Диплом: Споживчий кредит

тільки в тому випадку, якщо клієнт не в змозі розплатитися з банком.

Отримання забезпечення – не є метою кредитування. Щоб перевірити здатність

клієнта розрахуватися з банком, працівник банку повинен: підрахувати розмір

платежу з урахуванням процентів і отримати підтвердження того, що джерело для

погашення позики є достатнім.

Страхування ризику неповернення кредиту. Забезпечення є ще одним предметом

обговорення при розгляді запиту про надання кредиту. Працівник кредитного

відділу повинен мати на увазі, що забезпечення має вартість, яка може

коливатися (наприклад акції), то існує ймовірність зменшення його ціни за той

проміжок часу, на який виданий кредит. Існує безумовне правило, згідно якого

вартість забезпечення повинна перевищувати розмір кредита на стільки, що,

якщо його вартість зменшиться, коштів, які залишилися від реалізації, повинно

вистачити на погашення заборгованості.

Нерухомість часто розглядається як добре забезпечення, однак ціна на неї

також може коливатися. Навіть в умовах стабільного ринку, іноді доводиться

зменшувати ціну товару, для того щоб прискорити його продаж. При продажі

нерухомості банк несе торгові витрати. Якщо ж продаж забезпечення займе

багато часу, це потягне за собою додаткові скриті витрати, оскільки банк не

отримує прибуток з тих коштів, які були вкладені в забезпечення.

Важливо розуміти, що працівник кредитного відділу прирозгляді заявки повинен

проявляти такт і гнучкість. Однак це не означає, що він повинен йти на

поступки клієнту. Він повинен приймати рішення в інтересах банку, намагатися

видобути прибуток для банку. Він є професійним фінансовим радником, найнятим

для вирішення комерційних питань, і не повинен приймати половинчатих рішень.

Заявку на кредит необхідно розглядати з урахуванням її достоїнств та

недоліків. Якщо вона не є приємлемою, потрібно пояснити клієнту обставини

відмови і що, на думку банку, потрібно зробити для того, щоб банк змінив своє

рішення.

На підставі проведеного аналізу кількісних (системи показників в динаміці) та

якісних факторів (основний вид діяльності та форма власності) визначається

клас надійності позичальника:

Клас А – (стандартний кредит) позичальник має здоровий фінансовий стан та

достатні джерела доходів (постійну роботу, доходи від цінних паперів та ін.)

для обслуговування боргу протягом терміну дії кредитної угоди; виконуються всі

умови кредитного договору та вимоги банку щодо надання фінансової та іншої

інформації.

Вся документація стосовно застави повна і має позовну силу. Вартість застави

дозволяє погасити борг по кредиту та відсотки на умовах примусового продажу

(протягом трьох місяців від дати вилучення), враховуючи витрати на вилучення

та продаж, нестабільність цін.

Клас Б – (під контролем) фінансовий стан позичальника добрий або дуже

добрий, але немає можливості підтримувати його на цьому рівні протягом

тривалого часу (зміна місця роботи позичальника, що привело до зменшення його

доходів, зменшеннядоходів від володіння цінними паперами). Позичальник не

завжди відвертий у стосунках з банком щодо пояснення фінансового стану, іноді

надається недостовірна інформація. Кредит використаний за цільовим призначеням

та виконуються всі умови кредитного договору.

Вся документація стосовно застави повна і має позовну силу. Вартість застави

покриває основну суму боргу по кредиту і відсотках, в разі примусового

продажу (протягом трьох місяців від дати вилучення) враховуючи витрати на

вилучення та продаж, нестабільність цін.

