Фондова біржа

Фондова біржа

- 19 -

Кабінет міністрів України

Національний університет біотехнологій і природокористування

Кафедра економічної теорії

Курсова робота з політичної економії

на тему:

«Фондова біржа»

Виконала:

студентка 1 курсу 1 групи

економічного факультету

за спеціальністю

економіка підприємства

Четверня Д.І.

Перевірила:

Гойчук О.І .

Київ - 2009

План

Вступ

1. Суть біржі, її значення та функції

2. Механізм біржової торгівлі цінними паперами

2.1. Структура біржі, її принципи

2.2. Порядок торгівлі на біржі

3. Фондовий ринок в Україні

Висновок

Вступ

Як ми знаємо, ринок становить систему товарно-грошових відносин виробників і споживачів матеріальних благ, що керується економічними законами попиту, пропозиції та конкуренції.

Сучасний світ характеризується високим поділом праці, в результаті чого обмін продуктами праці, торгівля стали суспільною необхідністю. Також важливу роль відіграє у процесі господарювання накопичення грошового капіталу. Самому процесу накопичення грошового капіталу передує етап його виробництва. Після того як горошовий капітал створений або вироблений, його необхідно розділити на частину, котра знову направляється у виробництво, і ту частину, котра тимчасово вивільняється. Остання, як правило, і представляє собою вільні грошові засоби виробництва підприємств і корпорацій, що акумулюються на ринку позичкових капіталів кредитно-фінансовими інститутами і ринком цінних паперів. Структура ринку позичкових капіталів складається в основному із двох елементів: кредитно-фінансових інститутів та ринку цінних паперів.

Виникнення та обіг капіталу, представленого у цінних паперах, тісно пов'язаний із функціонуванням ринку реальних активів, тобто ринку, на якому відбувається купівля-продаж матеріальних ресурсів. З появою цінних паперів (фондових активів) відбувається ніби-то роздвоєння капіталу. З однієї сторони, існує реальний капітал, представлений виробничими фондами, з іншої - його відображення у цінних паперах.

Поява цього різновиду капіталу пов'язана з розвитком потреби у залученні все більшого об'єму кредитних ресурсів внаслідок ускладнення та розширення комерційної та виробничої діяльності.. Таким чином, фондовий ринок історично починає розвиватися на основі позичкового капіталу, так як купівля цінних паперів означає не що інше, как передачу частини грошового капіталу у позику.

Головним завданням, яке повинен виконувати ринок цінних паперів являється, насамперед, забезпечення умов для залучення інвестицій на підприємства, доступ цих підприємств до більш дешевого, порівняно з банківськими кредитами капіталу.

Саме слово "фонд" широко використовується для визначення різних за змістом економічних понять, але найчастіше - для визначення суми грошових або матеріальних цінностей, що мають цільове призначення (основні та оботорні фонди, фонд заробітної плати, фонд розвитку виробництва, фонд накопичення, амортизаційний фонд, пенсійний фонд і т.д.). Так само називають і сукупність цінних паперів. Відтак ринок, на якому обертаються (продаються й купуються) цінні папери, називається фондовим.

Саме цінні папери різних типів, видів і різновидів, економічні суб'єкти, ринкова технологія, інфраструктура та ін. є атрибутами фондового ринку. Кожний з цих атрибутів можна покласти в основу класифікації. Цих класифікацій існує велика кількість. Зокрема, класифікація за технологією обороту цінних паперів має "первинний ринок" і "вторинний ринок". Первинний ринок - це ринок, на якому відбувається їх оборот. Класифікатором ринку цінних паперів є так звана система "чотирьох ринків". "Перший ринок" - фондова біржа. "Другий ринок" - позабіржовий ринок, на якому відбувається оборот цінних паперів, не зареєстрованих на біржі. "Третій ринок" - позабіржовий ринок з реєстрацією цінних паперів через посередників. "Четвертий ринок" - позабіржовий ринок, на котрому операції здійснюються через комп'ютерну систему.

