56. Аудиторський висновок. (норматив 26)

АВ - це офіційний документ, який складається в установленому порядку за наслідками проведеного аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинного закон-вства та встановлених нац.нормативам Б/О і фін-госп дяльності.

В нац. нормативах аудиту є норматив № 26 «АВ». Цей норматив розроблений на підставі зак. Укр «Про ауд.діяльність» затвердженого ВРУ від 22.04.93 року В цьому нормативі говориться, що аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на основі отриманих аудиторських доказів, для підготовки АВ про перевірену фін.звітність.

Рез-тати аудиту оформляються у вигляді АВ,який повинен містити в собі чітке і ясне уявлення аудитора про перевірену фін.звітність.

АВ складається у вільній формі. Але обовязково в ньому мають бути наступні розділи: заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фін.звітність; дата аудит. висновку; адреса аудит. фірми; підпис аудиторського висновку.

Розділ «Адреса ауд.фірми». - вказуються адреса дійсного місцезнаходження ауд.фірми та номер ліцензії на ауд.діяльність. Ця інф-ія може розміщатися як при кінці АВ, після підпису аудитора, так і в матриці бланку ауд.фірми.

16. Професійна етика аудиторів України.

Кодекс проф.етики аудиторів У затвердж.АПУ №73 від 18.12.98р і містить 14 розділів: 1)обєктивність 2)вирішення етичних конфліктів 3)проф.компетентність 4)конфеденційність 5)податкова практика 6)закордонна діяль-ть 7)самореклама 8)незалежність 9)оплата за угодою і комісійні 10)несумісна з практикою ауд.діяль-ть; 11)грош. суми клієнтів;12)взаємовідносини з ін.аудиторами; 13)реклама і пропозиція послуг;14)керівництво з прийняття ауд.клятви.

Кодекс запроваджує правила надання ауд.послуг, а також фундамен-тальні принципи етики, яких має дотримуватись аудитор.

Мета професії незалеж.аудитора - забезпечення високого фахового рівня послуг для досягнення макс еф-ті праці, спрямованої на задо-волення потреб укр.сусп-ва. Для цього потрібно дотримуватись 4 осн. вимог до неї: вірогідність (укр.суспільство відчуває потребу в користуванні достовір.інф-цією), професіоналізм (визначені клієн-тами вимоги до аудиторів), якість послуг (виконання ауд.послуг має зд-сь в сувор. відп-ті з діючими нормативами, правилами аудиту, Кодексом),довіра (користувачі послуг а-ра мають бути впевнені в тому , що він ніколи не порушить проф.етики і буде дотримуватись її протягом всієї практики).

Фундаментальні засади етики аудитора: чесність,обєктивність,конфеденційність,проф.поведінка,проф.норми.

Розділи Кодексу:

1) а-р зобовязаний демонструвати свою обєктивність,професіоналізм і неупередженість суджень; 2) стикаючись із важлив. питаннями етики а-ри повинні відштовфуватись від прийнятих договір. відно-шень з замовником, щоб знайти реаліз-ю оптим-го шляху вирішення конфлікту 3) шлях до проф. компетентності може бути розділений на дві стадії: досягненя проф. комп-ті і підтримання її на потрібному рівні;

4) Аудитор зобов'язаний суворо дотримувати конфеденційно-сті інфор-її щодо справ клієнта 5)завданням а-ра, що робить проф послуги в галузі опод-ня є створе-ня атмосфери найбільш. сприяння клієнту. Надані послуги мають бути грамотні і не порушувати обєктивності та конфеденційності. При наданні послуг з питань опод-ня а-р мусить видавати висновок, що відповідає вимогам укр. зак-ва. При підготовці податк.деклар. для клієнта а-р не має права гарантувати її абс.правильність, а також те, що запропоновані рекомендації по податкам не підлягають ніякому сумніву, відповідальність несе клієнт. А-р не повинен брати участь у складанні звіту або податк. деклар.,якщо є підстави вважати що в звіті а) криється обман або неправильне представлення даних;

б) містяться положення або інформація, не підтверджені знанням того, що вона не є помилковою або обманом;

