звіт університету про витрачання виділених йому на рік бюджетних ресурсів, а також зароблених університетом в ході своєї діяльності позабюджетних коштів.

На місцях фінансовий контроль здійснюється Верховною Радою і Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, інши-ми регіональними і місцевими органами самоврядування при розгляді проектів і затвердженні відповідних бюджетів і звітів про їх виконання, при внесенні в ці бюджети змін і корективів в ході їх виконання, при заслуховуванні інформацій і звітів голів постійних комісій про витрачання бюджетних ресурсів, керів-ників інших органів з питань фінансової діяльності.

Особлива роль в здійсненні державного фінансового конт-ролю належить спеціалізованим органам державної виконавчої влади по управлінню фінансами, для яких сама фінансова діяльність є основною. Як уже відзначалося вище, ці органи створені спеціально для здійснення фінансового управління і складають собою внутрішньо єдину підсистему фінансово-кре-дитних органів.

Ця підсистема органів очолюється Міністерством фінансів України. До неї входять також Міністерство фінансів Автоном-ної Республіки Крим, фінансові управління обласних. Київсь-кої і Севастопольської міських державних адміністрацій, фінан-сові відділи районних, районних в містах Києві і Севастополі державних адміністрацій. Вони діють на підставі відповідних Положень про них.

Міністерство фінансів України є центральним спеціалізо-ваним органом державної виконавчої влади по управлінню фінансами, а значить -- і по контролю за рухом та витрачан-ням державних фінансових ресурсів. Воно здійснює контроль за виконанням державного бюджету, за дотриманням устано-вами Національного банку і комерційних банків правил касо-вого виконання державного бюджету по доходах. Крім цього, Міністерство фінансів України встановлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання Державного і місцевих бюджетів, кошторисів витрат бюджет-них установ, встановлює форми обліку і звітності з касового виконання бюджетів.

Міністерство фінансів України також здійснює контроль за випуском і обігом цінних паперів, веде загальний реєстр ви-пуску цінних паперів в Україні, видає дозволи на здійснення діяльності по випуску і обігу цінних паперів. Міністерство фінансів контролює також зберігання і ефективність викорис-тання закріпленого за підприємствами, установами і організа-ціями державного майна.

Регіональні і місцеві фінансові органи контролюють вико-ристання коштів, виділених з вищестоячих бюджетів, ефек-тивність використання коштів, виділених з позабюджетних фондів місцевих органів самоуправління, контролюють дотри-мання вимог законодавства про використання коштів, виділе-них на оплату праці, утримання легкових автомобілів і служ-бові відрядження; перевіряють правильність проведення вип-лат і компенсацій за рахунок державного і місцевого бюджетів.

В систем Міністерства фінансів України є також спеціальні контрольні служби: Державне казначейство України- і Держав-на контрольно-ревізійна служба в Україні.

Державна Контрольно-ревізійна служба в Україні створена у відповідності із Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року і є системою органів державної виконавчої влади. Щоб уявити міру впливу її на державну фінансову систему, достатньо сказати, що в Україні в даний час в Контрольно-ревізійній службі працює біля 14 тис. чоловік, абсолютна більшість з яких -- біля 13700 чоловік -- здійснюють свою діяльність безпосередньо на місцях.

Державна Контрольно-ревізійна служба в Україні складаєть-ся з Головного контрольно-ревізійного управління і контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних відділень і груп в районах, містах і районах в містах. Державна Контрольно-реві-зійна служба в Україні в своїй діяльності керується Конститу-цією України, Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» і іншими законами України, поста-новами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпоряджен-нями Кабінету Міністрів України, Положенням про державну контрольно-ревізійну службу в Україні від 5 липня 1993 року та наказами міністра фінансів.

Головним завданням Контрольно-ревізійної служби в Ук-раїні є здійснення державного контролю за використанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, станом і дос-товірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних устано-вах, а також на підприємствах і в організаціях, які одержують кошти з бюджетів всіх рівнів чи державних валютних фондів.

Витрати на утримання Державної контрольно-ревізійної служби визначаються Кабінетом Міністрів України та фінансу-ються з Державного бюджету.

Головне управління Контрольно-ревізійної служби очолює заступник міністра фінансів -- начальник Головного управлін-ня Контрольно-ревізійної служби, який призначається Кабіне-том Міністрів України на пропозицію міністра фінансів України.

Контрольно-ревізійне управління в Автономній Республіці Крим. областях, містах Києві і Севастополі очолюють началь-ники, які призначаються начальником Головного управління Контрольно-ревізійної служби за погодженням з урядом Авто-номної Республіки Крим, обласними. Київською і Севастополь-скою міськими державними адміністраціями. Начальники кон-трольно-ревізійних відділень і груп в районах, містах і районах в містах призначаються начальниками вищестоячих територі-альних органів державної контрольно-ревізійної служби за по-годженням їх кандидатур з начальником Головного управління Контрольно-ревізійної служби.

З метою скоординованого розв'язання питань, віднесених законодавцем до компетенції Державної контрольно-ревізій-ної служби, обговорення найважливіших завдань її діяльності в Головному управлінні Державної контрольно-ревізійної служби утворюється колегія в складі начальника Головного управління (голова колегії), його заступників і інших керівників Держав-ної контрольно-ревізійної служби. Члени колегії Державної контрольно-ревізійної служби затверджуються наказом міністра фінансів. Рішення колегії втілюються в життя, як правило, на-казами начальника Головного управління Державної Конт-рольно-ревізійної служби.

Головне управління Державної контрольно-ревізійної служ-би, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі є юридичними осо-бами, мають самостійні кошториси, розрахункові та інші рахунки в банках, печатку із зображенням Державного гербу України і своїм найменуванням. Вони здійснюють головним чином на-ступні функції:

-- організовують роботу контрольно-ревізійних підрозділів в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі по проведенню ревізій і перевірок, обговорюють підсумки доку-ментальних ревізій і перевірок і у випадках, передбачених чин-ним законодавством, інформують про них органи законодавчої і виконавчої влади;

-- здійснюють ревізії і перевірки фінансової діяльності, стану зберігання коштів і матеріальних цінностей, достовірності об-ліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних коміте-тах і інших органах державної виконавчої влади, в державних фондах, в бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які одержують кошти з Державного бюджету місце-вих бюджетів або державних валютних фондів;

-- перевіряють правильність використання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, шо діють за кордоном і фінансуються за рахунок державного бюджету;

-- проводять ревізії і перевірки повноти оподаткування, пра-вильності збереження і витрачання валютних коштів;

-- здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень виявлених попередніми ревізіями і перевірками;

-- розробляють інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій і перевірок;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5