бесплатно рефераты
 
Главная | Карта сайта
бесплатно рефераты
РАЗДЕЛЫ

бесплатно рефераты
ПАРТНЕРЫ

бесплатно рефераты
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

бесплатно рефераты
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Види аудиторських висновків

Види аудиторських висновків

3

ЗМIСТ

Вступ

1. Сутність і види аудиторських висновків

1.1 Методи аудиторської перевірки

1.2 Структура й види аудиторських висновків

1.3 Характеристика діяльності ТОВ СПСЕП «Нева»

2. Аудит діяльності суб'єкта малого підприємництва ТОВ СПСЕП «НЕВА»

2.1 Ціль, завдання, об'єкти, джерела інформації й послідовність проведення аудита СМП

2.2 Планування аудита, розробка загального плану й програми аудита. Вивчення системи внутрішнього контролю

2.3 Порядок проведення аудита і документування аудиторських доказів

2.4 Завершення аудита і складання аудиторського висновку

3 . Автоматизація аудита

Висновки

ВСТУП

Аудиторський висновок про бухгалтерську звітність економічного суб'єкта уявляє думку аудиторської фірми про достовірність цієї звітності. Думка про достовірність бухгалтерської звітності повинна виражати оцінку аудиторської фірми про відповідність у всіх істотних аспектах бухгалтерської звітності нормативному акту, регулюючому бухгалтерський облік і звітність. Думка аудиторської фірми про достовірність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта не може і не повинно трактуватися цим суб'єктом і зацікавленими користувачами аудиторського висновку як-небудь інакше. Аудиторський висновок - це документ з юридичним статусом для всіх юридичних і фізичних осіб, органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування і судових органів. Висновок аудиторської фірми (аудитора) за результатами перевірки, проведеної за дорученням органів дізнання, прирівнюється до висновку експертизи. Висновок аудиторської фірми (аудитора) за результатами перевірки річній звітності є обов'язковим елементом річної бухгалтерської звітності для підприємств, які підлягають відповідно до українського законодавства аудиту. Цей висновок також носить юридичний статус. Аудиторський висновок містить три частини: ввідну, аналітичну і підсумкову.

Ввідна частина включає всі необхідні відомості про аудиторську фірму або аудитора, що працює самостійно. Так, для аудиторської фірми указуються юридична адреса і телефони, відомості про ліцензію на право аудиторської діяльності (номер ліцензії, дата видачі, найменування органу, що видав ліцензію, термін дії ліцензії); прізвища, імена і по батькові аудиторів, що брали участь в проведенні аудиту, їх кваліфікаційні атестати на право займатися аудиторською діяльністю. Для аудитора, що працює самостійно, указуються: прізвище, ім'я, по батькові, стаж роботи як аудитор; дата видачі і найменування органу, що видав ліцензію на здійснення аудиторської діяльності, а також термін дії ліцензії, номері кваліфікаційного атестата аудитора.

Аналітична частина є звітом аудиторської фірми економічному суб'єкту про загальні результати перевірки стану внутрішнього контролю, бухгалтерського обліку і звітності економічного суб'єкта, а також дотримання економічним суб'єктом законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій.

Аналітична частина повинна включати: назва даної частини; кому адресована аналітична частина: найменування економічного суб'єкта; об'єкт аудиту; загальні результати перевірки стану внутрішнього контролю у економічного суб'єкта; загальні результати перевірки стану бухгалтерського обліку і звітності; загальні результати перевірки дотримання законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій.

Аналітична частина аудиторського висновку, що видається аудиторською фірмою, повинна бути озаглавлена "Звіт аудиторської фірми", а аналітична частина аудиторського висновку, що видається аудитором, що працює самостійно, - "Звіт аудитора".

Аналітична частина повинна бути адресована адміністрації економічного суб'єкта.

Підсумкова частина є думкою аудиторської фірми про достовірність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта.