У курсовій роботі ми детально розглянемо ринок цінних паперів, його структуру, основи регулювання, місце у національному господарстві та роль у суспільному відтворенні взагалі.

1. Суть біржі, її значення та функції

Перша біржа була заснована в Антверпені (Бельгія) в 1531 р., потім Ліанська (Франція) в 1549р., Лондонська (Великобританія) в 1566 та ін. У 1608 році головною біржою світу стає Амстердамська (Нідерланди), на якій вперше з'явилася торгівля за зразками і пробами фактично при відсутності товарів на біржі. На Амстердамській біржі вперше також у біржовий оборот були введені акції та облікації і розпочалися спекулятивні біржові торги цінними паперами. Петро І побував на Амстердамській біржі, і створив у Петарбурзі першу Російську біржу в 1703 році. Але тільки через100 років, у 1820 р. на ній починають котируватися акції та облігації.В Україні біржі виникають у 1834р. в Кременчуці, в 1848р.- в Одесі, в 1870р.- в Харкові. Основна частина операцій з фондовими цінностями була зосереджена на Петербурзькій біржі, де котирувалися 312 різних видів акцій, а також облігації державних займів. Характерною рисою російських бірж була відсутність спекуляції. В 1917р. угоди з цінними паперами були заборонені. У період НЕПу біржова торгівля була відновлена , в 1923 р. стали утворюватися фондові відділи при товарних біржах, де проводилися операції з державними цінними паперами, зарубіжною валютою, акціями акціонерних товариств тощо.

Центром світової торгівлі, є Нью-Йоркська фондова біржа, клієнтами якої є біля 1760 компаній, з них більше 100-зарубіжних. Членами біржі є 530 фірм, понад 10 тис. організацій, що тримають 3,5 мільйона доларів у цінних паперах. Друга за розмірами Токійська фондова біржа. Електронна фондова біржа розташована в Женеві, де система купівлі-продажу цінних паперів повністю автоматизована. Комп'ютерна система забезпечує здійснення до трьох мільйонів угод в день.

Фондова біржа (від латинського bursa-гаманець) постійно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, тобто фондова біржа - це місце де продаються і купуються цінні папери. «Вартість товару оцінюється відповідно до відстані, на яку його перевезено, часу, який на це затрачено та ступеня ризику, з цієї точки зору ні купівля, ні продаж товару не можуть бути несправедливими» Св. Фома Аквінський . Процес куплі-продажу цінних паперів регулюється правилами та нормами, розробленими робочими органами біржі, які в однаковій мірі обов'язкові і для продавців, і для покупців цінних паперів.Фондові біржі виникли у ХV ст. у зв'язку з обігом торговельних векселів у Західній Європі. У другій половині ХІХ ст.. коли великі підприємства стали набувати форми акціонерних компаній. На грошовому ринку з'явилися акції і облігації.

Фондова біржа є ринком, з допомогою якого здійснюються довгострокові вкладення капіталу в різні галузі, що дає перетворювати довгострокові інвестиції в гроші шляхом куплі-продажу цінних паперів.На фондовій біржі обертаються раніше випущені цінні папери, купівля і продаж яких відбувається на основі їх біржового курсу, залежного від співвідношення попиту та пропозиції. Біржові котирування (зареєстровані біржові курси) публікуються в біржових бюлетенях. Курс цінних паперів залежить від таких чинників, як доходність, позичковий процент (банківська процентна ставка), ціна на золото, деякі товари та нерухомість, дії спекулянтів. Кожна біржа має свій список цінних паперів, якими їй дозволено торгувати. Цінні папери, будучи фіктивним капіталом, не мають ніякої реальної вартості, їх ціна або курс визначаються доходами у вигляді дивідендів по акціях або відсотків по облігаціях і рівнях позичкового відсотку. Товаром на фондовій біржі виступають цінні папери, ціною цих товарів-курси цінних паперів, що є чутливим барометром економічного життя суспільства. Значення фондової біржі для ринкової економіки виходить за рамки організованого ринку цінних паперів.Фондова біржа зробила переворот у проблемі ліквідності капіталу, оскільки в міру розвитку організацій на біржі для кожного окремого акціонера інвестиції (інвестований в акції капітал) мають такий же ліквідний характер, як і готівка, тому що акції в будь-який момент можуть бути продані на біржі.

