Аудит установчих документів підприємства

Аудит установчих документів підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра контролю і аудиту

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні передбачає створення багатьох суб'єктів господарювання недержавної форми власності. Тому це, в свою чергу, обмежує при реальній конкуренції втручання державних органів у фінансову діяльність підприємств. У зв'язку з цим виникає необхідність застосування аудиту, який передбачає не лише перевірку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності і прогнозування їх економічної активності, а й надання підприємствам широкого спектру консультативно-експертних послуг.

Аудит установчих документів - це перевірка ключових документів, на основі яких підприємство було створене та здійснює свою діяльність.

Актуальність даної теми обумовлена тим, що в зв'язку з встановленням ринкових відносин, виникненням акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, комерційних банків та інших фінансових інститутів, в основі яких лежить приватний капітал, в Україні об'єктивно постала необхідність більш детально звернути увагу аудиторів на факти структуризації суспільства. Дана потреба ринку в аудиті установчих документів і розрахунків з засновниками зумовлена фактами активізації процесів реструктуризації підприємств. І на сьогодні ця потреба не втратила своєї актуальності в зв'язку з проблемою неплатоспроможності підприємств, що обумовлена фінансовою нестабільністю, підвищенням інвестиційних ризиків, розвитком конкурентної боротьби, кризою, що спіткала економіку України, та іншими причинами.

Метою даної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка напрямків ефективного здійснення аудиту установчих документів підприємства. Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначати основні завдання:

* визначити мету, законодавчо-нормативне та інформаційне забезпечення аудиту установчих документів;

* вивчити особливості аудиторської перевірки установчих документів підприємства;

* всебічно дослідити практику з обраного напрямку дослідження, виявити його сучасний стан, недоліки, труднощі, досвід;

* обґрунтувати напрямки підвищення ефективності діяльності досліджуваного підприємства.

Також треба визначити предмет та об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є установчі документи суб'єкта господарювання. Предметом - теоретичне обґрунтування та практика аудиту установчих документів підприємства.

В процесі дослідження використовувались різні методи для досягнення поставленої мети, такі як збір інформації, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, спостереження, порівняння, моделювання та інші.

Також при написанні даної роботи були використані праці таких авторів - Бутинець Ф.Ф., Савченко В.Я., Платонов О., Подольський В.І., Білик М.Д., Усач Б.Ф. і т.д. та нормативно-правова база.

Основною метою аудиторської діяльності є встановлення достовірності даних, що містяться у документації економічних суб'єктів та відповідність здійснених ним фінансових і господарських операцій нормативним актам. Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати наслідки різних економічних рішень.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АУДИТУ УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Мета, завдання, законодавчо-нормативне та інформаційне забезпечення аудиту установчих документів підприємства

Для перевірки законності діяльності господарюючих суб'єктів аудиторами здійснюється аудит установчих документів.

Метою даного аудиту є підтвердження законних основ діяльності суб'єкта господарювання протягом усього періоду його діяльності від моменту реєстрації до ліквідації чи реорганізації.

Законодавчими актами, які регулюють порядок створення юридичної особи та вимоги до змісту установчих документів, є:

* Цивільний кодекс України;

* Господарський кодекс України;

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. №996-ХІV;

* Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ (зі змінами та доповненнями) тощо [14, c.107].

Предметом пильної уваги аудитора в процесі перевірки є різні документи, що містять вичерпну інформацію про діяльність підприємства. Це установчі та інші документи підприємства, накази, розпорядження, протоколи зборів засновників, первинні документи та облікові реєстри по всім рахункам бухгалтерського обліку та звітність.

Отже, для перевірки використовуються такі основні документи:

* статут економічного суб'єкта;

* установчий договір;

* патент для суб'єктів малого підприємництва;

* протоколи зборів засновників;

* свідоцтво про державну реєстрацію;

* документи, пов'язані з приватизацією й акціонуванням підприємств, що перебували у власності держави;

* документи, що підтверджують права власності засновників на майно, внесене в оплату придбаних ними акцій під час державної реєстрації товариства за участі державних або муніципальних підприємств;

* свідоцтво про реєстрацію в органах статистики, державної податкової інспекції, Пенсійному фонді, у Фонді зайнятості, Фонді соціального страхування;

* договір на банківське обслуговування;

* зареєстровані зміни до установчих документів;

* проспект емісії;

* реєстр акціонерів для акціонерних товариств;

* виписки з протоколів річних зборів акціонерів;

* виписки з протоколів зборів акціонерів, засновників;

* виписки рішень ради директорів;

* накази і розпорядження виконавчої дирекції;

* ліцензії і дозволи на визначені види діяльності;

* листування з засновниками й акціонерами;

* журнали реєстрації видачі доручень і повноважень під час реєстрації, перереєстрації, ліквідації, реорганізації та іншим особам (крім керівника) економічного суб'єкта;

* внутрішні положення [15, c. 265-266].

