Порядок формування та облік фінансових результатів

Порядок формування та облік фінансових результатів

35

Міністерство аграрної політики України

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту

Курсова робота

на тему:

«Порядок формування та облік фінансових результатів»

Харків-2009

Вступ

Процес переходу економіки України на ринкові відносини відбувається у складних умовах спаду виробництва та інформації, що негативно впливає на фінанси підприємств, спрямовує їх на вирішення сьогоденних завдань виживання, робить неможливим зміцнення фінансової бази навіть на віддалену перспективу.

Про складний фінансовий стан у всіх галузях економіки свідчить значна кількість збиткових підприємств і організацій. Протягом 2007 року понад 50 відсотків підприємств були збитковими. Сума збитків одержаних ними становила 12 млрд.грн. [28].

Одним із факторів, що негативно впливає на фінансовий стан підприємств є несплата боргових зобов'язань.

Порівняно з початком року дебіторська та кредиторська заборгованість збільшилась в 1,4 рази. Загальна сума дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 1 грудня 2007 року становила відповідно 106,7 млрд.грн. та 148,2 млрд.грн. [28].

Основним джерелом інформації про фінансовий стан підприємства є бухгалтерська звітність, яка в ринковій економіці базується на узагальненні даних фінансового обліку і є інформаційною ланкою, яка пов'язує підприємство з товариством та діловими партнерами-використовувачами інформації про діяльність підприємства.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів її виробничої, комерційної і фінансової діяльності.

Кожне підприємство здійснює діяльність, в результаті якої відбувається використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

При цьому виникають недоліки у використанні ресурсів, які і є об'єктом економічного і фінансового аналізу.

З метою вивчення діючої системи обліку та аналізу фінансових результатів та використання прибутку, подальшого вивчення недоліків, впливу негативних чинників, вивчення можливостей вдосконалення обліку, контролю та аналізу, обрана тема «Порядок формування та облік фінансових результатів»

Головним завданням курсової роботи є:

Розглянути діючу систему обліку фінансових результаів;

На прикладі ДП АФ «Шахтар» показати документальне оформлення та відображення в обліку фінансових результатів;

Провести фінансово-економічний аналіз та запропонувати заходи по їх вдосконаленню на збільшення прибутку та правильного його використання.

Досягти поставленої мети можливо лише за допомогою правильної організації бухгалтерського обліку, його постійного вдосконалення, впровадження міжнародного обліку та його автоматизації, проведення аналізу фінансових результатів.

Основними джерелами інформації фінансових результатів є:

Баланс (форма № 1);

Звіт про фінансові результати (форма № 2), і інші первинні документи товариства.

1. Огляд літератури

Реформування сільськогосподарських підприємств зумовило появу різних організаційно-правових форм їх функціонування: приватні підприємства, господарські товариства, селянські (фермерські) господарства та сільськогосподарські кооперативи. На сьогодні формується і відпрацьовується господарський механізм діяльності таких типів підприємств, що потребують відповідної побудови обліку, та контролю в них, для забезпечення потреб управління на перехідний період [22].

Передумовою такого реформування послужив Указ президента України від 3 грудня 1999р. «Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектора економіки». Даний Указ був спрямований на прискорення і спрощення процесу реорганізації КСП у підприємницькі структури як колективного, так й індивідуального господарювання у сільськогосподарські виробничі кооперативи та різні види господарських товариств, приватно-орендні підприємства і селянські (фермерські) господарства [5].

Після виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектора економіки» на селі сформовано нові економічні відносини, що ґрунтуються на приватній власності. В цілому завершено реформування колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю і майно з широким використанням оренди.

Так, одним із головних законів, який регулює міжгосподарські відносини, встановлює правові основи господарської діяльності і забезпечує розвиток підприємств є Господарський Кодекс України, в статті 19 якого записано: «Суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству». Дана стаття також регламентує, що усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) і бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності [4].

Перехід України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку потребує відповідних змін у діючій в нашій країні системі бухгалтерського обліку. Стосовно до цих змін, була розроблена Програма реформування бухгалтерського обліку,Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1998р. № 1706. Згідно з цією Програмою 16 липня 1999р. за № 996 було прийнято Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1].

У зв'язку з тим, що нові стандарти розроблені на підставі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, дещо змінився склад фінансової звітності. На сьогодні фінансова звітність підприємства включає в себе: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до річної фінансової звітності, Звітність за сегментами.

