Родина Розов

Родина Розов

• Вступ 2
• Розділ 1. Основні підродини розоцвітих, їх характеристика 3
• 1.1 Підродина таволгові (spiraeoideae) 3
• 1.2 Підродина розові (rosoideae) 4
• 1.3 Підродина яблуневі (maloideae) 10
• 1.4 Підродина сливові (prunoideae) 14
• Розділ 2. Використання окремих представників родини в культурі та фітодизайні 18
• 2.1 Хеномелес - універсальний чагарник 18
• 2.2 Таволга 20
• 2.3 Цілюща сила вишуканих перстачів 22
• Висновок 26
• Список використаної літератури 27

Розові -- велика родина, яка налічує до 100 родів і 3000-3350 видів космополітного поширення, але переважно вони зростають в помірних і субтропічних областях північної півкулі; тільки представники родини Хризобаланових із зигоморфними квітками властиві тропікам південної півкулі.

Практичне значення родини дуже велике. До неї належать важливі плодові культури помірного клімату (яблуня, груша, айва), кісточкові (вишня, черешня, слива, абрикос, мигдаль, персик тощо), ягідні (малина, ожина, полуниці, суниці), декоративні (троянда, таволга, глід, горобина, черемха та ін.), лікарські (перстач, глід, родовик та ін.). В Україні -- 40 родів і 289 видів.

За типом квіток, характером квітколожа і плодів родину поділяють на сім підродин, з яких для флори України характерні представники тільки чотирьох: Таволгові, Розові, Яблуневі, Сливові, на характеристиці яких ми і зупинимося.

Мета роботи: дати еколого-ценотичну характеристику родини Розові.

Завдання роботи:

1) охарактеризувати основні підродини та роди Розових;

2) проаналізувати різноманітність представників Розових та їх використання у фітодизайні.

Таволгові найпримітивніші серед розових. Вони представлені 20 родами і приблизно 180 видами.

Квітки підматочкові; зав'язь верхня, розміщена на трохи вгнутому або плескуватому квітколожі; плід -- збірний з багатонасінних листянок, рідше коробочка. Більшість таволгових ростуть в горах у лісовому поясі і на відкритих ділянках, по кам'янистих осипах, схилах ущелин, берегах річок.

Рід Таволга (Spiraea) налічує близько 100 видів. Це декоративні кущі з білими, рожевими, червоними або карміновими квітками, зібраними в складні щитки, волоті або зонтики. Вони ростуть в областях із сухим (аридним) кліматом. В Україні найчастіше культивують такі види: т. середню (S. media), т. зарубчасту (S. crenata), т. звіробоєлисту (S. hypericifoJia), що мають білі квітки, зібрані в півзонтики або щитки, і рясно цвітуть весною: т. японську (S. lароnіса), яка має червоні або кармінові квітки, зібрані в щиткоподібні волоті і цвіте на початку літа; т. верболисту (S. salicifolia) і т. Дугласову (S. douglassii), що мають рожеві або червоні квітки, зібрані у волоті, і цвітуть влітку. Крім того, т. середня, т. зарубчаста та т. звіробоєлиста ростуть в Україні й дико. Всі види роду швидкорослі, світлолюбні, невибагливі до умов зростання. Розмножують їх живцями, відводками, поділом кущів, рідше насінням. Придатні для створення живих огорож, узлісь, груп і боскетів.

В садах і парках як декоративні розводять також екзохорду Альберта (Exochorda alberti), таволжник звичайний (Aruncus vulgaris), який зустрічається в Україні в садах, парках, в лісах та серед чагарників, частіше в Карпатах і Передкарпатті, а в Лісостепу спорадично та горобинник горобинолистий (Sorbaha sorbifolia) -- чагарник 2-3 м заввишки.

1.2 Підродина Розові (Rosoideae)

Включає до 50 родів і понад 1700 видів і є найбільшою підродиною в родині.

Квітки навколоматочкові; квітколоже вгнуте, опукле або плескувате, часто зростається з основою чашечки, м'ясисте аби соковите: зав'язь верхня чи напівнижня: плоди здебільшого збірні, складаються з однонасінних нерозкрнвних сім'янок, кістянок, листянок або горішків.

