Виробництво зерна, його економічна ефективність

Виробництво зерна, його економічна ефективність

64

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….5

Розділ 1. Організація обліку виробничих витрат і виходу зерна………………8

1.1 Організація облікової роботи в господарстві…………………………..8

1.2 Первинний облік виробництва зерна…………………………………….13

1.3 Аналітичний і синтетичний облік витрат виробництва і виходу зерна.18

1.4 Калькуляція собівартості зерна………………………………………...27

1.5 Комп'ютерні форми бухгалтерського обліку…………………………...34

Розділ 2. Стан і економічна ефективність виробництва зерна………………..37

Сутність і методика вивчення економічної ефективності виробництва зерна………………………………………………………………………………37

Виробничі ресурси сільськогосподарського підприємства і їх використання в СТОВ «Щербашенське»………………………………………44

2.3 Динаміка розвитку виробництва зерна………………………………....52

2.4 Економічна ефективність виробництва зерна…………………………..55

Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна.65

Інтенсифікація виробництва…………………………………………….65

Впровадження прогресивних форм організації і оплати праці на виробництві зерна………………………………………………………………..68

3.3 Впровадження передового досвіду і досягнень науки при виробництві зерна………………………………………………………………………………71

Висновки і пропозиції…………………………………………………………...78

Список використаної літератури..........................................................................83

Вступ

У соціально-економічному розвитку країни сільське господарство посідає особливе місце. Воно забезпечує населення продуктами харчування, товарами першої необхідності і є першою умовою розвитку суспільства. Продукти сільського господарства і промислові товари із сільськогосподарської сировини становлять 75 % фонду народного споживання. Україна за виробничим потенціалом - аграрна країна, тому розв'язання аграрного питання - це шлях до відродження та розвитку економіки нашої країни.

Сільське господарство України останніми роками зазнало багато змін. Відбулося стрімке зменшення виробництва всіх видів продукції, галузь перебуває в кризовому стані. З цієї складної ситуації можна вийти при поєднанні зусиль держави, а також керівників, спеціалістів та працівників підприємств усіх форм власності і господарювання.

Наявна законодавча база створює реальні можливості для докорінних перетворень в системі АПК України, які вже розпочалися. Всі вони спрямовані на розвиток різних форм власності та господарювання та створення реального господаря на селі, підвищення зацікавленості працівників у високопродуктивній праці.

Виробництво зерна в Україні традиційно належить до стратегічних галузей розвитку не тільки сільського господарства, а й усього народногосподарського комплексу країни. Зернове господарство відноситься до основних пріоритетів розвитку продовольчого сектора економіки країни, є важливим джерелом прибутковості сільськогосподарських підприємницьких структур. Це зумовлюється наявністю сприятливих грунтово-кліматичних умов для вирощування зернових культур, споконвічною високою хліборобською майстерністю працьовитого українського селянства, вигідним економічним та геополітичним положенням України. Протягом тривалого історичного періоду зернові культури займають близько 50% посівних площ, а за обсягом валових зборів зерна і його виробництва на душу населення Україна завжди знаходилась в числі перших 6-7 країн світу. Впродовж кількох років внаслідок глибокої системної економічної кризи держава переживала значні складності у розвитку зернового господарства, що призвело до значного спаду виробництва зерна, проте це слід розглядати як тимчасове явище.

Для подолання цієї кризи проводиться багатогранна організаційно-економічна та техніко-технологічна робота як на макроекономічному рівні державними законодавчими і виконавчими владними структурами, так і на місцях трудовими колективами в організаційно-правових господарських формуваннях.

Завдання, що стоять перед сільським господарством для досягнення запланованого рівня валового збору зерна та розв'язання продовольчої проблеми, вимагають від спеціалістів економічного профілю глибоких знань і правильного застосування економічних законів, удосконалення планування й економічного стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, вміння виявляти резерви найбільш ефективного використання землі виробничих ресурсів, зниження собівартості, поліпшення якості продукції та підвищення рентабельності, зростання продуктивності праці з урахуванням регіональних умов сільськогосподарського виробництва.