Жук В.М. в своїй статті зазначає, що провадження реформування бухгалтерського обліку у зв'язку з переходом до Міжнародних Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку та приведення у відповідність форм статистичної звітності сільськогосподарських підприємств стало передумовою розроблення форми 50 с.-г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств», затвердженої наказом Держкомстату України № 344 від 31.07.2001 р. В перше дана форма подавалася за результатами діяльності за 2001 р. [22].

Оскільки прийняті положення (стандарти) бухгалтерського обліку мають важливе методологічне значення для формування системи звітності та її облікового забезпечення, їх необхідно доопрацьовувати, привівши у відповідність їх термінологію із змістом показників, які відображуються у Звіті про фінансові результати (ф. № 2) зауважує Хомин П. [45].

Як зазначає Третяк Н.М. економіка України зазнає суттєвих змін, обумовлених швидкими темпами росту інформаційних технологій, що спонукає до перегляду організації та форми бухгалтерського обліку. Реформування національного бухгалтерського обліку до європейських стандартів підвищує вимоги до якості та кількості інформації, що отримується споживачами. Вирішити проблему інформаційного «голоду» на фінансову інформацію покликана автоматизація облікового процесу [44].

Досить актуальним в умовах реформування бухгалтерського обліку є висвітлення суті й методології обліку доходів, витрат і фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств, оскільки фінансові результати є основним показником, які характеризують ефективність роботи підприємства - такої думки дотримується ряд вчених у своїх дослідженнях, таких як Сук П.Л., Онищенко Н.М., Павлик В.П. [42,39,33].

На думку Кузьмінськго Ю.А., на сьогоднішній день бухгалтерський облік відіграє важливу роль у здійсненні заходів щодо переходу до ринкових відносин. Система бухгалтерського обліку в Україні має ввібрати в себе кращі традиції і правила застосування світової практики ведення та організації бухгалтерського обліку [26].

Бєлоусова І. стверджує, що фінансовий облік дає можливість оцінити результати діяльності підприємства в цілому, а управлінський облік - у межах окремих сегментів діяльності [12].

Збільшення підприємствами обсягів виробництва продукції в умовах ринкової економіки є важливим, але не головним критерієм їх діяльності, як це було за часів командно - розподільчої системи господарювання. За ринкових відносин головною метою їх стало досягнення високих фінансових результатів у вигляді прибутків при максимально можливій рентабельності виробничих затрат і прибутковості вкладених капіталів. Неконтрольоване збільшення ринкової ситуації по кожному її виду може призвести до негативних фінансових результатів - до зменшення прибутків або й до збитків.

Багато вчених приділяло і приділяє увагу процедурі визначення фінансових результатів. І це не випадково, оскільки інтереси соціальних груп по-різному оцінюють ті чи інші об'єкти обліку й неминучі неоднакові методологічні підходи у визначенні фінансових результатів [27].

Аналіз останніх досліджень публікацій показує. Що даною проблемою займаються багато вчених Ф.Ф. Бутинець, М.Л. Дем'яненко, Г.Г. Кірейцев, В.Г. Лінник, В.Б. Малаковський, П.Т. Саблук, Л.К.Сук, але так і немає єдиної думки щодо визначення фінансових результатів соціально-економічного змісту категорії - прибуток. Зокрема, як зазначає С.Я. Чарвінсмька по даній проблемі відсутня література монографічного характеру [48].

Навіть за умов діючих в країні процесу оподаткування, фінасво-кредитної системи, системи страхового захисту, системи державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, господарства мають суттєві можливості впливати на процес формування фінансових результатів і забезпечувати прибуткову діяльність і для цього, як вважає І.В.Дерев'янко, необхідно:

- підвищити рівень прибутковості праці при оптимальному використанні сільськогосподарських угідь та виробничих засобів;

- впровадити ресурсозберігаючі технології виробництва сільськогосподарської продукції;

- здійснити фінансове планування;

- організувати на відповідальному рівні маркетингову роботу [20].

Одним з найголовніших результативних показників діяльності будь-якого підприємства в ринкових умовах є розмір отриманого прибутку, а показником ефективності - його рентабельність, вважає В.Г.Андрійчук [11].

В свою чергу Є. Іщенко зазначає, що головним показником, який характеризує фінансову результативність підприємства є прибуток. Він визначає основну мету підприємницької діяльності. В умовах ринкової економіки прибуток розглядають, як узагальнюючий показник фінансового результату господарської діяльності підприємств [24].