Функціями фондової біржі є:

· створення постійно діючого ринку;

· визначення цін;

· поліпшення інформації про товари і фінансові інструменти, їх ціну, умови обігу;

· підтримка професіоналізму торгових і фінансових попередників;

· віроблення правил;

· індикація стану економіки, її товарних сегментів і фондового ринку.

Біржа забезпечує концентрацію попиту і пропозиції, але вона фізично не в змозі вмістити усіх, хто хотів би продати або купити цінні папери. На допомогу їм приходять попередники - ті, хто бере на себе функцію проведення біржових операцій. Діяти вони можуть як на біржі, так і поза нею, тобто на позабіржовому ринку.

Біржі організовуються, як правило, у формі акціонерних товариств, які не ставлять за мету отримання прибутку. Якщо засновниками є державнні та інші заклади, вони мають пріоритетне право брати участь у діяльності біржі. Засновник біржі визначає статутний капітал, кількість місць, умови членства біржі. Членами біржі можуть бути як юридичні особи, так і фізичні, громадяни, інвестиційні компанії, фірми. Для того щоб, стати членом біржі, треба купити місце,тобто отримати право на торгівлю в біржовій залі, мати там свого представника, здійснювати операції з цінними паперами, які занесені в котирувальний листок біржі. Котирування - визначення ринкової ціни (вартості) цінних паперів шляхом співставлення пропозиції ціни на продаж і пропозиції ціни на купівлю. Ринкова ціна майже завжди відрізняється від номінальної вартості цінного паперу, тобто ціни, за якою цей цінний папір випущенний. Для акцій з «голубими корінцями»-(від англ. «blue chips») акції найбільш престижних і високодохідних компаній, власники таких акцій отримують сталий і досить високий прибуток у вигляді дивідендів, такі акції легко продаються і купуються, тобто вони є ліквідними.

Фондова біржа мобілізує кошти підприємств, населення, банків для подальших вкладень у різні галузі народного господарства.Фондові біржі є двох видів:

1. біржа як замкнена корпорація торгуючих, доступна лише для її членів і вільна від впливу держави;

2. Біржа як відкритий ринок (Англія, США), вільний для доступу всіх бажаючих торгувати, що знаходиться під наглядом держави (Австрія, Франція).

Місце на біржі має стартову ціну яка встановлюється при її організації,а потім складається залежно від попиту і пропозиції на місце. Біржа забезпечує концентрацію попиту і пропозиції, але вона фізично не може вмістити усіх, хто хотів би продати або купити цінні папери. Ті, що беруть на себе функцію проведення біржових операцій,стають посередниками. Діяти вони можуть і на біржі, і поза нею, оскільки далеко не всі папери котируються на біржі. На позабіржовому ринку формується коло посередників, на яких фактично покладається функція концентрації попиту і пропозиції. У просторі посередники роз'єднані, але вони зв'язані між собою та утворюють єдине ціле, постійно вступаючи в контакт один з одним. На американському позабіржовому ринку таких посередників називають дилерами. Вони можуть діяти подвійно: за свій рахунок стають на певний час власниками паперів і одержують прибуток як різницю між курсами покупки і продажу або працюють за певний відсоток від суми операції, тобто за комісійну винагороду, приймаючи від своїх клієнтів доручення на купівлю-продажу акцій. Посередники, що працюють тільки за комісійні, іменуються брокерами. Комісійні - винагорода брокеру (брокерській конторі) за продаж чи купівлю цінних паперів. Комісійні сплачує клієнт, чиє замовлення виконував брокер. Оскільки на фондовій біржі мають право торгувати лише брокери, то особи, які не є членами біржі, а хочуть продати чи купити на біржі цінні папери, мають звернутися у брокерську контору. Щоб стати брокером, потрібно закінчити спеціалізовані курси, успішно здати іспит та отримати дозвіл (ліцензію) Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на право здійснення операцій з продажу та купівлі цінних паперів. Після цього він має акредитуватися, тобто зареєструватися, на фондовій біржі і отримати від біржі відповідне посвідчення - дозвіл на роботу на фондовій біржі. Кожний брокер повинний беззаперечно виконувати правила фондової біржі і порядок проведення торгів. За порушеня правил керівництво біржі може вжити до брокера штрафні санкції - вилучення з торгів, призупинення дії дозволу на участь у торгах на певний час, накладання штрафу та інше.

