Фінансовий контроль: теорія та методологія

Фінансовий контроль: теорія та методологія

Дікань Л.В.

Голуб Ю.О.

Синюгіна Н.В.

ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ: ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ

Монографія

ХАРКІВ 2008

ЗМІСТ

Передмова

Розділ 1. Сутність та економічний зміст фінансового контролю.

1.1 Контроль. Дискусійні питання

1.2 Економічний контроль: сутність та зміст

Розділ 2. Форми фінансового контролю. Підходи до визначення сутності та змісту.

2.1 Підходи до визначення поняття «ревізія»

2.2 Незалежний аудит як найефективніша форма економічного контролю

2.3 Казначейський контроль: сутність та призначення

Передмова

Сучасний стан національної економіки характеризується певними трансформаційними процесами: інтеграцією України в світовий простір, поширенням ринкового типу господарювання, виникненням нових форм власності та сфер діяльності. При цьому, як наслідок виникла велика кількість господарюючих суб'єктів, що, в свою чергу, зумовило потребу забезпечити кожного суб'єкта господарювання належним фінансовим контролем за його діяльністю, який повинен забезпечувати не тільки законність та правильність, а й ефективність діяльності взагалі. Водночас, змінилась парадигма управління: фінансовий контроль вже не носить виключно примусовий характер, керівництво господарюючих суб'єктів почало усвідомлювати необхідність контролю та за власною ініціативою здійснювати контрольні заходи на власних підприємствах. Саме тому відбулося стрімке виникнення великої кількості нових форм фінансового контролю та поширення його суб'єктів, що спричинило певні проблеми визначеності термінології в законодавстві, перетин функцій суб'єктів контролю, ототожнення окремих понять тощо. Поряд з цим, гостро постало питання уточнення теоретичної бази фінансового контролю, бо саме теоретична досконалість є основою практичної діяльності та необхідною умовою удосконалення діючої системи контролю в державі.

Необхідно відмітити значний інтерес до даної проблеми з боку науковців, що виражається в великій кількості теоретичних робіт, присвячених питанням фінансового контролю в сучасних умовах. І насьогодні вже існують важливі напрацювання з цього приводу.

Але, все ж таки, деякі питання ще залишаються дискусійними та невирішеними. Все це підтверджує актуальність та своєчасність даної наукової праці.

Метою даної наукової праці є уточнення та обґрунтування теоретичних та методологічних засад фінансового контролю в сучасних умовах, висвітлення проблемних та дискусійних питань з цього приводу, а також запропонування шляхів підвищення ефективності та дієвості контролю, що в остаточному сприятиме покращенню якості контрольних заходів та забезпеченню більш результативної діяльності суб'єктів контролю.

Таким чином, в даній науковій праці зроблено спробу вирішити ряд проблемних теоретичних питань, надати власні пропозиції з цього приводу, що, на думку авторів, дозволить усунути деякі теоретичні протиріччя та позитивно відобразиться в практичній діяльності національних контролюючих органів.

Розділ 1. Сутність та економічний зміст контролю

1.1 Контроль. Дискусійні питання

В сучасних умовах розвитку української економіки значно зросла роль контролю. Це пояснюється докорінною перебудовою фінансового механізму в країні, реструктуризацією органів державного контролю. Однак на шляху становлення та розвитку контролю виникає багато проблем.

Однією з головних причин, що гальмують створення ефективної практичної системи дій є відсутність наукової теорії контролю, єдиного підходу до його визначення. 35, с. 57

З етимологічної точки зору контроль (від французького - „controle”) - перевірка або спостереження з метою перевірки. Французьке „controle”, у свою чергу, утворилося від латинського „contrа” - префікс, що означає „протидію”, тому, що виражено в другій частині слова. Так, у другій частині слова „контроль” міститься слово „роль” ( від лат. „role”), тобто міра впливу, значення, ступінь участі в чомусь”. „Ступінь участі в чомусь” - одне із варіантів тлумачення слова „роль”, - розглядається як здійснення будь - якої дії. В цьому випадку у значенні слова „контроль”, окрім „перевірки” або „нагляду з метою перевірки”, випливає ще один зміст цього слова, який іноді не береться до уваги, - протидія чомусь небажаному. В такому розумінні більш правильніше тлумачити слово „контроль” як перевірку, а також спостереження з метою перевірки для протидії чомусь небажаному, виявлення, попередження та припинення протиправної поведінки з боку будь-кого.26,с.8-9

Насьогодні однозначного трактування поняття контролю в науковій літературі не існує. Сучасні визначення поняття контролю наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Сучасні визначення поняття контролю

Аналіз сучасних визначень поняття контролю дозволяє виділити певні підходи до його визначення, що наведено на рисунку 1.1.