Рентабельність являє собою важливий економічний показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який свідчить про те, що підприємство від своєї діяльності одержує прибуток [16].

Професор В.Г. Андрійчук у своїй статті зауважує, що у вітчизняній практиці для оцінки ефективності виробництва найбільшого розповсюдження набув показник рівня рентабельності, як відношення прибутку до собівартості реалізованої продукції [12].

Відповідно до П(с)БО № 3 «Звіт про фінансові результати» «прибуток» - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. По суті, таке визначення прибутку є досить простим, однак на практиці складно визначити доходи і витрати [9].

За Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 15, доходом є надходження економічних вигод, які виникають у результаті діяльності підприємства у вигляді виручки від реалізації продукції, товарів та послуг. В обліку дохід відображається у вигляді надходження активів або зменшення власного капіталу [10].

Як відмічає Гуцаленко Л.В. - доходи класифікують за групами: дохід (виручка) від реалізації продукції, робіт чи послуг; інші операційні доходи, дохід від участі в капіталі; інші фінансові доходи; надзвичайні доходи [18].

На думку Кучеркової С.О. найважливішими факторами росту прибутку є збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції (а звідси збільшення розміру виручки), підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, поліпшення якості продукції [23].

За словами Червінька С.Я. норми Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку виходять з принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, за якими для визначення фінансового результату слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання даних доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати коштів [28].

Дана класифікація зроблена у відповідності до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291 з наступними змінами та доповненнями, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 1213 (z 1364-06) від 19.12.2006 року [7].

Бутинець Ф.Ф. вважає, що вивчення історії забезпечить якісно нове розуміння сутності організації бухгалтерського обліку та усвідомлення причин постійного його удосконалення [13].

На думку Цилюрик Г.І., одним із напрямів удосконалення організації бухгалтерського обліку на сучасному етапі є нормативне закріплення обов'язку організації обліку за особою, яка володіє відповідними професійними знаннями. Тому власнику або керівнику потрібно передбачити наділення відповідними обов'язками й правами працівника підприємства, який має ці знання [46].

Ефективність виробництва та фінансова результативність (прибутковість) діяльності господарської системи на ринку, яка фактично визначає сталість економічної системи на ринку, - поняття, які тісно взаємопов'язані. Більш того, фінансову результативність можна визначити як похідну від ефективності виробництва, оскільки саме ця ефективність визначає і відбиває рівень економічного здоров'я господарської системи будь - якого рівня, економічну прогресивність її розвитку. Тому ефективність виробництва - це основа формування фінансової результативності. Господарська система, яка має середню ефективність виробництва знижує цю залежність, формує економічну безпеку та реальну можливість вижити у перспективі [25].

В сучасних умовах господарювання важливою проблемою є не тільки ефективне виробництво сільськогосподарської продукції, реалізація цієї продукції також важливе питання. Реалізація є завершальною стадією кругообігу оборотних засобів підприємства, на якій підприємству в грошовій формі компенсуються витрати на виробництві збут продукції, що були здійсненні раніше, а при успішних операціях підприємство отримує прибуток. Сформувати чіткі відносини з покупцями та замовниками, встановити оптимальні ціни, строки та умови реалізації продукції - це питання, які повинні вирішувати товаровиробники для отримання максимального прибутку від своєї діяльності.

Від об'єктивності визначення та правильності проведення обліку фінансових результатів діяльності аграрних підприємств залежить перспектива їх подальшого розвитку.

Так, Плаксієнко В.Я., Дацій О.І. у своїй статті зазначає, що фінансовий результат являє собою універсальну економічну категорію, яка враховує два чинники основної мети підприємницької діяльності - доходи та витрати. Формування інформації про доходи і витрати здійснюється послідовно та безперервно за допомогою системи бухгалтерського обліку, оскільки завдання формування облікової інформації підпорядковані кінцевому результату господарської діяльності і вирішуються в єдиному обліковому процесі. Мета складання фінансової звітності полягає у наданні користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства [37].

У сільському господарстві в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливого значення набуває земля як головний засіб виробництва, а в тваринництві - продуктивна худоба. На думку В.Г. Андрійчука, оцінка корисного ефекту в сільськогосподарському виробництві повинна здійснюватися залежно від збереження певного рівня ресурсного потенціалу, при цьому мають визначитися критичні рівні кожної категорії [12].