Основними завданнями, що мають бути вирішені в процесі аудиту установчих документів підприємства є: чи має суб'єкт економічної діяльності в наявності вище перелічені документи; в ході ознайомлення з ними визначається, коли і де зареєстровано підприємство; його організаційно-правова форма; в якому банку відкритий розрахунковий рахунок; хто є засновником підприємства; який розмір статутного капіталу і частки кожного засновника. Вивчаючи види діяльності, що здійснюються підприємством, аудитор повинен встановити їх відповідність тим, які зафіксовані в його статуті. Аудитор одержує також уявлення про організаційну структуру підприємства та бухгалтерії зокрема; наявності філій та представництв, про повноваження керівників всіх рівнів при прийнятті управлінських рішень тощо.

Отже, в процесі перевірки аудитору вдається встановити юридичних статус клієнта та його право функціонування у відповідності до чинного законодавства.

1.2 Планування аудиту установчих документів

Планування - це визначення головної стратегії і конкретних методів та термінів проведення аудиту, яке допомагає належно розподілити роботу та наглядати за нею. Метою планування аудиту є зосередження уваги аудитора на найважливіших напрямах перевірки, проблемах, які слід вивчити глибше.

Планування тісно пов'язано з попереднім ознайомленням з результатами діяльності і структурою управління підприємства, що контролюється, тому воно повинно забезпечувати:

* отримання необхідної інформації про стан бухгалтерського обліку і ефективність внутрішнього контролю;

* визначення змісту, часу проведення, об'єму контрольних процедур, що підлягають виконанню в ході аудиторської перевірки;

* координацію виконуваних робіт зі збору і аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності і законності господарсько-фінансових операцій, достовірності бухгалтерського балансу і фінансових звітів.

Адекватне планування аудиторської перевірки дозволяє забезпечити належну увагу важливим питанням аудиту, своєчасне визначення та вирішення потенційних проблем, а також організувати та виконати завдання з аудиту ефективно та якісно.

У процесі планування аудитору потрібно дотримуватися принципів, наведених на рис. 1.1.

Рис. 1.1 - Принципи планування аудиту

Взагалі, сам процес планування умовно можна поділити на три стадії: попереднє планування, складання загального плану, розробка програми аудиту. Нижче наведено загальну схему підготовки, планування та проведення аудиторської перевірки (рис. 1.2) [7, c. 191].

Рис. 1.2 - Загальна схема планування та проведення аудиту

На стадії попереднього планування аудитором вивчається наявна та доступна йому інформація про підприємство-замовника, погоджуються з керівництвом клієнта основні організаційні питання з аудиту, формується робоча бригада для його проведення.

На даному етапі планування аудитор використовує наступні методи та прийоми: перевірка документів, спостереження, аналітичні процедури, усне опитування керівництва і персоналу підприємства.

У процесі попереднього планування аудитору слід ознайомитись зі становленням і розвитком підприємства, його організаційно-управлінською структурою, видами діяльності, структурою статутного капіталу тощо. Зібрана інформація про діяльність господарюючого суб'єкта дозволяє визначити коло проблем, вирішенню яких буде присвячено проведення перевірки.

Одержавши в процесі попереднього планування дані про підприємство, аудитор приступає до розробки загального плану аудиту.

Згідно з МСА 300 «Планування» план аудиту - це документ організаційно-методологічного характеру, що включає природу, час та обсяг аудиторських процедур, які будуть виконуватися членами групи з виконання завдання з метою отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів для зменшення аудиторського ризику до прийнятно низького рівня.

Займаючись розробкою плану, аудитору необхідно визначити аудиторський ризик і рівень суттєвості, які дозволяють вважати фінансову звітність підприємства достовірною. Рівень даних показників значно впливає на особливості підбору прийомів і способів аудиту.

Для якісного складання плану і більш реального обліку очікуваного обсягу робіт аудитор повинен:

* вивчити умови договору на проведення аудиту і встановлену законом відповідальність аудитора;

* уточнити зміст звіту або іншої інформації, що передається аудитором замовнику відповідно до укладеного договору;

* вивчити вплив на аудит нових облікових або аудиторських стандартів, законів, положень, інструкцій і нормативних актів державних органів;

* виділити найбільш важливі питання аудиту, що проводиться;

* виявити найбільш складні ділянки бухгалтерського обліку;

* вивчити і проаналізувати особливості господарської діяльності, фінансових показників, та їх вплив на вимоги до складання бухгалтерської (фінансової) звітності;

* з'ясувати можливість матеріальних помилок, обману або залучення інших підприємств, організацій до сфери зловживання тощо.