Нагляд н

Рис. 1.1. Підходи до визначення поняття контролю

Так, підхід, згідно якому контроль визначається як певний нагляд або спостереження в певній мірі відбиває його загальну сутність, але, водночас, контроль не обмежується лише наглядом або спостереженням, а включає ще велику кількість інших методів. Тому такий підхід в деякому сенсі є обмеженим.

Схожим є також підхід, що орієнтований на розгляд контролю як заміру та аналізу виконання планів. Такий підхід також можна вважати дещо обмеженим через те, що аналіз і замір виступають лише одними із методів контролю та в повному обсязі не відбивають сутність контролю як багатогранного поняття.

Підхід до визначення поняття контролю, згідно якому контроль визначається як повторне повернення до раніш розглянутого поняття, на думку авторів, в певній мірі звужує сутність контролю. Таке зауваження ґрунтується на тому, що повернення до раніш розглянутого поняття або операції має місце лише у випадку здійснення наступного контролю, тобто залишаються поза увагою такі його види як попередній та поточний.

Особливої уваги потребує підхід, у відповідності з яким контроль зводиться до протистояння документальним твердженням, тобто свідомої протидії тієї інформації, що міститься в документації перевіряє мого господарюючого суб'єкта. Такий підхід підкреслює те, що в документації певного об'єкта контролю вже в обов'язковому порядку містяться помилки або правопорушення, але це не враховує вірогідності відсутності помилок та порушень в документації.

Найбільш поширеним є підхід, що розглядає контроль з погляду певного принципу, стадії процесу, або елементу управління. Таке неоднозначне трактування поняття «контроль» з погляду його місця в системі управління пояснюється тим, що кожен виробничий цикл або соціальний процес відрізняється певними характеристиками та вимагає управлінського впливу, що забезпечує досягнення мети, визначеної заздалегідь. Тобто сутність та зміст контролю не можуть бути ґрунтовно розкриті у відриві від сфери управлінської діяльності, яку він обслуговує.

Втім у загальному з погляду суспільних процесів контроль варто розрізняти за наступними видами (рис. 1.2.):

контроль як функція відношень у соціальному управлінні - це система спостереження і перевірки процесу функціонування відповідного об'єкта в соціальній сфері суспільства з метою встановлення його відхилень від заданих параметрів;

контроль як функція відношень у політичному керівництві є засобом розширення демократії в умовах багатопартійного суспільства. Основна мета контролю - перевірка виконання правлячою партією своїх програмних установок і передвиборних платформ по прискоренню соціально-економічного розвитку країни для зростання добробуту народу;

контроль як функція відношень у народній демократії - засіб самоврядування народу, що здійснюється самим народом і для народу;

контроль як функція відношень в управлінні продуктивними силами і виробничими процесами або інакше кажучи економічний контроль доцільно розглядати як систему контрольних мір, спрямованих на раціональне господарювання підприємців з різними формами власності в ринкових умовах.

Таким чином критичний аналіз сучасних визначень контролю та обєднання їх в підходи дозволило зробити висновок, що більшість з них розкривають переважно його змістову частину, яка включає систематичне спостереження економічних, соціальних, політичних, ідеологічних, науково-технічних і інших напрямків розвитку суспільства та зводять поняття контролю до функції управління, залишаючи поза увагою те, що контроль є досить важливою економічною категорією, найважливішим поняттям економічної науки. Адже цілісна економічна система та закони її розвитку можуть бути всебічно розкриті лише в сукупності економічних категорій, в їх системі. Окрема економічна категорія відображає одну зі сторін, елементів такої системи. Двома найважливішими сторонами економічної системи є продуктивні сили і виробничі відносини, в наслідок цього економічна категорія - це теоретичне вираження економічних відносин та властивих їм законів у взаємодії з розвитком продуктивних сил.

Таким чином, з погляду загального визначення поняття «контроль» як категорії слід враховувати основні і найбільш загальні властивості цього явища, сутність яких полягає у здійсненні певних відносин. Тобто у більш загальному під контролем слід розуміти систему відносин з приводу систематичного спостереження і перевірки ходу функціонування відповідного об'єкта деякого суспільного, виробничого або іншого процесу контролюючими органами, установами, уповноваженими особами з метою встановлення відхилень об'єкта контролю від заданих параметрів. Чому система? Тому що - це сукупність, досить різних відносин. І в кожному з цих видів відносин є свої особливості, в основу яких покладена класифікаційна ознака, свої методи здійснення контролю.

