Роль споживчого кредитування в умовах ринкової трансформації економіки

6. Споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.

Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини. З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором.

Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі.

Споживач не зобов'язаний сплачувати будь-які інші збори у зв'язку з відкликанням згоди.

Кредитодавець зобов'язаний повернути споживачеві кошти, сплачені ним згідно з договором про надання споживчого кредиту, але не пізніше, ніж протягом семи днів. За кожний день затримки повернення споживачу коштів, сплачених ним згідно з договором про надання споживчого кредиту понад установлений строк (сім днів), споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка суми, належної до повернення кредитодавцем.

7. Право відкликання згоди не застосовується щодо:

1) споживчих кредитів, забезпечених іпотекою;

2) споживчих кредитів на придбання житла;

3) споживчих кредитів, наданих на купівлю послуги, виконання якої відбулося до закінчення строку відкликання згоди.

8. Споживач має право достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних виплат.

Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних виплат, встановлених в абзаці першому цієї частини, кредитодавець зобов'язаний здійснити відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача у бік їх зменшення.

9. У разі реалізації споживачем своїх прав, передбачених статтями 8 і 10 Закону [3, с.12], ці права діють і стосовно кредитодавця, що надав йому споживчий кредит для придбання продукції. Кредитодавець у такому випадку зобов'язаний повернути споживачеві суму вже здійснених ним виплат при розірванні договору купівлі-продажу (виконання роботи, надання послуги) або здійснити відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача.

10. Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі:

1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або

2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або

3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або

4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

11. Якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення.

При цьому кредитодавцю забороняється:

1) надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;

2) вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;

3) зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;

4) вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;

5) звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;

6) вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;

7) вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Таким чином, нова редакція Закону «Про захист прав споживачів»[3, с.2] врегулювала відносини, які складаються між кредитодавцем та позичальником (споживачем), що можуть мати місце під час виконання ними взятих на себе зобов'язань відповідно до укладеного кредитного договору .

В той же час, запровадження норм, які регулюють права споживача в разі придбання ним продукції у кредит створює можливість виникнення в діяльності банків певних ризиків під час укладення та виконання договорів про споживчий кредит із фізичними особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, що обумовлені нормами ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» [3, с.13].

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРАКТИКИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ

2.1 Місце споживчих кредитів в кредитному портфелі банківської системи України

Основне досягнення банків у минулих (2005 та 2006) роках -- стабільний темп більш ніж двократного щорічного зростання обсягів роздрібних кредитів (2,28 раза у 2005 році та 2,34 рази у 2006 році - табл.2.1). Один із чинників зростання банківського сектору -- розширення співпраці з населенням. Якщо великі компанії або взагалі не кредитувалися, або віддавали перевагу співпраці із західними банками, то попит громадян та банківські послуги різко зріс.

В банківській системі України з 2005 року розпочався перерозподіл ресурсів в бік фізичних осіб, при чому залучені раніше ресурси у вигляді коштів фізичних осіб стали перерозподілятися від юридичних осіб на кредитування фізичних осіб (Додаток А).

Так, у 2005 році порівняно з 2004 роком вклади українців збільшилися на 76% (табл.2.2), а кредити фізичним особам -- у 2,28 раза (табл.2.1), у 2006 році порівняно з 2005 роком вклади українців збільшилися на 46,1%, а кредити фізичним особам -- у 2,34 раза, за 1 півріччя 2007 року вклади українців збільшилися на 19,4% (табл.2.2), а кредити фізичним особам -- на 35,6%. Станом на 01.07.2007 року обсяг коштів фізичних осіб в комерційних банках становить 116,5 млрд.грн. при обсязі строкових вкладів населення 90,5 млрд.грн., а обсяг виданих кредитів фізичним особам становить 103,1 млрд.грн. Таким чином, у 2007 році банківські установи виконують класичні функції серед населення України - збирають на депозити тимчасово вільні кошти населення та видають їх в якості кредитів тому ж населенню. Темп подальшого росту кредитування населення за рахунок зменшення темпу залучення строкових коштів населення у 2007 році значно сповільнився (рис.2.1).

