Генетично модифіковані рослини

На відміну від супротивників Гм-продуктів, які бачать у них «погрозу продовольчої безпеки», прихильники трансгенів таку погрозу бачать у відмові від них. «Ми не усвідомлюємо, що в нас немає альтернативи, - пояснює «РИА Новости» президент Російського Зернового Союзу (РЗС) Аркадій Злочевський - вводячи мораторій на вирощування Гм-сої, ми знижуємо виробництво цієї культури й змушені компенсувати це за рахунок імпорту. Якщо ж заборонити й імпорт, то знизиться виробництво м'ясної продукції (соя - основа кормів для худоби). У підсумку нам доведеться везти м'ясо через границю, а воно там давно вже має трансгенне походження».

Підтримують вирощування Гм-культур й в Інституті харчування. Дозволяти це, за словами Тишко, треба «обережно» - проте треба. «За цим майбутнє», - говорить вона.

Супротивники ГМО заперечують: тому що попит на екологічно чисту продукцію неухильно росте, Росія могла б стати найважливішим постачальником такої продукції на світові ринки. Але це буде можливо, тільки якщо масове вирощування трансгенів буде заборонено.3

За повідомленням американського видання «Маркетуотч», «Монсанто» заявила, що всі в Бразилії, хто незаконно закупив Гм-насіння (вони рекламуються в США) і залишив частину врожаю на насіння (це заборонено), зобов'язаний виплатити виробникові «технологічний гонорар» у розмірі 2% від продажної ціни 60 кілограмового мішка сої. Зробити це слід до травня 2007 року. Тих, хто не заплатить до цього часу, зобов'яжуть виплатити більше - 2,7% від вартості мішка.9

Популярність Гм-культур розуміється їх воістину «надрослинними» властивостями. Вони крупніші, стійкіші до змін клімату, шкідникам, гербіцидам, вірусним, бактеріальним і грибним хворобам, більш урожайні.3

Учені з Університету Коннектикуту (США) опублікували в журналі Science роботу (Jisheng Li, Haibing Yang, Wendy Ann Peer et al. Arabidopsis H+-PPase AVP1 Regulates Auxin-Mediated Organ Development. Science 7 October 2005: 121-125)16, що вимагає перегляду деяких класичних постулатів ботаніки.

Як виявився, раніше малопривабливий ген AVP1 несе важливу функцію по регуляції транспорту гормону росту рослин - ауксину. Функцій у фітогормону ауксину багато; досить лише сказати про запуск розподілу клітин, регуляції диференціювання тканин, залучення клітинами меристеми до себе живильних речовин, як стане зрозуміло, наскільки коштовним виявилося відкриття вчених.

У своїх дослідах вони модифікували рослину Arabidopsis thaliana в одному випадку за допомогою підвищення експресії гена AVP1, в іншому - за допомогою вимикання цього гена. У результаті вчені спостерігали або підвищений розподіл клітин і прискорений органогенез зі збільшенням транспорту ауксину, що проявлялося зміцненням кореневої системи й збільшенням кількості листя на 60%, або поганий ріст Arabidopsis thaliana.

Багато фахівців пророкують бурхливий ріст досліджень у цьому напрямку й створення трансгенних рослин за запропонованою методикою. Керівник проекту проф. Гаксіола заявив, що збільшення транспорту ауксину може вирішити багато проблем сільського господарства, тим більше що трансгенні рослини показали високу стійкість до несприятливих умов.10

У найближчі роки Департамент сільського господарства США очікує надходження заявок на дозвіл вирощувати генетично модифіковані дерева в промислових масштабах. В університеті штату Північна Кароліна вже є плантації генетично модифікованої осики, деревина якої при меншому вмісті лігніну має більший вміст целюлози. Це робить її привабливою сировиною для виробництва целюлози. У Південній Кароліні компанія ArborGen, спільне підприємство американських лісопромислових гігантів International Paper й MeadWestwaco збирається запропонувати для комерційного впровадження генетично модифіковані породи дерев уже до кінця потокового десятиліття. Вчені прогнозують, що в найближчі три роки різко збільшиться кількість експериментальних посадки, після чого будуть створені комерційні плантації.