Досліджувана тема роботи та вивчення її на рівні сільськогосподарського підприємства є надзвичайно актуальною, адже відродження зерновиробництва на загальнодержавному рівні залежить від його відродження на рівні первинної ланки економічної системи - підприємства. Лише забезпечивши високу економічну ефективність виробництва зерна в кожному сільськогосподарському підприємстві, можна розраховувати на потужне, високоефективне зернове господарство країни в цілому.

Завданням даної бакалаврської роботи є аналіз економічної ефективності виробництва зерна в СТОВ «Щербашенське» Богуславського району Київської області та обґрунтування шляхів її підвищення. Водночас метою дослідження є вивчення стану та організації обліку виробничих витрат та виходу зерна в сільськогосподарському підприємстві.

Розділ 1. Організація обліку виробничих витрат і виходу зерна

1.1 Організація облікової роботи в господарстві

Бухгалтерський облік забезпечує отримання і опрацювання потрібної інформації на підставі безперервного документального відображення фактів господарської діяльності підприємства і є функцією управління.

Основними завданнями бухгалтерського обліку в сучасних умовах є:

ь забезпечення контролю за виконанням зобов'язань, наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів;

ь своєчасне запобігання негативним явищем у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських резервів;

ь формування повної, достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного керівництва і управління, а також для використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими, податковими, статистичними та банківськими установами.

Бухгалтерський облік зазначається як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

16.07.1999 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". Він надає підприємству право самостійно:

ь визначати облікову політику підприємства;

ь обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

ь розробляти систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначати права окремих працівників на підписання бухгалтерських документів;

ь затверджувати правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку;

ь виділяти на окремий баланс філії, представництва та інші підрозділи, які повинні вести бухгалтерський облік, з наступним включенням показників їх бухгалтерської звітності до фінансової звітності підприємства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджується їхня наявність, стан і оцінка.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність, яку підписують керівник та головний бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

При організації бухгалтерського обліку на підприємстві слід враховувати необхідність наявності раціональної чисельності облікових працівників, розподіл між ними службових обов'язків. Штатна чисельність працівників апарату управління повинна відповідати тенденціям удосконалення всієї системи управління підприємством, забезпечення створення раціональної структури і оптимального навантаження роботи на керівників і спеціалістів.

Штатний розпис СТОВ «Щербашенське» передбачає наявність на підприємстві обліково-фінансового відділу та його наступний склад: головний бухгалтер, заступник головного бухгалтера, бухгалтер з обліку виробництва (рослинництва), бухгалтер з обліку виробництва (тваринництва), бухгалтер з обліку праці та зарплати, бухгалтер по автопарку, касир-фінансист.

Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь у оформленні матеріалів щодо нестачі та відшкодування втрат від нестач, крадіжки і псування активів підприємства. Він приймає звіти від рядових бухгалтерів, перевіряє правильність обліку всіх рахунків, веде облік по розрахунковому рахунку, складає баланс.

Заступник головного бухгалтера веде облік товарно-матеріальних цінностей по центральному складу, облік паливо-мастильних матеріалів, розрахунки з постачальниками, зведену відомість та журнал обліку по товарно-матеріальних цінностях господарства, облік основних засобів.

Бухгалтер з обліку виробництва (рослинництва) обробляє первинні документи, такі як Відомість руху зерна та іншої продукції, реєстри відправлення зерна та іншої продукції з поля, ТТН, Дорожні листи вантажних автомобілів, Реєстри приймання зерна вагарем, Талони, накладні внутрішньогосподарського призначення, акти на списання насіння та садивного матеріалу, акти на списання добрив, засобів захисту рослин, рахунки-фактури та ін. Він складає виробничі звіти, розрахунки обчислення собівартості продукції, Відомість доведення планової собівартості до рівня фактичної та ін.

Бухгалтер з обліку виробництва (тваринництва) обробляє такі перинні документи, як Відомості руху молока, Журнал надою молока, ТТН, Журнали обліку витрат кормів, Щоденник надходження сільськогосподарської продукції, Акти на оприбуткування приплоду тварин та ін. Він складає Виробничий звіт із тваринництва, Журнали-ордери 9,10 АПК, Звіт про рух худоби і птиці та ін.