Клас В – (субстандартний кредит) фінансова діяльність задовільна, але

спостерігається чітка тенденція до погіршення (зміна місця роботи, хвороба

позичальника або членів сім`ї та інше). Невиконання умов кредитного договору

(несвоєчасна сплата процентів, використання кредитних коштів не за цільовим

призначенням, невиконання умов щодо належного зберігання заставленого майна та

інше).Позичальник несвоєчасно надає інформацію банку про фінансовий стан, або

відмовляється надати її взагалі. Вся документація стосовно застави повна і має

позовну силу. Проте вартість застави не може покрити основну суму боргу по

кредиту і відсотків в разі примусового продажу (протягом трьох місяців від дати

вилучення), враховуючи витрати на вилучення та продаж, нестабільність цін.

Клас Д, Г – (сумнівний, безнадійний кредити) фінансовий стан позичальника

незадовільний (втрата місця роботи, відсутні джерела погашення позики, втрата

застави). Невиконання умов кредитного договору (припинення сплати відсотків,

використання кредиту не за цільовим призначенням, невиконання умов щодо

належного зберігання заставленого майна та інше). Позичальник залишив Україну

або його місцеперебування невідоме. Застави немає або документи по оформленню

застави не мають позовної сили.

Потрібно уникати кредитів наступних видів: бланкові кредити; позик під

гарантію; позик, які забезпечені неліквідним майном або майном поручителя,

повне право якого викликає сумнів; позик для закупівлі нерухомості з метою її

перепродажу.

З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту

кредиторів і вкладників комерційних банків та відповідно до статті 24 Закону

України “Про банки і банківську діяльність” Наіональним банком України було

встановлено порядок формування та використання резерву для відшкодування

можливих втрат за кредитними операціями банків.

При класифікації за ступенями ризику і віднесенні до груп, за якими

розраховується резерв за врахованими векселями, факторингом, гарантіями,

враховується тільки строк погашення позичальником простроченої

заборгованості, а саме:

стандартна – заборгованість, за якою строк погашення чи повернення,

передбачений договірними умовами, ще не настав;

сумнівна – заборгованість за опротестованими векселями зі строком прострочки

не більше 30 днів; заборгованість за факториноговими операціями (за основним

боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаченими) гарантіями банком

становить не більше 90 днів після настання строку платежу, передбаченого

договірними умовами;

безнадійна – заборгованість за опротестованими векселями зі строком

прострочки не більше 30 днів; заборгованість за факторинговими операціями

(основним боргом, чи черговим платежом) та за гарантіями, виконаними

(сплаченими) банком, за якими клієнт не виконав своїх зобов`язань зі строком

більше 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними

умовами.

На підставі класифікації позик комерційний банк створює резерв щодо кожної

групи кредитів. Резерв має бути сформований у повному обсязі відповідно до

сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого

рівня резерву:

- стандартні кредити – рівень резерву складає 2% ;

- кредити під контролем – рівень резерву складає 5%;

- субстандартні кредити – рівень резерву 20%;

- сумнівні кредити – рівень резерву 50%;

- безнадійні кредити – рівень резерву 100% [4-, с.9].

Наведемо приклад аналізу кредитоспроможності клієнта комерційним банком

(Черкаської філії АТ “Укрінбанк”). До банку зверyлась приватна особа яка має

наступні фінансові характеристики згідно даних таблиці 6.

Табл. 6.

Платіжний щомісячний баланс сім`ї

(усередненні показники за останні 3 місяці)

Фінансові характеристики	грн.
Заробітна плата (сім`ї)	1300
Соціальні виплати (пенсії, допомоги, аліменти і т.ін.)	–
Дивіденди по акціям, цін. паперам, депоз. вкладам	–
Прибутки від додаткового заробітку	200
Видатки на комунальні послуги	70
Видатки на життєво необхідні потреби	300
Витрати на освіту, витрати на відпочинок	–
Видатки на інше	200
Аліменти	–

Інші характеристики клієнта, в тому числі і соціальні, проаналізовані за

даними заявки на отримання кредиту /додаток 1/ та за даними техніко-

економічного обгрунтування повернення кредиту /додаток 2/.

Подані клієнтом дані були перевірені банком і відповідають дійсності.