Таблиця 2.1

Найбільші банки споживчого кредитування населення України [86]

Таблиця 2.2

Найбільші банки депозитів населення України [86]

Рис.2.1. Динаміка росту залучених коштів фізичних осіб та кредитів фізичним особам в банківській системі України у 2005 -2007 роках

Рис.2.2. Структура кредитно-інвестиційного портфеля банківської системи України станом на 01.01.2005 року [86]

Рис.2.3. Структура кредитно-інвестиційного портфеля банківської системи України станом на 01.07.2007 року [86]

Частка споживчих кредитів у загальному кредитному портфелі банків країн Західної Європи сягає 50 %, у східноєвропейських країнах близько 19 %, в українських банках на початок 2005 року частка кредитів фізичним особам складала 16,2% (рис.2.2), а за результатами 1 півріччя 2007 року досягла 31,3% (рис.2.3).

Процентні ставки по споживчих кредитах складають у Японії -- 1,9 %, Великобританії -- 3,7 %, у США -- 4,2 %, Франції -- 6,6 % річних.

Для пояснення бази ставок споживчого кредитування в Україні проведемо наступний аналіз.

Як показує аналіз графіків рис.2.1, основним ресурсним джерелом для зростання обсягів кредитування фізичних осіб у банківській системі України за 2005 - 2007 роках є залучені строкові і поточні депозити фізичних осіб [86].

Слід зазначити, що зазначена ресурсна база може бути використана для короткострокового споживчого кредитування і, тільки в дуже обмеженому обсязі, для іпотечного кредитування, оскільки максимальний термін депозитів фізичних осіб складає від 1 до 2 років, а іпотечні кредити видаються на термін 10 - 25 років. При цьому відносно дешеві поточні депозити фізичних осіб є нестабільною ресурсною базою і не можуть бути використані для іпотечного кредитування. Таким чином, вартість іпотечних кредитів визначається ставкою строкових депозитів фізичних осіб, що при ринковій економіці не може бути нижче індексу зменшення вартості грошей (дисконтна ставка Національного банку України чи рівень інфляції).

Оскільки облікова ставка НБУ в 2005 - 2007 році складає 9,5%-10%, а офіційна інфляція не перевищує 13% у рік [84], то природною ринковою реакцією комерційних банків є встановлення процентної ставки на строкові депозити фізичних осіб на рівні від 12,5% (3 місяці) до 15,0% (12 місяців) у національній валюті. Отже, природної є і ставка іпотечних кредитів у національній валюті, що не знижується нижче рівня 18 - 20% річних, тобто на 5,0 - 5,5% вище вартості ресурсів.

Одночасно, оскільки більш 72% іпотечних кредитів видано в іноземній валюті, то на іпотечному ринку в банківської систем України, в основному, працює інша система ціноутворення. Штучно, ставка строкових депозитів в іноземній валюті для фізичних осіб у банківській системі встановлена на 4 - 5 % нижче ставки строкових депозитів у національній валюті, тобто на рівні 8,0%(3 місяці) і 10,0%(12 місяців), при цьому ставка депозитів у євро встановлюється штучно на 0,5 - 0,7% нижче, ніж ставка в доларах США. Природно, що при такій ціні ресурсів в іноземній валюті, яка сформована за рахунок внесків населення в іноземній валюті, процентна ставка по іпотечних кредитах в іноземній валюті на сьогоднішній день у банківській системі складає від 11,5% до 12% річних, тобто на 4% вище вартості ресурсів.

Таким чином, як показав аналіз, у банківській системі України з урахуванням відсутності ресурсних джерел з терміном залучення більш 1 року для видачі іпотечних кредитів на 10-20 років використовуються тільки довгострокові вклади населення в іноземній валюті (12 місяців), як найбільш стійка частина залучених пасивів. Отже, розширення обсягів іпотечного кредитування буде стримуватися розширенням цього виду ресурсної бази банків України до моменту впровадження нових механізмів залучення довгострокових ресурсів для іпотечного кредитування.

