Тропічні та субтропічні плодові рослини

Тропічні та субтропічні плодові рослини

ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1. ВИКОРИСТАННЯ СУБТРОПІЧНИХ ТА ТРОПІЧНИХ РОСЛИН ДЛЯ ВНУТРІШНЬОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ
• РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВИДІВ ТРОПІЧНИХ ТА СУБТРОПІЧНИХ ПЛОДОВИХ РОСЛИН: ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ТА ДОГЛЯДУ
• 2.1 Родина Рутові - Rutaceae
• 2.2 Родина Бромелієві - Bromeliaceae
• 2.3 Родина Гранатові - Punicaceae
• 2.4 Родина Пальми (арекові) - Palmae (Arecaceae)
• 2.5 Родина Шовковицеві - Moraceae
• 2.6 Родина Розоцвіті
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вічнозелена рослина. Квітне протягом року кілька разів. Квіти із запахом. Яскраво-жовті плоди утворюються головним чином на гілках не нижче за четвертий порядок. Плоди утворюються на коротких гілочках - плодушках. Доспілий плід може до двох років залишатися на рослині, міняючи забарвлення на зелене, і потім знову стає жовто-золотистим.

Кімнатні лимони в порівнянні з ґрунтовими мають більш тонку шкірку, менше насіння і більш ароматні.

Павлівський лимон. Тіневиносливе деревце заввишки 1,5-2,0 м. Плоди до 150 г вагою, але можуть бути і близько 500 г. Тонкошкірі і запашні. Цей лимон в кімнатних умовах легко розмножується вегетативним шляхом. Зі всіх відомих лимонів він найбільш пристосований до кімнатної культури.

Лимон Мейера. Відрізняється карликовістю і хорошим плодоношенням. Смак плодів більш кислий, ніж у інших сортів лимона, і його плоди вживають в їжу не дозрілими. Ремонтантна, скороспілість, рясність плодоношення лимона Мейера роблять його цікавим для кімнатної культури.

Новогрузинський лимон має ніжний сильний запах. Плоди майже без насіння. Плодоносити починає пізніше за Павлівський лимон. Квітне і плодоносить протягом цілого року (сорт ремонтантний). Дерева сильнорослі з розкидистою кроною і великою кількістю шпильок.

Дженоа. Слаборосле деревце без шпильок. Дуже урожайний сорт. Якість плодів вище, ніж у інших сортів. В році квітне кілька разів.

Лісбон. Сильноросле деревце з великою кількістю колючок. Сорт ремонтантний, добре переносить високу температуру.

Лимони вимогливі до світла і тепла. Бутонізація, цвітіння і зав'язування плодів краще всього відбуваються при середній температурі повітря і ґрунту + 15-18°C.

Взимку рекомендується містити в світлому холодному приміщенні (до 12°C). Відсутність холодної зимівлі може привести до того, що рослина не заплодоносить. Крім того, лимони досить чутливі до зміни клімату. Якщо виставити те, що плодоносить деревце на вулицю, то через різку зміну світлового дня і температурного режиму, він може скинути плоди і навіть листя, результатом зміни клімату може з'явитися і відсутність плодоношення на наступний рік.

Яскраве розсіяне світло. Буде добре біля східного і західного вікна. Притінення від прямого сонця потрібне весною і влітку в найжаркіший годинник. Лимон відноситися до рослин короткого світлового дня, тобто при дуже довгому світловому дні, вони йдуть в зростання, а плодоношення затягується.

Полив влітку і весною рясно 1-2 рази в день теплою водою, взимку поливання рідке і помірне - 1-2 рази на тиждень і теж теплою водою. Проте і взимку не можна допускати пересушування земляної грудки, оскільки це веде до скручування листя і опадання не тільки листя, але і плодів. З другого боку, не треба забувати, що від надлишку вологи рослини гинуть. Починаючи з жовтня полив скорочують. Щоб забезпечити дихання кореням і запобігти застою води в горщику, верхній шар землі у лимонів періодично розпушують.