Бухгалтер з обліку праці і зарплати обробляє Табелі обліку робочого часу, Розрахунки оплати праці працівникам тваринництва, облікові листи праці і виконаних робіт, Журнал обліку робіт і витрат. Він складає Розрахунок оплати праці за кінцеві результати за виробничими підрозділами, здійснює всі нарахування на зарплату та утримання з неї, Розрахунково-платіжну відомість, Зведену відомість нарахованої зарплати за її складом і категоріями працівників, проводить нарахування відпускних, а також по лікарняних листках.

Бухгалтер по автопарку веде облік робіт по автопарку (автотранспорту) і додатково облік по їдальні, дитячому садку, рахунках 91, 92.

Касир проводить касові операції, працює в програмі "Клїєнт-банк".

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство має право самостійно обирати форму бухгалтерського обліку. В СТОВ «Щербашенське» застосовують журнально-ордерну форму обліку. Основними реєстрами бухгалтерського обліку при такій формі є журнали-ордери. Вони нагадують собою накопичувальні відомості, в яких систематизація і групування документів ведеться в хронологічному порядку по кореспондуючих рахунках. Журнали-ордери, як правило призначені для синтетичного обліку операцій господарської діяльності підприємства.

Ведення записів у журналах-ордерах здійснюється у порядку однобічної реєстрації. Реєструються тільки кредитові обороти в кореспонденції з дебетовими, Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою, тобто кредитові обороти по кожному балансовому рахунку збираються в одному журналі-ордері, а дебетові обороти по цьому рахунку знаходять відображення в різних журналах-ордерах.

Поєднання хронологічного запису ("журнали") із зазначенням, на які рахунки зараховують суму операцій ("ордер") послужило підставою для назви основних реєстрів журналами-ордерами.

Для забезпечення правильного групування даних первинних документів у журналах-ордерах передбачено типову кореспонденцію по кредиту рахунків бухгалтерського обліку.

Записи в облікових реєстрах проводять у міру надходження документів або підсумками за місяць, залежно від характеру і змісту операції. На документах, дані яких включені до журналів-ордерів, відомостей, реєстрів і аркушів-розшифрувань, вказують номери відповідних реєстрів і порядкові номери записів в них (номер рядка). По документах, які відображені в реєстрах загальним підсумком, номер реєстру і номер запису вказують на окремому аркуші, який прикріплюється до зброшурованих документів.

Для узагальнення даних журналів-ордерів , взаємної перевірки правильності проведених записів по окремих синтетичних рахунках і складання бухгалтерського балансу за місяць, квартал і рік використовують Головну книгу. У ній відображують залишки по рахунках, на яких вони були на початок місяця, поточні обороти і залишки на кінець місяця по відповідних синтетичних рахунках. Записи оборотів у Головну книгу є одночасно і реєстрацією облікових даних, що відображені в журналах-ордерах. В Головній книзі записи здійснюють по дебету рахунків у кореспонденції з кредитованими рахунками, в той час, як в журналах-ордерах записи роблять по кредиту в кореспонденції з рахунками, котрі дебетуються, що забезпечує взаємний контроль показників.

Головну книгу відкривають на рік, для чого на кожен синтетичний рахунок відводять окремий аркуш, а, за необхідності, по окремих рахунках-два аркуша.

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку дозволяє в значній мірі полегшити працю облікових працівників, знизити її трудомісткість, збільшити ефективність і підвищити достовірність даних бухгалтерського обліку. Вона є найбільш прогресивною серед інших форм обліку, таких як меморіально-ордерна, Журнал-головна форма.

1.2 Первинний облік виробництва зерна

Первинний облік є основою всієї системи бухгалтерського обліку. В первинних документах здійснюються перші числові записи, що відображають зміни під впливом господарської діяльності. В подальшому ці зміни відображаються та групуються в зведених бухгалтерських документах та реєстрах і концентруються в бухгалтерському балансі, що відображує стан господарських засобів (активів) та їх джерел, а також наявність, розміщення, склад і призначення цих засобів і джерел. Первинний облік здійснюють безпосередньо на виробництві. Наприклад, первинний облік зерна - в рослинницьких бригадах.