На основі наведених характеристик соціального та фінансового стану клієнта, а

також оцінки фінансового стану, яка проводилась по поручителю (поручитель –

юридична особа, яка має розрахунковий рахунок в установі Черкаської філії АТ

“Укрінбанк”). Банк робить висновок, що позичальник має здоровий фінансовий

стан та достатні джерела доходів (постійну роботу, доходи від додаткового

заробітку та ін.) для обслуговування боргу протягом терміну дії кредитної

угоди.

Банком проводиться розрахунок суми боргу, яку повинен сплатити клієнт за час

дії кредитної угоди установі банку (основний борг + відсотки за користування

кредитом). За кредитною угодою банк надає кредит в розмірі, обумовленої суми

6000 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок) за відсотковою ставкою 60%.

За умовами кредитного договору погашення заборгованості проводиться

позичальником у вигляді щомісячних внесків до установи банку. За рахунок

внесків відбувається погашення рівними частками суми боргу та відсотків за

коритування кредитом.

При погашенні основої суми кредиту рівними частками, суму виплачених

процентів можна визначити за формулою:

І =Dgnp +1

p 2

де I – сума виплачених відсотків;

D – сума кредиту;

n – кількість років;

p – кількість платежів на рік;

g – річна ставка відсотків по кредиту.

Сума боргу, яку потрібно буде сплатити позичальнику можна визначити за формулою:

S = D + I,

де S – загальна сума боргу.

А розмір щомісячного внеску становитиме:

R = S

np,

де R – розмір щомісячного внеску.

В даному випадку сума виплачених процентів за користування кредитом складає:

І =6000 * 0,6*12 +1= 1950 (грн.)

12 2

Сума боргу буде становити: 7950 грн. Розмір щомісячного внеску дорівнює

(7950/12) 662,5 грн.

Якщо сума, що вноситься позичальником буде недостатньою для погашення

визначеної щомісячної суми кредиту і нарахованих відсотків, то в першу чергу

установою банку будуть погашатися відсотки за користування кредитом, а сума

що залишилась буде направлятися на погашення основного боргу.

Кредитний працівник розраховує коефіцієнт кредитоспроможності фізичної особи

за формулою:

К кс = Сума місячного платежу ≤ 0,24;

Сума місячного доходу

В даному випадку цей коєфіцієнт становитиме:

К кс = __662,5 грн___ ≤ 0,44;

1500 грн.

Також кредитний працівник розраховує питому вагу витрат клієнта до його

місячного доходу:

Питома вага = Сума місячного платежу + Сума

витрат Сума місячного доходу

В даному випадку питома вага витрат буде дорівнювати:

Питома вага = 662,5грн. + __570грн._____ ≤ 0,8.

1500грн.

За даними вищенаведених розрахунків можна зробити висновок, що у позичальника

досить високий коефіцієнт кредитоспроможності (0,44), а також питома вага

витрат клієнта до його місячного доходу, цей показник складає 0,8.

2.2. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ

Будь-яка кредитна операція оформлюється установою банку документально. Кожним

комерційним банком розробляються бланки документів, для оформлення та

надання кредиту, які є специфічними для даної установи банку, на основі

Положення НБУ “Про кредитування”.

Розглянемо документальне оформлення споживчого кредиту на прикладі ЧФ АТ

“Укрінбанк” та ЧФ КБ “Приватбанк”.

Для отримання споживчого кредиту позичальник подає до ЧФ КБ “Приватбанк”

наступні документи:

1.Заявку на отримання кредиту.

2.Техніко-економічне обгрунтування використання кредитних коштів (при умові

довгострокового кредитування).