Хоч би раз на місяць деревце лимона бажано поставити у ванну, прикрити поліетиленовою плівкою землю в горщику і обмити всю крону ватою з мильною піною. Тоді не доведеться проводити важку боротьбу з шкідниками. Не забути при цьому стовбурець деревця знизу перев'язати марлею або бинтом, щоб мильна вода вбиралася тканиною і не потрапляла в ґрунт.

Для того щоб від переміщення лимон не скинув листя, його слід повернути на те саме місце на підвіконні і в тому ж положенні щодо сторін світу. З цією метою на горщику слід наклеїти або нарисувати вертикально дві паралельні смужки, а на підвіконні мають бути такі ж дві горизонтальні смужки, які потрібно суміщати з вертикальними. Тоді будете впевнені, що напрямок світла на деревце не змінився.

Лимони регулярно обприскують в літній період, але якщо вони містяться взимку в приміщенні з центральним опалюванням, то обприскують і взимку. При вмісті в приміщенні з сухим повітрям лимони піддаються нападу шкідників (кліщів і щитівок). Оптимальна вологість повітря для лимонів 60-70%, звичайно це при температурі не вище 20°C.

Дуже важливим чинником вирощування сильних дерев є вчасне їх підживлення, яке здійснюють у період масового зав'язування плодів, тобто в травні-червні. Роблять це щодекадно розчином мінеральних солей (можна користуватися стандартними сумішами для квіткових рослин).Такі підживлення треба чергувати з поливанням розчином коров'яку (1:10). Від вересня до лютого підживлювати треба раз на місяць розчином меншої концентрації.

Розмноження. Розмножувати лимони можна насінням, щепленням та живцюванням. Вегетативний спосіб розмноження - запорука швидкого плодоношення. Вирощені з насіння рослини починають родити не раніше, ніж за 8- 10 років. Щоправда, прищеплювання сіянців на добру підщепу забезпечує одержання врожаю на 5-6-й рік.

Розмноження насінням. Висівати насіння лимонів можна практично за будь-якої пори року, краще свіжим, у горщечки 7 см у діаметрі, наповнені вологим річковим піском, або в пухку поживну та зволожену землесуміш на глибину 3-4 см. Через 3-4,5 тижня за рівномірної температури (20-22°С) насіння проростає. Коли на маленьких сіянцях, що досягли 7-8 см заввишки, з'являються 3-4 листки, рослини треба пересадити у горщечки діаметром 9 см із такою землесумішшю: дернова, листяна земля, перепрілий коров'як або парникова земля і пісок (1:1:1).

Щеплення. При бажанні прискорити плодоношення сіянця, через 2-3 тижні після пересаджування до нього можна прищепити живець культурного лимона, який уже плодоносить (якщо це відбувається влітку). Щеплення проводять з червня до кінця серпня, коли товщина сіянців біля кореневої шийки перевищить 7-8 мм, а кора легко Сіянці, або окулянти (до яких прищепили), висаджені до горщиків, потребують ретельного догляду. їх слід щодня поливати, притінювати від прямих сонячних променів та підживлювати (через 2- 3 тижні після щеплення або пересаджування).

Щеплення дворічних рослин. Прищеплювати можна й дворічні рослини у травні або серпні, коли в них настає черговий період інтенсивного росту. На зрізаному одно- або дворічному пагоні рослини, яка плодоносила, зрізують усі листки, залишаючи тільки черешки, в пазухах яких помітні вже розвинуті бруньки. Гострим ножем зрізують бруньку з частиною кори й деревини. Таке "вічко" обережно вставляють у наперед підготовлений Т-подібний розріз кори на підщепі. При цьому треба пильнувати, аби не вставити вічко вниз брунькою.

Щеплення щільно зав'язують тоненькою поліетиленової стрічкою так, аби брунька лишалася відкритою. Через 1-2 тижні черешок листка, котрий лишався біля бруньки, має відпасти. Це означає, що щеплення вдалося. На 3-4-й тиждень, коли брунька підщепи набубнявіє, пов'язку дещо послаблюють, але до цілковитого зрощення тканини її не знімають. Коли брунька розвинеться в паросток не менше 10 см завдовжки, пов'язку знімають, а всі пагони на 5-7 см вище щеплення зрізують. Місця зрізу замащують садовим варом або присипають подрібненим деревним вугіллям.

