|
Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи їх удосконаленняматематичні методи необхідно вдало застосовувати не тільки з іншими математичними прийомами (цільовими програмами, імітаційними методами тощо), а й з традиційними засобами економічного аналізу, що дозволяють в ряді випадків більш конкретно й точно врахувати специфіку того чи іншого підрозділу або окремих операцій. До математичних методів економічного аналізу можна віднести: графічні методи, кореляційний та регресійний аналіз, лінійне, динамічне та випукле програмування, математичні теорії ігр та масового обслуговування, матричні методи, методи імітації тощо. На наш погляд, для аналізу явища, що вивчається в данній роботі доцільно буде застосувати графічний метод та метод кореляційно-регресійного аналізу. Графічний метод пов’язаний, насамперед, з геометричним зображенням функціональної та нефункціональної залежностей за допомогою геометричних фігур на площині. Графіки використовуються для швидкого та наглядного зображення залежностей. В економічному аналізі застосовуються майже всі види графіків: діаграми порівняння, діаграми часових рядів, криві розподілу, графіки кореляційного поля тощо. Особливо широко, для наглядного відображення динаміки явищ (а в аналізі з динамічними рядами доводиться дуже часто мати справу) використовується діаграми часових рядів. Метод кореляційного і регресійного аналізу широко застосовується для визначення тісноти зв’язку між показниками, що не знаходяться у функціональній залежності. Кореляція показує ймовірну залежність між явищами; вона може бути виявлена як між двома кількісними явищами, так і між багатьма величинами. В останньому випадку доводиться мати справу з множинною кореляцією. Безперечною умовою кореляційного та регресійного аналізу є забезпеченість статистичними данними, обгрунтованість застосування до вивчаємого явища відповідної ймовірностної схеми (практично це зводиться до вибору відповідного явища). Тіснота зв’язку між явищами, що вивчаються, вимірюється кореляційним співвідношенням ( для криволінійної залежності). Для прямолінійної залежності обчислюється коефіцієнт кореляції. В процесі аналізу нами буде розраховано ряд показників, коефіцієнтів, що характеризують явище багатогранно. Так, при вивченні динаміки розвитку системи “клієнт-банк” у Київській філії Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”, ми розрахуємо наступні показники: Абсолютне відхилення (базове) А(б) = Кі – Ко, де А (б) – абсолютне відхилення (базове), Кі – кількість у звітному періоді; Ко – кількість на початок періоду. Абсолютне відхилення (ланцюгове) А (л) = Кі – Кі-1, де А (л) – абсолютне відхилення (ланцюгове), Кі – кількість у звітному періоді; Кі-1 – кількість у періоді, що передує звітному. Темп росту (базовий) Тр(б) = Кі / Ко * 100%, де Тр(б) – темп росту (базовий); Кі – кількість у звітному періоді; Ко – кількість на початок періоду. Темп росту (ланцюговий) Тр(л) = Кі / Кі-1 * 100%, де Тр(л) – темп росту (ланцюговий); Кі – кількість у звітному періоді; Кі-1 – кількість у періоді, що передує звітному. Темп приросту (базовий) Тпр(б) = Кі / Ко * 100% - 100%, де Тпр(б) – темп приросту (базовий); Кі – кількість у звітному періоді; Ко – кількість на початок періоду. Темп приросту (ланцюговий) Тр(л) = Кі / Кі-1 * 100% - 100%, де Тпр(л) – темп приросту (ланцюговий); Кі – кількість у звітному періоді; Кі-1 – кількість у періоді, що передує звітному. Абсолютне значення одного проценту приросту А% = А(б) / Тпр(б) де А% - абсолютне значення одного проценту приросту; А(б) – абсолютне відхилення (базове); Тпр(б) – темп приросту (базовий); Середнє арифметичне значення Ксер = ( Кі / n де Ксер = среднє арифметичне значення показника К; ( Кі – сума значень К за звітний період; n – кількість періодів. Аналіз структури передбачає вивчення співвідношень, в першу чергу відсоткових, окремих частин цілого, а також порівняння цих частин з цілим. Також ціллю є вивчення пропорційності явищ, залежностей між структурами окремих процесів, тощо. Кореляційно-регресійний аналіз використовує ряд математичних формул. Зокрема, першим етапом проведення кореляційно-регресійного аналізу є визначення тісноти зв’язку між факторами, що досліджуються: r = (^2xy / (x * (y, де, r – тіснота зв’язку між факторами (коливаєьться в межах від 0 до 1); (x – середнє квадратичне відхилення фактору Х; (y – середнє квадратичне відхилення фактору Y; ( xy – середнє квадратичне відхилення добутку факторів X та Y. Середнє квадратичне відхилення обчислюється за формулою: (x = SQR (( ((Xi – Xсер.)