Принципи біржової діяльності:

ь Особиста довіра між брокерами і клієнтом

ь Гласність біржових операцій

ь Прозорість розрахункових операцій

ь Регулювання діяльності членів біржі через фінансові, адміністративні й торговельні правила біржі на основі чинного законодавства.

2. Механізм біржової торгівлі цінними паперами

2.1 Структура біржі, її принципи

Нормальну роботу фондової біржі забезпечують такі органи: робочі органи, виконавчі, контролюючі, вищі.

До робочих органів фондової біржі наежать:

v Розрахункова плата, що проводить розрахункові операції з клієнтами біржі за кінцевими угодами та контролює виконання угод;

v Біржовий арбітраж- веде юридичні консультації членів біржі (дилерів), брокерів, вирішує спірні питання, що виникають у процесі укладання і виконня угод про купівлю-продаж цінних паперів;

v Реєстраційний комітет відповідає за котирування, збір інформації про дух і публікує її в біржовому бюлетені;

v Комітет правил біржової торгівлі- розробляє і змінює правила торгівлі, контролює її дотримання;

v Групи брокерів- виконують посередницькі функції при укладенні угод на біржі.

Виконавчі органи фондової біржі - це біржовий комітет, до складу якого входять: рада директорів, президент, віце-президент.

Контролюючі органи біржі представленіконтрольною комісією, що контролює виконавчі органи.

Вищі органи біржі - це загальні збори членів біржі, які стверджують усі питання роботи біржі.

Керівництво біржею здійснює рада директорів на основі статуту біржі. У статуті зазначено склад членів біржі, умови членства,порядок створення біржових органів, функції біржі, управлінські структури тощо. Для повсякденного керівництва біржею рада директорів призначає президента і віце-президента. Крім того, нагляд за всіма видами діяльності біржі здійснюють біржові комітети.

Кошти біржі формуюються за рахунок пайових, вступних і щорічних членських внесків, гарантійних внесків, зборів з біржових операцій, зборів за надані послуги, штрафи за порушення правил торгівлі. Порядок витрачення коштів біржі визначається загальними зборами членів біржі.Біржі, як правило, - не комерційні структури, тобто безприбуткові, а тому звільнені від сплати податків на прибуток.

2.2 Порядок торгівлі на біржі

Після консультації з брокером клієнт вирішує цілу низку своїх проблем: діє він сам чи наймає брокера, купує цінні папери чи продає, інвестує чи грає і на яку суму він вирішує витратити на всі ці операції. Потім клієнт знайомиться з біржовим бюлетнем за минулий біржовий день, з якого дізнається дані про максимальну і мінімальну ціну угод на ті цінні папери, які його цікавлять, і стан ринку протягом біржового дня із врахуванням кількості укладених угод. Після цього клієнт заповнює заяву на торги, куди заносить передбачливу максимальну, мінімальну чи середню ціну продажу або купівлі, найменування і кількість цінних паперів, дату складання заяви або строк її виконання. Біржа пропонує клієнту брокера або продає місце на біржі. Якщо клієнт наймає брокера, то останній виводить інформацію про попит чи пропозицію на табло в залі біржі. Якщо на біржі в данний момент лише один контрагент, то відбувається звичайний торг при посередництві брокера. Якщо ж контрагентів декілька, то можливі дві ситуації:

- зниження ціни при наявності одного покупця і декількох продавців;

- підвищення ціни при одному продавцю і декількох покупцях;

- у разі, якщо клієнт має місце на біржі, він сам виводить заяву на табло і шукає контрагентів або користується послугами брокера за плату.

При визначенні ціни діють слідуючі правила: при купівлі не можна називати ціну яка нижче запропонованої; при продажу не можна називати ціну вище запропонованої.

Процес торгівлі відбувається в торговій залі біржі, яка розбита на секції, або ями, в яких здійснюються торги певним видом цінних паперів. Торгівлю ведуть кілька брокерів, на одязі яких позначені цифри, букви для посильних, які доставляють накази брокерам від клієнтів. Отримавши через посильного розпорядження клієнта, брокер записує ціни на спеціальних бланках. Коли ціни виходять за доступні для брокера рамки, він розриває свої картки і підкидає вверх. Це означає, що робота над цим розпорядженням поки що безрезультатна.

Якщо угода здійснена, брокер заносить на свій бланк номер свого контрагента, час здійснення угоди, місяць і число, ліквідаційну ціну і обсяг продажу чи купівлі цінних паперів. Ці дані негайно передаються наглядачам біржі в ямі, а ті заносять їх в комп'ютерну систему. Інформація про ціну надходить на табло біржі в торговій залі, передається на інші біржі і біржовим службам всіх інформаційних компаній.

Ціна попиту на акцію - це ціна, запропонована покупцями.

Ціна пропозиції - це ціна, яку пропонує продавець.

Різниця між цими визначеннями називається «спред».

Котирувальна ціна - це фактична (середня)ціна за біржовими угодами за певний період часу (на початок біржового дня, його середину, за весь день).

Котирування - це виставлення ціни і її фіксування в момент здійснення угоди на біржі, а також аналіз ринкової інформації, що характеризує кон'юнктуру ринку. Приклад простого способу визначення курсу акцій: дивіденди за акцією, номінальної вартості 100 грн. - 12%. Комерційний банк платить за вклад на депозит - 10%. Курс акції ==120 грн. Таке визначення правильне для достатньогодовгого часу. На кожний конкретний момент реальний курс залежить від попиту і пропозиції на ринку цінних паперів. Акції, що включаються в котирувальний список, називаються списковими. До акцій пред'являються такі вимоги:

- спеціальна комісія біржі вивчає ступінь зацікавленості до даного підприємства чи фірми;

- біржа вивчає ділову активність, репутацію та стабільність фірми;

- вивчається виробнича програма;

- фірма повинна мати прибуток;

- оцінюється мінімальна вартість фірми на ринку;

- публікується фінансовий звіт;

- надається повна інформація про фірму;

У разі задоволення взаємних вимог біржа підписує з фірмою офіційну угоду про лістинг, де відображуються взаємні зобов'язання сторін на продаж чи купівлю цінних паперів та їх випуск. Цінні папери, які пройшли процедуру допуску на фондову біржу, заносяться у спеціальний список - біржовий реєстр. Фондова біржа є барометром ринкової економіки, який чутливо реагує на всі явища державного суспільного життя. Обсяг обігу цінних паперів на біржі безпосередньо залежить від економічного стану країни, від запасів грошових коштів у населення. Фондову біржу називають кровоносною системою ринкової економіки, що дає змогу змінювати власників з метою одержання максимального прибутку від цього руху грошових накопичень.

Формально біржові угоди можна укладати за однією акцією, але традиційно додається пакет акцій (100штук). Привілейовані акції продаються по 10-15 штук.

