Вивчення ентомофауни річки Горинь в Дубровицькому район
еплокровні види дають три покоління на рік, а холоднокровні - лише одне.Часто над водою літають мухи, трохи схожі на бджіл (Brachycera). Це мухи-львинки, зокрема львинка звичайна (Stratiomyia chamaleon) з родини львинок (Stratiomyidae). Дорослі особини мають чорно-жовтуватий колір. На округлому черевці чергують чорні і жовті смуги.Личинки цих мух живуть у воді, і їх нерідко можна побачити весною. Личинка має веретеноподібну форму з дуже звуженим хвостовим кінцем. Довжина тіла становить 405 см, спинний бік більш опуклий, ніж черевний. На задньому кінці тіла є пучок волосків, розташованих у вигляді розетки.Дихає личинка атмосферним повітрям, захоплюючи його в дихальний отвір, розташований у центрі розетки на задньому кінці тіла. Поживою для личинки є дрібні органічні часточки, які вона знаходить риючись у мулі. Личинки кілька разів линяють, зимують і навесні заляльковуються. Виліт дорослих комах припадає на початок літа. Самки відкладають на листках і стеблах прибережних рослин довгасті яйця чорного кольору.На дні водойми живуть личинки мухи дзюрчали-бджоловидки (Eristaris tenax ) з родини (Surphidae). Зовні вона нагадує осу або бджолу. Має темно-бурий колір, черевце з яскравими жовтими плямами. Самка відкладає яйця в органічні рештки забруднених водойм. З яєць вилуплюються личинки, які мають брудно-сіре циліндричне тіло х дуже довгим хвостовим відростком. Через це її ще називають „крискою”. Цей відросток є дихальною трубкою, яка має здатність видовжуватися і скорочуватися. У витягнутому стані вона досягає 10см, тим часом як все тіло личинки не довше за 1,5 см. Личинка глибоко закопується в бруд, виставляючи назовні лише хвостовий відросток. Живиться личинка органічними рештками.Перед заляльковуванням личинка виповзає з води на сухе місце. Покрив її стає оболонкою і для лялечки.У воді живуть личинки і різних видів ґедзів (Tabanus botinus). Ґедзі схожі на великих мух. Це комахи чималих розмірів з великими фасетковими очима. Ґедзь непомітно сідає на шкіру людини чи тварини, дуже боляче кусає, роблячи глибокий прокол на шкірі. В слині ґедзя містяться колагуліни, які перешкоджають зсіданню крові. Влітку ґедзі дуже дошкуляють великій рогатій худобі і коням. Висисають кров лише самки (їм це необхідно для дозрівання яйцеклітин), а самці живляться нектаром рослин. Самка ґедзя відкладає яйця купками на стебла і листя по березі. З яєць вилуплюються личинки, які падають у воду і далі розвиваються у водяному середовищі. Доросла личинка має брудно-сірий колір. Її циліндричне тіло рівномірно звужене до обох кінців, 4,5 см завдовжки. На передньому кінці розміщена маленька голівка з ледве помітними вусиками і міцними щелепами. Тіло личинки складається з 12 різко відмежованих сегментів.Личинки ґедзів - хижаки. Повзаючи серед мулу і решток рослин, вони нападають на личинок інших комах, дрібних молюсків і червів, у тому числі і дощових. Голова личинок може то втягуватися, то витягуватися з передньогрудей, при чому гачки щелеп викидаються і згинаючись донизу, впихаються в тіло жертви.Звичайно личинки тримаються дна, але можуть плавати на поверхні водойми. На 2-му році життя личинки заляльковуються. Перед цим вони виходять з води в будь-яке вологе місце і зариваються в ґрунт. Тут вони перетворюються на лялечок. Через 2-3 тижні, залежно від температури, лялечка, активно рухаючись, виходить із землі, шкіра її тріскає і з неї вилітає дорослий гедзь.