З перехід до ринкової економіки український виробник зіштовхнувся із цілим рядом проблем, що вимагають негайного дозволу: складність зі збутом продукції, розривши сложившихся виробничих зв'язків і багато інші. Однак для виходу з економічної кризи, у якій усе ще перебувають виробляючі галузі, важливо найбільше повно вивчити систему функціонування й фінансове становище підприємств, докладно розглянути їхня поведінка й вплив економічного середовища, зрозуміти труднощі й мети їх діяльності. Сучасний етап переходу України до ринкової економіки ставить на порядок денний пошук нових форм господарювання. Однієї з таких форм є малі підприємства, які в країнах з ринковою економікою виступають найпоширенішими суб'єктами підприємницької діяльності. Світовий досвід свідчить, що в ринковій економіці основне місце займають малі підприємства, які протистоять монополіям і є економічним чинником, який гальмує ріст цін і сприяє насиченню ринку товарами й послугами.

Актуальність теми розкриває саме поняття аудит - це діяльність, направлена на зменшення підприємницького ризику, оскільки наявність достовірної фінансової інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати наслідки ухвалення ряду економічних рішень.

Метою курсової роботи є вивчення видів аудиторських висновків і аудит діяльності СМП ТОВ СПСЭП «Нева»

У зв'язку з поставленою метою при виконанні роботи були поставлені наступні завдання:

- вивчення сутності й видів аудиторських висновків;

- розгляд мети, завданням і методів аудита СМП ;

- вивчення нормативно-правової бази аудита СМП ;

- розробка методики проведення аудита СМП і реалізація результатів аудита СМП .

Об'єктом дослідження є господарська діяльність ТОВ СПСЭП «Нева», основним предметом діяльності якого є проведення й реалізація столярних виробів. Предмет дослідження - види аудиторських висновків і організація аудита діяльності СМП.

При написанні даної роботи також були використані періодичні видання, законодавчі й нормативні документи, основні з яких наступні: Господарський кодекс України, Закон України " Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" від 16.07.99.г. № 996-ХIV, Інструкція № 291 - Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99г № 291, Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку й ін.

1. СУТНІСТЬ І ВИДИ АУДИТОРСЬКИХ ВИСНОВКІВ

1.1 Методи аудиторської перевірки

Для того щоб мати підстави для висновків по основних напрямках аудиторської перевірки, аудитор повинен зібрати відповідні докази.

Інформація, зібрана й проаналізована аудитором у ході перевірки, служить обґрунтуванням висновків аудитора й називається аудиторськими доказами.

Для збору доказів аудитором можуть бути застосовані різні процедури. Процедурою будемо називати певний метод збору доказів як невід'ємну частину відповідного технологічного процесу. Для того щоб відрізнити їх від процедур, властивих іншим професіям, будемо називати застосовувані аудиторами у своїй практиці процедури аудиторськими процедурами.

Збираючи аудиторські докази, аудитор використовує досить обмежене число методів їх одержання.

Основні методи одержання аудиторських доказів наступні:

- спостереження або участь в інвентаризації;

- спостереження за виконанням господарських або бухгалтерських операцій;

- усне опитування;

- одержання письмових підтверджень;

- перевірка документів, отриманих клієнтом від третіх лип;

- перевірка документів, підготовлених на підприємстві клієнта;

- перевірка арифметичних розрахунків;

- аналіз.

Розглянемо докладніше кожний з методів збору аудиторських доказів.

Інвентаризація -- один з елементів методу бухгалтерського обліку. Вона проводиться з метою забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку й звітності. Інвентаризації зазнають майно й грошові зобов'язання.

З погляду технології аудиторської справи інвентаризацію можна розглядати як метод одержання найцінніших і достовірних доказів про реальність і точності статей активу балансу, фактів здійснення господарських операцій.

Участь в інвентаризації активів клієнта або спостереження за її проведенням дозволяє зробити певні висновки по всіх трьом основним напрямкам аудиторської перевірки.

Спостереження за виконанням господарських або бухгалтерських операцій - ця процедура нескладна, але також важлива для оцінки системи внутрішнього контролю й організації бухгалтерського обліку на підприємстві, що перевіряється. Гадана простота операції не означає, що її слід доручати найменш кваліфікованим членам бригади аудиторів. Навпаки, цю процедуру, як правило аудитор, що веде, бере на себе або доручає досвідченим співробітникам.

