Банківське кредитування

Банківське кредитування

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКIВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ РАДIОЕЛЕКТРОНIКИ

Кафедра ЕН

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

“Банківські системи“

Харків 2010

Питання 1. Одноканальна технологічна система

Відповідь

При розрахунку показників надійності одноканальних технологічних систем (ТС) із жорстким зв'язком приймаються наступні допущення:

– відмови елементів незалежні;

– потоки відмов стаціонарні;

– час між відмовами й час відновлення розподілені згідно експоненціального закону.

Вихідні данні для розрахунку: t0 -- заданий час виконання завдання; V0 -- обсяг завдання з випуску продукції, шт.; Qн -- номінальна продуктивність ТС, шт./ч; лі -- інтенсивність відмов і-го елемента ТС; -- середній час відновлення працездатності і-го елемента ТС, ч; н(0) -- обсяг запасів продукції до початок виконання завдання, шт.; n -- число елементів (одиниць обладнання) ТС; r -- число ремонтних бригад.

Послідовність розрахунків.

Значення допоміжних характеристик:

- інтенсивність відмов системи

;

- середній час відновлення систем

;

- час виконання завдання під час безвідмовної роботи усіх елементів

;

- припустимий сумарний час простою ТС

;

- середнє число відмов до напрацювання

;

- відносне значення резерву часу

.

Імовірність виконання завдання

,

де m вибирають, виходячи із заданої точності обчислень е:

.

Коефіцієнт готовності ТС при r=1

.

Середній час виконання завдання з врахуванням часу, що витрачається на усунення відмов,

.

Середня продуктивність при виготовленні продукції відповідно заданого обсягу V0 та на інтервалі часу (0, t0)

.

Питання 2. Основи організації банківського кредитування. Класифікація кредитів комерційних банків. Умови кредитної угоди

Відповідь

• - по призначенню і характеру використання позичкових засобів;
• - по наявності і характеру забезпечення;
• - по термінам використання;
• - по методам надання і засобам погашення;
• - по числу кредиторів.
• Існують банківські послуги, що носять кредитний характер.
• По призначенню і характеру використання позичкових засобів підкреслюють:
• - позички торгово-промисловим підприємствам;
• - позички під нерухомість;
• - споживчі кредити;
• - сільськогосподарські позички;
• - контокорентний кредит;
• - кредит під цінні папери;
• - кредити, пов'язані з вексельним обігом;
• - міжбанківські позички;
• - позички небанківським фінансовим установам;
• - позички органам влади.
• По наявності і характеру забезпечення виділяють:
• - забезпечені (ломбардні) позички;
• - незабезпечені (бланкові) кредити.
• Основна маса банківських кредитів видається під забезпечення, що є одним із принципів банківського кредитування. Формами забезпечення зобов'язань по поверненню кредиту можуть бути:
• - застава майна позичальника;
• - гарантія або поручничство;
• - переуступка на користь банку контрактів, вимоги і рахунки позичальників до третьої особи;
• - договір страхування відповідальності позичальника за непогашення заборгованості по позичці;
• - дорожні і товарні документи;
• - цінні папери;
• - поліси страхування життя;
• - інші грошові вимоги позичальника до третьої особи.
• Незабезпечені (бланкові) позички, які називаються в банківській практиці довірчими, надаються тільки під зобов'язання позичальника погасити позичку. Ці кредити сполучені з великим ризиком для банку, тому вимагають більш ретельної перевірки кредитоспроможності позичальника і видаються під більш високий відсоток.
• За термінами використання (терміновості) позички підрозділяють на:
• - термінові;
• - безстрокові (до запитання);
• - прострочені;
• - відстрочені.
• Термінові - це позички, які надані банком на термін, зафіксований за згодою з позичальником. Вони бувають трьох видів:
• - короткострокові - до 1 року;
• - середньострокові - від 1 до 3 років;
• - довгострокові - понад 3 років.
• Відстрочені - це позички, по яких на прохання позичальника банком прийняте рішення про перенос на більш гарантовані кредити.

Структурну схему технологічного процесу наведено на рис. 1.3.

Технологічна операція є основною структурною одиницею процесу й одиницею виробничого планування і обліку. На основі операцій оцінюється трудомісткість виготовлення виробів, і встановлюються норми часу і розцінки; визначається необхідна кількість робітників, устаткування, пристосувань і інструментів; собівартість виготовлення (складання); здійснюється календарне планування виробництва, контроль якості і термінів виконання робіт.