Базові умови споживчих кредитів в банках України на придбання побутових товарів тривалого користування (автомобілі, яхти та інше):

- кредити видаються в гривнях, доларах і євро;

- сума кредиту -- від 5 тис. грн. до 20 тис. доларів;

- термін кредиту -- від 1 до 5 років;

- мінімальний внесок позичальника за рахунок власних коштів -- 10-30 % суми, зазначеної в рахунку-фактурі;

- процентна ставка -- 25-30 % річних;

- забезпечення -- застава майна;

- обов'язкове страхування: страхування застави, страхування титулу власності, особисте страхування від нещасного випадку;

- погашення основної суми і відсотків -- щомісяця (можливе дострокове погашення).

Споживче кредитування в Україні під “товари на виплат” (побутова та компьютерно-телефонна техніка) є беззаставним і виконується простіше. Базові умови такого кредитування:

- термін кредиту -- від 1 до 24 місяців;

- сума кредиту -- до 10 тис. грн.;

- валюта -- гривня;

- процентна ставка -- 2,8 - 4 % на місяць;

- погашення основної суми і відсотків -- щомісяця (можливо дострокове погашення кредиту).

Після оцінки стану споживчого кредитування на макрорівні банківської системи України, проведемо оцінку стану споживчого кредитування на мікрорівні в одному з найбільших в Україні комерційному банку - АКБ “Приватбанк” [85].

Заснований у 1992 році, комерційний банк ПриватБанк є банком, що розвивається найбільш динамічно в Україні, і займає лідируючі позиції банківського рейтингу країни. У ході дослідження ринку банківських послуг, проведеного компанією GFK Ukraine, 23,3% опитаних жителів України назвали ПриватБанк найбільш привабливим для себе українським банком. ПриватБанк також має найбільш високий рівень впізнаваності серед населення без підказки: 64%. ПриватБанк також є лідером серед українських комерційних банків за кількістю клієнтів: його послугами користується понад 23% населення України [85].

Станом на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) АКБ „Приватбанк” був лідером банківської системи України і займав наступні рейтингові місця [86]:

- Обсяг валюти активів балансу - 21 664,360 млн.грн.( 1 місце);

- Обсяг власного капіталу - 2 307,466 млн.грн.( 1 місце);

- Обсяг статутного капіталу - 189,228 млн.євро( 2 місце);

- Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля

- 16 763,230 млн.грн.( 1 місце);

- Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб

- 9 966,027 млн.грн.( 1 місце);

- Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб

- 4 016,333 млн.грн.( 3 місце);

- Обсяг балансового прибутку - 472,042 млн.грн.( 1 місце);

- Прибутковість статутного капіталу - 41,774 % ( 11 місце);

- Прибутковість активів балансу - 2,179 % ( 6 місце);

Станом на 01.01.2007 року (за результатами 2006 року) АКБ „Приватбанк” закріпив позиції лідера і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України [86] та відносні частки фінансів банківської системи України:

- Обсяг валюти активів балансу - 32 680,0 млн.грн.( 1 місце - 10,31%);

- Обсяг власного капіталу - 4 0290,442 млн.грн.( 1 місце - 9,49%);

- Обсяг статутного капіталу - 312,971 млн.євро( 2 місце);

- Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля

- 27 532,83 млн.грн.( 1 місце - 10,9%);

- Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб

- 14 735,393 млн.грн.( 1 місце - 15,1%);

- Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб

- 8 240,128 млн.грн.( 1 місце - 9,534%);

- Обсяг балансового прибутку - 471,775 млн.грн.( 1 місце - 11,91%);

- Прибутковість статутного капіталу - 22,66 % (24 місце);

- Прибутковість активів балансу - 1,444 % (33 місце);

Станом на 01.07.2007 року (за результатами 1 півріччя 2007 року) АКБ „Приватбанк” продовжив закріплення позиції лідера по обсягам агрегатів валюти балансу і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України [86] та відносні частки фінансів банківської системи України (Додаток В):

- Обсяг валюти активів балансу - 40 132,3 млн.грн.( 1 місце - 9,82%);

- Обсяг власного капіталу - 4 296,584 млн.грн.( 1 місце - 8,64%);

- Обсяг статутного капіталу - 306,29 млн.євро (3 місце);

- Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля

- 33 502,38 млн.грн.( 1 місце - 10,16%);

- Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб

- 17 289,41 млн.грн.( 1 місце - 14,84%);

- Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб

- 12 409,121 млн.грн.( 1 місце - 11,53%);

- Обсяг балансового прибутку - 259,76 млн.грн. (2 місце - 10,78%);

- Прибутковість статутного капіталу - 24,95 % (21 місце);

- Прибутковість активів балансу - 1,295 % (43 місце);

В Додатку Б приведені баланси та звіти про результати діяльності АКБ «Приватбанк» у 2003 - 2007 роках [69].

В табл.2.2 наведені основні характеристики розвитку інфраструктури АКБ «Приватбанк» у 1999 - 2007 роках [69].

Таблиця 2.2

Основні характеристики інфраструктури та клієнтської бази АКБ “Приватбанк”

На графіках рис.2.4 наведена динаміка змін структури інвестиційно-кредитного портфелю АКБ “Приватбанк” у 2003 - 2005 роках [85]. Як показують графіки - кредитування юридичних осіб є найбільш вагомою часткою активних операцій банка. Але з 3 кварталу 2004 року (системна криза депозитної бази банків за рахунок політичних ризиків виборів Президента України) - АКБ “Приватбанк” почав пріоритетно нарощувати частку кредитування фізичних осіб, що особливо виражено у 1 кварталі 2006 року, коли обсяги кредитів юридичним особам зменшились на 2 млрд.грн., а водночас обсяги кредитів фізичним особам зросли на 1,2 млрд.грн. і обсяги міжбанківських кредитів зросли на 0,9 млрд.грн. Таким чином, АКБ “Приватбанк” виконує диверсифікацію кредитів по зменшенню обсягів, наданим одному позичальнику, що суттєво зменшує ризик одночасного неповернення кредитів багатьма позичальниками.

Наведена на рис.2.4 динаміка структури інвестиційно-кредитного портфелю АКБ “Приватбанк” показує, що зміни у структурі характеризуються наступним:

- вагова частка кредитів, наданих юридичним особам, зменшилась з рівня 67,3%(4 квартал 2003 року) до 41,55% (1 квартал 2006 року);

- вагова частка кредитів, наданих фізичним особам, підвищилась з рівня 28,18%(4 квартал 2003 року) до 39,48% (1 квартал 2006 року);

- вагова частка наданих міжбанківських кредитів підвищилась з рівня 1,88%(4 квартал 2003 року) до 13,17% (1 квартал 2006 року);

вагова частка активів, вкладених в цінні папери, підвищилась з рівня 2,63%(4 квартал 2003 року) до 5,81% (1 квартал 2006 року);

На рис.2.5 - 2.6 наведена структура та обсяги ресурсної бази та кредитно-інвестиційного портфелю АКБ «Приватбанк» станом на 01.01.2006 (12_2005), на 01.01.2007 (12_2006) та 01.07.2007 (06_2007).

Рис.2.4. Порівняльна динаміка структури кредитно-інвестиційного портфелю АКБ “Приватбанк” у 2003 - 2006 pоках [85]

Рис.2.5. - Структура та обсяги ресурсної бази АКБ «Приватбанк» станом на 01.01.2006 (12_2005) та на 01.01.2007 (12_2006).

Рис.2.6. - Структура та обсяги кредитно-інвестиційного портфелю АКБ «Приватбанк» станом на 01.01.2007 (12_2006) та на 01.07.2007 (06_2007)

Як показує спільний аналіз графіків рис.2.5 - 2.6, АКБ “Приватбанк” чітко регулює обсяги кредитів фізичним особам, які за структурною часткою ніколи не перевищують структурну частку строкових депозитів фізичних осіб (вкладів населення) в ресурсному портфелі банку. Тобто регулювання ресурсної бази кредитів фізичним особам в АКБ “Приватбанк” виконується ефективніше і з меншим ризиком, ніж загалом в банківській системі України (рис.2.1).