За діючою фінансовою звітністю в Україні, як зазначає Пархоменко В.М. користувачі можуть отримати інформацію та проаналізувати чинники і складові фінансових результатів звітного періоду за наступними формами звітності: ф.№ 2 «Звіт про фінансові результати», ф.№3 «Звіт про рух грошових коштів», ф.№ 5 «Примітки до річної фінансової звітності». Головна форма фінансової звітності, що містить необхідну інформацію про фінансові результати - це ф.№ 2 «Звіт про фінансові результати». Призначення цього Звіту - показати, які доходи, витрати і фінансові результати отримало підприємство (включаючи його філії, представництва та інші відокремлені підрозділи) за звітний період [32].

Складання Звіту про фінансові результати встановлено Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999 р. та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 397/3690 від 21.06.1999р. [9].

На думку Москаленко М.В. структуру Звіту про фінансові результати побудовано відповідно до структури Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р.,№291.Дані цього Звіту дають можливість побачити структуру доходів і витрат, методологічні засади, яких визначені в Положеннях (Стандартах) бухгалтерського обліку 15 «Доходи» та 16 «Витрати», які впливають на достовірність показників фінансової звітності [30].

2. Стан обліку формування фінансових результатів на підприємстві

2.1 Економічний зміст

Метою правильного визначення фінансових результатів є надання користувачам оприлюдненої, повної, неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від реалізації сільськогосподарської продукції підприємства за звітний період.

Доходи і витрати відображуються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження чи сплати грошей.

Якщо актив забезпечує економічну вигоду протягом кількох звітних періодів, то витрати відображуються у бухгалтерському обліку і звітності на основі систематичного та раціонального їх розподілу протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Доходи і витрати включаються до Звіту згідно з принципами відповідності витрат і доходів. Отже, якщо виникає дебіторська заборгованість учасника підприємства за внесками до статутного капіталу, дохід не виникає, а коли ж дебіторська заборгованість виникає за відвантажену продукцію, то це збільшує дохід. Аналогічно, якщо підприємство нараховує дивіденди акціонерам, витрати не збільшуються, а якщо проводиться нарахування оплати праці та відрахування на соціальні заходи, то це збільшує витрати.

Доходи і витрати, які відповідають критеріям, викладеним вище, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду.

У бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:

Ш чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

Ш валовий прибуток (збиток);

Ш фінансові результати від операційної діяльності;

Ш прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;

Ш прибуток (збиток) від звичайної діяльності;

Ш прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

Наступним кроком до визначення чистого прибутку (збитку) є визначення валового прибутку (збитку), який розраховується, як різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Валовий прибуток визначається лише за результатами роботи основної діяльності підприємства. В ньому не знайшли відображення адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати (собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні борги та витрати від знецінення запасів, втрати від операційних курсових різниць, визнані екологічні санкції, а також всі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства). До валового прибутку не включені також суми інших доходів від операційної діяльності підприємства (дохід від курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів, дохід від реалізації оборотних активів тощо).

Тому поряд з визначенням валового прибутку від основної діяльності є показник - фінансовий результат (прибуток, збиток) від операційної діяльності. Він розраховується як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Крім операційної діяльності підприємство може здійснювати інвестиційну та фінансову діяльність, у результаті якої виникають також відповідні доходи та витрати. До доходів інвестиційної та фінансової діяльності належать:

Ш дохід від участі в капіталі (отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства);

Ш інші фінансові доходи (дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій);

Ш інші доходи (від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів тощо).

До витрат інвестиційної та фінансової діяльності належать:

Ш витрати на відсотки та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу;

Ш збитки, спричинені інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства;

Ш собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, втрати від неопераційних курсових різниць, втрати від уцінки необоротних активів тощо.

Якщо фінансові результати операційної діяльності об'єднати з фінансовими результатами інвестиційної та фінансової діяльності, то можна визначити фінансові результати від звичайної діяльності підприємства до оподаткування прибутку.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших витрат (збитків), фінансових та інших витрат (збитків).

Податок на прибуток визначається згідно з П(с)БО 17 «Податок на прибуток».

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображуються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо).

Останнім кроком формування прибутку є визначення чистого прибутку підприємства. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податку з надзвичайного прибутку.

Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності та надзвичайних подій Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати».

Страницы: 1, 2