Дуже часто при укладанні договору на проведення аудиторської перевірки аудиторська фірма (аудитор) у якості однієї з додаткових умов указує надання бригаді аудиторів окремого приміщення з телефоном. Така умова цілком обґрунтована, тому що на, момент аудиторської перевірки в одному приміщенні на певний строк розташовуються два трудові колективи -- перевіряючий, що перевіряється й.

Зрозуміло, окреме приміщення для роботи - це дуже зручно як для співробітників підприємства, що перевіряється, так і для бригади аудиторів; при цьому не порушується психологічний клімат у колективі.

Звичайно, процес оцінки дуже складний, але приведемо такий простий приклад, як процедура видачі грошей з каси підзвітній особі. В ідеальному випадку ця проста господарська операція повинна містити в собі наступні етапи: складання заяви на видачу грошей із вказівкою виробничої необхідності придбання того, на що запитуються гроші; узгодження й посвідчення заяви в керівника підприємства; оформлення видаткового касового ордера на видачу грошей бухгалтером; передача бухгалтером (а не підзвітною особою) видаткового касового ордера в касу; перевірка всіх необхідних реквізитів видаткового касового ордера касиром; видача грошей з каси.

Усне опитування - даний метод збору аудиторських доказів надає аудиторові велику інформацію для міркування. Опитування або бесіда повинні бути проведені практично з усіма співробітниками підприємства, що беруть участь у веденні обліку й складанні звітності.

Помилку робить той аудитор, який обмежується бесідою тільки з головним бухгалтером і його заступниками. Слід пам'ятати, що звітність, формована за допомогою бухгалтерського обліку, являє собою вершину стрункої піраміди, підставою якої є величезна безліч фактів господарської діяльності, оформлених первинними документами й бухгалтерськими проведеннями. Якщо в піраміди ще не добудована вершина, це не лихо, а якщо при наявності вершини з підстави піраміди вилучити кілька великих каменів, то піраміда може перетворитися в картковий будиночок і розсипатися.

Саме тому аудитор повинен обов'язково переконатися в тому, що господарські операції, що лежать у підставі звітності, відповідають законодавству, правильно оформлені й коректно відбиті в бухгалтерському обліку. І починати перевірку кожного розділу бухгалтерського обліку випливає з усного опитування або бесіди з виконавцями -- рядовими співробітниками бухгалтерії, що ведуть первинний облік господарських операцій.

Для ведення бесіди з персоналом аудиторові слід бути в достатньому ступені психологом, тому що його ціль -- "розговорити" співрозмовника, з'ясувати порядок його дій, ретельність і кваліфікацію, "вузькі" місця в роботі та ін.

Для того щоб бесіда дала необхідні аудиторові результати, вона, як і всі інші аудиторські процедури, повинна бути ретельно спланована. Зрозуміло, тому що в уснім опитуванні бере участь інша людина -- опитуваний співробітник підприємства, що перевіряється, завжди зберігається небезпека, що бесіда прийме непередбачений оборот, але тем важливіше заздалегідь скласти її план і дотримуватися його в бесіді.

Для складання програми перевірки аудитор повинен мати список співробітників бухгалтерії, а також економічної й планової служб. Список повинен містити в собі прізвища, імена, по батькові співробітників, найменування їх офіційних посад, а також перелік напрямків (розділів, ділянок, рахунків бухгалтерського обліку, журналів ордерів та ін.), які ними курируються.

Одержання письмових підтверджень - дана аудиторська процедура безпосередньо пов'язана з попередньої, але має свою особливість. Якщо при уснім опитуванні відповіді опитуваних аудитор фіксує на якому-небудь носії інформації (паперу, комп'ютері, диктофоні) самостійно, то для одержання письмових підтверджень персоналу, що перевіряється підприємства видаються спеціальні опитні аркуші або "анкети".

По найпоширеніших питаннях в анкеті можуть бути запропоновані й можливі відповіді. У цьому випадку опитуваній особі досить вибрати й відзначити відповідь, відповідний до практики підприємства, що перевіряється.