Усі види угод на біржі поділяються на дві групи: касові і термінові.

При касових угодах цінні папери переходять до покупця негайно і він оплачує їх у триденний строк. Касові угоди обслуговують стратегію інвестора, який укладає грошові кошти підприємству під реальний товар.

Термінові угоди бувають двох видів: на «медіо»; на «ультімо».

Угода на «медіо» виконується 15 числа місяця, угода на «ультімо» в кінці місяця (30-31 числа). Особливістю термінової угоди є те, що продавець цінних паперів передає їх після укладення угоди, а покупець оплачує їх не зразу, а через певний строк. За цей час курс може змінитися і покупець буде мати акції більшої вартості, ніж він заплатив згідно з угодою. Якщо клієнт приймає рішення стати гравцем, він укладає через брокера іншу угоду і продає акції за вищим курсом.

3. Фондовий ринок в Україні

Проблема аналізу фондового ринку трагзитивної економіки має важливе теоретичне й практичне значення. У теоретичному плані особливості фондового ринку транзитивної економіки не одержали комплесного відображення в сучасній науковій економічній літературі. Як показує огляд літературних джерел, багато вчених-економістів зосереджують увагу на окремих сторонах функціонування вітчизняного ринку цінних паперів. Так, С. Архієреєв у своїй роботі «Трансакційні витрати інституціоналізації фондового ринку» досліджує трансакційні витрати, що мають місце на фондовому ринку, крім того, він проводить розподіл категорій «фондовий ринок» та «ринок цінних паперів» Архієреєв, С.І. Трансакційні витрати інституціоналізації фондового ринку /

С. І. Архієреєв. - X. : ХНУ, 2005. - 247 с.. О.Шестицький аналізує основні причини виникнення віччизняного фондового ринку Шестацький, О. Становлення фондового ринку України / О.Шестицький// Банковське право.-2001.-№6.-С. 57-58. М.Назарчук аналізує стан і проблеми організованого ринку цінних паперів, проводить детальний аналіз подібностей та розходжень між фондовими біржами та позабіржовими торгово-інформаційними системами Назарчук, М. Фондові біржі на ринку цінних паперів України: проблеми й перспективи розвитку / М. Назарчук. - Донецьк : Південно-Схід, Лтд, 2002. - 140 с..

У сучасній економічній літературі не одержала комплексного дослідження проблема умов виникнення й становлення вітчизняного ринку цінних паперів. Дослідження зазначеної проблеми потрібно проводити з використанням наукового методу «історичне й логічне».

Метою статті є проведення порівняльного аналізу умов виникнення й становлення фондових ринків економічно розвинених країн і вітчизняного ринку цінних паперів та визначення етапів розвитку українського фондового ринку.

У світовій практиці потреби розвитку економіки обумовили еволюцію фондового ринку: його зростання, становлення, виникнення його сегментів й інститутів відбувалося на тлі соціально-економічного зростання.Виникнення й першочерговий розвиток фондових бірж західних країн було обумовлено об'єктивними потребами міжнародної торгівлі, що швидко розвивалася в епоху великих географічних відкриттів. Традиційні причини формування ринку цінних паперів досить докладно охарактеризовані в економічній літературі минулих років. У їхньому складі:

· поява надлишку коштів, в яких є інвестиційна потреба Маркс, К. Капитал / К. Маркс. - М. : Изд-во полит. лит., 1978. - Т. З, ч. 2. -С. 886-887. Єнгельс, Ф. Биржа / Ф. Єнгельс // Маркс, К. Капитал. - М. : Изд-во полит.

лит., 1978. - Т. З, ч. 2. - С. 990-991. Владигеров, Т. Фиктивный капитал / Т. Владигеров. - М. : Изд-во иностр.

лит., 1963.-542 с ;

· збільшення кількості рантьє, які бажають одержувати прибуток від наявного в них капіталу, а ніж займатися господарською діяльністю;

Страницы: 1, 2