Генетично модифіковані породи дерев створять ряд нових проблем. Крім того, що вони можуть жити набагато довше (до 100 років), пилок цих дерев може розноситися на кілометри, відносячи генетично модифікований матеріал у навколишнє середовище. Щоб вирішити проблему генетичного забруднення, вчені намагаються домогтися стерильності запилення.

Плани створення та вирощування генетично модифікованих порід дерев нерідко зустрічають лютий опір. Так, в 2001 році були знищені посадки генетично модифікованих дерев, створені по програмі роботи університету штаті Орегон. У тому ж році був здійснений підпал одного з будинків університету штату Вашингтон, де дослідники працювали над створенням порід тополя, що швидко ростуть.11

З ініціативи Duke University було проведено конференцію "Нове століття. Нові дерева". На ній обговорювалися проблеми, пов'язані з перспективами широкого комерційного впровадження генетично модифікованих порід дерев. Фінансову підтримку цьому заходу виділив Національний науковий фонд США (National Science Foundation).

У пресі не раз обговорювалася можливість створити на базі ГМО безін'єкційні вакцини. Уявіть собі: ні дитячих сліз і лементів, ні витрат кваліфікованої сестриної праці. З'їв банан або морквину - і ти вже щеплений. Правда, ентузіастам «їстівних вакцин» поки не вдалося придумати, яким образом трансгенні фрукти або молоко допоможуть білкам-антигенам уникнути переварювання. Зате фармакологи затверджують, що на підході принципово новий тип ліків - «спеціально сконструйовані молекули» (звичайно ж, білкові). Їхнє виробництво непредставимо без ГМО, так що застосування генетичних технологій у фармацевтиці в найближчі роки стане ще ширше.7

Якщо ви з'їдаєте по п'ятьох бананів у тиждень, то цілком можливо, що один з них виведений в Ізраїлі. Якщо ви поїдете на північ від Нагарії убік ліванського кордону, за вікном вашого автомобіля будуть простиратися безкрайні бананові поля. Будуть вони й біля Ахцива, і біля Рош-ха-Нікра. Саме в тут розташовуються штаб-квартира й лабораторії компанії «Рахан Меристем». Вона була заснована в 1998 р. і за цей час вона вже встигла стати світовим лідером у бананових біотехнологіях.

Ми самий великий виробник бананів у світі. Ми вирощуємо їх близько 10 мільйонів у рік. Вони продаються в усьому світі. Ми підрахували, що близько 20% бананів, продаваних у західному світі, були виведені або безпосередньо вирощені в Рахані, - розповідає д-р Елі Хаят. Він очолює відділ досліджень і розвитку в Рахані. Крім того, він працює професором ботаніки в Єврейському університеті й Техніоні.

- Більшість наших досліджень стосується бананів. Ми намагаємося підвищити якість плодів. Ми використаємо молекулярну генетику для виведення бананів, які зріють повільніше. І, відповідно, можуть довше зберігатися, - розповів він. - Ці властивості важливі як виробникові, так і споживачеві. Наша мета - вивести поліпшені банани. А оскільки вони безнасінні, то єдиний спосіб створити елітні клони - це генна інженерія.

Усього у світі вирощується близько 60 мільйонів тонн бананів щорічно. Банани стали важливою сільськогосподарською культурою нашого миру. А недавно Хаяту і його команді, у результаті проривного відкриття, вдалося вивести різновид банана, що повністю стійка до самих різних шкідливих нематод. Нематоди вважаються одними із самих небезпечних шкідників бананів у всіх зонах їхнього виробництва. Вегетативне розмноження бананів, шляхом заражених клубнелуковиць або бічних пагонів, поширило цього шкідника по всьому світлу. При цьому більшість діючих нематоцидів у багатьох частинах світла заборонено. Уважається, що вони забруднюють навколишнє середовище. У результаті стійкість до нематод уважається досить привабливою властивістю. Воно повинне скоротити витрати виробників бананів на сотні мільйонів доларів у рік.