Однак крім цього контроль може розглядатися і як функція відносин з приводу управління. Тобто окремо доцільно розглянути контроль як функцію управління. Контроль як функція управління займає особливе положення, бо це, перш за все, засіб зворотного зв'язку між об'єктом і системою управління, який інформує про дійсний стан керованого об'єкта.

Передумовами виникнення контролю як функції управління є:

невизначеність;

попередження виникнення кризових явищ;

підтримання успіху.

Основними цілями контролю як функції управління на підприємстві є забезпечення:

планового плину виробничого процесу;

стандартів якості продукції, що випускається;

ефективності діяльності підприємства;

фінансової конкурентноздатності підприємства;

гарантій належного виконання управлінського рішення;

встановлення зворотного зв'язку в процесі управління.

Тому контроль в управлінні об'єктивно необхідний для успішного функціонування системи, а його відсутність приводить до самих непередбачених соціально-економічних наслідків.

Втім поняття контролю можна інтерпретувати як у вузькому змісті - як один з етапів процесу управління (або як одну з його функцій), так і в більш широкому змісті як підсистему, яка входить у структуру загального управління організацією, що складається з ряду елементів (рис. 1.3.).

При цьому управлінський контроль в найбільш вузькому змісті це здійснення його суб'єктами, наділеними відповідними повноваженнями (тобто суб'єктами контролю), наступних дій:

визначення фактичного стану або дії керованої ланки системи управління організацією (об'єкта контролю);

порівняння фактичних даних з нормативними (плановими), тобто з базою для порівняння, прийнятої в організації, або заданої ззовні, або заснованої на раціональності;

оцінка відхилень, що перевищують гранично припустимий рівень, на предмет ступеня їхнього впливу на аспекти функціонування організації;

виявлення причин даних відхилень.

Відповідно до підходу у вузькому змісті ціль контролю - інформаційна прозорість об'єкта управління для можливості прийняття ефективних рішень.

У понятті інформаційної прозорості об'єкта управління відбите певне уявлення про ступінь керованості даного об'єкта. Тобто про те, у якому ступені в результаті управління забезпечується підтримка необхідного стану або дії об'єкта управління у відповідний період часу.

Рис. 1.3. Контроль як одна із функцій (або підсистем) загального управління

Відповідно цього до головних функцій контролю слід віднести оперативну, підпорядковану, превентивну, комунікативну, інформативну та захисну.

У широкому змісті контроль у сучасних умовах господарювання доцільно представити як підсистему, яка складається з елементів входу (інформаційне забезпечення контролю), елементів виходу (інформація про об'єкт управління, яка отримана в результаті контролю) і сукупності наступних взаємозалежних ланок: центрів відповідальності, техніки контролю (тобто інформаційно-обчислювальної техніки та відповідних технологій), процедур контролю, середовища контролю, системи обліку.

При цьому, особливість контролю полягає в його двоїстій ролі в процесі управління. У результаті глибокої інтеграції контролю й інших елементів процесу управління на практиці неможливо визначити коло діяльності для працівника таким чином, щоб він (процес управління) відносився тільки до одного елемента управління без його взаємозв'язку і взаємодії з контролем.

Інакше кажучи будь-яка управлінська функція (функція планування, обліку і т. ін., див рис. 1.3.) обов'язково інтегрована з контрольної. Тому правомірно затверджувати, що контроль організації є:

невід'ємним елементом кожної стадії процесу управління;

відособленою стадією, яка забезпечує інформаційну прозорість на предмет якості ходу процесу управління на всіх інших стадіях.

Досягнення цілей контролю в уп равлінні забезпечується реалізацією задач, які полягають у досягненні наступних основних показників ефективності управління організацією:

відповідність діяльності організації прийнятому курсу дій та стратегії;

стійкість організації з фінансово-економічної, ринкової і правової точок зору;

схоронність ресурсів і потенціалу організації;

належний рівень повноти і точності первинних документів і якості первинної інформації для успішного керівництва і прийняття ефективних управлінських рішень;

показників безпомилковості реєстрації й обробки фінансово-господарських операцій організації - наявність, повнота, арифметична точність, рознесення по рахунках, формальне дозволяння, тимчасова визначеність, представлення і розкриття даних у звітності;

раціональне й ощадливе використання усіх видів ресурсів;

дотримання працівниками організації встановлених адміністрацією вимог, правил і процедур - положень про підрозділи, посадових інструкцій, правил поведінки, планів документації і документообігу, планів організації праці, наказу про облікову політику, інших наказів і розпоряджень;

дотримання вимог федеральних законів і підзаконних актів, виданих органами влади і її суб'єктів, а також повноважними органами місцевого самоврядування тощо.