Рід Шипшина, або троянда (Rosa) -- великий і дуже поліморфний рід: у природі шипшини легко схрещуються, даючи гібриди і форми різного таксономічного значення. Всього у флорі України є понад 80 видів шипшин і ряд природних гібридів. Колючі кущі з непарноперистими листками. Квітколоже бокалоподібне. м'ясисте, зрослося з основою чашопистків; плід -- несправжня багатосім'янка. Дикорослі види шипшини мають, як правило, немахрові квітки з п'ятьма забарвленими пелюстками. Плоди шипшини містять аскорбінову кислоту (вітамін С) і є цінною сировиною для вироблення її в промислових масштабах.

Дуже поліморфним видом, досить поширеним в Україні, є ні. собача (R. сапіпа), що росте повсюди на узліссях, схилах і серед кущів.

Троянди мають велике значення в декоративному садівництві. Квітка троянди неперевершена за своєю красою і ніжним ароматом. Нині відомо понад 10 000 сортів троянд і асортимент їх щороку росте. Майже всі культурні сорти троянд (махрові або напівмахрові) виведено від небагатьох. [ііких видів шляхом схрещування їх між собою і з культурними формами методами багатовікової селекції.

Дуже цінну трояндову олію одержують з пелюсток так званої троянди дамаської (R. damascena), яку здавна культивують у Болгарії. її вирощують також в Україні (в Криму), в Молдові і на Кавказі.

Рід Малина, ожина (Rubus) великий (понад 650 видів) і дуже поліморфний рід. Це переважно колючі кущі або Загаторічники. поширені в помірних і холодних областях північної півкулі і в гірських районах субтропіків. Нерідко утворюють (особливо в гірських лісах) непрохідні хащі. В Україні росте 39 видів роду Rubus. Поміж видів цього ролу найбільше значення має малина (R. idaeus). Багаторічні трав'янисті рослини, напівчагарники або чагарники з однорічними, прямостоячими або дуговидно-вигнутими неплідними пагонами (туріонами) і дворічними (у видів, ще; ростуть в Україні) здерев'янілими, прямостоячими або простягнутими стеблами, більш-менш густо вкритими шипами і щетинками: в перший рік стебла неплідні, на них розвиваються лише листки, а на другий рік утворюються плодоносні гілочки. Листки черешкові, з прилистками, складні, з трьох-п'яти листочків, рідше прості, цілісні або більш-менш топатеві. Квітки поодинокі або частіше в простих чи складних китицевидних суцвіттях (дихазіях), маточково-тичинкові, зрідка маточкові і тичинкові й однодомні. Гіпантій плоский або лійковидний. Чашолистків і пелюсток по чотири (п'ять), зрідка шість-вісім, чашолистки залишаються біля плодів Квітколоже опукле. Тичинок і маточок багато Зав'язь одногнізда, стовпчик коротенький, нитковидний, бічний (відходить біля верхівки зав'язі), приймочка проста Плід -- збірна, звичайно соковита кістянка, складена з кістяночок. котрі біля основи зрослі між собою, рідше вільні Росте дико і в культурі майже по всій Україні. її солод/л. ароматні плоди споживають у свіжому і переробленому вигляді; сухі плоди -- чудовий потогінний засіб, який широко використовують у народній медицині.

У лісах і чагарниках (найчастіше на вогких місцях) утворюють часом зарості різні види ожин, особливо мімоза (R. caesius). Це дуже колючий кущ із чорними їстівними плодами. У світлохвойних лісах України і всієї Євразії поширені костяниця (R. saxatilis) з червоними плодами. На сфагнових болотах на півночі аж до Полярного кола росте морошка (R. chamaemorus) -- багаторічна рослина зі смачними жовтими плодами збірними кістянками.