Рисунок 1.3 - Структурна схема технологічного процесу

Виробнича операція є частиною виробничого процесу з чітко вираженими метою і результатом, що виконується за допомогою відповідного устаткування певним складом виконавців або без участі людини.

Виробничі операції поділяються на технологічні (основні), обслуговуючі, допоміжні і підготовчі.

У залежності від способу впливу на предмети праці, рівня технічної оснащеності і ступеня участі виконавця виробничі операції поділяються на ручні, машинно-ручні, машинні, апаратурні.

Питання 4. Форми відсотка

Відповідь

Депозитний відсоток -- плата банків за зберігання грошових засобів на рахунках за депозитними (вкладними) операціями клієнтів.

Кредитори -- клієнти банку.

Позичальник -- банк.

Фактори, що впливають на розмір відсотка за депозитними операціями:

термін, на який залучаються кошти:

-стан попиту на кредит;

-рівень ставки податку на прибуток банку;

-рівень інфляції;

-розмір залучених коштів та ін.

Розмір відсотка для різних видів позичкових операцій встановлюється диференційовано, згідно з кредитною угодою.

Фактори, що впливають на рівень відсоткових ставок:

-середній рівень оплати за залучені ресурси (депозитний відсоток);

-витрати банку;

-об'єкт кредитування;

-платоспроможність клієнта;

-характер клієнта;

-ступінь ризику;

-рівень ставки податку на прибуток банку;

-стан попиту на кредит і термін його падання;

-можливість додаткового залучення кредитних ресурсів;

-рівень інфляції та ін.

Види відсоткових ставок за кредит:

-фіксовані -- ставки відсотка, незмінні протягом усього терміну;

-плаваючі -- ставки відсотка, що коливаються залежно від розвитку ринкових відносин, зміни депозитного відсотка, попиту та пропозиції на кредитні ресурси і т.д.;

-базові -- середня ставка.

Обліковий відсоток -- плата, яку бере Національний банк за позики, надані комерційним банкам. Це регульована величина, яка змінюється відповідно до ринкової. Це різновидність позичкового відсотка.

Фактори, що впливають на розмір облікового відсотка:

-попит та пропозиція;

-грошово-кредитна політика, яку в даний час проводить Центральний банк.