- Ця технологія була спільно розроблена «Раханом», Університетом Бар-Ілан й «Хазерою», ізраїльською насінною компанією. Результат - трансгенні банани. Вони зовсім стійкі до нематод. Це завдяки особливій технології за назвою RNAi, - повідав Хаят. - Недавно ми провели польові випробування. Ми посадили ці банани в ґрунті, густо заселеному нематодами. Але напасти на банани їм так і не вдалося! Плантація не понесла взагалі ніякого збитку. Компанія «Рахан Меристем» була заснована в 1974 р. членами кіббуца Рош-ха-Нікра. Це була перша комерційна експериментальна сільськогосподарська лабораторія в Ізраїлі. Споконвічно працівники «Рахана» розробляли нові процедури для масового клонування в пробірках понад 200 видів різних рослин. У їхньому числі були декоративні, промислові, фруктові й овочеві культури.12

У всіх частинах рослини бавовни втримується досить токсичне з'єднання госсіпол, що захищає рослини від комах-шкідників і захворювань. Аматори плову знають, що бавовняне масло необхідно прокалити - гіркий госсіпол при цьому руйнується, але насіння бавовни не годяться навіть на корм худобі: один з ефектів хронічного отруєння госсиполом - чоловіча стерильність. Кілька десятиліть назад учені створили кілька різновидів не утримуючого госсіпола бавовни, однак спроби їхнього впровадження обернулися повним провалом, тому що такі рослини не здатні пручатися комахам-шкідникам і хвороботворним мікроорганізмам. Ученим Техаської сільськогосподарської експериментальної станції, що працює під керівництвом доктора Кірті Ратхор (Keerti Rathore), удалося за допомогою методу РНК-інтерференції (RNAi) домогтися зниження експресії гена, відповідального за синтез цього з'єднання, винятково в насінні бавовни. Розроблений був і процес виділення госсіпола з бавовняного масла, але він також економічно недоцільний, а макуха, що залишається при віджимі масла, як і раніше містить госсіпол і не придатний ні для харчування людей, ні на корм для тварин. Насіння нової бавовни придатне для вживання в їжу як тваринами, так і людиною. За словами Ратхор, на один фунт бавовняного волокна рослина робить 1,6 фунта насіння. Таким чином, щорічно у світі виробляється близько 44 мільйона тонн бавовняного насіння, що містить до 22% високоякісного білку. Розроблювачі вважають, що протягом найближчого десятиліття сорту бавовни з неотруйним насінням знайдуть широке застосування в сільському господарстві, а можливо, і в харчовій промисловості.13

Хоча поточні програми сфальцьовані переважно на країнах, що розвиваються, Африки, Середнього Сходу й Азії, USAID активно працює над програмами допомоги в розвитку біотехнологій у країнах Східної Європи і Євразії. Організація наукової експертизи в таких країнах, як Україна, являє собою набагато могутнішу базу для розвитку передових наукових і науково-технічних досліджень в області біотехнології, чим у багатьох країнах, що розвиваються. Біотехнологія могла б надати важливі переваги таким країнам, як Україна, у пожвавленні сільського господарства, що позитивно вплине як на доходи власників, так і національну економіку. Можливості для розвитку біотехнології в Україні великі, беручи до уваги її високий науковий потенціал, однак результат буде залежати від того, чи зможуть уряд і наукова громадськість просувати вперед свої наукові дослідження, розвиток науково обґрунтованої системи регуляції, що уможливить застосування цих технологій.14

Нагадаємо, що за санітарними правилами, затвердженим головним державним санітарним лікарем Росії в 2004 році, поріг по змісту Гм-джерел у продуктах, що підлягають маркуванню, установлений на рівні 0,9%. Це відповідає європейському законодавству, більше твердому, чим американське (у Сполучених Штатах якщо продукція визнана безпечної, у спеціальному маркуванні вона не має потреби).3

США - найбільший у світі виробник і споживач ГМО - лідирують як по площах посівів, так і по ступені прийняття суспільством трансгенноъ їжі. ГМ рослини використаються повсюдно, становлячи 40% вирощуваної в країні кукурудзи, 81% сої, 65% канолы (рапсу) і 73% бавовни, і ці цифри продовжують рости.

ГМ продукти застосовуються при виготовленні як продуктів харчування для людей, так і кормів для тварин без вимоги спеціального маркування при наявності в продукції трансгенних джерел.