в) є пропуски або відсутня ясність представлення інформації в звітності, через що і будь-який такий пропуск або відсутність ясності дадуть податковим органам неправильне уявлення про звіт (декларацію);

6) Аудитор, що одержав ліцензію Аудиторської палати України на аудиторську діяльність, має право здійснювати діяльність на тимчасовій або постійній основі в закордонній державі. У будь-якому випадку аудитор повинен робити професійні послуги відповідно до вимог національних нормативів аудиту і дійсного Кодексу етики або ж відповідно до вимог міжнародних стандартів аудиту, якщо конкретні національні норми і правила з окремих питань аудиторської практики відсутні.

7) Бажано, щоб громадськість мала уявлення про види послуг, що робляться аудитором як фахівцем в галузі аудиторської допомоги. Отже, не забороняється повідомляти таку інформацію громадськості на формально встановленій основі;

8) При виконанні завдання по складанню будь-яких видів звітності аудитори мають бути незалежними як реально, так і формально;

9) Під час надання ауд. послуг ауд-р оцінює свою відповідальність перед клієнтом, яка обумовлюється обов'язком застосування ним відповід .норм і правил, що регулюють ауд. діял-ть і принципи об'єктивності. Ця відповідальність передбачає обов'язкову наявність у аудитора проф. знань і освіти, що досягаються на відповідних курсах підготовки аудиторів, шляхом самоосвіти й удосконалення особистого досвіду роботи. З урахуванням вищенаведених чинників аудитор робить розрахунок винагороди за надані ним ауд.послуги;

Аудитор не повинен платити будь-кому комісійні за залучення клієнта, а також сам не повинен одержувати комісійні за вербування клієнта для третьої сторони. Аудитор не повинен одержувати ніяких комісійних за передачу клієнту продукції або зроблені послуги іншими особами;

10) Аудитор не повинен одночасно займатися будь-якими іншими видами діяльності, що є несумісними з наданням послуг професійного характеру і можуть завдати шкоди його чесності, об'єктивності, незалежності або репутації аудиторської професії.

11) Аудитору не рекомендується зберігати в себе грошові суми клієнтів;та ін.

57. Види аудиторських висновків.

Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, або дається відмова від надання висновку про фін.звітн.(ФЗ) під-ва.

Позитивний висновок представляється клієнту у випадках коли на думку аудитора виконано наступні умови:

1)аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудиту;

2)надана інформація достатня для відображення реального стану справ на під-ві;

3) є адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань;

4)фін.документація підготовлена у відповідності з прийнятою на під-ві системою БО, котра відповідає вимогам Укр законодавства;

5) Фін.звітн. складена на основі дійсних облікових даних і не містить суттєвих протиріч;

6) ФЗ складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Враховується також стан обліку та фін.звітності під-ва.

Якщо під час ауд.перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих чи інших рішень, прийнятих керівництвом під-ва, але йому було представлене аргументоване і переконлеве їх обгрунтування, то в аудит. висновку ці події та рішення наводити необовязково, оскільки вони не міняють зміст безумовно позитивного висновку.

Аудитор не може видати позитивний висновок при існуванні фундаментальної непевності і незгод. Існують основні причини фундаментальної непевності: значні обмеження в обсязі аудит. роботи у звязку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення, не може виконати всі необхідні аудиторські процедури, ситуаційні обставини, непевність у правильності висновків у конкретній ситуації.

Причини незгоди: неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій; розходження з думками стосовно відповідності фактів або сум у ФЗ даним обліку; фундаментальна невзгода з повнотою і засобом відображення фактів в обліку та звітності; невідповідність діючому законодавству порядку оформлення або здійснення операцій та встановленим нормам.

Будь-яка фундаментальна непевність або незгода є підставою для відмови від надання позитивного висновку. Наявність фундаментальної незгоди може привести до представлення клієнту негативного ауд.висновку, наявність фундаментальної непевності може стати підставою для відмови від ауд.висновку.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його непевності і незгоди. Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку, до того розділу , де аудитор висловлює негат. висновок або даватися посилення на додаток до ауд. висновку, де наводиться опис цих моментів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює свій висновок стосовно достовірності і повноти ФЗ.