Опитний аркуш повинен містити такі обов'язкові реквізити, як прізвище, ім'я, по батькові й посада опитуваного, заповнений опитний аркуш також повинен бути перевірений головним бухгалтером підприємства й завірений його підписом.

Перевірка документів, отриманих клієнтом від третіх осіб. До документів, отриманим клієнтом від третіх осіб, ставляться:

- розрахункові документи інших підприємств ( платіжні доручення, платіжні вимоги доручення, платіжні вимоги), реєстри чеків і реєстри на одержання коштів з акредитива, векселя, квитанції прибуткових касових ордерів;

- первинні облікові документи інших підприємств (рахунку, рахунку -фактури, накладні, акти виконаних робіт і ін.);

- документи, що підтверджують реальність відбиваних у звітності сум по розрахунках з фінансовими, податковими органами, банками, залишення на балансі не відрегульованих сум, по розрахунках з якими не допускається Положенням про бухгалтерський облік і звітності -- виписки банку; акти звірення розрахунків з розрахунками податкової служби по сплаті податків; акти камеральних перевірок підприємства позабюджетними фондами; кредитні договори;

- юридичні документи, що підтверджують реальність відбиваної у звітності дебіторської й кредиторської заборгованості, договори на поставку товарів, виконання робіт, надання послуг; акти звірення взаєморозрахунків; судові позови;

- юридичні документи, що підтверджують певні права підприємства, виписки з реєстрів акціонерів; договори страхування; договори оренди та ін.

Проводячи цю процедуру, аудитори звертають увагу на правильність складання й оформлення цих документів, а також на своєчасність, точність і повноту їх відбиття в бухгалтерському обліку.

Перевірка документів, підготовлених на підприємстві клієнта. До документів, підготовлених на підприємстві клієнта, ставляться документи різного ступеня складності, складені на підприємстві клієнта. Тому що ці документи складаються на підприємстві, то інформація є внутрішньою і її вірогідність залежить від якості системи внутрішнього контролю підприємства.

Склад таких документів надзвичайно великий, тому що містить у собі практично всі документи, за винятком тих, перевірка яких була нами розглянута в попередньому параграфі. До таких документів ставляться: первинні документи по різних розділах обліку; журнали, книги, картки, відомості та інші регістри аналітичного обліку; журнали-ордера, відомості й інші регістри синтетичного обліку залежно від застосовуваної форми рахівництва; Головна книга підприємства; бухгалтерська й інша фінансова звітність; розрахунки й декларації по сплаті податків і інших зборів, внесків у бюджет і позабюджетні фонди та ін.

Перевірка арифметичних розрахунків. Перевірка арифметичних розрахунків проводиться залежно від оцінки аудитором стану системи внутрішнього контролю. У тому випадку, сіли стан системи внутрішнього контролю визнається аудитором задовільним, перевірка арифметичних розрахунків проводиться вибірково, а якщо ні, то вона може бути або суцільний, або аудитор робить негативний висновок про правильність арифметичних розрахунків на підставі результатів вибіркової перевірки, екстраполюючи (поширюючи) цей висновок на весь звітний період.

Розмір і крок вибірки для перевірки арифметичних розрахунків установлюються аудитором самостійно й узгоджуються із замовником і фіксуються в договорі.

Необхідність проведення даної аудиторської процедури -- перевірки арифметичних розрахунків -- залежить насамперед від двох обставин: по-перше, від форми рахівництва, застосовуваної на підприємстві. Так, якщо на підприємстві діє автоматизована форма рахівництва, то необхідність перевірки правильності арифметичних розрахунків відпадає, але в таких умовах стає актуальною проблема перевірки алгоритму, закладеного в систему автоматизації бухгалтерського обліку. Особливо необхідна така перевірка в тих випадках, коли система автоматизації бухгалтерського обліку не є програмним продуктом, досить розповсюдженим на ринку бухгалтерських програм, а також якщо ця система є іноземною й не адаптованою до системи вітчизняного бухгалтерського обліку.