Рід Суниці (Fragaha). Рослини багаторічні, трав'янисті, однодомні, рідше дводомні, з розгалуженим кореневищем, яке утворює розетку довгочерешкових, трійчастих прикореневих листків і надземні повзучі стерильні пагони, котрі вкорінюються у вузлах і дають нові розетки. Квітконосні стебла прямостоячі, лише під суцвіттям з кількома невеликими суцільними або також трійчастими листками, часом необлистнені. Квітки маточково-гичинкові, рідше маточкові і тичинкові, у верхівкових, щитковидних суцвіттях. Чашечка п'ятилиста, зросла з п'ятьма листочками підчаші, дрібнішими за чашолистки. Пелюсток п'ять, білих або жовтувато-білих. Тичинок і стовчиків багато (відповідно до кількості плодолистків). Квітколоже опукле, при достиганні плодів розростається в червоний або рожевий соковитий, м'ясистий, несправжній плід, у заглибленнях якого розміщені численні , дрібні, горішковидні сім'янки. Несправжні плоди всіх видів роду соковиті, солодкі. У дикому стані в пісках і чагарниках ростуть с. лісові (F. vesca) з червоними плодами і с. мускусні (F. moschata) з рожевими і зеленуватими плодами. По трав'янистих схилах балок і в чагарниках ростуть с. зелені, або полуниці (F. viridis) з жовтувато-білими, рідше рожевими "плодами". Всі культурні сорти полуниць виникли внаслідок гібридизації с. віргінської (F. virginiana) і с. чилійської (F. chiloensis). Вони об'єднані тепер в один збірний вид -- с. садові (F. ananassa) з численними сортами. "Плоди" суниць мають високі смакові якості, містять вітамін С, фосфор, залізо і широко вживаються у свіжому та переробленому вигляді.

Рід Перстач (Potentilla). Багаторічні, дворічні її однорічні рослини, або дрібні напівчагарники з прямостоячими, висхідними або повзучими стеблами. Листки пальчасто-роздільні, перисті або трійчасті з прилистками, прирослими до черешка. Квітки поодинокі або в суцвіттях. Гіпантій плоский чи злегка ввігнутий. Чашечка роздільна, блюдцевидна або майже плоска, з підчашею; листочків підчаші, чашолистків і пелюсток по п'ять, рідко по чотири. Пелюстки жовті, рідше білі або рожеві. Тичинок 10-30. Маточки численні, сидять на півкулястому або майже конічному, волосистому квітколожі: стовпчики бічні. Вони складається з 10-80 горішковидних сім'янок. Рід налічу понад 300 видів, з них в Україні росте 41 вид перстачу.

На вологих місцях, по берегах водойм досить поширений п. гусячий, або гусячі лапки (P. anseriim) зі сланким стеблом і яскраво-жовтими великими квітками. На луках і схилах росте п. сріблястий (P. argentea) з висхідними стеблам:: сріблясто-білими знизу листками і дрібними жовтими квітками (рис. 347). В лісах і по чагарниках зустрічається п. білий (P. аlbii) з красивими білими квітками, а також н. прямостоячий, або калган (P. erecta) з чотирма жовтими пелюстками. Обидва останні види є цінними лікарськими рослинами.

Рід Приворотень (Alchemilki) є дуже поліморфним. Багаторічні трави з товстим горизонтальним, здебільшого повзучим кореневищем, густо вкритим рештками прилистків та черешків. Листки зібрані в розетку, довгочерешкові, пальчасто-лопатеві, пальчасто-роздільні або пальчасто-розсічені, по краю зубчасті, з прирослими до черешка великими прилистками. Квітки на ніжках, невеликі, маточково-тичинкові, зібрані в більш-менш щільні клубочки, розміщені на кінцях гілочок у вигляді щитковидного суцвіття. Квітки з дзвониковидним або кулястим гіпантієм і простою чашечковидною оцвітиною з чотирьох зовнішніх і чотирьох внутрішніх листочків (тобто після зникнення віночка збереглася лише чашечка з підчашею). По краю гіпантія розвинуте залозисте кільце (диск). Тичинок чотири. Маточка одна, захована в глибині гіпантія, з нитковидним стовпчиком, який відходить від основи зав'язі. Плід - горішок, захований в гіпантій. В Україні росте 30 видів приворотня. Всі вони добрі кормові трави. Свого часу майже всі багаторічні приворотні, що ростуть в Україні, відносили до збірного виду п. звичайний (A. vulgaris). але критичний перегляд роду С.В. Юзепчуком показав, що лише в Криму росте 20 видів цього раніше збірного виду.