Те ж відбувається й у Канаді, де широко поширені ГМ соя й рапс. Однак ситуація може змінитися у зв'язку з зверненням агробіотехнологічного гіганта Монсанто до урядів США й Канади за дозволом на продаж ГМ пшениці. Канадські фермери побоюються, що впровадження трансгенних сортів може підірвати експорт зерна, зокрема, у Японію, де споживачі не привітають ГМ продукти.

У Мексиці культивують ГМ бавовну й, імовірно, незважаючи на обмеження, також і ГМ кукурудзу. Мексика - батьківщина кукурудзи, і уряд в 1998 р. ввів обмеження на вирощування її ГМ сортів, щоб зберегти безліч існуючих тут дикоростучих видів. Однак деякі фахівці думають, що запилення мексиканської кукурудзи трансгенами вже відбулося. ГМ кукурудза тут вільно імпортується для виробництва продуктів харчування, і її маркування не потрібно. Частина її проникнула на поля мексиканських фермерів, і дослідження виявили ознаки перехресного запилення. Це породило гарячі суперечки про необхідність контролю за вирощуванням ГМ культур.

В 2002 р. Бразилія схвалила застосування генетично модифікованої сої, що, можливо, поклало початок легалізації всіх ГМО. В 1998 й 1999 р. тут були накладені обмеження, що практично заморозили всі роботи в цій області. Однак, незважаючи на заборону, у деяких районах фермери продовжували вирощувати ГМ сою; у деяких штатах її частка становить 80% посадок цієї культури.

Поширенню ГМ сої сприяє сусідство з Аргентиною, уряд якої підтримує вирощування ГМ культур і де частка трансгенної сої становить 90%, а кукурудзи й бавовни - 50%.

Після п'ятирічної перерви Європа впритул підійшла до дозволу комерційного вирощування ГМ культур. В 1998 р., після прийняття ЄС правил застосування ГМ продукції, Франція, Італія, Данія, Греція й Люксембург заборонили ГМ продукти. Зараз ЄС прийняв нові правила сертифікації й маркування ГМИ й значно зм'якшив свою позицію, навіть із обліком того, що окремі держави наполягають на введенні додаткових обмежень ГМ культур. У цілому з 1998 р. обмеженим дозволом на вирощування ГМ культур скористалася тільки Іспанія, де в незначних обсягах вирощують ГМ кукурудзу.

Філіппіни стали першою азіатською країною, що схвалила вирощування ГМ культур, у грудні 2001 р. почавши з Bt-кукурудзи, що продукує інсектициди. Як очікується, цей прецедент дасть поштовх вирощуванню ГМ рису в цьому регіоні.

У Китаї вирощування ГМ рослин йшло на повний хід до 2000 р., коли уряд зненацька ввів обмеження. Вважалося, що це реакція на компанію, розгорнуту супротивниками ГМО на Заході. Але деякі американські експерти вважають, що країна попросту взяла тайм-аут і займається виведенням своїх ГМ сортів, які були б по врожайності порівнянні із закордонними. На сучасний момент половина китайської бавовни трансгенна; його основний постачальник - Монсанто.

Японія зробила агробіотехнологію одним із пріоритетів свого наукового бюджету, незважаючи на те, що застосування ГМ продуктів зустрічає сильний опір громадськості. 38 ГМ продуктів дозволені для комерційного використання, ще 55 уже пройшли дослідження на харчову безпеку в міністерстві охорони здоров'я, але жодне не знайшло комерційного застосування через відсутність попиту.

Як найбільша бавовницька країна світу, Індія могла б стати величезним ринком для ГМ бавовни. Уряд дозволив вирощування Bt-культур ще в 2002 році, однак у перший рік після цього частка ГМ бавовни становив не більше 0,5%.

Обмеження застосування ГМО в Індії викликано по більшій частині тим, що індійський уряд займається протекціонізмом своїх технологій і перешкоджає приходу закордонних транснаціональних компаній. Індійський уряд, зокрема, підтримує дослідження в області створення високопротеінової картоплі, високоврожайної гірчиці й стійкого до посухи й засолення рису. Але в 2002 р. він заборонив імпорт сої й кукурудзи із США після організованих «зеленими» акцій протесту із приводу можливої присутності в них Гм-компонентів.