Крім справжніх ґедзів серед цієї родини поширені пістряк оздоблений (Chrysops pictus), що має крила з бурими плямами, та дощовиця світла (Haematopota hispanica) з блакитно-сірим тілом і мармуровими крилами. Ґедзі не тільки боляче кусають і цим завдають значної шкоди тваринам. Вони також є механічними переносниками збудників деяких хвороб (сибірської виразки, туляремії, трипаносомозу та ін.) Розділ 3. Біолого-екологічний аналіз водної ентомофауни р. Горинь3.1 Методика досліджень водної ентомофауниЕнтомологічні дослідження ми почали з вивчення фізико-хімічних і географічних особливостей біотопу, з аналізу літературних джерел та дослідження водних біоценозів та опису водної рослинності.Маючи у своєму розпорядженні план частини водойми ми проводили виміри глибин по певних напрямках. Для вимірів неглибоких озер і ставків використовували дерев'яну розмічену палку (намітку на дм). При роботі на озерах застосовували розмічені на метри шнурковий линь з вантажем на кінці. Для вимірювання швидкості течії води використовували прилади і пристосування різної точності; у найпростішому випадку кидали поплавки і засікали час, протягом якого вони пройдуть певну відстань. Також застосовували для вимірювання швидкості течії батометр - тахіметр Глушкова, дія якого базується на тому, що через отвір певного діаметра в залежності від швидкості течії, виливається різна кількість води.Температури водойми вимірювали спеціальними термометрами.Простий спосіб визначення прозорості води базується на тому, що у воду (на тіньовій стороні) на тонкому шнурі або на тросі опускається білий диск діаметром 30 см і простежується на якій глибині цей диск зникає. Глибина зникнення (6 см або 6 м) і рахується величиною прозорості води.Біологічний аналіз полягає в тому, що ми проводили 4-разове косіння гідробіологічним сачком по 25 помахів. Вміст сачка добре промивали і кожну таку пробу вміщували в банку з етикеткою. Як фіксуючу рідину ми використовували ацетон.Обробляючи результати відлову, ми обраховували коефіцієнт зустрічаємості, коефіцієнт щільності, коефіцієнт домінування.Коефіцієнт зустрічаємості - це відношення числа проб, в яких даний вид зустрічається до загального числа проб в %., деn - кількість проб, де знайдено матеріал;N - загальна кількість проб.Коефіцієнт щільності - це середня величина числа комах на одну пробу (для кожного біотопу окремо), деК - сума всіх особин виду у всіх пробах;n - кількість проб.Коефіцієнт домінування - це процентне співвідношення числа комах даного виду до загального числа видів, деk - сума особин даного виду;K - сума особин всіх видів у всіх пробахВ результаті досліджень водних екосистем ми виявили 13 видів комах, приурочених до повільної течії.3.2 Еколого-фауністичний огляд ентомофауни р. ГориньКомахи, життя яких пов'язане з водним середовищем, відносяться до ряд бабки, ряду твердокрилі, ряду напівтвердокрилі.Розглянемо особливості представників водної ентомофауни Ряд бабки (odonata)Тіло струнке, довгасте. Голова велика, рухлива, з фасеточними очима, які займають майже всю голову. Є три простих очка. Вусики короткі, щетинковидні. Ротовий апарат гризучого типу. Дві пари перетинчастих крил з густою сіткою поздовжніх і поперечних жилок. Крила в стані спокою розпростерті або підняті вгору, і складені. Черевце тонке, з десяти сегментів. Перетворення неповне. Дорослі і личинки -- хижаки. Дорослі ведуть наземний спосіб життя, полюють вдень (коромисла -- також у присмерку) на різних комах, схоплюючи їх на льоту.