Для проведення перевірки системи автоматизації бухгалтерського обліку (алгоритмів проведення розрахунків, логіки реєстрації господарських операцій, методів округлення, закриття рахунків, формування звітності і т.д.) аудиторові доцільно скористатися послугами експерта в області інформатики. Необхідність запрошення експерта для цілей експертизи бухгалтерської програми визначається на етапі планування аудиторської перевірки, що погоджене із замовником у договорі.

По-друге, перевірка арифметичних розрахунків клієнта залежить від розділу бухгалтерського обліку. Так, наприклад, перевірка арифметичних розрахунків при оформленні операцій по розрахунковому й інших рахунках у банках практично не потрібно, тому що допущені помилки виявляються самим бухгалтером, що веде облік безготівкових розрахунків, -- залишки по журналу ордеру звіряються із залишком по виписці банку, а перевірка арифметичних розрахунків по касі підприємства, навпаки, необхідна, тому що в результаті рухливості коштів і масовості грошових операцій ця ділянка господарської діяльності підприємства найбільш уразливий з погляду різних порушень.

В аудиторській діяльності застосовується широкий спектр приймань і методів економічного аналізу.

У міжнародних аудиторських стандартах аналіз або аналітичні процедури визначають як оцінку облікової й іншої економічної інформації шляхом вивчення взаємозв'язків між показниками.

Аналіз в аудитові повинен виявити:

- ступінь ділової активності клієнта:

- оцінку фінансово-господарчих перспектив його функціонування в майбутньому;

- зони навмисних помилок у звітності клієнта;

- скорочення деталізованого тестування на основній стадії аудита.

Аналітичні процедури вважаються найбільш ефективними з погляду витрат аудиторських процедур.

Інформаційну базу аналізу фінансового стану підприємства становлять в основному дані бухгалтерського обліку й звітності. Якщо для аналізу використовується тільки зовнішня публічна фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результати і їх використанні й інші обов'язкові форми звітності), то такий аналіз називається зовнішнім фінансовим аналізом.

Якщо крім зовнішньої публічної фінансової звітності для аналізу використовується також внутрішня інформація дані бухгалтерського, фінансового й виробничого обліків, то такий аналіз називається внутрішнім.

Таким чином, областю або інформаційною базою й зовнішнього й внутрішнього аналізів є зовнішня звітність.

У зазначеному змісті застосовувані в аудитові методи фінансового аналізу можна розглядати як внутрішній аналіз фінансового стану,

Найпоширенішими є наступні аналітичні процедури:

- зіставлення залишків по рахунках за різні облікові періоди;

- зіставлення показників бухгалтерської (фінансової) звітності з тими, які планувалися (прогнозувалися) керівництвом підприємства, що перевіряється, на звітний період, вказувалися в планах (програмах, бізнес-планах, кошторисах та ін.);

- зіставлення отриманих у звітному періоді співвідношень між різними статтями звітності з аналогічними співвідношеннями минулих періодів;

- зіставлення фінансової й нефінансової інформації, зокрема, відомостей про обсяг випуску продукції в грошових і натуральних одиницях;

- зіставлення фінансових показників (фінансових коефіцієнтів) із середньогалузевими значеннями.

1.2 Структура й види аудиторських висновків

Для формулювання обґрунтованої об'єктивної думки необхідно зібрати достатню кількість аудиторських доказів. Після цього аудитор повинен провести огляд фінансової звітності на основі зібраної інформації з метою вислову думки про фінансову звітність в цілому Метою загального огляду огляду звітності на завершуючому етапі аудиту, є з'ясування, чи складена фінансова звітність з використанням правил, прийнятих на підприємстві, що перевіряється, встановлення зіставності видів фінансової звітності і їх відповідності законам і нормативним документам реальної дійсності, узагальнення фактів, пов'язаних з оглядом звітності, одержаних на основі інших тестів, з'ясування, чи буде підприємство продовжувати свою діяльність в найближчому майбутньому. Зібрана інформація і результати аудиторських процедур, починаючи з ознайомлення з підприємством і закінчуючи перевіркою окремих рахунків і звітних форм, відображаються в окремих робочих документах аудитора. Для того, щоб аудитор мав повне уявлення про річну звітність, рекомендується складати зведений документ, який узагальнює важливі моменти перевірки, що впливають на думку аудитора. Окрім переліку основних статей звітності, які підлягали перевірці, цей документ може включати інші аспекти, що розкривають суть діяльності аудитора. Зроблений висновок дозволяє аудитору обгрунтувати свою думку і при необхідності надати інформацію керівнику підприємства, партнеру аудиторської фірми або іншому аудитору, який перевіряє головне підприємство. В цьому випадку зведений документ буде результатом аудиту дочірнього підприємства.