^2) / n), де, SQR – функція корінь квадратний. Залежність між середніми факторами визначається як лінійна і описується рівнянням: (Yсер. = а0 + а1*Xсер.) Надалі розв’язавши систему нормальних рівнянь: n * a0 + a1 * (Xi = (Yi; a0 * (Xi + a1 * ((Xi^2) = ((Xi * Yi) обчислимо параметри a0 та a1. Підставивши їх до вихідного рівняння ми зможемо прогнозувати залежність середнього приросту фактору Y від середнього приросту фактору X Інформаційною базою для проведення данного аналізу нам послугував, насамперед, щомісячний звіт відділу автоматизації банківських процесів (див. Додатки), що надає безпосереднє уявлення як про кількість клієнтів, що користуються послугою “клієнт-банк” у динаміці, так і про об’єми операцій, що проходять через неї. На основі цих данних ми проведемо аналіз динаміки та структури розвитку системи “клієнт-банк”, а також кореляційно- регресійний аналіз певних показників. Також в процесі аналізу нами буде використано фінінсову звітність банку, зокрема інтерес для нас має та його частина, що відображає рівень доходу від розрахункових операцій – балансові рахунки 611 групи. Маючи ці данні ми зможемо проаналізувати важливість, значущість доходів, отриманих від роботи клієнтів із системою “клієнт-банк” у загальному обсязі доходів від розрахункових операцій. 2.2 Аналіз динаміки розвитку системи “клієнт-банк” в Київській філії АКІБ “УкрСиббанк”. З моменту утворення філії (1997 рік) до січня 2001 року систему “клієнт-банк” встановили в своїх офісах лише 29 клієнтів – будемо відверті система була далеко не популярною серед клієнтів банку. Це дало нам привід виключити вказаний період з розглядуваного, адже, починаючи з січня 2001 року настає нова епоха у розвитку та впровадженні системи серед клієнтів банку. Темпи впровадження системи набувають широкого розмаху і ці темпи зберігаються й по цей час – тому часовим горизонтом аналізу є період з січня 2001 року по лютий 2002 року включно. Використовуючи прийоми та методи, розглянуті в першому підрозділі, та вивчивши звітність КФ АКІБ “УкрСиббанк”, ми можемо зробити аналіз динаміки розвитку системи “клієнт-банк” в даній установі. Розвиток система отримала у 2001р. (до того часу у філії було лише 19 клієнтів, що користувались даною послугою – відповідно аналізувати попередній період буде недоцільно), отож і нами буде розглянуто період з січня 2001 року по лютий 2002 року включно. Розпочнемо з аналізу загальної кількості клієнтів, що обслуговуються в Київській філії АКІБ “УкрСиббанк”. Таблиця 2.2.1 Кількість клієнтів, що обслуговуються в КФ АКІБ “УкрСиббанк”. |Місяць |Кількість клієнтів на кінець місяця | |Січень 2001 |221 | |Лютий 2001 |243 | |Березень 2001 |272 | |Квітень 2001 |295 | |Травень 2001 |322 | |Червень 2001 |348 | |Липень 2001 |370 | |Серпень 2001 |384 | |Вересень 2001 |391 | |Жовтень 2001 |432 | |Листопад 2001 |454 | |Грудень 2001 |470 | |Січень 2002 |490 | |Лютий 2002 |514 | Неозброєнним оком помітно значне зростання кількості клієнтів, починаючи з початку 2001року – це ознаменовано приходом до керівництва філією нової команди, що зуміла завоювати довіру клієнтів: як промислових та технологічних гігантів (так званих “блакитних фішок”), так і середній та малий бізнес, аж до суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб. Саме малий та середній бізнес забезпечує банку основний приріст показника кількості клієнтів. Використовуючи графічний метод аналізу наведемо подану інформацію у вигляді гістограми. Рис. 2.2.1 Кількість клієнтів, що обслуговуються у КФ АКІБ “УкрСиббанк” Графічний матеріал показує нам зростання розглядуваного показника на кінець періоду в порівнянні з його початком більш як у 2 рази. Зростання відбувається на протязі усього розглядуваного періоду, що означає постіне перевищення кількості клієнтів, що відкривають свої рахунки в КФ АКІБ “УкрСиббанк” над кількістю вибувших клієнтів. Так, якщо на початку досліджуваного періоду клієнтів було 221, то вже на початок літа 2001 року їх було більше 300, літній період, найменш активний приніс майже 100 клієнтів, а на кінець досліджуваного періоду ця цифра перебільшила 500 клієнтів. Для виявлення розвитку динаміки показника необхідно прослідити за його приростом протягом розглядуваного періоду. Для цього необхідно розрахувати показники абсолютного приросту (як базового так і ланцюгового). Таблиця 