• -за призначенням і характером використання позичкових засобів;
• -за наявностю і характером забезпечення;
• -за термінами використання;
• -за методами надання і засобами погашення;
• -за характером і засобом сплати відсотка;
• -за числом кредиторів.
• Існують банківські послуги, що мають кредитний характер.
• За призначенням і характером використання позичкових засобів підкреслюють:
• -позички торгово-промисловим підприємствам;
• -позички під нерухомість;
• -споживчі кредити;
• -сільськогосподарські позички;
• -контокорентний кредит;
• -кредит під цінні папери;
• -кредити, пов'язані з вексельним обігом;
• -міжбанківські позички;
• -позички небанківським фінансовим установам;
• -позички органам влади.
• За наявністю і характером забезпечення виділяють:
• -забезпечені (ломбардні) позички;
• -незабезпечені (бланкові) кредити.
• Основна маса банківських кредитів видається під забезпечення, що є одним із принципів банківського кредитування. Формами забезпечення зобов'язань за поверненням кредиту можуть бути:
• -застава майна позичальника;
• -гарантія або поручничство;
• -переуступка на користь банку контрактів, вимоги і рахунки позичальників до третьої особи;
• -договір страхування відповідальності позичальника за непогашення заборгованості за позичкою;
• -дорожні і товарні документи;
• цінні папери;
• -поліси страхування життя;
• -інші грошові вимоги позичальника до третьої особи.
• Незабезпечені (бланкові) позички, які називаються в банківській практиці довірчими, надаються тільки під зобов'язання позичальника погасити позичку. Ці кредити сполучені з великим ризиком для банку, тому вимагають більш ретельної перевірки кредитоспроможності позичальника і видаються під більш високий відсоток.
• За термінами використання (терміновості) позички підрозділяють на:
• -термінові;
• -безстрокові (до запитання);
• -прострочені;
• -відстрочені.
• Термінові - це позички, які надані банком на термін, зафіксований за згодою з позичальником. Вони бувають трьох видів:
• -короткострокові - до 1 року;
• -середньострокові - від 1 до 3 років;
• -довгострокові - понад 3 років.
• До безстрокових відносяться позички, що видаються банком на невизначений термін, - так звані позички до запитання. Позичальник зобов'язаний погасити таку позичку за першою вимогою банку. Якщо ж банк не вимагає повернення, то кредит погашається за розсудом позичальника.
• Простроченими вважаються позички, за якими минули терміни повернення, встановлені у кредитному договорі між банком і позичальником, а позикові засоби не повернені останніми. Такі позички враховуються на окремому позичковому рахунку.
• Відстрочені - це позички, за якими на прохання позичальника банком прийняте рішення про перенос на більш пізній час терміну повернення кредиту. Відстрочка погашення позички оформляється звичайно додатковою угодою до основного кредитного договору і супроводжується встановленням більш високої процентної ставки.
• За методами надання розрізняють позички, що видаються:
• -у разовому порядку;
• -відповідно до відкритої кредитної лінії (лімітом кредитування, кредити по необхідності);
• -гарантовані кредити.
• Разові - це позички, рішення про видачу яких приймається банком окремо за кожній позичкою на підставі заяви та іншіх документів клієнта.
• Кредити за необхідностю видаються в рамках попередньо встановленого ліміту кредитування, тобто кредитування позичальника здійснюється відповідно до так званої кредитної лінії. Кредит видається, як правило, шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів позичальника (платіжних доручень, чеків і т.д.) без щоразового узгодження з банком умов позички.
• Гарантовані кредити, які ще називаються резервними, бувають двох видів: із заздалегідь обумовленою датою видачі позички; із видачею позички в міру виникнення в ній потреби. Сутність гарантійної (резервної) кредитної операції складається в наданні банком зобов'язання в разі потреби видати клієнту позичку певного розміру протягом обговореного терміну, зазвичай кварталу, року.
• За засобами погашення розрізняють позички, що погашаються:
• -поступово;
• -одночасним платежем після закінчення терміну;
• -відповідно до особливих умов, передбачених у кредитному договорі.
• За характером і засобом сплати відсотка виділяють позички:
• -з фіксованою процентною ставкою;
• -з плаваючою процентною ставкою;
• -із сплатою відсотків у міру використання позикових засобів (звичайні позички);
• -із сплатою відсотка одночасно з одержанням позикових засобів (дисконтний кредит).
• Позички з фіксованою процентною ставкою характерні для стабільної економіки, проте можуть видаватися на короткий термін і в умовах інфляції.
• З метою зменшення ризику недоотримання прибутку або запобігання збитків, особливо в умовах високих темпів інфляції і при видачі кредитів на тривалі терміни, банки використовують позички з плаваючою процентною ставкою. У цьому випадку відповідно до кредитного договору процентні ставки періодично переглядаються і звичайно прив'язуються до рівня дисконтної ставки центрального банку і темпів інфляції, що укладаються фактично.
• За більшостю банківських кредитів відсоток стягається через певний час після їхньої видачі (звичайно 1 раз на місяць). Це так звані звичайні позички. На відміну від звичайних позичок, надання дисконтного кредиту передбачає утримання позичкового відсотка (дисконту) при його видачі. Прикладом такого кредиту є обліковий кредит (покупка банком перекладних векселів у клієнтів векселетримачів).
• За числом кредиторів позички комерційних банків підрозділяють на:
• -надані одним банком;
• -синдиковані (консорціальні) кредити;
• -паралельні.
• Найбільше поширеними є позички, що видаються одним банком.
• Синдиковані кредити видаються банківським консорціумом, у якому один із банків бере на себе роль менеджера, збирає з банків-учасників необхідну для клієнта суму ресурсів, укладає з ним кредитний договір і видає позичку. Головний банк (менеджер) займається також розподілом відсотків. За операції, пов'язані із синдикованим кредитуванням, банк-менеджер (глава консорціуму) одержує відповідну винагороду.
• Паралельні позички припускають участь у їхньому наданні декількох банків. Тут кредит одному позичальнику видають різні банки, але на одних узгоджених умовах. До банківських послуг, що мають кредитний характер, відносять: акцептний кредит; авальний кредит; обліковий кредит; факторинг; форфейтинг.