Личинки живуть у водоймах, де серед водоростей ловлять пуголовків, молодих рибок та водяних комах. Здобич захоплюють видозміненою нижньою губою -- «маскою». В СНД відомо до 200 видів бабок.Родина красуні (Agrionidae)Тіло струнке, з металічним вилиском. Основа крила не стебельчаста.Красуня блискуча (Красотка блестящая, Agrion splen dens Harris.)Тіло у самця металічно-синє, у самки золотисто-зелене. Крила, у самця при основі і вершині прозорі, середина крила з широкою синьою чи темно-синьою перев'яззю; у самок крила майже безбарвні, з металічно-зеленими жилками. Довжина черевця 34--38 мм. Літу червні - серпні. Поширена всюди біля водойм. Літають пурхаючим польотом понад річками, струмками і озерами.Красуня-дівчина (Красотка-девушка, Agrion Virgo L.)Тіло у самця металічно-зелено-сине чи синє, у самки бронзово-зелене. Крила у самців від основи майже до вершини темно-сині, у самок ясно-димчасті, з бурими жилками. Ноги чорні. Довжина черевця 34--36 мм. Літ у червні -- вересні. Поширена в більшій частині УРСР. Літає біля водойм.Родина стрілки(Стрелки, Coenagrionidae)Дуже тонке, довгасте тіло. Передні і задні крила із стебельчастою основою і негустим жилкуванням. Тіло металічно-зелене. Дуже ніжні, слабкі бабки, що повільно літають серед трав'янистої рослинності біля стоячих водойм, понад річками, по луках, узліссях і лісових галявинах.Живляться дрібними комахами.Стрілка-наяда (Стрелка-наяда, Erylhrornma najas Hansem.)Потилиця бронзово-чорна, без плям. Очі червоні. Більша частина спини бронзово-чорна, а низ жовтий чи зеленуватий. Довжина черевця у самця і самки 26--29 мм. Літ у першій половині літа. Поширена в більшій частині України. Літає понад водоймами.Стрілка-еналягма (Стрелка-эналлягма, Enalltigma cyathi-gerum Charp.)Самець блакитний, з чорним рисунком, самка ясно-червона чи бурувата з чорним. Перший сегмент зверху з квадратною бронзовою плямою.Літ влітку і на. початку осені. Поширена по всій Україні.Стрілка звичайна (Стрелка обыкновенная, Coenagrion Hastulaium Charp.)Основний колір самця блакитно-зелений, з чорним рисунком на першому -- сьомому кільцях черевця; самка жовто-зелена, з чорним рисунком. Восьмий і дев'ятий сегменти черевця у самців зверху блакитні, десятий -- чорний. Довжина черевця 28 -- ЗО мм. Літ у першій половині літа. Поширена майже по всій Україні.Стрілка-плосконіжка (Стрелка-плосконожка, Ptatycnemis pennipes Pali.)Самець блакитний, з чорними смугами на голові і черевці, груди чорні, з блакитними смугами. У самок світлі місця зеленуваті. Середні і задні гомілки значно розширені і плоскі, білі або блакитні.з чорною поздовжньою зовнішньою смугою. Волоски ніг довгі. Довжина черевця 26 -- ЗО мм. Літає ціле літо. Поширена по всій УРСР. Живе звичайно по луках і біля берегів водойм.Родина лютки (Лютки, Lestidae)Передні і задні крила однакові, із стебельчастою основою і негустим жилкуванням. Тіло здебільшого металічно-зелене. Повільно літають понад берегами річок і зарослих стоячих водойм.Лютка-наречена (Лютка-невеста, Lestes sponsa Hansem.)Зверху ясно-бронзово-зелена, боки і низ грудей жовтуваті, низ із смужками. Потилиця без жовтого, металічно-блискуча. Вздовж плечового шва у самок іде суцільна світла смуга. Черевце 25 -- ЗО мм. Літ навесні і восени. Зустрічається по всій Україні.Родина бабки справжні (Стрекозы настоящие, Libellulidae)Передні і задні крила неоднакової форми. Задній край очей без виступу або з півкруглим виступом посередині. Тіло жовтого, червоного, чорного або металічно-зеленого кольору. Залітають нерідко далеко від водойм.