Рід Парило (Agrimonia). Багаторічні трав'янисті рослини з шерстисто-опушеними та більш-менш залозистими прямостоячими стеблами, черговими переривчасто-непарнопернстими листками і видовженими китицевидними або переривчасто-колосовидними суцвіттями на верхівці стебла. Квітки на коротеньких квітконіжках, з двома трьома роздільними приквітками, маточково-тичинкові. Гіпантії дзвониковидні. твердіючі, на поверхні з десятьма борозенками, вгорі під чашечкою з багаторяднпм колом шипиків, спочатку м'яких, потім твердих, а на верхівці гачковидно зігнутих. Чашечка з п'яти чашолистків, які після цвітіння зближуються, залишаючись біля плодів. Віночок з п'яти вільних жовтих пелюсток. Тичинок від п'ятії і більше, вони прикріплюються до залозистого тільця на вершині гіпантія. Маточок дві, вони сховані в глибині гіпантія. Стовпчиків два. приймочки нирковидні. Плід -- горішок, занурений в твердіючий шипуватий гіпантій. Плоди з гіпантієм порівняно невеликі, спочатку прямостоячі, згодом відхиляються донизу. В Україні росте чотири види парила, з яких найпоширеніший -- п. звичайне (A. eupatoria). Це трав'янистий багаторічник заввишки 30-80 см. який росте на відкритих місцях, у степах і на узліссях по всій Україні. Лікарська рослина. Має приємний запах. Висушені листки, заварені окропом, надають "чаю" червоного кольору.

Рід Вовче тіло (Соїтігшп). Трав'янисті багаторічники або напівчагарники з довгим повзучим кореневищем і перистими листками. Квітки зібрані в щитковидні суцвіття. Гіпантій плоский або злегка ввігнутий. Чашолистків п'ять, вони більші від листочків підчаші. Пелюстки коротші від чашолистків або такої ж довжини. Квітколоже напівкулясте, біля плода розростається і видовжується, губчасте, але несоковите. Плід -- багатогорішок. В Україні росте лише один вид -- в. т. болотне (С paJusrre).

Рід Гравілат (Geuni). Трав'янисті багаторічники. Прикореневі листки переривчасті, ліровидні. з великим кінцевим сегментом, стеблові -- трійчасті або ірироздільні. Квітки поодинокі чи зібрані в пухкі щитковидні суцвіття. Гіпантій блюдцевидний або дзвониковидний. Чашечка з п'яти чашолистків з п'ятьма листочками підчаші. Пелюсток п'ять. Тичинок і маточок багато. Кожна маточка закінчується довгим стовпчиком, складеним з двох члеників. Квітколоже до часу цвітіння дуже видовжується. Плід -- багатогорішок: плодики з довгим, крючковидно зігнутим на кінці носиком із нижнього членика стовпчика. В Україні росте три види гравілату. Зокрема, на засмічених місцях, у світлих лісах і чагарниках по всій Україні росте г.міський -- трав'янистий багаторічник заввишки 40-60 см. з великими прилистками і ясно-жовтими квітками. Цвіте в червні-серпні. На вогких луках, у вільшняках, на болотистих місцях в більшій частіші України, крім Степу і Криму, росте г. річковий (G. rivale) -- лікарська рослина з дрібними прилистками і блідо-жовтими пелюстками з оранжево-червоними жилками.

Рід Родовик (Sanguisorba). Багаторічні трави або напівчагарники з перистими листками. Квітки тільки маточково-тичннкові чи маточково-тичинкові і маточкові, зібрані в густе головчасте або колосовидне суцвіття. Гіпантій бокаловидний. Оцвітина з чотирьох пелюстковидних чашолистків, які опадають при дозрівання плодів. Тичинок чотири довгих, прикріплених до потовщеного краю гіпантія. В Україні росте лише один вид -- р. лікарський (S. officinalis). Це -- гола трав'яниста багаторічна рослина заввишки 50-150 см. Листки непарноперисті з 7-17 листочками до самої основи пилчасто-зубчастимн. Зверху темно-зеленими, блискучими, зісподу сизуватими, матовими. Росте на луках та узліссях в більшій частині України.

Рід Гадючник (Filipendula). Великі багаторічні трави з підземним коротким або довгим кореневищем і переривчасто-перисто-розсіченими або надрізаними (рідше пальчастими чи цілісними) листками з великими прилистками, які зрослися з черешками. Численні дрібні маточково-тичннкові квітки зібрані в щитовидно-волотевидне суцвіття, з нерівними гілками.