Важливою проблемою при підбитті підсумків аудиторської перевірки є оцінка можливості подальшого функціонування підприємства. У Міжнародному стандарті аудиту 570 «Безперервність» пояснюються доцільність припущень про безперервність діяльності підприємства, що перевіряється, ознаки, що свідчать об можливості припинення функціонування господарюючого суб'єкта, аудиторські докази, які можуть стати підтвердженням цього. Ознаки, наявність яких служить індикатором того, що підприємство може припинити свою діяльність ділять на 3 групи: фінансові, виробничі, інші.

Наступним важливим питанням, яке необхідно досліджувати аудитору при завершенні аудиторської перевірки, є оцінка подій після дати складання або, як їх називають в аудиторській практиці - подальших подій. При цьому необхідно керуватися такими нормативними актами: П(С) БУ| 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», МСБУ| 10 «Непередбачені події і події, що відбулися після дати складання балансу», Положенням про стандарти аудиту 560 «Подальші події, МСА| 560 «Подальші події».

По характеру викликаних змін в річному звіті підприємства, подальші події можна розділити на два:

- події, що вимагають коректувань, - за наслідками цих подій підприємство повинне внести зміни в окремі статті балансу або інші звітні форми. Прикладами таких подій можуть бути банкрутство основного постачальника, розрив договору з головним замовником, виявлення значних сум безнадійної або сумнівної дебіторської заборгованості;

- події, що вимагають розкриття, - це події, які не існували на дату балансу і вперше виникли в наступному звітному періоді. Наприклад, об'єднання підприємств, створення філіалів, додатковий випуск акцій. Ці події повинні бути розкриті в Примітках до річної звітності.

У міжнародних стандартах аудиту визначені основні види аудиторських процедур за оцінкою подій, які відбулися після складання фінансової звітності:

- опит і анкетування керівництва підприємства-клієнта;

- оцінка ефективності заходів, які здійснюються на підприємстві з метою забезпечення визначення впливу подальших подій;

- ознайомлення з найновішою бухгалтерською і звітною інформацією, яка була сформована після закінчення звітного періоду;

- вивчення фінансових прогнозів і перспективних планів, бюджетів підприємства і т.д.

Наслідки оцінки аудитором подальших подій впливають на зміст і вид його висновку Якщо події, які відбулися після дати балансу і мають істотний вплив на фінансову звітність, враховані підприємством при підготовки звітності, то аудитор складає безумовно-позитивний аудиторський висновок. У разі невідображення таких подій видається умовно-позитивний або негативний висновок. Одержавши і оцінивши всі необхідні дані в процесі аудиту, перед складанням висновку і звіту по проведеній перевірці аудитор повинен одержати за підписом керівника підприємства-клієнта спеціальний лист. Аудитор повинен одержати письмове підтвердження, що керівництво підприємства визнає свою відповідальність за достовірність представленої фінансової звітності, за те, що було надане аудитору вся необхідна інформація, яка є точною і повною а також мати екземпляри підписаної керівництвом звітності. Лист-підтвердження слід направляти аудитору в терміни, максимально наближені закінчення аудиторської перевірки. Відсутність подібного листа-подтверждения дає підставу аудитору вважати об'єм перевірки обмеженим і видати аудиторський висновок який відрізняється від безумовно-позитивного. Після цього аудитор повинен скласти звіт і аудиторський висновок про перевірену їм фінансову звітність.

Страницы: 1, 2, 3


бесплатно рефераты
НОВОСТИ бесплатно рефераты
бесплатно рефераты
ВХОД бесплатно рефераты
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

бесплатно рефераты    
бесплатно рефераты
ТЕГИ бесплатно рефераты

Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.