Приклад загального плану аудиту установчих документів наведено в додатку В. Загальний план аудиту розробляється настільки докладно, щоб аудитор мав змогу на його основі підготувати програму аудиту. У свою чергу, програма аудиту, її зміст та розмір залежить від розміру, виду та специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики і техніки, які використовує аудитор під час перевірки.

Програма аудиту - документ, що містить завдання аудиту для конкретного об'єкта, процедури, необхідні для виконання поставлених завдань, обсяг та термін їх виконання. Іншими словами, програма аудиту - це докладні інструкції, яких повинні дотримуватися працівники аудиторської фірми в процесі здійснення аудиту фінансової звітності чи виконанні інших завдань. Програма аудиту установчих документів, як приклад, наведена в додатку Г.

Програма складається до початку аудиту, але в ході перевірки до неї можуть вноситися як незначні, так і суттєві зміни. Програма аудиту повинна включати:

1) перелік всіх аудиторських прийомів і способів, необхідних для вивчення поставлених в договорі питань;

2) детальний опис кожного способу та прийому.

По закінченні процесу планування аудиту загальний план і програма аудиту повинні бути оформлені документально та завізовані у встановленому порядку. У програмі аудиту види, зміст і час проведення запланованих аудиторських процедур мають збігатися з показниками загального плану аудиту.

Отже, можна відмітити, що планування і складання програми аудиту є важливим етапом підготовки аудиторської перевірки та забезпечення її якості та надійності.

1.3 Розробка алгоритму аудиту установчих документів підприємства

Для полегшення роботи весь процес аудиту доречно розбити на певні етапи, кожному з яких відповідатиме дія, виконання якої не становить труднощів. Що, в свою чергу, значно спростить роботу аудитора. Тому потрібно розробити певну схему, алгоритм проведення перевірки. Та для початку визначимо, що розуміють під словом «алгоритм». Алгоритм - це формалізована послідовність дій, або, інакше кажучи, це певна інструкція для виконавця, яка може бути задана різними способами - словами, формулами, послідовністю обчислювальних операцій чи логічних дій тощо. Тобто, він може бути описаний як словесно, так і зображений схематично.

Отже, після складання плану та програми аудиту ми переходимо до здійснення самої перевірки. Контроль даного питання здійснюється в певному порядку. Так, на першому етапі потрібно розглянути питання, які пов'язані з постановкою підприємства на облік у державних установах.

Спочатку треба перевірити наявність свідоцтва платника податку на додану вартість, код включення до ЄДРПОУ, знаходження на обліку в органах статистики, у Пенсійному фонді, Фондах соціального страхування тощо. Потім встановити чи відповідає розмір статутного капіталу установчим документам та вимогам чинного законодавства. Наступним етапом є перевірка законності діяльності, яку здійснює підприємство. Тобто, встановлення відповідальних за господарську діяльність осіб, визначення їх повноважень, а також наявність ліцензій та патентів, якщо вони потрібні для здійснення законного функціонування підприємства. Потім необхідно встановити чи всі засновники внесли свої частки, чи правомірно внесено та оцінено майно, що формує статутний капітал тощо.

Таким чином, в процесі ознайомлення аудитора з установчими документами необхідно встановити: організаційно-правову форму підприємства; структуру управління та повноваження керівників при прийнятті рішень; визначити відсоток, який передбачено на формування резервного капіталу, наявність інших фондів та відсотки на їх формування; порядок ліквідації підприємства та розподіл при цьому майна і т. п.

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА АУДИТУ УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТІВ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Перевірка установчих документів ТОВ «Альянс»

Об'єктом перевірки є Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс». Підприємство зареєстровано 15.01.2005 р. в Управлінні державної реєстрації юридичних осіб-підприємців Харківської міської ради, йому присвоєно код ЄДРПОУ 45665456. Засновниками товариства є Сидорчук І.В., ВАТ «Первоцвіт», ТОВ «Сапфір». Статутний фонд Товариства створений у розмірі 250 000 грн. за рахунок грошових та майнових внесків Учасників.