Квітки маточково-тпчинкові. Чашечка з п'яти-шести чашолистків, без підчаші. Пелюстки білі, рожеві або червоні; кількість їх дорівнює кількості чашолистків. Тичинок 20-40. Маточок 5-15. Плід -- багатогорішок або багатолистянка. В Україні росте два види гадючника.

Це г. звичайний (F. vulguris) -- заввишки 20 60 см. який трапляється на узліссях, схилах балок, сухих луках по всій Україні, крім Карпат, спорадично. Харчова, кормова, медоносна, лікарська, дубильна і декоративна рослина. Цвіте в червні-липні.

На вологих луках, серед чагарників, на узліссях, біля водойм майже в усій Україні (крім півдня Степу) росте г. оголений (F. denudata) -- багаторічник заввишки 50-120 см. Харчова, вітамінна, медоносна, лікарська і дубильна рослина. Цвіте в червні-липні.

В підродині 23 роди і близько 600 видів, що ростуть в помірній і субтропічній зонах північної півкулі.

Квітки надматочкові; зав'язь нижня, з двох-п'яти плодолистків, що зростаються зі стінками увігнутого квітколожа: плід ягодоподібний (яблуко). В цілому серед яблуневих переважають гірські рослини.

Рід Груша (Pyrus). Дерева або великі кущі, в яких частина коротких гілочок перетворилася на колючки; з черговими, суцільними, цілокраїми, пилчастими або зубчастими, дуже рідко перистими листками і рано опадаючими прилистками. Квітки великі, маточково-тичпнкові. у щитковидних суцвіттях, розміщених на кінцях вкорочених пагонів. Чашечка з п'яти ірикутннх листочків. Пелюсток п'ять. Тичинок 20-50. Зав'язь п'ятигнізда, з п'яти плодолистків. Стовпчиків п'ять, вільних. Плід несправжній, грушовиднийнай або у диких - частіше округлий, соковитий, з великою кількістю кам'янистих клітин у м'якуші. Відомо близько 20 видів груш у дикому стані; особливо багато їх на Кавказі і в горах Середньої Азії. В Україні є 2 види, в лісах і байраках майже повсюди росте г. звичайна (P. communis), яка є доброю підщепою для культурних сортів, об'єднаних під загальною назвою г. домашня (P. domestica). Світовий асортимент налічує понад 1000 культурних сортів груші. Після яблуні у нас груша -- найважливіша плодова рослина. Історія її культури також заходить у глиб віків. Ще Теофраст розрізняв дикі і культурні сорти груші, а стародавні елліни вже були обізнані з її щепленням. Груша згадується в творах таких стародавніх письменників, як Катон, Пліній Старший. Колумелла та ін. За смаковими якостями найкращі сорти груш не поступаються перед яблуками. Хоча вміст цукрів у них менший (7-13%). ніж у яблук, однак плоди їх здаються солодшими, бо містять значно менше кислот.

Рід Яблуня (MaJus). Дерева, рідше великі кущі без колючок з черговими, черешковими, суцільними або лопатевими листками і рано опадаючими прилистками. Квітки маточково-тичинкові, білі, рожеві або червоні, в щитковидних або зонтиковидних суцвіттях. Чашолистків і пелюсток по п'ять. Тичинок 20-50. Зав'язь нижня, п'ятигнізда, кожне гніздо з двома насінними зачатками, з яких розвиваються насінини з темно-коричневою оболонкою. Стовпчиків п'ять, при основі зрослих, рідше майже вільних, здебільшого волосистих. Плід несправжній (яблуко), соковитий, найчастіше кулястий, на кінцях вгнутий, м'якуш без кам'янистих клітин У дикому стані відомо понад 30 видів яблунь, поширених переважно в помірній зоні північної півкулі. В Україні в лісах ростуть я. лісова (М sylvestris) та я. рання (М ртесох). Перша -- це дерево до 10 м заввишки, з неопушеними в дорослому стані листками, друга -- деревце до 5 м заввишки, з пухнастими знизу листками. У культурі відомо понад 10 000 сортів яблуні; асортимент їх увесь час розширюється. Більшість культурних сортів яблуні, відомих у світовому асортименті, об'єднується в збірний (комплексний) культигенний вид -- я. домашня (М domestjca), що має складне гібридне походження. Яблуня найважливіша в світі плодова культура для помірної кліматичної зони. Такою ж вона є і для України.