Бабка плоска (Стрекоза плоская, Libeltula depressa L.)Черевце дуже широке і приплюснуте, оливкове, з жовтими плямами по боках сегментів, у самця з блакитним кольором. Крила безбарвні, передні з широкою поздовжньою бурою смугою, задні з трикутною плямою при основі. Довжина черевця 26 мм. Поширена по всій території УРСР.Досить короткі, з товстим черевцем, буруваті личинки живуть як у стоячій, так і в текучій водах. Плавають швидкими ривками за допомогою «водяного пострілу», з силою викидаючи з задньої кишки струмінь води (так само плавають личинки інших справжніх бабок, коромисел та ін.).Бабка жовта (Стрекоза желтая, Sifrnpeirum laveolum L.)У самця груди червоно-бурі, у самок жовто-бурі; боки грудей з чорними смужками по швах. Крила при основі широкі, вохристо-жовті. Черевце жовто-червоне (самець) або жовто-буре (самка), з широкою чорною смугою по боках. Довжина черевця 19--23мм. Літ у липні-серпні. Поширена по всій Україні.Бабка чотириплямиста (Стрекоза четырехпятнистая, Libellula quadrimaculaia L.)Тіло жовто-буре, кінець черевця чорний. На кожному крилі є чорна цятка приблизно посередині переднього краю його та чорні крилові стигми. Задні крила з великою темною плямою при основі. Черевце довше і вужче, ніж у бабки плоскої; довжина його 28--29 мм. Літ у червні -- серпні, інколи з'являється масами і робить великі перельоти. Поширена майже по всій території України.Бабка перев'язана (Стрекоза перевязанная), Sympetrum pedemontanum AllioniКрила з широкою темною перев'яззю перед вершиною. Черевце червоне, у самки жовте, завдовжки 21--25 мм. Літ у липні -- вересні. Зустрічається скрізь.Бабка звичайна (Стрекоза обыкновенная, Sympetrum vulgatum L.)Боки грудей у самця червоні, а в самки бурі, з трьома широкими чорними смужками; лоб з широкою чорною смугою, черевце у самця червоне, у самки буре, з чорною бічною смугою. Великих вохристо-жовтих плям при основі крил немає. Довжина черевця 24--26 мм. Літ у липні -- вересні. Поширена в Лісостепу та на Поліссі.Бабка бронзово-зелена (Стрекоза бронзово-зеленая, Cordulia aenea L.)Лоб зелений, без світлих плям. Все тіло бронзове зелене. Основа крил вохриста. Черевце 33--36 мм. Літ у травні -- серпні. Поширена всюди. Інколи робить масові перельоти. Ці бабки швидко літають коло стоячих водойм -- озер, ставків та боліт, де розвиваються личинки.Родина коромисла (Коромысла,Aeschnidae)Передні і задні крила неоднакової форми. Очі сходяться на певному протязі. Великі бабки, що швидко літають вдень понад річками і озерами. Часто залітають далеко від місць розмноження, ловлячи різних комах над лісовими галявинами, стежками та узліссями.Здобич наздоганяють, як шуліки, тільки на льоту. Ввечері і після заходу сонця бабки полюють на різних кровосисних двокрилих -- комарів, мошок. Личинки завдають певної шкоди, знищуючи у водоймах молодих рибок.Дозорець (Дозорщик, Anax imperator Leach.)Одна з найбільших наших бабок. Лоб зелений, з вузькою чорною перев'яззю, позаду неї синя перев'язь, а перед тім'ям чорна пляма. Груди зелені. Черевце в самця ясно-синє, зверху з широкою, виїмчастою по краях, чорною смугою; у самок воно зелене, з бурою смугою. Довжина черевця 50--52 мм. Літ у липні -- серпні. Поширений по всій Україні.Коромислоруде(Коромыслорыжее,Aeschna isosceles Mull.)