В Австралії спостерігається бум ГМ бавовни. За законом фермерам дозволено займати під посіви Bt-бавовни не більше 30% поля, для зменшення ймовірності утворення різновидів шкідників, стійких до дії вироблюваних рослинами токсинів. Але, як очікується, незабаром з'являться нові сорти ГМ бавовни, що продукують 2 інсектицидних білки й що дозволяє знизити ймовірність появи стійких до їхньої дії шкідників. Такими рослинами можна буде засівати 80% площ. Федеральний уряд стимулює й вирощування трансгенного рапсу. Але більшість штатів, стурбовані введенням торговельних санкцій, ще не схвалили реалізацію цієї програми.

У Новій Зеландії 29 жовтня 2002 закінчився термін дії мораторію на застосування ГМ культур. Але трансгенного бума ніхто не очікує, тому що новозеландські фермери вирощують занадто мало сої, бавовни й рапсу. У Новій Зеландії вирощують багато кукурудзи, але немає її шкідників, чутливих до дії Bt-токсину. Проте, зі скасуванням заборони тут очікується підйом, пов'язаний з розробкою нових сортів Гм-рослин, зокрема, картоплі, випробування якого вже проходять, хоча й в обмеженому розмірі.

Південна Африка - це єдина африканська країна з масштабними посадками Гм-культур. 80% бавовни, 20% кукурудзи й 11% сої тут генетично модифіковані. Агробіотехнологічні фірми розглядають іншу частину Африки насамперед як полігон майбутніх випробувань і всерйоз стурбовані кампанією проти ГМО, що формує подання про шкоду трансгенних продуктів у розумах і серцях африканських учених, ЗМІ й громадськості.

Останнім часом у ЗМІ чуються голоси в основному тих, хто проти впровадження ГМ-організмів у наше життя. Але чутні вони аудиторії не тому, що вони є істиною, а тому, що вони звучать ГОЛОСНО й торкаються потрібної струни в душі обивателя - страху перед незрозумілим.15

http://news.battery.ru/theme/science/?from_m=top5&newsId=23672313

7. Борис Жуков, «Вокруг света», № 10-2006 Дата публікації: 14.11.06 12:42

8. Довідник Грінпіс "Як уникнути використання продуктів з генетично модифікованими інгредієнтами (Гм-продуктів)?" Грудень 07, 2005, 64 стор.

http://www.greenpeace.org/russia/ru/campaigns/90828/90834

9. http://cbio.ru/modules/news/article.php?storyid=2431

Микола Худяков, «Селянські відомості» http://www.AgroNews.ru

Дата публікації: 22.11.06 16:55

10. http://genoterra.ru

11. http://www.bioinfo.kiev.ua/news/1/259news.htm

12. Дейвід Брін, Israel21c Переклад Вадима Черновецького, http://www.sem40.ru/ Дата публікації: 8.11.06 15:55

13. интернет-журнал «Коммерческая биотехнология»: «Їстівна бавовна? Вам не почулось!» за матеріалами ScienceDaily. Дата розміщення: Nov-21-2006 http://cbio.ru/modules/sections/index.php?op=viewarticle&artid=2288

14. «Біотехнологія в сучасному світі, користь і ризики» питання до Джозетт Льюіс (радник з питань біотехнології Агентства міжнародного розвитку (АМР) США)Лідія СУРЖИК Дзеркало Тижня On The WEB

15. http://bio.fizteh.ru/student/biotech/gmp_map.html?xsl:print=1

По: C. James. Global status of commercialized transgenic crops: 2002. ISAAA brief No 27-2002 Переклад: интернет-журнал «Коммерческая биотехнология»

16. Jisheng Li, Haibing Yang, Wendy Ann Peer et al. Arabidopsis H+-PPase AVP1 Regulates Auxin-Mediated Organ Development. Science 7 October 2005: 121-125

17. ''Биотехнология проблемы и перспективы'' - Егоров Н.С., Москва, «Высшая школа» 1987г.

18. ''Биотехнология: свершения и надежды'' - Сассон А., Москва, «Мир» 1987г.

Страницы: 1, 2