Результативність контролю в управлінні характеризує економія втрат, тобто збитку, обумовлена функціонуванням системи (іншими словами: різниця між передбачуваними величинами збитків в умовах відсутності контролю і при його наявності).

Підсистему контролю в управлінні за прийнятим рішенням можна підрозділити на кілька видів контролю: попередній, поточний, заключний, с зворотним зв'язком, по стандартах, по показниках результативності, по показниках припустимих відхилень.

Ефективність контролю залежить від багатьох факторів, але насамперед, від часового аспекту, на стадії якого здійснюється попередній, поточний і заключний контроль, і діапазону контролю, що припускає організацію контролю по усіх фазах управлінської системи контролю (планування, розробки оргструктури і т. ін.).

1.2 Економічний контроль: сутність та зміст

Окремим об'єктом дослідження поняття «контроль» як категорії є економічний контроль, який ототожнює собою певні відносини з приводу контролю в економічному житті. Економічний контроль - сукупність економічних відносин, які виникають у системі взаємодії та управління продуктивними силами і виробничими процесами. При цьому слід відмітити, що поняття «економічний контроль», виходячи з багатогранності економічних відносин не є остаточно визначеним, тому між вченими й досить утворюються дискусії з цього приводу.

Економічний контроль, як і вся економічна наука, вивчає проблеми розвитку економіки України. Тому в рішенні даних проблем контроль не може обмежуватися тільки якісними визначеннями економічних законів, категорій, він також вивчає їхні кількісні співвідношення. Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин у суспільстві обумовив появу нових функціональних економік: наукової організації й економіки праці; ефективності капітальних вкладень і нової техніки; ціноутворення; фінансів, грошового обігу і кредитування; бухгалтерського обліку, аудита й аналізу господарської діяльності й ін. Економічний контроль знаходиться в тісному взаємозв'язку з плануванням, управлінням і обліком і невіддільний від них. Цей зв'язок виявляється насамперед у тім, що різні економічні науки досліджують той же об'єкт, але з різною цільовою функцією. В умовах технічного прогресу виникає потреба в комплексному вивченні об'єкта і важливих проблем, наприклад економіки окремої галузі народного господарства, маркетингу, збалансованості ринку і т. ін.

Економічний контроль, використовуючи наукову теорію, виконує суспільну роль у забезпеченні практичними рекомендаціями виробництво життєво необхідних благ для задоволення потреб людей. Виявляючи диспропорції і негативні явища в суспільстві, контроль дає можливість усунути їх і запобігає повторення, а також сприяє раціональної організації виробничих відносин і оптимальному використанню продуктивних сил.

Тобто, економічний контроль у своєму розвитку інтегрується з іншими функціональними економічними науками. Виходячи з концепції науки, економічний контроль є динамічною системою економічних знань, спрямованих на виявлення й усунення негативних явищ у розвитку продуктивних сил і виробничих відносин з метою своєчасного регулювання їх у розширеному відтворенні суспільно необхідного продукту для життєдіяльності людей. Економічний контроль поширюється на сферу розвитку економіки народного господарства - галузі, підприємства та відіграє в неї велику роль. Роль економічного контролю в сучасних умовах проявляється через завдання, які він виконує (рис. 1.1):

Рис. 1.1. Завдання економічного контролю в сучасних умовах

Таким чином, сутність економічного контролю в умовах ринкової економіки полягає в систематичному спостереженні, перевірці та регулюванні процесу розширеного відтворення валового національного продукту і соціально-економічних відносин відповідно до конституційних норм і законодавчого регулювання.

В свою чергу, зміст економічного контролю має бути досліджений через його класифікацію. Доречі, економічний контроль має достатньо широку класифікацію, що зумовлює наявність розмаїття його видів, форм та складових. До того ж, підходів до визначення видів контролю в науковій літературі велика кількість. Різні науковці пропонують власні класифікаційні ознаки та згідно них різні види контролю. Авторами запропонована узагальнена класифікація видів контролю, що наведено на рис. 1.2. Як видно з рис. 1.2., економічний контроль підрозділяють на:

Страницы: 1, 2