Яблуня -- давня і важлива плодова культура багатьох країн світу. Вже за 5 ст. до н. є. стародавні мешканці пониззя Дніпра (геродотові «скіфи-орачі» і «скіфи-хлібороби») мали сади, в яких росли яблуні. В Київській Русі, як свідчить літопис, яблуня з'явилася в XI ст. в монастирських садах. В ті часи її плоди називались помонами. В Україні є понад 100 сортів яблуні.

Рід Айва (Cydoma). Дерева або чагарники заввишки 1-8 м. Рослини з тонкою голою корою на стовбурі і старих гілках та шерстисто-повстистими плодими пагонами. Листки суцільні, прості, яйцевидні або овальні, 2.5-7 (10) см завдовжки, 2-5 (7,5) см завширшки, зверху голі, темно-зелені, зісподу -- сірувато-повстисті, на коротких черешках. Квітки великі, маточково-тичинкові, поодинокі на кінцях численних бокових, доверху облиствлених гілок. Чашолистків п'ять, густоопушених, залишаються при плодах. Пелюсток п'ять, 20-35 мм завдовжки, білих або блідо-рожевих. Тичинок 20. Стовпчиків п'ять. Плоди великі, кулясті або грушовидні, у молодому стані повстисті, стиглі -- голі, жовті, часом збоку червонуваті, на смак терпкі, пахучі. Культивується один вид -- А. довгаста (С oblonga) -- деревце або високий кущ до 5 м заввишки, з цілокраїми округлими листками, знизу білоповстистими; квітки поодинокі, великі, блідо-рожеві: плоди грушоподібні або кулясті, великі, дуже запашні, з кам'янистими клітинами. Походить айва з Кавказу та Середньої Азії. Культивується в Криму, на Кавказі, в Молдові; витримує кліматичні умови Києва, але дає дрібніші плоди, ніж на півдні. В древності в країнах Середземномор'я айва вважалася символом любові і родючості і була присвячена Венері. Вважають, що "яблуко роздору", яке вручив Паріс найпрекраснішій з трьох богинь, було не чим іншим, як запашним плодом айви, плоди якої досягають значних розмірів.

Досить декоративним є хеномелес японський (Chaenomeles speciosa) -- кущ до 2 м заввишки, зі шкірястими темно-зеленими листками і яскраво-червоними квітками, що рясно розвиваються рано навесні. В Україні її вирощують у садах і парках, а також на присадибних ділянках і іноді називають "айвою японською".

Рід Глід (Crataegus) -- колючі кущі чи деревця; квітки білі або рожеві, у складних щитках; плоди відносно дрібні, з однією-п'ятьма кісточками, червоні або чорні. Рід налічує до 200 видів, з яких переважна більшість в західній півкулі: в Україні є 26 видів у дикому стані, з них понад 20 видів випробувано в культурі. Види глоду невибагливі до ґрунту, добре витримують стриження та обрізування. Досить звичайні в лісах України г. український (С. исгашса), г. неснравжньо-кривостовпчиковий (С. pseudokyrtostyla), а в Криму -- г. одно-маточковий (С. monogyna).

Рід Горобина (Sorbus) -- дерева або кущі з перистими або простими листками, квітки зібрані в щиткоподібні суцвіття; плоди кулясті чи овальні, червоні або коричневі. Близько 100 її видів росте в районах з помірним кліматом у північній півкулі. В Україні є вісім видів, серед яких найбільш поширена г. звичайна (S. аисирагіа) з яскраво-червоними плодами. На Поділлі і в Карпатах росте берека (S. torminalis) -- красиве високе дерево з дуже цінною деревиною і буро-жовтнми плодами. В парках і садах, а також у гірських лісах Криму трапляється г. домашня (S. domestica) -- дерево з великими грушоподібними або кулястими їстівними плодами. Тут же росте кілька близьких між собою кущових видів горобини -- г. кримська (S. taurica), г. грецька (S. graeca) та ін.

Страницы: 1, 2