Живцювання, Для живцювання беруть молоді й визрілі пагони 4-5 мм завтовшки та 10-12 см завдовжки із 4-5 бруньками. Нижній зріз роблять навскіс через бруньку, а верхівку підрізають так, аби над брунькою лишалося 2-3 см. Нижні два листки зрізують, а 2-3 верхні лишають. Живці вкорінюють у піску в невеликих горщиках та накривають плівкою або склянкою за температури 22-24°С. Із появою корінців (звичайно через 2,5-3 тижні) живці можна висадити в поживну землесуміш. Там вони швидко ростуть і через 3-4 місяці досягають 25-30 см висоти.

У тісному посуді лимони ростуть дуже повільно, погано розвиваються й плодоносять. Одначе й завеликі горщики сприяють посиленому ростові пагонів і листків (жируванню), а тому й затримують плодоношення. Старіші рослини треба пересаджувати у землесуміш з більшим вмістом дернової землі.

Формування крони. Дуже важливим агротехнічним заходом, що стимулює плодоношення цитрусових, є правильне формування крони. Як правило, крана цитрусової рослини, яка вирощується в кімнаті, має бути майже кулеподібної форми з великою кількістю дрібних плодових пагонів, густо вкритих листками, та достатньою кількістю вегетативних пагонів.

У разі дотримання всіх агротехнічних правил догляду, вирощувані за кімнатних умов цитрусові, починають плодоносити на 4-5-й рік. Треба постійно пам'ятати, що на пагонах 1, 2 і 3-го порядків, жируючих та пагонах інтенсивного росту плодів ніколи не буває. Не бійтеся підрізувати ваш лимон, який пишно буяє . Плоди утворюються на пагонах нового приросту і тільки зрідка - на пагонах, які ростуть.

Після того, як рослина почала плодоносити, її обрізують щорічно. Перше обрізування роблять навесні, під час посиленого росту. Вирізують невеликі пагони, на яких були плоди, кінчики яких починають всихати, (вони, як правило, без листків), жируючі пагони, а також хворі, сухі, зламані гілочки або такі, що ростуть усередину крони, загущуючи її.

Крону, яка жирує, підрізують на 20-25 см для посиленого формування плодових гілочок, які дадуть урожай наступного року. Після підрізування на гілках виростає багато нових пагонів. На них треба залишати по 2-3 найсильніших та правильно розташованих.

Якщо рослина рясно цвіте й плодоносить, але не росте, то під час пуп'янкування необхідно обрізати кожен 2-3-й пагін на дві третини його довжини. Коротке обрізування зумовить появу нових пагонів, які наступного року плодоноситимуть. Довгі пагони, що мали плоди, підрізують так само коротко. Ознакою сильної, здорової рослини є одночасний ріст вегетативних пагонів, цвітіння та плодоношення.

Молоді лимонні дерева треба пересаджувати способом перевалювання, щорічно. Перевалювання не слід проводити, якщо корені у рослини ще не обплели земляну грудку. В цьому випадку достатньо змінити дренажний і верхній шари ґрунту в горщику.

Застосовують для озеленення середньо- і великогабаритних приміщень.

Апельсин - Citrus Chinensis (L.) Osb.

Батьківщина Східна Азія.

Період декоративності цілий рік

У кімнатних умовах апельсин - невелике вічнозелене дерево, виростає до 1-1,5 м і має густу красиву крону. Квітки одиночні або зібрані у невеличкі суцвіття, середнього розміру, білі, дуже ароматні. Листки середнього розміру, на кінці загострені, в основі мають заокруглену форму. Плоди круглої форми або овальні, з солодким м'якушем та тонкою шкіркою, оранжевого або золотистого кольору. Для вирощування у кімнатних умовах найкраще підходять сорти Гамлін, Корольок, Вашингтон-Навел.