Згідно з розробленими планом та програмою на даному підприємстві проведено аудит. Так, на першому етапі перевірки ми ознайомилися зі статутом Товариства, а саме: чи його сторінки були пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою органу державної реєстрації, підписи засновників - нотаріально засвідчені. Відомості цих документів мають співпадати з фактичною адресою та іншими реквізитами підприємства, в них не повинно бути будь-яких виправлень від руки. Після здійснення формальної перевірки ніяких порушень встановлено не було.

Потім ми ознайомилися з Протоколом №1 Установчих зборів учасників ТОВ «Альянс», де в порядку денному не зазначено питання про призначення директора, а також дата проведення зборів не відповідає дійсності, адже перелічені питання повинні були бути вирішені до проведення державної реєстрації підприємства, тобто до 15.01.2005 року.

Перевіривши документи, що пов'язані з постановкою підприємства на облік у державних установах, ми встановили такі невідповідності:

1. Довідка про взяття на облік платника податків - невірно вказані дата та керівник Товариства;

2. Страхове свідоцтво №2021003211 - дата реєстрації;

3. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ - дата та місцезнаходження платника.

В заяві на відкриття поточного рахунку в АКБ «БАЗІС» зазначено особу, яка не є насправді директором підприємства.

Виявлено невідповідні дані і в Заяві для юридичних осіб (філій). Так, неправильно зазначені дані про керівника, адже відповідно до Наказу №1 керівником даного підприємства є Сидорчук І. В, а не Пірогов С.С. Також в розділі «Інформація про засновників» вказано прізвище Пірогова С.С., який згідно зі Статутом не є засновником даного Товариства, а також приведені його ідентифікаційний номер, адреса та паспортні дані належать насправді Сидорчуку І.В. Ще слід звернути увагу на відповідність зазначеної суми внеску до статутного фонду - 19 040 грн. замість 35 000 грн.

Звідси випливає, що виявлені порушення свідчать про те, що деякі документи взагалі не можна вважати правочинними, так як вони підписані особою, що не є керівником Товариства і не має відповідних прав підпису.

Наступним етапом перевірки є встановлення відповідності розміру статутного капіталу установчим документам та чинному законодавству. Отже, в ст. 52 ЗУ «Про господарські товариства» зазначено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення даного товариства [3]. Розрахунки можна подати у вигляді табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Відповідність розміру статутного капіталу ТОВ «Альянс» нормам законодавства

Таким чином, статутний фонд підприємства не повинен бути меншим 26200 грн. Звідси випливає, що ніяких порушень законодавства з даного питання немає.

Як зазначено в статуті основною метою створення та діяльності Товариства є одержання прибутку шляхом:

– будівельної діяльності;

– будівельних і ремонтно-будівельних, столярних, реставраційних робіт;

– проектування, будівництва, реконструкції, технічного переобладнання, ремонту, експлуатації різних об'єктів виробничого, соціального і культурно-побутового призначення;

– виготовлення продукції виробничо-технічного призначення;

– маркетингу, дослідження продукції, звітів, дослідження заробітної плати й інших виплат, ведення управлінського обліку, перспективних досліджень;

– планування стратегії, економічних досліджень, бізнес-обстежень, досліджень можливостей;

– лізингової діяльності, оцінки, експертизи, визначення кількості і якості, надання послуг з факторингу;

– розробки приладів та устаткувань контролю та управління різними технологічними процесами;

– організації та проведення оптової, дрібно-оптової та роздрібної комерційної і комісійної торгівлі непродовольчими товарами як свого виготовлення, так і торгівля продукцією інших підприємств, підприємців;

– здійснення будь-якої іншої діяльності, що не суперечить чинному законодавству України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» об'єктом правового регулювання є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, в ст. 3-1 зазначено, що патентуванню підлягає також діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами [5]. З вище сказаного можна зробити висновок, що ТОВ «Альянс» повинно мати патент для здійснення своєї діяльності. Також згідно зі ст. 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» на функціонування у сфері будівництва підприємство повинно мати ліцензію [4]. Тому, підсумовуючи сказане, дане товариство повинно мати як ліцензію, так і патент. Проте, під час перевірки не було виявлено даних документів, з чого випливає, що певні види діяльності здійснюються підприємством незаконно.

Наступним етапом перевірки є відповідність внесків засновників у статутний капітал чинному законодавству. Так, в ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» зазначено, що до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу.

Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства [3].

Отже, перевіримо чи дотримувалися засновники підприємства норм законодавства, коли формували статутний капітал даного товариства з обмеженою відповідальністю, а саме: повноту та своєчасність внесення ними вкладів у статутний фонд. Результати проведеної перевірки можна подати в вигляді табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Аудит повноти та своєчасності надходження внесків засновників у статутний капітал ТОВ «Альянс»

Страницы: 1, 2