На рис.2.7 наведена динаміка нарощування обсягів кредитування та обсягів створених резервів під ризики кредитних операцій в АКБ “Приватбанк” у 2004 - 2007 роках. Як показує аналіз наведених графіків, відносна процентна частка резервів до загальної суми кредитів зросла від рівня 10,18% у 2001 році до рівня 12,9% у 2004 році, зменшилась до рівня 10,31% у 2006 році та дещо зросла до рівня 10,7% у 1 півріччі 2007 року, тобто незбалансований заставою кредитний ризик не перевищує не протязі 2 років рівня 11%. Таким чином, різке нарощування споживчого кредитування фізичних осіб в АКБ “Приватбанк” не привело до суттєвого підняття питомої ваги резервів під беззаставні кредити, якими, в основному, є нецільові та побутові споживчі кредити населенню.

На рис.2.8 наведена дінаміка видачі кредитів фізичним особам в першій “десятці” комерційних банків банківської системи України. Як показує аналіз графіків рис.2.8, АКБ “Приватбанк” є постійним лідером наростаючих обсягів кредитів, наданих фізичним особам, найближчі постійні конкуренти - “РайффайзенБанк -Аваль”, “Укрсиббанк”, “Укрсоцбанк”.

На рис.2.9 - 2.12 наведені результати аналізу динаміки структури споживчого кредитування в кредитному портфелі АКБ “Приватбанк” у 2003 - 2007 роках. Споживче кредитування фізичних осіб представлене у двох сегментах [85]:

а) Кредитування населення на потреби поточного характеру:

- нецільове споживче кредитування (кредитні картки, овердрафт депозитних карток, кредитування “до зарплати” по зарплатним карткам);

- споживче кредитування придбання побутової техніки для дому;

- споживче кредитування на навчання, лікування, туризм, окремі життєві події;

- споживче "Автомобильне кредитування";

б) Кредитування населення на потреби капітального характеру:

- інвестиційне іпотечне кредитування будівництва нерухомості (квартири, котеджі з земельними ділянками, сільські будинки з земельними ділянками, гаражі, дачі);

- інвестиційне іпотечне кредитування придбання нерухомості на вторинному ринку та капітальний ремонт нерухомості (квартири, котеджі з земельними ділянками, сільські будинки з земельними ділянками, гаражі, дачі);

Рис.2.7. Динаміка обсягів виданих кредитів та створених резервів під кредитні ризики в АКБ “Приватбанк” у 2001 - 2007 роках [85]

Рис.2.8. Динаміка обсягів виданих кредитів фізичним особам в першій “десятці” комерційних банків України та відповідна частка АКБ “Приватбанк” у 2004 - 2007 роках [86]

Як показує аналіз графіків рис.2.9 - 2.12, динаміка структури споживчого кредитування в АКБ “Приватбанк” з 2003 по 2007 рік характеризується:

- зменшенням частки кредитування на потреби капітального характеру з 45% (2003 рік) до 32% (2007 рік);

- підвищенням частки кредитування на потреби поточного характеру з 55%(2003 рік) до 68% (2007 рік);

- зростанням частки кредитів на придбання автомобілів(поточне кредитування) з 20%(2003 рік) до 41% (2007 рік);

- зростанням частки нецільового споживчого кредитування(поточне кредитування) з 2%(2003 рік) до 8% (2007 рік).

Таким чином, з ростом обсягів споживчого кредитування банк все більше орієнтується на попит населення у короткострокових кредитах на задоволення потреб поточного характеру.

Рис.2.9. Структура споживчого кредитування фізичних осіб в АКБ «Приватбанк» станом на кінець 4 кварталу 2003 року [85]

Рис.2.10. Структура споживчого кредитування фізичних осіб в АКБ «Приватбанк» станом на кінець 1 кварталу 2005 року [85]

Рис.2.11. Структура споживчого кредитування фізичних осіб в АКБ «Приватбанк» станом на кінець 1 кварталу 2006 року [85]

Рис.2.12. Структура споживчого кредитування фізичних осіб в АКБ «Приватбанк» станом на кінець 1 кварталу 2007 року [85]

2.2 Кредитування населення на потреби поточного характеру

Страницы: 1, 2, 3, 4