3.Застава квартири ( житлового будинку) фізичною особою:

– заяву від клієнта;

– документ, який підтверджує право власності (договір купівлі-продажу,

договір дарування або інший документ);

– технічний паспорт;

– справка-характеристика (з печаткою БТІ);

– реєстраційне свідоцтво (з печаткою БТІ);

– довідка з держ.нотаріальної контори про те, що заборон на дане майно

не має;

– страховий поліс на користь банку;

– рішення опікунської ради (якщо прописані неповнолітні діти);

– згода чоловіка (дружини) на передачу майна в заставу (нотаріально

завірена) або особиста присутність при заключенні договора застави;

– якщо один з власників помер, необхідно представити нотаріусу

свідоцтво про смерть.

4.Застава транспортних засобів фізичною особою:

– заява від клієнта;

– технічний паспорт на транспортний засіб з віміткою ДАІ про

проходження технічного огляду;

– довідка з держ.нотаріальної контори про те, що заборони на даний

транспортний засіб не має;

– згода чоловіка (дружини), завірена нотаріально, на передачу

транспортного засоба в заставу, або особиста присутність при заключенні

договора застави (якщо один з власників помер, необхідно предоставити

свідоцтво про смерть).

Якщо застава надається юридичною особою то до вищеперелічених документів

подається протокол зборів засновників про згоду на передачу майна під

заставу, інвентарна картка на об`єкт а також статут підприємства.

Якщо це застава товару (виробником) то подаються:

– заява від клієнта;

– протокол зборів засновників (акціонерів) про згоду на передачу товара

в заставу (з вкзанням кількості і ціни товару);

– складська довідка;

– страховий поліс на заставлений товар, який оформлено на коритсь банку;

– сертифікат якості;

– статут підприємства.

Застава основних засобів державним підприємством:

– заява від клієнта;

– інвентарні картки на об`єкт;

– рішення фонду держмайна та органу правління (міністерство, відомство)

(при умові коли державі належить більш 50% акцій);

– протокол зборів засновників про згоду на передачу в заставу основних

засобів (з вказанням кількості і ціни) (при умові якщо більше 50% акцій

знаходиться у власності недержавних підприємств);

– статут підприємства;

– баланс (форма 1);

– звіт про стан майна (форма 3).

На основі поданих даних комерційний банк перевіряє відповідність документів,

що стосуються об`єкту застави і складає акт перевірки даного об`єкту застави

/додаток 5/.

Пакет документів, який подають клієнти Черкаського філіалу АТ “Укрінбанк”

включає в себе:

1. Заявку на видачу кредиту.

2. Паспорт.

3. Довідку з місця роботи з визначенням суми одержуваного доходу,

декларацію про доходи, завірену податковою інспекцією.

4. Техніко-економічне обгрунтування повернення кредиту.

5. Нотаріально посвідчений договір застави майна /додаток 3/ та договір

страхування майна .

6. Гарантійний лист від юридичної особи, коли гарантом виступає

організація, що обслуговується в системі АТ “Укрінбанк”.

7. Паспорт поручителя і підтвердження його платоспроможності.

8. Дані про склад сім`ї.

Кредит може надаватися під поруку юридичної особи, яка має довіру банку,

володіє реальним майном і може гарантувати погашення боргу або під гарантію

організації, де працює фізична особа (позичальник), якщо ця організація

обслуговується в Укрінбанку /додаток 4/.

Розрахунок сум та термінів погашення по отриманому кредиту заноситься до

термінового зобов`язання /додаток 6/.

Кредит надається на підставі кредитної угоди, укладеної між банком і

позичальником. В кредитній угоді встановлюються плата за користування

кредитом, порядок його погашення та термін користування /додаток 7/. Внесення

будь-яких змін кредитної угоди оформлюється додатковою угодою /додаток 8/.

2.3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТУ

Обов`язковою умовою надання кредиту є його забезпечення (рис.2)

у письмовій формі письмовий

договір

від третьої особи- (цінні

папери, рухоме і

поручителя

нерухоме майно, цінності)

Рис.2. Забезпечення кредиту

ЗАСТАВА.

Правові основи застави майна визначаються Законом України “Про заставу” від 2

жовтня 1992 року, а також ст.ст.181-190 ЦК України.