Крила з чорнуватими жилками. Груди без синіх плям між основами крил. Черевце рудувате чи бурувате, без синіх плям. Третє кільце черевця у самки звужене. Стегна руді, гомілки і лапки чорні. Довжина черевця 43--50 мм. Літ у травні -- липні. Поширене в Лісостепу та Степу. Личинка живе в повільно текучій воді.Коромислосинє(Коромыслосинее,Aeschna cyanea Mull.)Лоб з чорною Т-подібною плямою. Перед грудей рудий, з двома жовтими або зеленими довгастими плямами, а боки їх зелені, з чорними смугами по швах. Черевце у самця зверху з зеленими, а по боках з синіми плямами, у самки всі ці плями зелені. Довжина черевця 52-- 54 мм. Літ у липні -- вересні. Поширене по всій Україні.Довжина тіла личинки до 45 мм. Вона повільно повзає в заростях водяних рослин або нерухомо сидить, підстерігаючи свою здобич -- личинок водяних комах, пуголовків, молодих рибок та молюсків, яких захоплює своєю маскою. Личинки мають маскуюче забарвлення під колір середовища: ті, що живуть серед водоростей, зелені, а ті, що тримаються на ґрунті дна, буруваті.Родина дідки (Дедки, Gotnphidae)Передні і задні крила неоднакової форми. Очі не сходяться. Політ швидкий, добре планують, розпластавши крила.Дідок звичайний (Дедка обыкновенный,Gomphus uulga-tissimus L.)Тіло чорне, з жовтим рисунком. Груди жовті, з шістьма чорними смужками. Черевце чорне, з жовтою смужкою зверху від першого до сьомого сегментів, восьмий -- дев'ятий сегменти зверху чорні, по боках жовті. Стегна чорні. Довжина черевця 32--35 мм. Літ у травні -- серпні. Поширений на більшій частині України. Личинки живуть у річках, досить глибоко зариваючись у пісок та мул. Все тіло личинок вкрите безліччю гачечків і волосків, між якими осідає глина та пісок, роблячи їх важкими і стійкими проти течії.Ряд справжні напівтвердокрилі або клопи (Нemiptera)Тіло сплощене або видовжене. Ротовий апарат колючого типу, хоботок найчастіше чотиричлениковий. Вусики чотиричленикові, рідше з п'ятьох, трьох, двох або одного членика. Крил дві пари. Передня пара крил склеротизована, на вершині перетинчаста. Друга пара прозора, перетинчаста. Деякі з клопів крил зовсім не мають, або вони дуже вкорочені. Ноги бігального, плавального, копального, стрибального або хватального типу. Лапки дво-тричленикові, рідше одночленикові.Личинки відрізняються від дорослих меншими розмірами. Крил не мають.У біологічному відношенні клопи поділяються на рослиноїдних, хижих і паразитичних, що живляться кров'ю хребетних.Розмножуються клопи яйцями. Багато видів клопів є шкідниками сільськогосподарських деревних, кущових і трав'янистих рослин. Шкодять також рибництву, птахівництву.Родина гребляки (Гребляки, Соrixidae)Живуть у малопротічних водах. Живляться соками рослин.Тіло видовжене, сплощене із спини і опукле з черевної сторони. Довжина тіла 9--16 мм.Голова може вільно повертатись в усі сторони. Хоботок нерозчленований або двочленй-ковий. Вусики коротші за голову, три-чотири-членикові. Ноги короткі, лапка одночленикова. Кожна пара ніг спеціалізована: передня пара підносить їжу до рота, друга -- чіпляється за предмети, щоб утримувати тіло в.стані спокою; третя пара -- плавальна. У самців передня лапка має зубчики, що служать за орган звуку.Дорослі клопи, перелітаючи з невеликих водойм у великі, перезимовують в них.Гребляк крапчастий (Гребляк точечный, Согіха рunctata Ill.)Тіло темно-коричневого кольору, голова і ноги жовті. Довжина тіла 13--15 мм. Рослиноїдний клоп. Перезимовують у водоймах дорослі клопи і личинки. Поширений скрізь.Гребляк афініс (Гребляк афинис, Согіха affinis Leach.)