2.2.2 Абсолютні показники приросту кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” |Місяць |Кількість |Абсолютне |Абсолютне відхилення | | |клієнтів на |відхилення |(метод ланцюгових | | |кінець місяця, |(метод базових |підстановок), | | | |підстановок) | | | | |А(б) |А(л) | | |Кі | | | |Січень 2001 |221 |0 |0 | |Лютий 2001 |243 |22 |22 | |Березень 2001 |272 |51 |29 | |Квітень 2001 |295 |74 |23 | |Травень 2001 |322 |101 |27 | |Червень 2001 |348 |127 |26 | |Липень 2001 |370 |149 |22 | |Серпень 2001 |384 |163 |14 | |Вересень 2001 |391 |170 |7 | |Жовтень 2001 |432 |211 |41 | |Листопад 2001 |454 |233 |22 | |Грудень 2001 |470 |249 |16 | |Січень 2002 |490 |269 |20 | |Лютий 2002 |514 |293 |24 | Зобразимо отримані данні, для більшої зрозумілості, також у графічному варіанті (Див. Рис. 2.2.2 на стор. ). За допомогою даного графіку ми лише переконалися, що збільшення кількості клієнтів спостерігалося на протязі усього розглядуваного періоду, а отже не було жодного місяця, коли кількість новоспечених клієнтів була б меншою за кількість вибувших клієнтів, що є ознакою перспективного та процвітаючого банку. Корпорації та суб’єкти підприємницької діяльності все більше почали дізнаватись про нову банківську структуру, яка набула слави установи, що йде Рис. 2.2.2 Динаміка абсолютного приросту кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” (метод базових підстановок). назустріч своїм клієнтам, намагається полегшити їхнє фінансове життя, шляхом надання якісних послуг висококваліфікованими виконавцями. Значно цікавішим буде розглянути ланцюговий абсолютний приріст показника кількості клієнтів, адже він дозволить описати зміни всередині періоду (Див. Рис. 2.2.3 на стор. ). Як видно з графіку приріст протягом періоду був далеко не тенденційним і легко можна відзначити значні перепади графіку, що відображають різкі коливання у фактичних темпах розвитку показника. Так, якщо у першому кварталі 2001 року зростання було поступовим із виходом на пік в останньому місяці кварталу – березні, то вже на початку другого кварталу починається певний спад, який вдається локалізувати і вийти на піковий показник у травні 2001р. (другому місяці кварталу), після чого знову Рис. 2.2.3 Динаміка абсолютного приросту кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” (метод ланцюгових підстановок). розпочинається спад, який має тенденційний характер на протязі всього третього кварталу. Безперечно, такий розвиток подій викликаний порою року – літом, адже цей сезон завжди відзначався найменшою діловою активністю, що й доведено на графіку – значення показника абсолютного приросту на кінець третього кварталу падає до мінімального рівня за весь розглядуваний період, до 7 клієнтів. Однак наступний місяць четвертого кварталу цілком компенсує втрати попереднього місяця, виходячи на максимальне значення періоду – 42 клієнти. Після цього значення зменшується, але до рівня середнього значення за період, у грудні ж знову-таки падає ділова активність, що пов’язане із закінченням фінансового року – а отже значно більше уваги приділяється бухгалтерському обліку та звітності, аніж встановленню нових взаємовідносин з банками. Початок 2002 року за розвитком нагадує початок 2001 року – незначним зростанням протягом перших місяців, що наводить на думку про циклічність процесу. Підсумовуючи абсолютний показник приросту ми можемо розрахувати середне арифметичне його значення за період: Асер. = (Кі / n = 293 / 13 = 23 клієнти. Протягом розглядуваного періоду лише показники вересня та жовтня 2001 року мають значні відхилення від середнього значення, решта часу показує щільний зв’язок між щомісячними показниками та середнім значенням, що характеризує середні внутрішньосезонні коливання показника. Цікавим також буде розглянути інші показники динаміки, а саме темп росту та темп приросту кількості клієнтів - а також абсолютне значення одного проценту приросту. Таблиця 2.2.3 Темп росту та темп приросту кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” за період січень 2001 року – лютий 2002 року. | Місяць |Кількіст|Темп росту |Темп росту |Темп |Темп | | |ь |(базовий), |(ланцюговий)|приросту |приросту | | |клієнтів|Тр(б) |, |(базовий), |(ланцюговий)| | |, | |Тр(л) |Тпр(б) |, | | |Кі | | | |Тпр(л) | |Січень 2001 |221 |100% |100% |0% |0% | |Лютий 2001 |243 |110% |110% |10% |10% | |Березень 2001|272 |123% |112% |23% |12% | |Квітень 2001 |295 |133% |108% |33% |8% | |Травень 2001 |322 |146% |109% |46% |9% | |Червень 2001 |348 |157% |108% |57% |8% | |Липень 2001 |370 |167% |106% |67% |6% | |Серпень 2001 |384 |174% |104% |74% |4% | |Вересень 2001|391 |177% |102% |77% |2% | |Жовтень 2001 |432 |195% |110% |95% |10% | |Листопад 2001|454 |205% |105% |105% |5% | |Грудень 2001 |470 |213% |104% |113% |4% | |Січень 2002 |490 |222% |104% |122% |4% | |Лютий 2002 |514 |233% |105% |133% |5% | З отриманих даних ми можемо зробити певні висновки. Зокрема, кількість клієнтів, що обслуговується в КФ АКІБ “УкрСиббанк” за розглядуваний період зросла більш як у 2 рази, а точніше на 133%. Найбільші темпи приросту спостерігалися у лютому, березні та жовтні 2001 року, відповідно 12%, 10% та 10%. Найменший, як і в абсолютному прирості, показник належить вересню місяцю 2001 року – 2%, що викликано сезонним характером ділової активності клієнтів. Цікавим є той факт, що темпи приросту у другій половині розглядуваного періоду темпи приросту дещо знижаються і в середньому за місяць складають близько 5%, в той час як в першій половині – ці показники були наближені до 8-9%. Це пояснюється низьким абсолютним показником кількості клієнтів на початку досліджуваного періоду та агресивним захопленням ринку. Друга ж частина показує, що темпи приросту перейшли на загальноринкові показники, адже в абсолютному вираженні зменшення показників не спостерігалося. Абсолютне значення одного проценту приросту за увесь досліджуваний період складає: А% = А(б) / Тпр(б) = 293/133% = 2,2 клієнти на 1% приросту, Це означає, що 1% приросту кількості клієнтів в абсолютному вираженні складає 2,2 клієнти. Надалі перейдемо вже до безпосереднього аналізу динаміки кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” та розглянемо цей процес у порівнянні із динамікою зміни загальної кількості клієнтів, що щойно нами була розглянута. Розрахуємо ряд динамічних показників кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” для проведення порівняльного аналізу з динамікою приросту загальної кількості клієнтів. Для початку наведемо данні про кількість клієнтів, що користувались системою “клієнт-банк” за досліджуваний період у табличній формі, що відображає наглядність інформації. Таблиця 2.2.4 Кількість клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” |Місяць |Кількість клієнтів на кінець місяця | |Січень 2001 |29 | |Лютий 2001 |43 | |Березень 2001 |58 | |Квітень 2001 |67 | |Травень 2001 |78 | |Червень 2001 |90 | |Липень 2001 |95 | |Серпень 2001 |101 | |Вересень 2001 |105 | |Жовтень 2001 |121 | |Листопад 2001 |126 | |Грудень 2001 |130 | |Січень 2002 |136 | |Лютий 2002 |142 | Як і по загальній кількості клієнтів ми маємо постійне зростання показника кількості клієнтів, що використовують в своїй діяльності систему “клієнт-банк”, причому темпи цього зростання на перший погляд вражаючі. Стрімкий розвиток комп’ютерних технологій та їх застосування у бухгалтерському обліку та банківській діяльності зробили послугу системи “клієнт-банк” доступною широкому загалу клієнтів, що можуть тепер обмінюватись інформацією та платіжними документами з банком, не встаючи зі свого робочого місця. Це дозволяє швидко реагувати на потреби компанії, з точки зору фінансових ресурсів, проведення платежів та заощаджень робочого часу. Ці фактори знайшли відображення в таблиці. Для наглядного відображення данної інформації, варто відобразити її у графічному вигляді у порівнянні із загальною кількістю клієнтів. Рис. 2.2.5 Динаміка зростання кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” вцілому та тих, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема. Графічне зображення показує схожість ровитку ситуації навколо кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”, з динамікою загальної кількості клієнтів. Для більш глибокого порівняння нам слід розрахувати ряд показників. Зокрема, розрахуємо абсолютне відхилення кількості клієнтів, що користуються послугами системи (базове та ланцюгове). Таблиця 2.2.5 Абсолютний приріст клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” в КФ АКІБ “УкрСиббанк”. |Місяць |Кількість |Абсолютний |Абсолютний приріст | | |клієнтів на |приріст базовий,|ланцюговий, | | |кінець місяця, Кі|А(б) |А (л) | Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
Рефераты бесплатно, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, курсовые, дипломы, научные работы и многое другое. |
||
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна. |