Апельсин полюбляє сонячне і тепле місце. Рослина не переносить температури нижче 5°С. Оптимальною є температура 18-20°С. Зимою бажано освітлювати до 10-12годин. Для цього використовують люмінесцентні лампи. Літом потрібно притіняти від сонячних променів, бо можуть появитися опіки на листках, а коренева система буде сильно перегріватися. Без потреби деревце не слід переставляти з місця на місце, а щоб пагони росли рівномірно горщик періодично повертають на 5-10° навколо своєї осі.

Влітку апельсин щедро поливають, взимку полив скорочують, але треба уважно стежити, щоб грунт не пересихав. Кілька разів на день бажано обприскати водою. Раз в тиждень землю обережно рихлять.

Підживлюють апельсин раз на 10 років послідовно розведеними у воді коров'яком (1:10), настояним тиждень курячим послідом (1:20) і деревним попелом (1 чайна ложка на 1 л води). Велике значення для нормального росту апельсина має рН ґрунту якому він росте. З часом кислотність ґрунту може збільшуватися, що пригнічуватиме ріст рослини, тому час від часу апельсин підлужують крейдою з розрахунку 0,5 столової ложки на 1 кг землі.

Як кімнатну культуру апельсин можна виростити з насіння, а також укоріненням живців чи гілочок дерев у горщиках діаметром 15-20 см. Земляна суміш для вирощування цих рослин повинна складатися з дернової та листяної землі, перегною і дрібнозернистого піску у співвідношенні 2:1:1:1. Найлегше виростити апельсин з насіння, але такі рослини, хоч і будуть мати гарний вигляд, квітнути і плодоносити почнуть аж через 15-20 років. Для того, щоб пришвидшити плодоношення, потрібно на другий-третій рік прищепити до сіянців бруньку культурного сорту, що вже плодоносить. Щеплення або очкування проводять навесні, під час інтенсивного руху соку. Апельсин, який буде плодоносити, можна виростити і без щеплення - живцюванням. Для цього з плодоносного апельсина беруть молоду однорічну гілочку завдовжки 10 см і укорінюють її у добре зволоженому середньозернистому піску і присипають зверху деревним вугіллям. Гілочки обприскують водою з пульверизатора і накривають скляною банкою чи поліетиленовою плівкою. Через 3-4 тижні укорінений живець пересаджують для вирощування у горщик з земляною сумішшю. У перші вирощування апельсини доцільно пересаджувати щовесни, намагаючись не пошкодити кореневу систему. Старші рослини пересаджують раз на 3-4 роки.

Уражують апельсин червоні цитрусові кліщі, різні види щитівок. За несприятливих умов з'являються плямистість та сажкових гриб.

Добрим місцем для вирощування апельсина є кухня, але з електричною плитою, оскільки навіть невелика кількість газу у повітрі є згубною для рослини.

Ананас чубатий - Ananas comosus (L.) Merr. Рослина з сильно укороченим стеблом і розеткою жорсткого лінійного мечовидного листя. В дорослому стані досягає 1 м висотою і до 2 м в діаметрі. Листя сіро-зелене, сильно завужене до верхівки, з гострими шипами по краю, покриті суцільно лусками. Квітки рожево-фіолетові, густо спіральні розташовані в простих колосовидних суцвіттях, сидять в пазухах широких чашевидних приквітників. Після закінчення цвітіння утворюється компактне золотисто-жовте суцвіття, що нагадує шишку і що складається з безлічі зав'язей, зрощених з приквітниками і віссю суцвіття. При цьому головна вісь не припиняє ріст і на верхівці супліддя утворює кімнатній культурі вирощують декоративні ананаси, що мають красиве листя. Виведені декоративні ряболисті форми ананаса чубатого (із смугастим зелено-жовто-білим листям, з рожевим листям), що вимагають багато місця (з метровим розмахом листя), а також компактні сорти. Карликові декоративні ананаси утворюють невеликі розетки листя (діаметром близько 20 см); у карликового сорту Ananas nanus немає колючок на листі. Декоративний Ananas bracteatus відрізняється яскраво-червоними пучками приквітків над супліддями формується укорочений верхівковий пагін. Дозрівання супліддя продовжується 4,5-5 місяці.

Страницы: 1, 2