Рисунок надкрил утворений світлими плямами, що іноді зливаються у хвилясті смуги. Довжина тіла 8--9 мм. Живе в стоячих або повільно текучих водоймах. Живиться водоростями. Перезимовують дорослі клопи. Поширений скрізь.Родина скорпіони водяні (Скорпионы водяные, Nepidae)Тіло сплощене, з довгими повітряними трубками. Хоботок короткий, тричлениковий. Вусики тричленикові, короткі. Передні ноги хватального типу, середні і задні -- ходильного. Лапки одночленикові.Живуть у воді. Хижаки.Скорпіон водяний (Скорпион водяной, Nepa.cinerea L.)Тіло плоске, коротко-широке. Забарвлення надкрил сіро-буре, черевце під крилами рожево-червоне. На кінці черевця є дихальна трубка. Довжина тіла 18--22 мм.Живе у стоячих водах, тримається біля поверхні води, виставляючи дихальну трубку назовні. Перезимовують дорослі форми. Напровесні самка відкладає яйця у тканини водяних рослин. За вегетаційний період розвивається одна-дві генерації'.Поширений скрізь. Хижак, шкодить рибництву.Ранатра (Ранатра, Ranatra linearis L.)Тіло вузьке, довге, бурувато-жовтого кольору. Черевце під крилами оранжево-червоне, закінчується дихальною трубкою. Нижні крила прозорі. Довжина тіла 35 мм. Передні ноги хватального типу і прикріплені біля основи голови. Друга й третя пара ніг ходильного типу.Перезимовують у фазі дорослої комахи. Навесні самки відкладають яйця в тканину стебел рослин, що плавають на поверхні. Личинки сидять біля поверхні води як гребляки. За вегетаційний період розвивається одна генерація. Поширена скрізь. Хижак.Родина плавти (Плавты, Naucoridae)Тіло злегка опукле, широко-овальне, дихальної трубочки немає. Хоботок тричлениковий, вусики чотиричленикові.Передні ноги хватального типу, задні плавального.Хижаки, живляться дрібними водяними тваринами, зокрема молодими рибками.Плавт звичайний (Плавт обыкновенный, Naucoris citnico-ides L.)Загальний колір тіла зеленувато-бурий, блискучий, щиток чорно-бурий. Надкрила матові, оливково-бурі. Тіло злегка опукле, без повітряних трубок. Довжина тіла 15 мм. Живе в стоячих зарослих водоймах. Восени клопи відлітають досить далеко від водойм і перезимовують (дорослі форми) під рослинними рештками.Поширений скрізь. Хижак.Родина хребтоплави (Гладыши, Notonectidae)Тіло зверху опукле, знизу плоске. Хоботок чотиричлениковий. Вусики чотиричленикові. Черевце без повітряних трубочок. За допомогою першої і другої пари ніг, озброєних кігтиками, хребтоплави утримують їжу і лазять по поверхні підводних предметів. Третя пара ніг -- плавального типу. Живуть у стоячих і малопроточ-них водоймах.Хребтоплав звичайний (Гладыш обыкновенный, Notonecto giauca L.)Надкрила жовтуваті, з буруватими плямами по краю. Черевце знизу темне, зверху світле, сріблясте. Причиною цього відтінку є тонкий шар повітря, що міститься під прозорими крилами. Плаває на спині догори черевцем. Довжина тіла 14--16 мм. Час від часу хребтоплави спливають на поверхню води і виставляють назовні кінчик черевця для дихання. Живуть у стоячих і повільно текучих водоймах. Перезимовують дорослі клопи.Поширений скрізь. Хижак.Родина водомірки паличковидні (Палочковидные водомерки, Нydrometridae)Голова видовжена, вусики чотиричленикові, нитковидні, довші за голову. Хоботок короткий тричлениковий. Середньо- і задньогруди суцільні. Ноги тонкі і довгі, лапки тричленикові. Живуть на поверхні води. Хижаки.Водомірка звичайна (Водомерка обыкновенная, Hydrame-Іга stagnorum L.)