Застава – це спосіб забезпечення зобов`язань по кредитному договору, в силу

яких банк має право в разі невиконання їх, одержати задовільнення з вартості

заставленого майна в порядку, визначеному в договорі застави або згідно

чинного законодавства.

Предметом застави може бути високоліквідне майно, що належить позичальнику на

праві власності, а також майнові права за винятком випадків, що передбачені

ст.4 Закону України “Про заставу”.

Оформлення договору застави /додаток 3/ проводиться в момент укладання

кредитного договору між банком і позичальником (майновим поручителем).

В договорі вказується заставлене майно, його вартість, право володіння або

користування, місцезнаходження, строк зобов`язань по кредитному договору.

До договору застави оформлюється оціночна опись заставленого майна де

вказується найменування, вартість, кількість, марка, модель, рік випуску,

місцезнаходження.

Договір застави повинен бути нотаріально завірений в тих випадках, коли

предметом застави є нерухоме майно, транспортні засоби, космічні об`єкти,

товари в обороті або в переробці.

Якщо договір застави на ці види майна не буде нотаріально завірений такий

договір не буде мати юридичної сили. Арбітражний суд не прийме позов по

такому договору.

Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави

і в тих випадках, коли це є необов`язковим в силу законодавства України, але

на цьому наполягає одна із сторін.

Порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений в ст.20 Закону

України “Про заставу”.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої

вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення

включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а

у випадках, передбачених законом чи договором, неустойку), необхідні витрати

по утриманню заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпечення

заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Реальна вартість заставленого майна не повинна бути меншою ніж розмір кредиту

та витрати, пов`язані з виконанням кредитного договору застави. Як правило,

загальна заборгованість по кредиту не повинна перевищувати 70% вартості

заставленого майна.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням арбітражного

суду, якщо інше не передбачено законом, а також у беспірному порядку на

підставі виконавчого напису нотаріальних органів у випадках, коли договір

застави посвідчений нотаріально.

ПОРУЧИТЕЛЬСТВО, ГАРАНТІЯ.

Правові відносини поручительства і гарантії регулюються ст.191-196 Цівільного

Кодексу України. На гарантію поширюються правили статей 191,194,196 цього

Кодексу.

Гарантом або поручителем може виступати юридична особа. За договором

поручительства поручитель зобов`язується перед кредитором і іншою особою

відповідати за виконання нею свого зобов`язання в повному обсязі або

частині, що визначена в договорі.

Поручительство може забезпечувати лише дійсну вимогу. Договір поручительства

повинен бути укладений в письмовій формі /додаток 4/. Недодержання письмової

форми тягне недійсність договору.

Поручительство припиняється з припиненням забезпеченого ним зобов`язання.

Поручительство також припиняється, якщо кредитор протягом трьох місяців з дня

настання строку виконання зобов`язання не пред`явить позову до поручителя.

Якщо строк виконання зобов`язання не визначений, то поручительство

припиняється через рік з дня укладання договору поручительства /ст.194 ЦК

України/.

В разі невиконання зобов`язання боржник і поручитель відповідають перед

кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором

поручительства.

При поручительстві кредитор має право вимагати погашення кредиту, як від

самого боржника, так і від поручителя разом, або від кожного окремо.

Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за

сплату процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не

втсановлено договором поручительства /ст.192 ЦК України/.

ГАРАНТІЯ відрізняється від поручительства тим, що гарантійна відповідальність

є додатковою, а не є солідарною. Тобто вимоги до гаранта можуть бути заявлені

якщо боржник не спроможний погасити борг.

Гарантія обов`язково повинна мати форму письмового договору між гарантом і

банком боржника і містити слідуюче:

-предмет договору;

-межі відповідальності гаранта;

-реквізити сторін;

-права і обов`язки сторін;

-відповідальність сторін;

-особливі умови (відповідальність гаранта у випадку несвоєчасного виконання

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6