Організацією первинного обліку у господарстві керує головний бухгалтер. Відповідальність за стан первинного обліку несуть керівники виробничих підрозділів.

Сільськогосподарські підприємства для збереження сільськогосподарської продукції і товарно-матеріальних цінностей повинні мати добре організоване складське господарство. І завідуючими складами, комірниками укладають договори про матеріальну відповідальність і про додержання ними діючого порядку приймання, зберігання та відпуску цінностей і порядку ведення їх обліку

На складах (у коморах) облік здійснюють матеріально-відповідальні особи у кількісному виразі у Книгах складського обліку або Картках складського обліку матеріалів. У Книзі на кожен вид (орт) матеріальних цінностей відводять певну кількість сторінок. Після кожної операції виводять залишок. Записи проводять тільки у кількісному виразі, але у заголовку сторінки вказують ціну певного виду матеріалу. Облік на складі можуть вести також і у Картках складського обліку, які відкривають окремо на кожну назву і сорт продукції та матеріалів, додержуючись встановленої класифікації цінностей.

Для відображення руху продукції і матеріалів завідуючі складами, комірники щомісяця складають Звіт про рух матеріальних цінностей (форма № 121) і разом з відповідними накладними передають до бухгалтерії. Надходження продукції на склад оформляється накладною. На їх відпуск складають лімітно-забірну картку в двох екземплярах: один видають особі, яка одержала цінності, а інший - комірнику.

Дуже важливим об'єктом первинного обліку є своєчасний і повний облік надходження врожаю зернових. Оприбуткування зерна при зборі врожаю проводиться в початковій бункерній масі. Після сортування і сушіння втрати його, що викликані доробкою (відходи, що не використовуються, втрати вологи та тому подібне) на підставі Актів на сортування і сушку продукції рослинництва списуються.

Рослинницька продукція надходить в господарство в надзвичайно короткі строки при різних погодних умовах. Тому важливим засобом зберігання врожаю є своєчасний і правильно організований її облік. На сільськогосподарських підприємствах ведеться облік вирощеного урожаю у процесі його руху від поля до комори та інших місць зберігання. До початку збирання урожаю слід перевірити якість підготовки місць прийому і зберігання продукції, стан вагового господарства, інструктаж завідувачів токів, комірників та інших матеріально відповідальних осіб.

Для обліку урожаю сільськогосподарських культур використовуються єдині форми первинних документів для всіх типів сільськогосподарських підприємств.

Урожай зернових культур збирають роздільним або прямим комбайнуванням. Первинний облік зернової продукції, одержаної від урожаю, може здійснюватися декількома варіантами. В кожному господарстві обирають один з них, який найбільше підходить до умов даного підприємства.

Перший варіант обліку одержаної зернової продукції передбачає використання путівок на вивезення продукції з поля (форма № 77а). До початку збирання бухгалтерія видає кожному комбайнеру потрібну кількість бланків путівок, на кожному з яких зазначено назву господарства. Комбайнер на кожне відправлення зерна від комбайна виписує путівку в трьох примірниках, де зазначає своє прізвище, ім'я та по батькові, номер відділу, куди відправлено зерно, назву продукції і сорт, номер поля і автомобіля, прізвище водія і бункерну масу зерна, затверджує все комбайнер підписом. Заповнену путівку комбайнер передає водієві, який розписується про одержання зерна в усіх трьох примірниках.

Вагар повинен зважити зерно, що надійшло на від комбайна на тік чи до комори господарства і передати другий і третій примірники путівки завідувачу току (комірникові), який залишає у себе для звіту третій примірник, а другий повертає водієві.

Якщо на підприємстві прийнято другий варіант первинного обліку зерна, то за ним використовують Реєстри відправлення зерна та іншої продукції з поля (форма №77). При цьому комбайнер на кожний автомобіль один раз на день (під час першого завантаження машини) виписує реєстр у трьох примірниках. Перший примірник реєстру залишається у комбайнера, другий і третій примірники він передає водієві автомобіля або іншого транспортного засобу. Водій, в свою чергу, другий примірник реєстру залишає у себе, а третій передає завідувачу току або комірнику. За зміну у нього може накопичитися кілька других примірників реєстрів залежно від кількості комбайнів, від яких він відвозив зерно. У осіб, які приймають зерно від водіїв (трактористів)- також за зміну може зібратися декілька третіх примірників реєстру залежно від кількості комбайнерів, зайнятих на збиранні урожаю, і кількості водіїв, які доставляють зерно від комбайнів.