Якщо аудитор має намір представити клієнтові позитивний висновок, у якому наявна фундаментальна непевність з окремих питань і наводить свої зауваження, пов'язані з наявністю фундаментальної непевності, то в аудит. висновку висловлюється аргументована незгода з окремих питань (операціях, проводках, позиціях звітності), і після цього дається остаточний висновок про достовірність і повноту фінансової звітності підприємства

При підготовці негативного аудиторського висновку доречні наступні висловлення: "не задовольняє вимогам", "перекручує дійсний стан справ", "не дає справжнього уявлення", "не відповідає", "суперечить".

Якщо аудитор дає відмову від представлення аудиторського висновку, він говорить про неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.

Позитивний висновок(існує безумовна позитивна згода)

"... В результаті проведення аудиту встановлено:

Надана інформація дає дійсне й повне уявлення про реальний склад активів та пасивів суб'єкта, що перевіряється. Система бухгалтерського обліку, що використовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.

Фінансову звітність підготовлено на підставі дійсних даних бухгалтерського обліку і достовірно та повно подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 19.. року згідно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського обліку та звітності в Україні."

Продолж. Вопр. №57

Позит. висновок(існує нефундаментальна непевність)

"... У зв'язку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються, наприклад, неучасті аудитора в інвентаризації активів, неможливості підтвердити початкові залишки в балансі з причини того, що аудит проводився іншою аудиторською фірмою, а також з причини обмеженості інформації Ми не можемо дати висновок по вказаних моментах, однак ці обмеження мають незначний вплив на фінансову звітність та на стан справ у цілому.

Ми підтверджуємо те, що за винятком обмежень, які зазначені вище (або "які викладені у додатку N 1 до аудиторського висновку) фінансова звітність, у всіх суттєвих аспектах, достовірно і повно подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 19... року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні".

Умовно-позит. висновок(існує фундаментальна незгода)

"... Під час проведеної аудиторської перевірки встановлено, що операції (дається перелік операцій, або пишеться: "які викладені у додатку N 1 до аудиторського висновку", проведені з порушенням встановленого порядку. Проте зазначені невідповідності мають обмежений вплив на фінансову звітність і не перекручують загальний фінансовий стан підприємства.

Ми підтверджуємо, що за винятком невідповідностей, викладених у додатку N 1, фінансовий звіт, в усіх суттєвих аспектах, достовірно та повно подає фінансову інформацію про Банк станом на 01 січня 19... року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні".

Негативний аудиторський висновок

"У результаті проведення аудиту встановлено, що за звітний період підприємством були допущені суттєві порушення і перекручення (дається перелік порушень, або пишеться: "які викладені в

додатку N 1 до цього висновку". Допущені порушення суттєво впливають на фінансову звітність підприємства та перекручують реальний стан справ. Фінансова звітність має суттєві перекручення і недостовірно подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 19... року, не виконані наступні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні ( в стислій формі дається перелік питань, стосовно яких не виконані вимоги з організації обліку, або пишеться: "з питань які наводяться в додатку N 1").

Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний стан справ на Підприємстві, що склався на 01 січня 19ХХ року".

Аудиторський висновок, в якому робиться відмова від надання висновку аудитора

"... У зв'язку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються (вказати факти) з причини (вказати причини неможливості) Ми не можемо надати висновок стосовно вказаних моментів.

Вищенаведені моменти істотно впливають на дійсний стан справ у цілому (в основному).

У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських доказів, Ми не можемо видати об'єктивний аудиторський висновок по фінансовій звітності, підготовленій станом на 01 січня 19... року."

64. Аудит запасів.

Згідно з П(С)БО 9 “запаси”, запаси - це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу при умові звичайної господарської діяльності;

- знаходяться в процесі вир-ва з метою подальшого продажу продукта вир-ва;

- утримуються для використання в процесі вир-ва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управлінні під-вом.

Запаси включають: сировину, осн та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби; незавершене вир-во, готову продукцію, товари для подальшого продажу, МШП, молодняк тварин.