Тіло тонке, чорно-бурого кольору. Голова витягнена вперед, вусики довгі, нитковидні. Ноги тонкі, довгі, бурувато-жовті. Надкрила із світлими борозенками. Довжина тіла 9--12 мм. Живуть на поверхні води, поблизу берегів. Перезимовують дорослі форми на березі під рослинними рештками. Поширена на південному заході України та в Криму. Хижак.Ряд Волохокрильці (ручейники, trіchoptera)Комахи з повним перетворенням. Невеликі або середнього розміру, близькі і подібні до метеликів. Голова з нитковидними вусиками, груди з двома парами складених дашком крил. Тулуб і крила вкриті волосками -- волохаті, звідки і походить їх назва.Личинки -- типові мешканці прісних водойм, хижі або рослиноїдні, з ротовим апаратом гризучого типу і трьома парами грудних ніг; дихають трахейними зябрами або крізь шкіру. Будують з рослинних чи мінеральних часток пересувні чохлики, або живуть у ходах під камінням та в грунті дна.На земній кулі відомо до 3000, в СНД-- близько 300, а на Україні -- кілька десятків видів.Волохокрилець великий (Ручейник большой, Phryganea grandis L.)Передні крила вкриті буруватою сіткою на блідому фоні, задні крила ясно-бурі. Звичайний в Україні вид.Волохокрилець лімнофіла ромбовидна (Ручейник лимнофила ромбовидная, Limnophilus rhombicus L.,)Увесь бурувато-жовтий. На жовтуватих передніх крилах є ясна ромбовидна вікончаста пляма. Звичайний на Поліссі та в Лісостепу.Волохокрилецьневронія (Ручейник неврония, Neuroma reticulata L.)Колір тіла і ніг чорно-бурий, крила ясно-бурі, з темно-бурим сітчастим рисунком. Довжина тіла 11--13 мм. Весняний вид. На Поліссі та в Лісостепу дуже часто зустрічається весною біля водойм.Волохокрилець лімнофіла темнокрила (Ручейник лимнофила темнокрилая, Limnophilus fuscicornis Ramb.)Колір тіла чорний, крила, особливо передні, чорнуваті. Довжина тіла 10--14 мм. Поширений на Поліссі та в Лісостепу, біля водойм.Ряд веснянки (веснянки, plecoptera)Вусики довгі, щетинковидні. Ротові органи гризучого типу, але у дорослих комах не функціонують. Передньогруди великі. Крил дві пари, перетинчасті, блискучі, прозорі, буруваті чи зеленуваті. Ноги тонкі.Амфібіонтні комахи, личинки яких розвиваються у воді: в швидкотекучих струмках, річках, поблизу яких літають або повзають по рослинах дорослі комахи. Німфи, подібно до дорослих, мають дві хвостові нитки.Веснянка зеленуватокрила (Веснянка зеленоватокрылая, Chloroperla grammatica Scop.)Забарвлення зеленувато-пальове. Голова з чорними очима і чорною підковоподібною плямою. Передньоспинка пальова чи жовта. Ноги пальові. Крила зеленуваті чи прозорі, з бурувато-зеленими жилками. Черевце зверху чорне, за винятком двох останніх (пальових) тергітів. Розмах крил 22--27 мм. Поширена по всій Україні. Живе біля річок і струмків. Фаза дорослої комахи буває у травні -- липні. Личинка лимонно-жовта.Веснянка велика (Веснянка большая, Perla maxima Scop)Забарвлення голови рудо-жовте, з двома бурими крапками спереду від очок. Вусики бурі. Передньоспинка темно-пальова, з чорним обідком. Середньо- і задньогруди бурі, їх краї жовтуваті. Крила довгі і широкі, далеко заходять за кінець черевця, ясно-жовтувато-бурі. Черевце жовтувато-буре, з двома жовтуватими хвостовими нитками. Розмах крил у самця 40--48 мм, самки 53--63 мм. Поширений на Поліссі та в Лісостепу . У Східних Карпатах трапляється нерідко на рослинах понад гірськими річками і струмками. Фаза дорослої комахи буває в травні--липні. Личинка завдовжки до ЗО мм, жовто-бура, з темними плямами.
Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое.