На підстав третіх примірників путівок або реєстрів завідувач току або комірник щодня наприкінці дня складає Відомість руху зерна та іншої продукції (форма №80). Ця відомість має дві частини. У першій записують залишок зерна на початок дня, загальну кількість зерна, що надійшло і вибуло за день і залишок зерна на кінець дня. Дані про кількість зерна, що надійшло за день, визначають путівками або реєстрами, а про витрати зерна -товарно-транспортними накладними, актами на переробку, сортування і сушіння продукції рослинництва.

Друга частина відомості має підзаголовок "Реєстраційний листок на продукцію, що надійшла і вибула". В ній завідувач току записує кожне зважування, зазначене в реєстрах вивезення зерна з поля.

Наприкінці дня Відомість руху зерна та іншої продукції разом з первинними документами про його надходження і відправлення передають до бухгалтерії господарства.

Зерно, прийняте від комбайнів на тік чи зерносховище, обліковує завідувач току або комірник у книзі чи картці складського обліку. У книзі для кожної культури і сорту відводять потрібну кількість сторінок. Якщо облік ведеться у картках складського обліку, то для кожної культури і сорту заводять окрему картку. Підставою для записів у Книгу складського обліку чи у картки є відомість руху зерна та іншої продукції.

Якщо ж підприємство обирає третій варіант обліку одержаної зернової продукції, то застосовуються талони і спеціальні реєстри. Для оформлення відправлення зерна від комбайна на тік або інші місця збереження застосовують талон шофера і талон комбайнера (відповідно форми №776 та 77в). Ці талони мають бути різні за кольором, що полегшує подальшу облікову роботу з ними. Кожний талон призначений для обліку одного бункера зерна, відправленого від комбайна.

Відповідні талони із зазначеними реквізитами і підписами головного бухгалтера реєструють за їх видами в Журналі обліку виданих талонів. Після цього їх вручають комбайнерам і водіям транспортних засобів, які будуть зайняті на збиранні урожаю.

При кожній відправці від комбайна одного бункера зерна комбайнер передає водієві один талон комбайнера. Водночас водій передає комбайнеру один талон водія. В місцях тимчасового або постійного зберігання зерна його зважують, після чого водій передає завідувачу току або комірнику талони, отримані від комбайнера і Реєстр приймання зерна від шофера (форма №78), який ведеться в одному примірнику і постійно знаходиться у водія.

Після зважування транспортного засобу із зерном, завідувач току записує номери талонів комбайнерів, прийнятих від водія, прізвище водія, що доставив зерно, номер транспортного засобу та інші дані в Реєстр приймання зерна вагарем (форма №78а), який також ведеться в одному примірнику. Після розвантаження зерна водій повертається і завідувач току (вагар) зважує транспортний засіб і записує в своєму реєстрі масу тари, визначає масу зерна і одночасно вказує, від якого комбайну прийнято зерно. Кількість зданого зерна підтверджується підписом водія.

Одночасно завідувач току (вагар) фактичну масу прийнятого зерна записує в реєстрі приймання зерна від водія, підтверджує своїм підписом і передає його шоферу.

Водій на підставі свого Реєстру приймання зерна записує щоденно кількість перевезеного зерна в дорожній лист вантажного автомобіля і здає в кінці звітного або на початку наступного дня ці документи диспетчеру або в бухгалтерію підприємства.

Комбайнер після закінчення зміни передає завідувачу током (вагарю) всі талони, отримані від водіїв, а від нього в обмін отримує виписку з реєстру про намолот зерна зібраного на скошеній площі. На підставі цих даних комбайнер заповнює Обліковий лист тракториста-машиніста і здає його бригадиру або в бухгалтерію.

Страницы: 1, 2