При вивченні операцій з запасами необхідно ознайомитися з формою ведення обліку, документообігом та процедурами, які виконуються по участку матеріал.цінностей. При перевірці сутності та повноти обліку запасів потрібно також ознайомитися з процесом інвентаризації на під-ві та провести вибіркову перевірку, щоб прослідити процес складання опису матер. цінностей. При перевірці процесу інвентаризації на під-ві аудитором збираються дані наскільки правильно проводилася інвентаризація та як її рез-ти відображені в облі-ку. Аудитор вивчає орган-цію заключення договорів про матер.відповідальність, стан склад. господ-ва, розміщення запасів, дотримання правил їх зберігання та охорону.

Важливо правилно визначити об'єкти аудиту. Це приймання цінностей за кіл-стю та якістю, їх зберігання, брак, норми витрат на вир-во, МШП, б/о, звітність, первинні док-ти та ін.

При аудиті матер.цінностей використовують способи та прийоми вивчення первин.док-тів, які забезпечують максимал.ефект та дозволяють зробити обгрунтовані виводи. Прийоми та способи перевірки бухг.даних поділяють на загальні та частні.

Обов'язково перевіряється правильність оприбут-уання матер.цінностей на складі. Спочатку аудитор перевіряє відповідність даних первинних док-в фактично оприбуткованих матер.цінностей та матер.цінностей , які показані в приходних ор-дерах. Бувают випадки придбання запасів через підзвітних осіб. Аудитор перевіряє авансовий звіт та встановлює на основі чого були придбанні матер.цінності, правильність оприбутковання їх на склад.

Особливу увагу аудитор приділяє перевірці дотримання податкового закон-ва та відображен-ня в б/о ПДВ по придбаним матеріалам.

Також одним з важливих питань при перевірці є вивчення того, якої облікової політики дотримується під-во при оцінці матеріалів. Потім перевіряють чи були протягом звітного періоду відхилення від обраного методу оцінки запасів.

Особливу увагу приділяють витратам запасів. При здійс-ні перевірки витрат матер.цінностей на вир-во аудитор з'ясовує, якою системою обліку користується під-во при списанні матер.цінностей

При відпуску мат.цінностей за лімітно-заборними картами слід мати на увазі, що це здійс-ся у відповідності з нормативами на певний об'єм вир-ва. Аудитор перевіряє правильність відпустку матер.цінностей у відповідності з встановленними нормами на їх вир-во, встановлюється повноти закриття лімітно-заборних карт та правильність списання їх на відповідні рахунки б/о.

Для то,щоб виявити випуск необлікованої продукції, необхідно співставити кіл-сть оприбуткованої продукції по док-там складу з кіл-стю продукції, за виготовлення якої нарахована з/п.

При перевірці реал-ції матер.цінностей на сторону перевіряється правильність віднесення сум за реалізовані цінності на рахунки б/о, повно-та та правильність нарахування сум ПДВ.

Також аудитор перевіряє дотримання порядку обліку та контролю по виданним довіреностям.

Аудитор також перевіряє своєчасність та правильність складання комерційних актів та актів приймання матеріалів.

Аудитор перевіряє правильніст обліку МШП. Спочатку перевіряється правильність віднесеня цінностей до МШП, потім правильність нарахування зносу. Необхідно звірити нараховану суму зносу з сумою, яка відоб-ся в балансі. Аудитор перевіряє правильність ведення обліку МШП у містах їх використання.

Продовж. Пит. №64.

Найбільш типовими порушеннями бувають: незадовільна орг-ція склад.госп-ва та зберігання запасів; завищення собів-сті, порушення правил приймання цінностей, неповне оприбуткування цінностей, нераціональне витрачання мат-лів на вир-во, порушення норм їх відпустку, помилки при обробці док-тів, відпуск за заниженими цінами. Переоцінка та уцінка товарів - складна ділянка роботи. ЇЇ мат-ли підлягають суцільній (сплошной) перевірці.

Заключним етапом перевірки є співставлення даних аналітичного та синтет.обліку.